#харків

[greenpostua]

🦇 В Центри реабілітації рукокрилих у Харкові, Києві, Берегово та Львові кожен бажаючий може прийти, щоб погодувати кажанчиків або допомогти волонтерам.

📹: your_margarita__ | Instagram

[benkaden]

Ansichtskarte / VintagePostcard / ПОШТОВА КАРТКА

ХАРКІВ. Голуби на площі імені Дзержинського.

Редактор А. Погорєлов Фото Я. Паволоцького

„Укрфото" Фабрика масового фотодруку тресту Київ. Червоноармійська, 19.

БФ 04263. 28.11-57 р. № 975 Зам. 307-10 т. Ціна 65 коп.

1957

[kobzars]

Усім хто цікавиться історією України, одного з її ключових регіонів Слобожанщини і міста Харків. Пропоную познайомитися з документом "Топографічний опис Харківського намісництва 1787 року".

Більше фото в старовинному альбомі "Альбом фотографій Харків, 1897 рік"

Щє більше цікавого про Харків тих часів в книзі "Топографическое описание Харьковского наместничества 1788 года"

[thelittleukrainianwell-armedgirl]

Oleksandra Matviichuk (She heads the human rights organisation Center for Civil Liberties, which was awarded the 2022 Nobel Peace Prize)

Today, Russians dropped a bomb on a hypermarket in Kharkiv. It’s a Saturday. There was a huge number of people there.

My friend, who lives in Kharkiv, posted this photo and wrote: “At such moments, I feel that our international partners have betrayed us.”

I don’t understand why, when Russian planes drop bombs on peaceful cities, our international partners forbid us to use the weapons they gave us to hit military airfields in Russia.

How else can we protect people? How many more civilians have to die for the international partners to change their minds?

[justacynicalromantic]

Visits of Russian culture be like.

With sound.

Cute puppy being adorably fed from a bottle until...

[amelancholic]

They bombed a huge supermarket, at Saturday afternoon. Terrorists. Russians don't have anything human in them. They do not deserve to have anything normal in their lives.

[gwenllianwales]

Моє слово

Моє слово розстріляне,

Спалене.

Моє слово хрестами

Заставлене.

Моє слово іншим

Замінено.

Моє слово у темряві

Сховано.

Моє слово постійно

Стирається.

Моє слово вперте:

Тримається.

Моє слово завжди

Житиме!

Поки моїм словом...

Хтось

Говоритиме.

[ukraineblr]

Kharkiv 💔

This is how russian cities should look like instead, we don't care.

[cherrycerisee]

Kharkiv, my beloved city💙💛

[litredikulemet]

Зимові пригоди й розваги харківських письменників. Цікавинки та курйози

Епізод № 1. Ковзанка в подвір’ї будинку «Слово». Хвильовий-фігурист

«Зимою у дворі будинку [“Слово”] робили ховзанку. Заливали половину двору водою, вода замерзала й чудова ховзанка була готова. Звичайно, діти з неї не сходили. Але й не бракувало старшого покоління на ховзанці. Хвильовий ніколи не їздив удень (за браком часу). Пізньою ніччю він виходив трохи поїздити. Любив так звані гігантські кроки, тобто робив спершу лівою ногою півколо, потім те саме правою. І так з годинку. Після того ще довго стояв і курив. Коло ніг невідступні два пси. Це б��ло десь біля другої години ночі. Погулявши на ховзанці, Хвильовий ішов до себе і писав» (зі спогадів Володимира Куліша — сина драматурга Миколи Куліша)

«...в дворі, де взимку заливали ковзанку і Хвильовий шаленів на ковзанах»;

«Хвильовий був легкий, спритний, з незвичайною віртуозністю ганяв на ковзанах взимку на нашому дворовому катку. Кататися на цей каток виходило багато людей, але хто ще, крім Хвильового, добре катався, не пам’ятаю» (зі спогадів Івана Сенченка)

«Був надзвичайно вправним на ковзанах. Ми з ним і з Сашком Копиленком не раз разом ходили на каток. Власне, то був перший справжній фігурист, якого я побачив (тепер їх хто й зна скільки і влаштовуються величезні змагання та олімпіади фігурного катання, а тоді цього не було): Григорович виробляв на ковзанах чорті-що» (зі спогадів Юрія Смолича)

«Катання на коньках у садку біля опери, потім у “Слові”. Фігурист» (зі спогадів Аркадія Любченка)

«Незабаром Новий рік. Я довго думав, якій темі присвятити свій новорічний “урок літератури”. Може, розказати про зимові розваги наших письменників? Наприклад, про те, що Микола Хвильовий страшенно любив кататися на ковзанах. І не просто кататися — він був справжнім фігуристом. Юрій Смолич згадував, як одного разу ходив із ним та зі Сашком Копиленком на ковзанку. Хвильовий, казав він, “був перший справжній фігурист, якого я побачив (тепер їх хто й зна скільки і влаштовуються величезні змагання та олімпіади фігурного катання, а тоді цього не було): Григорович виробляв на ковзанах чорті-що” (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

Епізод № 2. Як Аркадій Генкін на Благбазі серед ялинок заблукав

 «А може, розповісти про якісь новорічні письменницькі пригоди? Приміром, про те, як Аркадій Генкін, чи по-простому Арген, той, що — на відміну від “чистих пролетарів”, “селян-плужан”, “нових дегенератів”, “стрикулістів-авангардистів” та інших — був, за його �� таки словами, “одиноким лицарем пера”… Ні-ні, не так. Звісно, Аргена знали в Харкові як дуже колоритного літератора, та ще більше — як чоловіка, котрий ніколи не просихав, тобто пив щодня, пив усе, “крім води й керосину”. У нього була щодо цього своя оригінальна філософія-міфологія. Арген називав себе другом “Марса, Вакха й Венери”. Та з-поміж цієї трійці пальму першості міцно утримував Вакх. “Марс тепер на пенсії, — казав Арген. — Відгриміли сурми бойовії. А з Венерою треба обережніше. Яка кралечка дорогенька, то така дорогенька, що ніяких авансів не вистачить... А яка дешевша, то дуже небезпечна...” “Ні, панове-товариші, — підсумовував він, — Вакх і дешевший, і для здоров’я корисніший”.

Так-от, одного разу, а точніше, під новий 1934 рік, коли після тривалої заборони різдвяних ялинок більшовики нарешті-таки їх дозволили, на центральний ринок Харкова, знаменитий Благбаз, навезли для продажу купу-купезну ялинок. Аргена, який жив неподалік у комунальній квартирі й був, як завжди, напідпитку, чогось занесла нечиста сила між ті ялинки, й він ніяк не міг звідти вибратися. В один прекрасний момент йому здалося, що він потрапив у ліс і заблукав. Отут уже наш “одинокий лицар пера” по-справжньому запанікував. “Агов! Рятуйте!” — почав горлати він щосили. Усе скінчилося тим, що міліція оштрафувала Аргена за хуліганство...» (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

«П’яний був завжди.

Десь у тридцятих роках Постишев дозволив влаштовувати заборонені до того різдвяні ялинки, і от на Благбазі в Харкові перед Новим роком навезли цілий ліс (бір) ялинок і влаштували продаж. Арген ішов через Благбаз, потрапив на привіз, захаращений деревцями на продаж, пішов через майдан та й заблукав між виставлених ялин. Вирішивши, що трапив до бору й заблукав, перелякався й почав гукати на ґвалт — пробі, рятуйте! Там його й знайшла міліція та оштрафувала за хуліганство» (зі спогадів Юрія Смолича)

Епізод № 3. Критика з��мового вірша Сергія Борзенка про любов

«Пам’ятаєте, як десь у той самий час, коли Арген заблукав ненароком серед різдвяних ялинок на Благбазі, юний поет Сергій Борзенко читав у колі харківських літераторів свої вірші про любов? І там були такі рядки: “Зимней ночью волнуется липа, / Как твоя обнаженная грудь”. Після цього слово взяв хтось із критиків і почав “аналіз”: “Узимку липи без листя, — глибокодумно сказав він. — Тому нічна зимова липа — це чорне кострубате плетиво з гілок і сучків. А у віршах, як я розумію, ідеться не про кістяк, не про мертву жінку... Хіба ж можна порівнювати голі груди живої коханої з чорним холодним кістяком?”.

Борзенко спершу побілів, потому почервонів, як маків цвіт, а далі з криком: “Ах ти ж сволото!” — кинувся на горопашного ”аналітика”. Друзі ледве зуміли втримати Серьожу й почали заспокоювати його, мовляв, “він же критик, не затискай критику”. Та Борзенко розходився не на жарт. “Що значить «не затискай критику»? — кричав він. — Який він критик? Ні чорта не тямить ні в жінках, ні в поезії, а преться!.. Давити таких треба!”. Не сумніваюся, що розгніваний Серьожа легко “задавив” би того критика, бо чоловік він був сильний, пристрасний і хоробрий: саме він у ніч проти 1 листопада 1943 року, висадившись під кулями на березі Керченського півострова, поведе у стрімку атаку батальйон морських десантників. Так розпочнеться звільнення Криму від німців, а Серьожа Борзенко стане Героєм Радянського Союзу...» (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

Джерела:

1. Віктор Куліш. Слово про будинок «Слово».

2. Аркадій Любченко. Спогади про Хвильового (із записної книжки).

3. Іван Сенченко. Нотатки про літературне життя 20–40-х років.

4. Юрій Смолич. Мозаїка. З тих років (курйози).

5. Леонід Ушкалов. Що таке українська література.

6. Лев Копелев. И сотворил себе кумира...

[greenpostua]

❗️Ворог завдав масованих ударів ракетами "Калібр" та БПЛА "Шахед".

▪️Київ:

У Голосіївському, Святошинському, Шевченківському районах падіння уламків БПЛА та ракет біля житлового будинку, горять гаражі та авто. Також є влучання ракет в нежитлові будівлі і гаражі. Всього в столиці 10 пожеж. Відомо про 5 поранених людей, серед яких 3-річна дитина, яку діставали з-під завалів у Святошинському районі. Під завалами досі є люди.

▪️Харків: у місті пролунало 7 вибухів балістичних ракет, наслідки удару уточнюються

▪️Павлоград: 4 вибухи в місті — спочатку дві ракети, потім дрони

▪️Херсон: Центральний район міста обстрілює ворожа артилерія.

▪️Житомир: в області було чутно вибух

▪️Дніпро: в місті було чутно вибух

▪️Чугуїв: над містом висока активність ворожих дронів

📸📹: фото й відео з соцмереж

[benkaden]

Ansichtskarte / Vintage Postcard / ПОШТОВА КАРТКА

Харків - Поштамт Харьков - Почтамт

В-во "Мистецтво" Харків. No 113 Худ. Ів. Шульга Ціна 20 коп. Укрліт. № 7742. Тираж 25.000 экв. 21 тип. ОГИЗ'а РСФСР треста,,Поли- графкнига" имени Ивана Федорова. Лигр.

1933

[thesolyanka]

Holodomor

The 23rd of November, 2024 is The Memory Day of victims killed during the Holodomor - a genocide of Ukrainians organized during 1932-1933 by moscow, using artificially created famine.

At this time, Kharkiv was not only the capital of the Ukrainian cultural revival, but also the “capital” of the moscow (russian) occupation government. Kharkiv turned into the epicenter of the Holodomor. The “wounds” from this terrible crime committed by the moscow (russian) occupiers and their accomplices have not yet healed, both on Kharkiv’s body and in it’s soul.

Today, during the full-scale russian-Ukrainian war, moscow is trying to repeat this crime, arranging mass murders and rapes of Ukrainian women, children and men (Bucha, Irpin, Izium, Mariupol…), massive missiled attacks on the public objects (Kyiv, Vinnytsia, Kremenchug, Kramatorsk, Lviv, Odesa, Izmail…) and on objects of critical infrastructure all over Ukraine.

The occupiers from the moscow, which calls itself as “russian federation”, are robbing the civilians and taking away food from the occupied districts of the Kherson and Zaporizhzhia regions, in exactly the same way as their “heroic grandfathers” did during the Holodomor of 1932-1933.

The occupiers are mass-deporting the civilians, including kids, from the occupied districts of Donetsk and Luhansk regions.

Ukrainian Crimea is still occupied by muskovites (russians).

Despite everything, Ukraine and Ukrainians continue to put up heroic resistance to the forces of evil, which call themselves “russians and the russian federation.”

[thelittleukrainianwell-armedgirl]

(c) Nikita Titov

"Russian forces attacked Kharkiv with drones, missiles, and KAB guided bombs overnight on June 7, killing at least three people and injuring 19"(c) Kyiv Independent

[justacynicalromantic]

Illustration and kidlit in Ukraine: the book "Club of Rescued Animals" with illustrations by Tetiana Kopytova, writen by Sashko Dermanskyi, was destroyed by a barrage of Russian missiles.

Today, Russia targeted "Faktor-druk" - the biggest printing house in Ukraine. 6 people died. 20 people were injured.