#ялинка

[litredikulemet]

Зимові пригоди й розваги харківських письменників. Цікавинки та курйози

Епізод № 1. Ковзанка в подвір’ї будинку «Слово». Хвильовий-фігурист

«Зимою у дворі будинку [“Слово”] робили ховзанку. Заливали половину двору водою, вода замерзала й чудова ховзанка була готова. Звичайно, діти з неї не сходили. Але й не бракувало старшого покоління на ховзанці. Хвильовий ніколи не їздив удень (за браком часу). Пізньою ніччю він виходив трохи поїздити. Любив так звані гігантські кроки, тобто робив спершу лівою ногою півколо, потім те саме правою. І так з годинку. Після того ще довго стояв і курив. Коло ніг невідступні два пси. Це було десь біля другої години ночі. Погулявши на ховзанці, Хвильовий ішов до себе і писав» (зі спогадів Володимира Куліша — сина драматурга Миколи Куліша)

«...в дворі, де взимку заливали ковзанку і Хвильовий шаленів на ковзанах»;

«Хвильовий був легкий, спритний, з незвичайною віртуозністю ганяв на ковзанах взимку на нашому дворовому катку. Кататися на цей каток виходило багато людей, але хто ще, крім Хвильового, добре катався, не пам’ятаю» (зі спогадів Івана Сенченка)

«Був надзвичайно вправним на ковзанах. Ми з ним і з Сашком Копиленком не раз разом ходили на каток. Власне, то був перший справжній фігурист, якого я побачив (тепер їх хто й зна скільки і влаштовуються величезні змагання та олімпіади фігурного катання, а тоді цього не було): Григорович виробляв на ковзанах чорті-що» (зі спогадів Юрія Смолича)

«Катання на коньках у садку біля опери, потім у “Слові”. Фігурист» (зі спогадів Аркадія Любченка)

«Незабаром Новий рік. Я довго думав, якій темі присвятити свій новорічний “урок літератури”. Може, розказати про зимові розваги наших письменників? Наприклад, про те, що Микола Хвильовий страшенно любив кататися на ковзанах. І не просто кататися — він був справжнім фігуристом. Юрій Смолич згадував, як одного разу ходив із ним та зі Сашком Копиленком на ковзанку. Хвильовий, казав він, “був перший справжній фігурист, якого я побачив (тепер їх хто й зна скільки і влаштовуються величезні змагання та олімпіади фігурного катання, а тоді цього не було): Григорович виробляв на ковзанах чорті-що” (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

Епізод № 2. Як Аркадій Генкін на Благбазі серед ялинок заблукав

 «А може, розповісти про якісь новорічні письменницькі пригоди? Приміром, про те, як Аркадій Генкін, чи по-простому Арген, той, що — на відміну від “чистих пролетарів”, “селян-плужан”, “нових дегенератів”, “стрикулістів-авангардистів” та інших — був, за його ж таки словами, “одиноким лицарем пера”… Ні-ні, не так. Звісно, Аргена знали в Харкові як дуже колоритного літератора, та ще більше — як чоловіка, котрий ніколи не просихав, тобто пив щодня, пив усе, “крім води й керосину”. У нього була щодо цього своя оригінальна філософія-міфологія. Арген називав себе другом “Марса, Вакха й Венери”. Та з-поміж цієї трійці пальму першості міцно утримував Вакх. “Марс тепер на пенсії, — казав Арген. — Відгриміли сурми бойовії. А з Венерою треба обережніше. Яка кралечка дорогенька, то така дорогенька, що ніяких авансів не вистачить... А яка дешевша, то дуже небезпечна...” “Ні, панове-товариші, — підсумовував він, — Вакх і дешевший, і для здоров’я корисніший”.

Так-от, одного разу, а точніше, під новий 1934 рік, коли після тривалої заборони різдвяних ялинок більшовики нарешті-таки їх дозволили, на центральний ринок Харкова, знаменитий Благбаз, навезли для продажу купу-купезну ялинок. Аргена, який жив неподалік у комунальній квартирі й був, як завжди, напідпитку, чогось занесла нечиста сила між ті ялинки, й він ніяк не міг звідти вибратися. В один прекрасний момент йому здалося, що він потрапив у ліс і заблукав. Отут уже наш “одинокий лицар пера” по-справжньому запанікува��. “Агов! Рятуйте!” — почав горлати він щосили. Усе скінчилося тим, що міліція оштрафувала Аргена за хуліганство...» (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

«П’яний був завжди.

Десь у тридцятих роках Постишев дозволив влаштовувати заборонені до того різдвяні ялинки, і от на Благбазі в Харкові перед Новим роком навезли цілий ліс (бір) ялинок і влаштували продаж. Арген ішов через Благбаз, потрапив на привіз, захаращений деревцями на продаж, пішов через майдан та й заблукав між виставлених ялин. Вирішивши, що трапив до бору й заблукав, перелякався й почав гукати на ґвалт — пробі, рятуйте! Там його й знайшла міліція та оштрафувала за хуліганство» (зі спогадів Юрія Смолича)

Епізод № 3. Критика зимового вірша Сергія Борзенка про любов

«Пам’ятаєте, як десь у той самий час, коли Арген заблукав ненароком серед різдвяних ялинок на Благбазі, юний поет Сергій Борзенко читав у колі харківських літераторів свої вірші про любов? І там були такі рядки: “Зимней ночью волнуется липа, / Как твоя обнаженная грудь”. Після цього слово взяв хтось із критиків і почав “аналіз”: “Узимку липи без листя, — глибокодумно сказав він. — Тому нічна зимова липа — це чорне кострубате плетиво з гілок і сучків. А у віршах, як я розумію, ідеться не про кістяк, не про мертву жінку... Хіба ж можна порівнювати голі груди живої коханої з чорним холодним кістяком?”.

Борзенко спершу побілів, потому почервонів, як маків цвіт, а далі з криком: “Ах ти ж сволото!” — кинувся на горопашного ”аналітика”. Друзі ледве зуміли втримати Серьожу й почали заспокоювати його, мовляв, “він же критик, не затискай критику”. Та Борзенко розходився не на жарт. “Що значить «не затискай критику»? — кричав він. — Який він критик? Ні чорта не тямить ні в жінках, ні в поезії, а преться!.. Давити таких треба!”. Не сумніваюся, що розгніваний Серьожа легко “задавив” би того критика, бо чоловік він був сильний, пристрасний і хоробрий: саме він у ніч проти 1 листопада 1943 року, висадившись під кулями на березі Керченського півострова, поведе у стрімку атаку батальйон морських десантників. Так розпочнеться звільнення Криму від німців, а Серьожа Борзенко стане Героєм Радянського Союзу...» (із книжки «Що таке українська література» Леоніда Ушкалова)

Джерела:

1. Віктор Куліш. Слово про будинок «Слово».

2. Аркадій Любченко. Спогади про Хвильового (із зап��сної книжки).

3. Іван Сенченко. Нотатки про літературне життя 20–40-х років.

4. Юрій Смолич. Мозаїка. З тих років (курйози).

5. Леонід Ушкалов. Що таке українська література.

6. Лев Копелев. И сотворил себе кумира...

[greenpostua]

🤯 У Харкові хтось підпалив вуличну алею з я��инок

📹: відео з соцмереж

[pixelinform]

Магія новорічної ялинки: коли її прибрати, щоб не втратити удачу та багатство

Новорічна ялинка – не просто святкова прикраса, а й символ нових почав, удачі та добробуту. Езотерики стверджують, що дата, коли ми прибираємо ялинку, має велике значення і може вплинути на наше майбутнє. Три магічні дати для прибирання ялинки У січні 2025 року є три особливі дати, які, за думкою езотериків, сприяють залученн�� удачі, щастя та фінансового добробуту: 10 січня. Цей день ідеально…

[backgrounds-for-ads]

Купити зображення Різдво Санта Різдвяна ялинка

Шановні клієнти!

Різдво – це час, сповнений радості, тепла та магії, і це чудовий момент, щоб додати до ваших проектів вражаючі зображення, які допоможуть створити святкову атмосферу. Наша колекція включає безліч фотографій, які ідеально підходять для новорічних листівок, постів у соціальних мережах та рекламних кампаній, тому ви без зусиль зможете знайти те, що вам потрібно.

У нашій пропозиції ви знайдете зображення, які відображають дух Різдва: від традиційних сцен з прикрашеними ялинками до затишних зимових пейзажів. Кожне зображення ретельно обрано, щоб додати тепла та чарівності вашим проектам, роблячи їх незабутніми.

Наша платформа проста у використанні, що дозволяє вам швидко і легко знаходити необхідні зображення. Ви можете переглядати за темами, стилями або кольорами, що спростить пошук ідеального різдвяного мотиву. Наша колекція різноманітна і адаптована до різних потреб.

Всі зображення в колекції мають високу роздільну здатність та доступні в різних форматах. Незалежно від того, чи потрібне вам зображення для друку, онлайн-реклами або цифрових листівок, ви можете бути впевнені, що якість буде відмінною, а ваше повідомлення – ефективним.

У нашій колекції також є багато веселих та кумедних зображень, які викликають усмішку. Це можуть бути веселі моменти з Сантою або милі сімейні сцени, які додадуть трохи гумору до ваших святкових привітань.

Ми розуміємо ваші потреби у високій якості за доступними цінами, тому пропонуємо конкурентні ціни та гнучкі пакети. Вам завжди знайдеться те, що підходить до вашого бюджету, незалежно від того, чи потрібно вам одне зображення, чи цілий комплект.

Подаруйте своїм різдвяним проектам сяйво з нашими зображеннями. Ці зображення – не лише візуальні елементи, але й спосіб висловити радість, любов та щастя у цей особливий час. Поділіться чарами Різдва з вашими клієнтами, друзями та родиною.

Якщо у вас є питання або вам потрібна допомога у виборі зображення, наша команда підтримки клієнтів завжди готова допомогти. Ми доклали багато зусиль, щоб зробити ваш досвід покупки простим і приємним.

Наша місія – допомогти вам створити незабутні спогади. За допомогою наших зображень ви зможете легко створити потрібну атмосферу та зробити кожен момент особливим і незабутнім.

Не пропустіть можливість збагатити свої проекти чудовими різдвяними зображеннями. Відкрийте нашу колекцію сьогодні і знайдіть ідеальне зображення, щоб додати святковий настрій до ваших робіт.

Кожне зображення в нашій колекції – це можливість продемонструвати вашу креативність та унікальність. Насолоджуйтесь творчістю і діліться своїм баченням із світом.

У цей час, коли ми разом ділимося радістю, нехай наші зображення стануть частиною ваших спогадів. Додайте трішки різдвяної магії до своїх проектів та насолоджуйтесь усім, що приносить свято.

Дякуємо, що обрали нашу платформу. Ми сподіваємося надихнути вас і допомогти вам передати чарівність Різдва через наші зображення.

Бажаємо вам щасливого та веселого Різдва!

[kaguralight]

[buchanews]

На що потрібно звернути увагу, купуючи новорічну ялинку: поради від поліції

На що потрібно звернути увагу, купуючи новорічну ялинку: поради від поліції

Жива, штучна чи альтернативна — обирати вам. Проте пам'ятайте, що варто купувати живі новорічні дерева лише на офіційних ярмарках, для яких дерева спеціально вирощують на ялинкових фермах. На стихійних ринках хвойні дерева реалізовуються без докуме

[bakinochkame]

Так виглядає новорічна ялинка, коли твій сусід терорист... 😥😥😥

Так выглядит новогодняя ёлка, когда твой сосед террорист...😥😥😥

This is what a Christmas tree looks like when your neighbor is a terrorist...

[loftysmb]

А в нас перша своя ялинка, між іншим) І Дід мороз теж свій.

[poisonousmelissa]

От і ялинка з якої кіт позвалював іграшки і мій новий светр, який я в'язала прокрастинцючи щоб не робити завдання. Він дуже м'якенький і теплий. Мінуси в квартирі надто холодно і приходиться вдягати зверху кофту. А так він прям зимовий, або прям на пізню осінь, коли сильно холодно.

[sistermoonagain]

365 Day Writing Challenge|Day 1

Місто сяяло вогнями. Сніг падав і падав, можливо, вперше за останні декілька років лежав на землі пухнастою ковдрою, а не ставав вогким брудом.

До Нового Року залишалося ще декілька годин і досі на площі торгували ялинками (можливо, зрізаними незаконно), а перехожі поспішали до супермаркетів, докупити щось до святкового столу, чи поспішали додому, до сім'ї.Вечірка закінчилася.

Насправді, вона не хотіла приходити — її відсутність нічого не змінила б. У неї ніколи не було "коннекту" з класом, оскільки прийшла довчатися останній рік, а тут всі знали одне одного ледь не з дитячого садочка. До травлі чи булінгу діло не дійшло, але і влитися у коллектив не вдавалося.

Все ж її запросили — просто заради ввічливості. Вона погодилася по тій ж причині.

Багато хто пив алкоголь. Дістати декілька пляшок не проблема навіть підлітку, хіба що доведеться заплатити трішки більше. Ще десь половина присутніх точно палила на балконі звичайні цигарки чи вейп — чувся запах диму та чогось вишневого. Їй пропонували випити теж, але вона відмовилася — не хотілося. Як і палити.

Взагалі вона відчувала себе там зайвою, у величезній багатій квартирі, серед сміху та різдв'яних хітів на повторі. Долучалася до спільних розмов, теж їла десерти, але... Чогось не вистачало.Тому, як тільки хтось зазбирався додому, вона теж пішла.

Вдома її ніхто, крім старенького кота, не чекав — батьки працювали вахтою майже цілий рік, тож вона жила самотою. Деякі однокласники заздрили — роби, що хочеш, ціла квартира твоя і не треба перейматися про дошкуляючих родичів.Але ця самотність з часом наїла оскомину. Певно, якби не кіт, то вона б зійшла з розуму.

Не за горами екзамени, складати п'ять предметів (три обов'язкових і два додатково), вісім уроків і додаткові заняття — чим більше вчилася, тим ясніше уявляла, як після закінчення школи піде підмітати вулиці. Або різати кущі у парку.

Ні однієї хорошої думки у голову не приходило. Вона гуляла: дивилася на вітрини магазинів та потроху поверталася до знайомих пошарпаних будинків з іншого, "елітного" району вицяцькованих високоповерхівок.

Звісно, цього разу батьки знов не приїхали. Як і завжди.

У них ніколи не було зайвого часу, але і звинувачувати їх у чомусь вона не збиралася, бо до деяких речей ти просто звикаєш і сприймаєш їх без особливої реакції.

Вона стиснула ключи у кулаці, помітивши світло у своєму вікні. Може, забула вимкнути? Або кіт ненароком натиснув на новий світильник.Але... Ні.

Відчинивши двері, вона завмерла.

У квартирі хтось був.

З кухні пахло чимось печеним. Десь у спальні ��рала музика, певно, "Last Christmas", хоча вона і не була знавцем різдв'яних мелодій.

Спершу у коридор вийшов чорний кіт, привітливо ткнувшись мордою у ногу та нявкнувши. Поважний пан на пенсії, одне око якого вже не добачало, з чим не могли нічого вдіяти навіть столичні ветеринари. Він проживав з нею з самого її дитинства, і, звісно, ідеально було б, якби ще протягнув років п'ятдес��т, намагаючись погризти сукуленти та муркокучи під ковдрою.

Через мить показався і неочікуваний гість, завмерши коло холодильника. Білосніжне волосся, сині очі...

Ну, Іо з його янгольскою зовнішністю важко було б не впізнати.

— Холодильник порожній, кімнати холодні, — замість привітання почав читати нотації він, ножем обрізаючи шкіру з великого яблука. — Хоч ялинка є, але з прикрас на ній лише павутина.

— Як ти зайшов? — вона підняла кота на руки, зачиняючи двері.

Ні, звісно, враховуючи його можливості, це не дивувало, але хотілося з знати, як конкретно ця НЕХа просочилася.

— Вікно треба щільніше зачиняти.

— П'ятий поверх... А, забудь.

Вона махнула рукою, згадуючи, як вперше побачила його за вікном і перед очима пронеслися всі сюжети страшних історій, коли за склом на головного героя чекає якась різновидь Слендермена.

Взагалі, тієї осені не ясно, що було б з нею, якби не він.

Але то довга історія, згадувати яку не хотілося.

— Ти хіба сьогодні не з родиною?

— Ні, як бачиш, — він знизав плечима, вирізаючи з яблука кісточки. — У них інші плани.

— Зрозуміло, — вона кивнула, погладжуючи кота за вухом та не знаючи, як тактичніше запитати дещо...

Хоча, певно, тут і питати не треба було. Взагалі на один момент вона відчула себе дитиною, як тоді, коли ще не було від'їзду батьків і жива була бабуся, що привозила гостинці та любила розказувати казки.

[crookedpuppyfox]

Новорічна ялинка в Києві, 1962 рік.

[traveler-from-ukraine]

Ріміні. Італія

Частина 2: Святкове місто

Місто Ріміні я відвідав під час святкування Різдва, а саме 25 грудня. Вдень місто ніяк не вирізнялось святковою атмосферою. Однак ближче до вечора все почалось змінюватись.

Загорілись святкові вогні.

Пусті вулички

поступово почали заповнюватись людьми.

Які рухались до центральної частини міста.

Де сяяла вогнями головна Різдвяна ялинка міста.

Я ж, в свою чергу, покидав місто Ріміні через святково прикрашену арку Августа.

Щоб заночувати вже за містом, в ще одному курортному містечку — Мізано-Адріатіко, що теж сяяло святковими вогнями.

📍Ріміні

Підтримати ЗСУ

[greenpostua]

🎄 Українці встановили головну ялинку Суджі.

📸: 22 окрема механізована бригада

[pixelinform]

Чому не варто ставити ялинку в листопаді — причини, які вас здивують

Коли на вулиці з’являються перші сніжинки, у багатьох виникає бажання прикрасити оселю до Нового року. Часто це бажання з’являється ще в листопаді — аж до свята залишається два місяці, але в повітрі вже відчувається атмосфера свята. Однак народні прикмети радять утриматися від цієї ідеї, навіть якщо дуже хочеться. Давайте розглянемо, чому не варто встановлювати ялинку надто рано. Що говорять…

[unhonestlymirror]

Хочу змити розчарування через людей в інтернетах зі свого серця. Хочу піти жити в ліс, бо відчуття, неначе навколо одні дебіли.

Ця ялинка depressed but well-dressed.

[kaguralight]