nelligekata

[nelligekata]

#trump&musk Сварка року. Як Трамп і Маск ганьбили один одного на очах світу

[nelligekata]

OT VINTA - МИ КОЛО! WE COIL! (Official video)

[nelligekata]

700 Koalas Shot from Helicopters in Budj Bim National Park by Victorian Government

please sign the petition https://chng.it/brmVnV9c

допоможіть врятувати беззахисних тварин!

Huge outcry as Australia shoots 700 koalas from helicopters The cull took place following a large bush fire that destroyed thousands of hectares of habitat in Budj Bim National Park, Victoria. uthorities Snipe Hundreds of Koalas From Helicopters in Controversial ‘Aerial Cull’ in Australia Between 600 and 700 of the marsupials were killed from the air, likely for the first time in the country’s history. Officials say the decision, which has prompted backlash, was made to minimize the animals’ suffering after a bushfire

Outcry over orphaned joeys after Australia shoots hundreds of koalas from helicopters Cull in Victoria has killed nearly 700 koalas so far and left many joeys without mothers

[nelligekata]

[nelligekata]

Чому хірурги досі використовують нацистський атлас з анатомії

Erich Lepier

Еріх Леп'єр (1898-1974), перший художник, який підготував ілюстрації для Topographische Anatomie des Menschen.

Моторошно детальне зображення щоки людини в атласі Пернкопфа

Автор фото,Erich LepierПідпис до фото,Моторошно детальне зображення щоки людини в атласі ПернкопфаArticle information

Author,Кейліг Бейкер Role,BBC News

Коли під час операції нейрохірургу Сьюзан Маккіннон знадобилась допомога, вона зазирнула в атлас з анатомії людини, написаний в середині XX століття.

Завдяки складним і дуже детальним зображенням шарів людського тіла лікар Маккіннон з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі змогла завершити операцію.

Її настільною книгою хірурга є на перший погляд цілком безневинна "Топографічна анатомія людини" Едуарда Пернкопфа.

Книгу вважають найкращим прикладом анатомічного малюнка в світі, оскільки вона містить таку кількість деталей, яку не зустрінеш в жодній подібній праці.

Шкіра, м'язи, сухожилля, нерви, внутрішні органи, кістки зображені настільки яскраво, у таких графічних деталях й кольорах, що виглядають реалістичними.

"Атлас Пернкопфа", як часто називають цю книгу, більше не друкується, а старі видання - кілька томів - можна продати за тисячі фунтів в інтернеті.

Однак, попри високу ціну, вона - не з тих книжок, які займають почесне місце в бібліотеці, які власники радо демонструють гостям.

Причина проста - "матеріалом" для роботи над нею стали сотні людей, по-звірячому вбиті нацистами.

Критики кажуть, що книга затьмарена її темним минулим, а наукова спільнота постійно дискутує про порушення норм наукової етики.

Лікар Маккіннон розповідає, що походження атласу примушує її почуватися ніяково, хоча сама книга - невід'ємна частина її роботи.

Рабин Джозеф Полак - колишній в'язень Голокосту і професор медичного права - вважає, що ця книга є "моральною загадкою", тому що "вийшла із справжнього зла, але може бути використана для служіння добру".

Автор фото,Keiligh BakerПідпис до фото,Кілька примірників атласу Перкопфа зберігаються у Британській бібліотеці

Над анатомічним атласом відомий нацист Пернкопф працював понад 20 років. А своєю блискучою академічною кар'єрою в Австрії він завдячує підтримці партії Адольфа Гітлера.

Його колеги описували його як "затятого" націонал-соціаліста, котрий з 1938 року носив нацистську форму.

Зайнявши посаду декана медичного факультету Віденського університету, Едуард Пернкопф звільнив всіх євреїв, серед яких були лауреати Нобелівської премії.

У 1939 році вийшло нове розпорядження Третього рейху - тіла всіх страчених в концтаборах мали бути негайно доправлені до найближчого анатомічного відділу для наукових досліджень і навчання.

Австрійський анатом працював по 18 годин на день: розтинав трупи, а команда художників у найдрібніших деталях замальовувала те, що бачила, створюючи ілюстрації до його книги. Іноді зали анатомічного театру були настільки переповнені, що страти доводилося відкладати.

За словами доктора Сабіни Хільдебрандт з Гарвардської медичної школи, щонайменше половина з 800 зображень в атласі - частини тіла, що належали політичним в'язням.

Перше видання 1937 року містило підписи ілюстраторів Еріха Леп'є та Карла Ендтрессера зі свастикою і так званою "блискавкою" загонів СС.

Навіть з двотомного англомовного примірника 1964 року не прибрали оригінальні підписи із нацистською символікою. І лише у наступних виданнях її заретушували.

Тисячі примірників атласу були перекладені багатьма мовами і продані по всьому світу. Вступ до книги розповідає про "неймовірно достовірні зображення найвищого художнього рівня ... ", уникаючи згадок про їхнє криваве минуле.

Лише у 90-х роках студенти та вчені почали розпитувати: хто були ті люди, зображені в атласі.

Книгу припинили друкувати лише у 1994 році.

Королівський коледж хірургів стверджує, що у Великій Британії атлас не використовують, єдиний виняток - бібліотеки, де він зберігається в історичних цілях.

Однак, недавнє дослідження, проведене серед нейрохірургів, показало, що 59% лікарів знають про атлас Пернкопфа і 13% використовують його.

На запитання, чи стало морально складніше користуватися книгою, після того, як вони дізналися про її історію, 69% відповіли негативно, 15% - ствердно, 17% не змогли відповісти.

Лікар Маккіннон каже, що атлас має дуже високий рівень, і будь-яка інша книга навіть не наближається до нього, - настільки детально і точно там описана анатомічна будова людини.

"Він допомагає мені знайти конкретний нерв під час операцій. Через наше тіло проходить величезна їх кількість і самостійно знайти необхідний буває дуже проблематично".

Лікар запевняє, що всі причетні до операції знають про темне походження книги.

"Коли я дізналась про страшне минуле цього атласу, почала зберігати його у своїй особистій шафці в операційній", - каже вона.

Автор фото,Washington University/ St. LouisПідпис до фото,Нейрохірург Сьюзан Маккіннон

Минулого року рабин Полак і медичний історик і психіатр Майкл Гродін підготували наукову доповідь про те, наскільки етично використовувати атлас в Ізраїлі.

Виявилося, що уряд країни не проти книги Пенкропфа, якщо вона служитиме порятунку людських життів. А також за умови, що її походження й історія будуть оприлюднені, щоб вшанувати пам'ять тих, кого по-звірячому закатували заради її написання.

"Візьміть, наприклад, лікаря Маккіннон - вона не змогла знайти нерв, а вона найкраща в своїй сфері", - пояснив рабин Полак ВВС. - Їй довелося переступити через себе і все-таки звернутися до атласу Пенкропфа. Його ілюстрації допомогли знайти нерв за лічені хвилини".

Після капітуляції Німеччини Едварда Пенкропфа звільнили з університету і заарештували. Три роки він перебував у таборі для німецьких військовополонених - і не отримав жодного звинувачення у скоєнні злочину.

Після звільнення вчений повернувся до університету, щоб підготувати до випуску третій том атласу. Книга побачила світ 1952 року. Сам Пенкропф помер 1955-го, незадовго до виходу четвертого тому.

За словами викладача анатомії Сабіни Хільдебрандт, навіть 60 років по тому атлас залишається одним з найкращих джерел візуальної інформації для анатомічної і хірургічної роботи.

"Деякі лікарі звертаються до нього кожного разу, коли є сумніви. В хірургії периферійної нервової системи його взагалі вважають унікальним і незамінним джерелом інформації", - говорить вона.

"Хоча я особисто не показую своїм студентам його ілюстрації, якщо не маю часу розповісти сумну історію походження книги", - додає Сабіна.

Біоетик з Брістольського університету Джонатан Айвз погоджується, що атлас "вражає деталями", але зіпсований "жахливим минулим".

"Користування такими плодами, як атлас Пенкропфа, робить нас певною мірою співучасниками трагедій, що з ним пов'язані, - говорить він. - Однак, якщо книгу взагалі прибрати з наукового життя, є ризик, що ми її втратимо, а з нею і нагадування про сумні сторінки минулого".

А от для нейрохірурга Сьюзан Маккіннон атлас залишається життєво важливим інструментом - навіть попри минуле, яке ніколи не забудуть.

"Як хірург-гуманіст я вважаю цілком нормальним вжити будь-який освітній ресурс, який, на мою думку, допоможе мені отримати максимальний результат, - каже вона, - і саме цього чекає від мене мій пацієнт. Втрата атласу відкине хірургію периферійної нервової системи далеко назад".

[nelligekata]

Аушвіц? Бухенвальд? Ні. Сучасна росія.

Закатований. Назавжди 39.

Історія одного українця, яку має знати весь світ

Аушвіц? Бухенвальд? Ні. Сучасна Мордовія.

Його звали Микола Андреюк. Псевдо — Храм. Старший матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти. Українець. Захисник. Людина. Живий — до 14 листопада 2023 року. Закатований — у колонії Мордовії на території фашистського мордера.

Йому було всього 39. Народився у селі Новоподільське на Дніпропетровщині. Ріс у багатодітній родині. Вчився добре. Працював на ГЗК у Кривому Розі, утримував маму, допомагав братам і сестрі. Не мав власної с��м’ї — бо служив. Бо вибрав Україну.

У 2014-му пішов добровольцем у Нацгвардію, брав участь в АТО/ООС, а згодом перевівся до морської піхоти. У 2021-му був поранений. Могли списати — але залишився. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Микола вже стояв на передовій.

Широкине. Маріуполь. Весна 2022-го. Оточення. Без зв’язку. Один єдиний лист сестрі: “Я живий, але навколо нас — рашисти. Я спалив документи. І тримаю при собі гранату на випадок полону”.

4 квітня 2022 року Миколу взяли в полон. Його вивезли в Оленівку. Звідти — до Мордовії, в табори. У сучасний ГУЛАГ.

Там, де колись рашисти нищили українців у совкових таборах, вони знову знищили українця. 18 місяців катувань. 60 кілограмів ваги. Серце не витримало. Помер. Помер далеко від дому, без адвоката, без вироку, без права на порятунок.

Його тіло раша “повернула” в грудні 2023 року. Але рідні дізнались про це лише через чотири місяці.

Це — воєнний злочин. Це — тортури. Це — державне вбивство. І це не виняток. Це — система.

Те, що зробили з Миколою — частина масового знищення українських військовополонених. Частина плану стерти обличчя народу, який не скорився.

Миколу поховали в Кривому Розі. Посмертно нагородили почесним знаком «Маріуполь. Відстояли — перемогли» та медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

Але медаль не поверне людину.

Повернути ми можемо лише одне — памʼять. Памʼять, яка стане обвинуваченням. Памʼять, яка вижене страх. Памʼять, яка не дозволить домовлятися з тими, хто вбиває в камерах.

У Миколи залишились мама, три брати, сестра та племінники.

І ця фотографія — після повернення.

Фото, яке має зберігатися в майбутньому музеї рашистського терору, поруч із фото з Бучі, Ізюма, Ягідного.

Щоб більше ніколи.

Щоб ніхто не забув.

І не пробачив.

genocide of the Ukrainian people

[nelligekata]

Сіль із кров’ю

У червні 1941 року в соляні шахти на Добромильському сільзаводі було вкинуто тіла закатованих в’язнів. Приблизно 3 500 жертв комуністичного режиму. Серед них були діти з Перемишльського притулку, жінки з немовлятами, старші люди. Слабших просто вкидали живими, інших добивали дерев’яними молотами, якими подрібнювали сіль. Крик стояв такий, що люди чули його за зачиненими вікнами. Їм заборонили виходити. А потім через два дні почули страшний сморід. Директором сільзаводу був такий собі Прокоп’єв, офіцер НКВД, який начебто після війни став директором Долинського хлібзаводу. Це він віддав наказ робітникам прийти отримувати зарплату напередодні екзекуції. Ті, хто прийшов, уже не повернулись назад. Більшість тіл так і лежить у шахті глибиною 100 м. Вона була наповнена доверху. Одна й друга. Коли прийшли німці, то відкрили шахти. На самому верху лежало тіло молодої жінки, яка навіть мертвою не випустила з рук немовля. Частину тіл поховали поруч у спільній могилі, а решта залишилась в шахті навічно.

Ніхто вже не скуштує добромильської солі. І не варто. Але ось цитата з офіційного сайту міста Добромиля: «Санітарно-оздоровчий комплекс в урочищі Саліна, де 160 років тому були відкриті соляні копальні, а на їхній базі був створений санаторій на 365 ліжок та оздоровчі заклади для лікування туберкульозу, пневмонії та бронхіальної астми, у 1986 році з невідомих причин був закритий Львівським облздороввідділом. На даний час санаторну землю викупила київська організація, у віданні якої знаходиться 12,7 га землі та 4,5 тис. кв.м приміщень. Вартість усього господарства Саліна становить 1 млн. доларів США». Уявіть собі санаторну зону на місці Освєнціма чи Биківні, чи в Бабиному яру. Бізнес важливіший чи не так? Чийсь персональний добробут на кістках. З одного боку влада править молебні в останню неділю червня, будує меморіали і виголошує патріотичні промови, а з іншого…Чи послали б ви свою дитину лікуватись в таке місце?

Усе минає на цьому світі. І слава, й неслава. Так уже склалося, що моральні втрати завжди болючіші ніж матеріальні. Галицька сіль, розчинена у воді – це кров нашої землі. Без неї ми захиріємо і вимремо чи станемо вигнанцями, як той король Лір, покараний за те, що віддав перевагу брехні над щирістю. Взято з zaxid.net

[nelligekata]

- Війни не починають ті у кого є перевага в озброєнні, війни починають ті, хто впевнений, що їх не зупинять.

[nelligekata]

РОЗПЛУТУЮЧИ ПІВСТОЛІТНЮ ЗАГАДКУ

Андрій М. Заморока

Далекого 1974-го року французький вчений Андре Вільє повідомив світові про результати свого дослідження. Він помітив те, чого не помічали вчені впродовж попередніх двохсот років. А його ідеї стали поштовхом для складання вельми заплутаного пазлу. І для цього знадобилось цілих пів століття аж до сьогоднішнього дня, коли стало можливим зазирнути у глибину ДНК – святого ґраалю біології.

Наше дослідження продемонструвало, що Андре Вільє помилково помістив частину видів у рід Чорногузка. Однак це трапилось не через недбалість, а через хитросплетіння еволюційного процесу, який називається конверґенцією, коли дві різні групи живих організмів набувають дуже схожих морфологічних ознак, проживаючи в однакових умовах. Конверґентна еволюція призводить до виникнення аналогічних ознак. Власне цей еволюційний механізм не завжди є очевидним на морфологічному рівні, особливо якщо види вважаються недалекими родичами. Наприклад, форми тіла і плавців акули, дельфіна та іхтіозавра є аналогічними, хоча ці тварини є представниками різних класів і виникли від різних предків. Це очевидний приклад, а у випадках із Чорногузками – ні, оскільки вони є недалекими родичами і мають дуже схожі форму і розміри тіла, які виникли, як виявилось, в процесі конверґенції, а не успадкування від спільного предка.

І Чорногузки, і Чорноплямки більшу частину свого дорослого життя проводять на квітах, живлячись нектаром і пилком. Вони є відмінними запилювачами, але на противагу перетинокрильцям, як от бджоли, оси чи мурахи, у них немає жала для самозахисту від хижаків. Власне тому їх еволюція протікала в напрямі імітації жалких комах, зближуючи морфологію усіх видів між собою. Їх форма тіла і забарвлення наслідують ос і мурашок. Чорногузки мімікрують саме під мурашок, а Чорноплямки – під ос. І така імітація вводить в оману не лише хижаків, а й тривалий час дурила й вчених, допоки той обман не було викрито.

[nelligekata]

#2 ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ.

Андрій М. ЗАМОРОКА

[Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька та Хмельницька області]

Попри солідну багатосотмільйонолітню викопну фауну, вражає своїм розмаїттям і сучасний живий світ Дністровського каньйону. Тут налічується понад 1000 видів рослин і, щонайменше, – 30000 видів тварин, з яких тільки комахи становлять до 25-ти тисяч видів, близько півтисячі павуків, 140 видів птахів, 40 видів риб, 30 видів ссавців, по 11 видів плазунів і земноводних, а решту складають інші членистоногі, найрізноманітніші черви та усілякі протисти. У дійсності, нікому достеменно не відомо скільки видів живих істот населяє береги і води Дністровського каньйону.

Війна все руйнує...

[nelligekata]

ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН: НАРОДЖЕННЯ З БЕЗОДНІ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Береги Дністра нагадують “галицький пляцок” – відклади різних періодів строкато нашаровані один на інший. На вершинах каньйону розташовані наймолодші породи, а чим ближче до водного плеса, тим старішими вони стають… Найцікавіше, те що породи залягають майже рівними непорушеними шарами з дуже незначним нахилом до південного сходу. В окремих місцях спостерігаються значні накопичення якогось одного часу, а у інших місцях – іншого. Це пояснюється поступовим заповненням морських западин у різні періоди й зміни рельєфу дна. Особливістю Дністровського каньйону є те, що він розпочинається відкладами юрського та крейдового періодів поблизу с. Нижнів Івано-Франківської області, а закінчується набагато древнішими – Силурійськими, в околицях с. Трубчин Тернопільської області. Впродовж усіх 250 кілометрів можна спостерігати виходи все більш древніших порід. Але розпочнемо із самого початку…

З початком кайнозойської ери 65 млн. років тому терени Дністровського каньйону все ще займає мілке і тепле море з дрібними лагунами та острівцями. На його сході, з півночі на південь, широкою смугою, через сучасні Тернопільську та Хмельницьку області, простягся величезний бар’єрний кораловий риф, який тепер відомий під назвою Товтри і Медобори. Наприкінці Олігоцену – близько 25 млн. років тому, – під натиском Африки, по всій Європі розпочалось Альпійське горотворення. Величезною дугою від Альп до Балкан з моря виступили Карпати, які, натиснувши на сучасне Поділля, спричинили його – тоді ще морського дна – розламування. Крайні терени подільської плити дуже швидко провалились у земні надра, утворивши зовнішню частину передкарпатського крайового прогину. Одночасно почалось опускання всього Поділля і Передкарпаття, на території яких утворилось Сарматське море. З ростом Карпат, знову відбулось підняття всієї території. Море відступало на південний схід, а у слід за ним побігли річки, і первісний Дністер також. Його руслом став величезний розлом, який нині ми називаємо Дністровським каньйоном, а сталось це близько мільйона років років тому, коли морські води цілком відступили до теперішнього басейну Чорного моря. За понад мільйоноліття ріка промила мальовничу долину, якою нині, із захопленням, мандрують туристи. Дністровський каньйон – це величезна книга, і треба бути уважним читачем, аби її прочитати…

[nelligekata]

Michel und Sven

[nelligekata]

Трюк зі скатертиною: історія легендарного фальшивого відео зі Свеном і Мішелем

[nelligekata]

Ukranian humor

[nelligekata]

Вони не хочуть Миру, вони хочуть капітуляції #ukrainewar #ukraine #ukrai...

[nelligekata]

[nelligekata]