Tumgik
#Ніна Україна
1andr10xa1 · 1 year
Video
youtube
НІНА УКРАЇНА - ДО ТОГО ЯК СТАЛА ВІДОМА 👀
1 note · View note
unhonestlymirror · 1 year
Text
Мій прапрапрадід, дуже заможний пан Семен Будишевський (чи Будішевський idk), емігрував у Білорусь (сьогоднішню, бо тоді все було царская расія) чи то з Житомира, чи то з Коростеню десь наприкінці 1890-х й побудував собі великий маєток. У 1917 його розкуркулили: забрали все, навіть його улюблену кобилку з каретою. Кажуть, він просто на вулиці кричав: "Казна все забрала."
Було в нього 7 синів: Антосько, Віктор, Василь-Базиль, Олександр та Карль. Імена ще двох ніхто не знає, бо після розкуркулення він забрав їх з собою назад в Україну. Куди вони поділися, й чому 5 залишилось - ніхто не знає. Антосько був вродливий гуморист, наробив 9 дітей: дочка Ніна спилась, дочка Надя була застрелена кгб-шником через ревнощі. Василь-Базиль загинув на війні. Олександр любив свій новий дім настільки, що своїй жінці Камілі з Західної України сказав: "Поїдеш зі мною - будеш моєю жоною, не поїдеш - більше ніколи мене не побачиш". Каміла думала не довго, зібрала свою блакитно-зелену скриню з добром й поїхала з ним. Карль був жонатий на німкені Марилі, працював собі чесно поки його не забрала "чорна машинка" Сталіна. Родина його змогла отримати тільки коротку записку: "Якщо б ви тільки знали, через що мене забрали." Більше його ніхто не бачив й не чув. Мариля забрала дітей, чомусь окрім сина Володі, й поїхала з німцями до Німеччини. Володя став красноармійцем. Його брати й сестри перебралися до Америки й надсилали звідти хустки-"шаліновки", через що моя прапрабабуся багато лаялася, бо "це ж вони нас підставляють, не дай боже хтось побачить й напише донос совєтам".
Українські архіви кажуть, що інформації про двох залишившихся синів в них немає, бо взагалі нічого немає про те, що було до 1944. "Велика пожежа".
Бабуся любить жартувати про мене й інших онуків, що "як Україна дала своїх синів й дочок, так вона їх в мене й забрала."
6 notes · View notes
svyatosogodni · 8 months
Text
Tumblr media
🥳 27 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 703-й день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ⠀ 🕯 Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 💃🏻 День танцю зі своєю тінню 🔘 День повітряно-пухирчастої упаковки 🎂 День шоколадного торта ⠀ 🥳 Іменинники 27 січня: Адам, Андрій, Аристарх, Веніамін, Давид, Веремій, Іван, Ілля, Ісаакій, Йосип, Макар, Марк, Мойсей, Павло, Сава, Сергій, Степан, Ян, Ніна, Девота ⠀ ✔️ Визначні події 27 січня: ⠀ 1860 — вперше опубліковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією ⠀ 💙💛 Відомі українці, що народилися сьогодні: Петро Гулак-Артемовський, Володимир Лесевич, Павло Чубинський, Архип Куїнджі, Олекса Тихий, Олександр Годинюк ⠀ ✌️ Детальніше про сьогоднішні свята читайте на сайті: https://sogodnisvyato.com.ua/27-sichnya-svyato/
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
0 notes
Photo
Tumblr media
Життя часом таке не передбачуване. Пережите у минулому може раптово перегукуватися з теперішнім. Наче вже і минуло стільки років після другої світової війни, а біль минулого перекликається з біллю сьогодення. Не один раз Україна переживала шалені втрати і злидні. Як бабуня Ніна мені розповідала, були часи, що і свічку не було за що купити. Свічки робили хто з чого міг, навіть з картоплі, яку розрізали навпіл, вирізали заглиблення, натикали туди сірників, заливали олією й підпалювали. Світло від єдиної саморобної свічки освітлювало всю хату й було супутником тих важких, голодних й холодних часів. Ми вже наче виросли з того й не очікували, що історія може повторитися. Ніхто не міг уявити, що свічки з овочів знову будуть актуальні, що війна знову крокуватиме по нашій землі. Тема дня: "Світло від єдиної свічки" #марафонмалихтекстів з @tais.zolotkovska (Ukraine) https://www.instagram.com/p/ClzJ1LrqfhR/?igshid=NGJjMDIxMWI=
0 notes
telegid · 3 years
Text
NAVKA на день стала вуличним музикантом
NAVKA на день стала вуличним музикантом
Українська співачка NAVKA анонсувала другий сезон соціально-культурного проєкту “Україна в піснях”. Пілотом другого сезону стала народна пісня «Віють вітри».  Вчора на Скляному мості киян чекав справжній перформанс від NAVKA, співачка на день стала вуличним музикантом та заворожила своїм співом та грою на фортепіано. Виступ був приурочений зйомкам YouTube-проєкту “Ніна-Україна” та презентації…
Tumblr media
View On WordPress
0 notes
Дивимося українською 3 (заключна)
Я створила ось такий гугл-докс файл, куди ви можете добавляти свої україномовні канали. Поки, щоб уникнути того, що туди постять всіляку фігню, це може зробити у вигляді коментаря, який я мушу підтвердити. 
Залітаємо: https://docs.google.com/document/d/1aOgoBs3TBO63IhWNMstLp77bkZAaGw04uw2GHZyVVo0/edit?usp=sharing
А поки що продовжую список каналів. Він буде довгим, тому не соромимося відкривати кніпочку “подивитися більше”. 
Гумористичні канали
Телебачення Торонто – конспірологія, обговорення найважливіших новин, шикарне музло на Інтерсіті лайв. Це точно те, що треба для хорошого настрою, розуміння новинних процесів в Україні і пошуку нових журналістсько-гумористичних обличь.
Канал Горобина – допомагайте затролити телеканал Інтер разом з командою та репортажами Каналу Горобини.
ТА – нові форми якісного гумору.
Kolegi Studio! – галицький гумор в скетчах про москалів і не тільки.
КРІНЖ TV – новини гумористично.
Упороті балачки про все на світі і стендап
SRAKADUPA – крінж, вседозволеність, чорнота, чувак з величезним хрестом на грудях. Гумор рівня срака-дупа для тих, хто не соромиться.
Underground StandUp / Підпільний Стендап – назва говорить сама за себе.
САМВИДАВ – пропаганда спокою – те, що треба в буремні дні.  
Розважальний контент
УкрЮтюбПроєкт – зірка цього каналу програма «ХТОЗНАШОУ»: гумористична вікторина, яка не залишить нікого байдужим. А ще подорожі, страви і спецвипуски.
Naz Kamaz – весело купують машини в Америці. Весело перепродують. Мужицький контент, якого ми заслужили.
А ЩО ЯКЩО – на жаль, перестали публікувати відео 4 місяці тому, але від того їхній контент не перестав бути менше годним. Хочете зробити лазню з плівки або подивитися, як вибухає автомобіль? Нащо вам ті руйнівники міфів – ловіть цей канал.
RDeni – все про крипту, заробіток в інтернеті. Допоможе не вестися на шахрайські схеми або використовувати їх собі на користь.
Ніна - Україна / Nina – Ukrainе – українка знайомить іноземців з українською культурою.
Трендець – все про український футбол.
ROZETKA – (я знаю, що треба було створити окрему категорію на технології). Огляд техніки, цікава інфа про технології, методи боротьби з фейками, майбутнє технологій тощо.
Контєнт для городських
Liolik Ua – звичайне життя хлопак в селі. Багато матюків, крінжі і сільського духу. Ну а чого нє?
Я і мої кози – кози, кулінарія, подорожі по селу. Все, що треба, аби відчути себе вдома в рідному селі.
Буктьюб. В кацапському сегменті його було дуже мало. На жаль, спостерігаючи таку тенденцію, я вважала, що українського сегменту взагалі не існує. Але як же я здивувалася, коли перейшла за тегом #буктьюб_українською. Блогерів так багато, що сьогодні їм буде присвячено окремий пост.
Любі друзі, такі ж книжкові черв’ячки, як і я. Поїхали!
Книжкаріум – чоловіки на буктьюбі чомусь рідкість, так що, дівчатонька, нашо вам той Ентоні Юлай – налітаємо!
Анастасія Сабадах – занадто мало підписників для такої красивої та розумної жінки. До того ж, випускає відео навіть під час війни, тому величезна повага блогерці.
Bookoholic – яскраво про книги.
ЧИТАЙмося! – зізнаюся чесно, якість відео не дуже. Але видно, що авторка старається. А ще в неї дуже тепла, ніжна і комфортна атмосфера. А ще корисні роздуми про противного нечитуна.
A Woman Who Reads – жінка, що читає. Що ще можна сказати? А ще в неї є канал англійською для вивчення української. Вогень ж.
Svitlo Bibliotek – приємний голос і крутецьке оформлення.
book storm – стильно модно молодіжно.
Books and life – якщо ваша мама каже: «фу, я не хочу дивитися на тих малолєток», направте її на цей канал. Або дивіться самі про життя бібліотек, книжкові покупки та влоги з людиною, яка має надзвичайно приємний голос.
Yana ReadWithMe – зустрічі з авторами, розіграші, дружні теревені і цікаві огляди на книги.
Travel blog
Двоколісні хроніки – півсвіту на велосипедах.
Узол і Манько – подорожі, цікаві факти і живі стосунки.
Хащі - подорож закинутими селами та містечками, та і взагалі про подорожі Україною.
Христина Жук – подорожі з оптимізмом і корисними порадами.
Мода
Irin Symchych – покупки з секонду, стильні образи, влоги про подорожі.
Karina Lira – вінтаж, історія моди, секонди.
Alina Frendiy – на жаль, відео давно не було, вона перекочувала в Інстаграм. Але там є корисна інформація про образи, beauty штучки, вагітність і материнство.
Військовий контент
Демократична Сокира – опис каналу: «Прямі ефіри, репортажі, позиції ДемСокири, принципи та цінності, розвінчування схем та плани їх ліквідації - усе найсмачніше ми готуємо для вас на цьому каналі.»
Taras Bilka / НЕ СЦЯТЬ 🇺🇦 – розкручуємося і не стресуємо.
Євген Карась – доступно і патріотично про війну.
ХЛОПЦІ З ЛІСУ – з цими хлопцями ви точно зможете вижити в складних умовах.  
Інтерв’ю
ISLND TV – все не світі. Особливо люблю програму «АНТИПОДИ». Хто любить контент «на побалакати», візьміть на замітку.
Антропологія – в рубриці «Інструкція» у діалогах з відомими та не дуже людьми ви зрозумієте багато нових речей, побачите цікаві меми, створені на основі слів гостей та зробите для себе вельми важливі висновки про світобуття. Не забудьте про нотки сарказму і іронії.
Відомі персоналії
Янина Соколова – єдиний канал російською від повністю україномовної людини. Все для того, щоб кацапи розуміли тонкий тролінг, з яким до них звертаються.
Сергій Притула – троянський кінь в цьому списку, бо в нього є навіть рубрика про україномовні канали. Тому заходьте, дізнавайтеся нове або просто насолоджуйтеся голосом цього вуйка.
STERNENKO – скандальна особистість, активіст, який розповідає про новини, політику, зради та просто зачаровує своєю любов’ю до того, щоб мочити русню.
Ragulivna – активно тролить рагулів в Україні і за парєбріком.
MARKUS – автор книги «Сліди на дорозі», вояка, людина, яка здійснила пішу паломницьку подорож через всю Європу. Цікаво дивитися як нові випуски розмовних блогів, так і старі – тревел блогів в рубриці «Вільна людина».
Dima Maleev – IT, цікавинки з життя, контент про життя у Львові і Гамериці.
Євген Клопотенко – смачно, просто і красиво.
Соціально-мистецький контент
ЗупиниЛося – давайте разом дивитися на те, як можна чморити набридливих лосів, які паркуються де не слід. Там навіть є випуск з Садовим. Так-так, тим самим.
CHAPLINSKY VLOG – говоримо про архітектуру, будівництво, історію. Дізнаємося нове про Львів, місцеві ресторани та про те, як потрібно зберігати спадщину. Крутецький контент для тих, хто обожнює трішки інтелектуальщини.
Та й таке) Більше - в файлі. Забираємо собі на сторіночку, ділимося з друзями і дивимося українською. 
89 notes · View notes
thesarkisian-blog · 5 years
Text
XII Spotkania Teatralne BLISCY NIEZNAJOMI: UKRAINA
XII Spotkania Teatralne BLISCY NIEZNAJOMI: UKRAINA Organizator: Teatr Polski w Poznaniu 10–15 września 2019 Dyrektorka artystyczna festiwalu: Agata Siwiak Program: Joanna Wichowska, Agata Siwiak **** Фестиваль Близькі незнайомі: Україна Організатор: Театр польський у Познані 10-15 вересня 2019 Арт директорка фестивалю: Аґата Сівяк Програма: Йоанна Віховська, Аґата Сівяк W Polsce mieszka i pracuje ponad 1 mln 200 tys. Ukrainek i Ukraińców, co stanowi ponad 3,5% ludności kraju. Wielkopolska jest na drugim miejscu w Polsce pod względem liczby zatrudnionych obywateli Ukrainy. Po raz pierwszy od czasów powojennych stajemy się społeczeństwem wielokulturowym. Dlatego też festiwal Bliscy Nieznajomi – w ostatnich latach prezentujący polski teatr i sztukę – zmienia formułę: głównymi bohaterami tegorocznej edycji będą Ukrainki i Ukraińcy. Poznamy różnorodność form teatru naszych sąsiadów, który czerpie zarówno z literatury, jak i z historycznych archiwów, tradycji awangardy początku XX wieku, czarnego kabaretu, choreografii i muzyki nowoczesnej. Wszystkie festiwalowe spektakle mówią głośno o tym, o czym zazwyczaj mówić nie wypada. Odsłaniają tajemnice i podważają utarte przekonania. **** У Польщі мешкаe і працюe понад 1 200 000 українок і українців, що становить понад 3,5% населення. Великопольське воєводство займає друге місце в Польщі за кількістю працевлаштованих громадян України. Вперше, від повоєнного періоду, ми стаємо мультикультурним суспільством. Тому Фестиваль Близькі незнайомі – який в останні роки презентував польський театр і мистецтво – також змінює формулу: головними героями цьогорічної едиції будуть українки і українці. Ми пізнаємо різноманіття форм театру наших сусідів, який черпає як з літератури, так і з історичних архівів, традиції авангарду початку XX ст., чорного кабаре, сучасної хореографії і музики. Всі фестивальні вистави голосно говорять про речі, про які зазвичай говорити  “ незручний”. Вони Відкривають таємниці і кидають виклик усталеним переконанням. **** ZAPROSZONE SPEKTAKLE Biennale Warszawa MODERN SLAVERY 10 września, godz.19.00, Duża Scena, Teatr Polski w Poznaniu reżyseria: Bartosz Frąckowiak scenografia: Anna Maria Kaczmarska muzyka, dźwięk: Krzysztof Kaliski, Maciej Szymborski koncept: Bartosz Frąckowiak, Natalia Sielewicz dramaturgia: Natalia Sielewicz światło: Michał Głaszczka mapy i wizualizacja danych: Jakub de Barbaro aktorzy i aktorki: Beata Bandurska, Magdalena Celmer, Maciej Pesta, Martyna Peszko, Anita Sokołowska, Konrad Wosik premiera: maj 2018 czas trwania spektaklu: 120 min Polska w statystykach dotyczących współczesnego niewolnictwa zajmuje niechlubną pierwszą pozycję w Unii Europejskiej. Niewolnicy są w zasadzie wszędzie – w znanych warszawskich restauracjach, na placach budowy, w zamkniętych zakładach produkcyjnych, w przetwórniach, sadach i na farmach. Pochodzą z Ukrainy, Białorusi, Korei, Filipin, Chin, Wietnamu. Niekiedy są Polakami. Raport Global Slavery Index ujawnia, że w Polsce w 2016 r. żyło ponad 181 tys. nowoczesnych niewolników, co odpowiada 0,476% populacji Polski. Niewolnictwo nie jest tu jednak metaforą określającą każdy rodzaj wyzysku. Mówimy o sytuacjach niepłatnej pracy przymusowej, związanej z handlem ludźmi czy fikcyjnym zadłużeniem. Zespół Biennale Warszawa przeprowadził śledztwo i sprawdził, skąd biorą się takie statystyki, z jakimi sytuacjami, miejscami i historiami są związane. Istotne było poszukanie odpowiedzi na pytanie, dlaczego to zjawisko jest całkowicie niewidoczne i rzadko komentowane w debacie publicznej. Z tego działania powstał spektakl-wystawa. Spektakl ukazuje niewolnictwo jako współczesne zjawisko globalne, mające rozmaite odsłony i ekspresje, związane z dramatami i biografiami bardzo różnych ludzi, z różnych kultur, religii i ras. Niewolnicy nie żyją bowiem daleko, na fantazmatycznych i nierealnych plantacjach, ale również tuż za ścianą sali najbardziej wykwintnej warszawskiej restauracji. **** Teatr „Publicyst” / Театр „Публицист” (Charków) CZERWONE WESELE / Червоне весілля 11 września, godz. 19.30, Malarnia, Teatr Polski w Poznaniu idea i dramaturgia: Viktoriya Myronyuk / Вікторія Миронюк reżyseria „żywej gazety”: Kostiantyn Vasiukov i Hanna Onyshchenko / Костянтин Васюков, Ганна Онищенко badania historyczne: Viktoriya Myronyuk, Mykyta Kozlov / Вікторія Миронюк, Нікіта Козлов scenografia: Daria Khalina / Дар'я Халіна kompozytorka i akompaniatorka: Alexandra Malatskovska / Олександра Малацковська performerzy i performerki: Daria Palahniuk, Mykyta Kozlov, Maksym Omelchenko, Diana Kovalenko, Yuri Vasiuta, Mariia Kryshtal, Dariia Yaroshenko premiera: wrzesień 2017 czas trwania spektaklu: 70 min Po rewolucji październikowej „czerwonym weselem” była nazywana świecka ceremonia celebrująca nowy, rewolucyjny porządek, inspirowana przez awangardowe idee wolności, wspólnoty, równości, wyzwolonej seksualności, emancypacji. Spektakl Teatru „Publicyst” jest przewrotną rekonstrukcją tego świeckiego obrzędu. Wykorzystując różne formy sceniczne (talk show, re-enactment formatu „żywej gazety” – amatorskiego pokazu teatru rewolucyjnego; musical), spektakl prezentuje różne metodologie pracy z materiałem dokumentalnym i historycznym.  Ironiczne zanurzenie w idee i estetykę porewolucyjnej rytualności służy zbadaniu, jakie znaczenie dawne idee mają dzisiaj w społeczeństwie, które wciąż wyzwala się spod wpływów sowieckiej przeszłości. Przyglądając się świeckiemu rytuałowi sprzed stu lat, artyści i artystki Teatru „Publicyst”, podejmują zarazem refleksję nad znaczeniem procesu dekomunizacji, jaki obecnie ma miejsce w Ukrainie, nad przeszłością i pamięcią. Teatr „Publicyst” powstał ponad 30 lat temu jako teatr studencki.  Wywodził się z popularnych w czasach Rosji Radzieckiej amatorskich grup teatralnych, zajmujących się propagowaniem głównych założeń obowiązującej w tamtych czasach doktryny. Dzisiaj, w nowoczesnym środowisku Charkowa „Publicyst” jest znany jako jeden z najważniejszych teatrów alternatywnych. W swoich spektaklach podejmuje ważne tematy społeczne, zajmuje się krytyczną rewizją przeszłości (w tym sowieckiej), poszukuje nowoczesnych form teatralnych i nowych form komunikacji z widownią.   **** Pierwszy Teatr / Перший театр (Lwów) PIĘKNE, PIĘKNE, PIĘKNE CZASY / Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи na motywach powieści „Wykluczeni” Elfriede Jelinek 12 września, godz. 19.00, Duża Scena, Teatr Polski w Poznaniu reżyseria: Roza Sarkisian / Роза Саркісян dramaturgia: Joanna Wichowska choreografia: Ninel Zberea / Нінель Збєря scenografia i kostiumy: Diana Khodiachykh / Діана Ходячих aktorzy i aktorki: Nataliia Alekseienko, Olena Basha, Vitalii Hordiienko, Ihor Huliuk, Iryna Zanik, Valeii Kolomiiets, Lubov Kuz, Mykhailo Ponzel (w tym spektaklu brak transkrypcji nazwisk aktorów na ukraiński) premiera: lipiec 2018 czas trwania spektaklu: 110 min Historia opisana w książce Elfriede Jelinek „Ausgesperrten” służy realizatorom i realizatorkom spektaklu jako punkt wyjścia do refleksji na temat powojennego społeczeństwa zainfekowanego przemocą. Traumy wojny i czasów powojennych ujawniają się jako wszechobecna agresja, zarówno ta widoczna na ulicach, jak i ta codzienna, skrywana za zamkniętymi drzwiami kulturalnych mieszczańskich domów.   W spektaklu poznajemy trzy rodziny, trzy różne modele wychowania… i bardzo podobne mechanizmy reprodukowania przemocy. Czy jesteśmy w stanie wyzwolić się z tych mechanizmów? Czy ofiary przemocy muszą koniecznie stać się katami? Czy dzieci skazane są na powtarzanie błędów rodziców? Czy wychowanie to system nakazów i zakazów, proces dostosowywanie się do obowiązującej normy? Jak funkcjonuje społeczeństwo w stanie powojennej traumy? Czy jego jedyną obroną jest tworzenie mitów na własny temat? Przemilczenia i manipulacje? I co się stanie, kiedy mity podda się wątpliwość, a to, co przemilczane zostanie wypowiedziane na głos? Scena Pierwszego Teatru zamienia się w Wiedeń końca lat 50. XX w. tylko umownie. Tak naprawdę opowiadana historia  rozgrywa się – jak zawsze w teatrze – tu i teraz: na konkretnej scenie, w konkretnym mieście, dzisiaj. Twórcy i twórczynie spektaklu problematyzują teatr jako miejsce, w którym w mikroskali odzwierciedlają się procesy społeczne, struktury przemocy i relacje władzy. Podejmują refleksję nad przyszłością: w końcu powojenne czasy są wciąż jeszcze przed nami. Spektakl jest efektem współpracy charkowsko-lwowskiej reżyserki, uznawanej za jedną z najważniejszych młodych ukraińskich twórczyń teatralnych i polskiej dramaturżki współpracującej m.in. z Teatrem Powszechnym w Warszawie. Lwowska premiera zapraszana jest na festiwale, a wśród widzów ma status spektaklu kultowego. **** RESTAURACJA UKRAINA / Ресторан Україна (Kijów, Charków) 13 września, godz. 19.00, Duża Scena, Teatr Polski w Poznaniu performerki: Nina Khyzhna, Oksana Cherkashyna/ Ніна Хижна, Оксана Черкашина dramaturgia: Dmytro Levytskyi / Дмитро Левицький dźwięk i oprawa wizualna: Yevhen Yakshyn / Євген Якшин badania przypadków korupcji: Piotr Armianovskyi / Пьотр Армяновський projekt świateł: Yevhen Kopiiov / Євген Копйов premiera: wrzesień 2017 czas trwania spektaklu: 50 min Spektakl o korupcji realnej i mentalnej, o zniewoleniu, władzy patriarchatu, ojcach i oligarchach, córkach i aktorkach, o Ukrainie i Ukrainkach. Z elementami ukradzionej mistrzom choreografii. Wymóg stworzenia spektaklu o korupcji wywołuje aktorski strumień świadomości i serię performatywnych halucynacji, podczas których ujawnione zostają wspomnienia z dzieciństwa, osobiste traumy, idiosynkrazje, lęki, gniew, poczucie braku zawodowego spełnienia i bezradność. Czy ta niemożność mówienia o korupcji oznacza niezdolność wypełnienia narzuconego zadania? Czy zawiera filistyńską perspektywę, zgodnie z którą korupcja, owszem, musi być potępiona, ale ja i tak jestem najważniejsza? Lecz jeśli osobiste jest polityczne, jest jego przyczyną i skutkiem, w takim razie być może ten przypływ osobistego jest gestem wyzwolenia: od wymogu uczenia się na pamięć cudzych słów, od zapisanego scenariusza, od scenarzysty, od władzy, od szefa, od Ojca? W końcu motywy antyautorytarne, podobnie jak antyoligarchiczne i patriotyczny, są częstymi efektami ubocznymi ruchów antykorupcyjnych. A jednak ciało Ojca leży na stole już dość długo. Co oznacza, że tak naprawdę scenariusz istnieje, a zakończenie jest otwarte. Dlatego uwolnienie osobistego wciąż może albo stać się gestem wzięcia odpowiedzialności, albo przykuć naszą uwagę tak mocno, że nie zauważymy, że miejsce starego Ojca już zajął Ojciec nowy. Premiera spektaklu, zrealizowana przy wsparciu Goethe-InstitutUkraine, odbyła się w ramach Międzynarodowego Dnia Korupcji. **** PSYCHOSIS / Психоз (Charków, Kijów, Lwów) spektakl oparty na motywach dramatu Sarah Kane oraz wierszy Anne Sexton i Sylvii Plath 14 września, godz. 18.00 i godz. 20.00, Malarnia, Teatr Polski w Poznaniu reżyseria: Roza Sarkisian / Роза Саркісян scenografia: Diana Khodiachykh / Діана Ходячих muzyka: Alexandra Malatskovska / Олександра Малацковська performerki: Nina Khyzhna, Oksana Cherkashyna, Alexandra Malatskovska / Ніна Хижна, Оксана Черкашина / Олександра  Малацковська premiera: marzec 2018 czas trwania spektaklu: 70 min Kijowska premiera Kane zdaje się próbą odrzucenia przypisanego autorce zbanalizowanego sztafażu poetki przeklętej – zrozpaczonej, inspirującej licealistki, takiej jakich wiele. A zarazem dania wyrazu zażenowaniu, które towarzyszy psychicznemu cierpieniu kobiecego (i nie tylko) podmiotu samobiczowanego przez własny intelekt. „Wstyd, wstyd, wstyd”, „sorom, sorom, sorom” – powtarza się refren. To próba przejścia od wstydu do empowermentu. Witold Mrozek, „Dwutygodnik.com” „Czarny kabaret o nielegalnej miłości i śmierci”, „dwubiegunowe show”, „psychodeliczny wieczór panieński”, „feministyczna rewia”, „manifest wyemancypowanej kobiecości” – to tylko niektóre z określeń, jakimi opisywała spektakl ukraińska krytyka i publiczność. Spektakl celebruje siłę kobiet: świadomych i szalonych, niepokornych i bezczelnych, cierpiących i śmiejących się z własnego cierpienia, nierozważnych i nieromantycznych. Na scenie toczy się nieustanna gra z granicami: bólu, „normalności”, formy teatralnej, społecznego tabu. Wszystko to służy dekonstrukcji mitu o miejscu kobiety w społeczeństwie. Spektakl, zrealizowany przez bezkompromisowe charkowskie artystki, rozpoznawalne w całej Ukrainie, jest uważną, dotkliwą analizą tego, jak działa norma i normatywność w patriarchalnym społeczeństwie, które dla kobiet rezerwuje tylko ograniczony zestaw ról. Wyprowadza widza ze strefy intelektualnego i estetycznego samozadowolenia, myli tropy, sprowadza na manowce i odbiera mu bezpieczną rolę konsumenta cudzych wzruszeń. Miłość, rozpacz, depresja i śmierć, obecne w słynnym dramacie Sarah Kane i w wierszach amerykańskich „poetek przeklętych”, w spektaklu nabierają nieoczekiwanych kształtów. Jeśli rozpacz – to w rytmie songów, jeśli depresja – to wymieszana z autoironią. Seksualność bywa zarówno bolesna, jak i groteskowa. „Chora” może stać się lekarzem, i na odwrót. Pierwotna wersja spektaklu została zrealizowana w kijowskim teatrze „Aktor” w ramach projektu British Council Ukraine „Taking the stage” Obecna, zmodyfikowana, wersja jest produkcją niezależną. **** Teatr im. Wandy Siemaszkowej w Rzeszowie LWÓW NIE ODDAMY 15 września, godz. 19.00, Duża Scena Teatru Polskiego w Poznaniu reżyseria: Katarzyna Szyngiera scenariusz: Katarzyna Szyngiera, Marcin Napiórkowski, Mirosław Wlekły dramaturgia: Olga Maciupa scenografia: Przemysław Czepurko, Katarzyna Ożgo muzyka: Jacek Sotomski światło: Michał Stajniak wideo ze Lwowa: Miłosz Kasiura kostiumy: Ireneusz Zając aktorzy i aktorki: Oksana Czerkaszyna, Dagny Cipora, Małgorzata Machowska, Mateusz Mikoś, Piotr Mieczysław Napieraj, Robert Żurek (brak transkrypcji nazwisk) premiera: sierpień 2018 czas trwania spektaklu: 110 min Jesteśmy wychowani w kulcie pamięci. Myślimy o niej jak o drzewie. Pamięć należy pielęgnować, dbać o jej korzenie, by dawała nam schronienie i poczucie wspólnoty, by stanowiła punkt odniesienia w zmieniającym się świecie. Tymczasem pamięć znacznie bardziej przypomina rzekę. Nie tylko nieustannie płynie i zmienia się, lecz także dzieli i wyznacza granice.  Wierzymy, że trzeba pamiętać, by oddać sprawiedliwość przodkom, by być członkiem narodowej wspólnoty, by w przyszłości uniknąć tragedii. Rzadko  jednak zastanawiamy się nad tym, jak łatwo pamięć staje się pożywką dla uprzedzeń, konfliktów, nawet nienawiści. Stosunki polsko-ukraińskie ilustrują ten mechanizm. Choć tyle mamy wspólnego w teraźniejszości, tak wiele dzielimy planów i obaw o przyszłość, nasze relacje wciąż układamy pod dyktando trudnej przeszłości. Nadarza się doskonała okazja, by o tym porozmawiać. Tysiąc lat temu spotkaliśmy się po raz pierwszy. Wojowie Bolesława Chrobrego przegonili za Bug rycerzy Jarosława Mądrego, obrzuciwszy ich inwektywami. Sto lat temu trwała bitwa o Lwów i wojna polsko-ukraińska. Pół roku temu polski minister pojechał do Lwowa, uwolnić z klatek kamienne lwy, symbolizujące polską przeszłość miasta. Spektakl „Lwów nie oddamy” powstał na podstawie materiału dokumentalnego. Wykorzystując wypowiedzi zebrane w wywiadach, ankietach i źródłach pisanych pokazuje, jak uprzedzenia i nienawiść karmią się pamięcią. **** FILMY DOKUMENTALNE DONBAS 11 września, godz. 17.00, Kino Muza scenariusz i reżyseria: Siergiej Łoźnica premiera: maj 2018 kraje produkcji: Niemcy, Ukraina, Francja, Holandia, Rumunia czas trwania: 110 min Akcja filmu rozgrywa się w Donbasie, wschodnim regionie Ukrainy, kontrolowanym przez liczne grupy przestępcze. Trwa wojna hybrydowa – konflikt pomiędzy ukraińską armią zasilaną ochotnikami a bojówkami separatystycznymi wspieranymi przez rosyjskie oddziały. Koszmar staje się udziałem ludności cywilnej. Z drugiej strony toczy się codzienne życie, a przez ekran przewija się galeria postaci: roześmiana młoda para, skonfundowany niemiecki dziennikarz, którego służby kontrolne biorą za faszystę, czy okradziony właściciel luksusowego auta. Siergiej Łoźnica w swoim najnowszym filmie fabularnym w hipnotycznym, pełnym groteski stylu zabiera nas w podróż przez Noworosję – państwo-widmo, w którym żołnierze nie wiedzą, kto nimi dowodzi, a sąd odbywa się na ulicy w postaci publicznych linczów. Tu propaganda uchodzi za prawdę, wojna za pokój, a nienawiść deklarowana jest jako miłość. Jedynym sposobem na przeżycie jest śmiech… Film został nagrodzony za najlepszą reżyserię w sekcji Un Certain Regard na Festiwalu Filmowym w Cannes. Donbas to opowieść o człowieczeństwie i cywilizacji w dobie postprawdy i fake newsów. O każdym z nas. JAZDA OBOWIĄZKOWA 12 września, godz. 17.00, Kino Muza scenariusz i reżyseria: Ewa Kochańska produkcja: Magdalena Borowiec / SQUARE film studio ltd. (Polska) premiera: listopad 2018 czas trwania: 72 min Dziesięcioletnia Julia Polniuk trenuje łyżwiarstwo figurowe. Ma coraz mniej czasu, aby odnieść sukces i spełnić oczekiwania swoich bliskich. Po wybuchu Euromajdanu jej rodzina wyemigrowała do Polski. Decyzję o przeprowadzce podjęła mama Julii, Marina. W dwa tygodnie spakowała walizki, wypisała dzieci ze szkoły, a nowo wyremontowane mieszkanie wystawiła na sprzedaż. Teraz rodzina Polniuków stara się o obywatelstwo polskie i rozpoczyna całkiem nowe życie w Warszawie. Bez pracy, zabezpieczenia finansowego i dobrej znajomości języka. Marina rzuca losowi wyzwanie, szukając w Polsce lepszych perspektyw na przyszłość dla swoich dzieci. Zrobi wszystko, aby miały lepsze życie niż ona. Największe nadzieje pokłada właśnie w Julii. W tym roku dziewczynka ma szansę wystartować w Młodzieżowych Mistrzostwach Polski. A za tym idzie sukces, uznanie i początek kariery sportowej. Julia próbuje sprostać oczekiwaniom mamy, ale jest jej bardzo trudno w nowym kraju, w nowej szkole, pod okiem wymagającej trenerki. Czy będzie w stanie rozwinąć skrzydła, niosąc ciężar cudzych ambicji i oczekiwań...? **** KONCERT OTWARTA. MUZYKA NA GŁOS I PIANINO / Вiдверта. Mузика для голосу і фортепіано 11 września, godz. 22.00, Malarnia, Teatr Polski w Poznaniu wokal i pianino: Alexandra Malatskovskaja / Олександра Малацковська czas trwania: 60 minut Koncert Alexandry Malatskovskiej – kompozytorki, wokalistki, pianistki i aktorki. Artystka jest autorką muzyki do licznych spektakli (m.in. Rozy Sarkisian, Oleny Apchel, Oleny Avdieievej) i filmów krótkometrażowych. Jej pierwszy solowy album Otwarta, z kompozycjami na głos i fortepian ukaże się w tym roku. Więcej na stronie http://teatr-polski.pl/bliscy-nieznajomi/
1 note · View note
thezoeplatform · 3 years
Video
WHY DONT UKRAINIAN PEOPLE SPEAK ENGLISH @Ніна - Україна / Nina - Ukrain...
0 notes
asyrealtyco · 4 years
Text
7 американців вгадують Україну по відео— Тестую знання американців про Україну [Test on Ukraine #5]
youtube
October 31, 2020 at 08:00AM https://www.youtube.com/watch?v=szc_RXRAiNk7 американців вгадують Україну по відео— Тестую знання американців про Україну [Test on Ukraine #5] Ukraine reaction [Test on Ukraine #5]: What do Americans know about Ukraine? — Реакція американців на українську мову та Україну — Facts about Ukraine and Ukrainian Music Reaction — Ukraine is my home — реакція на київ україна — реакція американця — українська мова — реакция иностранцев на Украину — Kyiv not Kiev — American Reaction to Ukraine — реакція іноземців на Україну — що знають американці про Україну? — testing americans knowledge about Ukraine.
Americans have to guess the country (Ukraine) by watching the following video: Ukraine which you didn’t know about · Ukraїner — https://www.youtube.com/watch?v=y40JCiz2OeA
00:00 — Вступ 00:46 — Знайомство з пересічними американцями 01:20 — Перегляд відео Ukraїner — американці вгадують країну у відео 07:07 — Що вам відомо про Україну? 09:06 — Яка столиця України? 10:19 — Коли було засновано Київ? 11:14 — Яке населення України? 12:09 — Як називається український традиційний суп? 14:07 — Яка з цих американських акторок має українське коріння? 15:41 — Середня температура влітку в Україні? 16:45 — Яка державна мова в Україні? 18:01 — Побажання українцям & outro
Дивіться також: Тестую знання американців про Україну і показую Ukraine in 4K [Test on Ukraine #1] — https://bit.ly/3n1a6R3 Тестую знання американців про Україну, реакція на відео про Україну і Київ [Test on Ukraine #2] — https://bit.ly/37YFYRk Тестую знання американців про Україну, вмикаю гімн України [Test on Ukraine #3] — https://youtu.be/d-2-2-rTZIc Тестую знання американців про Україну, показую Марш Захисників 2020 [Test on Ukraine #4] — https://youtu.be/6ggV0QFERjk
#Ukrainereaction #нінаукраїна #україна #ukraine #KyivnotKiev
Мій інстаграм: https://bit.ly/3pC02hZ. Мій емайл: [email protected] Посилання на це відео: https://youtu.be/szc_RXRAiNk
Tumblr media
Вітаю вас на Ніна-Україна i розважально-навчальний обмін з Америкою! Мене звати Ніна, я з Києва, зараз працюю професором фінансів в університеті США (https://www.youtube.com/watch?v=hMCfPyvKuMg). Давайте дружити! Підписка тута: https://bit.ly/3b2BJD0.
ПЛЕЙЛІСТИ НА НІНА УКРАЇНА / NINA UKRAINE: (1) Реакція американців на Україну — https://bit.ly/3cTuXBa (2) Реакція американців на українську музику (Ukrainian Music Reaction) — https://bit.ly/2xr5e2B (3) Покращіть свою англійську (для вивчення англійської) — https://bit.ly/34wkyXS (4) Test on Ukraine — https://bit.ly/3n1a6R3 (5) Моє життя в США- https://bit.ly/2ycraP7
Дякую за перегляд Американці вгадують країну по відео Ukraїner — Тестую знання американців про Україну [Test #5] link YouTube https://www.youtube.com/watch?v=szc_RXRAiNk ссылка источник
from WordPress https://bit.ly/3mKdChe via IFTTT
0 notes
uanewsinter · 5 years
Text
Путін помилував 11 засуджених українців
Президент Російської Федерації Володимир Путін помилував 11 незаконно засуджених українців перед обміном полонених з Україною. Про це повідомила віце-президент Європейського інституту омбудсмена
Путін помилував 11 політв’язнів
Президент Російської Федерації Володимир Путін помилував 11 незаконно засуджених українців перед обміном полонених з Україною. Про це повідомила віце-президент Європейського інституту омбудсмена, перший український омбудсмен Ніна Карпачова в коментарі “Інтерфакс-Україна“.
Як повідомила Карпачова, в Україну в рамках обміну полоненими повертаються 24…
View On WordPress
0 notes
mhhposts · 6 years
Text
Бюджетный вал. Налога на выведенный капитал не будет, другие налоги вырастут
New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/finance/budjetnyi-val-naloga-na-vyvedennyi-kapital-ne-bydet-drygie-nalogi-vyrastyt.html
Бюджетный вал. Налога на выведенный капитал не будет, другие налоги вырастут
Фото kmu.gov.ua
Депутаты отложили введение налога на выведенный капитал, одобрили повышение отдельных налогов и не побили при этом политические горшки. (укр)
Бюджетний процес змінив напрямок. Депутати відклали на невизначений термін рішення про запровадження податку на виведений капітал, схвалили підвищення окремих податків для поповнення фінплану-2019 і не побили при цьому політичні горщики у трикутнику «Мінфін — президент — МВФ».
Усе це сталося на засіданні парламентського комітету з питань податкової та митної політики 6 листопада. ЕП стежила за розвитком подій.
Як «відмотували» ідею з ПнВК
Законопроект про податок на виведений капітал став політичною пасткою для президента. Саме він вніс його у парламент як такий, що стимулюватиме бізнес інвестувати у свій розвиток, і саме категорично проти цього податку в запропонованій президентом моделі виступили Світовий банк та МВФ.
Керівники Мінфіну Олександр Данилюк та Оксана Маркарова не погоджували цю ідею з точки зору її впливу на бюджет. У перші роки після запровадження ПнВК фінплан міг втрачати 40-80 млрд грн, а чіткого бачення компенсаторів не було. Проте з січня 2019 року податок на виведений капітал повинен був запрацювати.
«Я не збираюся відмовлятися від запровадження ПнВК», — заявив президент Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом. Попри тверду позицію глави держави, шансів на запровадження цього податку з кожним днем ставало все менше.
У публічній площині активізувалося обговорення двох варіантів запровадження ПнВК: для всіх компаній та для їх частини з авансовою його сплатою.
Пропозиція Мінфіну — запровадження ПнВК для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50% від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 рік лише для цієї групи платників.
Платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу понад 200 млн грн. За словами в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової, «ця модель обговорювалася з МВФ і після важких перемовин була погоджена як можлива».
Пропозиція робочої групи при комітеті та ідеологів ПнВК з бізнесового та експертного середовищ — податок платитимуть усі компанії.
Мінфін розрахує надходження від податку на прибуток та ПнВК. Різницю покриють авансові внески платників податку, які повинні розраховуватися як 0,5% від загальної вартості основних фондів, але не менше суми сплаченого ПнВК у минулому звітному періоді разом з авансовим внеском за такий період.
Аванс буде визначатися від вартості основних фондів, але його розмір не повинен бути меншим за 50% задекларованої суми податку на прибуток за 2018 рік.
Уніфікувати усі моделі в один законопроект, провести його через парламент та перерахувати бюджет-2019 на основі нової податкової бази за два тижні, що залишилися до ухвалення бюджету, було б неможливо.
Засідання комітету розставило всі крапки над «і».
Маркарова заявила, що у випадку запровадження ПнВК без змін бюджет може втратити 46,7 млрд грн. Її союзницею у цьому питанні була присутня на засіданні комітету представник Світового банку в Україні Сату Кахконен.
За її словами, у Грузії, Естонії та Латвії, які запровадили ПнВК, в перші роки його надходження різко впали. Доходи від податку на прибуток в Естонії становили близько 2% ВВП, а після його заміщення ПнВК скоротилися більш ніж наполовину.
Окремо порахували втрати представники місцевої влади.
«Втрати доходів місцевих бюджетів становитимуть 6,5 млрд грн або 9,5% від загального обсягу надходжень до місцевих бюджетів. Причина — скасування податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, який зараховується до місцевих бюджетів, та 10% податку на прибуток, що надходять до обласних бюджетів», — зазначають в Асоціації міст України.
До того ж, ухвалення місцевих бюджетів опиняється в зоні ризику, адже їх доведеться перерахувати на новій податковій базі та оновити цифри трансфертів.
«Ми дуже занепокоєні тим, що пропозиція запровадити цей податок припадає на час, коли Україна може втратити серйозну частину надходжень. Податок на прибуток — це близько 2,5% ВВП.
Після його заміщення ПнВК бюджетні втрати можуть сягнути 1,5% ВВП. Це якщо закон буде запроваджений у початковій редакції. Без додаткових заходів та компенсаторів запровадження цього податку може суттєво дестабілізувати систему державних фінансів», — сказала Кахконен.
На засіданні комітету обговорювалися два варіанти подальших дій: рекомендувати ухвалити проект у першому читанні із змінами, запропонованими Мінфіном, та почекати законопроект, узгоджений з МВФ. Зрештою, комітет пішов найменш перспективним для ПнВК шляхом: відклав питання на невизначений час.
Політичні соратниці президента Ніна Южаніна та представник президента у парламенті Ірина Луценко протестували проти відкладення ідеї ПнВК в довгу шухляду. Южаніна констатувала, що давня ідея не реалізована і це неправильно.
Утім, фіаско ПнВК на засіданні комітету вберегло президента від гучного провалу його законопроекту у сесійній залі, а бюджет — від значних втрат і необхідності скорочувати видатки у рік подвійних виборів. Відмова депутатів запроваджувати ПнВК заспокоїть МВФ і знизить градус дискусій щодо бюджету-2019.
Які податки зміняться
Після ухвалення законопроекту про держбюджет-2019 у першому читанні активізувався ще один процес: пошук Мінфіном джерел його наповнення.
Відомство традиційно подає консервативний бюджет з думкою про те, що проект кошторису потрібно буде корегувати на вимогу депутатів. Як правило — розширювати видатки. Зазвичай Мінфін тримає для цього запасний ресурс.
Поданий у вересні проект бюджету — консервативний, схвалений МВФ. У його дохідній частині є фіскальні ризики, тож для розширення видатків потрібні додаткові доходи. Мінфін бачить їх у підвищенні окремих податкових ставок. 5 листопада у парламенті з’явився урядовий законопроект з такими нормами.
Перша — підвищення з 1 січня 2019 року ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/т до 10 грн/т, поетапне підвищення ставки до 30 грн/т у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн/т).
Друга — збільшення ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткові пункти, для залізної руди — на 0,8 відсоткового пункту.
Третя — збільшення ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%.
Четверта — нульова ставка акцизного податку на етиловий спирт, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерної та косметичної продукції та продукції технічного призначення.
П’ята — збільшення з 1 липня 2019 року ставок акцизів на тютюнові вироби на 9%. Це рішення ухвалювалося складно. Податковий кодекс передбачає щорічне підвищення акцизів на тютюнові вироби на 20%, а Мінфін пропонує підвищити ставки на 29%, тобто накласти індексацію на заплановане кодексом підвищення.
Представники галузі виступали проти, однак їм довелося вибрати менше зло.
На засіданні уряду 31 листопада Мінфін реанімував ідею номінування акцизних ставок у євро і підготував відповідний законопроект. Після цього з галуззю «поговорили» ще раз, в результаті чого «Укртютюн» погодився на додаткову індексацію, а Мінфін «забув» про ідею з акцизами у євро.
Шоста — ставка земельного податку для лісових земель знижується до 0,1% від їх нормативної грошової оцінки. Зараз вона не перевищує 0,3%.
Цю ініціативу розкритикувала Асоціація міст України. «Це обмежує самостійність органів місцевого самоврядування у встановленні податкових ставок і встановлює преференції для окремих суб’єктів господарювання», — стверджує АМУ.
Сьома — ДФС не доведеться узгоджувати з Мінфіном рішення про надання податкових розстрочок на 1 млн грн і більше. ДФС ухвалюватиме це рішення сама.
Восьма — поштові оператори та експрес-перевізники стають податковими агентами: вони сплачуватимуть в бюджет ПДВ з міжнародних посилок.
Дев’ята — посилюється контроль за обігом пального. Встановлюються часові рамки (з 1 травня до 1 червня 2019 року) для обов’язкової реєстрації акцизних складів в системі електронного адміністрування реалізації пального.
Всі оформлені до 30 червня 2019 року накладні повинні з’явитися до 1 липня в електронному реєстрі накладних. Для накладних, прийнятих у липні, допускається продовження терміну реєстрації. Вводяться штрафи за незареєстровані акцизні склади: за перше порушення — 1 млн грн, за повторне — 2 млн грн.
Усі ці зміни дозволять Мінфіну продовжити політичний діалог з депутатами при підготовці проекту бюджету до другого читання. За підрахунками відомства, ці правки принесуть зведеному бюджету додаткові 6,3 млрд грн. У перспективі на цю ж суму можна чекати збільшення видатків у проекті кошторису на 2019 рік.
За інформацією джерел видання, зважаючи на необхідність якнайшвидше отримати транш МВФ, ухвалити фінплан-2019 планують 22 листопада.
Источник: epravda.com.ua
Остались вопросы? Обращайтесь!
ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА
0 notes
svyatosogodni · 2 years
Text
Tumblr media
🥳 27 січня — Що сьогодні за свято? ⠀ ❤️‍🩹 338-й день війни в Україні ⠀ 🕯 Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту 💃🏻 День танцю зі своєю тінню 🔘 День повітряно-пухирчастої упаковки 🎂 День шоколадного торта ⠀ 🥳 Іменинники 27 січня: Адам, Андрій, Аристарх, Веніамін, Давид, Веремій, Іван, Ілля, Ісаакій, Йосип, Макар, Марк, Мойсей, Павло, Сава, Сергій, Степан, Ян, Ніна, Девота ⠀ ✔️ Визначні події 27 січня: ⠀ 1860 — вперше опубліковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка ⠀ 1944 — заснування нагород Української повстанської армії 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією ⠀ 💙💛 Відомі українці, що народилися сьогодні: Петро Гулак-Артемовський, Володимир Лесевич, Павло Чубинський, Архип Куїнджі, Олександр Довгаль, Іван Гончар, Олекса Тихий, Олександр Годинюк ⠀ ✌️ Детальніше про сьогоднішні свята читайте на сайті: https://sogodnisvyato.com.ua/27-sichnya-svyato/.
Також долучайтесь до нас у месенджерах: https://t.me/sogodnisvyato https://invite.viber.com/?g2=AQA9K6a4nX9DWUzSYycvCwZm1EPyPRkoYBY6XhCe9cuobejEHyCwupbUgbSBZC3q
0 notes
telegid · 4 years
Text
Сьогодні в столиці стартували зйомки 4-серійної пригодницької комедії від студії «Квартал 95» – «Втікачі». Це другий з чотирьох телефільмів, які “Студія” знімає для каналу «Україна» в 2020 році. За традицією в перший знімальний день після першого відзнятого кадру режисер разом з членами групи розбили на щастя тарілку.
«Выбор матери»: На СТБ выйдет адаптация японского сериала 
This slideshow requires JavaScript.
У центрі сюжету перебуває сім’я Гуманних, яка переживає кризу. Батько Ярослав колись успішний художник знаходиться в творчій кризі, дружина Вікторія повністю присвятила себе роботі, син Тимофій не може знайти спільну мову з однокласниками, а дочка Ліза намагається наслідувати мажорним подругам. Вікторії стає відомо про махінації в банку, де вона працює і рятуючись від кілерів їй з сім’єю доводиться бігти в забуте богом СМТ. Там Гуманні замість, щоб сидіти тихо, вступають в конфронтацію з місцевими жителями, а потім і з мафією в особі міської влади, яка перетворила прекрасний гранітний кар’єр на сміттєзвалище. Здається, що все проти сім’ї, і невідомо чи зможуть вони знайти спільну мову між собою, врятуватися від переслідувачів і перемогти місцеву мафію.
«У нашому фільмі відразу чотири головних героя, які хоч і є членами однієї сім’ї, але досить віддалені один від одного. А взагалі наша історія – про те, що іноді тільки надзвичайні обставини змушують згадати про найголовніше в цьому житті – це сім’я і щирі взаємини між людьми», – розповідає сценарист Олександр Щур.
This slideshow requires JavaScript.
Головні ролі в проекті виконують Ніна Гогаєва, Андрій Самінін, Михайло Плавак і Вероніка Лук’яненко. Також в серіалі грають Дмитро Чернов, Віктор Жданов, Олена Хахлаткіна і інші. Режисер – Андрій Сілкін. Продюсери – Борис Шефір, Валерія Ткачук, Сергій Демидов, Олександр Божков, Вікторія Корогод, Наталія Стрибук. Зйомки 4-серійного фільму пройдуть в серпні в Києві та Київській області.
У Києві знімають серіал про боротьбу з мафією Сьогодні в столиці стартували зйомки 4-серійної пригодницької комедії від студії «Квартал 95» – «Втікачі». Це другий з чотирьох телефільмів, які "Студія" знімає для каналу «Україна» в 2020 році.
0 notes
thezoeplatform · 3 years
Video
COST OF LIVING IN UKRAINE 2021 Ft. @Ніна - Україна / Nina - Ukraine
0 notes
telegid · 5 years
Text
На вихідних відбулась церемонія нагородження найкращих фільмів КМФК «Молодість», що у 48-й раз проходив у Києві. Нагороди отримали як вітчизняні, так і закордонні стрічки.
Гран-прі – нагороду «Скіфський олень» та 10 тис. долл. отримала кінострічка «Дикий» (режисер Каміль Відаль-Наке, Франція). У фільмі розповідається про чоловічу проституцію. До неї змушений вдатись головний герой, аби знайти любов і свободу, якої він прагне. Він не знає, що чекає його в майбутньому, але все одно вирушає в дорогу.
«Усі фільми надзвичайно якісні та зворушливі. Чесно кажучи, я іноді забувала, що є членкинею журі, переглядаючи їх. Вибір був важкий, але він є», — зазначила голова Міжнародного журі фестивалю Ірма Вітовська. Наайкращий повнометражний фільм та сертифікат на 2 тис. долл.: картина «Колібрі» (режисерка Бори Кім, Корея).
«Я вже отримала одну нагороду за цей фільм (журі FIPRESCI стрічка була визнана найкращим повним метром. — Прим.), але отримати саме цю нагороду особливо важливо для мене. Дякую усьому кінофестивалю “Молодість” та своїй команді», — наголосила режисерка.
Найкраща короткометражка: «Безумовна любов» (режисер Рафаль Лисак, Польща) плюс сертифікат на 2000 долл. Польська кінострічка – про стареньку бабусю та її онука-гея. Також цей фільм здобув нагороду в номінації «приз глядацьких симпатій».
«Це дуже важливий приз, адже ми робимо фільми саме для глядачів. Велика радість та велика мотивація для наступних робіт», — подякував аудиторії режисер.
Призом сумою 2000 доларів США та «Скіфським оленем» у межах Міжнародного студентського конкурсу було відзначено стрічку «Як запустити повітряного змія?» (режисер Лоранд Ґабор (Румунія).Головний приз конкурсу Molodist Teen Screen (кіно для підлітків) дістався фільму «Занадто далеко» Сари Вінкенштетте (Німеччина, 2019).
Заповітного «Скіфського оленя» за найкращий фільм Національного конкурсу та грошовий приз сумою 50 тис. грн здобула стрічка «В радості, і тільки в радості» Марини Рощиної (Україна).
Найкращий ЛГБТК-фільм – кінострічка Марко Берґера «Блондин» (Аргентина, 2018): «За донесення засобами кіномови потягу між двома чоловіками в мачистському середовищі, яке пригнічує та позбавляє їх здатності висловити власні почуття».
Офіційна церемонія нагородження 48-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» відбулась у колонній залі Київської міської державної адміністрації. На червону доріжку завітали голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, члени Міжнародного журі фестивалю Ірма Вітовська, Марія Разґуте, Сара Серрайоко, Ніна Анджапарідзе, Світлана Уварова, телезірка Роза Аль-Намрі (на фото), танцівники Катерина Кухар та Олександр Стоянов, актор Олексій Тритенко та інші.
Ведучими святкового вечора стали обличчя телеканалу СТБ Григорій Решетнік та ведуча програми «Факти» на ICTV Оксана Гутцайт.
Спеціальними дипломами журі нагороджуються фільми за категоріями:
Студентські фільми: «Літо електричного лева», реж. Дієґо Сепеде (Чилі); «Сестри Хараріху», реж. Хорхе Кадена (Швейцарія). Короткометражні фільми: «Люсія на роздоріжжі», реж. Валентіна Морель (Бельгія, Франція); «Холодна літня ніч», реж. Яш Савант (Індія). Повнометражні фільми: «Наступного дня, як мене не стане», реж. Німрод Ельдар (Ізраїль); «Сусіди», реж. Ґіґіша Абашидзе (Грузія). Cпеціальні дипломи журі в межах конкурсу отримали такі роботи : «Кохання», реж. Микита Лиськов (Україна, 2019); «Колір фасаду — синій», реж. Олексій Радинський (Україна, 2019). Почесну нагороду «Молодості» — «Скіфський олень» — за внесок у світове кіномистецтво отримав Пітер Ґрінвей.
Переможці 48-го кінофестивалю «Молодість» На вихідних відбулась церемонія нагородження найкращих фільмів КМФК «Молодість», що у 48-й раз проходив у Києві. Нагороди отримали як вітчизняні, так і закордонні стрічки.
0 notes