#залізниця

[greenpostua]

🚂🌾 Аграрії шукають альтернативи через неефективність і зростання тарифів. Фермери можуть відмовитися від послуг УЗ на користь автологістики. Подробиці👇

[jakovdushakov]

Далеко бежит дорога - впереди веселья много!

[unhonestlymirror]

Olena Sas:

У кого насправді слабкі карти і кого рятують і за кого борються зараз американці я вам розкажу.

росія вперше почала знижувати суму виплат по контракту своїм солдатам, бо вже і на це бракує коштів. російська залізниця, вона ж ржд, просто не може взяти кредит в комерційних банках, тому головну транспортну монополію треба спасати грошима з бюджету, так само, як будівельну галузь, вугільну, металургію, лісову, сільське господарство і так далі, які треба спасати натурально, бо колапс.

Також почали знижуватися ціни на нафту юралз до 58, а бюджет зверстано по 70 долл, і мега-критична для них позначка 50 доларів за барель, яка в цьому році вірогідна цілком. І тоді однозначно вже ніякі резервні заначки не допоможуть, тоді секвестр бюджету.

Це означає, що у росіян величезні проблеми і вони можуть впасти кубарєм просто в обійми Китаю (який американці розглядають, як головного стратегічного суперника), вони і так залежні від нього, але далі це злиття з безвиході. Чим довше війна для них, тим вірогідність цього скочування вища.

Американці не хочуть цього. Дуже дуже сильно не хочуть, бо росія, що впаде Китаю до рук, посилює його. Тому росія зараз продає цей стан справ, своє сповзання в економічну яму, як цінний актив. Їм, вірніше і продавати це не треба, всі і так ясно. На кону величезний шматок суші, з доступом до Арктики, корисними копалинами, рідкоземельними копалинами, яких реально на трильони доларів.

Тому перед американцями постає питання кому це все дістанеться? Китаю, якщо війна продовжуватиметься ще хоч кілька місяців? Чи до себе її тягнути за усі шкрибарки? Щоб ще лякати нею і тримати Європу в тонусі і збити із Європи купу грошей, просто налякавши росією, а потім сказавши, ну ок, ладно, ми не звірі, не будемо виводили американські бази, але ви нам заплатіть за безпеку, а не так, як ви раніше задарма цю безпеку мали.

Тому, американці і тиснуть на нас щосили, всім чим тільки можуть, аби зупинити війну так, щоб здобути СОБІ оцю бензоколонку в снігах, сировинний придаток, доступ до Арктики, використати її ще і як пугало для європейців і збити і з них бабла.

Що нам треба робити? Те, що і робили. Не давати на себе тиснути, захищатися, сформувати з європейцями альтернативний оборонний альянс. рф нехай колапсує і дезінтегрується.

[newsundphotos]

В Іспанії, Португалії та частині Франції стався блекаут

В Іспанії, Португалії та частині південної Франції сталося масшта��не відключення електроенергії, яке вплинуло на мільйони людей, повідомили медіа.Причину відключення наразі не встановлено. Португальський оператор REN заявив, що постраждав весь Піренейський півострів, а також частина Франції. Іспанське видання El Mundo пише, що постраждало транспортне обслуговування. Metro та залізниця Renfe…

[objectivnewskharkov]

Назва регіональної філії "Південна залізниця" містить символіку Російської імперії, повідомив Український інститут національної пам'яті. - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2025/02/10/chomu-pivdenna-zaliznitsya-u-harkovi-tse-spadok-rf-poyasniv-uinp/

[olegzhdanovkiev]

"Вивозять, видавлюють, убивають": РФ "стовпить" захоплені землі України

"Вивозять, видавлюють, убивають": РФ "стовпить" захоплені землі України - Жданов Усіх проукраїнськи налаштованих людей депортують і знищують, розповів Олег Жданов. Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов заявив про те, що країна-агресор РФ "стовпить" за собою захоплені території України. "Адже залізнична гілка на Мелітополь із Ростова збудована і працює, автомобільна і залізниця Маріуполь - Бердянськ - Чонгар будується на повну силу, майже до Кримського перешийка дотягли високово... Читати далі »

[romaniawars]

Страйк у Гривиці 1933 рік

На фоні світової економічної кризи, у Румунії в 1933 році відбувся прокомуністичний страйк робітників залізної дороги, причетними до цього була заборонена Румунська Комуністична партія, та інші ліві злочинні організації.

Страйк у Гривіці 1933 року — залізничний страйк, розпочатий у майстернях Грівіца, Бухарест, Королівство Румунія, у лютому 1933 року робітниками Căile Ferate Române (Румунська залізниця). Страйк був викликаний погіршенням умов праці працівників залізниці в контексті всесвітньої Великої депресії, яка суттєво вплинула на Румунію. Коли робітники зайняли цехи, румунська армія оточила їх і взяла в облогу. У результаті бойових дій загинуло 7 робітників, у тому числі Василе Роайте, 19-річний робітник, образ якого використовувався раннім комуністичним режимом.

Коли Велика депресія вплинула на Румунію, у 1932 році уряд почав заходи жорсткої економії, спочатку зменшивши зарплати клерків, потім скоротивши зарплати синіх комірців на 25% і скасувавши орендну плату. 20 січня 1933 року робітникам було оголошено, що вони отримають зарплату лише в тому випадку, якщо принесуть підтвердження сплати всіх податків за попередні три роки. Наступного дня робітників вагонного цеху (які працювали під відкритим небом) звільнили до покращення погодних умов.

Наприкінці 1932 року комуністи змогли створити «червону профспілку» (на відміну від соціал-демократичних профспілок, які існували по всій компанії) на чолі з Панаїтом Богетою та Костянтином Дончеа, тоді як Георге Георгіу-Деж (який пізніше став лідер Народної Республіки Румунія) координував з'єднання з Комуністичною партією. Використовуючи кур’єрів, Георгіу-Дей і Моску Кон підтримували зв’язок з іншими подібними профспілка��и в залізничних майстернях Клужа та Ясси.

28 січня 1933 року профспілка на чолі з Богетою вирішила страйкувати. Спочатку страйк розпочався у вагонному цеху, де його підтримали 700 робітників, які щойно були тимчасово звільнені, подавши роботодавцю список вимог. Як тільки вони отримали цю новину, понад 3000 робітників з інших цехів приєдналися до страйку.

Міністр зв'язку Едуард Мірто взяв участь у переговорному процесі між працівниками та Адміністративною радою Румунських залізниць. Міністр схвалив усі економічні вимоги робітників: мінімальна заробітна плата в 4000 леїв і повторне введення надбавки на оренду. Лідери соціал-демократичного об'єднання заявили, що задоволені результатами переговорів.

Незважаючи на переговори між урядом і профспілками, ситуація в майстернях Grivița не була спокійною. 2 лютого 1933 року члени комуністичної профспілки розповсюдили по околицях маніфести, в яких вони оголосили, що вважають, що уряд не виконає своїх обіцянок, і вони просили визнати «заводські комітети». З 5000 робітників лише 200 почали працювати вранці; незабаром після цього вони також були переконані зупинитися. Профспілки оголосили нові вимоги: «надбавку на інфляцію», підвищення зарплати на 40% і визнання фабричних комітетів .

Оскільки майстерні були оточені жандармами та армією, соціал-демократичні профспілки оголосили, що не підтримують ці нові вимоги, і звинуватили комуністів у створенні заворушень у робітничому русі. Влада відмовилася йти на переговори, і робітники припинили страйк.

12 лютого уряд заборонив фабрично-заводські комітети, оскільки вони нагадували радянські часи російської революції 1917 року, заборонив усі комуністичні профспілки та запровадив надзвичайний стан. Наступного дня профспілка комуністів таємно організувала заводський комітет залізничних майстерень із 250 робітників. У ніч з 14 на 15 лютого влада заарештувала головних лідерів профспілки, зокрема Богетою, Донче та Георгіу-Дежа .

Наступного ранку, 15 лютого, робітники відмовилися приступити до роботи, вимагаючи звільнення заарештованих лідерів профспілок, визнання профспілок, які були розпущені 12 лютого, і скасування надзвичайного стану. Представник роботодавця, інженер Атанасіу, відмовився спілкуватися з робітниками, стверджуючи, що він буде спілкуватися лише з офіційно дозволеними соціал-демократичними профспілками . Близько 4000 робітників забарикадувалися всередині цехів, а армія оточила їх протягом двох годин після початку страйку.

Сирена цеху зібрала великий натовп прихильників страйку, серед яких були і робітники наступної зміни цеху. Натовп почав кидати предмети в поліцію, і, за даними уряду, в одного вуличного наглядача застрелили . Незабаром після цього утворилася тиснява, і влада змогла розігнати натовп.

Рано вранці 16 лютого армія і жандарми оточили майстерні, робітників закликали здаватися, погрожуючи розстрілом, якщо вони не здадуться. Кілька робітників таки втекли з майстерні, але більшість залишилася всередині. Згідно з повідомленням уряду, робітники почали стріляти у відповідь. Армія взяла в облогу цех і протягом 15 хвилин усі робітники здалися.

Загинули семеро робітників (троє загинули на місці, четверо в лікарні) і 20 робітників отримали поранення; двоє військових загинули. Згідно з розповіддю Чіву Стоїки, який брав участь у події, одного із загиблих солдатів насправді вбив офіцер, який благав однополчан не стріляти у робітників, оскільки вони «не можуть бути вбивцями своїх рідних братів».

Серед робітників, убитих армією, був Василе Роайте, 19-річний робітник, якого ранній комуністичний режим використовував як мученика. Стверджується, що він був тим робітником, який увімкнув сирену, щоб оголосити околицям про страйк. Однак у 1997 році інший робітник, Костянтин Негреа, сказав, що насправді це був той робітник, який озвучив це, і що в 1944 році Георгіу-Деж і Чіву Стойка попросили його відмовитися від своєї претензії, щоб Роайте став героєм після його смерті.

[helenascarestheshitoutofyou]

на др мне подарили сборник стихов жадана. честно... я немного боялась его читать, ибо дата издания 2023 давала понять, с какого периода там будут работы. так и оказалось. точнее, первая часть стихотворений датируется 2021, и от этого ещё страшнее было пролистывать страницы, постепенно приближаясь к датам, заканчивающимся на эти проклятые две двойки. но в какой-то момент поймала себя на мысли, что оторваться сложно. в этом интересная особенность текстов жадана - они на первый взгляд довольно сложные, но читаются при этом легко, и если уж тебя затягивает, то понимаешь ты их с полуслова.

в этом сборнике не только стихи, но и проза. я уже прочла больше половины, но пока больше всего впечатлил один текст, который вдобавок напомнил одну из песен того же жадана.

как видно по дате, он написан уже во время полномасштабки. ��есня "ребе" выпущена была ещё до всего этого, но сперва мне подумалось: "ютуб неправильно отображает дату - не может это быть выложено 24 января 2019. оно ведь даже не похоже на происходящее сейчас, эта песня нынешние события в точности описывает".

«рушаймо, ребе, нічною залізницею.

вночі вокзали пахнуть смертю і корицею,

жінки лягають спати з духами-іконами.

давай вибиратися товарними вагонами!

вантаж у вагони свою параною

за чорним, утомленим сатаною.

пропащі душі, спотворенні лиця.

куди нас вивезе наша залізниця?»

пожалуй, мне даже не нужно объяснять, в чём схожесть.

[v-l-a]

#2021 #railroad #eveningcity #cityscape #eveningshadows #train #summerevening #verybluesky #залізниця #поїзд #літнійвечір #вечірнітіні #довгатінь #міськийкраєвид #київ #вечірнємісто #західсонця #onsunset #летнийвечер #назакате #железнаядорога #поезд #вечернийгород #городскойпейзаж #рельсы

View this post on Instagram

A post shared by Liubov Kukharyk (@vla.vlinaya)

[shahananasrin-blog]

[ad_1] Незаконно збудований росіянами Керченський міст працює в обмеженому режимі після нещодавніх атак − не працюють на повну і деякі автомобільні смуги, і залізниця. Джерело: речниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в ефірі національного марафону новин Пряма мова Гуменюк: "Міст поставили на "провітрювання", тому він то закривається, то відкривається і працює не на повну потужність. [ad_2]

[greenpostua]

🍾🔥🚂 У Ростові-на-Дону двоє 15-річних студентів Ніколай та Поліна кинули два коктейлі Молотова в кабіну тепловоза, який перевозив вагони з зерном, вкраденим ворогом на захоплених територіях України. Зерно не постраждало, але тепловоз було повністю виведено з ладу і він більше не зможе здійснювати рейси до України.

📹: відео з соцмереж

[jakovdushakov]

Далеко бежит дорога - впереди веселья много!

[forechd]

and i cannot say 'literally' because that is so much embarrassing word. my slavic tongue can say word like 'залізниця' or 'σχεδιάζω' or even 'dziękuję' but cannot say thos fucking 'literally'. it's gross

english isn't my mother tongue so i prefer say 'cannot' because i can't say 'can't' so that it doesn't sound like 'cunt'

[gwenllianwales]

Легенда про потяг-привид

Мене давно не було з цікавинками. Отже, час виправлятися. Сьогодні розкажу вам про легенду, яку я використала в оріджиналі "Кавовий автомат" про Львів.

1861 року було запущено в дію залізничний маршрут Львів–Перемишль. Він був першим в Галичині і в Україні загалом. І ось через декілька років після цієї події на львівських коліях стали виникати загадкові і чудернацькі трафунки. Налякане колійове начальство хотіло усіляко приховати їх, але про ці дива вже почали патякати бульварні часописи.

На львівських коліях з’явився якийсь загадковий потяг, що не був вписаний у жодні державні реєстри і розклади руху. Він з нечуваною швидкістю несподівано виникав у найнеочікуваніших місцях і зі сатанинським гуркотом так само несподівано зникав у невідомому напрямку, однак, не спричиняючи жодного зіткнення і жодних аварій.

Цей потяг було неможливо ні наздогнати, ні затримати. Залізничники були у люті й розпачі, тому що пасажири, налякані чутками, все менше і менше користувалися потягами. Містичний потяг з'являвся то на дорозі з Франківська до Львова, то у напрямку до Варшави чи Відня. Аж от одного вечора з’явився і на львівському двірці. Люди чекали на поїзд із Відня, який прибував із західного напрямку точно секунда в секунду.

Але скажений потяг, замість того, аби вщент розтрощити свого товариша миттєвим зіткненням лоб в лоб, з блискавичним шалом пролітає, як імла, наскрізь через усі вагони потяга Відень–Львів і зникає у пітьмі.

Шалений потяг не дуже часто, але ще декілька місяців тероризував залізничників і пасажирів різних потягів, а потім зник так само безслідно, як і з’явився.

Джерело

Читати "Кавовий автомат": ао3 аркуш фум

[objectivnewskharkov]

Близько 23:15 ворог обстріляв Малоданилівську громаду КАБами, «прилетіло» по Черкаській Лозовій та Малій Данилівці. Внаслідок удару по передмістю відомо про трьох постраждалих.  - https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2024/10/07/obstril-peredmistya-zrujnovana-zaliznitsya-budinki-troye-postrazhdalih-foto/