#щоденник анни франк

[aveiulia]

Я читала «щоденник Анни Франк»

А знаєте чого? Бо я живу в Амстердамі і хочу піти в її будинок, а без знання історії якось не хотілось.

І це так дивно, читати розповідь дівчинки, яка приховувалась від нацистів, Друга Світова Війна..

Як вона пише, що вони ховались в коридорі і це було їх бомбосховищемч

Читаєш і думаєш як це повторилось знову? Чому ми? За шо це з нами

А це ще нас називають нацистами.

Я вже навіть втомилась ненавидіти цю націю. Вони просто не мають права на існування.

[girl-with-demons-in-her-soul]

Після нападу. День 2.

Остап Українець порадив класну штуку - продовжувати власну діяльність. Журналістом я ніколи не була і не буду. А от блог колись давно вела. Та й творчість моя почала прогресувати. І розказати про це є що. 

Кожен переживає ситуацію по-різному. Хтось тікає. Хтось просто перечікує все у ванній/підвалі. Хтось навіть вчора поклав ламінат у Києві (що вселяє оптимізм, насправді). А моя улюблена “Підпільна гуманітарка” заявила про продовження діяльності. 

Я перебуваю в прострації. Вночі погано спала - то зривалася на сльози, то прокидалася з нестримним бажанням почитати новини. І страх, страх, страх. 

Сьогодні помітила, що страх перейшов в позитивне русло. В тому плані, що я вже не так панікую, як свідомо борюся. Мені все ще страшно, але я ще сильніше вірю в наші сили. Чи лишається ще щось? Сумніваюся. 

Можливо, після всіх цих подій напишу роман. І ні, це не буде трагічний щоденник Анни Франк (попри те, що я досить-таки схожа на єврейку). Це буде книга про перемогу. Над собою в першу чергу.  

Батьки в іншому місті. Це ще більше наганяє тривожності і страху. Кажуть, їхати в Польщу. Але я не хочу біженського життя. Максимум, куди спробую дістатися - до родичів в іншій області. 

Загалом, справи якось так. Всіх закликаю колективно вірити в перемогу, швидке, а головне позитивне, закінчення цього всього трешаку. Ми згуртувалися як ніколи, наша нація розвивається як ніколи. Коли як не зараз боротися про ворога? 

Ну і так, вертаємо хештеги. Може, хтось зверне увагу на те, що відбувається. 

Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава життю! 

[gutsulkakcenia]

Book  challenge`17

Tumblr прислав мені на пошту лист із словами “Куди це Ви так пропали?” Ойййй друже, навіть не переказати одним словом цього всього, але я знову тут разом з листопадом, а це означає лише одне.

Люблю підводити підсумки, особливо книжкові. Цей рік був однозначно багатим не лише на враження чи події, а й на книжки.

Особливі книги 1. Марк Ельсберг "Black out" Цілком випадкова, незапланована покупка, якій я згодом дуже тішилася. Захопливо. Цікаво. Інтригуючи. Люблю книги, під час читання яких я дуже багато гуглю і шукаю.

2. Марі Кондо "Викинь мотлох із життя!" Такаааа, корисна книга. Це вчення мінімалізму, вчення про свободу, простір і чистоту. Особисто мені вона допомогла зовсім інакше поглянути на речі, переоцінити їх та залишити щось позаду. Простими словами - я викинула купу мотлоху і перестала його знову купляти.

3. Кейт Ферацці "Ніколи не їжте на одинці"

Одна з тих, котрі надихають, без пустих розмов, відомих усім фактів. Чітко і по суті, мені таке подобається. Обрала її для загального розвитку, тому задоволена фідбеком. Зрозуміла для себе, що таке нетворкінг і що книжки з психології можуть бути цікавими.

4. Маркус Зузак "Крадійка книжок" Одна з улюблених книг цього року про яку я вже писала раніше. Вона варта кожнісінької вашої хвилинки, чудова книга для переосмислення багатьох речей. До цієї ж теми віднесу книгу "Щоденник Анни Франк" і "Все те незриме світло" Ентоні Дорр. Неймовірні книги! Навіть немає, що додати. Такі книги варто читати.

5. Олдос Гакслі «Який чудесний світ новий» Для мене ця книга - відкриття року, а разом з нею і "1984" Орвелла. Тут вже навпаки, починала читати без очікуванням, а завершила читати із захватом! Дозволю собі виділити книгу Гакслі трішечки більше і поставити її вище Орвелла на одну сходинку. У цих двох книгах є паралель, самі зрозумієте що і до чого. І чого їх не було у програмі шкільній?

6. Анджела Нанетті "Мій дідусь був черешнею" Я проплакала всю цю книгу! Від першої до останньої сторінки!  А це ж мила книжечка для діток. Насправді я прийшла у відділ дитячої літератури за нею, бо знала, що книжка дуже і дуже доросла. Так, вона сумна, але ви не такі плакси як я, такшо обов"язково!!! її прочитайте. Але вдумливо, аналізуючи, і не ставтеся до неї, як до дитячої книжечки. Я знаю, що у цієї авторки ще є книжки, видані ВСЛ. Ще не дійшла до них, але дуже хочу.

7. Малала Юсафзай "Я - Малала" Я вже стільки розпові��ала про цю книжку, от всім вже по мільйону разів. Якщо ви заблукали і тут вперше, то (шо ви тут робите? як так можна було заблукати і зайти в космос?) ви її маєте обов"язково прочитати!!! Обов"язково!!!

8. Гері Чепмен "П"ять мов кохання" Думала, що цікавого може розповісти мені подібна книга. Взагалі, я трохи скептик всіх схожих "порадників", але я помилялася. Безліч занотованих цитат, переосмислених речей та свіжих думок говорять самі за себе.

НУднооооо! 1. Клейтон Крістен "Як ви збудуєте своє життя?" Не дійшла я до кінця, якого і не було видно. Все частіше розчаровуюся у подібних книгах, бо цінну інформацію приходиться розкопувати з-поміж купи мотлоху.

2. Георгій Почепцов "Мерлін, супермен і Гаррі Поттер" Як багато я чекала від цієї книжки!! Якими великими у мене були очікування. Я вже уявляла скільки цікавих тем зачепить автор: управління масами, вплив Інтернету, телебачення та ЗМІ на суспільство, детальний аналіз контенту сучасного інформаційного ринку. МУЖИК, ти витратив на свої дисертації марно папір. Дерева марно загинули!!! Серйозно, я стільки чула про автора, а врешті єдине слово, яке він знає це "Радянський Союз". Все! Як ви помітили, це обурення мого року) Я ж дівчина вихована, дала йому другий шанс(не робіть такого, чесно!) і прочитала ще одну його книгу "Сучасні інформаційні війни". Просто уявіть, яка бомбезна тема! Я летіла додому на крилах цікавості, щоб поскоріше її прочитати. Загалом, пройшли мої молоді роки дарма! Киньте в нього чимось, як побачите. Гєна, більше не пиши, то не твоє.

3. Курт Воннеґут "Бойня номер п’ять" Тільки не кидайте в мене помідорами. Так, це класика! Так, вона нудна. Це моя суб"єктивна думка, нікому нічого не нав"язую, всіх люблю. Вчителька із зарубіжної літератури вліпила би мені два, але абсолютно не моя книжка. Так і не зрозуміла її і не змогла дочитати!

4. Антін Мухарський "Майдан. Революція Духу" Це розчарування століття! Не можу назвати це повноцінною книжкою. Історія "чому обрала її" проста. Мені потрібна була книжка для журналістського аналізу. Власне, аналіз вийшов ідеальним, бо я її тільки критикувала, але Антін кинься того, бо то не твоє.

Було цікаво, дякую! 1. Пол Каланіті "Коли подих стає повітрям" Це хороша можливість оцінити ситуацію очима лікаря і пацієнта, вникнути у ці два світи, побути з обох сторін.

2. Даніель Браун "Диво в Берліні" Книги на реальних історіях викликають у мене стільки захвату. Шкода, що з такими книжками ми не вчили всесвітню історію. Це дуже б допомогло скласти загальну картину. Мужні хлопці, сильна історія, неймовірний сюжет.

3. Олівер Сакс "Стрімголов: Історія одного життя" Ця історія теж про життя лікаря. Найголовніше, що я виокремила для себе - послабити свої рамки і звільнятися від стереотипів. Неординарний чоловік цей Олівер Сакс, але я зовсім не шкодую, що прочитала його книгу. Вона вчить інакше дивитися на світ, спочатку аналізувати, а не відразу книтикувати. І насолоджуватися. НЕ ставити собі дурних питань, жити без заборон. Ну ви зрозуміли, я полюбила його за свободу думки.

4. "theUKRAINIANS: історії успіху" Абсолютно не розумію цього тренду, робити книгу способом переписування інформації. Сайт неймовірний, ідея бомбезна, фотографії професійні, історії надихаючі, люди прекрасні. Але я можу зайти на сайт і це все прочитати. Функція друкованого варіанту мене не надихнула. Якась я безсердечна амеба. Мені дуже і дуже подобається їхня ідея та реалізація. Буду відверта, дизайн книжок надзвичайно крутий, навіть сторіночки глянцеві, історії варті уваги! Ну але як книжка?

5. Вільям Кент Крюґер "Звичайна вдячність" Всі 5 годин до Києва я читала тільки її! Автор інтригант ще той, чесно) Звичайно, я її раджу, не скажу, що це щось унікальне, але круте і цікаве.

6. Соня Кошкіна "Майдан. Нерозказана історія" Цю книгу мені порадив викладач з історії. Так не любила того мужчинку, от стільки історій з ним мала, але знаю, шо він головатий,тому книгу прочитала. Існує не так багато вартих книг про Майдан, і це одна з них. Однозначно! Богі, врешті Соня Кошкіна то не Мухарський!!!

7. Генрі Форд "Моє життя  і робота" Я нічогоо!! не розуміюся в машинах. Нічого!! Але книга захоплююча, хоч і про машини:) Це мотивація і натхнення! Принаймні я собі її читала з такою метою.

8. Генрі Марш "Історії про життя, смерть і нейрохірургію" І чому я раніше не дійшла до цієї книжки? Це чергова історія лікаря, справжнього, не кимось придуманого. Найбільше мене вразили згадки у книжці про Україну. Я відчувала фізично як розсипається щось всередині мене. Автор має особливі стосунки з Україною, навіть був тут місяць тому, каву пив біля Ратуші.

9. Сара Уінман "Коли бог був кроликом" Назва така інтригуюча, що весь час протягом року, коли бачила цю книжку на полицях, думала-гадала про що ж вон може бути. Я за мудрі книжки для дітей, інколи нехай навіть з важкою історією, від усього на цьому світі дітей не вбережеш, тож нехай краще будуть готовими. Не беруся називатися цю книжку підлітковою чи дорослою, це довга історія про дружбу, таку міцну і дитячу. Дивакувата книжка з дивакуватою назвою.

Темні конячки Француа Барб Гааль "Як говорити про мистецтво з дітьми" Можливо, очікування були занадто високими чи хибні надії покладені, але я щось для себе не виокремила геніальності цієї книги. Хоча я для початку намагаюся дійти до того, щоб моє єдине!!! алоє вижило, не те, щоб про дітей думати час. Суто з цікавості захотіла її прочитати, бо тема освіти мене страшенно хвилює. З власного досвіду розумію, що у свої 16 років я б хотіла знати набагато більше.

Відкриття року - автор

Світлана Аліксієвич Спочатку прочитайте її коротку біографію або просто дізнайтеся її історію, про що і чому вона так пише. У той час, коли ми говорили про неї в університеті, я десь, напевно, в їдальні смачно їла. Загалом, без поняття як я пропустила її і не прочитала жодної книжки. "Чорнобильська молитва", "Цинкові хлопчики" та "У війни не жіноче обличчя". Важкі теми, важкі книжки, просякнуті смертями, правдою і кров"ю. Я переоцінила себе і вирішила, що зможу прочитати дві книжки поспіль Світлани Аліксієвич, але це неймовірно важко. Боляче, страшно, прикро, соромно. Мені  так багато хочеться сказати, і водночас промовчати. Я читаю кілька сторінок і закриваю, глибоко дихаю і плачу, потім беруся далі читати. Ці книжки спричинили вибух у моїй голові. Напевно, більше нічого не буду казати. Візьміть і прочитайте, бодай одну.

Ошо "Кохання, свобода, самобутність" Познайомтеся з Ошо саме з цієї книжки. Якщо ви будете взахваті, то йдіть далі. Все просто. Для мене це був справжнісінький вибух, який залишив по собі вагомий слід. Саме цю книгу я читала, але у вільному доступі є багато його аудіокниг. Можливо, я родом з якогось ще вісімнадцятого століття, але подібні книги важко сприймають на слух, бо потрібно максимум зосередженості. А я вперше за своє життя заснула!!! поки слухала аудіокнигу.

Цей список книг далеко не весь, але я захотіла виокремити саме ці для вас. Переконуюся вже вкотре, що радити комусь щось дуже невдячна справа, тому я просто залишаю його тут. Для вас, для себе.

[gutsulkakcenia]

Теплі розмови про затишні книжки

Вчора з братом обговорювали тему книжок, дивно, і про що ми ще могли говорити) Він попросив мене скласти власний список книжок, котрі найбільше вразили мене(часових рамок не зазначалося). І я дійсно задумалася. Мушу використати смішну фразу-кліше(для мене) і сказати:"Це дуже цікаве питання". Власне, не скажу, що читаю я надзвичайно багато за моїми мірками, але відверто вважаю, що вище середнього. Ясна річ, у різні періоди це можна описати "припливами та відливами", але читати я надзвичайно люблю з самого дитинства. На жаль, лише останнього року почала серйозно ставитися до того, аби зберегти принаймні автора і назву прочитаної книжки у власній забудькуватій та дірявій пам"яті. Це мене тішить, бо можна вкінці кожного року підбивати пісумок для себе самої, створювати власні списки, виділяти якісь книги та й взагалі бачити наочно, що на тебе вплинуло з написаного. До слова, кінець мого книжкового року припадає на 1 листопада, почуємося:) Всіх найкращих книг у моєму житті я і не пригадаю, банально тому, що на зміну кожній з них свого часу завжди приходили інші, тому попередні вже не вважалися на їхньому фоні такими геніальними. Я вважаю, що це все надзвичайно відносно та індивідуально. В один період  життя тобі подобається конкретний автор, а через рік ти думаєш: "І як воно тоді так читалося-зачитувалося?!" Мій поділ прочитаних книжок дуже простий, лише дві категорії(дуже категорично, перепрошую за тавтологію, проте дієво для мене). Отже, перша - книжки, котрі я б хотіла, щоб прочитала мої власні діти. Ті, які б я хотіла мати у власній бібліотеці. Друга - "пляжна література": читається легко, достатньо цікаво, не для вдумливого самопізнання, прочитаю ще раз на пляжі, коли буде дуже спекотно купатися. Десь отака моя філософія книжкова. Повернімося до цікавого питання мого брата, бо після нього я дуже добре подумала перш ніж відповісти. На мій превеликий подив виявилося, що здебільшого це книжки, котрі я прочитала за станніх два роки. Але!! їх не так вже і багато, хоча мені здавалося, що не буде кінця моєму списку. Ми це, звичайно, ж обговорили. Зачіпили тему відносносні, раніше мню вже згаданої. Дійшли висновку, що не завжди класику, яку "обов"язково прочитати" варто читати чи вона неодмінно має сподобатися. Перевірила на собі, дійсно воно так. Нас стільки всіх різних, зі своїми характерами і вподобанями, що це прекрасно - мати змогу поговорити про чиїсь книжкові фаворити. У кожного є люди-авторитети, кого ми любимо, хто нам цікавий, за ким слідкуємо чи кому довіряємо. От це, напевно, найголовніше - довіряти. І це, насправді, геніальна думка, запитувати у когось "Які книжки вплинули на тебе найбільше?" Не обов"язково котрісь дуже популярні чи лише українських письменників, чи це конкретна галузь або ж, навпаки, саморозвиток і тільки. Колись мене дуже вразив і надихнув вчинок моїх одногрупниць. Чесно, я подумала наскільки це геніально просто, але чому раніше я до цього не додумалася. Вони обрала з нашого університету викладачів, котрі є для них авторитетами, надзвичайно цікаві люди з неординарним мисленням, загалом суцільні маленькі генії та креативщики. Отож, вони написали їм та попросили поділитися книгами, котрі найбільше їх вразили. Це ж геніально!!! Людина, до котрої ти приходиш із великим задоволенням на пари, хід думок котрої тобі імпонує, стиль життя котрої захоплює, складе для тебе свій список книжок. Це не обов"язково лише книги, які змінили ваше бачення, це і звичайні необробленні діаманти, відомих та не дуже авторів, різноманітної палітри жанрів. Це книги, які б ви хотіли, аби прочитали ваші діти. Книги, котрі неуть у собі надзвичайно багато ідей: звичайних, простих, геніальних, буденних ідей. Ми ще дуже довго говорили про це, але домовилися обмінятися своїми списками, щонайменше - цікаво, корисно, пізнавально. А щонайбільше - це справжній скарб! Це досвід, котрий інша людина вже пережила, зробила з нього для себе висновки, можливо, щось змінила у собі та у своєму житті. Це своєрідна стежка по якій вже хтось йшов і точно знає, що вона не терниста, а з кущам малини та велитенською м"якою травичкою. Отож, я залишу тут свій власний маленький список того, що на мою думку, варте уваги. Все воно здебільшого прийшло у моє життя за останніх два роки, але його я виплекала немов власних дітей. Воно ще досі живе у мені, в моєму серці, тому я неймовірно це цінную і бережу. Щось мене надихнуло, щось на мене вплинуло, щось мене змінило, але все це для мене неймовірний скарб, який я час від часу закопую і відкопую з-під дерева у своєму саду.   Якщо вас надихнула така банальна, але корисна ідея записувати авторів та назви книжок - робіть це! Якщо вас надихнула ідея писати до своїх авторитетів з прохання виділити кілька їхніх улюблених книжок - напишіть їм про це! Якщо вас надихнула ідея більше читати, але робити це надзвичайно уважно і вдумливо - так і читайте! І нарешті, якщо вас надихнула ідея обмінюватися списками найкращих книг зі своїми друзями, одногрупниками чи родичами - то почніть зараз! Якщо будете мати хвилинку часу, і хоч якесь речення не залишило вас байдужим з усього вище написаного, то я буду дуже рада почитати ваш "вауууу список". Це було б чудово, чесно! Кравчук радить: 1. Малала Юсафзай "Я Малала" (це було передбачувано. поза всіма рейтингами) 2. Алексієвич "Чорнобильска молитва" 3. Всі книги Дена Брауна(особливо про Роберта Ленгдона) 4. Стівен Кінг "11/22/63" 5. Гері Чепмен "П"ять мов кохання" 6. Маркус Зузак "Книжковий злодій"; Ентоні Дорр "Все те незриме світло";  Анна Франк "Щоденник Анни Франк" Коли читання "затягує" інтригами та секретами. Відверто, не можу сказати, що наступні книжки надихають чи чогось вчать, але буде нечесно не згадати про них.   7. Марк Ельсберг "Завтра буде запізно" 8. Стіг Ларссон  "Чоловіки, що ненавидять жінок"; "Дівчина, що гралася з вогнем", "Повітряний замок, що вибухнув" 9. Роберт Ґелбрейт "Поклик зозулі", "Шовкопряд"

Це ті, котрі я змогла записати отак відразу з пам"яті, а значіть вони мої наулюбеніші. Звичайно, є інші, теж цікаві та варті уваги. Я запишу іншу частину, коли буду підсумовувати своє багатство у листопаді.

Р.S. Висилайте свої діаманти на kseniaa.kravchuk@gmail.com