#ельфи

[foolish-neko]

😔😔😔

Я все ж виклала на АОЗ кілька замальовок-оповідань про фейрі. Не можу назвати їх кріпіпастою, але сподіваюсь, що вони вийшли хоч трохи моторошними та "нетутешніми" - якими й мають бути історії про справжніх фейрі.

Якщо в когось виникне бажання, то прочитати їх можна тут.

P.S: якийсь гість встиг поставити перший кудос, коли від публікації ще години не минуло. Це точно якась фейська магія.

[richard-cllow]

ще один альтмер. обожнюю всесвіт древніх сувоїв, а ельфи це завжди окреме кохання

[luerron]

✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨🌌✨

Пані та панове, тримайте мем 🤲

Нічні ельфи дуже люблять все блискуче і якби блискітки можна було їсти, то Луеррон точно би їх їла 🤭

[dante-sinner-blog]

Минув другий місяць на ротації. Перестав думати про Перемогу і живеться набагато легше 😅 думки на рівні інфузорії туфельки: прокинутися, зробити зарядку, поїсти, виконати службові задачі, перевірити наряд, знову поїсти, щось повчити нового, знову поїсти. Дивися і день минув.

Від одноманітності рятують хіба цікавинки, з якими працюєш завдяки специфіці служби і роду військ.

До дому дуже хочеться. Трохи заєбли всі ці тіпи в пікселі 😅 але, це мабуть нюанси служби на ротації. Коли другий місяць бачиш майже одних і тих самих людей. Така собі експедиція десь в сраку, коли життя і служба в обмежених умовах та просторі.

А, ще сексу сильно хочеться 😅 добре що є старлінк і час від часу, як зараз, на чергуванні лишатися на 24 години сам на одинці зі своїм АКС 😂 в прямому і переносному сенсі, бгг

Читаю літературу для служби... І паралельно для розваги класичне фентезі. Зараз це – "Чарівник із Земномор'я" Урсули ле Гуїн (послідовниця Толкіна). Бо в цих історіях є ельфи, дракони різні, магія, та головне впевненість в справедливість, що Добро, рано чи пізно, переможе Зло. Впевненість, якої не вистачає в нашій цинічній реальності...

[nuzaeku]

трішки про магію

На нашому континенті, який дехто називає Реліктою, ми змогли класифікувати три незвичних природних явища, які простий люд називає магією, дивами та іншими подібними епітетами. Мандруюча академія просвітництва використовує термін природовикревлення.

Як ми вже зазначали вижче існують три основних проява чи вираження природовикревлення. Усе інше може бути або винятковими проявами цих трьох сил або результатом їхньої взаємодії. 

Першим і найбільш розповсюдженим є так звані природні чари або природня сила. Як така вона є всюди та витає у повіт��і майже усюди. Проте в одних місцях вона проявляється виразніше ніж в інших. Наприклад жителі диких земель можуть жити до чотирьох ста років та мати слабко виражені ознаки старіння. Урожаї там ростуть трохи швидше а деревина із тих земель набагато вищі та міцніші. Також деякі речі в у світі можуть активно абсорбувати природні чари, наприклад каміння та руди. Із таких такого й роблять найрозповсюдженіший вид магічний артефактів. Так званні природні творіння. Руда переплавляється та стає обладунком або мечем, дерево може стати щитом, скринею і так далі. речі наповнені природніми чарами набагато міцніші та довговічніші. Меч наповнений природніми чарами здатний різати метал не втрачаючи заточки та без особливої шкоди для самого меча. Через це їх також називають вічними речами. Багато таких предметів на ряду із ельфійською зброєю використовуються в якості регалій королів та родовитих осіб.

Мисливці диких земель здатні наповнювати себе дикими чарами та ставати швидшими та сильнішими за звичайну людину а також в їхніх руках інструменти наповнені дикими чарами стають ще ефективнішими.

Фауна є ще одним полем впливу природної енергії. Такі істоти, як грифони, лемігрифи, ліндмурфи з’явилися завдяки тому, що деякі тварини були особливо чутливими до впливу природніх чар. Колись перші птахи почали змінюватися, рости та набувати іншого вигляду. І таким чином через певний час орли стали грифонами і їх підвидами, ящірки стали драконами і так далі. детальніше цей процес описаний в численних наукових дослідженнях мандруючої академії. На основі цього навіть вивели теорію, що ельфи – це просто змінені природніми чарами люди, але доказати це поки не можливо бо ніхто не бачив живого ельфа ближче ніж за сто метрів від себе.

Говорячи про природні чари, не можна обійти увагою і магічні рослини. Магічні рослини є вищим та складнішим проявом природніх чарів. Вогняне дерево, що вічно горить та не гасне або дощове дерево під яким постійно іде злива. Незвичайні рослини із неймовірним потенціалом, яким нам ще не одне століття доведеться вивчати. Відомо лише, що деякі рослини взаємодіють одне із одним. Принципи цієї взаємодії ми ще вивчаємо, але вже відомо, що головне це почуття. Кожна стихія залежить від почуттів і проявляються по різному. Наприклад вогняні дерева. При їх взаємодії із гроною гніву температура полум’я зростає в багато разів, а якщо поблизу фрукта любові то дерево або його гілка краще виділяє тепло. Але до цього ще можна якось дійти логікою. А от створення кишенькового виміру шляхом зіставлення двох тіней тіньових фруктів. У них неймовірно зручно зберігати речі. Головне не переставляти фрукти бо тоді кишеньковий вимір перестане існувати а речі невідомо куди подінуться. Природні чари є приховують у собі ще багато секретів, які нам лише доведеться розкрити.

Мисливці диких земель здатні наповнювати себе дикими чарами та ставати швидшими та сильнішими за звичайну людину а також в їхніх руках інструменти наповнені дикими чарами стають ще ефективнішими. Також мисливці єдині, хто може використовувати магічні рослини свідомо та повністю розкривати їхній потенціал. Цьому мистецтву вони можуть навчити. 

Чаклунство. Дивний вид прородовикревлення оскільки він генерується лише людиною а не навколишнім середовищем. Чаклуни є носіями дивної енергії, яку вони невідомо звідки беруть для створення див без якигось особливих умов, як із природніми чарами. Телепортація, трансмутація і тому подібне. Якщо природні чари викрвлюють та ламаєть закони природи, то для чаклунів їх просто не існує. Усе залежить від майстерності чаклуна ти сили його родових умінь.

Природніми чарами можна навчитися користуватися, як це роблять мисливці диких земель, то магом можна тільки народитися. Кожен магічний рід стежить за генеалогією для того аби магічна спадковість приростала із кожним наступним поколінням. Проте роблять це вони своєрідно. Практикують інцест та велику кількість бастардів створити нові магічні роди. Зазвичай лише третина роду володіє чаклунством, але вони все одно є цінними, оскільки їх нащадки можуть мати схильність до чаклунства.

Магія, як і природні чари має певний вплив на навколишнє середовища. Але якщо природні чари є майже усюди самі по собі, то чаклунство ні. Воно проявляється або там де застосовували чаклунство або там де живе велетенська кількість магів на подобу магічних академій. Так само відрізняється їхній вплив. Чаклунство є згубним для усього живого. Там де була застосовано чаклунство рослини не будуть рости поки воно не вивітриться у ліпшому випадку, або повне викревлення та мутація усього живого. Тварини можуть стати агресивними мутантами, а землі більше не придатні для життя звичайних істот чи рослин. Таке явище вчені називають магічним забрудненням, а простолюд магічним засиранням. Через це жодна відома світу держава не застосовує чаклунів у воєнних цілях, а діяльність чаклунів регулюється місцевою владою. Приклад маго��ратій показує, до чого це приводить. Мало того, на самих магів застосування їхнього чаклунства теж впливає. Чим частіше чаклуни використовують якісь потужні чари, тим це більше їхні тіла міняються. Мутують. Мутації дають довголіття ціною втрати людської подоби. Можливо й розум. Академія навіть має припущення, що вид мутації залежить від того, яке чаклунство використовувалося, але цю гіпотезу поки не можливо доказати.

Чаклунство не любить природні чари. Так званий ефект вивітрювання чарів. Природні чари постійно чинять вплив на чаклунські предмети подібно тому, як залізо поступово ржавіє без догляду. По тій же причині чаклунство не однаково ефективне, бо в різних регіонах континенту різна концентрація диких чар. 

У чаклунства є своя мова. Магічний рунопис. На ньому маги розмовляють між собою, пишуть спеціалізовані магічні трактати. Проте частіше не чаклуни бачать рунопис на магічних предметах, що створюють чаклуни. Ці предмети працюють за власними законами, а їхні способи застосування. Спеціальні поштові шкатулки можуть переносити листи між собою на довгі відстані або спеціальний жбан у який заливаєш воду, а через вісім годин виливаєте вино. І це далеко не всі можливості. Предмети із рунописом більш поширені за речі наповненими природніми чарами. Вони дешевші, універсальніші а їх виробництво маги змогли поставити на потік. Проте вічними їх не назвеш. Чаклунські предмети неймовірно не довгові. Рунопис на низ із часом вивітрююється через взаємодію із природніми чарами, які є всюди. Тому час від часу рунопис треба поновлювати, інакше предмет може бути знищеним вивітрюванням чар. тому навіть найслабші маги завжди мають стабільний заробіток.

 Із діалогів із деякими чаклунами ми вивідали, що маги можуть точно розрахувати скільки енергії потрібно на то чи інше магічне дійство. Це відрізняється від того що ми мули від мисливців диких земель, які кажуть що холодною логікою не можна виміряти дикі чари.

Сила творця. Найзагадковіший вид природовикревлення, яке нам відомо. ми знаємо лише офіційну версію церви творця спасителя. Ніби він колись давно врятував людей ціною своїх сил й обрані є відголосками його сил. І більше нічого. Ні як воно працює. Усі свої припущення ми можемо будувати лише на основі релігійних трактатів, древніх сувоїв та свідчень наших давніших колег які мали справу з обраними. А враховуючи що багато із цього перередаговувалося протягом століть в угоду церковній цензурі, ми навряд знайдемо істину.

Що нам відомо, що природні чари заснов��ні на викривленні законів природи. Чаклунство має свої закони які можна вирахувати. Чого не скажеш про дива. Що воно таке ми й досі не знаємо. Лише здогадуємося та зрідка щось цікаве виокремлюємо.

Як же проявляються? У діяннях обраних. А точніше їхні уміння. Перш за все обрані знають багато а навчаються швидко. Будь яку відому людству науку обраний здатний пізнати за годину, а мови може вивчати за пару хвилин. Про те є одне але. Останній обраний не ніг так само швидко освоїти новітню новітні науки на подобу хімії. Тут він навчався маже так само швидко проходило, як у звичайного студента. З цього ми вибудували теорію що однією з особливостей обраності є акумуляція знань людства на початок свого служіння, але усе що після цього прийшло у наукову спільноту обраний мусить вивчати, як звичайна людина. Проте це лише теорія.

Обрані теж створюють артефакти які не зрозуміло, як працюють. Наприклад амулет душ, що дозволяє говорити із померлим. Поки він є єдиним доказом існування потойбіччя.

Дива. Ще одна ознака обраного. За секунди змусити дозріти урожанй, перетворити воду на вино чи змусити небесний метал падати з неба. Нема нічого такого чого би не робили обрані. І ми не знаємо ні їх обмежень ні принципів дії. Є лише одна закономірність. Кожен наступний обраний сильніший за попереднього. Масштаби їх діянь більші та незвичніші, якщо вірити церковним книгам та записам наших попередників. Останні  три рази було призначено зразу декілька обраних. Ми не знаємо чому так і що із цим робити. Але факт є фактом обрані набирають все більший і більший вплив.

[maks-bookman]

Химерні світи Андрія Химерного

Химерні світи Андрія Химерного

Я й не помітив, як став постійним читачем на Аркуші. Й чим більше заходжу на цей ресурс, тим більше знаходжу цікавих авторів.

Цей автор має багато оповідань на Аркуші й всі вони в нього різноманітні. Він пише у різних жанрах: наукова і соціальна фантастика, міське фентезі, жахи, альтернативна історія тощо.

Андрій Химерний, автор який почав писати у 2023, але вже завоював деяку популярність й продовжує творити. Про себе він каже, що намагається писати так дивно, наскільки це можливо. А ще він дуже боляче ставиться до штампів. Любить правду та чесність.

Щодо творчості Андрія, то я ще не прочитав усі його твори, але з того що вже прочитано мені сподобалось усе. Є деякі мінуси, які впали в око, але в цілому все добре.

«Заповідник»

Це оповідання було другим у списку, що я прочитав. Сюжет цікавий. Автор на декількох сторінках створив свій особливий світ. Світ після війни. Війни дивної, в якій перемогли ельфи. Переможці встановили свої закони й правила щодо життя. Але в цьому світі залишається одне місце «Заповідник», в якому діють зовсім інші закони. Головний герой, хлопець 14 років, вирушає разом з батьком у похід до Заповідника.

Чесно кажучи, я б не хотів жити у такому світі, який намалював автор, та й в Заповіднику теж. Це дві якісь крайності. Історія вийшла цікава, атмосферна. Але автор на жаль не до кінця розкрив тему війни, тільки натяки. А хотілось би знати що до чого. Великий мінус цього оповідання - це лайка. На фоні всього оповідання, вона не створює ні навантаження на читача в плані сюжету, ні якогось балансу. Іноді лайка буває доповненням сюжету, але не цього разу. Якось вийшло не органічно.

Загалом, я б хотів й надалі знайомитися з цим світом, та іншими пригодами головного героя.

«Некромант Григоренко»

Перший твір Андрія Химерного, який зацікавив мене, після якого я звернувся до творчості автора. Андрій зумів так подати свою історію, що неймовірно зацікавив мене ще одним своїм світом. Світом Некромантів. Я с перших сторінок налаштувався поглинути у якусь таємницю, у якусь пригоду. Але вся історія дуже швидко підійшла до фіналу в якому всі померли.

Автор приветає увагу, порушив питання самопожертви, заради кращого життя, заради майбутнього. Маю надію, що автор напише ще якусь історію, а можливо не одну про шлях головного героя.

Сама постать некроманта Григоренко дуже цікава й загадкова. Це цікава й неординарна особистість, яка володіє знанням та силою, але автор теж не до кінця розкрив характер свого ��ерсонажа. В мене було таке відчуття, що це остання глава великої історії про світ Некромантів й Григоренко.

«Десять тисяч книжок про попаданців»

Ще одна неймовірно цікава історія. Й знову новий світ. Світ в якому є можливість подорожувати між світами. В цієї історії крім фантастичного сюжету присутня невеличка детективна родзинка та шпигунські пристрасті. Сподобалось, як автор придумав переміщення між світами, та й книга про попаданців, яка кожен раз розказує нову історію додає сюжету атмосферності та й напруженості. Ця історія викликає інтерес не тільки гостросюжетними пригодами головного героя, а ще й протиборством між «пацаками» й українцями. А ще були «Трансові техніки», «Граматичні конструкції» та «Конфірмація». Ці коротенькі оповідання теж привертають увагу своїми незвичайними сюжетами.

Тому я продовжую знайомитися з текстами автора й надалі.

У підсумку щодо творчості Андрія Химерного скажу що автор цікавий, має безліч сюжетів, його ідеї щодо сюжетів вражають своєю різноманітністю. Письменник вміє привернути увагу невеличкою кількістю речень, навіть невеличким за обсягом текстом, розкриває свій задум, та привертає увагу до деяких соціальних проблем нашого часу.

Бажаю йому й надалі придумувати й писати чудові історії, створювати нові світи та покращувати свої тексти.

Сторінка автора https://arkush.net/user/6759

 YouTube    www.youtube.com/@Химерієць

А ви читали цього автора? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба  #Андрій_Химмерний  #відгукнакнигу  #письменникиАркушу #українські_письменники  #сучасна_українська_проза  #блог_про_книги   #книжкове_суспільство  #блог_українською #читаюукраїнськихавторів  

[ao3feed--ukr]

Останній келих

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/57216478

Автор/ка Imperatrix_anonymus

Фанхати: World of Warcraft, World of Warcraft - Various Authors

Відносини: Sylvanas Windrunner/Anduin Wrynn

Опис:

Остання ніч Сильвани перед її стратою. Всі ці дні Андуїн водив її містом, даючи насолодитись останніми днями життя та спробувати те, чого у ельфи вже так давно не було - мирного, спокійного життя. А сьогодні вночі вона сидить на підвіконні вежі, п'є кульбабове вино та дивиться на спляче місто. Андуїн може лише підтримати небайдужу йому ельфу у хвилини, що їй залишились.

Кількість слів: 678, Частини: 1/1

Рейтинг: General Audiences

Попередження: No Archive Warnings Apply

Категорії: F/M

Персонажі: Anduin Wrynn, Sylvanas Windrunner

Читати на АО3 https://archiveofourown.org/works/57216478

[foolish-neko-reads]

"Англійські казки та інші народні оповідання" Е.С. Гартленд

English Fairy And Other Folk Tales by Edwin Sidney Hartland

На жаль, роботи Едвіна Гартленда відсутні в українському перекладі. Е.С. Гартленд був англійським фольклористом, що колекціонував народні казки, досліджував їхню еволюцію та вивчав пов'язані з ними вірування.

Його праця є цікавою для тих, хто цікавиться походженням та формуванням уявлень британців про потойбічне, містичне та міфічне, витоками фейрі та фей. Адже прекрасні мудрі ельфи з комп'ютерних ігор та книжок не завжди були такими, якими ми їх звикли бачити.

У цій збірці присутні казки не лише про "маленький народець", а й про велетнів, чарівників, гоблінів тощо. Самі ж фейрі (чи то пак - феї, ельфи) здебільшого постають крихітними істотами, що можуть жити у квітах та проходити крізь замкову шпарину. Це й не дивно, бо саме у другій половині 19ст. почав формуватися позитивний образ фейрі. Їх зображували маленькими гарненькими феями з крильцями та дитячими рисами. Зокрема, значною мірою на це вплинув і Конан-Дойл. Можна сказати, що десь у 19 століття стався злам у літературі, вона почала швидко набувати сучасних та знайомих нам рис, люди почали більше читати для задоволення, а не з повчальною метою, та й читання стало доступнішим для широких мас. Ця книга є звичною для кожної дитини збіркою казок, хіба що в ній немає барвистих ілюстрацій для маленьких читачів, бо, судячи зі всього, сам Гартленд збирав ці казки з філологічної та фольклористичною метою. Він їх колекціонував, зберігаючи британський культурний спадок. Але якщо зберегти зміст книги, але обшити її яскравою обкладинкою та додати барвистих ілюстрацій, вийде гарна збірка англійських казок як для дорослих, так і для дітей. В колекції Гартленда є доволі добрі казки, так би мовити сучасні, без надлишкової жорстокості та моторошності. Це ті самі "повчальні" казки, де героїв карають за їхню дурість або нахабність, нагороджують за кмітливість або випадковий талан тощо. Подібні казки притаманні всім європейцям, хіба що в різних народів функцію чарівних істот виконує різна нечисть. У англійців то фейрі, в українців були чорти.

На жаль, багато інформації про фейрі з цих казок не дізнатися. Є цілий пласт вірувань (відраза до холодного заліза, "відьомські кола", захисні амулети та ритуали від фейрі, викрадення людей, підмінки тощо), що не відображені у цих казках. Мені б хотілося колись знайти книгу, де будуть якість витоки усіх цих тонкощів англійської міфології. В цілому, в даному випадку складно оцінити якісь літературні якості, оскільки це є збірка та переказ традиційних казок, а не самостійний твір. Для любителів дитячих казок та англійського фольклору це буде приємне легке читання, але особливо багато про якість особливості цієї книги не скажеш.

[yoonkook-ao3feed]

Секс у (не) великому місті

Read at https://archiveofourown.org/works/48925039

by OSK1RR

Для його культури — одружитися двічі було більш ганебним, аніж, до прикладу, гол��ка пробігти марафон усим західним узбережжям, аж до Беверлі-Хілз, знімаючи це на камеру, і активно коментуючи події довкола себе. Ельфи могли покинути Середзем'я, але Середзем'я рідко покидало ельфа.

Після розлучення з колишньою дружиною Чонгук купує дім і переїжає у елітний район за містом, який славиться тим, що у ньому живуть свінгери. щоправда, рієлторка його не попереджає про це. 7 дивних історій сексуальних пригод Чонгука, сумлінно зантовані в його блозі про секс у (не) великому місті.

Words: 4219, Chapters: 1/7, Language: Українська

Fandoms: 방탄소년단 | Bangtan Boys | BTS

Rating: Explicit

Warnings: Creator Chose Not To Use Archive Warnings

Categories: M/M

Characters: Kim Namjoon | RM, Kim Seokjin | Jin, Min Yoongi | Suga, Park Jimin (BTS), Jung Hoseok | J-Hope, Kim Taehyung | V, Jeon Jungkook

Relationships: Jeon Jungkook/Kim Taehyung | V, Jeon Jungkook/Park Jimin, Jeon Jungkook/Min Yoongi | Suga, Jeon Jungkook/Kim Seokjin | Jin, Jeon Jungkook/Kim Namjoon | RM, Jeon Jungkook/Jung Hoseok | J-Hope, Jeon Jungkook/Everyone

Additional Tags: Polyamory, Swingers, Romantic Comedy, Melodrama, Erotica, Fantasy, Anal Sex, Oral Sex, Tentacle Sex, Witch Park Jimin (BTS), Vampire Min Yoongi | Suga, Elf Jeon Jungkook, Dragon Kim Namjoon | RM, Magician Kim Taehyung | V, Hybrid Jung Hoseok | J-Hope, Sex, Vampire Bites

Posted July 28, 2023 at 05:08AM PT

[dzmaylon]

Also I participated in Ukrianian “Song of the Middleearth” Artzine with my artwork of elves in the forest 🧝🏻‍♀️

[juliettafromwonderland]

🍃 Останній ельф - Сільвана Де Марі ⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀ 🍃 Видавницвто Урбіно⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀ 🍃 Красиве меланхолійне фентезі, думаю, що може сподобається не тільки дітям (але книга краще піде років з 10), але й дорослим. Я прочитала її з великим задоволенням. Дуже багато *не дитячих* думок про свободу. ⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀ ⠀⠀Маленький ельф Йорш, здається, залишився зовсім один, адже усіх його родичів знищили люди. Так, у цьому фентезійному всесвіті люди і ельфи зовсім між собою не дружать. І от, опинившись у такому скрутному становищі наш маленький головний герой зважується сконтактувати з людьми, адже втрачати йому нічого. Тут і починається його тривала і повна пригод мандрівка, в якій буде усе: небезпеки, труднощі, цікаві бесіди, чарівні істоти, древні пророцтва.⁣⁣⠀ ⠀⠀Цe роман про прості цінності: про добро, про дружбу та любов, про взаємодопомогу та оптимізм. Книжка справді світла, без штучного позитивного мислення, адже тут на героїв чекають і справжні випробування, і багато життєвих негараздів, які згодом можна подолати - вірячи у свої сили і допомагаючи одне одному.⁣⁣⠀ ⠀⠀Вже чекаю з нетерпінням продовження! ⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀ #читання_то_кохання⁣⁣⠀ #chytannya_to_kokhannya⁣⁣⠀ #дитячалітература⁣⁣⠀ #пригоди ⁣⁣⠀ #сучасналітература ⁣⁣⠀ #сучасна_література ⁣⁣⠀ #книжка #фентезі #ельфи⁣⁣⠀ #дракони #пригоди ⁣⁣⠀ #книжки⁣⁣⠀ #читанка⁣⁣⠀ #книжки__one_love⁣⁣⠀ #українськівидавництва (at Kyiv, Ukraine) https://www.instagram.com/p/CA4hLVjns3Y/?igshid=cmjptk0rd7a9

[tsarinavkaart]

іноді я згадую цей портрет @olenagreen і згадую чому мені варто знову почати щось (когось) малювати 💚

#art #portrait #digital portrait #ну вибачте вона ельфійська красуня #ельфи сказали робити мистецтво #ненавиджу те як відрізняються кольори на різних девайсах

[luerron]

Знайомлю вас з одним з моїх фей: його звуть Шавлія (скорочено Лія). Він фея з трояндових лісів. Через трагедію залишився без батьків, братів та сестер. Поселення трояндових фей було знищено. Лія був ще зовсім дитиною, коли його напів живого знайшли в лісі ельфи і забрали до себе.

🌸Interesting fact: fairies🌸

Діти фей завжди успадковують колір волосся саме матері і мають більше її рис. А ще жінки фей зовсім не прив'язані до своїх дітей (та і до своїх чоловіків теж) і після періоду годування покидають їх, залишаючи виховання на батька.

Феї дуже рідко закохуються в когось одного. Вони стараються вловити найприємніші моменти закоханості і швидко припинити подальші почуття, знаходячи когось іншого, адже прив'язаність зазвичай закінчується доволі трагічно.

Через це ельфи (які обирають собі одну пару на все життя) ставляться до фей як до не дуже серйозних і моментами небезпечних істот, тому стараються оминати контактів з ними. Шавлія потрапив до ельфів зовсім дитиною і виховувався за їхнім менталітетом, проте відчути себе "своїм" він так і не зміг.

[kiyeras]

Ну що ж. Прошу допомогти кожного, хто хоч трохи знайомий з лором/самою грою Скайрім.

Я пишу фанфік, в якому замість нордів фігурують снігові ельфи (фалмери, які не мутували). Зараз я працюю над світом та історією, але в мене виникла проблема.

Я не пишу щось дуже оригінальне, я майже буквально переписую вже існуючу історію.

Так от. Як ми знаєм, норди мали культ поклоніння драконам, і, на мою думку, враховуючи що снігові ельфи вірять в Аурі-Еля (Акатоша) а його "творіння" — це дракони, то виходить дуже логічно, якщо і вони будуть так робити. За історією нордів, рано чи пізно вони починають чинити опір драконам та (я погано знаю лор) ловлять Алдуїна у пастку.

І я б хотіла, якби снігові ельфи на їхньому місці його відразу подолали, бо не маю бажання писати про вже багато разів використане "кліше" про "дуже особливого" і "обдарованого" довакіна, який подолав "відроджене зло". Але чи можна так зробити? В кінці кінців, основний бог, в якого вони вірять, створив цих драконів. Снігові ельфи можуть бути, наприклад, занадто...м'якотілими, щоб це зробити.

Але для мене, водночас, снігові ельфи жорстока раса. Але їхня жорстокість, звичайно, може проявлятися в чомусь іншому; проблема в тім, що я

Не знаю чи повинні/можуть снігові ельфи вбити Алдуїна.

Не знаю як їм його подолати.

[anntdh]

що нас знищить? скоріш за все, думки. думки, що оточили розум, що полонять всю нашу сутність, захопивши й почавши безжалісно катувати. це наш найжорстокіший ворог, найстрашніший сон, яким ми попри все захоплюємось, не дозволяючи собі прокинутись. думки нас з неймовірною легкістю зловісно атакують та, мов старечі лісові ельфи, пускають тисячі стріл, які влучають чітко в серце, але ми не в змозі їх відбити, бо навіть не намагаємось. чому ж ми так насолоджуємось тим, що нас вбиває, що нищить до тла, залишаючи по собі лиш оболонку, в якій немає нічого, окрім хіба що пустоти? якби ми самі могли знайти відповідь на питання, що лиш сліпо веде нас у тупік. ми дозволяємо власному розуму та власній сутності робити з нами нещадні речі. дозволяємо та підтримуємо, самі не усвідомлюючи, тому що хто в змозі збагнути цей десонанс? створіння, створені для того, аби поїдати самих себе, а потім, коли скінчились запаси, нападати на інших – ось, хто ми є. і нам себе не виправити, безнадійно вірити в це. безнадійно вірити в порятунок.

[maks-bookman]

Тарас Микітчак «Долина Єдиної Дороги»

Якщо вас захоплює якісне фентезі, то вам варто про��итати книгу «Долина Єдиної Дороги».

Тарас Микітчак «Долина Єдиної Дороги».

Я багато читав книг у цьому жанрі. Деякі книги були цікавими, інші були просто розважальними. Не всі книги, навіть цікаві, залишаються у пам’яті. Книга «Долина Єдиної Дороги» це щось особливе.

Ця книга багатогранна та реалістична. А це основні критерії якісного фентезі.

За насиченістю її можна порівняти з книгами Толкіна. Але наше рідне фентезі все ж ближче.

Наша сучасність вимагає від жанру не тільки цікавості, психологічності, а ще й філософської лінії та карколомних сюжетних ліній.

Ця книга змушує замислитися над життям, торкається емоцій читача, викликає сум і співчуття. А ще ця книга нагадала мені непросте сьогодення.

Я випадково знайшов цей роман на просторах Інтернету. Мене зацікавила назва. Тому я й почав читати цю книгу. С перших сторінок я опинився у цікавому світі, поринув у вир неймовірних пригод, та життя головних героїв.

Не хочу розповідати про світ Долини, щоб не псувати враження  у майбутніх читачів, але книга заслуговує уваги й надовго залишається у душі.

Багато сюжетних ліній, багато персонажів, багато таємниць. Сподобалось, що книга порушує багато питань суспільства. Від кохання та доброти, до зради та недалекоглядності. Автор вміло розсуває межі світу Дороги не тільки вглибину, а ще й в просторі та часі.

Він робить світ об’ємним, ��ізноманітним, реальним, живим.

Якщо у світових фентезі сюжетах  різні істоти мають одні й ті самі назви (гноми, гобліни, ельфи), то в цьому романі істоти мають свої особливі назви, свій світоустрій.

Все дуже детально пророблено. Автор майстерно розкрив свій задум, свою ідею.Одним з головних персонажів є Дорога. Вона постійно присутня в сюжеті, Навколо неї постійно щось відбувається, з нею пов’язано багато цікавинок та таємниць, історичних подій. А ще Дорога є основою життя й культури мешканців. Але Дорога не єдиний цікавий персонаж. Книга просто насичена героями та антигероями. Й кожний персонаж це неймовірна особистість, зі своєю мовою, характером, думками тощо.

Гарна мова, неймовірні назви місцин, цікаві метафори. Це все додає книзі неперевершений смак, купу родзинок, об’ємності. Роман глибокий, насичений подіями, роздумами.

В мене навіть не має слів, щоб описати моє враження від книги. Важко висловити свої почуття, коли ти проживаєш життям всіх героїв. І це ще один плюс майстерності автора.

Це фантастичне фентезі зі складний сюжет, що захоплює з перших сторінок, з неймовірними персонажами, з цікавою філософією світу, багатогранністю та різнобарвністю й неповторним посмаком.

Можливо, якщо  зняти кіно за цією книгою, то «Володар Перснів», буде на другому місці.

Якщо ви читали цю книгу, яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

**********************************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************************

#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба  #ТарасМикітчак #відгукнакнигу  #українські_письменники  #українське_фентезі  #блог_про_книги   #книжкове_суспільство  #блог_українською #читаюукраїнськихавторів