#українські_письменники

[maks-bookman]

Василь Тибель "Бурштин"

Василь Тибель новий для мене автор. Його книга «Бурштин» виявилась неймовірно цікавою й приємно здивувала.

Сюжет книги поєднав у собі нашу сучасність й містику. Автор вміло переплітає поліські легенди давнини з сюжетом про копачів бурштину. Сподобалось, як письменник розкриває свій задум, розповідаючи читачу свою історію не тільки про наш час, а ще й про минуле, з якого ростуть всі корені проблем сьогодення.

Головні та другорядні персонажі вийшли живими, різноплановими. В мене було таке відчуття, що я особисто знайомий з деякими героями книги та деяких зустрічав у своєму житті. Люди в книзі прописані майстерно. В кожному персонажі є світлий бік, є темний бік, як і в кожній людині. Тому характери героїв вийшли складними.

Як на мене, то сюжет книги чимось нагадує «золоту лихоманку» дикого заходу. Такі ж самі пристрасті : жадоба наживи, гроші, стрільба, зрада, жадібність.

В книзі дві основних сюжетних лінії. Незаконний видобуток бурштину й містична частина про боротьбу з демоном чи духом болота. Але ці лінії мають свої відгалуження. Всі сюжетні лінії добре пропрацьовані, можливо хтось знайде якісь нестикування, але для всього сюжету це погоди не робить. Але якби не містична частина книги, вона б була звичайним бойовиком чи детективом. Магія сюжету додає книзі цікавості, загадковості. Магія згладжує всю бурштинову історію, додає колориту, барв.

Мені здається, що саме в містичній частині захований дух задуму про походження жадібності людей. Сюжет насичений драматизмом, але знайшлося місце й романтиці.

Для мене, бурштин сам по собі овіяний якоюсь таємницею, що тягнеться з глибокої давнини. Його властивості, краса тощо. Письменник ще більш додав загадковості своєю легендою.

Ще впало в око, нагромадження проблем героїв книги. Можливо автор десь таке бачив, але на мою думку в житті стільки не буває. Тут вийшов невеличкий пере��ір. Можливо я помиляюсь, можливо в мене таке враження, тому що я багато років не живу в Україні й не знаю всіх реалій.

Роман вийшов динамічним, гарним кіноекшеном з містичним складником. Ця жорстока реальність занурює читача по самі вуха. Було неймовірно цікаво читати цю історію.

Можна ще багато писати про цю книгу, але ліпше взяти та прочитати, щоб мати свою особисту думку.

 Дякую автору за цікаву пригоду.  Моя оцінка 10 з 10

А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат. Унікальність тексту 98%.

Сам у себе «вкрав» словосполучення.

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

#враження_UA #читаю_книги_щодня #ПроКниги_Що_почитати #Хроніки_Книголюба  #Василь_Тибель  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #сучасна_українська_проза  #блог_про_книги   #книжкове_суспільство  #блог_українською #читаюукраїнськихавторів  

*********************************************************

[maks-bookman]

Львів. Пані. Панянки

Львів. Пані. Панянки

Ця збірка присвячена жінкам і Львову. Сузір’я українських письменниць написали невеличкі, але дуже цікаві та емоційні історії про українських жінок, які волею долі були пов’язані зі Львовом.

Ці оповідання про надзвичайних жінок в суспільстві, у світі, але простих в душі. Вони прагнули звичайного кохання, прагнули людського щастя, вони мріяли. Оповідання дуже сподобались. Вони всі різні. Різного стилю написання. Але дуже цікаві, життєві.

Їх об’єднує лише одно, незвичайне місце Львов та героїні, сильні жінки, які наважилися кинути виклик суспільству. Історія кожної жінки - це не просто історія. Це боротьба, це успіхи та невдачі. Це біль та щастя відносин. Це шалене кохання та мрії. Кожне оповідання – це окрема доля, життєвий шлях, новий погляд на маловідомі факти. Всі історії щемливі. Читаєш й поринаєш у минуле століття, а то і далі у часі. Одне з оповідань було написано в фантастичному жанрі, де майбутнє переплітається з минулим. Кожна історія несе в собі якийсь урок, якийсь виховний момент. Збірка вийшла не проста для мене. Я навіть не сподівався, що в Україні були такі жінки, які прославляли свою країну в різних куточках світу. Боролися за незалежність, вигадували різні пристрої тощо. Крім героїнь у кожному оповіданні є містичне місто Львов. В ньому відбуваються події. Й ще воно пахне історією, кавою та шоколадом. Соломія Крушельницька, Олена Степанів, Марія Заньковецька, Геді Кіслер, Со��ія Окуневська, Катерина Рубчак, Софія Яблонська, Ірена Андерс назавжди залишаться в пам’яті людей. Ці імена назавжди будуть прикрашати сторінки історії України.

Після прочитання кожного оповідання, я занурювався в інтернет та шукав інформацію про цих жінок. Навіть знайшов фільм з Геді Кіслер.

Збірка сподобалась. Вона вийшла цікавою, легкою, з гарною мовою, з ноткою ностальгії та тонким ароматом парфумів.

Які враження залишилися у вас від цієї збірки? Пишіть у коментарях.

************************************************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************************************

Хроніки Книголюба у соцмережах : Фейсбук ,  Instagram,  LiveJournal, Telegram, Twitter,  Tumblr, Крок вперед!

Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть

[maks-bookman]

Володимир Лис« Стара холера»

Ця книга заціпила мене з перших сторінок. Коли закінчив читати я довго обмірковував, з чого все почалось. Але так не зміг визначити першоелемент зацікавленості.

Роман охопив мене цілком: сюжет, мова, гумор, головні герої. Й все це було одночасно. Я просто був оточений цією книгою.

Цього письменника я ще не читав. Багато чув, але все руки не доходили. Але й прийшов час познайомитися. Це був наш дебют: Книга Володимира Лиса й моє бажання познайомитися з новим для мене автором. Знайомство відбулося вдалим. Я закохався в стиль письменника, в його мову, в його розуміння життя. Сюжет : В цілому, ця книга про любов, про кохання. Для когось щасливе, для когось ні. Головні герої книги розповідають про своє вдале чи не вдале кохання, про свої почуття, про свій сум. Всі сюжетні лінії книги перетинаються, перемішуються, впливають одна на одну. Ця круговерть людських доль, протистояння двох світів, змушують задуматися над життям. Мова:  Мова просто неймовірна. Як мені здалося, мова тут грає одну з основних  ролей.  Яскраві діалектизми, різні слівця. Мова простих людей протистоїть мові «господарів життя». Й ти фізично відчуваєш негатив до тих персонажів що розмовляють бездушною мовою. А мова простих людей – це якісь несподіваний аромат, смак, душа. Кожне слово - це яскравий, барвистий мазок в загальну картину твору. Персонажі:  Дідусі – розбійники, це старі «мушкетери», які вже не можуть пиячити, як раніше, не можуть вершити свої подвиги, як раніше, жартувати. Але все одне продовжують збиратися за чаркою, за спогадами, за жартами. Й до них виникають добрі почуття, симпатія, усмішка. А коли вони вирішили одружити свого тихого друга, з одного боку було смішно, а з другого - відчуваєш якийсь смуток.

Ще одні цікаві персонажі це Ліза й Степан. Для них автор придумав іншу історію про Попелюшку. Коли Попелюшка не захотіла становитися принцесою й що з цього вийшло.

Ще в книзі є різні персонажі жінок. В кожної своя сумна історія життя, кохання. І ці жіночі долі дуже сильно допомагають розкрити сюжетні лінії, додати фарб, розкрити образи інших ��ерсонажів.

Негативні персонажі - це негативні персонажі. В справжньому житті завжди існують недобрі люди. Ця книга про життя, про людей, й в неї теж існують темні персонажі. Я думаю що вони підсилюють цю книгу, додають напруги та атмосфери.

Герої Володимира Лиса самі торують свої шляхи, самі відповідають за свої вчинки, за свій вибір.

Коли автор описую історії своїх героїв, він пише не лише про зовнішній світ, а й про внутрішній. Кожне слово робить героїв об'ємними, справжніми.

Гумор: містами грубий, містами тонкий, але природній й органічно вписаний в текст В цілому книга вийшла легка, містами смішна, чуттєва, цікава. Мені дуже сподобалась. Буду продовжувати знайомство з творчістю письменника. А яке враження залишилося у вас? Які книги письменника вам сподобались? Пишіть у коментарях.

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

 Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть

[maks-bookman]

Самійло Кошич – козак-легенда

Сьогодні закінчив читати книгу Дмитра Воронського «Самійло Кошич – козак-легенда.»

Що можна сказати про цю книгу.

Вона (книга) бомбезна.

 Сюжет цікавий, захоплює с перших сторінок й не відпускає до кінця.

Автор вміло привертає увагу читача до життя та пригод славетного отамана Самійла Кошича. Ця людина була не тільки безстрашним та відважним козаком, захисником України, але ще й неймовірною людиною, яка могла вести за собою людей, яка мала непереконливу віру в себе, в бога, у своє призначення. Цікаво було читати про становлення Самійла Кошича як гетьмана.

Крім Самійла Кошича, автор описує інших славетних козаків. Вони були відданими своїй Батьківщині й готові були віддати своє життя в будь-який момент, аби захистити людей й країну. Автор показує нам справжній патріотизм наших предків.

Головні та другорядні персонажі мають свої характери, думки, свою суперсилу, особистість. Й все це робить книгу живою, наповненою якоюсь магією цікавості. Навіть негативні персонажі вийшли цікавими, об'ємними. Без них книга б втратила свою чарівність.

Ще сподобалось, що письменник зробив вставки зі стародавніх козацьких пісень та дум. Це теж додало книзі плюсів. Непогано промальована любовна лінія головного героя до дівчини Міли. Хоч кохання склалося складним та нещасливим, але в серці Самійло, вона зайняла особливе місце поряд з любов'ю до України.

Сподобалось, як автор описую морські походи козаків. Яскраві батальні сцени, різні хитромудрі військові хитрощі козаків тощо.

Книга наповнена важкими моментами з життя людей того часу. Набіги татар й турків, пограбування, рабство. Показана доля українських жінок у полоні.

Цей історично пригодницький роман я ніби дивився як захопливий, гостросюжетний фільм. Я уявляв собі життя козаків, тренування з військової справи, побудову Січи, походи й битви. Поринав у давню історію козацької України.

Книга читається на одному подихові, мова легка, чудові діалоги, легкий гумор.

Книга мені прийшлася до смаку. Більше б таких книг! Завдяки таким книгам, письменники привертають увагу до української історії, її героїв, про яких люди чи не знають, чи не пам’ятають.

А коли у людей не має минулого, в них не буде й майбутнього.

Але є мінуси. Книга швидко закінчилася. Хотілося ще читати й читати. Хотілося більше взнати про життя Кошича у полоні, та й після повернення. Можливо автор напише ще одну книгу про Самійла.

Буду й далі знайомитися з творчістю автора. Вже купив ще 2 книги. Моя оцінка 10 із 10

А яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

***********************************************************************Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************************************

Хроніки книголюба у соцмережах : Фейсбук , Instagram,  LiveJournal, Telegram, Twitter,  Tumblr, Крок вперед!

***********************************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть

[maks-bookman]

«Розколоте небо» - ще одна книга про голодомор в Україні

Закінчив читати книгу Світлани Талан «Розколоте небо».

Це вже друга книга про історію голодомору в Україні. Перша була від Василя Барки «Жовтий князь».

Не буду порівнювати ці книги, бо це зайве. Кожен автор вкладає свою душу у такі історичні книги. У кожного автора свій, особливий погляд на трагедію українського народу. Але ці дві книги мають одну спільну річ.

Голодомор в Україні – це робота радянської влади щодо зневолення українського народу, геноцид українців, як нації. Це спроба підкорити вільних людей, затягнути їх в пекло колективізації, знищити, зробити рабами.

Світлана Талан написала дуже цікаву й жахливу книгу. Це неймовірний роман. Такі книги, як «Розколоте небо» читаються важко, але мені здається, що написати таку книгу, ще важче.

Треба через себе пропустити всю ту історичну драму, всі ті жахливі події, перебрати багато іншої літератури та залишки документів про злочин радянської влади проти України. А потім, переборов себе, переборов все ті емоції, написати свою історію, свою думку, свій погляд. Покласти на папір весь той біль, всю ту любов до народу, до країни, всю ту злість на владу.

Це дуже важка праця та авторка справилась з цим.

Ця книга про народ України, про історію, традиції українського села. Про любов, кохання, про вірність та надію. Про віру, випробування. Про долю українського селянства.

Цікаво було читати про опір українців проти колективізації. Про роздуми людей. Як вони міркували про колгосп та владу. Як робили спроби відстояти свою землю, своє господарство, свою власність. Як намагалися нагодувати себе та дітей. На що йшли заради "крихти хліба". На що йшли, щоб зберегти життя дітей.

Вся книга пронизана ненавистю радянської влади до українців, з одного боку, та ненавистю українців до влади, яка на офіційному рівні «вбивала» людей, з другого.

Ця книга про те, як радянська влада не тільки відбирала в людей майно, землю, їжу. А ще відбирала віру, відбирала душу, відбирала життя. Робила з українського селянства безправних, без��олосих, бездушних людей. Та й за людей вона селянство не рахувала.

Працьовиті люди, справжні господарі, для влади були куркулями, бидлом, людьми низького ґатунку, непотріб. А біднота, безмозкі, ліниві люди були будівельниками комунізму.

Ця книга розповідає про зрадників не тільки в родинах, але в загальному плані. Коли читаєш коли велика родина розпадається на тих хто «за» й тих хто «проти», згадуєш сьогодення. Коли українці йдуть проти українців. Коли одні борються за волю та свободу, а другі за «узкий мир», за ту же радянську владу, яка все своє існування знищувала український народ.

Книга має не великий об’єм, але в цих сторінках авторка вмістила стільки болю, жахів, роздумів, що вистачить, щоб зрозуміти всю ту «політику партії», весь той проєкт з поневолення України та її народу. Коли люди ставали тінями, коли перевертали життя так, щоб люди втрачали людський вигляд, божеволіли.

Коли читаєш такі книги, розумієш, що всі ті страхи, жахи, випробування, що випали людям не можливо покласти на текст. Дійсність була ще жахливіше. Я не думаю, що все те, що відбувалося в ті часи можна описати словами.

Це одна із тих книг, яку читати страшно. Ця книга одна із запалених свічок нашої пам'яті про ті часи, й поки вона горить - ми будемо пам’ятати, не дивлячись на заборони, вигадану історію тощо.

Мені книга сподобалась.

А яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

******************************************************************

Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

*******************************************************************

Хроніки книголюба у соцмережах : Фейсбук , Instagram, LiveJournal, Telegram, Twitter, Tumblr, Крок вперед!

Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть

[maks-bookman]

Книга о жахливих сторінках історії України

Василь Барка «Жовтий князь»

Жахлива історія та чудова книга. Книга, яку варто прочитати кожному. Книга, яка є жахливою історією країни. Але цю історію треба знати.

Книга надзвичайно сильна в емоційному плані. Це історія однієї родини, але водночас, це історія мільйонів загублених селян, українців. Це історія про життя «до» та «після». Голодомор - жахливе слово. Де хто ставиться до цього, як до вигадки української влади. Й це мені нагадує Холокост, та тих хто каже що це вигадка євреїв.

Але книга доводить, що це не вигадка, а реальна подія. Подія, яка була спланована радянською владою та приведена в дію.

Закон про колоски, канібалізм, розкуркулення міфічних кулаків, страждання народу, страшні випробування, які випали на долю українському селянству. Пошук їжі для людей становиться змістом життя.

В романі зображена наруга над людьми, безглузда жорстокість радянської влади. Автор показує нам зрадників українського народу, катів, які захопили владу. Але навіть у ті страшні часи ми бачимо людяність.

Ця книга розставляє все по своїх місцях. Злочини проти людей, геноцид українського народу. Покарання за бажання волі та свободи. Це роман про віру і про прощення, про мужність та силу. Цей роман - концентрація жахливих історій «радянського миру».

Коли діти виглядають як старі. Коли люди чорні від голоду. Коли люди їдять один одного. Це книга про радянський млин на якому перемелювали свободу, життя, душі, долі українського народу.

��ема голодомору важка тема. Але вона важлива для розуміння того, що коїться зараз в Україні. Знову країну хочуть знищити. Жахливі факти занурюють у стан жаху, безвиході. Ці факти давлять на читача, перевертає мозок. Від цих фактів волоси встають дибом, важко дихати. Сльози навертаються на очі. Описи вражають своєю реалістичністю.

Книга читається дуже важко. Але вона захоплює з перших сторінок та тримає у напрузі до кінця. І ще ця книга залишає незагоєну рану в душі. Мова книги додає напруги, якоїсь атмосферності. Кожне слово сповнене смутку, болю.

Мені здається що це найстрашніша книжка в українській літературі. Книга без прикрас. Ця книга - один суцільний біль. Я б сказав що ця книга урок для нас всіх, урок який вчить цінувати день сьогоднішній. Цінувати історію країни, за яку було покладено мільйони душ.

А яке враження залишилося у вас ? Які почуття? Пишіть у коментарях.

***************************************************************

Ставте вподобайку. Підписуйтесь на «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

****************************************************************

Хроніки Книголюба у соцмережах : Фейсбук ,  Instagram, LiveJournal, Telegram, Twitter, Tumblr, Крок вперед!

Якщо знайдено помилку в тексті - пишіть

[maks-bookman]

Ірина Лобусова «Королі Молдаванки»

Ірина Лобусова «Королі Молдаванки»

«Королі Молдаванки» — це твір, який поринає у глибини кримінально��о світу Одеси, розповідаючи історії людей, що живуть у межах закону і поза ним.

Роман поєднав реальність і вигадку про історію одного з найбільш відомих і водночас таємничих районів Одеси — Молдаванки.

Ірина Лобусова побудувала  свій роман на основі реальних подій, але  з елементами вигадки, що додало роману колориту та драматизму. Авторка змалювала Молдаванку не просто як район Одеси, а як окремий мікрокосмос з власними правилами, законами, та звичаями.

У письменниці майстерно вийшли портрети місцевих жителів, які є частиною цього світу — від звичайних людей до кримінальних авторитетів тих часів.

Основа твору - боротьба за виживання в умовах жорстокої реальності, де закон часто виявляється неефективним, а справедливість має особливий вигляд.

У своєму сюжеті авторка не просто розповідає про кримінальний світ, а ніби досліджує його на предмет моральних цінностей своїх персонажів.

Сюжет охоплює покоління одеських «королів»- кримінальних авторитетів, які утверджували свою владу на Молдаванці.

Ці люди жили за своїми правилами, де честь та слово важать більше ніж закон. Авторка не тільки описує життя злочинців, а ще й  розкриває  взаємодію кримінального світу з іншими шарами суспільства.

Вона майстерно показала зіткнення старого світу з новими реаліями, зміни які відбуваються у суспільстві, героїв, які вимушені адаптуватися до нових умов.

Персонажі авторки вийшли яскравими, реалістичними, зі складними, багатогранними характерами, зі своїми історіями, шляхом тощо.

Молодий слідчий Володимир Сосновський, випускник гімназії, який випадково потрапляє до лав поліції, де швидко занурюється в розслідування низки жорстоких убивств.

Сумлінний, чесний, трохи наївний. Має загострене почуття справедливості, що контрастує з гнилою системою, у яку він потрапив.

У процесі розслідування змінюється — від новачка з ідеалами до людини, яка починає розуміти складність життя «на дні» та моральну сірість.

Має внутрішній конфлікт між службовим обов’язком і почуттями до Тані.

Таня - головний жіночий персонаж.

Дівчина з нетрів Молдаванки. Розумна, вродлива, з трагічним минулим.

Незламна, життєво мудра. Її привабливість не лише в зовнішності — вона ��агнетична як особистість.

Її зв’язки з кримінальним світом і таємниці минулого змусять Сосновського поставити під сумнів своє ставлення до закону.

Одним з другорядних  персонажів виступає знаменитий одеський грабіжник  Мішка Япончик,  найяскравіший і водночас суперечливий.

Його постать відіграє важливу роль у формуванні атмосфери Одеси того часу та у відображенні взаємозв’язку між кримінальним світом і мораллю. Мішка не просто бандит, а символ складного часу — між революцією, анархією та «романтикою злочину».

 Молдаванка не є місцем, де добро і зло чітко розмежовані. Молдаванка це місце, де люди намагаються вижити, де кожен крок може стати останнім, де жорстокість переплітається з почуттями, де навіть найжорстокіші персонажі можуть бути представлені з людяними рисами.

Роман вийшов емоційно насиченим, з мовними елементами одеського діалекту та сленгу. Й все це додає книзі  особливого колориту. Мова точно передає атмосферу того часу та самої Молдаванки. Авторка вміло використовує деталі для створення атмосфери Одеси. Це відчувається в описах вулиць і районів, внутрішнього світу героїв, їхніх переживань і страхів.

«Королі Молдаванки» — це книга, яка залишає після себе глибоке враження завдяки своїй правдивості, реалістичному відображенню життя в кримінальному світі та складним моральним виборам персонажів. 

Авторка  створила яскраву картину Одеси з усіма її звичаями, традиціями та труднощами, і водночас заглянула в душі своїх героїв, розкриваючи складність їхнього світу.

А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                        ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Ірина_Лобусова #відгукнакнигу  #українські_письменники  #ретродетектив  #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Масштаб, попаданство, магія та інше у романі Кужубки «Покидаючи зону комфорту»

Масштаб, попаданство, магія та інше у романі Кужубки «Покидаючи зону комфорту»

Останнім часом везе мені на великі, масштабні твори на Аркуші й не тільки.

Роман «Покидаючи зону комфорту» авторства Кужубки — це масштабний твір-епопея в жанрі темного фентезі, що поєднує елементи альтернативної історії, магії та мультисюжетної оповіді.

На понад 1000 сторінках автор створює складний світ, де перетинаються долі різних персонажів. 

Письменник  відповідально підійшов до створення свого багатошарового світу. Політичні інтриги, унікальні герої, несподівані сюжетні повороти, атмосферність, магія, моральні дилеми тощо.

Роман вражає своєю масштабністю, глибиною та складним й реалістичним фентезійним світом.  Автор в кі��ці кожного розділу, для зручності читача, зробив  пояснювальний підрозділ, де зібрав всю необхідну та важливу інформацію про світобудову всесвіту.

В основі всього сюжету лежить жанр «попаданство" або "раптове перенесення". Головний герой твору - німецький солдат часів Другої світової війни, волею долі чи задумом вищих сил переноситься в інший світ де панують магія та рабство, люди та звіролюди.

Герою доводиться пристосовуватися до нових реалій, та шукати своє місце у новому світі.

Німецький солдат проходить етапи внутрішньої деконструкції — від гордого вояки до людини, що сумнівається в усьому: хто він, звідки, і чи має право вбивати заради виживання.

Роман не обмежується лише одним персонажем — тут понад десяток добре прописаних ліній, кожна з яких заслуговує на окрему увагу.

Кожен герой має свою мотивацію та шлях, що додає глибини та різноманіття оповіді. Тому герої вийшли об’ємні.

Переплетення поглядів різних персонажів дає змогу побачити ситуацію з різних боків. Часто — незграбна, важка правда з вуст персонажів, лише підсилює реалістичність.

Дуже сподобалась світобудова роману. Як на мене, автор майстерно описує регіони, імперії, релігії, раси та магічні системи. Все логічно, послідовно та історично обґрунтовано. Відчувається вплив класичних фентезійних саг, але при цьому світ  створений письменником, унікальний — із власною культурною пам’яттю, географією та політикою.

Письменник  порушив питання зіткнення культур і цивілізацій, морального вибору у безвихідних умовах, жорстокості війни, рабства, релігійної нетерпимості та інші.

Роман  містить сцени насильства, еротики та нецензурної лексики. Але все це органічно вплетено в сюжет.

Автор гарно розкрив лінію магії. Вона вийшла реалістичною: підкоряється своїм законам, має обмеження, ціну, й іноді навіть — політичне або релігійне табу.

Впало на думку, що Кужубка не просто так назвав свій роман «Покидаючи зону комфорту».

 Зона комфорту - це не просто метафора, це постійне випробування для кожного персонажа твору, який змушений ламати власні уявлення про світ, адаптуватися чи загинути. Персонажі змушені постійно виходити за межі звичних уявлень і випробовувати себе в нових умовах.

Покидання зони комфорту, проходить як у фізичному, так і в психологічному сенсі.

Мова багата, діалоги живі, кожен персонаж має не тільки свій характер, особливості, долю, історію, а  ще й свій власний голос.

З мінусів – це улюблене словосполучення автора» кліпнути очима», яке зустрічається багато разів. Але це не впливає на загальну картину.

«Покидаючи зону комфорту» — це захоплива подорож у світ темного фентезі, що змушує задуматись про природу людини, адаптацію до нових умов та пошук свого місця в незнайомому світі.

Автор намалював  велике полотно з людськими трагедіями, змістовною філософією й соціальною критикою.

Це роман, який не тільки зачаровує фантастичними елементами, але й змушує задуматися про власні кордони, страхи та можливості.

Чекатиму на продовження історії.

Сторінка автора https://arkush.net/user/11054

 А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

#Хроніки_Книголюба  #Кужубка  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу

#сучасна_українська_фентезі  #блог_про_книги   #блог_українською #читаюукраїнськихавторів  

*********************************************************

[maks-bookman]

Катерина Скрипка різнопланова авторка, експериментаторка та ілюстраторка

Катерина Скрипка різнопланова авторка, експериментаторка та ілюстраторка

Українська письменниця Катерина Скрипка, активно публікує свої твори на платформі АРКУШ. Її творчість охоплює різноманітні жанри, включаючи фентезі, наукову фантастику, містичні історії, романтику та гумор.

Серед її робіт можна знайти різні за об’ємом оповідання, що свідчить про її багатогранний талант і здатність експериментувати з різними літературними формами.

Сторінка авторки на Аркуші https://arkush.net/user/243

Оповідання авторки увійшло в збірку «100 Bідтінків Tемряви. Антологія української містики та жахів.»

Книгарня Є  «100 Bідтінків Tемряви. Антологія української містики та жахів.»

Я планував знайомство з її творчістю десь в кінці літа. Але так сталося, що з одним з оповідань авторки я познайомився на конкурсі «Кіберпанк:Код майбутнього», який проходив на Аркуші у квітні-травні 2025.

Та й правильний розподіл часу щодо читання авторів Аркушу дав мені змогу прискорити заплановану чергу та додати ще авторів в список читання. Замість 24 авторів тепер в мене 30 авторів.

Оповідання з конкурсу «Кіберпанк:Код майбутнього» «Незбагненні його шляхи» Історія цікава. Але було відчуття, що оповіданню треба ще багато місця. Була думка, що сюжет розраховувався на більший об’єм. Багато деталей, які не несуть якогось смислового навантаження. Загальне враження гарне.

«Проєкт "Чорний обеліск"

Науково-фантастичний твір, що занурює читача у світ майбутнього, де наука, екологія та людська мораль переплітаються в складному танці. Події розгортаються у 2120 році, коли під час святкування Дня Незалежності України в центрі Києва несподівано з'являється загадковий чорний обеліск.

Головний герой, опиняється в центрі подій, намагаючись розгадати таємницю обеліска та врятувати людство від катастрофи. Авторка вміло змалювала атмосферу апокаліпсиса: зміни клімату, неврожай, природні катаклізми тощо.

Порушені актуальні теми, такі як роль вчених у порятунку світу, етичні дилеми. поява нових релігійних течій Динамічний сюжет, цікаві персонажі. Оповідання поступово розкриває свої таємниці та тримає читача в напрузі.

«Остання вистава» Це коротка повість авторки, що занурює читача в атмосферу театральної містики. Сюжет поєднує елементи фентезі та готичного гротеску, створюючи незабутній світ, де межа між реальністю та ілюзією розмивається.

Події відбуваються у загадковому «театрі метаморфоз» пана Грінвальда, де глядачі стають свідками вистав, що межують з жорстокими експериментами над людськими долями. Авторка майстерно використовує мову, створюючи яскраві образи та напружену атмосферу.

«Мініатюри для скрипки» Вишукана збірка коротких прозових творів письменниці, яка вражає глибиною емоцій та витонченістю стилю. Кожне оповідання являється самостійним твором, але разом вони доповнюють один одного, та формують цілісну картину внутрішнього світу людини.

Кожна мініатюра, розкриває окрему ноту людських переживань, створюючи гармонійний ліричний настрій. Тонкі відтінки емоцій, поетичність, глибина, філософські роздуми створює особливу атмосферу роздумів про життя, кохання тощо.

"Прокляття міста розбитих сердець" Твір, який поєднує містичні елементи з романтикою. Читаючи це оповідання, звертаєш увагу на атмосферність твору та глибину емоцій, переданих авторкою.

«Різдвяне диво діда Назара» Зворушлива, щира історія про старість, самотність, батьківську любов і надію. Попри важкі життєві випробування, герой не втрачає доброти й віри у краще. Його спогади написані так тепло, що букваль��о обгортають читача, немов ковдра.

Особливо вражає момент зустрічі з донькою — кульмінація, що торкає до сліз. Сюжет хоч і життєвий, але з краплею казковості — саме те, що потрібно для різдвяного настрою. Це емоційно сильний текст.

«Під знаком Лева» А це зовсім інша історія. Тут реальність межує з містикою, а затишна львівська атмосфера раптово змінюється на моторошну. Спочатку твір створює ілюзію повсякденності — самотня жінка, подорож, випадкова зустріч із бабусею. Але дуже скоро з’являється інший настрій — напруження, тривога, страх.

Авторка вміло керує ритмом і настроєм, поступово вводячи читача в темні глибини сюжету. Персонажі неоднозначні, багатошарові, особливо загадковий Людвіг із подвійними зіницями — образ, що легко запам’ятовується.

«Бродяги» «Бродяги» — це сильна, атмосферна історія про світ після краху, в якому дике життя перемагає штучні умовності, а союз між псом і людиною виникає не зі співчуття, а з симпатії. Реалістичні деталі, живі персонажі, природні діалоги. Фінал відкритий, тому що історія про виживання, про нову реальність, про справжнє життя. Оповідання вийшло сильним, зі своїм стилем насиченим гірким присмаком диму.

"Біжи!" "Біжи!" твір вибух, темна психологічна спіраль, що засмоктує у вир страху, болю та марної надії.

Авторка створює потужну атмосферу, в якій розум — плутається у лабіринтах нічного лісу, спотвореної реальності та викривленого часу. Майстерне поєднання трилеру, жахів, фентезі й драми.

Сюжет - нескінченна втеча, де головний герой не просто рятується, а намагається зрозуміти, за що його переслідують, хто його ворог, і, головне — ким він сам був. Це не фізичний біг - а скоріше психологічний. Твір вийшов емоційним, сповненим чуттєвими образами та відчуттями запахів, звуків тощо.

Авторка порушує складні теми: провина і спокута, відповідальність за випадкову жорстокість, життя й смерть як нескінченний цикл. Історія не має готових відповідей, але змушує замислитися над деякими питаннями.

Твори авторки вирізняються багатогранністю та глибиною, змушують задуматися над різними питаннями щодо життя, кохання, майбутнього людства, морального вибору.

Оповідання характеризуються глибоким зануренням у різноманітні світи, яскравими персонажами та майстерним поєднанням різних жанрів. Авторка вміло ви��ористовує елементи української культури та фольклору, що додає її творам особливого колориту.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

А ви читали щось з творчості авторки? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100% Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

#Хроніки_Книголюба #Катерина_Скрипка #відгукнакнигу #українські_письменники #письменники_Аркушу #сучасна_українська_проза #читаюукраїнськихавторів #українське_фентезі

[maks-bookman]

Іван Дурський. «Стрімер»  або світ після розлому

Іван Дурський. «Стрімер»  або світ після розлому

Цього автора я давно  хотів почитати, але все ніяк не доходили руки. Але нарешті я підійшов до знакової дати й вибрав навмання одне з його оповідань.

 Сторінка автора на Аркуші  https://arkush.net/user/71

«Стрімер»- перше оповідання, яке я вибрав для читання й не прогадав.

Цікавий сюжет, гарна реалізація, неймовірний  та жахливий всесвіт.

«Стрімер»- завершений роман Івана Дурського, в якому автор поєднав елементи пост апокаліпсиса, темного міського фентезі з щіпкою антиутопії. Події роману розгортаються у світі де монстри, технології та магія гармонійно  переплітаються.

Сюжет обертається навколо Ореста Лютого, молодого мисливця на нечисть, який прагне стати відомим блогером завдяки трансляціям своїх полювань на монстрів.

Світ роману -  місце де переплітається  жорстока реальність з магією. Вампіри, демони, джини, перевертні та інші монстри існують поряд з людьми. Не дивлячись на мирний договір між расами  присутня постійна напруга. Мережі стрімінгу стали новим полем бою, де кожен мисливець на монстрів чи людей може стати зіркою.

 Головний персонаж роману - Орест Лютий. Молодий хлопець який прагне слави та визнання, який хоче привернути до себе увагу дівчини. Автор вміло вимальовує шлях свого персонажа від амбіційного новачка до досвідченого мисливця.

 Автор поступово розкриває свого персонажа, як складну особистість з глибокими внутрішніми переживаннями. Життя героя — це не просто полювання на монстрів, а боротьба з власними демонами та амбіціями.

Другорядні персонажі відіграють важливу роль у розвитку сюжету, допомагають створювати світ після розлому, розкривати різні аспекти. Персонажі створюють глибину сюжету та його атмосферність.

Вони також відображають тему різних світів, що переплітаються і взаємодіють через свої кордони.

Всі герої мають безліч внутрішніх конфліктів, що дозволило автору побудувати складні взаємодії між ними та зрозуміти мотиви їхніх вчинків.

Автор порушив питання морального вибору, впливу соцмереж та стрімінгу на мораль людей та сприйняття реальності.

Ще одна важлива тема, яку порушив  автор  — це пошук ідентичності. Орест, як і багато інших персонажів, шукає свою роль у світі, де єдиним критерієм значущості є популярність і кількість підписників.  Сама суть особистої самореалізації у суспільстві  попадає під питання.

Автор цікаво розмірковує в плані відношення до насильства і демонстрації кровопролиття в медіа. Стрімінг вбивств став новою формою розваг в суспільстві. Роман викриває темні тенета медіаіндустрії.

Світ, створений Іваном Дурським є дуже багатошаровим і насиченим деталями, що підсилює атмосферу історії.

 Сподобались бойові сцени, які  описані з увагою до деталей, що дозволяє   повністю зануритися в атмосферу бою.

« Стрімер» - це захопливий роман, який не тільки поєднує різні жанрові елементи, а ще й порушує важливі  соціальні та моральні питання суспільства.

Це не лише фантастичний роман, але й глибока соціально-психологічна історія яка просолена  інтригами.

Динамічний, атмосферний сюжет,  цікаві різноманітні персонажі та актуальні теми роблять цей ром��н вартим уваги для любителів жанру.

Я був у захваті від пригод, світу, героїв. Дякую автору за цікаву подорож.

У« Стрімера» є продовження, яке  знаходиться в розробці.

Крім цього в автора є ще багато інших творів, які я ще не читав.

А ви читали щось з творчості  автора?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Іван_Дурський #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #українська_фантастика  #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Лора Підгірна. « Цикл історичних романів про Марка Шведа» або «Шведіана»

Лора Підгірна. « Цикл історичних романів про Марка Шведа» або «Шведіана»

З першою книгою Лори Підгірної про Марка Шведа я познайомився випадково. Але вона настільки припала до душі, що я без вагань придбав ще три книги, аби продовжити захопливу мандрівку разом з головним героєм.

Цикл історичних романів про Марка Шведа -  це захоплива мандрівка крізь буремні події української історії першої половини 20 століття. Всі твори поєднують в собі елементи шпигунського трилера, пригодницького роману на тлі історичних подій та осмислення минулого країни.

 Головний герой всіх романів письменниці - Марко Швед. Це український Джеймс Бонд. Він харизматичний розвідник, агент Таємного Українського Легіону та ветеран Першої світової.

Авторка створила неймовірного  ідеального героя. Відданість, освіченість, майстерність у розвідці та бойових мистецтвах тощо. Спроба створити власного українського Бонда вдалася майстерно. Попри всі випробування та негаразди, Марко Швед залишається вірним своїм ідеалам та боротьбі за незалежність України.

  Книга перша« Червона Офелія»

Дебютний роман письменниці, події якого розгортаються влітку 1919  в Кам’янці-Подільському, де Марку Шведу доручено розслідування загадкового вбивства актриси місцевого театру.

Це вбивство переплітається з політичними інтригами та боротьбою за незалежність. Сюжет має динамічну атмосферу та глибоке занурення в історичні події.

Книга друга «Печатка Святої Маргарити»

Цей роман продовжує пригоди Шведа. Сюжет розповідає про пошук старовинної печатки Святої Маргарити Шотландської.

Цьому роману притаманні історичне підґрунтя та елементи пригодницького трилера.

Книга третя. «Під чужим прапором»

Третій роман розповідає про то, як Марко Швед становиться агентом британської розвідки МІ-6. Його напарником в неймовірних та небезпечних пригодах буде сам Ян Флемінг — майбутній автор Бондіани. Попри службу на чужу розвідку, Марко залишається вірним Україні.

 Цей роман більш психологічний та драматичний. Авторка порушила болючі  питання вибору між особистим і національним.

  Книга  четверта. «Полювання на чорного дика»

Продовження пригод Марка Шведа. Сюжет занурює читача у нові шпигунські пригоди та історичні події. Динаміка  та атмосферність цього роману залишається на висоті. Цей роман найбільш напружений у жанровому сенсі — це майже чистий шпигунський трилер з елементами п��літичної драми

Авторка продовжує і розширює тему глобального протистояння розвідок.

Швед діє на межі можливого, але залишається живим і людяним, попри всі негаразди.

Є ще й п’ята книга «І велети падають...», але я її ще не читав.

Цей цикл не тільки захопливі пригоди, а ще й осмислення історії України через переживання та шлях  головного героя.

 Авторка майстерно поєднує реальні історичні події з вигаданими сюжетами, створюючи правдоподібний і захопливий світ.

Кожна книга тримає в напрузі, передаючи атмосферу та дух епохи. В кожній новій пригоді,  авторка додає в сюжет давні легенди, психологізм, трагізм,  різних міжнародних гравців та таємниці.

Цей цикл — справжній скарб для поціновувачів української історичної прози з пригодницьк��м присмаком.

 А ви читали цей цикл?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Лора_Підгірна #відгукнакнигу  #українські_письменники    #сучасна_українська_проза  #шведіана  

[maks-bookman]

Джавелін Байрактарович. Письменник із Тернопільщини, який має свій власний всесвіт.

На мою думку, автор, який взяв собі такий звучний та потужний  нікнейм, одразу поставив собі планку якості в написанні творів.

Сторінка автора https://arkush.net/user/3958

Прочитавши епічний, фентезійний роман «Королі не плачуть» у двох частинах, я  був приємно вражений.

Письменник створив нереально цікавий всесвіт зі своїми законами. назвами, титулами, традиціями, цікавими локаціями.

Читати було трохи складно, але я впорався. Багато персонажів, зі складними іменами та титулами.

Не всі ці персонажі до кінця розкриті. Але сказати, що вони шаблонні чи картонні, теж не можу. Автор трохи не допрацював. В плюс йому – це гарні описи зовнішності персонажів. Їх думки, філософія життя.

  Втягнувшись в сюжет, я занурився в події та смакував пригоди.

Деякі описи нагадували сьогодення. Ніби автор переніс їх з нашої реальності у свій всесвіт, але зі своїм колоритом та жахами.

Багато сюжетних ліній. Задум автора неймовірний та масштабний. 

Світ, який змалював автор – жорстокий, з постійними конфліктами. Письменник майже гарно все продумав та розрахував.  На жаль деякі сюжетні лінії  ще не до кінця розкриті. Але можливо це буде зроблено у продовженнях циклу.

 Сподобалась історія Абдеера та  його Таміли. Вміло та яскраво, але трагічно. Співпереживаєш разом з цими героями.

Історія Ніласа та Еліри теж трагічна. Хоча вони й не позитивні персонажі, їм теж можна поспівчувати. Благі наміри Ніласа покінчити з Володарем Ночі, налаштувати проти нього  людей та ельфів, перетворюються на кроваву бійню.

Історія Сігта (він же Серп) теж трагічна. Він братовбивець. Та з одного боку він ніби корить себе за все що заподіяв брату, з другого - він такий як є. Любитель жінок, випивки та хорошої бійки. Його характер гарно прописаний.

Історія Алладена теж не сама щаслива. Молодий напівельф, в якому тече Сильна кров, яка робить цього хлопця майже безсмертним. Але він  занадто молодий та зелений. Постійно  потрапляє в різні неприємності та небезпечні ситуації. Декілька разів був на межі смерті, але кров зіграла свою роль. Швидко закохується, але вірний своїм принципам.

  На жаль друга частина ще в процесі написання. Але попередні 295 сторінок   я проковтнув з насолодою. Автор зумів   зацікавити пригодами головних героїв та світобудовою свого всесвіту.

Можливо у другій частині він продовжить знайомство зі світом в якому відбуваються події історії.

Оповідання сподобалось. Чекатиму на продовження другої частини.

А ви читали щось з творчості  автора?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Джавелін_Байрактарович  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #українська_фентезі  #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Давидкін Микола. Автор який можливо колись стане чарівником…

Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/276

«Новий Вирій»

З цього оповідання розпочалося моє знайомство з цікавим й новим автором Аркушу. Оповідання сподобалось. Чудова фантастика з актуальними проблемами та слов’янською міфологією. Помітив цікаву цитату про те, що людям з мертвою душею безсмертя не потрібне. Мені здається, що ця фраза - база на якій тримається весь сюжет. Цікава історія, чудові персонажі, неймовірна ідея та реалізація. Гарно прописані деталі. «Війна чемпіонів»

Фентезійне оповідання про лицарів. Мені історія сподобалась тим, що автор вміло поєднав містику, фентезі й лицарів середньовіччя. Цікаві персонажі зі своїми характерами, вадами та вміннями. Автор приділив кожному персонажу увагу, від чого персонажі вийшли об’ємними та на протязі всій історії до їх характерів постійно додавались дрібнички.

Чудові та живі бійки, які тримають у напрузі. Гарні сюжетні ходи та різні несподіванки. Автор розказував свою історію з надією на краще, з надією що зло, яке б воно сильним та темним не було, програє світлу. Гарні описи локацій та можливості чарівних предметів. Чудова атмосферність та деякі філософські думки.

Сподобалось, як у фіналі автор розповів про всіх героїв історії, про їх подальшу долю. Читати було цікаво. Порушені питання дружби, хоробрості, самопожертви тощо. «Тринадцятий рівень»

Це продовження оповідання «Новий вирій», але більш масштабне й не менш цікаве. Твір вийшов неймовірний. Автор розширив світ Безодні, ввів нових персонажів, розкрив деякі таємниці.

Карколомні пригоди головних героїв на підземних рівнях, новітні зразки зброї та амуніції. Постійна напруга та боротьба за життя. Фінал письменник зробив теж гарним. З одного боку таємниці Безодні залишилися таємницями для світу. З другого, головним героям розкрилися не тільки деякі секрети Безодні, а ще й сімейні. Був вражений уявою автора. Підземний комплекс вражає своїми розмірами та технологічними можливостями. Це була неймовірна пригода. «Цвинтарник»

Містична історія з неймовірною атмосферністю та цікавими головними героями. Оповідання невеличке, але насичене й моторошне. Порушені питання рівноваги між світлом та темрявою. Гарні діалоги, які розкривають суть та характеристики героїв.

«Музейник»

Ще одне цікаве та атмосферне містичне оповідання. Поєднання сучасності з містикою дуже вдале. Атмосфера твору чудова та тепла. Сюжет рівний, читається легко. Гарні описи не тільки музею, а й основних персонажів. У фіналі хоча й закінчилося все добре, але було якось сумно.

«Незапланована подорож або неймовірне джерело натхнення»

Фантастичний твір присвячений видатному українському письменнику-фантасту, політв'язню радянських таборів, чий вплив на українську фантастичну літературу величезний, Олесю Берднику.

Оповідання написане у співавторстві з Олександром Мокієнко. Ідея твору та реалізація чудові. Сюжет вийшов динамічний. Можливо більш прискіпливі читачі знайдуть різні нестикування та помилки у тексті, але для мене це була гарна робота.

Після цього твору хочеться познайомиться з роботами Бердника, які ще не читав.

Також привертають увагу інші твори Миколи Давидкіна.

У підсумку: Загальне враження чудове. Сподобались всі оповідання. Автор вміло поєднує актуальні проблеми зі своїми сюжетами та філософськими думками.

У автора неймовірна жива уява, а це дуже великий плюс для письменника. За 13 рівень особлива подяка. Це була неймовірна та напружена пригода.

Всі герої, яких створює автор, органічно вписуються у сюжети. Персонажі живі, об’ємні, з гарно прописаними характерами.

Можливо автору треба передивитися твори для усунення неточностей та помилок.

А ви читали щось з творчості  автора?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

Хроніки Книголюба у соцмережах :  Фейсбук,  LiveJournal,   Telegram,   Twitter,   Tumblr,   Крок вперед!  Instagram  Аркуш    

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Микола_Давидкін  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #українська_фантастика  #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Назар Скалюк ( Марко Войт). Автор психологічної прози та історичних повістей

Відколи я познайомився з книгами Дмитра Воронського, Ярослави Дегтяренко та Володимира Малика, в яких письменники захопливо розповідають про козацькі часи, я не оминаю нагоди прочитати якусь нову історію про ті бурхливі часи та познайомитись з н��вим автором.

 Історичні пригоди козаків один із найулюбленіших жанрів у мене. Так склалося, що згідно зі своїм планом читання, познайомився з чудовими творами Назара Скалюка про козацьку добу.

Сторінка автора на Аркуші  https://arkush.net/user/21

Трилогія «Куди стелиться доріжка?»

Трилогія складається з книг : 1. «Куди стелиться доріжка?» 2. «Куди стелиться доріжка? Битим шляхом» 3. «Куди стелиться доріжка? За золотим конем»

Гарна ідея, неймовірні персонажі, чудова реалізація. Живий, атмосферний сюжет. Безліч цікавих персонажів. Гарна мова, текст читається напрочуд легко.

Оповідання Назара нагадує серіал, в якому є все. Політичні інтриги, історичні події, бойові та романтичні сцени, дотепний гумор, цікаві локації та різноманітні персонажі. Порушені актуальні питання дружби, зради, помсти, жаги до життя, любові до країни тощо.

У своєму сюжеті, автор розказує про Самійла Кішку, Петра Сагайдачного, Івана Сірка та інших історичних постатей.

Художня вигадка поруч з реальними подіями. Вигадані персонажі поряд з реальними. Все це збалансовано поєднано в єдиний сюжет, який тримає читача в напрузі.

Сподобалось, як автор прописав романтичну лінію кохання Петра Сагайдачного. Дуже тонко, ніжно, чуттєве.

Персонажі показані напрочуд цікаво. Вони ніби зійшли з екрана. Характери, вади, одяг, говірка, думки. Я був у захваті.

Автор вміло змалював, як чоловічих персонажів, так і жіночих. Позитивних та негативних. Живі, об’ємні, з різним соціальним становищем, з різними рисами характеру. З різним світоглядом, відношенням до подій в країні тощо.

Я навіть не помітив, як закінчив читати трилогію. Настільки я був занурений у сюжет, та все що відбувалось на сторінках книг було цікавим та атмосферним. Читаючи трилогію, я ніби з середини спостерігав за долями персонажів. Разом з ними сумував та радів, брав участь у перемовинах та інших подіях, мандрував та жив на Січі. Було цікаво спостерігати за розвитком подій. Море задоволення та океан насолоди. Автор на 100 відсотків попав в мене своїм сюжетом. Сподіваюсь, що Назар напише ще одну частину, про подальшу долю героїв та нові пригоди.

А ви читали щось з творчості  автора?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

Хроніки Книголюба у соцмережах :  Фейсбук,  LiveJournal,   Telegram,   Twitter,   Tumblr,   Крок вперед!  Instagram  Аркуш    

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Назар_Скалюк #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Віталій Дуленко. Автор який вміє поєднати цікавість з моторошністю

Багато читачів знають Віталія Дул��нка, як автора моторошного роману «Маяк», але не всі знають, що в автора є інші оповідання, які можна знайти на сторінці письменника на Аркуші.

Сторінка автора на Аркуші https://arkush.net/user/48

Віталій Дуленко не новий для мене автор. Читав його« Маяк», масштабний й цікавий роман. Але ці коротенькі оповідання просто підкорили мене.

«Вівці та мисливці»

Неймовірна історія, з якої можна зробити цілий цикл про мисливців на почвар. Гарний сюжет, цікаві, живі герої. Порушені різні актуальні питання. Прочитав на одному подиху. Чекатиму на продовження.

« Гіперіон»

Цікаве містичне оповідання з гарним сюжетом, потужною атмосферою та ідеєю. На жаль твір закінчився миттєво, а хотілося б трохи більше. Сподобався стиль автора, який має свою неповторну родзинку.

«Опудало»

Це оповідання у жанрах жаху та містики. Похмура атмосфера твору нагнітає на читача якусь напруженість та чимось віддає атмосферою з творів Кінга, але в автора вийшло більш зловісно. Та й один з персонажів теж не дуже часто зустрічається у творах.

«Експеримент №9050»

Ще одне неймовірне атмосферне оповідання. Сюжет моторошний, описи локацій дуже сильно впливають на загальну атмосферу історії. Сподобався, як мені здалося, відкритий фінал оповідання. Можливо автор віддає завершення сюжету на уяву читача, чи планую продовження. А ще це оповідання нагадало мені сюжет мого найулюбленішого серіалу «Цілком таємно» тільки з іншими героями.

«В глибині комори» Ще одне оповідання у стилі «Цілком таємно» Моторошне оповідання, в якому автор порушив питання сімейного насилля, алкоголізму тощо. Містична частина посилює атмосферу твору, додає реалізму та життєвості. Читається на одному подиху. «Поле жита»

Чудовий задум твору й чудова реалізація. Вийшло моторошно, атмосферно. Сюжет гарно пропрацьований, особливо з містикою. Але автор залишив деякі не розкриті питання. Але можливо це зроблено навмисно, щоб уява читача сама домалювала відповіді. «Дорожня лють»

Містичний трилер, в якому автор порушив питання сім’ї, сімейних стосунків тощо. Сама історія написана неймовірно реалістично. Я навіть знаю одного такого "водія». Характери героїв прописані чудово. Їх поведінка, діалоги, психологічний стан тощо.

А головний антигерой. Спочатку я думав на саму фуру, яка якимось містичним чином почала свою жахливу гру. Але у фіналі, все виявилось зовсім не так, як уявляв. Але теж вийшло гарно. Особливо про голоси, які шепочуть у голові «борця з чудовиськами». «Поселення на Урані»

Це оповідання написане у жанрі космічна фантастика. Оповідання захоплює в полон з перших сторінок. Хоча ідея не нова, але автор створив цікавий сюжет, в який вклав моторошність, інтригу, горор. Вийшло гарно й жахливо. А який фінал. Від такого фіналу мурахи по шкірі побігли. «Золінген»

Цей твір написаний у жанрі сучасного трилеру та детективу. Оповідання вийшло атмосферним, реалістичним, з психологічною частиною та цікавим, але відкритим фіналом.

Оповідання тримає читача в напрузі упродовж читання. Автор постійно підкидував якісь натяки, що підвищували та накаляли атмосферу. Сподобалось, як автор прописав внутрішній діалог головної героїні. Твір вийшов цікавим й моторошним. «Важка вода»

Ще одне оповідання у жанрі трилер. Наша сучасність. Сімейне насилля. Автор порушив актуальні питання сучасності. Сюжет вийшов цікавим й реалістичним. Виникає багато питань щодо героїв, але можливо автор так й задумав, щоб привернути увагу читача не тільки до самої історії та її драматичної основи. Фінал залишився відкритим, але з надією на краще майбутнє. «Зошит з рецептом Перемоги»

Сучасна військова проза. Твір вийшов зворушливим та болісним. Оповідання бере за душу своєю емоційністю та атмосферою. Автор створив дуже гарні образи довоєнного часу. Мені припала до душі коробка з мирним повітрям та зошит з рецептами, який ховає в собі історію життя родини. Також сподобався фінал історії. «Чорний щур, чорний ворон»

Оповідання у жанрі військова проза з дрібкою містики. Сама ідея виявилася чудовою та й реалізація не підкачала. Як на мене, вийшло дуже сильно й стильно. Автор порушив питання справедливості та покарання за злочини. Сподобалось, як автор намалював своїх персонажів. Вони в нього вийшли справжніми, реалістичними. З цього оповідання можна б було почати цілу серію.

«Двадцять п'ять»

Теж гарне оповідання у жанрі сучасної військової прози. В цьому творі автор розказує про волонтерів. Це великий плюс сюжету. Історія вийшла важка, але неймовірно добра та сумна. Мені сподобалось, як автор реалізував свій задум. Й мені здається, що ця історія заснована на реальних подіях. Дуже все по справжньому відбувається у сюжеті.

Це тільки частина творів автора. Але навіть по цим оповіданням можна сказати, що в автора неймовірна уява, живі та об’ємні персонажі, багатогранні сюжети. Буду й надалі знайомитися з творчістю автора.

А ви читали щось з творчості  автора?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Віталій_Дуленко  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #українська_містика  #читаюукраїнськихавторів  

[maks-bookman]

Анна Дейна - авторка нестандартних сюжетів

Анна Дейна - авторка нестандартних сюжетів

Анна Дейна авторка Аркушу, яка займає друге місце за кількістю підписників. 630 людей слідкують за її творчістю. На її сторінці 23 оповідання. Про деякі я розповім. Сторінка авторки на Аркуші https://arkush.net/user/34

«Названа донька Чугайстера»

Зворушлива історія кохання, яка нагадує класичні твори про любов чи якусь стародавню легенду. Але ця історія привертає увагу ще й містичною родзинкою, та чуттєвим сюжетом. Оповідання вийшло сумне та емоційне. «Воїн у білому халаті» Наша сучасність. Оповідання неймовірне не тільки за цікавим сюжетом, а ще й позитивною хвилею, яке воно несе. Проникливе до сліз. Фінал твору радісний й сумний водночас. Крапля містики додала сюжету якоїсь сили, яку важко описати. ЇЇ можна лише відчути, коли читаєш цю історію. Це оповідання дійсно важливе та актуальне. «Дивозір» Ще одне чудове містичне оповідання. Авторка створила сюжет де присутня українська міфологія. Дуже цікаві головні герої. Живі й справжні. Романтична лінія теж на висоті. Читається оповідання легко. Порушені питання дружби, сім’ї, вибору та пошуку себе, свого справжнього «Я». Трохи сумне, але з гарним фіналом. «Ти українець чи росіянин?»

Ще один важливий твір про наше сьогодення. Тема дуже болюча й авторка не побоялася пофантазувати. Але не все можна вирішити силою. Містична крапля, яка додає сюжету надії, оптимізму. Є над чим задуматися. Мова має велике значення. Але як довести це до людей? Поки людина сама до цього не дійде, її важко переконати. Особисто для мене цей твір дуже актуальний. «Самотня душа»

Це оповідання авторка присвятила Андрію Кузьменко. Трохи більш як 500 слів, але як чітко авторка розкрила тему самотньої душі. «Самотня душа стояла біля роздоріжжя, на краю прірви, і дивилась у низ. Там, поза хмарами пролітали тисячі життів різноманітними пт��хами.» Щемливий твір, який порушує питання материнської любові до дітей. Сподобалась, як Анна закрутила сюжет про спогади та пісню. Що одне пробуджувало друге і так по колу. Кажуть, що поки пам’ять про людину зберігається вона завжди жива, завжди поряд. Для мене Кузьма завжди залишиться людиною, яка пробудила мої спогади про мою молодість та службу. Його пісня «Західний кордон», а точніше кліп знімався в Закарпатті, у Великому Березному, де я служив та в інших місцях. Та й людиною він був чудовою. «Аюра» Фентезійна історія про дворфу (гному чи гномку), яка намагалася стати ковалем. Але у світі чоловіків-ковалів пробитися не так вже й легко. Але дівчина не втрачає надії. Цікавий твір, в якому порушені питання дружби, дискримінації жінок, віри у себе та свої сили. У цього оповідання є ще два продовження, в який авторка розповідає про подальшу долю головної героїні та її друзів. Зазвичай, у фентезі, гноми не виступають головними персонажами. Але письменниця вирішила зруйнувати цей стереотип та зробити новий, в якому все можливо. Тому й читати було вдвічі цікавіше. «Полювання на Жар-птицю» Казкова історія про Жар-птицю. Історія сумна, але дуже гарна та емоційна. Читачу розкривається таємниця Жар-птиці, її доля. У звичайних казках вона одна, в авторки цього твору зовсім інша. Але фінал оповідання вийшов теплим. Він дає надію на краще. «Крижина і Полум'яна» Ще о дна казкова історія про кохання, надію, самопожертву, мудрість. В історії присутня філософська нотка, яка робить цю історію щось на кшталт притчі. Мені дуже сподобалось. «Як лицар Корені щастя знайшов»

Це останнє оповідання, яке я прочитав у авторки. Чудова казка про добро, про кохання, про вибір. Твір теж має філософську нотку. Цікаві герої, майже всі позитивні, як і сама казка. Гарний та щасливий фінал. У підсумку можу сказати, що Анна Дейна, чудово вміє привернути увагу читача, створюючи свої цікаві, іноді нестандартні сюжети. Авторка володіє неймовірною уявою, яку переносить на папір. Її головні герої позитивні, мужні, добрі, світлі. Сюжети мають повчальну філософську нотку, іноді мораль.

Мені творчість письменниці сподобалась.

А ви читали щось з творчості  авторки?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Анна_Дейна  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #сучасна_українська_проза  #читаюукраїнськихавторів