#порятунок

[greenpostua]

🐕 Собака киянки попередила про удар Shahed свою господиню.

Собачка Мрія за 30 секунд перед ударом безпілотника сильно гавкала. За словами жінки, вона вчасно спустилася в укриття, завдяки чому і не постраждала.

📹: @novyny.live

[0le9-mind]

[buchanews]

Олександр Косян з Луб’янки – постійна підтримка Захисників

Олександр Косян з Луб’янки – постійна підтримка Захисників

Олександр Косян – мешканець селища Луб’янка та активний громадський діяч. Під час чергової поїздки на Донеччину волонтер повеще не лише обладнання і речі, які потребували захисники, а і подарунки від учнів Луб’янської гімназії № 7. «Частинка теп

[pixelinform]

Хлопчик врятував батька та бабусю із пожежі

Юний житель Китаю витяг бабусю та батька з пожежі. Про це повідомляє South China Morning Post (SCMP). Рано-вранці 21 січня хлопчик на ім’я Ян’ян із провінції Хенань прокинувся від криків батька і виявив, що будинок горить. Коли він прибіг до батьківської спальні, батько перебував у напівнесвідомому стані і не міг поворухнутися. Тоді хлопчик кинувся до кімнати бабусі та розбудив її. Разом вони…

[killthemuggers]

Швидке та надійне пересування — залог успішної праці наших військових на позиціях.

Взвод нашого Фокса має невідкладну необхідність у автівці для ефективного переміщення екіпажів пілотів БПЛА. Маємо закрити запит якнайшвидше, тож дуже, дуже просимо вашої допомоги. Він завжди першій приходив на порятунок іншім; наша черга не залишитися осторонь.

Підтримаємо тих, хто став на наш захист!

Збір в інсті: https://www.instagram.com/reel/DIhFWQdo2t-/?igsh=NnZvdno1NDU3eTJh

Банка моно: https://send.monobank.ua/jar/9fGTcD31rQ

Номер картки банки: 4441111123520797

Приват: 4149439302155027

Пейпал: denyshordieiev@gmail.com

[stasikiero]

Гефе́ст (грец. Ήφαιστος, Hephaistos) — давньогрецький бог вогню та ковальства, що на відміну від інших богів не цурався фізичної праці. Мав владу над вулканами. Син Зевса й Гери, відомий створенням чудесних речей для богів і героїв.

Гефест був народжений Герою від Зевса, але з'явився на світ кволим і жал��гідним з вигляду.

Гера викинула сина з Олімпу, але він впав у море, де був врятований Фетідою і Евріномою. Ці дві богині сховали Гефеста в печері, де він виріс і облаштував кузню. На подяку за порятунок він виготовив богиням багато прикрас та інших корисних речей

[yuuoffttl]

я маю з'їхати від батьків і все буде добре. це єдиний порятунок.

[notbangbutwhimper]

Григорій Чубай

двоє несамовито

двоє задихано

завчили одне одного напам’ять

як хрестоматійні вірші і навіть

пісок та трава тепер безсилі

створити їм ілюзії таємності і

не можуть їх врятувати

ті двоє несамовитих жаркого полудня

мовчки сидять у кімнаті думають про

єдиного хто зміг би їм принести

порятунок думають про сніг який

міг би їх надовго засипати

чути знадвору шелест піску

чути знадвору шелест трави

чути знадвору голос

продавця морозива

[greenpostua]

🐱 Кіт став героєм на Львівщині, врятувавши родину під час пожежі.

9 травня в місті Хирів виникла пожежа на даху одного з будинків. Кіт, помітивши небезпеку, почав сильно нявкати та метатися по кімнат��х, доки не розбудив своїх господарів.

Завдяки його реакції, родина вчасно відчула запах диму, вийшла з дому та звернулася за допомогою до рятувальників. Пожежу швидко ліквідували, ніхто не постраждав.

📸: ілюстративне

[lonestone]

Коли бачиш свою любов з іншою дівчиною...не найкращі враження. Починаєш уявляти як він її торкається, цілує її губи, шию, повільно спускаючись нижче, смакуючи кожний сантиметр її тіла. Як він обіймає її уві сні, а потім притискає дужче до себе, проникаючи в неї на рівні галактики. Потім вони прокидаються разом і він шепоче їй якісь ніжні слова, як і ме��і колись...як і мені... дивиться в її очі та каже, що завжди тільки і шукав таких глибоких та виразних очей, чекав і молився, щоб саме в них виявився його порятунок...або що. Подарує їй тепло своїх рук, зігріє пристрастю справжнього українського парубка, що закоханий у свою Оксану...як був закоханий у весь дивний та хоробрий світ. Але не в мене. Приплентається п'яний до її будинку і буде просити її руки, тисячу разів промовляючи, що любить...любить так сильно і болісно, що небу жарко, обпікаючи її долоні рясними поцілунками. Сніг перетвориться в дощ, вигляне сонце та загомонить веселка над їх головами...

Такеє життя. Нехай щастить.

[buchanews]

День донора у Бучі: 73 людини здали кров (ФОТО)

День донора у Бучі: 73 людини здали кров (ФОТО)

Сьогодні, на у Бучі відбу��ся День Донора на базі директорка Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги. 73 людини здали кров, щоб підтримати наших поранених захисників та цивільних. Додамо, що це на 10 осіб більше ніж у травні цього

[nelligekata]

Аушвіц? Бухенвальд? Ні. Сучасна росія.

Закатований. Назавжди 39.

Історія одного українця, яку має знати весь світ

Аушвіц? Бухенвальд? Ні. Сучасна Мордовія.

Його звали Микола Андреюк. Псевдо — Храм. Старший матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти. Українець. Захисник. Людина. Живий — до 14 листопада 2023 року. Закатований — у колонії Мордовії на території фашистського мордера.

Йому було всього 39. Народився у селі Новоподільське на Дніпропетровщині. Ріс у багатодітній родині. Вчився добре. Працював на ГЗК у Кривому Розі, утримував маму, допомагав братам і сестрі. Не мав власної сім’ї — бо служив. Бо вибрав Україну.

У 2014-му пішов добровольцем у Нацгвардію, брав участь в АТО/ООС, а згодом перевівся до морської піхоти. У 2021-му був поранений. Могли списати — але залишився. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Микола вже стояв на передовій.

Широкине. Маріуполь. Весна 2022-го. Оточення. Без зв’язку. Один єдиний лист сестрі: “Я живий, але навколо нас — рашисти. Я спалив документи. І тримаю при собі гранату на випадок полону”.

4 квітня 2022 року Миколу взяли в полон. Його вивезли в Оленівку. Звідти — до Мордовії, в табори. У сучасний ГУЛАГ.

Там, де колись рашисти нищили українців у совкових таборах, вони знову знищили українця. 18 місяців катувань. 60 кілограмів ваги. Серце не витримало. Помер. Помер далеко від дому, без адвоката, без вироку, без права на порятунок.

Його тіло раша “��овернула” в грудні 2023 року. Але рідні дізнались про це лише через чотири місяці.

Це — воєнний злочин. Це — тортури. Це — державне вбивство. І це не виняток. Це — система.

Те, що зробили з Миколою — частина масового знищення українських військовополонених. Частина плану стерти обличчя народу, який не скорився.

Миколу поховали в Кривому Розі. Посмертно нагородили почесним знаком «Маріуполь. Відстояли — перемогли» та медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

Але медаль не поверне людину.

Повернути ми можемо лише одне — памʼять. Памʼять, яка стане обвинуваченням. Памʼять, яка вижене страх. Памʼять, яка не дозволить домовлятися з тими, хто вбиває в камерах.

У Миколи залишились мама, три брати, сестра та племінники.

І ця фотографія — після повернення.

Фото, яке має зберігатися в майбутньому музеї рашистського терору, поруч із фото з Бучі, Ізюма, Ягідного.

Щоб більше ніколи.

Щоб ніхто не забув.

І не пробачив.

genocide of the Ukrainian people

[strawberryspider777]

Влітку вампірский режим сну це порятунок