#кайдашева сім'я

[gwenllianwales]

Грушка розбрату

Надихнувшись "Кайдашевою сім'єю", "Енеїдою" та мітом "Яблуко розбрату", я вирішила написати цей невеличкий віршований фанфік. У ньому Кайдашиха, Мотря та Мелашка діють як богині в знаменитому міті (хто яка, краще вирішуйте самі). Тільки замість яблука... Груша!

Одного разу в Семигорах, А, може, зовсім і не там, З'явився парубок моторний, Прийшов і стука по шибках.

А стукав саме Кайдашиці, Її ж родині грушку ніс Тут вийшло аж три молодиці: Почухав носа наш Паріс.

«Це подарунок найгарнішій, — Сказав він й грушу простягнув, — Хто з вас така — хай він виріша!» І тицьнув пальцем десь у віз.

У возі, прямо на соломі, Лежав старий Кайдаш. І глянувши на гостя в домі, Швиденько впав і гайнув враз.

Схопила грушу Кайдашиха, Притисла її до грудей: «Мені принесли цеє диво!»

Сказала Мотря: «Тихо-тихо Покличу зараз я людей Та не віддам отій паршивій Грушечку мою». Ой, лихо, лихо! Вчепилась Мотря у свекруху, А та у неї теж як кліщ, Пішла двором злая розруха, Розбиті глечики й піч.

Стояла, думала й Мелашка: «Чому ж то та груша й не мені? Я он яка красуня, й кашка У мене кращая в селі. До Києва візьму ту грушу, У церкві її висвячу. Зроблю я це, тому що мушу, Тому що хочу грушу цю».

Поки дві куряву здійняли, Підняли дриґом все село, Мелашка швидко грушку взяла, Й сховала, ніби не було.

Прийшли обидві: Мотря, Уже без зібраной коси В її очах — чорна безодня, Під оком — синіє слід руки.

Та й Кайдашиха, та що стара, теж Гарнішою зовсім не стала: Без ока бідна, то, авжеж, Чудово Мотря постаралась.

Сказала Мотря як уміла: «Де той проклятий молодик, Спитаю хто тут з нас красива Тягнути буду за язик!» Та озирнувшись, зрозуміла: Той парубок давно вже зник. Та й груші тут ніде нема.

«Де наша груша? — запитала, Схопившись за серце стара. — Невже її ти затоптала?! Ну стережись, свиня мала!»

Кричить Мелашка: «Що ви, мамо, Як ви таке могли подумать? Забрав ту грушку отой самий, Що смів її нам всунуть!»

«Ой, брешеш, брешеш, ти, скотино, — Вже Мотря вереск здійняла, — Не прикидайся тут дитиной, Собі ти грушу забрала!»

Тепер сварились вони разом, Як три богині в міті тім. Отут хитнула Мелашка тазом: І груша покотилась в тин.

Прийшли додому Кайдашенки, Ті два брати: Лаврін й Карпо. Не зрозуміли чому ненька Так сильно лупить невісток.

Вони, звичайно, їй теж жару Дають такого, що чорти Втекли всі з хати до корчмаря, Разом з Омельком всі пішли.

Швиденько описавши дійство, Про грушу й про хлопця, що Прийшов й скоїв тут злодійство: Найкрасивішой не знайшов.

Сказав Лаврін тоді до брата: «Карпе, дієм, прямо тут. Якщо продовжиться, то хата, Згорить й усі отут помруть».

Подумав трохи старший Карпо, Помацав вуса він свої. Сказав: «Тоді нам варто, Цю грушу посадить в землі».

Підтримав брата й молодший: «Ви тільки собі уявіть: Це скільки зекономим грошей, Якщо ця груша виростить!»

«Я хочу грушу цю негайно!» — Кричала Мотря знов і знов. «Велику дулю, на, звичайно! Вона моя, моя! Агов!» — Волала то вже Кайдашиха, Вертілась, била невісток. Поїхала давно вже стріха, Забився пес десь у куток.

***

Тим часом поряд, у селі, Підступна баба запитала Свого онука про сумні Й смішні події, що назвала: Грушкой розбрату у сім'ї.

«Усе чудово, як по маслу. Вони за грушу готові вбить. Жалію тільки... От нещасні, Вони ж бо можуть це зробить».

«Кого жалієш, ти, онуче? Мене потрібно тут жаліть! Бо на весілля, оте суче, Мене забули запросить!»

***

Здавалось б, що даремно Параска смутку навела. Брати ж встояли на своєму: Та грушка виросла, і яка!

Аж поки не вродила груша, Тоді все знову почалось. Колись тут хтось когось задушить: Через грушу... А може, через інше щось.

Читати можна також на АО3 та ФУМ

[dzchugem]

"Другого дня вранцi Мотря замiтала сiни. Чує вона, Кайдашиха говорить надворi з якоюсь жiнкою та все за неї.

Мотря виглянула крадькома з сiней: Кайдашиха стояла, спершись на ворота, а проти неї за ворiтьми стояла її кума, голова проти голови, неначе вони цiлувались. Кайдашиха почала говорить тихо, але так тихо, що було чуть на все подвiр'я..."

[rihu-w]

дивний, дуже дивний день, дуже дивний тиждень, хоча він заледве почався.

сильно втомлююсь, цілий день нема часу, але ввечері не в змозі пригадати, чим таким я, власне, займалася, і що мене виснажило.

прочитала сьогодні з перервами 50 сторінок дрібного тексту (завтра буде усне опитування на уроці). пишаюся собою за це, бо думала що нездужаю і отримаю по вухах. кайдашева сім'я це вам не жарти. крінжую з "традиційного" устрою в суспільстві, але що було, те вже не змінити на превеликий жаль. потрібно подивитися на це і зробити теперішнє краще. прийти до якихось висновків.

але так лінь. задовбало все. відразу після приходу батьків в дім вони починають безцеремонно кричати - іноді по справі, іноді ні. мовчу в обох випадках, намагаюся зберігати свої нерви. буває, необережно вставляю слово або взагалі зриваюся, і тоді починається хаос.... іноді бувають спокійні години, в які ми мирно співіснуємо. але я звикла вже до всього, вчуся жити з таким устроєм вдома, бо що ще залишається? попередні роки я виборювала справедливість, чим робила гірше собі. ні, дякую, ніколи знову.

двоє людей сьогодні показали свої емоції: одна близька, з якою у нас два роки нестабільного спілкування за спиною, і одна - нова знайома. приємно, що вони довіряють. я нарешті зрозуміла, що відбувалося з другом весь цей час. мої побоювання виправдалися, але я, дуже сподіваюся, змогла хоч трохи допомогти словами. сказала, що завжди готова вислухати. дуже сподіваюся що, він це усвідомлює.

загалом залишилася ще одна особа, з якою емоційний зв'язок не встановлений нормально, і це мені дуууже заважає і створює гойдалки. неможливо близько спілкуватися, і при цьому не розповідати про себе геть нічого. я втомлююся, бо це людина, з якою я хочу ділитися ледь не всіма подіями свого життя, а по ітогу б'юся об постійні шифри. мене це не влаштовує. треба набратися сил і поговорити, бажано до зустрічі особисто (через тиждень). і або припинити спілкування, або розібратися. від цієї людини часто напряму залежить мій емоційний стан. ні, дякую вдруге, ніколи знову.

пс. починаю неймовірно цінувати людей, які проговорюють все напряму. ви - неймовірні сонечки🤗♥️.

а, ще у мене купа боргів по навчанню, but, i guess, сама винна що розслабилася в перший тиждень. неприємно, але вивезу. зрештою, тікати нікуди. хіба що з ліцею відрахуватися, але не дуже хочеться. поки що. нас просто за наукові роботи не чіпали, і всі сесії десь там попереду, маячать на горизонті, тож, спитайте мене ще раз про відрахування в грудні)

[ourannaodessa]

Суми:  чого треба подивитися це місто

  Від Сум приблизно 300 кілометрів до Києва, і добиратися в це місто зручно за допомогою залізниці та авто. Якщо вас цікавлить розповідь про місто Львів, ви можете почитати її тут 

Подорожі Україною завжди цікавили мене, я завжди хотіла якнайкраще дослідити свою рідну країну, і при цьому не обмежуватися тільки Одеською областю, в якій я народилася і живу. Тому одного разу весною зібралися ми разом та поїхали в місто Суми.

  Суми - це місто, яке знаходиться в північно-східній частині України, і являється адміністративним центром Сумської області. Це місто розташоване на берегах реки Псел, до якої впадає річка Сумка.

  Історія. Місто було засноване в 1652 році. Чому його назвали Сумами? Існує декілька версій походження назви. Перша версія: поселенці, які приїхали засновувати місто, знайшли на берегу ріки три сумки з золотими монетами. Сумки, ймовірно, були загублені мисливцями. Друга версія - перші поселенці дуже сумували за рідним краєм, до якого вони не могли повернутися. Перші поселенці прибули сюди з Правобережжя, наказ переселятися сюда дав їм гетьман Богдан Хмельницький в кінці 17 століття. В той же час були засновані такі міста, як Харків і Лебедин. 

  За три століття Суми активно розвивалися, і зараз це досить сучасне прогресивне місто.

Що подивитися. В Сумах весною і влітку дуже гарно. Якщо ви приїхали з дитиною, то вам треба відвідати парк відпочинку Казка. В цьому парку можна побачити скульптури таких казкових персонажів, як Аладдін, Барон Мюнхгаузен, Золушка, Мікі Маус. Фортеці, тут збудовані, дають дітям можливість порозважатися і побігати. 

   Центральний парк міста Сум носить ім'я Івана Кожедуба, радянського льотчика. Цей парк знаходиться на берегах ріки Псьол. В парку весною дуже гарно. Коли я тут блукала, я бачила багато кульбаб. Одні з них були жовтими, інші білими. Тут є багато атракціонів, можна покататися на качелях, можна пограти у більярд. 

 Памятники. У Сумах багато визначних пам ятників. Перший - це альтанка. Альтанка - це символ міста, знаходиться біля краєзнавчого музею. Її було збудовано в 1900-1905 роках по проекту Матвея Щавельова. 

  Альтанка з явилася на тому самому місці, де колись робили свердловину для пошуку нафти. На ній розташована символіка трипільскої культури, символи сонця, хрест. Зараз в ній часто розташовують оркестр, який грає мелодії. 

  Сумський драматичний театр імені Щепкіна був заснований у 1933 році, і зараз знаходиться за адресою Суми, вул. Театральна,1. Перед ним знаходиться памятник М.С. Щепкіну. В цьому театрі ставляться такі вистави, як “Лускунчик”, “Кайдашева сім'я”, “Назар Стодоля”, “Наталка Полтавка”. 

  Памятний знак “Сумка” був встановлений у центрі міста в травні 2008 року. Він знаходиться поряд з Воскресенською церквою. Сумка висить на арці, зроблена с заліза, вона виглядає, як набита грішми. Існує думка, що якщо ти гість у місті, то треба обов'язково підійти до сумки і потрогати її рукою. Це принесе удачу. Також тут є такі памятники, як Алея Героїв Радянського Союзу, Жертвам Голодомору, Радянським Воїнам, Героям Сумщини, Тарасові Шевченку, нещодавно звели памятник рафінаду. 

  Архітектурні памятки. В Сумах є такі видатні архітектурні памятки, як Воскресенська церква, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Іллінська церква, Пантелеймонівська церква, Сумська повітова земська управа. Костел Благовіщення Святої Діви Марії було зведено в 1911 році, і потім в ньому зробили спортзал. В 1994 році його знову повернули віруючим. 

   Троїцький собор, який був збудований в 1901 році за зразками соборів у Санкт-Петербурзі, за радянської влади працював як зал органної та камерної музики. В 1990-х роках був повернений церкві. 

  Транспорт. В 1967 році в Сумах було відкрито рух тролейбусів. В районі Хіммістечка було збудоване тролейбусне депо. Зараз по місту їздить 70 тролейбусів. Також у місті є Автовокзал, і Автостанція. Звідти постійно виїзжають міжміські автобуси. 

[zhitomir]

Житомирський музично-драматичний театр оголосив про відкриття нового сезону

Житомирський академічний український музично-драматичний театр імені Кочерги відкриває свої двері для глядачів. 21 та 22 серпня відбудеться довгоочікуване відкриття 77-го театрального сезону.  

"Попри пандемії й негаразди, театру бути! А це значить, що все у нас з вами буде добре адже колектив театру приймає новий виклик часу і розширює кордони вже існуючого сценічного простору. Для колективу театру це новий виклик, тому що вуличне дійство має свою специфіку, технічні та адміністративні нюанси", – зазначається на сторінці театру у Facebook.

Новий театральний сезон стартує в театрі з рестарту вистави "Дарагой тавариш Б-г" за оповіданням Анатолія Крима "Лист Богу". Також в пр��м’єрний тиждень житомирян запрошують відвідати нові сценічні локації: арт-майстерню мисткині Аліни Далініної (по вулиці Лермонтовській), де актори гратимуть ліричну комедію "Зовсім інші" та мистецький дворик театру "під колоритною вербою", де зіграють перлину української класики трагікомедію "Кайдашева сім'я".  Квитки можна придбати в касі театру, телефон: 47-33-88. Нагадаємо, Житомирський академічний український музично-драматичний театр імені Кочерги завершив 76-й театральний сезон прем'єрним показом вистави "Дарагой тавариш Б-г". Через карантин прем'єра проходила в закритому режимі. from Журнал Житомира http://zhzh.com.ua/news/2020-08-19-7632 Читай Новости Житомира на zhzh.info

[holovatenko]

У новому сезоні Чернігівський академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка продовжує агресивну творчу політику. Про це під час прес-конференції заявив його директор Сергій Мойсієнко. 10 жовтня театр відкриє свій 92-й сезон. Новий театральний сезон відкривається прем'єрою вистави «Перемудрували». Підтримуючи кращі театральні традиції постановки вітчизняної класики, режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко підготувала чернігівському глядачеві зустріч з героями жартівливої оперети «Пошились у дурні» класика української драматургії Марка Кропивницького. 14 жовтня відбудеться презентація нового театрального майданчика «Біла сцена» прем'єрним показом психологічної драми «Наташа. Хроніка мрії» за п'єсою сучасного драматурга Ярослави Пулінович «Наташина мечта» у постановці молодого режисера Артема Аніщенка. Сценографія та костюми Катерини Бабич. Протягом цього сезону Чернігівський драмтеатр запропонує глядачам кращі сценічні постановки, минулих років, зокрема «Безумний день або Весілля Фігаро» і «Слуга двох панів», «Комедія помилок» і «Наше містечко», «Кайдашева сім'я» і «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом» і «Вій. Докудрама» та багато інших. У перспективі - робота режисерів театру над новими виставами та активна гастрольна діяльність творчого складу, участь у престижних фестивальних проектах як в Україні, так і за її межами. З 20 по 27 жовтня на базі Чернігівського театру відбуватиметься XXV Міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі». Участь у ювілейному фестивалі «Слов'янські театральні зустрічі» візьмуть 10 театральних колективів з України, Білорусі, Польщі: 2 Київських - Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка та Національний академічний театр оперети, драмтеатри з Дніпра, Ніжина, Полтави і Херсону; наші білоруські колеги з Гомеля та польські майстри театрального мистецтва з Варшави. У програмі фестивалю представлені спектаклі, поставлені за відомими творами літературної класики в осучасненому режисерському прочитанні, й вистави нинішніх драматургів, що відображають різноманітні грані нашого сьогодення.

[gwenllianwales]

Ніхто не думав навіть, але... Це фанфік по "Кайдашевій сім'ї"! Здивовані? А я ні, бо я обожнюю Нечуя-Левицького і "Кайдашеву сім'ю" зокрема кхе-кхе.

Мені завжди було цікаво: а якими ж були Омелько та Маруся в молодості? Невже такими ж, якими ми побачили їх у книзі? Я дозволила собі трохи пофантазувати на цю тему.

Читайте "Ох, Марусю" і залишайте фідбек, будь ласка!

[gwenllianwales]

Омелько Кайдаш х корчма "Млин"

Нова робота на хвилі популярності "Як козаки на весіллі гуляли"

"Жовті чобітки"

Одного разу Маруся Кайдашиха відправила свого чоловіка на ярмарок. Замовила вона йому жовті чобітки, та й такі, щоб як у самих панів! Вирушив Омелько на пошуки бажаного, але на шляху йому трапилась... корчма "Млин"