#мій персонаж

[strawberryspider777]

Хочу рассказати про свого персонажа за якого зараз граю в Гоґвортсі:з По перше до цього персонажа грав лише за Слізерінців,а тут вирішив відіграти Рейвенкловця. В нього досить мякий характер і його легко вмовити на якусь авантюру:)Він трохи незграбний як в спілкуванні так і взагалі.Полюбляє вирішати головоломки,за цим зайняттям може загубити час.Дуже хоче з кимось подружитись. Мені дуже цікаво за нього грати бо по перше це не типовий для мене персонаж,по друге він мене надихає більше вирішати головоломки. Памятаю хтось десь писав що ревейнкловець це зовсім не обов`язково відмінник це в першу чергу людина яка сфокусована на праці розуму,в нього могуть бути свої пріорітети та зацікавленність яка ніяк не пов`язана з навчанням,і мій персонаж (Доречі його звуть Антоні) саме такий.Йому важливо вирішити головоломку,а навчання ....ну таке,теж непогано :D

[ahornkrummi]

В кінці то кінців я його закінчила, і дуже задоволена результатом пройденої роботи. Дивлячись зараз, після пару годин відпочинку я розумію, що даний персонаж мені і справді подобається, та я рада, що все таки наважилась на його створення Трішки про нього і те як я його створювала

"Створення даного персонажа прийшло до мене спонтанно, мені дуже хотілось створити вперше за всю мою творчу діяльність героя який би виглядав дуже мило, для мене, але з чорною душею. Дивлячись стрічку в Тік Тоці я натрапляла на різні відео по створенню героїв, але ніколи ними по суті не користувалась. В один із днів я заглянула в Пінтерест в пошуках красивої фотографії під одну із робіт, яку я робила чисто для себе і викладати її ну не сильно хочеться, тоді я і замітила дизайни пару художників які робили барашиків, і наважилась створити також і свого. Дивлячись на дизайни інших та фотографії справжніх баранів я накинула пару референсів, до яких після етапу скетча вже і не верталась. Всю палітру використовувала із фотографій реальних речей, навіть тих, що я сама фотографувала. Після скетча я була задоволена пройденою роботою, але на етапі створення одягу мені було доволі складно, сама концепція того, що він "милий" мене і стопорила, бо він в душі доволі егоїстичний та має манію величі, і з м'якими кофтами, і всім таким я його просто не бачила"

Про героя "Тео виглядає милим хлопчиськом, і визиває довіру у оточуючих, багато хто готовий йому віддати останнє лиш заради посмішки цього негідника. Але за милою посмішкою і волоссям, що вміло ховає оченята хлопчика скривається доволі гнила натура, яка вміє маніпулювати і використовувати все на свою користь. Ті хто бачив його голубі очі із зірками ніби золото впадали у самий справжній тваринний страх, та не могли зрозуміти чому, на вигляд сама доброта і ніби "янгол з небес" виявляється справжнісіньким "чортеням". У Тео ще з підліткового віку з'явилась жага до влади, і те щоб йому всі підтакали як тому тільки заманеться" P.S. Ришітка добавлена чисто як захист від крадіїв, її немає на чистій версії Героя

Читать дальше::

In the end, I finished it, and I'm very pleased with the result of the work I've done. Looking at it now, after a couple of hours of rest, I realize that I really like this character, and I'm glad that I decided to create him

A little bit about him and how I created him

"The creation of this character came to me spontaneously, I really wanted to create for the first time in my career a character who would look very cute to me, but with a black soul. While watching Tik Tok, I came across various character creation videos, but never actually used them. One day I looked at Pinterest in search of a beautiful photo for one of the works I was doing purely for myself and didn't really want to post it, and then I noticed the designs of a couple of artists who made lambs and decided to create my own. Looking at other people's designs and photos of real sheep, I sketched out a couple of references, which I never returned to after the sketching stage. I used the entire palette from photographs of real things, even those that I took myself. After the sketch, I was satisfied with the work I had done, but at the stage of creating the clothes it was quite difficult for me, the very concept of him being "cute" stopped me, because he is quite selfish at heart and has delusions of grandeur, and I just couldn't see him with soft sweaters and all that."

About the character "Theo looks like a sweet boy, and inspires trust in others, many are ready to give him their last just for the sake of this scoundrel's smile. But behind the sweet smile and hair that skillfully hides the boy's eyes, there is a rather rotten nature that knows how to manipulate and use everything to his advantage. Those who saw his blue eyes with stars like gold fell into the most real animal fear, but could not understand why, seemingly kindness itself and like an "angel from heaven" turned out to be a real "devil". Since he was a teenager, Theo has had a thirst for power, and for everyone to play along as he pleases."

P.S. The grill is added purely as a protection against thieves, it is not on the clean version of the Hero

The English translation was created with the help of: DeepL translator

[akemifoxuk]

Перемальовки кадрів з прототипом Клода Фролло Ролло Фламме

[darkne1tart-moved]

[kitniavchyt]

Рандомно згадала про цих кумедних чувачків 🤭

Фанфакт №1 я малювала їх, поки ВПЕРШЕ дивилась спанчбоба по плюс плюс

Фанфакт №2 вони всі чоловіки

За ними немає НІЯКОГО лору, але я впевнена, що вони мають певний характер і вам він теж буде очевидний. Я робила їх в якості вправи на креативність, але тепер мені здається, з цього може вийти щось цікаве.

[neboskhyl]

The page of (mostly) Susie! While playing "Deltarune", I've seen a lot of funny moments, which I'd like to redraw. I've decided to start with the ones that have Susie on it... although she isn't my favourite character.😄

I've started this page in the winter '23 and finished in 24.03.24... For some reason, I've decided to post it just now.

👾

Сторінка (переважно) Сьюзі! Під час гри в "Deltarune" мені трапилося багато веселих моментів, які мені захотілося перемалювати. Було вирішено почати з тих, на яких зображена Сьюзі... хоча вона не мій улюблений персонаж.😄

Початок цієї сторінки — зима '23, кінець — 24.03.24... Чомусь рішення опублікувати її прийшло тільки зараз.

[greenelfdancing]

Мені ніколи не набридне малювати її. Рея - мій перший ДнД персонаж. Ніяк ��е дочекаюсь, аби відправитись з нею у чергову пригоду.

[dedtoot]

згадала про гру pet party, тому криво намалювала як мій персонаж там виглядав👍

[ishytori]

Рінальдо - мій третій оригінальний персонаж з мисливців. Як я згадувала в попередньому пості, початково Рінальдо (або Рено в французькій) - також персонаж жест і італійських ренесансних поем. Він один з головних героїв "Закоханого Роланда" і "Божевільного Роланда", кузен Роланда і його головний суперник в коханні.

В моєму хеді Рінальдо на 2 роки молодший за Роланда. Він не найхоробріший і не найсильніший паладин, зате у нього оптимістичний екстравертний характер. І так, дуже драматичні стосунки з Анжелікою XD

Також я не знала, що в 9 томі є канонічна згадка про Рінальдо. А тепер уже надто пізно Т___Т

Рінальдо, Анжеліка і їхні любовні драми

----------------------------------

Rinaldo is my third OC from chasseurs. As I've mentioned in previous post originally Rinaldo (or Renaud in French) is also a character from chansons de geste and Italian Renaissance poems. He's one of the main characters in Orlando Innamorato and Orlando Furioso, Roland's cousin and his main love rival.

In my headcanon Rinaldo is 2 years younger than Roland. He's not the bravest or the strongest paladin but he has an optimistic extravert personality. And yes, he has very dramatical relationship with Angelica XD

Also I didn't know there is a mention of canonical Rinaldo in vol 9 and now it's too late T__T

Rinaldo, Angelica and their love dramas (Ukrainian)

[du-sha]

Дядько Айро-досі мій любимий персонаж у цьому мультсеріалі)

[the-lemonaut-ukr]

Як писати про незрячих персонажів і персонажів з порушеннями зору: Від якої особи писати; візуальний опис

-

Важливо: усе, що знаходиться поза цією приміткою, не є моїм оригінальним контентом. Це - мій переклад посту з блогу @mimzy-writing-online, незрячої людини.

Я є зрячою людиною, тому щиро перепрошую за будь-які неточності. Хоча я знаю, що термін "сліпий" визнають некоректним у використанні по відношенню до незрячих людей, я додам його в тегах, аби збільшити ймовірність знаходження його тими, хто про це не знає, а отже зможе дізнатися. Також усі посилання нижче - англомовні, а для автора використовуються займенники вони/їх.

-

Перш ніж почати, я хочу направити вас до попереднього посту, в якому йдеться про створення незрячих персонажів. Він важливий тому, що там я пишу на тему того, як саме ваш персонаж міг втратити зір, і що він може бачити. Якщо ваш незрячий персонаж або персонаж із порушеннями зору може бачити, наратив навколо цього є до біса важливим.

Посилання на головний блогпост тут: [пост є англомовним] https://mimzy-writing-online.tumblr.com/post/185122795699/writing-a-blind-or-visually-impaired-character

Посилання на частину першу, створення персонажа: [українська версія, де міститься також посилання на оригінал] https://www.tumblr.com/the-lemonaut-ukr/747733340665397248/yak-pysaty-pro-nezryachyh-personazhiv

Усі пости про написання незрячих персонажів, як вже створені, так і майбутні, я буду відмічати у своєму блозі хештегом #blindcharacter. Якщо ви хочете бачити більше письменницьких порад, підпишіться на мій блог [@mimzy-writing-online].

Дисклеймер: я живу із втратою зору вже два роки, і в мене є досвід написання двох незрячих персонажів від першої особи, тож мої поради спираються саме на це. Також я згадаю свій життєвий досвід та спогади, адже я людина із порушеннями зору.

Від якої особи писати?

Якщо йдеться про головного героя вашої історії, вам необхідно зробити вибір: писати від третьої чи від першої особи. Якщо ж цей персонаж є другорядним, опис не гратиме такої важливої ролі, проте вам все ще варто знати, що саме він бачитиме в певний момент чи у певній сцені, адже це впливатиме на його поведінку.

Оповідь від першої особи

Особисто я вважаю, що писати незрячого персонажа від першої особи - найкращий варіант. Таким чином читач може відчути персонажа, і бачити усе, що він бачить (або ж не бачить). Читачі хочуть на деякий час зануритися у чиєсь життя, і якщо вони читають про незрячого персонажа, вони хочуть відчути його життя "на повну".

Хоча в цього підходу є й недоліки. Ви маєте працювати у межах того, що ваш персонаж може чи не може сприймати. Це може ускладнити створення опису подій (більше інформації про це нижче), і час від часу буде легко прогавити і забути, що ваш персонаж не здатен побачити колір чиїхось очей, посмішку, дорожній знак, колір подарованого шарфа тощо. Вам необхідно навчитися працювати в цих рамках. Якщо ви помилково написали про щось, що ваш персонаж не зміг би побачити, ви можете просто відредагувати цей момент.

Повторюся, що більше про опис подій від першої особи буде нижче.

Оповідь від третьої особи

Недоліком оповідання від третьої особи є неможливість зануритися в життя вашого персонажа. В цьому разі дуже просто оступитися і включити те, чого ваш персонаж не здатен бачити. Ймовірніше за все, ваші читачі забудуть про зорові обмеження вашого персонажа, коли читатимуть кілька сторінок детальних візуальних описів підряд, а потім здивуються через усне зауваження, що персонаж не побачив X або Y. Вам все ще потрібно буде зважати на те, що реалістично зміг би побачити ваш персонаж, і про це легше забути при описі подій з висоти пташиного польоту, аніж з його власних очей.

Я рекомендую вам вибрати третю особу, якщо ви звикли писати таким чином і вам складно працювати із першою. Хоча я все ж закликаю вас спробувати писати від першої особи, перш ніж цілковито відмовитися від ідеї.

Повторюся, що цей вибір є менш важливим, якщо ваш незрячий персонаж є другорядним.

Опис візуальної складової очима вашого незрячого персонажа

Саме тут надзвичайно важливо ретельно візуалізувати те, що може бачити ваш персонаж, а що - ні. Навіть якщо він може сприймати лише світло та тіні, існує безліч способів описати його світ візуально.

Деякі з варіантів можуть навіть здатися трохи нечесними.

Залежно від того, в якому віці ваш персонаж став незрячим, він може все ще пам'ятати як це - мати зір. Так, це дійсно звучить дещо нечесно, проте є ймовірність, що ваш персонаж все ще пам'ятає, як виглядає його вулиця, його друзі, сім'я. Однак він може й забути, все залежить від часу. Ще раз швиденько згадаю про Моллі Берк. 

Тримайте посилання на її YouTube канал (оскільки я згадую про неї вперше в цьому пості): https://www.youtube.com/channel/UCwf9TcLyS5KDoLRLjke41Hg

Моллі втратила зір у віці 14-ти років, але до цього вона бачила кольори, природу, як виглядає її родина (хоча вона була юридично незрячою з народження), але тепер їй 25, і з моменту втрати зору пройшло вже десять років. Після десяти років, вона більше не пам'ятає, як виглядають кольори чи деякі тварини. Вона знає, які кольори підходять до яких, але це є результатом соціалізації: люди кажуть їй, які кольори виглядають добре разом, а які не поєднуються. Отже якщо ваш персонаж втратив зір давно, або переїхав з рідного міста до іншого, ймовірніше за все в нього немає актуальних візуальних спогадів про навколишнє середовище.

Ваші читачі автоматично створять власний візуал. Вони вже роблять це, коли читають про зрячих героїв. Хоч як би ви не описували кімнату, будинок чи пляж, вони все одно пропустять ці локації через призму власного досвіду. (Коли я уявляю будинки, я покладаюся на ті, в яких мені вдалося побувати раніше, і так само з квартирами. Зображення в моїй голові ніколи не є ідентичним до авторського, але з цим нічого не поробиш.)

Ваші читачі знають, як виглядає вулиця у передмісті. Вони знають, як виглядає пляж, ліс, заквітчане поле, або осінній день. Знають, як виглядають школи, лікарні, універмаги, ресторани. Їх мозок автоматично заповнить прогалини доречними деталями, вам лише потрібно сказати, де саме мають місце події, або де персонаж вважає, що він зараз знаходиться.

Ось вам секрет того, як створити необхідну ментальну картину у кількох словах: використовуйте локацію, настрій, годину дня, скільки людей знаходиться навкруги, а також певну естетику. Тихий і спокійний пляж, або людний пляж, завалений сміттям. Два різні сетинги, обидва описані лише в кількох словах. Сучасна, оживлена кав'ярня чи хіпстерська кав'ярня, де ніхто нікуди не поспішає. Гучний нічний клуб? Стильний джаз-лаундж? Темний дешевий бар? Брудний громадський туалет? Чиста, сучасна вбиральня? Усі ці описи викликають в вашій голові різні образи, що засновані на вашому досвіді, навіть якщо для опису кожної локації було використано не більше трьох слів.

Звичайно, якщо ви не я, і знаєте хоча б щось про нічні клуби та клубне життя, тому що моє особисте уявлення про них засноване на барі Олевера Квіна з серіалу "Стріла" на Нетфліксі, бо мені зустрічалися уривки з нього в інтернеті.

Речі, які ваш персонаж завжди знатиме (за винятком особливих обставин):

- Місце подій (звичайно, якщо його не викрали, або він не втратив свідомість, і не прокинувся десь у незнайомому місці. Тоді вам потрібно вирішити, як він зрозуміє, де знаходиться);

- Годину дня (якщо він не під наркотиками, або просто погано орієнтується у часі, як-от я);

- Північ, південь, захід і схід (взагалі-то, незрячі люди орієнтуються в цьому краще за зрячих. Вони вчаться цьому окремо, аби потім не губитися);

- Пору року і клімат, в якому він живе;

- Чи місце, де він знаходиться, переповнене, безлюдне чи малолюдне, і чи ця кількість людей незвична для цього місця та часу.

Цього достатньо для початкового опису, але до нього ви додасте також і незорові деталі.

Інші органи чуття вашого персонажа можуть вловити речі, які він не здатний побачити.

Він відчує хрускіт листя під ногами, шкряботіння тростини по асфальту, шум автомобілів, вигуки дітей на майданчику, кроки позаду себе на тихій вулиці, чи те, як хтось проїжджає повз нього на скейтборді. Він так само відчує пісок, що сиплеться через пальці, м'яку траву під ногами, слизьку багнюку, потрісканий чи бугристий тротуар, по якому він рухає тростиною, облуплену фарбу на стіні під нігтями, або липкий сироп на поверхні столу, який він не помітив до того, як до нього доторкнувся. Він відчує тепле сонце на обличчі. Відчує прохолодний вітер. Він відчує запах їжі в ресторані, або хлорки на підлозі, або сміттєвих баків, повз які він проходить, або ж запах землі після дощу. (Зазвичай, коли я виходжу надвір, я чую запах вологої землі швидше, ніж помічаю калюжі). Їх органи чуття можуть додати деталі, які вони б ніколи не помітили очима.

Загалом, як письменник вам варто звикнути до застосування усіх п'ятьох почуттів при описі будь-чого, але особливо важливим це є у написанні незрячих персонажів, аби компенсувати відсутню візуальну складову.

Як описувати діалог без використання зору героя

Це може прозвучати суперечливо, але у розмові зір застосовується більше, ніж ви думаєте. Комунікація складається на 60-90% відсотків із несловесних взаємодій (мені зустрічалися кілька версій цієї статистики, зараз якось не дуже хочеться шукати точну цифру).

Це означає, що слова - це не єдиний спосіб отримання інформації. Зрячі люди дивляться на мову тіла та вирази обличчя співбесідника, аби точніше зрозуміти його настрій під час розмови. Насуплені брови чи посмішка, схрещені руки, різкі або плавні жести. Закочені очі, роздратований погляд, періодичне поглядання одне на одного, кривляння і т. д. У деяких випадках ваш незрячий персонаж може побачити посмішку або позу тіла, якщо у нього є достатньо залишкового зору, але що якщо ні?

Ваш персонаж не знатиме, хто посміхається чи супиться, і як це виглядає, коли так роблять його друзі. Персонаж не зможе розділити погляд з кимось, і не помітить, як його друг закочує очі.

(Принаймні, якщо його залишковий зір не дозволяє йому час від часу бачити вирази обличчя, як-от коли він знаходиться близько до людини і в кімнаті/на вулиці добре освітлення).

Ваш персонаж орієнтуватиметься на інтонацію та підібрані співбесідником слова, аби розпізнати його емоції. Швидке мовлення підказує про збуджений стан співбесідника, або на те, що йому потрібно скоро піти. Погано сформульовані речення чи заїкання вказують на тривожність, сором'язливість, почуття провини, роздратованість, або те, що людина каже неправду. Спокійний тон, повільний темп, щирий сміх - на невимушену розмову. Неправильно вимовлені або невиразні слова означають сп'яніння, перевтому або травму.

Друзі та рідні іноді описують деталі, які ви не бачите

Тут я пишу на основі особистого досвіду. Коли ми гуляємо на вулиці, мої друзі чи рідні дуже часто відмічають для мене різні візуальні деталі, особливо такі, що могли б бути важливими, або такими, що підняли б мені настрій. Ось кілька реальних прикладів.

"Там на даху рудий кіт." "Он там пречудовий садок, так багато троянд." "Надворі двоє дітей граються зі світловими мечами." "Над нами на деревах сидять папуги." "Через дорогу виступає вуличний актор." "В кількох метрах від тебе іде людина з тростиною." (Це сталося вчора перед моєю останньою парою семестру, свіжий спогад). "Ой, там на будівлі висять квір прапори." (Це сталося минулого літа, коли ми їхали сусіднім містом у червні, мене це дуже порадувало).

Також вони кажуть про речі, які можуть становити для мене небезпеку: "Попереду великий натовп." "Ви зараз заходимо на стоянку." "Там дорожні конуси." "Зліва стоїть драбина, краще піди направо." "На нас їдуть скейтбордери."

Або вони кажуть щось про людей. "Та незнайома людина до тебе придивляється." (фліртує) "На тебе хтось витріщився." "Ось там симпатична дівчина/хлопець." "Друг A, ймовірно, не дуже хоче розмовляти з другом B." або "Друг A і C танцюють/палять надворі/сміються/дивляться в телефони." Усе, що завгодно.

Іноді це "усе" включає й недоречні, грубі чи осудливі речі, але повірте, люди скажуть все що завгодно, коли ви цього не помічаєте. "В тієї дівчини просто жахливий одяг." або "Йой, їй треба пофарбувати коріння." або "Отой хлопець виглядає так, ніби він не голився і не мився цілий місяць." або "Його тату мені не подобається." або "Він схожий на троля." Якщо в вашого незрячого персонажа особливо осудливий приятель, він міг би казати такі речі.

Як незрячий персонаж впізнає людей

Ось вам важливе питання. Чи бачить ваш персонаж достатньо, щоб впізнати когось по обличчю, фігурі або манері ходьби? Ні? Тоді ось що вам слід робити.

Якщо до вашого персонажа підійшов друг або привітна однокласниця, він/вона має сказати "Привіт, Мат. Це Кара" або представитися таким чином, аби ваш персонаж впізнав, з ким він розмовляє, і потім діалог може розпочатися.

Якщо ви скажете мені, що ваш персонаж впізнає всіх по голосу, я скажу вам: це так не працює.

Люди не здатні відтворювати супер унікальні вокальні тембри і діапазони, які б відрізнили їх від інших [8] мільярдів людей на землі, і незрячі люди (навіть ті, що мають суперсили, яких я пораджу вам уникати у третьому пості) не здатні розпізнати абсолютно усі голоси.

Ваш персонаж зможе впізнати голос хіба що якщо: 

1) Це голос їхніх батьків, братів чи сестер, найкращих друзів чи, можливо, вчителів. Але й це не гарантовано, я не зможу впізнати голос своєї мами у натовпі жінок. 

2) Це голос людини з характерним акцентом, який має лише невелика кількість людей в житті вашого персонажа. Американський друг у Великобританії чи друг-росіянин у Америці, який має акцент.

3) Ця людина має надзвичайно високий або низький голос, який складно не помітити. Хоча це малоймовірно.

Якщо він впізнає цю людину, то, ймовірно, лише в певному контексті. Я впізнаю голос викладачки, якщо я знаходжуся у тій частині корпуса, де вона зазвичай перебуває. Я впізнаю голос деяких - лише деяких - моїх одногрупників, коли я фізично знаходжуся в класі, але впізнати їх на іншому кінці університету було б для мене неможливим завданням. Я впізнаю голоси акторів, коли дивлюся телебачення (хоча, насправді-то, я впізнаю діалоги з серіалів чи фільмів, які мені вже доводилося бачити, і згадую, хто грає кого).

За певних особливих обставин, так, можливо, щоб ваш персонаж впізнав би чийсь голос. Але, будь ласка, використовуйте метод "Привіт, Мат. Це Кара, ти вже зробив домашнє завдання?", тому що він є найнадійнішим, і тому що було б чудово, якби ваші читачі це запам'ятали і використовували зі своїми незрячими друзями.

Звичайно, що не всі ваші персонажі знатимуть, що вам потрібно представити себе таким чином, або можуть про це забути, але будемо сподіватись, що ваш персонаж навчив своїх друзів говорити правильно.

На цьому я завершу частину другу. Я розпочали цей проєкт п'ять годин тому, і вже попівночі. Якщо хочете, ви можете спитати в мене про те, як писати незрячих персонажів. Я ніколи не проти відповісти на ваші запитання.

[strawberryspider777]

Моя дроу чарівниця :з Звати Нелла

[ahornkrummi]

Із недавнього є постер до мого самого старого комікса який я надумую переробити заново і змінити його сюжет

[wolwine]

Трохи кумедно, як мої захоплення персонажами описують внутрішні процеси та сум'яття. Все ще зберігаю глибоко в серці кін на Вілла Грема і в період пікового захоплення ним, активно переживав глибоке занурення у депресивний та меланхолійний стан. Що, в цілому відповідає настрою цього персонажа.

Зараз пішов вектор в сторону Росомахи. Взагалі майже вперше відкрив для себе супергеройську історію, бо до цього відверто не любив ці кіновсесвіти. Не дивився й не слідкував, а значить, не мав особливих прив'язок до персонажів. Новий фільм про Дедпула та Росомаху зламав трохи цей патерн. Щось таке дивне та близьке відчув від образа Г'ю Джекмана, що не вказує на стихійність цієї зацікавленості. Скоріше за все, коли хвиля популярності вщухне, мені все ще буде подобатись. Хоча, це не супер глибокий та пропрацьований персонаж, як у випадку з Вілом. І тематика супергероїв не налазить на звичайне життя (в цьому основна моя проблема). Проте якщо казати про внутрішні справи, то напевно, мене чіпляє та приваблює можливість випускати агресію та бути максимально прямолінійним з людьми по типу Росомахи. Коли ти місцями відверто "херовий" та грубий, але тебе все ще є за що цінувати. І в цілому ти маєш всередині себе досить таки чуйний моральний компас.

Після того, як з подругою влаштували мені декілька денне знайомство з фільмами Х-менів, ще й вписався ідеально під мій смак Росомаха в фільмі "Логан". Вайб емоційно закритої батьківської фігури...що ж, є речі незмінні з часом. Якщо це класний чувак з дитиною в тандемі, можна хоч робити ставки наскільки мені сподобається персонаж. Але стосовно цього мало рефлексував і в психологічне джерело таких тем не заглиблююсь. Бо це може бути пов'язано з моїм сімейним контекстом. Мені приємніше гратися в самоасоціації, ніж розбирати дитячі травми.

І оскільки люблю споглядати фільми, серіали, проходження ігор і інколи аніме в цілому, то вже бачу однакову лінію, яка тягнеться крізь персонажів, яких обираю. Але дуже рідко це переростає в справжнє захоплення. Це скоріше виключення і таких прикладів за життя вже накопичилось, звісно, але не так, що кожний всесвіт однаково сильно тримає. Тож є сенс помічати та аналізувати, коли це стається.

[kitniavchyt]

Не знаю шо казати, окрім як в голові це виглядало краще… І що доведеться перероблювати дизайн задля уникнення «небажаних асоціацій» 😐 я жодним чином цього в малюнок не вкладала, але робити вигляд що його не існує і не публікувати його я не буду, хай буде вже все як є

і цейво, я не проти порад, як можна змінити цей невдалий дизайн

[tosama-morgan]

Мій улюблений персонаж і самий коханий космічний чоловік у світі 😍💖