#склад суду

[tereshchenkoroman]

Терещенко Роман Вікторович: Правове регулювання захисту прав споживачів в Україні. Актуальні питання та судова практика

Захист прав споживачів є важливою складовою правової системи України, яка забезпечує безпеку та справедливість у відносинах між споживачами та виробниками (продавцями) товарів і послуг. В умовах ринкової економіки захист прав споживачів стає ще більш актуальним, оскільки сприяє формуванню конкурентного середовища та підвищенню якості товарів і послуг. У цій статті ми розглянемо основні аспекти правового регулювання захисту прав споживачів в Україні, актуальні питання та судову практику. Включимо також коментарі відомого юриста Терещенка Романа Вікторовича.

Основи правового регулювання захисту прав споживачів в Україні

Захист прав споживачів в Україні регулюється низкою нормативних актів, серед яких головну роль відіграє Закон України “Про захист прав споживачів”. Цей закон встановлює основні принципи захисту прав споживачів, права та обов’язки споживачів і продавців (виробників), а також механізми захисту прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Закон України ‘Про захист прав споживачів’ є основним нормативним актом, що регулює відносини між споживачами та продавцями (виробниками) товарів і послуг. Він забезпечує правову основу для захисту прав споживачів та створює механізми для їх реалізації.”

Основні положення Закону України “Про захист прав споживачів”:

Права споживачів: Закон встановлює основні права споживачів, серед яких право на якість товарів і послуг, право на безпеку, право на інформацію, право на вибір та право на відшкодування збитків.

Обов’язки продавців (виробників): Закон зобов’язує продавців (виробників) забезпечувати належну якість товарів і послуг, надавати споживачам повну та достовірну інформацію, а також відшкодовувати збитки у разі порушення прав споживачів.

Механізми захисту прав споживачів: Закон передбачає різні механізми захисту прав споживачів, включаючи звернення до суду, органів державної влади та громадських організацій.

Актуальні питання захисту прав споживачів в Україні

Якість товарів і послуг

Одним з основних питань захисту прав споживачів є забезпечення належної якості товарів і послуг. В Україні споживачі часто стикаються з проблемами низької якості товарів та неналежного надання послуг. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Забезпечення належної якості товарів і послуг є ключовим аспектом захисту прав споживачів. Продавці (виробники) повинні дотримуватися встановлених стандартів якості та надавати споживачам товари і послуги, які відповідають їх очікуванням і потребам.”

Шляхи вирішення проблеми якості:

Встановлення стандартів: Розробка та впровадження національних стандартів якості товарів і послуг, що відповідають міжнародним вимогам.

Посилення контролю: Підвищення ефективності контролю за дотриманням стандартів якості з боку державних органів.

Інформаційна підтримка: Забезпечення споживачів повною та достовірною інформацією про якість товарів і послуг.

Безпека товарів і послуг

Безпека товарів і послуг є ще одним важливим питанням захисту прав споживачів. Небезпечні товари та послуги можуть призвести до серйозних шкод для здоров’я і життя споживачів. Терещенко Роман Вікторович підкреслює: “Безпека товарів і послуг має бути пріоритетом для продавців (виробників). Споживачі повинні бути впевнені, що придбані ними товари і послуги не становлять загрози для їх здоров’я та життя.”

Шляхи забезпечення безпеки:

Сертифікація продукції: Впровадження обов’язкової сертифікації продукції на відповідність вимогам безпеки.

Контроль за ринком: Посилення контролю за ринком небезпечних товарів та послуг з боку державних органів.

Інформування споживачів: Забезпечення споживачів інформацією про небезпечні товари та послуги і механізми їх відкликання з ринку.

Право на інформацію

Право споживачів на інформацію включає отримання повної та достовірної інформації про товари та послуги, їх склад, властивості, умови використання та інші важливі характеристики. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Право на інформацію є одним з основних прав споживачів. Продавці (виробники) повинні надавати споживачам повну та достовірну інформацію про товари і послуги, щоб вони могли приймати обґрунтовані рішення при покупці.”

Шляхи забезпечення права на інформацію:

Регулювання реклами: Впровадження жорстких вимог до реклами товарів і послуг для забезпечення її правдивості та достовірності.

Маркування продукції: Встановлення обов’язкових вимог до маркування продукції, що містить всю необхідну інформацію для споживачів.

Просвітницька робота: Проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності споживачів про їх права та способи їх захисту.

Захист прав споживачів у цифровому середовищі

З розвитком цифрових технологій виникають нові виклики для захисту прав споживачів, пов’язані з онлайн-торгівлею, цифровими послугами та персональними даними. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Цифрове середовище створює нові можливості для споживачів, але також і нові ризики. Необхідно забезпечити захист прав споживачів у цифровому середовищі ��а адаптувати законодавство до нових викликів.”

Шляхи захисту прав у цифровому середовищі:

Регулювання онлайн-торгівлі: Впровадження правил для захисту прав споживачів при здійсненні онлайн-покупок, включаючи правила повернення товарів і відшкодування.

Захист персональних даних: Встановлення вимог до захисту персональних даних споживачів та забезпечення їх конфіденційності.

Цифрова грамотність: Підвищення цифрової грамотності споживачів для безпечного використання цифрових послуг.

Судова практика захисту прав споживачів в Україні

Аналіз судових справ

Судова практика відіграє важливу роль у захисті прав споживачів, оскільки судові рішення встановлюють прецеденти та визначають тлумачення законодавства. В Україні щорічно розглядається велика кількість справ, пов’язаних із захистом прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Судова практика є важливим джерелом для розуміння і тлумачення законодавства про захист прав споживачів. Судові рішення допомагають встановити правові норми та забезпечити їх дотримання.”

Основні тенденції судової практики:

Захист прав на якість і безпеку: Велика кількість справ пов’язана з порушенням прав споживачів на якість і безпеку товарів та послуг.

Відшкодування збитків: Судова практика свідчить про значну кількість справ, в яких споживачі вимагають відшкодування матеріальних і моральних збитків.

Порушення прав у цифровому середовищі: Зростає кількість справ, пов’язаних з порушенням прав споживачів у цифровому середовищі, включаючи шахрайство та зловживання персональними даними.

Приклади судових рішень

Справа про неякісний товар

У справі про неякісний товар споживач звернувся до суду з вимогою повернення грошей за товар, який не відповідав заявленим характеристикам. Суд задовольнив позов споживача і зобов’язав продавця повернути кошти. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Це рішення підтверджує важливість захисту прав споживачів на якість товарів. Продавці повинні нести відповідальність за якість своїх товарів і надавати споживачам можливість повернення коштів у разі невідповідності.”

Справа про відшкодування моральної шкоди

У справі про відшкодування моральної шкоди споживач звернувся до суду з вимогою компенсації за моральні страждання, спричинені неякісними медичними послугами. Суд задовольнив позов частково і зобов’язав медичний заклад виплатити компенсацію. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Відшкодування моральної шкоди є важливим аспектом захисту прав споживачів. Це рішення демонструє, що споживачі мають право на компенсацію не лише матеріальних, але й моральних збитків.”

Справа про порушення прав у цифровому середовищі

У справі про порушення прав у цифровому середовищі споживач звернувся до суду з вимогою захисту своїх персональних даних, які були незаконно використані онлайн-продавцем. Суд визнав порушення прав споживача і зобов’язав продавця виплатити компенсацію та видалити персональні дані. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Це рішення є важливим прецедентом у захисті прав споживачів у цифровому середовищі. Захист персональних даних стає все більш актуальним питанням, і суди повинні забезпечувати дотримання прав споживачів у цій сфері.”

Перспективи розвитку правового регулювання захисту прав споживачів

Гармонізація з європейським законодавством

Важливим напрямком розвитку правового регулювання захисту прав споживачів є гармонізація законодавства з європейськими стандартами. Це сприяє підвищенню рівня захисту прав споживачів та інтеграції України до європейського правового простору. Терещенко Роман Вікторович підкреслює: “Гармонізація законодавства з європейськими стандартами є важливим кроком для підвищення рівня захисту прав споживачів. Це сприяє створенню сприятливого бізнес-клімату та підвищенню довіри споживачів.”

Основні напрямки гармонізації:

Стандарти якості і безпеки: Впровадження європейських стандартів якості і безпеки товарів та послуг.

Захист персональних даних: Гармонізація законодавства про захист персональних даних з європейськими нормами.

Розвиток ринку послуг: Впровадження європейських стандартів надання послуг та захисту прав споживачів у сфері послуг.

Цифровізація правового регулювання

Цифровізація правового регулювання захисту прав споживачів відкриває нові можливості для підвищення ефективності та прозорості правозастосування. Впровадження новітніх технологій дозволяє автоматизувати процеси контролю та забезпечити більш ефективний захист прав споживачів. Терещенко Роман Вікторович коментує: “Цифровізація правового регулювання є перспективним напрямком для розвитку захисту прав споживачів. Вона дозволяє підвищити ефективність правозастосування та забезпечити прозорість процесів.”

Напрямки цифровізації:

Електронні реєстри: Створення електронних реєстрів для контролю за якістю товарів та послуг і реєстрації звернень споживачів.

Цифрові платформи: Розвиток цифрових платформ для надання консультацій та підтримки споживачів у захисті їх прав.

Онлайн-скарги: Впровадження систем онлайн-скарг для забезпечення швидкого і зручного доступу споживачів до механізмів захисту.

Підвищення правової культури споживачів

Підвищення правової культури споживачів є важливим аспектом захисту їх прав. Інформаційні кампанії та освітні програми допомагають споживачам краще розуміти свої права та способи їх захисту. Терещенко Роман Вікторович зазначає: “Підвищення правової культури споживачів сприяє більш ефективному захисту їх прав. Важливо інформувати споживачів про їх права та навчати їх, як захищати свої інтереси.”

Шляхи підвищення правової культури:

Інформаційні кампанії: Проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності споживачів про їх права та механізми захисту.

Освітні програми: Впровадження освітніх програм у школах та університетах для навчання основам захисту прав споживачів.

Громадські організації: Підтримка діяльності громадських організацій, що займаються захистом прав споживачів та просвітою.

Висновок

Захист прав споживачів в Україні є важливим аспектом правової системи, який потребує постійного вдосконалення та розвитку. Недостатня правова визначеність, корупція та проблеми з якістю товарів і послуг залишаються основними викликами. Водночас, гармонізація з європейським законодавством, цифровізація та підвищення правової культури споживачів відкривають нові перспективи для розвитку цієї сфери. Терещенко Роман Вікторович підсумовує: “Захист прав споживачів є ключовим елементом правової системи України. Важливо активно працювати над вдосконаленням законодавства, підвищенням ефективності правозастосування та інформуванням споживачів про їх права. Це дозволить забезпечити справедливість і безпеку у відносинах між споживачами та продавцями (виробниками) товарів і послуг.”

[vvvorgua]

Постанова Одеського апеляційного суду про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Ще одна наша справа з захисту основоположних прав людини. І ще один склад суду, яким можна пишатись українцям. Суд підтримав рішення першої інстанції, яким з посиланням на норми законодавства України, Конституції України та рішень ЄСПЛ позов задовільнив й визнав незаконним примушування до необов'язкової вакцинації шляхом відсторонення від роботи. Справа № 501/4438/21 Read the full article

[supremecourtua]

Велика палата зазначила, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС).

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС).

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (стаття 300 КАС).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату с��дового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

[strangefantasywritingbailiff]

И я люблю розы.. Нами аос рукопись книги,, Витебское Дело ". Я её героиня тоже. Добавить бы КАТЭ сделала, четыре ЭЭГ сделала. Они не показали,, Бытовых" - так процветания нет, кризис, но это.... Одно это.... Не дакадать преступления... Не доказать. Я ничего никому не собираюсь доказать. Фильм Леонид Каневского шёл. Документальный. А ведь уже ликвидировали у нас Беларускую Ассациацию журналистов по суду. Как и наш Гражданского Союза белорусских писателей нет по суду....

Я родилась в деревне, Юрковщина,. Витебская область. Лепельский район. В приметы не верю.... Склад ума гуманитарно-аналитический, ппреученная в детстве левша . Мать левша была.

Православная. Но атеистка. Периодические повторение историй с придумаными болезнями..,.

Не придумано ж, а что вам Люда Дробышевская сказала? Она ж та..... Она чтоб не говорила, но муж ее без селезенки... Я отказываюсь о. Луки и лукашизма.

Если после 3 ЭЭГ, даже 4,я ж не посмотрю сколько их у меня..... И что такое,, поднятия нет? "Дима Гордон, украинец, дал интервью Кашпировскому и бабы Нины есть и всякие..можно подумать на Украине война и их технологии нужны, раз ;они есть. А семья моя вымерапт из-за несчастных случаев.... Просто так? А я не смогла читать книгу Блаватской, Рамту.... Большое горе.... Я и Бибьию не до конца прочитала.

Дети выросли.. Как и внучка. Главное, у меня литература

[nalogirf-blog]

Евгений Сивков: связи с фирмами "однодневками"

Связи с фирмами однодневками

В сентябре прошлого года произошло важное событие, которое может изменить расклад сил в налоговых спорах между фискальным ведомством и предпринимателями. Верховный суд РФ (от 27.09.2018 № 305-КГ18-7133) вынес определение, суть которого заключается в том,

что наказывать налогоплательщика просто по факту связи с фирмой однодневкой нельзя.

Насколько выгодно такое решение налогоплательщику?

Сотрудники ФНС, изучая ту или иную схему отклонения от уплаты налогов с использованием фирм однодневок и разматывая цепочку сделок, в которых они участвуют, всегда стремились обнаружить истинного выгодоприобретателя. Это необходимо для того, чтобы решение о доначислении налогов было справедливым и обоснованным.  Но на практике вместо того, чтобы привлекать к ответственности виновных, налоговики наказывают те компании, у которых имеются средства для уплаты доначислений, пеней и штрафов. Кто был организатором той или иной схемы – инспекторов этот вопрос интересует далеко не в первую очередь.

А какую позицию при рассмотрении споров по данному вопросу занимают суды? Их вполне устраивает формальный подход контролеров, их, как правило, удовлетворяют доводы о том, что компания не проявила должной осмотрительности. То есть бремя проверки добросовестности контрагента всегда возлагается на налогоплательщика. И это несмотря на то, что компания может работать с сотней таких контрагентов, а она не располагает теми возможностями для их проверки, которые сегодня имеются у ФНС.

Как с этим бороться?

Предположим, что инспектор обвинил вашу компанию в связях с фирмой однодневкой. Строго говоря, он обязан выявить выгодоприобретателя цепочки, исходя из этой задачи он выстраивает план проверочных мероприятий. В такой ситуации вы должны убедить контролера в том, что проявили должную осмотрительность. Для опровержения подобных обвинений понадобится первичка, документы, свидетельствующие о дальнейшей реализации товара по цепочке (накладные, счета-фактуры и т.п.). Это поможет вам избежать ответственности несмотря на то, что в цепочке была обнаружена однодневка.

А после решения ВС, о котором говорилось выше, обязанность выявления выгодоприобретателя от использования схемы возлагается на налоговиков.

Характерный пример из судебной практики. Компания была уличена контролерами в занижении налоговой базы и сокрытии части полученных доходов. Кроме того, у нее был номинальный, подконтрольный ей контрагент. Три судебные инстанции встали на сторону налоговиков, однако ВС с их решениями не согласился, поскольку инспекторы не смогли обнаружить истинного выгодоприобретателя при использовании схемы. Дело в том, что налогоплательщик представил суду результаты выездной проверки контрагента третьего звена цепочки, которыми были обозначены уже совсем другие выгодоприобретатели. Таким образом, противоречащие друг другу решения налоговиков привели к тому, что в совершении одного правонарушения были обвинены два налогоплательщика. А один из них в этом заведомо невиновен.

Важные аргументы

Какие доводы можно привести в свое оправдание, чтобы суд встал на вашу сторону? Практика говорит, что такими аргументами могут стать сведения о том, что контрагенты одного из звеньев цепочки уже были проверены инспекторами без доначислений, что реального выгодоприобретателя контролеры так и не выявили. Поэтому вам желательно знать результаты проверок, которые проводились у ваших контрагентов.

Еще один интересный нюанс. Предположим, что добросовестный налогоплательщик находится в конце цепочки сделок. И он стал своеобразным заложником ситуации, когда продавец, доминирующий на рынке, принудил его к сотрудничеству с недобросовестным посредником (однодневкой). В такой ситуации у инспекторов возникает соблазн привлечь к ответственности такого добросовестного покупателя, поскольку у него имеются ресурсы для доначислений, пеней и штрафов. Как отбиться от подобных претензий? Вам в принципе может помочь деловая переписка, из которой станут очевидными условия заключения сделки.

Нужные ответы

Напомню, на чем инспекторы строят свои выводы об уклонении компании от уплаты налогов с использованием однодневок: использование формального документооборота; нереальный характер заключаемых сделок; связи с контрагентами, у которых нет ресурсов; отсутствие должной осмотрительности при подборе контрагентов. Как можно ответить на подобные обвинения?

Инспекторы утверждают, что сделка, заключенная вами, нереальна, вам не был поставлен товар. Но вы уже его оприходовали на склад, материал списан в производство! А работники компании подтверждают на допросе, что товар был поставлен на самом деле.

У вашего контрагента отсутствует штат сотрудников? Компания просто привлекала для исполнения сделки с вами третьих лиц, использовала арендованный, а не собственный (его просто нет) транспорт. Вы за это ответственности не несете. И, кстати, ваши сотрудники не обналичивали деньги.

Для того, чтобы отвести доводы об отсутствии должной осмотрительности, позаботьтесь о соответствующих аргументах: выбор вашего контрагента обоснован низкой ценой его товаров (услуг), близостью его складов (офиса), высокой скоростью поставок. Но обвинять инспекцию в том, что она не проверила вашего контрагента, которым оказалась однодневка, не стоит. Суды, как правило, на такие доводы не реагируют.

Если вы уверены в реальности заключенной вами сделки, свою точку зрения нужно отстаивать. Налоговики, как правило, дают компаниям возможность опровержения их мнения о том, что сделка носила фиктивный характер. Но для этого нужно приводить весомые аргументы. Тактика «ничего не знаю, не помню, все забыл» успеха не приносит никогда.

Судебная практика и официальные разъяснения

- определение ВС от 27.09.2018 № 305-КГ18-7133;

- определения ВС от 29.10.2018 № 304-КГ18-16958, от 26.10.2018 № 308-КГ18-16797;

- постановление АС Восточно-Сибирского округа от 25.01.2018 № Ф02-7481/2017;

- постановление АС Западно-Сибирского округа от 07.06.2018 № Ф04-2186/2018);

- письмо ФНС от 23.03.2017 № ЕД-5-9/547@;

- определения ВС от 03.08.2018 № 306-КГ18-10465, от 16.07.2018 № 305-КГ18-9323;

- письмо ФНС от 31.10.2017 № ЕД-4-9/22123@;

- определение ВС от 17.07.2018 № 1717-О, письмо ФНС от 27.11.2017 № СА-4-7/23972@.

Евгений Сивков.

Обязательно подпишитесь на мою рассылку, и вы получите: методичку «Что делать, если вы узнали, что "завтра" к вам придет налоговая проверка», 15 схем для законной оптимизации НДС, НДФЛ, Налога на прибыль и страховых взносов, и многое другое. Переходите по ссылке и подписывайтесь>>>

http://nalog-1.ru/rassylka/

[borispol-news]

31 серпня: цей день в історії Бориспільського краю (+світлини)

Дев’ять десятиліть тому весь склад Старинської сільської ради звинуватили та передали до суду. 80 років тому колона тракторів Бориспільської МТС вирушила на схід – подалі від війни. 2007-го бориспільські депутати проголосували за виділення землі під ... Читать дальше »

[zberovskiy]

ОТКРОВЕНИЯ ЛЮБОВНИЦ

💋ОТКРОВЕНИЯ ЛЮБОВНИЦ

⠀

Ваш ❤и продолжаем!

⠀

«Я нисколько не виновата в разрушении чужой семьи! У них все плохо стало еще до меня и без меня. Даже если бы меня не было, они бы все равно развелись. Только данный мужчина достался бы кому-то еще. Так что с меня взятки гладки и моя совесть чиста. Я не уводила его из семьи – он сам ушел!».

⠀

✅Во-первых, не факт, что не будь вас и ваших хитрых приемов данный мужчина все-таки ушел бы из семьи. ✅Во-вторых, для меня, данное объяснение звучит примерно так, как пойманная в краденой шубе девушка пояснила полиции и суду: «Я залезла на склад и своровала там товар на некую приличную сумму, так как сторож в это время спал или находился с другой стороны склада. Я ни в чем не виновата! Если бы я не украла этот товар – его явно украл бы кто-то еще! В краже совершенно точно виноват сам сторож! Да, конечно, я видела вывеску, что это склад! Но нужно было лучше его охранять. Раз не смог сохранить вверенные ему шубы, вот его и наказывайте!».

⠀

🤔Как вы думаете, опустят ли такую девушку домой или она все-таки получит судимость? Мне кажется, ответ очевиден.

⠀

🔺Так вот, с уводом мужей из семьи – все точно так же! 👨‍👩‍👦Семья – это не просто дело двоих, это целый общественный институт. Семья имеет опознавательные знаки в виде обручальных колец, свидетельств о регистрации брака и штампов в паспорте. И если девушка идет на дело, откровенно пренебрегая всеми этими сигналами «Не влезай на данного мужчину, жена может и не убьет (хотя и такое случается), но будет очень сильно недовольна!», то с моей точки зрения, у нее нет морального права и осуждать всех тех девушек, что в будущем могут попытаться соблазнить ее собственного мужа!

⠀

👆Ведь по этой логике они тоже ни в чем не виноваты: все претензии – к сторожу: ленивому или очень занятому другими важными делами.

⠀

Мне кажется, об этом стоит подумать...

⠀

🆘Если вы столкнулись с изменой мужа и не знаете, что делать?

Я помогу вам на личной или онлайн консультации, запись по 📲 89266335200

сайт zberovski.ru

#откровениядуши #откровениятишины #постройсвоюлюбовь #постзнак��мство #поступки #предательствоблизких #предательсво #любитьсебянадо #любитьсебянезапретишь #измена #изменамужа

[anat82]

Зеленський пропонує повністю оновити склад КСУ - законопроєкт

Зеленський пропонує повністю оновити склад КСУ – законопроєкт

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 29 жовтня, подав до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”. У ньому президент пропонує повністю оновити склад Конституційного суду України (КСУ) та визнати “нікчемним (таким, що не створює правових наслідків)” рішення про скасування кримінальної відповідальності за декларування недостовірної…

[yakymenko]

РЕВОЛЮЦІЯ ШІСТДЕСЯТНИКІВ

4 вересня 1965 року відбулася Революція шістдесятників. Проти двох українських Майданів-Революцій 2004 та 2014 років події 4 вересня 1965 року навіть і не були революцією, просто протестні виступи. Але з огляду на тодішній стан совкового комуністичного суспільства можемо назвати ті події справжньою Революцією.

4 вересня 1965 року в Києві у кінотеатрі «Україна» по закінченні фільму режисера Параджанова «Тіні забутих предків» (перший показ, прем'єра) на сцену зали вийшли з протестними виступами, що осуджують комуністичну владу і російщення України, В'ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Василь Стус, інші молоді тодішні "майданники".

Ось як згадує ту подію професійний літературознавець та історик культури Роман Корогодський:

«1965 рік. Кінотеатр «Україна». Прем’єра фільму «Тіні забутих предків». Іван Дзюба повідомляє про арешти української творчої інтелігенції. Що здійнялося в залі! А на естраді! Ґебешники кричать: «Провокація!». Ввімкнули гучномовці, щоб заглушити Дзюбу. І тут у двох проходах з’являються Василь Стус і Славко Чорновіл і закликають глядачів на знак протесту встати. Встала купка людей. Я оглянувся - може 50-60 людей стояли. Зал був набитий: 800 місць… Але факт відкритого протесту відбувся» (Лідер, «Сучасність», №4, 2003.).

Режисер фільму «Тіні забутих предків» Сергій Параджанов підтримав цей протест.

Почалися переслідування організаторів та учасників виступу в кінотеатрі, поневіряння без роботи і врешті строки ув'язнення в совітських таборах для політичних противників режиму.

По суті для Києва та й тодішньої України (Української Совітської Соціялістичної Республіки - УССР) кінотеатр «Україна» став тим самим, що й тюрма-фортеця Бастилія для Парижа, зруйнована революційним французьким народом, тому що у кінотеатрі відбувся перший досить багатолюдний і наперед зорганізований опозиційний протест тодішньої української інтелектуальної молоді проти репресій та арештів, здійснюваних російським комуністичним режимом Брежнєва - новопризначеним після скинення у жовтні 1964 року Хрущова з його політичною відлигою - керівника Компартії та СССР. Перший протест в історії УССР!

Після цього «Майдану-1965» за ґрати потрапили Іван Світличний, В'ячеслав Чорновіл, брати Михайло та Богдан Горині, Василь Стус.

Ініціяторами акції були Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл...

...4 вересня 1965 року мені виповнилося 9 місяців (я 2 січня 1965 року народження). А в листопаді 1989 року я був уже новонаверненим у Державність і Націоналізм 24-річним юнаком. Я поглинав українську вільну пресу, я відкривав правдиву історію України, я вже був знайомий з дисидентами Петром Розумним та Іваном Сокульським, що повернулися були з ув'язнення з совітського ГУЛАГу, десь з-за Уралу! Я вже чув від свого партійного по УГС (Українська Гельсинська Спілка) товариша (вчителя історії віком тоді за 50 років) Владислава Вейссенберга (шведське, не жидівське прізвище) цю історію про акцію в київському кінотеатрі «Україна», я вже читав про цей протест.

І от десь у листопаді-грудні 1989 року, а, можливо, навесні 1990-го, у Дніпродзержинську (тепер місто Кам'янське) Дніпропетровської области у кінотеатрі «Аврора» (нижче залізничного вокзалу та недалечко від автовокзалу, місцеві знають де стояв кінотеатр) я з гуртом українських громадських діячів (пам'ятаю, були Валерій Чорномаз, Юрій Ясенчук, Костянтин Харагезов; утім, список може бути неповним або помилковим, адже стільки минуло вже літ!.. Але Ясенчук точно був!), відвідав у кінотеатрі «Аврора» кінопоказ якогось антикомуністичного фільму, вже й не пригадаю якого, можливо, «Холодное лето пятдесят третьего...» (1987 рік, перший показ у квітні 1988 року, СССР, «Мосфільм», режисер-постановник Алєксандр Прошкін).

І от по закінченні фільму, щойно запалилося світло, я зірвався на ноги та емоційно, політично, ідеологічно збурений післяфільмовою напругою, керований ненавистю до існуючої совітської держави (а Союз іще існував, розпався у серпні 1991-го, ще провідну ролю у країні грала єдина політична партія - комуністична), увірувавши в тодішню націонал-українську ідею, що вирувала в головах націонал-неофітів, за прикладом «майданівців» київського кінотеатру 1965 року, як закричу у весь голос на всю залу українською: «До суду комуністичну партію! Судити комуністів! За самостійну Україну!!»...

Цей мій патріотичний антикомуністичний експромт ніби налякав присутніх своєю гучністю та несподіваністю. Ближні глядачі, що були підвелися вже, ніби присіли й вклякли. Навіть мої однопартійці-українці вражено завмерли...

Ми вийшли з кінотеатру. Багато хто, йдучи у справах геть, все озирався на наш український гурт, що стояв біля «Аврори» та обговорював мій вчинок...

Ні, нічого не пішло намарне, навіть кінотеатрівський «Майдан» 1965 року! Приклад революціонерів-шістдесятників зміцнив мій дух націоналіста. Але наприкінці 1989-х за такі вигуки вже не саджали до тюрми. Та якби я був дорослим чи молодим у 1965 році, то я знаю - мій юнацький запал, віра і патріотизм, чим палало моє серце у далекім 1989-тім році, кинули б мене в кінотеатрі «Україна» в Києві на підтримку гурту цих сміливців, цих революціонерів-шістдесятників!..

На світлинах:

Нині у кінотеатрі «Аврора», мені сказали кам'янчани, ніби якийсь склад. А на світлинах - він, той кінотеатр «Аврора», де я 30 років тому, у 1989-му, голосно кричав в народ «До суду компартію Радянського Союзу!!»...

Місто Кам'янське, Дніпропетровська область, нинішній Ювілейний проспект, колишній кінотеатр «Аврора».

Знімкував 31 серпня 2019 року Андрій Якименко.

03.09.2019

©Андрій Якименко

[endryx-blog1]

Свято - Покровський храм Згідно із записами українського краєзнавця Лаврентія Похилевича, в Бороданях у 1745 році в часи володіння княгині Вишневецької був побудований Свято-Воскресенський храм, який мав 43 десятини землі і був зарахований до 7-го класу. Подальша його доля невідома, а у 1800 році на його місці збудували сучасний Свято-Покровський храм. Як не дивно, але Свято-Покровський храм стоїть не на пагорбі, а майже у заплаві – в долині. Спуститися до храму потрібно аж у низ, в село, вельми стрімкою дорогою. Своїми доволі простими архітектурними формами та вертикальною шалівкою невелика триглава церковиця нагадує ранні зразки української дерев’яної архітектури клітського типу, чим і представляє історико-архітектурний інтерес. Покровська церква має «пристройки к бабинцу и апсиде». Стіни її вертикально обшиті вагонкою. На західному фасаді є двоколонний портик. Лаврентій Похилевич писав, що в храмі була «запрестольная икона Божьей Матери замечательна [своей] величиной, давностью и живописностью. Догадываются, что она находилась и в церкви предшествовавшей нынешней». В радянські часи, після Жовтневого перевороту 1917 року, церкву зачинили та винесли з неї все, що можна було. «Найняли сектантів-суботників для того, щоб зафарбувати увесь розпис храму», та почали використовувати приміщення, як склад для міндобрив. Після Другої світової війни в храмі запрацював Будинок культури, де демонстрували кінофільми та проводили танці. У 1990-х роках служби в Свято-Покровському храмі відновилися. В церкві лишалась ікона Страшно Суду, зображення якої майже повністю щезло через те, що в дерев’яному приміщенні зберігалися міндобрива. Очевидці розповідають, що чудом з початком служб, ікона почала обновлятись. В нинішній час вона як новонаписана. Теж саме трапилось й з плащаницею. У 2009 році в церкві за кошти прихожан було зроблено ремонт: пофарбували стіни та обгородили. Церква потребує подальшого ремонту, але в маленькому селі тяжко зібрати необхідні кошти. Храм діючий та є пам'яткою архітектури національного значення. Він відрізняється стрункими, архаїчними, гармонійними пропорціями і висхідною композицією. Враження від нього залишається зворушливе. (Borodany, Kyyivs'Ka Oblast', Ukraine) https://www.instagram.com/p/BwoMOirBC3K/?igshid=ifkj4d214j19

[supremecourtua]

Велика палата зазначила, що з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у спр��ві чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

14. За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

16. З урахуванням наведеного й обставин цієї справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

17. Оскільки Велика Палата Верховного Суду встановила, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених позивачкою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів. Тому Велика Палата Верховного Суду відповідні доводи касаційної скарги не оцінює.

34. Слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

[chenewsnet]

Справу Савченко – Рубана передано до Верховного Суду для визначення підсудності Київський апеляційний суд передав обвинувальний акт щодо кримінального провадження стосовно народного депутата Надії Савченко та екс-керівника Центру визволення полонених "Офіцерський корпус" Володимира Рубана у Верховний Суд України для визначення підсудності. Про це повідомляє прес-служба апеляційного суду. "Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням Савченко і Рубана направлено до Верховного Суду для визначення підсудності", - йдеться в повідомленні. Колегія частково задовольнила подання в.о. голови Солом'янського районного суду Києва про визначення територіальної підсудності кримінального провадження. "Київський апеляційний суд не в праві вирішувати питання про направлення кримінального провадження за обвинуваченням Савченко і Рубана з одного суду до іншого, оскільки, відповідно до обвинувального акту, кримінальні правопорушення вчинялися в межах територіальної юрисдикції різних апеляційних судів", – ідеться в заяві. За версією слідства, Савченко і Рубан планували "широкомасштабні терористичні атаки" в центрі Києва. Із цією метою вони нібито домовилися про постачання зброї з колишнім ватажком бойовиків "ДНР" Олександром Захарченком. Обидва фігуранти справи перебувають під вартою. 11 лютого колегія Верховного Суду України ухвалила рішення про перенесення розгляду "справи Савченко – Рубана" зі Слов'янського міськрайонного суду у Чернігівський районний суд. 13 березня Солом'янський суд задовольнив клопотання про відвід суддівської колегії та передав справу на автоматичний перерозподіл. 14 лютого Чернігівський райсуд задовольнив заяву судді Світлани Меженнікової про самовідвід. Оскільки зібрати новий склад суду можливості не було, справу направили до Апеляційного суду Чернігівської області для визначення підсудності. 25 лютого Верховний Суд України ухвалив рішення передати в Солом'янський райсуд Києва справу Савченко і Рубана. 26 березня Солом'янський райсуд Києва задовольнив клопотання про відвід суддівської колегії. Адвокат Савченко Валентин Рибін заявив, що в райсуді не залишилося суддів, які можуть розглядати справу, тому її направлять у Київський апеляційний суд для визначення підсудності.

[uanewsinter]

Труба подав до суду на Зеленського – хоче поновитися на посаді директора ДБР

Позов екскерівника правоохоронного відомства розглядатиме Касаційний адміністративний суд

Позов екскерівника правоохоронного відомства розглядатиме Касаційний адміністративний суд

Касаційний адміністративний суд взяв до розгляду позовну заяву колишнього директора Державного бюро розслідувань Романа Труби проти президента Володимира Зеленського.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані державного порталу «Судова влада України».

Станом на 27 січня призначено склад суду…

[agtltaxlegal]

Чи наявність повноважень виключає кримінальну відповідальність за ст.364 КК України?

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/legal/chi-naiavnist-povnovajen-vikluchaye-kriminalny-vidpovidalnist-za-st-364-kk-ykrayin-2.html

Чи наявність повноважень виключає кримінальну відповідальність за ст.364 КК України?

Чи наявність повноважень виключає кримінальну відповідальність за ст.364 КК України?

Дискреційні повноваження службової особи як ознака, що виключає наявність зловживання владою або службовим становищем

Зловживання службовим становищем нині популярна стаття Кримінального кодексу України і взагалі улюблена для новоствореного органу – НАБУ.  Але часто правоохоронні органи досить формально ставляться до доведення складу злочину та наявності всіх його складових.

 Станом на 2019 рік стаття 364 Кримінального кодексу звучить наступним чином: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 

Тобто стаття має чимало оціночних понять, що потребують встановлення конкретних обставин в кожному випадку, і, якщо з корисливим мотивом та істотною шкодою більш-менш зрозуміло, то що таке «використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби» залишається нерозкритим поняттям ні в науці, ні в практиці. 

В своїй статті хочу зупинитися саме на цій невід’ємній складовій – «всупереч інтересам служби», викристалізувати її сутність, адже без її наявності буде відсутня об’єктивна сторона статті 364 КК України, а отже і склад злочину. 

Пропоную звернутися до судової практики, яка часто усуває прогалини у законодавчій сфері в законодавстві. Так, у вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 16.12.2015 року у справі № 1-772/11 вказано, що словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Дії всупереч інтересам служби є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються відповідними повноваженнями. Ігнорування службовою особою наданих їй обов’язків або перевищення прав може свідчити про використання їх всупереч інтересам служби. Реальним виразом вчинення діяння всупереч інтересам служби є його незаконність.

У вироках судів часто йдеться про обов’язковість дослідження та детального вивчення компетенції службової особи, її прав, обов’язків, меж відповідальності, для встановлення факту чи належали певні дії до кола її обов’язків, чи мала особа вчинити у інший спосіб та чи було власне таке рішення, дія чи бездіяльність особи незаконними. Суди зазначають, що органи досудового розслідування часто нехтують та залишають поза увагою цю невід’ємну складову об’єктивної сторони.

В науці кримінального права чи не єдиним хто спробував висвітлити проблематику та з’ясувати визначення та застосування такого оціночного поняття як «всупереч інтересам служби» є Хашев В.Г.  На його думку, правильне з’ясування змісту ознаки «всупереч інтересам служби» є ключовим для визначення об’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем.

В науково-практичних коментарях до Кримінального кодексу це поняття розуміється як здійснення службовою особою прав і повноважень, що визначаються обсягом її обов’язків, які випливають із певних нормативних актів та трудового договору не у відповідності до тих завдань, які стоять перед державним чи громадським апаратом або окремою його ланкою, ігнорування службовою особою наданих їй обов’язків або перевищення прав.  Своїм діянням службова особа грубо порушує встановлені принципи й методи роботи державного чи громадського апарату, насамперед принцип законності.  Отже, реальним виявом діяння всупереч інтересам служби визнається його незаконність.

Такий висновок аргументувався тим, що особа, яка вчиняє службове зловживання завжди порушує закон або підзаконний акт, оскільки вся службова діяльність тієї чи іншої службової особи регламентується певними нормативно-правовими актами (законами, указами, постановами, наказами, розпорядженнями, інструкціями). Діючи всупереч інтересам служби, особа не може не порушити певний нормативний припис, який вказує, як діяти службовій особі в тій чи іншій ситуації.

Так, і практики і науковці наголошують, що притягнення до відповідальності за зловживання владою пов’язане з установленням безпосереднього зв’язку між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину.

Компетенцію службових осіб, зміст і обсяг наданих їй повноважень та їх використання найбільш повно можна розкрити через категорію дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень.

Вперше, поняття дискреційних повноважень було визначено в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів          11 березня 1980 року, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними – є повноваження суб’єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

В законодавстві України визначення поняття «дискреційні повноваження», їх ознаки, види, обсяг закріплені в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017         № 1395/5.  Так, під поняттям дискреційних повноважень розуміється сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

З урахуванням сьогоденних гучних справ проти осіб з апарату держави (голів та заступників голів центральних органів виконавчої влади, незалежних колегіальних органів, керівників державних підприємств та установ), навіть Верховний Суд звернувся до теми визначення меж дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень і 11 квітня 2018 року оприлюднив Науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб’єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією. 

В Науковому висновку Верховного Суду України від 11.04.2018 року резюмується, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

— дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб’єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

— при реалізації дискреційного повноваження суб’єкт владних повноважень зобов’язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Підсумовуючи вищезазначене, можу стверджувати, що органи досудового слідства при розслідуванні справ за статтею 364 Кримінального кодексу України обов’язково повинні з’ясовувати обсяг повноважень особи, її компетенцію, встановлювати чи повинна була особа вчинити у інший спосіб, ніж вона вчинила, чи були такі дії чи рішення особи незаконними та який саме закон чи підзаконний акт було порушено. 

Тобто, при наявності у службової особи дискреційних повноважень (певної свободи вибору) при прийнятті рішення чи вчиненні дій, що знаходяться в її компетенції, що прямо чи опосередковано закріплено в нормативному акті, і якщо розслідувана дія чи рішення було прийнято в межах такої дискреції – виключається притягнення такого суб’єкта до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем.

Источник Протокол

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[we-politica-ua-news-love]

ВККСУ затвердила склад Ради міжнародних експертів Антикорупційного суду

Зокрема, до складу Ради увійшли експерти в галузі антикорупційного права.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила склад Громадської ради міжнародних експертів Антикорупційного суду, до неї ввійшли шість членів. Про це повідомляє прес-служба ВККСУ.

Зокрема, до складу Ради увійшли експерти в галузі антикорупційного права досвідом суддів, адвокатів, прокурорів та суміжним досвідом у…

[mhhposts]

Верховний Суд висловив правову позицію щодо авто на єврономерах

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/publications/verhovnii-syd-visloviv-pravovy-poziciu-shodo-avto-na-yevronomerah.html

Верховний Суд висловив правову позицію щодо авто на єврономерах

Користування власним авто з єврономерами, ввезеного як транзитне, не є правопорушенням.

Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши в касаційному порядку позов фізичної особи до митниці про скасування постанови, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 МК України, та накладено штраф в 8500 гривень, повідомляє ВС.

Суть спору полягає в тому, що позивач, власник автомобіля з реєстраційним номером Естонії, не знятого там з реєстрації, 26 лютого 2016 року ввіз цей автомобіль на митну територію України на підставі митної декларації з метою транзиту. Під час судових засідань сам позивач визнав, що ввіз зазначений транспортний засіб для тривалого використання на території України, а режим «транзит» заявив, щоб уникнути необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів.

Апеляційний суд, скасувавши постанову суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з таким рішенням і оскаржив його в касаційному порядку, пославшись на рішення Конституційного Суду України №1-рп/2015, в якому зазначено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які ввезені з метою транзиту через митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 МК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стало те, що позивач у строки, визначені ст. 95 МК України (для автотранспорту — 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб), автомобіля не вивіз, натомість продовжує ним користуватись як транспортним засобом, митне оформлення якого не закінчено, без дозволу митниці.

Верховний Суд, враховуючи висновок Конституційного Суду України, зазначив, що в ч. 2 ст. 469 МК України чітко визначені дії, бездіяльність та умови, які кваліфікуються як правопорушення щодо товарів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Такий митний режим, як тимчасове ввезення, не зазначений у вказаних положеннях Кодексу.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови, оскільки в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч. 2 ст. 469 МК України.

Нагадаємо, раніше Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі щодо звільнення так званої «судді Майдану» Наталі Неганової. ВП ВС скасувала рішення Вищої ради правосуддя, а та, в свою чергу, закрила дисциплінарне провадження стосовно судді. Проте наразі невідомо, чи продовжить Н.Неганова здійснювати правосуддя, оскільки ще до ухвалення ВРП рішення про її звільнення суддя повідомила про свій намір піти у відставку.

Источник: sud.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

УСЛУГИ АДВОКАТА