#зк

[yourmomsb8bs]

my bro gave me Romeo bodypillow, be jealous

Почему никто не рисует его в этом????

[arina-nov]

Сегодня шпарю на русском, вместе со своим любимым фандомом после Хеталии.

Куробать и его маленькие Куромаки 🐓🐥

[kirrrika]

[s0cks-png]

TRANS BLASTTT!!!!! Love my pookies...

This is the og hsjsisi

[specialshinytrinkets]

Never understood why there were so many redesigns of these bitches,

until I read the source material and realised that holy shit, "I probably can do better" is a powerful drug

[alpyhugs]

Пока есть возможность, время и желание рисую по ЗК

У меня много хэдканононов на персонажей ЗК. Один из них тот, что Пик самый смугленький среди всех клонов и его кожа слегка сероватая

А ещё я обожаю Пика с хвостиком

[tabunierka]

Зонтик☂️

Зонтик мой любимый клон в 13 карт и Земле Королей!

[ratwithkvass]

Finally

I ended request

They are of varying degrees of elaboration, but nevertheless here they are

[banhammerlover58]

Я и мой муррейл опять, но мы клоны школьника

[natsukoide]

Как и шесть лет назад: погода, моя одежда, всё. Всё, с одной поправкой: прошло шесть ебучих лет, а этот день я не забуду никогда. Я не забуду как меня скрутили и кинули в белую Приору 4 опера. Была бы я умнее тогда, но. Спасибо за горький опыт. Я буду умнее, чтоб не терять больше всё что имею.

[stareatch]

[poljanelidze]

Мои хедканоны на клонов из ЗК и готовку:

Куромаку и Ромео: Буквально прирождённые шеф-повара, не боятся пробовать новые рецепты и экспериментировать, создавать свои рецепты. Ромео предпочитает сладкие блюда, фрукты, ягоды и сладкую выпечку (чаще всего это тортики), а Куромаку предпочитает мясо, грибы, овощи и мучное (несладкая выпечка, пельмени и паста), однако, Куромаку вполне может испечь шарлотку, а Ромео пожарить стейк.

Из особенностей: Куромаку любит создавать многогранные вкусы блюд с помощью приправ, а Ромео очень любит добавлять в блюда пищевые блёстки и массивные украшения из мастики.

Пик: Готовит среднее, хуже чем Куромаку и Ромео, но вполне съедобно и вкусно, консервативен в новых для себя блюдах из-за того, что считает это ненужным и из-за страха, что ему не понравится то, что он приготовил. Пик предпочитает несложные блюда, не занимающие много времени: Магазинные пельмени/вареники/паста, варёная/жареная картошка, яичница, крупы, вареные/жареные сосиски, простые салаты.

Из особенностей: Пик любит соленое и поэтому, добавляет соль везде где только можно, но в разных количествах.

Зонтик: Аналогичная ситуация, что и с Пиком, но есть ряд отличий: Зонтик готовит хоть и не плохо, но редко из-за страха испортить ингредиенты, поэтому, готовкой занимается Алебард. Зонтик как и Пик тоже предпочитает несложные блюда, не занимающие много времени, только без магазинных пельменей/вареников/пасты, т.к. Зонтопия не дошла до такой еды.

Из особенностей: Зонтик любит пресную еду и не любит масло, поэтому он и Алебард принципиально не добавляют специи, соль, сахар и масло в блюда, только если в рецепте обязательно нужны эти ингредиенты, и то они всегда в малом количестве (Они даже из-за этого поругались просто потому, что Алебард якобы пересолил суп).

Феликс: Готовит хуже Зонтика и Пика, и уже несъедобно, потому что хочет всё и сразу, из-за нетерпеливости и неусидчивости, от того и плохое качество блюд. Так же Феликс имеет ещё одну проблему: Он не может точно определить, что ему нравится больше (а ему нравится всё, но понемногу), от того, он не может сосредоточиться на том, что именно готовить, он начинает делать всё и вся и получается сами знаете какой исход. Поэтому, что бы не мучить себя, он нанял поваров, которые для него и готовят.

Из особенностей: У Феликса получается неплохое мороженое из йогурта, однажды он угостил таким мороженым Франца и плохо ему не стало.

Данте: Плохо готовит, к тому же ленится сделать качественно, поэтому, довольствуется солнечным светом, водой и фруктами, иногда ночью выходит из камня и ворует еду суккхавийцев.

Из особенностей: Данте предпочитает цитрусовые и может спокойно, не скорчившись, сожрать целый лимон

Габриэль и Вару: Оба вообще готовить не умеют, Вару и Габриэль с трудом различают жиры от углеводов, но Вару любит в лишний раз кичатся, что он что-то знает, но как вы поняли, это не более чем фальш. Вару предпочитает жирную, мясную пищу и разные деликатесы. Как и в случае с Феликсом, у Вару есть свои личные повара, только он к ним относится как к своим рабам: Часто их торопит, орёт на них, если что-то пошло не так, может вообще их избить, выгнать и выбросить еду (Да, это Инстасамка референс).

Из особенностей: Вару также предпочитает фастфуд, но и тут он готов без зазрения совести поскандалить с местным варулендским Маком или Бургер Кингом, ведь “правда” всегда на стороне Вару, даже если он объективно не прав.

А насчёт Габриэля: У меня нет никаких идей, потому что Фёдор опять не дал ни какую толковую инфу.

[kirrrika]

[s0cks-png]

WIP

I'm cooked.

this drawing ngl growing on me so I might just render it also... so have a wip :3

Exposing my friend for giving me the idea to draw this

I don't remember the "official" ship name so enjoy the name sunnylove

[likaaaaaaaa]

Вітаю

Чи вдається вам реально втекти від зони комфорту? І чи часто ви це робите,чи складно?

Це перше питання за 7 років мого блогу, я навіть здивувалася. Тож, дякую за питання 💖

(відчуваю що об'єм тексту і його зміст так і залишать це питання єдиним в цьому блозі 🙈😂)

Я спочатку трохи своїх роздумів напишу, що саме це означає для мене і коли, як це сталося.

Нещодавно почула фразу: страждання умова діяльності генія. Вона мене якось дивно вразила, хоча формування ��одо страждання не сподобалося.

Але, якщо замислитися, саме вихід із зони комфорту є так званим "стражданням", бо тобі доводиться робити щось нове - а це дуже часто зв'язано з помилками. Ти відчуваєш дискомфорт, напругу, ніяковість. Але це завжди є поштовхом для розвитку. Бо нове середовище потребує від тебе нових знань, нових навичок і вмінь. Саме за зоною комфорту існує те середовище, в якому реально можна чомусь навчитися, про щось дізнатися, познайомитися з новими людьми, отримати необхідні зміни. І піти туди однозначно є страшним.

Втеча з зони комфорту для мене взагалі має сакральне значення. Це призвело до кращих речей в моєму житті.

Коли я ще тільки починала цей блог, тоді, у свої 14, я була дуже дуже дуже сором'язливою. Майже що інтровертом без навичок спілкування. Щось запитати в когось чи з кимось поспілкуватися для мене було просто нереальним. Я боялася знайомитися з дітьми в класі, через що в 5му класі залишилася одна і стала так званим ізгоєм і об'єктом для знущань. Потім мене перевели в класс до моєї подруги і майже весь час я просто базово спілкувалася з нею.

Потім перед 11м класом я почала спілкування з людьми в інтернеті. Це було просто спілкування, зазвичай навіть в чатах. Це ��ув мій маленький вихід з зони комфорту. Але це дало мені поштовх і я зрозуміла що бути просто тихою дівчинкою, чиє ім'я просто не знають (мене зазвичай називали ім'ям моєї подруги в школі🤕) я більше не можу. Звісно це не сподобалося моїй подрузі, тепер вона вже колишня ліпша подруга. В блозі навіть залишилися мої листи до неї.

Так ось, до чого я. Коли одні двері зачинилися, інші відчинилися. Я вийшла з токсичних дружніх стосунків і потім, через декілька місяців зустріла хлопця. Доречі, познайомилися ми через те, що я написала першою. Раніше я б так навряд чи зробила. Спойлер: він мій чоловік 🥹

Нагадаю, це 11 клас, час для вступу. Я планувала піти на програмування 🤭. Але ці стосунки привели мене до медицини. Бо хлопець показував мені так багато цікавого, і так багато розповідав, що я нереально загорілася. Ну і вступила в медичний.

На етапі медицини було багато "страждань", я так скажу. Я досі навчаюся в медичному, зараз 5 курс. Де я опинюся далі, я ще не знаю. Але дуже рада що не пішла по стежці що мої батьки нав'язували. Бо та стежка, була б легкою, бо там була б зона комфорту: життя у батьків, а не в гуртожитку; легше навчання і коротше за часом, ніж в медичному; знайоме місто, тим паче, що універ видно з вікна, аніж переїзд для медичного у зовсім незнайоме місто. Я б сиділа в чудовій клітці і зараз, але я дуже рада що тоді вийшла з тієї зони комфорту (ЗК).

Зараз, в цьому році, мій черговий вихід з ЗК призвів до нових знайомств. Я познайомилася з новими дівчатами і мені подобається з ними спілкуватися, вони цікаві і веселі. І кардинально відрізняються від усіх моїх інших подруг. Це дає поштовх для нових знань і нових навичок спілкування, стилю спілкування.

Тож мій висновок, так, я втікаю з зони комфорту. Роблю це часто, але не дуже у великому обсязі. Іноді мені хочеться більше. Іноді - хочеться вийти з неї відносно інших питань. Щодо складнощів: перший раз - найскладніший.

Тобі не обов'язково бачити усі сходинки, просто зроби перший крок ❤️‍🩹

Зараз, чесно кажучи, я знову в ЗК. Я навчаюся в медичному, живу з чоловіком, спілкуюся з друзями, знову трохи закрилася в своїх проблемах з зайвою вагою, ніяк не дойду до психолога. Цей цикл в мене вже декілька місяців з незначними коливаннями та змінами. Я не кажу що це погано, ні в якому разі, але я ніяк свої страждання (наприклад, через зайву вагу) не направлю в необхідне джерело (наприклад, зал чи правильне харчування тощо). І це трохи засмоктує. Я продовжую виходити за межі ЗК, наприклад в аспектах спілкування з навколишніми, але я хочу і треба частіше виходити з неї для розвитку і в інших питаннях.

Якщо ще залишилися питання, то запитуйте, я буду рада відповісти на них.

Ще раз дякую за питання і вітаю з Хеллоуїном🧡💜🖤

[alpyhugs]

Сделала артец (2) к своему фанфику, расстроилась и полностью перерисовала его (1) Теперь я довольна