#Санкції

[phantomzone8]

Санкції Україна

Указ Президента України номер 877/2023

[ua2daynews]

Експерт Костянтин Кривопуст констатує низьку ефективність санкцій

Експерт у галузі міжнародного фінансового права Костянтин Кривопуст змушений констатувати недостатню ефективність антиросійських санкцій, запроваджених низкою країн світової спільноти у зв’язку з російськими військовими діями в Україні: «Росія, ймовірно, відновить купівлю іноземної валюти для своїх резервів вже цього місяця, оскільки зростання доходів від нафти стабілізує державні фінанси,…

[densinelnykov]

Санкційна політика Байдена та Зростання ВВП Росії на 21 відсоток за 2022 рік (відео)

24 лютого 2022 р. президент США Байден виступив із заявою з приводу розпочатої Путіним нової стадії російсько-української війни. У своєму виступі він, зокрема, сказав про те, як збирається вчинити з агресором: Сьогодні я вводжу додаткові жорсткі санкції та нові обмеження на те, що можна експортувати до Росії. Це призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайним, так і з часом. Ми…

[demiurgeua]

Європейський Союз продовжив економічні санкції проти рф

27 січня 2023 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, що спрямовані на конкретні сектори економіки російської федерації. Ці санкції вперше були запроваджені у 2014 році у відповідь на дії росії, що дестабілізували ситуацію в Україні. Вони були значно розширені з лютого 2022 року у зв’язку з неспровокованою та…

[eu-ukraine]

Під нові «церковні санкції» РНБО потрапили ще 7 кліриків УПЦ (МП)

Служба безпеки України опублікувала новий список осіб, які за її поданням потрапили під санкції РНБО і 11 грудня були затверджені Президентом Володимиром Зеленським. Про інформує пресслужба СБУ. Загалом йдеться про 7 фігурантів, які є представниками ... Читати далі »

[drobro7-24]

Zoom відключає від відеозв'язку виші роzії попри оплату – роzЗМІ

Американська компанія Zoom почала відключати від відеосервісу російські університети, навіть незважаючи на внесену за послуги плату

Про це повідомляють роzійська газета "Ведомости" з посиланням на джерела, передає DROBRO. За даними ЗМІ, з такою проблемою могли зіткнутися щонайменше три роzійські університети. За словами співрозмовника видання, до його компанії у сфері відеоконференцзв'язку звернувся "великий виш", якому відключили Zoom попри оплату за користування сервісом до листопада. За інформацією газети, це може бути філія роzійського державного університету правосуддя в Казані. Інше джерело стверджує, що Zoom відмовився обслуговувати роzійський державний соціальний університет і Оренбурзький державний медичний університет. На запит видання університети не відповіли. У квітні 2021 року роzкомнадзор порекомендував роzіянам переходити на використання вітчизняного програмного забезпечення. Довідково: У жовтні цього року роzійське інформаційно-аналітичне агентство TelecomDaily повідомляло, що 77% роzіян для відеоконференцзв'язку використовують американський сервіс Zoom. ПІДПИШИСЬ НА НАШ КАНАЛ В ТELEGRAM Read the full article

[thesolyanka]

І знову про росіян

by The Alpha Centaury

Я не втомлюся повторювати, що росіяни – неймовірно тупа порода людей. Не тому, що в них якась генетика особлива, чи там клімат в ареалі проживання. А тому, що вони завжди були, є і будуть впевнені у власній безкарності та винятковості. До речі, абсолютно безпідставно.

Запускати десятками дрони по ТЕЦ і житлових будинках держави, що витікає кров'ю, щоб менш ніж через два роки з дитячим подивом ловити відповідь рязанськими пиками нафтозаводів. Це навіть не про невміння розраховувати наслідки, а про невміння російських мізків в принципі будувати причинно-наслідкові ланцюжки. Будь-які воєнкори, залишаючись пародіями на людину, можуть, звичайно, погрожувати "целямі сво" або відсуненням кордону для пускових установок, можуть трясти повітря, розмахуючи своїми короткими російськими ручками. Тільки це все порожній російський піздьож, як і в принципі 95% беззмістовної життєдіяльності цієї нації піздунів та вбивць. А 5%, що залишилися - це просто вбивства, жорстокі і дикунські вбивства, якими росіяни займаються століттями, змінюючи лише підходи. І за ці дії росіяни будуть жорстоко піжжені. Тому що єдина мова, яку ці охуївші кріпаки в принципі розуміють, це мова пушкіна, толстого та пвздюлів, . Тому найефективніші санкції проти них запроваджують Сили оборони України.

Засоби доставки наслідків вже є, далі залишається лише планомірна робота по нафті. Адже попереду ще балістичні удари та крилаті ракети. Країна снохацтва та самодержавства – країна піздунів та вбивць – вперше за свою історію починає нести реальну відповідальність за те, що її населяють настільки тупі народи, очолювані росіянами.

Бо нехуй було лізти до українців.

[girl-with-demons-in-her-soul]

Увага: провокативно і довго

Діалог з @shades-under-the-neons надихнув мене на пост, який стосується гострих питань в суспільстві України. Так, він може бути не надто справедливим, трішки радикальним чи грубим. Вважайте це попередженням і своєрідним дисклеймером. Декілька тез, яких я зараз притримуюся:

Людям, які виїхали під час війни чи навіть до війни, слід ��енше надавати ваги в інформаційному просторі.

Звучить трішки грубо, погоджуюся. Однак проблема в тому, що багато з них чисто фізично не можуть брати участь в формуванні культурного та політичного простору нашої країни. Вони не так переживають події, які тут відбуваються (не слабше і не гірше, зверніть увагу, просто інакше), тому не можуть до кінця об’єктивно оцінювати ситуацію.

Як правило, це стосується тих, хто намагається розмірковувати про мовне питання, вживання російської (російськомовної) культури, співпраці з росіянами і так далі. Людям закордоном надзвичайно важко пояснити, чому зараз багато речей, які діяли в (відносно) мирний час не працюють. І деякі наративи можуть бути навіть небезпечними.

Якщо люди і повернуться після війни, то вони будуть іншими. З одного боку, ми отримаємо шанс на розвиток від тих, хто спробував перейняти позитивний досвід європейців. З іншого боку, є ризик, що ментальність буде надто сильно відрізнятися, адже пережиті досвіди будуть надто відрізнятися одне від одного. Допоки одна частина буде оговтуватися і будувати суспільство без росії, інша частина буде намагатися жити так, як до війни. І, цілком потенційно намагатиметься, як і країни Європи, толерувати росіян. І так ми переходимо до наступного пункту.

 Надмірне толерування — зло.

Коли ми говоримо про спільноти, погляди людей на те, з ким жити, як жити, як розмовляти, як одягатися, ми не можемо оминати теми толерантності. І перш за все толерантність це повага до осіб, які тебе оточують. Це нормально… в умовах миру.

Але зараз ми не маємо умов миру. Як студентка-філософиня, яка вже зараз веде подобу наукової діяльності, я можу сказати, що війна це неприродній стан, в якому неможливо оцінювати світ з по��ляду законів етики. Це той випадок, коли приходиться відкинути людяність і боротися, буквально, за своє існування. Звичайні права не працюють. Взагалі. Вони працюють в ситій Європі чи США, які можуть бути впевненими у своєму майбутньому. Які можуть собі дозволити ворожнечу між різними етнічними групами в межах країни, боротьбу соціальних груп і так далі. Які пропагують цінності, але не знають їхньої справжньої вартості.

Тому вони нерідко пропагують мир з ворогом. Або мир з цінностями ворога. Або думку, що ми ж всі люди, тому маємо жити дружно. Ні, це так не буває.

Проблема в тому, що в нашій країні досі є багато людей, які намагаються надмірно толерувати ворога і його культуру. В університетах закордоном цілком серйозно розмірковується питання того, що після завершення війни будуть зняті санкції з росії. Світ сприймає нашу війну як Голодні ігри, стикаючи наших представників лобом до лоба замість того, щоб повністю виключити країну-загарбника з будь-яких домовленостей.

Тільки от світ не проводив стільки років з росією під боком. Вони не знають, що це таке, коли тобі потрібно виборювати своє право називатися іншою країною. І нам потрібно максимально уникати цієї культури, щоб не дозволяти нікому її толерувати. Бо це призведе до нових і нових воєн, поки хтось врешті не зникне з лиця землі.

Російськомовні українці а пріорі сприймаються як іноземці.

Я розумію, що перейти на іншу мову це важко. Дуже важко. І почувати себе приниженим, коли на тебе звідусіль лиється ненависть на росіян і все російське, але ти приймаєш це на свій рахунок, бо є «російськомовним українцем» теж важко. Але проблема в тому, що україномовні українці (цікаве поняття, правда?) почували так себе завжди.

Я вже неодноразово згадувала про те, чому мова це важливо. А ще частіше розповідала про свою любов до діалектів (які значно відрізняються від суржику, але мало хто відрізняє одне від другого. Ви здивуєтеся, коли почуєте, що таке справжній суржик, проти якого варто боротися, але це вже інша історія), тому закидати мені про ненависть до інших українців не потрібно.

Я виступаю і виступатиму за те, щоб кожен усвідомлював, що його російська це вклад у культурне знищення України. Достатньо просто це усвідомити, щоб врешті намагатися змінити ситуацію. Не зараз, то через 5-10 років. Не зараз, то вже виховуючи дітей в новому середовищі. Дивитися російське, слухати російське, створювати російськомовне, говорити російською має бути соромно. Соромно перед тими, кого це російське у вигляді куль і ракет вбило. Вбило, незалежно від того, були вони толерантними до росіян, чи ні. В цьому найбільша іронія.

Часто люди неправильно розуміють, що таке український контент і як його підтримувати.

Про це я напишу окремий пост, бо тема надзвичайно нагальна. Але, якщо коротко, то телеграм канали з краденою музикою це не підтримка (поширення) україномовного контенту, а ведмеді-балалайки це не те, що репрезентує культуру України.

Нам потрібно діяти радикально і змінювати наративи вже зараз, щоб військові, коли повернуться, могли адаптуватися вже у новому світі.

Багато з них продовжують слухати російську музику, вбиваючи росіян. Продовжують говорити російською, вбиваючи росіян. Можливо, продовжують толерувати росіян, вбиваючи росіян. Бо в них просто нема часу на рефлексію і це нормально.

Важливо, щоб їхні сім’ї розуміли — хлопці і дівчата гинуть від російського. Саме російське вбиває, незалежно від того, це мова, пісня, книга, ракета чи пуля. Щоб коли наші військові повернулися, набули ваги у суспільстві (а це безумно станеться), мали екологічний простір для реабілітації та рефлексії всього, що відбулося.

Щоб зневірюватися в країні, потрібно мати базові знання про те, як вона працює.

Так, у нас високий рівень корупції. Так, у нас великі проблеми з освітою (про що я дуже сильно люблю балакати), медициною, культурою, економікою і політикою. Так, у нас погана інфраструктура (була навіть до війни, а після війни, очевидно, стала ще гірше) і дуже страшна ситуація в плані ментальності.

Але.

Коли я читаю коментарі від людей, які кажуть, що держава їм нічого не дала, мені стає дуже сильно смішно. Бо думка, що держава як умовний невидимий механізм має щось дати є родом з срср. І вона надзвичайно небезпечна. Більшість людей абсолютно не знає як функціонує податкова система, які функції дійсно має наш президент, як повинна працювати освіта чи медичні заклади. Але вони вважають себе геніальними, пропонуючи відмовитися від платіжок за комунальні послуги чи вимагаючи від вчителя запхати знання в голову дитини, якій це нафіг не здалося.

Тому…

Можливо це й на краще, що після перемоги нас стане значно, значно, знаааачно менше.

Це погано для економіки і для відбудови. Але є шанс, що залишаться більш свідомі люди, які будуть готові покласти свої зусилля й, можливо, життя за те, щоб розвивалася саме Україна. Це не привід зневажати тих, хто виїхав, але це важливо розуміти. І це допоможе нам боротися й розвиватися.

Я можу говорити про це все довго. Здається, що я сказала все і все одно щось продовжує вертітися в голові. Не буду перечитувати цей пост на помилки, навряд хтось його дочитає до кінця в принципі. Але, вважаю, що мої читачі повинні знати мої погляди і мати можливість, за бажання, звичайно, про них подискутувати.

[rihu-w]

попалось в рекомендаціях коротеньке відео англійською: "ютуб в 2050". сюжет побудований на тому, що в вищезгаданому році реклама довжиною в 2 години буде висвічуватися підряд з інтервалами в три секунди. невинне відео, так?

зайшла в коментарі. "як р*сіянин, я дивлюся це відео з певною ностальгією, так як у нас реклами немає вже два роки" (англійською). ну попався ідіот, що такого?

відповіді на цей коментар (він був далеко не єдиним, там таких близько 30%): "вау, ти що, жартуєш?? це круто!", "я хочу переїхати в р*сію!", "п*тін геній, прекрасна відповідь на санкції!". і жодної адекватної відповіді, лише русняві висери і здивовані коментарі іноземців.

хочеться плакати, що людям по всьому світу вистачило двох років щоб повністю забути весь той жах, який прямо зараз відбувається в Україні. і головне - що цей жах принесла до нас р*сія, а не загадкова "влада" (наче вона сама по собі існує і на це ніяким чином не вплинути), "самі спровокували" і тому подібне.

[lisa-is-chilling]

побачила в твітері пост, де якась пані поділилась труднощами навчання в універі, і я аж випала від того, наскільки багато людей прокоментували, що почуваюсться так само, як вона. так само, як я.

непряма цитата: "через два роки ковіду та рік повномасштабної війни відпало будь-яке бажання вчитися, бо воно не треба, і взагалі менталка не вивозить".

на цьому моменті я усвідомила, що мій кейс не унікальний, і це проблема всього мого покоління. так само як і міленіали, ми живемо в епоху історичних подій, які трапляються один за одним без перестанку. це впливає як на світовий, так і державний устрій усіх країн, а також на психічне здоров'я людей, бо у тебе просто немає відпочинку. війна в афганістані, сирії, україні, санкції проти росії, людоненависницькі закони, глобальне потепління і зміни клімату, пандемія, трагедії та природні катастрофи. усе це коливає не тільки економіку, але й настрої суспільства. почуття зумерів, що нічого не має сенсу - закономірне.

тут в чат заходить розрив поколінь. мої батьки досі сприймають світ так, як в молодості, ніби моя юність пройде так само. універ та байка про "найкращі студентські роки" - найочевидніший приклад. коли вони навчались, їм не потрібно було думати про оплату цього навчання, про майбутнє на ринку праці, інфляцію, глобальну пандемію, бомби та ракети. їх покоління має власні квартири, які купили за свої кошти - мені потрібно стати відомою зіркою, щоб придбати будинок в спальному районі хмельницького. у них була стабільна робота та стабільний дохід: сьогодні це вже майже нереально.

наше сприйняття світу зовсім не таке. ми будемо змінювати роботу якщо до нас відносяться, як до сміття, не будемо толерувати насилля та дискримінацію, будемо говорити про це та виносити на загал. ми живемо на зламі часу, коли у нас досі квітнуть совєцькі реалії, які стикаються з сучасним прогресом. і це блять виснажливо.

сотні українських студентів почуваються так само, як і я, бо ми бачимо, що диплом не гарантує тобі успішну кар'єру (особливо коли тенденція "кар'єр" як просування по вертикалі у якійсь одній галузі помалу вмирає), що ти все життя будеш жити у орендованих квартирах, що з кожним роком все менше впевнености, що у тебе стане ресурсів прогодувати дітей. американські студенти мають тисячі доларів заборгованости за кредит на навчання, який не виплачується, бо вони ледь зводять кінці з кінцями. європейські студенти не можуть отримати хорошу роботу через перенавантаження ринку праці. а ще додайте коронавірус, війну, крах економіки та труднощі на світовому ринку.

ось вони - реалії нашого життя. це те, з чим ми маємо справу. так, як раніше, вже не буде ніколи. і ніхто не може нам дати нормальну пораду чи сказати, чого очікувати, бо раніше такого не було. and it fucking sucks dick. шо робити? куди бігти? шо буде, якшо ти кинеш універ? один бог знає. ми тиняємось напомацки в темряві, бо немає до кого звернутись за допомогою. от вам і криза ідентичности, і вигорання, і все, чого адекватній людині не захочеться. висновків не буде, бо їх блять немає. немає підсумку, немає покрокової інструкції, як вийти з цієї ситуації.

не дивно, що міленіали з зумерами живуть та функціонують лише завдяки психотерапії. тепер це має набагато більше сенсу.

[sharp-as-c]

білоруси і русня обходять санкції на польоти в Європу, добираючись автобусами через Литву

все ригає

[nato-ua-alen]

Volodymyr Yatsenko, co-founder of Monobank, which produces UAVs for the Armed Forces, spoke about some details of Iranian drones: According to him, "the corps of Iranian drones was assembled in Iran, but the electronics were produced to order at a factory in China, where the production of radio communication and autopilot modules was established for them, and American chips and other less modern components were installed, despite the embargo USA." I think that soon we will find out at which Chinese factory, under the order of Iran, components for drones were assembled. And we will turn to the United States to initiate sanctions against such manufacturers. I think that the Chinese manufacturer will not take any risks in order not to fall under US sanctions." Співзасновник "Монобанку" Володимир Яценко, який виробляє БПЛА для ЗСУ, розповів про деякі деталі іранських дронів: За його словами "корпус іранських безпілотників збирався в Ірані, але електроніка вироблялася на замовлення на заводі в Китаї, де для них було налагоджено виробництво модулів радіозв'язку та автопілота, а також були встановлені американські чіпи та інші більш меньш сучасні комплектуючі, незважаючи на ембарго США." Думаю, незабаром ми дізнаємося, на якому саме китайському заводі, під замовлення Ірану збиралися комплектуючі до безпілотників. І звернемося до Сполучених Штатів, щоб ініціювати санкції щодо таких виробників. Думаю, що китайський виробник не ризикуватиме, щоб не потрапити під санкції США." Американський піхотинець/American infantryman (Ukraine) https://www.instagram.com/p/CjYJg0rKQfJ/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[ua2daynews]

Костянтин Кривопуст пояснив як діяти, якщо контрагент потрапив під міжнародні санкції після підписання договору

Міжнародні санкції впливають на широке коло осіб від конкретних компаній та їхніх бенефіціарів до цілих секторів економіки певних країн. Аби правильно вибудувати роботу із контрагентами і не наражатись на небезпеку, необхідно розуміти існуючі санкційні механізми та можливі інструменти захисту від недоброчесних контрагентів. Наприклад, здійснення транзакцій у доларах США або наявність судових…

[tereshchenkoroman]

Роман Терещенко: Захист прав споживачів в Одесі. Правове регулювання та судова практика

Захист прав споживачів є одним із ключових елементів правової системи, що забезпечує баланс між інтересами бізнесу та громадян. В Одесі, як і в усій Україні, правове регулювання захисту прав споживачів та судова практика відіграють важливу роль у забезпеченні справедливості та безпеки для всіх учасників ринку. У цій статті ми розглянемо основні аспекти правового регулювання захисту прав споживачів, актуальні питання судової практики та поділимося коментарями відомого юриста Романа Терещенка.

Законодавча база захисту прав споживачів

Основні закони та нормативні акти

Основним нормативним актом, що регулює питання захисту прав споживачів в Україні, є Закон України “Про захист прав споживачів”. Цей закон встановлює основні права споживачів, зобов’язання продавців та виробників, а також механізми захисту прав споживачів. Роман Терещенко Одеса зазначає: “Закон України ‘Про захист прав споживачів’ є ключовим документом, що визначає правові рамки для захисту інтересів споживачів. Він забезпечує базовий рівень захисту і встановлює механізми для вирішення спорів між споживачами та підприємцями”.

Права споживачів

Закон визначає низку основних прав споживачів, серед яких: 1. Право на безпеку продукції. 2. Право на інформацію про продукцію. 3. Право на вибір продукції. 4. Право на захист прав споживачів у разі придбання продукції неналежної якості. 5. Право на відшкодування збитків, завданих недоброякісною продукцією.

Зобов’язання продавців та виробників

Продавці та виробники зобов’язані забезпечувати безпеку продукції, надавати достовірну інформацію про неї, а також гарантувати можливість повернення або обміну продукції неналежної якості. Важливим аспектом є відповідальність продавців за порушення прав споживачів, що може включати штрафи та інші санкції.

Судова практика у справах захисту прав споживачів

Типові спори

У судовій практиці Одеси часто зустрічаються спори, пов’язані з придбанням товарів неналежної якості, ненаданням або неналежним наданням послуг, а також обманом споживачів. Такі спори можуть виникати як між окремими споживачами та підприємцями, так і між групами споживачів та великими компаніями. Роман Терещенко Одеса коментує: “Типові спори, пов’язані із захистом прав споживачів, часто стосуються якості продукції та надання послуг. Важливо, щоб споживачі знали свої права і могли їх ефективно захищати у суді”.

Процес розгляду спорів

Розгляд спорів у сфері захисту прав споживачів здійснюється в рамках цивільного або господарського судочинства. Споживачі можуть подавати позови до суду за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача. Важливим аспектом є доказова база, яка має включати документи, що підтверджують факт придбання товару або послуги, а також докази неналежної якості або порушення прав споживача. “Процес розгляду спорів у сфері захисту прав споживачів вимагає ретельної підготовки доказів і правильного оформлення документів. Це дозволяє забезпечити ефективний захист прав споживачів у суді”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Прецеденти та важливі судові рішення

У судовій практиці Одеси є низка важливих прецедентів, що вплинули на розвиток правового регулювання захисту прав споживачів. Ці прецеденти включають рішення щодо компенсації збитків за неякісну продукцію, повернення грошей за ненадані послуги, а також штрафів за порушення прав споживачів. Роман Терещенко Одеса підкреслює: “Важливі судові прецеденти у сфері захисту прав споживачів створюють основу для подальшого розвитку законодавства і підвищення рівня захисту споживачів. Вони визначають практику застосування закону і допомагають уникнути подібних порушень у майбутньому”.

Виклики та можливості захисту прав споживачів

Виклики

Одним із основних викликів у сфері захисту прав споживачів є недостатня обізнаність громадян про свої права. Багато споживачів не знають, як правильно діяти у разі порушення їхніх прав, куди звертатися за допомогою і які документи необхідно підготувати. Іншим викликом є недостатня ефективність роботи деяких органів, що займаються захистом прав споживачів. Це може включати затримки у розгляді скарг, недостатній контроль за діяльністю підприємців та недоліки у правозастосуванні. “Недостатня обізнаність споживачів про свої права та проблеми у роботі органів, що займаються захистом прав споживачів, є серйозними викликами. Важливо підвищувати рівень правової грамотності населення і вдосконалювати механізми захисту прав споживачів”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Можливості

Попри виклики, у сфері захисту прав споживачів є багато можливостей для покращення ситуації. Це включає проведення інформаційних кампаній, навчання споживачів основним правам та механізмам захисту, а також вдосконалення роботи органів, що займаються захистом прав споживачів. Також важливим є розвиток альтернативних методів вирішення спорів, таких як медіація та арбітраж. Це дозволяє швидко і ефективно вирішувати спори без необхідності звертатися до суду. Роман Терещенко Одеса коментує: “Розвиток альтернативних методів вирішення спорів та підвищення правової грамотності населення є важливими кроками для покращення захисту прав споживачів. Це дозволяє швидше вирішувати конфлікти і знижувати навантаження на судову систему”.

Роль громадських організацій у захисті прав споживачів

Громадські організації відіграють важливу роль у захисті прав споживачів. Вони надають юридичну допомогу, консультують споживачів щодо їх прав, організовують інформаційні кампанії та допомагають вирішувати спори. Співпраця з громадськими організаціями дозволяє ефективно захищати права споживачів і підвищувати рівень їх обізнаності. “Громадські організації є важливим елементом системи захисту прав споживачів. Їх діяльність допомагає підвищувати правову культуру і забезпечувати ефективний захист прав громадян”, — підкреслює Роман Терещенко Одеса.

Перспективи розвитку захисту прав споживачів

Законодавчі ініціативи

Для подальшого розвитку захисту прав споживачів необхідно вдосконалювати законодавчу базу. Це включає прийняття нових законів, спрямованих на посилення захисту прав споживачів, а також внесення змін до існуючих нормативних актів для усунення прогалин і недоліків. “Законодавчі ініціативи мають важливе значення для покращення захисту прав споживачів. Необхідно постійно вдосконалювати правову базу і адаптувати її до сучасних викликів і потреб суспільства”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Розвиток інфраструктури захисту прав споживачів

Розвиток інфраструктури захисту прав споживачів включає створення нових органів та інституцій, що займаються захистом прав споживачів, а також вдосконалення роботи існуючих органів. Це дозволяє підвищити ефективність захисту прав споживачів і забезпечити їх права на справедливість і безпеку.

Співпраця з міжнародними організаціями

Співпраця з міжнародними організаціями та обмін досвідом з іншими країнами є важливим аспектом розвитку захисту прав споживачів. Це дозволяє впроваджувати передові практики та стандарти, а також підвищувати рівень захисту прав споживачів в Україні. “Міжнародне співробітництво є важливим інструментом для покращення захисту прав споживачів. Це дозволяє впроваджувати кращі практики і стандарти, що сприяє підвищенню рівня захисту прав споживачів”, — зазначає Роман Терещенко Одеса.

Висновок

Захист прав споживачів в Одесі та в Україні загалом є важливою складовою правової системи. Незважаючи на виклики, такі як недостатня обізнаність споживачів і проблеми у роботі органів захисту, є багато можливостей для покращення ситуації. Вдосконалення законодавчої бази, розвиток альтернативних методів вирішення спорів, підвищення правової грамотності населення та співпраця з міжнародними організаціями є ключовими напрямками для подальшого розвитку захисту прав споживачів. Як зазначає Роман Терещенко Одеса: “Захист прав споживачів є основою справедливої і прозорої ринкової економіки. Важливо постійно вдосконалювати правову систему і забезпечувати ефективний захист прав споживачів для створення сприятливого середовища для всіх учасників ринку”.

[eu-ukraine]

США та Європейський Союз готуються запровадити нові санкції проти Росії

США та Європейський Союз готуються запровадити нові санкції проти Росії - Єврокомісія може оголосити про них вже у середу. Про це стало відомо виданню The Wall Street Journal, повідомляє "Європейська правда". За словами джерел, Європейська комісія, ш... Читати далі »

[goran12zaba]

Батальйон "Лондон". У Британії знайшлися бізнесмени Фукс, Довбенко та інші: розслідування УП

Українська правда опублікувала розслідування про бізнесменів, які під час повномасштабної війни перебувають у Великій Британії. Серед них – підсанкційний і підозрюваний у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами України та систематичному ухиленні від сплати податків бізнесмен Павло Фукс, оголошений у розшук бізнесмен Андрій Довбенко та інші.

Фукса журналісти УП помітили у центрі Лондона, він їхав на Range Rover на українських номерах. Автівка припаркувалась біля однієї з будівель, а потім поїхала на паркінг, з чого журналісти зробили висновок, що бізнесмен, вірогідно, приїхав додому.

Автор розслідування Михайло Ткач, посилаючись на власні неназвані джерела, сказав, що Фукс нібито виїхав з України через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення РФ. Водночас за базами він нібито перебуває в Україні.

Журналісти зазначили, що в Лондоні вони зустріли Фукса в компанії бізнесмена Іллі Хайкіна, який виїхав із Росії через кримінальні переслідування.

У коментарі Ткачу Фукс сказав, що нібито планує повернутись до України, але після завершення війни. У Британії, за його словами, він має посвідку на проживання. Він визнав, що перебуває в Лондоні вже півтора року, а введені проти нього санкції РНБО, за його словами, нібито не передбачали жодних заборон на виїзд з України.

На початку лютого 2023-го СБУ та ДБР провели обшуки на об'єктах Фукса. 5 квітня стало відомо про арешт корпоративних прав газодобувної компанії ТОВ "Іст Юроуп Петролеум", ймовірним бенефіціаром якої є Павло Фукс. 16 травня Фукс отримав підозру у фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами України та систематичному ухиленні від сплати податків.

Також, за даними УП, у Лондоні мешкає бізнесмен Андрій Довбенко.

3 січня 2023-го він був оголошений НАБУ у розшук. Схема, яку інкримінують Довбенку, завдала державі збитків майже на пів мільярда гривень. До неї, за версією НАБУ, були залучені топкерівники АРМА та ДП "СЕТАМ".

Посилаючись на "співрозмовників у політичних колах", УП заявила, що Довбенко нібито намагається отримати політпритулок у Британії. Сам він сказав Ткачу, що не може це ані підтвердити, ані спростувати.

Він також сказав, що, на його думку, в НАБУ "помиляються" щодо нього.

Довбенко ��аперечив, що він переховується від слідства, і запевни��, що Україна має інформацію про його місцеперебування.

Також, за даними УП, у Лондоні нібито проживає бізнесмен Володимир Галантерник, оголошений НАБУ у розшук у 2021 році. Він є одним із фігурантів у земельній справі мера Одеси Геннадія Труханова. Водночас співрозмовники УП у бізнесових колах стверджують, що наразі Галантерник переїхав до Відня.

Минулого року УП публікувала розслідування про так званий батальйон "Монако".

Згодом була друга серія про українських топвтікачів на Лазурному узбережжі.