#дв

[rudnvvl]

Ещё один крик души

Мне кажется, что я постоянно тут ною (да что кажется, так и есть).

Сегодня ною на тему, которая связана с общением. Я думаю, что я гостер... Это мне пришло в голову не с бухты-барахты.

Не знаю когда именно это началось. Может конец 2020 и начало 2021. В дайвинчике я много с кем знакомилась, со многими гуляла (ну это я ещё давно начала делать, в году так 18). Было много прикольных людей, но надолго они не задерживались. Интерес общаться как-то пропадал у обеих сторон.

И вот я активно начинаю общаться со многими в тг и ВК (21 год) и кидаю. Да, просто без объяснений кидаю в ЧС или просто игнорю. Вроде все было хорошо в общении и человек очень приятный, но меня напрягает что-то, сама не знаю что. Просто чувствую, что мне надо это сделать. Это уже как зависимость. Начинать общение, а потом исчезать. И все заканчивалось только тем, что мы переписывались. Но был недавно один случай в июне... Я пошла гулять с одним мальчиком, а это этого мы с ним дня 3-4 общались. Удивительно, но я не думала о том, что хочу его кинуть. Он говорил иногда не очень приятные слова, например: "вот эта девка была скучной и я ее игнорю", " у меня есть жирный друг, п*зд*ц он у*б*ще" и т.п.

и я со своими комплексами сказала привет)))

Я не знаююю почему закрывала на это глаза, просто не пойму. Может решила именно на нем, что пора остановиться и не кидать людей. В итоге мы погуляли и я слилась. Во время прогулки он совсем не следил за своим языком, а сам намекал на то, что хотел бы попробовать встречаться (даже если бы он был приятным в общении, я бы не согласилась. я не ищу отношений). И он оказался единственным, для кого я выдумала причину. Я переезжаю)) А он оказался таким человеком, что общения по сети ему будет недостаточно.

Подведу итог: я просто тварь. Я понимаю, что нельзя так поступать с людьми. Много раз переступала через себя и продолжала общение, но длилось это не долго. Увидела в интернете пост о гостинге и поняла, что гостер. Не знаю как от этого избавляться и хочу ли вообще это делать.

Не скажу, что я чувствую угрызения совести или то, что мне жаль тех ребят (парней и девушек), но я просто понимаю, что в обществе это н е н о р м а л ь н о.

[goiiiguk]

Аэронавигация. Вышка Никольское. . . . . #погода #аэронавигация #дв #метео #втундре #тучи #циклон #нелетнаяпогода #полоса #дожди #озеро #цветы #л410 #никольское #команда #командоры (at Bering Island) https://www.instagram.com/p/ChrFMlNN9lY/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[top100k]

Антенна уралочка с усилителем купить ➡ https://kahgo.ru/BuIIN26

⚠ КОМПАКТНЫЕ ТЕЛЕАНТЕННЫ «HQCLEAR TV» - ЦИФРОВАЯ КАРТИНКА И ОЧЕНЬ МНОГО ТЕЛЕВИЗИОННЫХ КАНАЛОВ

Наслаждайтесь телевещанием повсюду: в пригороде, в дачном домике, в селе.

Японская телеантенна «HQCLEAR TV» – оптимальное предложение на рынке. Уверенный прием большого колличества каналов. Телеантенна «HQClear TV» получает сигнал больше чем с 20 телевизионных спутников. Это, совокупно со специализированной прошивкой под отечественные каналы, обеспечит вам теледоступ к вашим любимым телетрансляциям. Плюс, вы сможете глядеть иностранное тв. Сериалы, кинокартины, музыка, спорт, мультфильмы и многое другое – никаких запретов. Наслаждайтесь просмотром.

Четкое изображение по стандартам xxi век. Вмонтированный в телеантенну усилитель сигнала позволит сделать изображение максимально высококачественным. Вы сможете увидеть любимые телетрансляции в новейшем свете – ясно, четко, насыщенно. Ведущая технология антенны «HQClear TV» позволит сделать мир телекартинки сногсшибательным. Вы заслуживаете смотреть лучшее тв.

Простота эксплуатации. Антенна «HQClear TV» легко подсоединяется - необходимо лишь попросту вставить штекер в разъем телевизора. Абсолютно ни какой дополнительной наладки не надо. Поставьте телеантенну просто-напросто возле тВ так, как вам необходимо, а дальше она все устроит самостоятельно. «HQClear TV» механически подлаживается под спутники таким образом, чтобы гарантировать наилучший прием сигнала. Не работает цифровая антенна. Быстро и просто – это технология 21 века. Как сделать антенну дом��шнюю.

Японская антенна «HQCLEAR TV» – самое выгодное предложение на рынке. Продам телевизионную антенну. Вы экономите сразу от 9 тыс. Как настроить антенну на цифровые каналы. руб. Купить антенну для телевизора в могилеве. (В сравнении со стоимостью оборудования для доступа к спутниковому/проводному тв). Купить антенну триколор бу. НЕТ абонплаты за доступ к tv каналам. Бу антенна для телевизора. Совершенно даром. Усилитель для телевизионной антенны купить. Каждый год телеантенна станет экономить вам до 12 000 руб. Купить антенну для цифрового тв в рязани. (По сравнению с размером абонплаты, каковую забирают фирмы помесячно за возможность доступа к телеканалам). Стоимость антенны для цифрового телевидения. Самое лучшее тратьте кровные на себя, НЕ отдавайте их фирмам-провайдерам за допуск к тв. Телевизионные антенны дециметрового диапазона.

Смотрите tv всюду. Самая дешевая антенна для телевизора. Ультракомпактный размер, небольшой вес и несложность подсоединения позволяют легко прихватывать антенну «HQClear TV» на природу, на дачный участок. Антенна для satcom своими руками. Одновременно вы так же будете наслаждаться четким изображением и большим колличеством каналов. Антенна для телевизора на 300 каналов.

Рекламa - Инфoрмация o pеклaмoдателe по сcылкaм в oпиcании

Антенна уралочка с усилителем купить #Антенна #уралочка #с #усилителем #купить

[ohmyfrench]

Стоит ли занятся музыкой? 🎵 Вопросы подписчиков #таро #астрология #гадан...

[sber2202205630539333gmailcom]

24 августа 2023 в 10 00 городской суд приходи

Твоя хата  не с краю  Твоя хата  на очереди  Не молчи   Приходи  24  августа  2022  в  10 00  в городской  суд  городской суд  судья   Е А Витушкина  дело  номер  3а-224/2023  кабинет 51 паспорт обязательно  Прокурор  Санкт-Петербурга  Мельник  Виктор Дмитриевич   по вопросу  комплексного  развития   территорий  КРТ  №  444 -59  от 30.06.2022

Питер против хаты с краю Приходи 24 августа 2023 четверг в городской суд судья Е.А Витушкина дело № 3а-227/2022-М-311/2022 Дв

Питер против хаты  с краю Приходи 24 августа   2023   четверг  в городской  суд  судья   Е.А Витушкина  дело  №  3а-227/2022-М-311/2022   Движение  Анти КРТ   СТОП  реновация  444  59  Питер против  депортации  в ЖБ-гробы людовейники или капиталистические  человейники

Петербуржцы против КРТ.Завтра состоится судебное заседание по коллективному иску граждан против закона 444-59 о КРТ в СПб. 24 августа 2023 года (четверг ) в 09:30, зал 51  Санкт-Петербургский городской суд (ул. Бассейная, д. 6) Заседание открытое - на нем могут присутствовать все желающие (не только те, кто присоединился к иску). С собой нужно иметь паспорт. Приходить лучше заранее - к 9:30, так как на входе в суд может быть очередь. ️Наличие слушателей в зале всегда благоприятно влияет на процесс и не позволяет суду и ответчикам ни на минуту забыть, насколько важный вопрос решается в деле. Приходите на заседание, чтобы поддержать команду юристов

Дмитрий Абрамов

СТОП! КРТ Завтра 24 августа 2023 в городском суде (ул.Бассейная, 6, в зале 51) состоится очередное заседание по коллективному иску пр

Сегодня

СТОП! КРТ Завтра 24 августа 2023 в городском суде (ул.Бассейная, 6, в зале 51) состоится очередное заседание по коллективному иску против КРТ. Начало в 10 утра, с собой нужно иметь паспорт. Приходите поддержать истцов! https://t.me/Protiv_Hati_S_Krau/2389

Готовимся к завтрашнему заседанию, обратили внимание на такой | Иск против КРТ

Готовимся к завтрашнему заседанию, обратили внимание на такой пассаж в возражениях от губернатора Прямо и цинично признают, что достижение придуманных кем-то показателей для них важнее, чем реальное улучшение жилищных условий. Ради этого они готовы выбрасывать нас на улицу и строить на месте наших домов недостающие миллионы квадратных метров. Уму непостижимо. Следующее заседание уже завтра в 11:00 по адресу ул. Бассейная, д. 6 зал 51 (Городской суд) Приходите поддержать команду юристов

Предыдущее сообщение

Следующее сообщение

Перейти в канал Иск против КРТ

Спасибо всем, кто заполнил анкеты! Больше заполнять не нужно Результаты анкетирования выявили неочевидные на первый взгляд нарушения прав отдельных граждан: кто-то купил именно эту квартиру, чтобы жить рядом с пожилыми родственниками; кто-то специально переехал из другого города, чтобы жить рядом с медицинским учреждением для прохождения лечения; кто-то прожил в квартире с рождения и принципиально не хочет уезжать; кто-то вложил много денег в ремонт и не сохранил никаких подтверждающих документов – а значит не сможет рассчитывать на компенсацию; очень много соистцов с детьми, которые ходят в ближайший садик или школу – необходимость менять привычное учреждение или не менять, но ездить туда на общественном транспорте серьезно ухудшит жизнь всех этих семей. Чтобы ссылаться на такие нарушения нам нужны были конкретные примеры, и благодаря вам мы их получили. Мы оформили результаты в виде дополнительных объяснений и будем просить приобщить их в судебном заседании. Если объяснения приобщат, то мы исключим из них все персональные данные и опубликуем здесь, чтобы вы могли ознакомиться. Еще раз всем спасибо! Команда юристов по коллективному иску

Вниманию всех уже присоединенных соистцов

К возвращённому в Горсуд иску против КРТ хотели присоединиться ещё 154 петербуржца — но удалось не всем

ЗАЯВИТЕЛИ КОЛЛЕКТИВНОГО АДМИНИСТРАТИВНОГО ИСКА (лица, уполномоченные действовать от имени группы):

Санкт-Петербургский городской суд 1. ГУЛЕНКОВА Екатерина Сергеевна

2. КИРДЕЕВ Павел Павлович

3. ЛИХАЦКАЯ Ольга Владимировна

АДМИНИСТРАТИВНЫЕ ОТВЕТЧИКИ:

ПРОКУРОР:

А   . П " " -

1. Законодательное Собрание Санкт- Петербурга

2. Губернатор Санкт-Петербурга Беглов Александр Дмитриевич

3. Правительство Санкт-Петербурга

Прокурор Санкт-Петербурга Мельник Виктор Дмитриевич

Дело № 3а-224/2023 Судья: Е.А. Витушкина

PGUPS  KRT STOP otmena 444  59 Prixodine  24 avgusta 2023  v 10 00  gorodskoy syd  sudya Vitoshkina kab 51  delo 3f 224 2023  660 str

6947810@mail.ru KRT otmena 444 59 Prixodine 24 avgusta 2023 v 10 00 gorodskoy syd sudya Vitoshkina kab 51 delo 3f 224 2023 460 str

Чиновник безразличный к горю народа и есть пятая колонна

Сносить нельзя оставить. Экспертное заключение ФГАОУ

Численное моделированием в ПК SCAD трехгранные фермы с предварительным напряжением

Специальные технические условия и расчет в ПК SCAD комбинированных пространственных структурных ферм

Специальные технические условия и расчет в ПК SCAD комбинированных пространственных структурных ферм

Trexgrannie fermi predvaritelnim napryazhenie dlya nadstroyki pyatietajek naprazhenno-deformiruemoe trexgrannix

Об испытании напряженно-деформируемого состояния фрагментов монтажного узла и пригодности монтажных соединений секций элементов

Громкая победа над 5 колонной в Петербурге

[sergei1959]

Хочу назад в СССР. Музыка и песни для души.

[egypt-museum]

Stela of the Royal Scribe Ipy

New Kingdom, late 18th Dynasty, ca. 1332-1323 BC. From Saqqara necropolis. Now in the State Hermitage Museum. ДВ-1072

This stela of Ipy, who held the titles “fan-bearer on the right hand [of the king]”, “royal scribe”, and “great overseer of the royal household”, carries a depiction of its owner making offering to Anubis, the embalmer deity, who is seated at the offering table. The introduction of this subject is an extremely important characteristic of the era.

In earlier times, depictions of deities in private tombs occurred only sporadically, while in the reign of Tutankhamun such scenes of worship began to occupy a central place in them. In this way, people were apologizing to the gods for the abolition of their cults under the previous ruler, Akhenaten. Stylistically the stela is also characteristic of Tutankhamun’s time, when works were produced, especially in the Memphite region, that were marked by the exceptional delicacy and softness of the relief.

Read more

[apatiya-ua]

Я ТУПО В АХУЇ... МОЯ ТЬОТЯ (ЖІНКА МОГО ДВОЮРІДНОГО БРАТА) БУЛА ВАГІТНА (ХОЧА У НЕЇ ВЖЕ Є ДИТИНА) І У НЕЇ СТАВСЯ ВИКИДЕНЬ ТА ВОНА В ЦЬОМУ ЗВИНУВАЧУЄ СВОГО ЧОЛОВІКА (МОГО ДВ. БРАТА), ЯКИЙ НА ВІЙНІ, СУКА, ТА ПРИ ЦЬОМУ ВОНА ВИННА!? БЛЯТЬ Я ПРОСТО ПОЧУЛА ЦЕ КОЛИ МАМА РОЗМОВЛЯЛА ПО ТЕЛЕФОНУ! Я НАВІТЬ НЕ ЗДОГАДУВАЛАСЬ ПРО ЦЕ! По-перше, якого хуя ви (Моя мама та її сестра яка і є матір'ю мого дв. брата) звинувачуєте тільки її? Я розумію що вона ним маніпулює, але він блять сам обрав так жінку і вони з нею постійно сваряться. Так моя мама ще натякнула на те, що вона була вагітна не від мого двоюрідного брата... ЩО БЛЯТЬ? По-друге, ТА ВОНИ НАВІТЬ ЗА СВОЄЮ ПЕРШОЮ ДИТИНОЮ НЕ ДИВИЛИСЬ! ПРОСТО ДАВАЛИ ЇЙ ТЕЛЕФОН, ЯК ВИ ХОЧЕТЕ ВИХОВУВАТИ ЩЕ ОДНУ ДИТИНУ КОЛИ БРАТА ВЖЕ ЗАБРАЛИ НА ВІЙНУ!? ОДНОЧАСНО ДВІ ДИТИНИ? ВИ ПОСТІЙНО СВАРИТЕСЯ І ТАК... ЩО ЗА ПЗДЦ...

[lisa-is-chilling]

я свято вірю в тамблер як майданчик для креативності, та читаю майже усі фанфіки тут, тому публікую сюди свій. я усвідомлюю, що це мабуть єдиний в природі фанфік по книжці "майже хороші хлопці", але подаруйте йому трішки любові, поширюйте та реагуйте, якщо вам сподобалось!

рейтинг: PG-13 (поцілунки, легка лайка), 2098 слів

— Ти думав, куди будеш вступати?

Я нервово крутив у руках ручку, бездумно витріщаючись на спинку ґеймерського крісла, яка ховала за собою згорблену над домашнім завданням спину Кіма. Я готувався до цієї розмови от вже декілька тижнів, нав’язливі думки гуділи в голові бджолиним роєм, і навіть важко викроєний час наодинці з моїм хлопцем — хлопцем! — не міг перевести мою увагу в інше русло. Кінець-кінцем, саме він був об’єктом цих думок.

Крісло коротко скрипнуло (пора б уже змастити, чи що), Кім повернувся до мене боком та з підозрою глянув на мене крізь примружені повіки:

— У Київ, я ж казав про це.

Так, ми справді говорили про це, і я вже вивчив Кімову мантру напам’ять — “От тільки заберусь звідси, і усе налагодиться”, — але справа була не у вступі, і навіть не в місті, куди він усе свідоме життя мріяв переїхати, а в тому, чи входив у ці плани та мрії я. Мені було страшно напряму задати це запитання, і не знаю яку відповідь страшніше було отримати: заперечну чи ствердну.

— Ага, — мугикнув я та повністю влігся на ліжко Кіма, втупившись поглядом у білу стелю. Я помітив тонкі тріщинки на стику панелей, які бігли через усю кімнату, та декілька дрібних плям підозрілого походження — чи то Кім бозна що у стелю запускав, чи вже почала рости пліснява, хоч жодному із цих варіантів я не здивувався би. — А в який універ подаватись будеш?

— Ще не знаю, — я помітив, як він потиснув плечима, — які там медичні є. 

— А ти інші міста не розглядав?

— Та не те щоб дуже, — крісло знову натужно скрипнуло: Кім відкинувся на спинку та витягнув свої довжелезні ноги. — Думав про Одесу чи Львів, щось таке, велике та толерантне. Ну, хоча б велике. Але чесно, для початку хоча б ЗНО здати. Якщо завалю, так і застрягну в Смілі до кінця своїх днів.

Крісло ��нову повернулось до мене спинкою, а я протяжно зітхнув. На відміну від Кіма, я поняття зеленого не мав, чим хочу займатись по життю. Я знав. що мені подобається футбол, що маю хист до мов та неточних наук — літератури, історії, географії. Поки Кім тяжів до хімії та біології, при тому з чітким наміром здати випускні екзамени, вступити в медичний та отримати вищу освіту, я навіть не визначився зі спеціальністю, яка мене хоча б трішки зацікавила. Я не був певен, що можу напряму пов’язати своє життя із футболом, але й умовним вчителем англійської мови теж не дуже хотілося би бути.

Я різко встав з ліжка: — Піду заварю чаю. Будеш?

— Мені кави, дякую, — відповів Кім, і я вийшов з кімнати на кухню. Поставив на плиту чайник, запалив конфорку, знайшов у шафці каву, чай та цукор, витягнув дві кружки — одна жовтогаряча з котом, інша біла, з червоними квітами. Знайомі рухи допомагали відволіктися та заспокоїти тривожні думки хоча б на п’ять секунд. Захотілось опинитись на футбольному полі, щоб легені пекло від нестачі повітря, м’язи горіли від напруги, і в полі зору лише ворота та потреба забити гол: там у мене не було часу тривожитись.

Чайник потихеньку почав подавати ознаки життя.

Батьків Кіма ще не було вдома — мабуть, пішли до нас в квартиру, залишаючи нас із Кімом вдвох. Іноді мені здавалося, що вони знали або принаймні здогадувались про наші стосунки, хоч ми їм нічого не казали. Але це треба бути повним ідіотом, щоб не помітити, як ми були разом ледь не 24 години на добу останні два місяці. Ми і раніше були близькі, проте тепер це було навіть трішки абсурдно: ми не говорили в школі, навіть не дивились один на одного, зате після закінчення навчального дня не відлипали один від одного — йшли або до мене, або до нього додому, іноді ходили гуляти чи навіть заходили у якісь кав’ярні. Кім був моїм хлопцем, проте він не перестав бути моїм найкращим другом, і це було найкраще відчуття в усьому світі.

Два місяці, трясця твоїй матері. Два місяці ми були разом. А було відчуття, ніби пройшло два тижні. Все було настільки новим, і водночас знайомим, що часом голова йшла обертом. Ось він, Кім, хлопець, якого я знаю буквально з пелюшок, з яким ми пройшли вогонь, воду та мідні труби, який був мені найближчою у світі людиною, і тепер мені не потрібно було стримуватись, аби не цілувати його. Я міг затягнути його в закуток школи та притиснути до стіни, або дочекатись коли усі підуть додому після тренувань та цілувати його у роздягальні або під душем, повалити його на ліжко вдома чи посадити на стіл (якби мама про це знала, по голівці б не погладила). Це відчувалось природнім — бути його продовженням, притулятись так близько, що не розібрати, де закінчується він, а де починаюсь я. Просто бути поруч із ним, крутитись на одній орбіті, мати єдиний центр тяжіння. Два найщасливіших місяці у моєму житті, які, я сподівався, будуть тривати усе життя.

Та я не був наївним. Я розумів, що це мої перші серйозні стосунки, і вони навряд триватимуть до кінця наших днів. У Кіма теж досвіту було не те щоби багато, проте мені здавалося, що він почувався набагато впевненіше, ніж я. У мене і дівчат до цього не те щоби було багато, не кажучи вже про хлопців. Іноді його холодність лякала та дуже тривожила, але як же він дивився на мене. Під його поглядом у мене перехоплювало подих, кров у жилах закипала і розливалась по тілу опіками. Я почувався центром його всесвіту, повітрям, яке він вдихав, ніби я був життям після довгого періоду виживання. Але усе це не означало, що він хоче бачити мене у своєму майбутньому чи будувати зі мною спільне життя.

Зі свистом закипів чайник. Я налив у кружки окропу та тільки хотів взяти їх, аби віднести в кімнату, як мені та талію лягли чужі долоні, і я здригнувся від несподіванки. Кім опустив підборіддя мені на плече та притиснувся грудьми до моєї спини.

— Тебе щось тривожить, — це було не запитання. — Щось сталось?

— Ні, нічого, — відповів я та повернувся у його руках, зустрічаючи пильний погляд темних очей. — Все добре.

— Я може і не найвідкритіша людина на землі, проте я здатен зрозуміти, що з моїм хлопцем щось коїться. — Його хлопець! Я з усіх сил стримував ідіотську посмішку. — Поговори зі мною.

— Це так тупо, — пробурмотів я собі під ніс, опустивши голову. Мені несила було дивитись на Кіма, на його щиру стурбованість та зведені докупи брови. Неймовірно гарний, навіть коли насуплений. Від одного лиш вигляду його губ голова враз порожніла, і усі конструктивні думки зміщувались південніше, перетворюючись на зовсім не конструктивні.

— А що ще нового? — я відчутно штовхнув його в плече, від чого Кім похитнувся. — Ауч. Окей, вибач. Як би тупо це не було, ти можеш сказати мені.

Попри відкритість Кіма — що само по собі було дивом, — мені було боязко довіряти йому найзаповітніші думки. Ми вже це все проходили та дійшли висновку, що не говорити між собою зовсім не допомагає нашим стосункам. Проте набагато легше було на словах, аніж справді впускати людину в саме нутро, не зважаючи як довго ти цю людину знаєш. Мені досі здавалось, що ті відносини, які нам з Кімом вдалось налагодити, були крихкими, неначе кришталь: доторкнись — і усе піде тріщинами, а то й взагалі посипеться гострими уламками. Я не хотів ризикувати, проте мене буквально на фігурально “приперли”, тому доведеться зробити стрибок віри та сподіватись на краще.

— Я просто… — я зітхнув, — я поняття не маю, чим хочу займатись. Типу, мені подобається футбол, англійська мова, навіть українська мова, але пов’язати з цим життя? Не думаю що це настільки серйозно. Але що мені тоді робити? Хто я взагалі такий?

— Вау, — Кім вражено сіпнув бровами, — екзистенційна криза накрила неочікувано. — Він стиснув мої руки в своїх долонях та потягнув у бік кухонного столу, де відсунув стілець та посадив мене на нього, поки сам присів навпочіпки, не залишивши мені жодного шансу і надалі досліджувати розмальований під дерево лінолеум. 

— Хер з тим всім, — просто сказав він, ніби від цього не залежало усе моє подальше життя. Я хотів запротестувати, проте він швидко притиснув долоню до мого рота: — Дай мені закінчити. — Його рука зісковзнула, коли я мовчки кивнув головою, та прилаштувалась у мене на коліні, зігріваючи і без того гарячу шкіру. — У тебе буде ще купа часу зрозуміти, чого ти хочеш. Моя мама каже, що в нашому віці взагалі неможливо знати, куди нас заведе життя, тому варто просто розслабитись та плисти за течією.

— Ти ж у нас такий розслаблений, — скептично відповів я йому, натякаючи на гори додаткових завдань до іспитів, якими Кім завалив себе на початку року.

— У мене є ціль та я йду до неї, — він стиснув плечима, — не мати цілі теж нормально. Ти можеш влаштуватись кудись на підробіток, підназбирати коштів, поки не зрозумієш, в якому напрямку хочеш рухатись.

Я щось мугикнув собі під ніс, не відчуваючи ніяких змін. Це все звучало правильно і логічно; нічого такого, що я вже не чув раніше від мами або тієї ж тітки Ані, але і відповіді на своє запитання я не отримав: у моїй голові, Кім все ще залишав мене у Смілі, поки сам переїжджав у Київ. Я прикусив губу в секундних роздумах — згорів сарай, гори й хата.

— Це ще не все. Як щодо… нас?

— Нас? — тупо перепитав Кім. Він кліпав широко відкритими очима, ніби совеня, що підняло хвилю злості у мене в грудях.

— Так, нас. Я знаю що ми разом не так вже й довго, але я кохаю тебе до нестями, і я не можу уявити своє життя після того, як ти поїдеш в Київ, а я залишуся тут “розбиратись у собі”, бо ти був у моєму житті завжди. Хер з тим університетом, якщо тебе поруч не буде.

Повисло напружене мовчання. Кім витріщався на мене з відкритим ротом, ніби вперше бачить, і я придушив внутрішнє бажання закотити очі або дати йому кулаком поміж тих же очей. Як на людину настільки розумну, Кім був неймовірним бараном коли мова заходила за емоції та почуття.

— О-о, — видав він після майже хвилини тиші, — я якось… не думав про це.

— Приємно знати, — я скорчив міну та хотів було встати, проте Кім всадив мене назад, за що потреба прикласти йому збільшилась вдвічі. — Та стій ти, гаряча голова. Я ще нічого не сказав.

— Тоді кажи, тобі ще домашку закінчувати.

— Та заради бога, — почув я його шепіт, проте не встиг нічого сказати, бо він одразу продовжив: — Я не думав про це — це правда. Але це ще не означає, що я покину тебе щойно вступлю в інше місто. Я просто… якось уявляв, що ми будемо переписуватись, зустрічатись час від часу. І, ну, — тепер він знервовано кусав губу, ніби сумнівався, чи варто казати це вголос, — я би звичайно хотів, аби ми переїхали разом.

Знову запала тиша. Я чомусь згадав за чай, який стигне у чашках на тумбочці біля плити, поки Кім біля моїх ніг незграбно переминався на місці — мабуть, втомились м’язи. Я хотів щось сказати, проте не знав, що саме. Вибач, що я такий придурок? Вибач, що сумніваюсь в тобі? Якого дідька ти не сказав мені про це? 

— А, і ще, — він випрямився в повний зріст, взяв моє обличчя в свої долоні та підняв догори. На його губах грала ледь помітна посмішка, від якої в мене на мить зупинилося серце, а очі блищали ніжністю, — я теж кохаю тебе, — і м’яко поцілував мене. Я відчув, як щоки починають рум’янитись, а дихання пришвидшуватись, проте поцілунок тривав декілька секунд, не більше ніж дотик губами, — і ось він знову дивився на мене згори до низу, пестив великими пальцями мої гарячі щоки. Клянусь богом, мені ніколи не набридне бачити його таким: лагідним та м’яким, ніби добре вим’ята глина, з якої можна ліпити все, що завгодно.

— Я знаю, — це було не вперше, коли ми кажемо один одному ці слова, і не вперше, коли я роблю один і той самий референс на “Зоряні війни”, проте Кім знову, як і вперше, коротко хрюкнув зі сміху, потягнув мене догори, і стиснув у міцних обіймах, варто було мені встати на ноги. Його вишнево-тютюновий запах звично лоскотав мені носа, я заховав обличчя в його плече та видихнув, відчуваючи миттєве полегшення. Можливо, мені варто було просто його обійняти замість того, щоб заводити цю розмову? Кім похитувався з боку вбік, заколисуючи нас, і я справді відчував, що от-от засну, проте він знову заговорив.

— Я не питав тебе, бо сам про це ще не думав. Але я хочу бути з тобою. Навіть якщо ми опинимось у різних містах, я просто так тебе не відпущу.

— Добре, — сказав я йому в плече. — Поговоримо про це детальніше?

— Пізніше, я обіцяю, — відповів він, і бджолиний рій в моїй голові нарешті затих. — А зараз нам треба розгребти ту гору домашки, яку нам задали на завтра. У людей взагалі є поняття ліміту? Поки я сміявся, Кім взяв чашки з чаєм та кавою — ще гарячі, до речі, — та поніс в кімнату, я пішов слідом та зачинив за собою двері: не хотілось, щоб перше, що побачать батьки Кіма, коли прийдуть додому, це як я стою на колінах перед їхнім сином. Такий собі спосіб зробити камінґ-аут.

[lyovushkasposts]

Мне удалось найти человека из дв, с которым я спелась сразу. Он мне очень симпатичен. Оба ищем отношения и мне очень приятны его комплименты. Конечно, есть доля сомнения в себе и нем, я хочу для начала с ним пообщаться в дискорде, погулять, подружить несколько месяцев и тогда решиться.

Психотерапия идёт хорошо, не забрасываю дела и все идёт более или менее. У меня лёгкое чувство влюбленности в этого человека.

Не могу найти нужны�� нейролептик, его вообще будто перестали завозить в мой город

Госпаде, как же это прекрасно звучит друг за другом..

[zashibisi]

Битва технологий радиоприёма

Битва технологий радиоприёма

В настоящее время изобретено шесть технологий радиоприёма длинных, средних и коротких волн:

Регенератор, Супергетеродин, Прямого усиления, DSP, SDR, DRM.

Регенераторы имеют много недостатков и нашли свою нишу в радио звонках и радио управляемых игрушках.

Супергетеродины имеют хорошую избирательность, но совершенно никакой защиты от космических и индустриальных помех.

DSP тоже самое что и супергетеродин, только цифровое, без единой катушки и без керамических фильтров.

SDR аналоговый сигнал обрабатывается микропроцессором, устойчиво к космическим помехам, но сигнал часто рвётся — рвань с аналоговым качеством !

DRM — качество приёма на длинных, средних и коротких волнах как на FM, но дорогие приёмники и сигнал может быть рваным !

Прямого усиления — космические помехи слабее полезного сигнала, от индустриальных помех можно отстроиться, недостаток самовозбуждения решён китайской микросхемой ТА7642, избирательность можно улучшить добавлением второго контура и включением антенны как автотрансформатор.

Таким образом в лидерах только две технологии — DRM и прямого усиления.

DRM сигнал можно пускать вместе с аналоговым, так и делается в Индии.

Если DRM приживётся в Индии то будет мировой переход на эту технологию, если нет, то прямого усиления победит и останется единственной пригодной для ДВ, СВ диапазонов.

[ellendejour]

привет.

я опять тут. хуй знает, надолго ли. новости по весу ахуенные - 69 кг. я так весила года 2,5 года назад. и я продолжаю.

я не вижу смысла есть. я не понимала раньше девушек, которые "я не вижу смысла есть", а сейчас понимаю. вещь, которую я еще поняла - я не хочу останавливаться.

у меня очередная лесоблинская(закон не нарушаем да) драма. настроения нихуя нет. хочется просто проспать сутки 31 числа. мейби так и сделаю, закинусь транками и вперед.

я одна уже три года. ахуеть, да? мне жаль, что никто так и не полюбил меня. что со мной не так? я вроде не страшная, умная, харизма так и прет. но я абсолютно никого не интересую. только долбаебов с дв, которые такие "го ебаться"

всем нужно мое тело. но никому - душа. я понимаю, что отношения с ментально нездоровым человеком большая ответственность. но я изменилась! я в терапии, я на таблах. я не пытаюсь покончить с собой почти три года, и за это время дай боже 3 раза сорвалась на алкоголь.

я правда не знаю, почему так. мне не с кем поделиться, ибо все подруги в отношениях и у них никогда не было таких длинных перерывов. а слушать банальное "ну это закончится" - я заебалась.

еще я заебалась, что все те, кому ты открываешься - съебывают. чувство, что ты хуйня, становится сильнее.

как-то так.

[dmmyring]

щас в дв лайкнул чел, вообще у меня правило в 18-летними и старше не общаться, но он предлагает плейлистом поделиться (тоже металлист)

интересно

[vsm-vist0]

Зачем я опять сижу на дв?!!!????

[pfist]

В продолжении истории:

8.04 Арт решил не медлить с расходом и заблокировал мои контакты. Хорошо хоть с этим не пришлось ебать мозг. Люблю, когда рутину можно на кого-то свалить😂👌🏻. 11.04 довольно быстро закончила все дела и, не дай бог повторить, зарегалась в дв, чтобы быстро найти с кем прогуляться. Встретилась с первым...это такой ребёнок, хоть он и старше меня, но бл🙃 у чувака 0 амбиций и я уверена на 100% что он сопьётся уже к 40 годам. Разошлись с ним через 1,5 часа и только я хотела идти по своим делам, как пишет второй. Встретились с горем пополам. И что я вижу?) чурка натуральный. Не оскорбление! Позже узнала возраст и нацию и, вроде бы, всё шло хорошо, но. НО) Есть два типа татаров: городские и коренные. Вот он оказался первым, а это тоже самое, что быдло за смазливым личиком. Кароч, после тренировки когда меня встретило это чудо, началось самое веселое. Облапали, лезли целовать, мольбы погулять подольше и рассказы о суках бывших. Флаг на флаге))) думаю, хватит мне приключений...хотя бы до конца месяца

[sergei1959]

Музыка и песни для души Александр Абдулов Старый Новый Год!