#настрій

[amriya]

Мрії це

[karp8]

самотність.

всепоглинаюча

всюдисуща

до блювотиння постійна

щоденна щохвилинна

невпинна

невблаганна

постійна

нескінченна самотність.

вона так міцно вчепилася, ніби без мене вже ніяк. немов закохана до нестями дівчина. що ти в мені знайшла? так, ми довго були разом, прожили роки, іноді були щасливими, але може вже вистачить? скільки це ще триватиме? я втомився від тебе, ти мені набридла. вибач, що так різко та прямо. просто як є. мені страшно, що я також не зможу без тебе, чесно. відпусти, давай залишимось друзями. або коханцями. давай іноді зустрічатись, коли нам буде погано, коли будемо втомлені від всіх навколо, коли захочеться трошки одинокості з крапелькою туги. ти постійно зі мною, дай мені спокій. навіть коли я в дрібній хатинці з побратимами день і ніч два тижні, де яблуку ніде впасти; коли у моїх навушниках грає музика і я дивлюсь крізь людей, роблячи вигляд що не бачу, як вони мені щось сигналізують чи намагаються сказати; коли розмовляю з друзями і раптом замовкаю, бо розумію що насправді я зараз не з ними, а з тобою, люба, бо не можу тобі зрадити. досить, кохана, я тебе не забуду, але все скінчено. будь ласка! ДОСИТЬ(

30.12.2022

[juliyacherna]

"Якщо ти впевнений, що все вийде - ти правий" "Якщо ти впевнений, що нічого не вийде - також правий" Нагадую собі це кожного разу, коли замислююсь про майбутнє. Головне, окрім упевненості ще мати той самий план і не забути підняти дупу для його реалізації , бо без цих 2х пунктів " магія всесвіту" не працює 😜 #думкиукраїнською #думай #магіявсесвіту #настроение #настрій #думкивголос #думки #lovelife #loveworld #think #mood #motivationsforlife #motivation #люблюэтотмир #люблюжиття #люблюжизнь https://www.instagram.com/p/CoFPWLetiwX/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[unhonestlymirror]

Думаю про своє село, яке під окупацією... в баби й діда купа груш росла, й вишня, й ожина, в яку не можна було лізти, щоб не поранитися... й малина, й порічка, й часник, який ми викопували. Чорт його зна, коли я зможу приїхати знову.

[julibernardo]

Gay communist is as idiotic as jewish nazi.

Imagine having so little brains and self respect to associate yourself with the ideology that actively wants you dead.

[miysobaka]

Любовний настрій / 花样 年华

Гонконг, 2000

Реж. Вонг Карвай

[ruslanspaceart]

6 Грудня.

❄️Війна, перемога, мир! Ось така послідовність. З святом вітаю наших військових! Вороги нашої державності, народності будуть переможені!🔥 Як зовнішні, так і внутрішні...😉

.................................

December 6.

❄️War, victory, peace! This is the sequence. Happy holiday to our military! The enemies of our statehood and nationality will be defeated!🔥 Both external and internal...😉

[mishacollins]

поточний настрій.

[strawberryspider777]

[girl-with-demons-in-her-soul]

Вчора ходила гуляти з одногрупниками. Вони приволокли своїх знайомих, які, не знаю чи іронічно, заливали шось про "батька леніна", "комунізм", "большевізм", цитували росняві вірші, захоплювалися роснявими авторами. І це досить інтелектуально розвинута молодь, яка, проте, якогось чорта опинилася в дивній інфобульбашці. Ще одна дівчина, яка все життя прожила у Львові, раптом почала переходити на російську і тішитися, шо в неї десь там були родичі із падмасковья. Я довго не витерпіла і пішла, настрій був на нулі.

І от зараз, коли бачу новини про влучання в дитячу лікарню, бачу ці фотографії, мене знову накриває як в перші дні повномасштабної. Мене так давно не накривало, але ж це діти. Крихітні люди, які не заслуговують такого. Ніхто не заслуговує. Вони їхали туди, лікуватися, з шансом на виздоровлення, натомість опинилися під завалами, в кращому випадку з величезним страхом, який в майбутньому ще точно в них прокинеться.

Я ніколи не зрозумію тих людей. Ніколи не зрозумію ту молодь, яка вже майже не знає, що таке зросійщення (бо ж навіть значно молодша за мене і росла вже в період квот, більш українського інфопростору), але врешті все одно продовжує вважати, що це от весело. Що це от нормально.

Ніколи не зрозумію отих от, які кажуть, що "главноє штоби чілавєк бил харошим". Коли дивлюся на ці перелякані обличчя, намагаюся не думати, що краще б там була я. Але все одно відчуваю відповідальність за те, що раніше роками споживала ту культуру також.

Головне зробити все, що залежить від нас, зараз. І мінімальне це відмовитися від російського, якщо в цьому немає нагальної необхідності. Хоча насправді за ці три роки я вже забула, що таке критично нагальна необхідність до російської, бо ж в багатьох випадках можна знайти англомовні, а то й україномовні аналоги.

Огидно. Просто огидно, страшно, ненависно. Купа змішаних емоцій, які потрібно кудись вилити, то й виливаю їх сюди. Русня це гній, яка має понести кол��ктивну відповідальність. Власне, це все.

[juliyacherna]

Сьогодні душа прагнула висловитись словами через рот. Довго сиділа міркувала над словоформами, аж випадково натрапила на цей текст, прямо те що зараз приходить від всесвіту. Тож просто поділюсь : "Одну успішну жінку запитали в чому її секрет. Вона посміхнулася і відповіла: «Успіх прийшов, коли я вирішила залишити дрібні битви для дрібних бійців: Я перестала боротися з тими, хто брехав про мене ... Я перестала боротися з родичами ... Я перестала боротися за любов і увагу ... Я перестала боротися за свої права з хамами ... Я перестала боротися, щоб догодити всім ... Я залишила цю боротьбу тим, кому більше нема за що воювати ... Я стала боротися за моє бачення, мої мрії, мої ідеї і мою долю. День, коли я відмовилася від дрібних битв, - це день, коли я стала успішною і набагато більш щасливою». Деякі битви не варті вашого часу!" . . . . #думки #думкивголос #настрій #люблюжизнь #люблюжиття #люблюцейсвіт #mood #lovelife https://www.instagram.com/p/CnrRJ38tV_F/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[youkomorie]

Коли мені сумно чи настрій паршивий, мені хочеться піклуватися про інших). Нещодавно за собою таке помітила. Навіть якщо це незнайома людина, чи людина з якою я не дуже близька. Якось так виходить, та і мені дійсно не все одно.

[unhonestlymirror]

Коротше, повз вулицю до мого магазину є надпис "Нєізбєжноє прінімай равнадушно" (російською), й кожного разу я кажу "Та пішов ти на***", йду далі й одразу так весело й легко на душі

[plupk]

04:48

я перестав боятись світанків. вони гарні насправді... і тепер я чомусь менше відчуваю сум. але це мене одночасно непокоїть і піднімає настрій.

відключення світла стають все більш жахливими. я майже не можу працювати. батьки кличуть до себе. але я, звісно, до них не поїду. раніше ходив працювати в якісь заклади на кілька годин, але тепер на вулиці неймовірна спека, і виходити більш ніж на 10 хвилин стало жахливо.

відчуваю себе вічно втомленим. ніби я знаходжусь в дуже довгому сні. хочеться зайнятись чимось реальним, матеріальним.. не знаю.. якось менше думати і дивитись в екран.