#майнові права

[supremecourtua]

Нарешті Велика палата виправила помилку, що тривала роками, та захистила права інвесторів від недобросовісних забудовників та надала можливість визнання права власності на підставі договорів про придбання майнових прав.

Суд зазначив, що позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що правозастосовчу практику в подібних спорах необхідно консолідувати, а відтак частково відступити також від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, оскільки в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.

[barristers]

[soonyaus]

Створення програмного продукту для онлайн-казино — злочин?

Кіберполіція намагається довести, що розробники програмного забезпечення є співучасниками організаторів грального бізнесу. Чому це не так і як захиститись програмістам

Матеріал підготовано у співавторстві з адвокатом АО «Овчаров і партнери» Олексієм Гнатенком

Поліція vs айтішники

Нещодавно кіберполіція традиційно з показовою демонстрацією силової компоненти провела обшук в ІТ-компанії. Агентству Zlodei Advertising інкримінують надання послуг зі створення та підтримання онлайн-казино.

Обшуки проводилися не лише в цьому агентстві, але й в ряді інших компаній, що знаходяться у Києві та Харкові і були направлені на розслідування діяльності поки що невідомого широкому загалу онлайн-казино.

В ході обшуку вже традиційно були вилучені комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Все це відбувається на тлі активного обговорення законопроекту № 2740, більше відомому як «Маски-шоу — Стоп! v. 3.0.». Він спрямований на боротьбу із тиском правоохоронних органів на бізнес, зокрема на ІТ-компанії.

Повертаючись до конкретного випадку з агентством Zlodei Advertising, закономірними будуть запитання:

—  чи є у створенні онлайн-казино склад злочину?

— як все ж таки захистити ІТ-бізнес від свавільного втручання правоохоронних органів?

Ми вирішили дослідити ситуацію у сфері грального бізнесу, щоб будь-який пересічний громадянин зміг самостійно сформувати своє відношення як і до цього виду діяльності, так і до роботи програмістів, що працюють в цій сфері.

Трохи законодавства (питання ж серйозне)

Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» містить визначення термінів «гральний бізнес» та «азартна гра».

Так, гральний бізнес — це діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Азартна гра — будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Мабуть, цих трьох абзаців закону достатньо для розуміння того, що є забороненим.

У Кримінальному кодексі України є стаття 203−2, яка передбачає кримінальну відповідальність для тих, хто займається гральним бізнесом.

Так, зайняття гральним бізнесом карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, караються штрафом від сорока тисяч до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для учасників азартних ігор передбачили адміністративну відповідальність за ст. 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто ми маємо заборонене в Україні діяння, за яке настає кримінальна відповідальність для організаторів та адміністративна відповідальність для учасників, що користуються послугами цих організаторів грального бізнесу.

Розробник — не організатор гри

За задумом законодавця, нести кримінальну відповідальність повинні організатори азартних ігор, які здійснюють діяльність з метою створення умов для проведення азартних ігор та видачі виграшів (призів) їх учасникам.

Але як правоохоронці та суди розуміють визначення організатора? Судячи з вироків за 2019 рік, якими організатори азартних ігор були засуджені до позбавлення волі (забігаючи наперед зазначимо, що їх не багато), організаторами є особи, що, приміром, використовують орендовані нежитлові приміщення, облаштовують гральні зали для надання гравцям доступу до азартних ігор на комп’ютерах, підбирають персонал для функціонування грального закладу.

Висновок напрошується сам собою — якщо ІТ-працівники не є особами, що здійснюють певні дії, а саме організаційний контроль за діяльністю закладу та не приймають участь у розподіленні прибутків від незаконної діяльності, такі особи не можуть вважатися організаторами забороненого виду діяльності та не є суб'єктами злочину.

Обов’язковою ознакою злочину, пов’язаного з азартним бізнесом, є мета — отримання прибутку.

Прибуток програмістів — не від азартних ігор

Обов’язковою ознакою злочину, пов’язаного з азартним бізнесом, є мета — отримання прибутку.

Наш випадок відрізняється тим, що ІТ-спеціалісти, по-перше, розробляють програмне забезпечення для онлайн-казино, що само по собі не є забороненим видом діяльності, або таким, що потребує отримання спеціального дозволу від державних органів.

По-друге, оплату за розроблення програмного забезпечення для онлайн-казино отримується ІТ-спеціалістами саме за створення інтелектуального продукту — комп'ютерної програми.

Тому спеціалісти у сфері ІТ отримують прибуток не від діяльності забороненого грального бізнесу, а за розроблення комп’ютерних програм, що не заборонено законодавством.

Аргументи захисту

По-перше, ІТ-працівники не є особами, що здійснюють організаційний контроль за діяльністю закладу та не приймають участь у розподіленні прибутків від незаконної діяльності грального закладу.

По-друге, спеціалісти у сфері ІТ отримують прибуток не від діяльності забороненого грального бізнесу, а за розроблення комп’ютерних програм, що не заборонено законодавством.

Тоді як убезпечити ІТ-компанії від ризику бути співорганізатором грального бізнесу у зв’язку з розробкою програмного забезпечення, яке на думку органів досудового розслідування може використовуватися організаторами онлайн-казино?

Рекомендації д��я програмістів:

1) мати офіційно оформлені договірні відносини із замовником програмного забезпечення.

2) договір має містити чітке технічне завдання на розробку програмного забезпечення.

3) резидентство замовника повинно бути тієї країни, яка не забороняє гральний бізнес.

4) у договорі має бути попередження про відповідальність за використання програмного забезпечення в межах України та інших юрисдикцій, які забороняють даний вид діяльності.

5) договір повинен передбачати конкретний момент переходу права власності на майнові права на комп’ютерну програму.

І головне, в договорі на розроблення комп’ютерної програми не прив’язувати винагороду IT-компанії до доходу організатора від діяльності грального закладу. Те саме стосується і інших договорів, наприклад, ліцензійних.

Це не гарантія того, що обшуки обійдуть стороною ІТ-компанії, але це не дозволить слідчим кваліфікувати їх дії, як співучасників злочину.

[melnychuk-partners]

У цій статті ми розглянемо ситуацію, коли  фотографи виявляють факти використання їхніх фотографій у господарській діяльності без належного правового оформлення. Для формування у вас практичного  уявлення про правові позиції судових інстанцій під час врегулювання спору пропонуємо відштовхуватися від реальної судової справа № 755/11029/15-ц.

 📌І так, фабула справи наступна:

 Позивач - фотограф звернувся до суду з позовною заявою про захист виключних авторських прав, в якій просив захистити порушені відповідачем ТОВ «ЕпіцентрК» авторські права шляхом зобов’язання припинити використання будь-яким способом (розповсюдження, продаж тощо) контрафактної продукції - фоторамок із фотографіями (автором яких є позивач) без зазначення імені автора фотографій та без його письмового дозволу; стягнути з відповідача на його користь 8 214 192,00 грн. компенсації за порушення авторських прав та 100 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що влітку та на початку осені 2012 року позивач своєю особистою творчою працею створив ряд (серію) фотографій, на яких зображені фізичні особи, що підтверджується RAW- файлами (електронними оригінальними зображеннями, які створені ним за допомогою власної цифрової фотокамери), письмовими угодами з цими особами, публікаціями цих фотографій в мережі Інтернет, де він зазначений, як автор цих фотографій.

У 2014 році між позивачем та представниками ТОВ «Епіцентр К» проводилися усні переговори щодо укладення договору про передання авторських майнових прав на зазначені вище фотографії, однак, не було досягнуто згоди щодо істотних умов, в результаті чого договір не було укладено.

В березні 2015 року позивачем було випадково виявлено, що в мережі будівельно-господарських гіпермаркетів ТОВ «Епіцентр К» (в тому числі, в м. Києві за адресами: вул. Берковецька, 6-В; вул. Братиславська, 11; вул. Полярна, 20-Д; просп. Григоренка, 40; у м. Бровари Київської області за адресою: вул. Київська, 253; у с .Новоселівка Чернігівської області за адресою: вул. Шевченка, 57) здійснюється продаж фоторамок «tag1» та «Vintage» різних розмірів (10 х 15 см; 13x18 см; 15x21см) та різних кольорів (бронзовий лист, сірий, зелений, жовтий, фіолетовий, рожевий, сріблястий, золотистий, шампань), у яких містяться відтворені зображення зазначених вище фотографій, автором яких є позивач.

Судом першої інстанції у задоволені позивних вимог відмовлено повністю. Не погоджуюсь з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, яка була задоволена частково. Суд зобов'язав ТОВ «Епіцентр-К» припинити використання фотографій, автором яких є позивач, без зазначення його імені та його письмового дозволу та стягнув з відповідача компенсацію за порушення авторського права у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень та судові витрати в розмірі 1534 (тисячу п'ятсот тридцять чотири) гривні 64 копійки.

Наразі ми не будемо обговорювати те наскільки визначена судом сатисфакція є справедливою, адже, для нас більш цінним є ті висновки, які зробили суди у якості обґрунтування своєї позиції.

🚩 Суд першої інстанції:

✅ Згідно ст. 7 Закону України «Про авторське право та су��іжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Об’єктом авторського права відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визнається твір. Згідно положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (надалі - «Конвенція») (Україна приєдналася до Конвенції 25.10.1995 року) -твором є результат інтелектуальної та творчої діяльності людини - автора, яка вирізняється своєю оригінальністю та новизною. Підлягає захисту в порядку визначеним цивільним законодавством не будь-який фотографічний об’єкт, який зазначений у ст. 8 Закону та ст. 433 ЦК України, а лише той, який підпадає під визначення твору.

 ✅Проблемним питанням захисту авторського права на фотографічні зображення залишається відсутність чіткого визначення терміну «фотографічний твір» та момент виникнення права інтелектуальної власності на такий твір. Відповідно до п. 1 ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р., яка є чинною для України з 25 жовтня 1995 року, термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектурі або наукам.

 👉Отже, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів розрізняє поняття фотографії і фотографічного твору, які Закон України «Про авторське право і суміжні права». Так, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» одним із об’єктів авторського права визначено фотографічні твори, утому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

 ✅ Європейське законодавство при визначенні фотографічного твору виходить із зазначення загальних критеріїв, яким повинен відповідати цей результат. Так у Директиві 93/98/ЄЕС зазначено, що фотографічний твір повинен розглядатися як самобутній, якщо він є продуктом індивідуальної творчості автора, що відображає його особистість, але без врахування інших критеріїв, таких як цінність або призначення, проте держави-члени можуть передбачити охорону і для інших фотографій. У ст. 6 Директиви 2006/116/ ЄС Європейського Парламенту і Ради від 12грудня 2006 року про строк охорони авторського права і деяких суміжних прав встановлено критерій, що визначає, яка саме фотографія підпадає під авторсько-правову охорону: охороняється лише самобутня оригінальна фотографія, що становить інтелектуальний витвір автора. У цьому випадку права на фотографію охороняються за загальним для усіх авторських прав на літературні і художні твори правилом ст.1 Директиви, тобто, ( як і в Україні) протягом життя автора і 70 років після його смерті. За відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували використання автором при створенні спірних фотографій певних оригінальних унікальних прийомів фотографування, оригінальних та унікальних прийомів постановки чи застосування певних унікальних технічних засобів тощо, правових підстав для висновку про те, що спірні фотографії є фотографічними творами, тобто, є об’єктами авторського права та підлягають відповідному режиму правової охорони згідно чинного вітчизняного законодавства в сфері захисту авторського права та суміжних прав, у суду немає.

 ✅Створені позивачем в процесі надання фото послуг на весіллі та на дні народження результати є саме фотографіями, які звичайно виготовляються на різного роду заходах, таких як весілля, дитячі дні народження та інші святкові заходи за класичною шаблонною постановкою, дані фотографії не містять певних оригінальних унікальних прийомів фотографування з боку позивача, оригінальних, унікальних прийомів постановки чи застосування певних унікальних технічних засобів тощо.

 🚩Апеляційний суд

✅Згідно зі статтею 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів(до якої приєдналася Україна) та статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

✅Така ознака як наявність результатів творчої діяльності є безумовною для визначення об'єкта авторського права. Проте, творінням, яке не є результатом творчої праці є переважно технічна робота, без творчої складової, така як копіювання, передрук та інше. Таким чином, до неоригінальних фотографічних творів відносяться репродукції малюнків, карт, планів, креслень, гобеленів, вітражів та інші похідні фотографії, які передають суть сфотографованого об'єкта не вносячи до зображення творчої складової.

✅В даному випадку, фотографії місять зображення людини в певні моменти її життя, які відображають її настрій та значимість події, а тому не можна стверджувати про відсутність творчої складової при їх створенні.

✅Відповідно до ч. 1, 5 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

✅Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору(зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до п. 9 ч.3 ст. 15цього Закону. Крім того, в силу останньої норми таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. А отже, оприлюднення позивачем в мережі Інтернет фотографій із зазначенням власного імені, є об'єктивною формою такого твору із зазначенням імені його автора.

[grishkoaleksandr]

39 ссылок по недвижимости за 3-ю неделю февраля’20

1. Квартира, которая напоминает космическую станцию ... Команда украинского бюро Dmytro Aranchii Architects специализируется на алгоритмической архитектуре, параметрическом дизайне и вычислительном проектировании. В результате получаются буквально «инопланетные» интерьеры

2. 8 идей для цветной затирки, подсмотренных в Instagram ... довольно часто встречаем в проектах классическую черную и белую затирку, но гораздо реже — цветную, как дизайнеры используют ее в своих проектах

3. Українці почали класти на депозити більше грошей: в чому причина ... Експерти пояснили, що українці навчилися збирати навіть при мінімальних зарплатах

4. Названы города мира с самой высокой доходностью от аренды премиального жилья в 2019 году ... Ни Берлин, ни Париж, ни Лондон не вошли в ТОП-10

5. Перепланировка квартиры: что можно и нельзя ... сделать перепланировку квартиры не так уж и сложно. Хотя, конечно, это влечет за собой дополнительные затраты — как минимум, на оплату услуг инженера БТИ и нотариуса.

6. ТОП причин за якими українцям відмовляють в оренді квартир ... Орендодавцям не подобаються тварини, діти, а іноді й стать орендарів

7. Число сданных в эксплуатацию домов и квартир в Болгарии за год взлетело на 89% ... в четвёртом квартале 2019 года застройщики сдали в эксплуатацию 1057 жилых зданий, в которых находились 4 474 единицы жилья. По сравнению с аналогичным периодом 2018-го количество сданных домов выросло на 46,4%, а жилых единиц в них – на 88,5%

8. Сколько новостроек с задержками сдачи продается в Украине ... Какую долю рынка первичной недвижимости составляют проекты с перенесенными сроками ввода в эксплуатацию

9. Пленки Гончарука, феномен Укрбуда, коррупция в ГАСИ на 10 млрд ... Депутат Слуги народа и соратница премьера о коррупции в строительной отрасли, работе с Алексеем Гончаруком, ликвидации ГАСИ и сносе хрущевок

10. Впервые за пять лет в Ванкувере отмечен годовой спад цен на жильё ... недвижимость в Большом Ванкувере подешевела ��римерно на 5,2% в последнем квартале 2019 года по сравнению с тем же периодом в 2018

11. Огляд ринку нерухомості України: коли запрацює іпотека та як подолати хаотичну забудову ... про інструменти, які допоможуть зробити правила гри на ринку більш прозорими, подолати хаотичну забудову й запустити доступну іпотеку

12. Психология продаж недвижимости ... Эффективные инструменты агента по недвижимости. Феликс Альберт

13. Ціна новобудов: найдорожчі та найдешевші міста у передмісті ... Лідер за вартістю квадратного метра — Вишневе, де ціна підросла на 0,7% і становить наразі 15 300 грн. Другу сходинку за вартістю квадрату посів Бориспіль, де середня ціна додала 0,7% і досягла позначки 15 тис. грн. Така картина може пояснюватися тим, що останнім часом в Борисполі не так багато стартів продажів нових ЖК або черг. Трішки підросли Бровари – на 0,73% до 13 600 грн/кв. м, Буча додала одразу 3,1%, тут наразі ціна квадрата становить 12 900 грн. Подорожчав квадрат і в Тарасівці майже на 1,7% до 11 800 грн. Без змін залишилася середня вартість в новобудовах Ірпеня, Петропавлівської Борщагівки — 14 000 грн за квадратний метр, у Вишгороді — 13 500 грн/кв. м, Святопетровському — 11 000 грн/кв. м, тримає ціну Білогородка — 11 000 грн/кв. м, Гатне — 13 000 грн/кв. м, Ворзель — 10 300 грн/кв. м. Дещо просіла ціна в Гостомелі, Софіївській Борщагівці та Обухові на 2,2%, 2,8% та аж на 9% відповідно, тож наразі тут квадрат коштує 12 800 грн, 13 700 грн та 11 100 грн.

14. Податок на квартиру: як відбитися від штрафів і не нажити проблеми ... Податкова повинна надіслати платіжки до 1 липня, але робить це не завжди

15. Індекс офісної нерухомості постійно зростає ... в Q4 2019 р. індекс офісної нерухомості склав 287,4 пункту, продемонструвавши зростання на 0,38 пункту або 15,2% в порівнянні з Q3 кварталом минулого року і збільшення на 68,4 пункту у порівнянні з Q4 2018 р. Зокрема, за даними аналітиків UTG, в Q4 2019 року середньозважений рівень вакантності становив 7,6%, продемонструвавши зростання 1,8% за квартал. У розрізі класів вакантність складає - 4,7% в класі «А», 8,9% в класі «В» і 12,4% в класі «С». “За підсумками Q4 2019 року в столиці було ведено в експлуатацію близько 59 тис. кв. м, що і вплинуло на незначне зростання вакантності. Але все ж низькі показники рівня вакантності й зростання добробуту ІТ-компаній відбилися на зв'язаному показнику, спровокувавши відчутне зростання орендних ставок, — пояснює старший аналітик Департаменту стратегічного консалтингу компанії UTG Оксана Гаврилевич. — За підсумками Q4 2019 р. середньозважена ставка оренди на офіси класу «А» склала $ 33,4, в класі «В» - $ 19,9 і в класі «С» - $ 13,4 на місяць (без урахування ПДВ, OPEX, коридорного коефіцієнта і BOMa). В цілому зростання цін за Q4 2019 р. відбулось на офіси в класі «А» - 11%, в класі «В» - 4% і в класі «С» - 6,1%”.

16. Скільки коштує ремонт у квартирі та як зекономити ... В Україні останнім часом з’явилось чимало якісних і недорогих будматеріалів, у нас вже є якісні фарби і лаки, паркет і керамічна плитка, широкий вибір сантехніки. Тому тепер ремонт квартири середньої площі не перетворюється у здачу крові і грошей для багатьох українців.

17. Шкафы на кухне: стоит ли делать их до потолка, плюсы и минусы ... Кухня до потолка за и против: проще сказать, почему все шкафы не делают высотой во всю стену. Во-первых, часто это тяжело сделать из-за конфигурации потолка и систем коммуникации. Во-вторых, стоимость фасада возрастает при увеличении его пощади. И в-третьих, при высоте потолков под три метра можно гарантировать проблемы с доступом к самым верхним полкам. Тем не менее у шкафов-великанов достаточно плюсов и множество поклонников.

18. Спрос на жильё в Румынии подскочил на 16% за год ... В Бух��ресте рост покупательской активности составил за аналогичный период 12%, в Клуж-Напоке – 32%, в Тимишоаре – 19%, в Брашове – 14%, в Константе - 18%

19. Як вигідно орендувати офіс в Києві в 2020 році ... У 2020 році попит на офіси в Києві буде високий, пропозиція при цьому зростає не активно, хороші варіанти швидко йдуть з ринку

20. Какие рассрочки на жилье предлагают застройщики в Киеве и других городах ... Рассрочки  в новостройках с одной стороны стали обязательным атрибутом покупки жилой недвижимости, с другой 一 менялись в последние несколько лет.  До кризиса 2014 года минимальная сумма взноса была порядка 30%, а остаток суммы фиксировался в гривне без привязки к курсу доллара, или с привязкой к курсу доллара. Остаток суммы покупатель выплачивал в течение года, а чаще всего до конца строительства, в некоторых случаях выплата рассрочки продолжалась и после завершения строительства.

21. Чому в Україні немає іпотеки і що зробити, щоб вона з’явилася ... В Україні обіцяють дешеву іпотеку: Нацбанк очікує відновлення іпотечного кредитування в 2020 і зниження ставки до 14−15%, а прем'єр Гончарук вважає можливим домогтися 11−12%

22. Как получить право собственности на дом в селе ... Для того, чтобы оформить дом без документов в Украине, существует несколько вариантов. Закон разделяет порядок процедуры оформления права собственности в зависимости от того, в каком году был построен дом - до 5 августа 1992 года или после. Такое разделение связано с нормами законодательства, согласно которым происходит оформление права собственности на дом без документов.

23. В 2020 году в Дубае построят самое большое количество новостроек за десятилетие ... 62 500 жилых единиц планируется завершить в 2020 году

24. Топ-7 трендів ринку торгової нерухомості України в цьому році ... Активізація девелопменту, посилення конкуренції, динамічне масштабування торгових мереж та інші тен��енції, які визначатимуть розвиток українського ринку торгової нерухомості в 2020

25. Як захистити майнові права в новобудові ... Уникнути ризиків при інвестиції в недобудоване житло можна

26. Чи потрібні Україні хмарочоси? ... В Україні дозволили зводити хмарочоси до 150 метрів. З 1 січня 2020 року вступили у дію ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі». Чи можна це вважати перемогою, яка стимулюватиме стрімкий ріст міст вгору? За яких умов девелоперам можуть буті цікавими проєкти хмарочосів в Україні

27. Объекты “Укрбуда” будут доведены до конца и переданы инвесторам ... Игорь Кушнир: В “Киевгорстрое” (КГС) взяли на себя ответственность за достройку объектов “Укрбуда”, хорошо все взвесив, и в ближайшие две недели планируют принять в управление первые 6 объектов. Для инвесторов “Укрбуда” есть и первые рекомендации: начать платить рассрочку исключительно через банк, сохраняя квитанции. При этом, в КГС гарантируют, что темпы строительства своих объектов тоже “не просядут”. О новых проблемах, которые приходится решать, ситуации с ценой на квартиры, новациях нормативной базы и перспективах на будущее

28. Как изменится рынок складской недвижимости в 2020 году ... Наибольшее влияние на европейский рынок складской недвижимости окажут развитие электронной коммерции, инновационные технологии и трудовые тенденции

29. Как менялись цены на квартиры за год: от эконома до де-люкса ... В январе 2020 года на рынке новостроек Киева самый большой скачок в цене продемонстрировали дома класса «бизнес» и «премиум»

30. Як обміняти «вторинку» на новобудову ... Коли вигідно міняти вторинну квартиру на нову. Як це зробити, переваги, недоліки обміну «вторинки» на новобудову, і як уникнути ризиків.

31. 8 популярных ошибок в ремонте квартир: никогда так не делайте! ... Ремонт квартиры — дело непростое. Продумывать мелочи следует заранее, ориентироваться в коммуникациях нужно хорошо, иначе совершите непоправимые ошибки.

32. Темпы роста цен на элитное жильё в США ускорились ... Эксперты прогнозируют дальнейший рост – на 3-5%

33. Как состыковать два материала на полу ... Стык плитки и ламината без порожка или с порожком — как сделать красиво, удобно и безопасно

34. Оновлено порядок доступу користувачів до реєстрів ... Відповідно до п. 4 Порядку доступ до реєстрів надається користувачу виключно за умови відсутності щодо такого користувача діючих рішень про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

35. Як упадуть ставки за іпотекою: експерти поправили прогноз Гончарука ... На відсотки за кредитом на нерухомість впливає відразу кілька чинників

36. Податок на нерухомість значно поповнив місцеві бюджети в 2019 році ... В 2019 році порівняно з 2018 роком доходи місцевих бюджетів зросли на 17,6%, або на 41,086 млрд гривень до 275,016 млрд гривень

37. Инвесторы в Дубае переключились с «элитки» на «масс-маркет» ... Более 40% домов и квартир, приобретённых в эмирате в 2019-м, имели цену ниже ми��лиона дирхамов

38. ТОП причин, чому власники відмовляють потенційним винаймачам квартир ... Телеканал Україна. Сегодня

39. В Великобритании темпы роста цен на жильё догнали показатели двухгодичной давности ... Ещё в октябре рост цен не превышал 1%. А теперь оказался больше 4%.

[capitalbusiness]

Історія про те, як адвокат аферу провернув

 У славнозвісному 2014 році, коли все в країні було складним і нестабільним, група підозрілих типів вирішили прибрати до рук квартири в одній столичній новобудівлі, що знаходиться в центрі міста. Просто зухвало взяли і винесли з офісу управителя всі документи інвесторів.

Через певний час забудовник повернув собі свої права на подальшу діяльність на цьому об’єкті, але інвесторам довелось свої права відновлювати у суді. Однією з інвесторів була пані Лідія, про яку і поведемо далі розмову.

У 2016 році Лідія, за рекомендацією свого рідного брата, заочно уклала договір з адвокатом Савченко Віктором Івановичем і передала через брата оригінали документів на квартиру, на яку так довго чекала і в яку вклала всі свої кошти. Так як жінка взагалі не розумілась, що і як їй робити і як повернути свої права на квартиру, вона була впевнена, що професіональний адвокат допоможе їй. Підписавши адвокатський договір та позовну заяву, вона подальші справи довірила людям, яким довіряла – братові та адвокатові.

На жаль, у 2017 році брат Лідії раптово помирає. Розгублена Лідія звернулась у Шевченківський суд, де ознайомилась зі своєю справою і в той же час, за допомогою зятя, знайшла контакти адвоката, який вів її справу. Жінка не має юридичної освіти і не розуміється у ведені справ, про що не міг не знати адвокат. Викликавши довіру у своєї клієнтки, він упевнився, що ��одних документів на квартиру та не має і запропонував їй ці документи відновити.

Нагадуємо, що у 2016 році інвестор Лідія передала ці документи через брата адвокатові, про що той ну ніяк не міг забути! Схему відновлення документів адвокат запропонував просту – він надрукує текст і поставить «липові» печаті на цьому документі. А щоб процес був швидким і з мінімальним втручанням Лідії, яка працює у школі та має щільний робочий графік, попросив надати Лідію декілька чистих аркушів паперу з підписом. Мовляв, саме на них він підготує необхідні документи і надасть Лідії.

Через деякий час після того, як він отримав пусті папірці з підписом інвесторки Лідії, адвокат повідомив, що на цю квартиру, виявляється, ще один претендент заявив свої права. Мовляв, цій людині особисто Лідія передала майнові права на квартиру майже рік назад та навіть отримала гроші! Зрозуміло, що підпис на документах про передачу цих прав повністю співпадав з підписом Лідії, адже вона особисто підписала чисті аркуши, довірившись адвокатові!

Не гаючи часу, новий претендент подав позов у суд про визнання його прав на цю квартиру, а Лідія та її родина залишились ошуканими. Цікавим збігом виявилось те, що адвокатом новоявленого претендента на квартиру є… хто б ви думали? - Савченко Віктор Іванович! Але збіг це чи хитро спланована афера – ось у цьому потрібно розібратися у найкоротший час.

Заяви на адвоката Савченка Віктора Івановича про шахрайство та підробку документів вже направлені до правоохоронних органів, а ми цим зверненням застерігаємо вас: і серед адвокатів можуть бути шахраї! І тепер у словнику разом з поняттям «чорні ріелтори» з’явилося почесне звання «чорний адвокат».

 Редакція газети пропонує адвокатові, прізвище якого згадано, висловити свою позицію з даних подій.

 (с) «Столичний бізнес»

[we-politica-ua-news-love]

Директор «Укртелефільму» за 15 мільйонів продав майнові права на квартири у ЖК «Лазурний блюз» вартістю 43 мільйона Детективи Національного антикорупційного бюро України підозрюють екс-гендиректора ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» Віктора Підлісного у зловживанні службовим становищем та використанні підроблених документів під час передачі за 14,5 млн грн. 498 more words

[topkredit]

кредитування під заставу ділянок Заставляти можна майнові права та майно; так і на банк. До недисциплінованих позичальників, методичних та практичних питань розвитку довгострокового банківського кредитування сільськогосподарських підприємств є особистими розробками автора. Маючи відкритий рахунок, матеріальні цінності без конкретного зобов’язання. Це обумовлено тим, після закінчення терміну via Оформлення кредиту онлайн

[supremecourtua]

Велика палата відійшла від своїх позицій, що буди прийняті раніше, вірогідно потрохи набираючись досвіду й зазначила:

146. Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).

147. Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти.

148. Разом з тим у разі вчинення самочинного будівництва об`єкту нерухомого майна інвестор, рівно як і забудовник, не набуває права власності на об`єкт самочинного будівництва (стаття 376 ЦК України).

149. Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України).

[agtltaxlegal]

Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/legal/zakonoproekt-petra-poroshenka-pro-nezakonne-zbagachennia-ta-iogo-alternativi.html

Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи

Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи

13 березня відбудеться розгляд комітетом ВРУ законопроектів про незаконне збагачення.

26 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 368-2 Кримінального кодексу України (про незаконне збагачення), яким визнав зазначену статтю неконституційною. У рішенні Суду йшлось про те, що «Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України».

Нагадуємо, резонансна ст. 368-2 ККУ містила відомості щодо строків покарання у разі доведеної вини фігуранта у справі стосовно незаконного збагачення, та відомості, що саме розуміється під активами у значному розмірі та передачею активів.

Звичайно, подібне рішення викликало не лише активний суспільний резонанс, а й продуктивну роботу народних депутатів над новою редакцією зазначеної статті. Новина щодо рішення КСУ стала однією з топових в українському інтернет-просторі, і до обговорення долучилась величезна кількість пересічних громадян. Раніше «Судово-юридична газета» вже публікувала статтю про бурхливу реакцію користувачів соціальних мереж на скасування статті про незаконне збагачення.

13 березня 2019 року Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України розглядатимуться одразу п’ять законопроектів про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Вже наступного дня після проголошення рішення Конституційного суду на офіційному сайті Адміністрації Президента було оприлюднено інформацію про його намір подавати відповідний законопроект, оскільки негативна реакція користувачів соцмереж йома були зрозуміла, і питання мало бути врегульоване найближчим часом.

Президент зазначив, що він не буде коментувати рішення Суду, аби уникнути політичного тиску, проте скористається своїм правом законодавчої ініціативи. «Як Президент і як державний діяч я маю право діяти. Суд робить свою роботу, а я роблю свою», — прокоментував Петро Порошенко. Він підкреслив вважливість врегулювання означеного питання для антикорупційної політики України: «Ключові закони, які було ухвалено протягом останніх років, розроблені або підписані мною. Антикорупційне законодавство є цілісним, і впевнений, що неможливо вихоплювати, знаєте, окремі фрагменти з нього. Це може призвести до руйнації». І вже 28 лютого Петром Порошенком було підписано та зареєстровано на розгляд Верховної Ради обіцяний законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення».

Наразі у внесеному Президентом України законопроекті №10110 стаття про незаконне збагачення викладена у наступній редакції:

«1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

2. Ті самі діяння, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна».

Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під передачею активів у цій статті розуміється «укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування активами, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів».

Як вже писалося вище, ця тема не залишила байдужими багатьох законотворців, тому проект закону від Президента розглядатиметься 13 березня разом зі ще чотирма альтернативними.

Відмінність проекту, поданого народними депутатами Наталією Новак та Віктором Чумаком, від президентського полягає у визначенні активів. А саме, у законопроекті №10110-2 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» зазначається, що«під активами у значному розмірі, вартість яких значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, майнові права, інші об’єкти декларування, доходи від них або здійснені нею видатки, розмір (вартість) яких більш ніж на одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи особи відповідно до останньої поданої нею декларації». 

Проект закону №10110-3 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення», поданий народним депутатом Мустафою Найємом, також має відмінність від проекту №10110: під значним розміром активів у ньому розуміються активи, розмір (вартість, оцінка) яких перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на відміну від тисячі неоподатковуваних мінімумів у законопроекті Петра Порошенка. Основний акцент народний депутат робить на тому, що склад злочину пов’язаний не з тим, що фігурант не може довести законність походження своїх активів, а з тим, що їх вартість значно перевищує його законні та належним чином відображені доходи. Адже, за словами М. Найєма, доводити законність активів людина взагалі не повинна. Це її право, а не обов’язок.

Свою версію закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» вніс на розгляд і народний депутат та кандидат у президенти Сергій Каплін. Основною відмінністю його проекту від президентського є збільшення строків покарання, а також строку заборони обіймати певні посади. А покарання при вчинені означених діянь особою, що займає особливо відповідальне становище, пропонується у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. За словами народного депутата, такі радикальні способи покарання виправдані значною мірою тим, що закон має бути жорстким настільки, щоб про хабарі навіть думки не виникало.

Сергій Каплін пояснив основні тези свого законопроекту на своїй сторінці у мережі Facebook: «Подав альтернативний законопроект, який дозволить залізною рукою знищувати корупцію:

максимальні санкції у вигляді позбавлення волі;

значно розширив саме поняття незаконного збагачення, аби воно відповідало нормам міжнародної конвенції.

Зокрема, зазначаємо, ще це, передусім, значне збільшення активів, що перевищує можливі та реальні доходи».

Вносити зміни до законодавства про незаконне збагачення після резонансного рішення КСУ взагалі стало чимось на зразок частини програми ��ля кандидатів на пост президента України. Так, Юрій Дерев’янко також вніс на розгляд Верховної Ради свій проект закону під №10110-4. Як зазначає сам автор, ним пропонується ув’язнювати корупціонерів до 15 років із конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади, але головне — не звільняти від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за незаконне збагачення, що дозволить поновити розгляд справ, які наразі є закритими. Власне, у більших строках покарання, а також у переліку службових осіб, який депутатом пропонується внести до Кримінального кодексу, і є основна відмінність проекту закону президента можливого від проекту Президента діючого. Юрій Дерев’янко, як і Сергій Каплін, робить акцент та тому, що новий закон має бути більш жорстким та принциповим, ніж попередній.

Оскільки всі перераховані законопроекти є альтернативними основному проекту №10110, внесеному Президентом України Петром Порошенком, варто розглянути ще один основний проект закону, що також був зареєстрований 28 лютого — законопроект №10103 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за набуття у власність активів у незаконний спосіб», підготований за ініціативи ще одного кандидата на пост президента України Юлії Тимошенко. Його відмінністю від попередніх проектів є те, які що у проекті №10103 зазначається, що незаконність підстав набуття активів має бути визнано у судовому порядку, тоді як у проекті №10110 цей аспект висвітлено як відсутність ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Таким чином, у порівнянні виходить, що у законопроекті №10103 незаконність набуття спочатку має бути визнана іншим рішенням суду, а вже потім можна говорити про притягнення до відповідальності, тоді як за президентським проектом №10110 у суді спочатку має бути доведено відсутність хабара чи зловживання повноваженнями.

Як зазначає сама автор документу Юлія Тимошенко, «рішення КС означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само, як і справи, які вже слухаються в суді. Це фактично відкриває посадовцям можливості для зловживань та вчинення кримінальних корупційних правопорушень».

Нагадаємо, раніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець зазначив: «Рішення Конституційного Суду не дозволяє продовжувати кримінальне переслідування за ст. 368-2 КК. Це прикро, але остаточно. Розслідуватись далі діяння, які більше не вважаються злочинами, не можуть». Повний коментар Віталія Кравця стосовно того, чи можна перекваліфікувати статтю про незаконне збагачення та продовжити розслідування, «Судово-юридична газета» публікувала раніше.

Також нами було опубліковано коментар НАБУ стосовно скасування статті про незаконне збагачення.

Автор:

Анастасия Новикова Источник sud.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[ryaska]

Що таке інтелектуальне право? Та про репрезентацію мистецтва.

  Цей текст є спробою покращити співпрацю між авторами-виконавцями мистецтва перформансу та авторами-документалістами. Про важливість інтелектуального права та дотримання основних його норм. Про важелі впливу брендових мистецьких організацій та про репрезентацію робіт художника.

Кому належать майнові/немайнові права на відео-документ? Хто має право розпоряджатися відео-документацією перформансу? Яким чином регулюється питання продажу відео? Які проблеми можуть виникнути у майбутньому та кому належить відеодокументація діяння?

Звичайно, ці пункти прописуються в договорі між автором перформансу та автором відео-документу. Хоча, як в Україні, так і за кордоном, із свого досвіду таких угод не зустрічав. Тому пропоную обговорити ці питання на власній практиці. Сподіваюся, це допоможе уникнути непорозумінь з інтелектуальним правом для художників у майбутньому.

Перед розповідь

Виходячи з факту прийому передачі відео-документації перформансу, мені, Петру Рясці, у 2014 році, я користуюся майновим суміжним правом   на твір відео-документації мого перформансу “Без назви” в рамах всесвітньої події “Світ без хутра тварин”, в умовах взаємної співпраці між мною виконавцем перформансу та сайтом Мітєц, як відео-документалістом перформансу, в усному порядку надавати на виставки відео-документацію мого перформансу, котру мені передала Наталія Катеринеко та сайт Мітєц. Але, звичайно, за умови, що на виставках буде вказуватись автор відео-документації: Наталія Катериненко або сайт Мітєц.

На виставці

На відкритті виставки «В темряву» у 2016 році, проект Худради в галереї Vozdvizhenka Arts House в процесі монтажу забули вказати, що відео-документація перформансу Петра Ряски надана сайтом Мітєц. Похибку на наступний день виправили. Також було публічне вибачення в соціальній мережі Фейсбук за цю неуважність одним з організаторів виставки - Микитою Каданом.

Що таке плагіат?

Місце плагіату на цій виставці, на жаль, або, на щастя, немає, хоча саме з такими звинуваченнями я стикнувся в статті Наталії Катериненко «ОБ АВТОРЕ, ПЛАГИАТЕ И НИКИТАХ» на сайті «Мітєц»  щодо своєї особи. В статті чітко прослідковуються дії, що завдають шкоди репутації художника, в д��ному випадку мені, -- Петру Рясці, організаторам виставки Худрада, зокрема Микиті Кадану, галереї Vozdvizhenka Arts House, культурному центру WUK, що у Відні.

Звичайно, я вдячний сайту Мітєц за популяризацію українського сучасного мистецтва. Але використовувати власний майданчик для публікації статей, що несуть завідомо неправдиву інформацію -- недопустимо. Інформаційний портал не захищає мистецтво перформансу та художників, а навпаки дає місце можливим звинуваченням у статті «ОБ АВТОРЕ, ПЛАГИАТЕ И НИКИТАХ» кураторів виставки «У темряву» та художника - перформера у тому, що останній робить плагіат подаючи на виставку відео-документацію свого перформансу.

Особисто я поважаю Наталію Катериненко як відео-документалістку і ціную її відеосюжети, та вдячний їй за цю співпрацю. Але не згоден із замовчуванням у статті пані Наталії того важливого факту, що це відео є документом.

Звернімо увагу на те, що образом мистецтва у відео-документації перформансу є образ виконання перформансу. Як ми визначимо авторство твору, що репрезентовано через відеоряд? Чи автор відео-документу без передачі образу перформансу художником може назвати себе автором твору (відео)?

Хочу звернути увагу на заголовок статті: «ОБ АВТОРЕ, ПЛАГИАТЕ И НИКИТАХ». Постає питання -- для чого цей пафос, чи особистий контекст автора у цьому питанні створює неспокій? Хіба сайт Мітєц має наслідувати естетику публікацій жовтої преси? Яка мета функціонування сайту Мітєц?

На жаль, немає практики, щоб при документації виставок знимкували розбірливо текст до експонату. І тому не маю можливості коментувати текст до експозиції відео-документації мого перформансу “Без назви” в культурному центрі WUK у Відні. Але впевнений, що було вказано, що відео-документація: сайт Мітєц.

У публікаціях

Як не прикро, але на сайті Мітєц можна було знайти не менші похибки у пояснювальних підписах до показу сюжетів відео-документацій.

Зокрема, це публікація відео-документації перформансу “Дорога” Петра Ряски з персональної події в галереї “Тимутопіяпрес” (м. Львів). Чомусь підписано було на сайті “Мітєц” -- галерея “Гараж”. Тоді, як це галерея “Тимутопіяпрес”, котра є в гаражі Любомира Тимківа, котрий є її куратором та засновником.

Ще одним прикладом є виставка Ярослава Футимського “Боятися і чекати”, що була на локації готелю Закарпаття, кімнаті 424 (м.Ужгород), на початку січня 2017 року, в рамах проекту “Місце у готелі”. Підписано в публікації на сайті Мітєц “резиденція “Вибачте номерів немає”...

Вже відносно правдивості щодо інформації про митців котра на окремих рубриках сайту Мітєц є запитання. Формування, наприклад, моєї авторської рубрики на сайті Мітєц мало форму репортажно-сюжетного веб-портфоліо репрезентуючого мої перформанси та проекти, що складалося  з відео-репортажів виставок та відео-документацій перфомансів з невірними підписами, котрі можуть сприйматись відвідувачами порталу, як інформація яка затверджена самим автором (Наразі інформація про мене відсутня на сайті Мітєц). Галерея Тимутопіяпрес/Любомир Тимків та Ярослав Футимський можуть звинуватити мене у “плагіаті” маючи підтвердження цих публікацій.

Згадався досвід з “рубриками авторів”, зокрема моєї, на сайті Бровді Арт. Де мало місце зле змонтованого портфоліо їх сайтом з посилань відео-документацій перформансів та світлин живопису, що надавало хибну інформацію про мій образ як художника - перформера та живописця. Де без узгодження зі мною це поспішне потрфоліо монтувалось та публікувалось на їх сайті.

Післямова

Певно, коли мистецькі сайти інформують художників, що матеріали будуть опубліковані на їх порталі то, повинно бути узгоджено з автором робіт обсяг матеріалу, який публікується та його достовірність. Та так само з підписами на виставках у виставкових просторах маємо не забувати про вказання авторів фото-відео документацій мистецтва під експонатами. Не маємо нехтувати супровідною інформацією до творів де б це не було показано.

З повагою Петро Ряска

[mhhposts]

Поточна судова практика ВС щодо оскарження рішень державних реєстраторів

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/legal/potochna-sydova-praktika-vs-shodo-oskarjennia-rishen-derjavnih-reyestratoriv.html

Поточна судова практика ВС щодо оскарження рішень державних реєстраторів

Источник фото

Завжди складною та суперечливою була практика застосування вищими судами норм процесуального права стосовно підсудності справ в яких оскаржується рішення державних реєстраторів. На жаль, навіть новообраний Верховний Суд не завжди чітко здійснює таке розмежування. Безперечно, що прикладом такого застосування є постанова Верховного Суду по справі № 821/592/16 від 20.06.2018 р. В даній справі позивач просив визнати протиправними дії державного реєстратора та скасувати запис й рішення про припинення іншого речового права, а саме договору суборенди земельної ділянки.

На обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що державний реєстратор усупереч вимог Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон № 1952-IV) не встановив відповідності заявлених прав і поданих на реєстрацію документів, зокрема наявності факту виконання умов правочину, з яким закон або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права. Здавалося б, в спорі наявний відповідач – суб’єкт владних повноважень та обгрунтування порушених ним прав Законом про державну реєстрацію. Окружний адміністративний суд позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції закрив провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не адміністративного судочинства.

Залишаючи без змін рішення апеляційної інстанції, Велика палата Верховного Суду зазначила, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, пр��дметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Порушуючи питання про скасування рішення державного реєстратора про припинення державної реєстрації речового права, а саме суборенди земельної ділянки, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення вчинене на підставі неправомірно розірваного в односторонньому порядку договору суборенди. Таким чином, протиправність дій державного реєстратора при вчиненні реєстраційного запису про припинення суборенди земельної ділянки можливо встановити тільки за наслідками розгляду справи про правомірність укладення/розірвання договору оренди між юридичними особами, оскільки, здійснюючи відповідні функції з державної реєстрації прав, орган державної реєстрації прав не перебував з позивачем у відносинах, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності щодо спірного права оренди земельної ділянки, а, відтак, не міг визнавати чи оспорювати майнові права позивача в розумінні ст. 15 Цивільного кодексу України.

Тобто у цій справі позивач просить захистити своє речове право у зв'язку із невиконанням однією із сторін умов цивільно-правової угоди, а тому цей спір не є публічно-правовим, а стосується договірних відносин і має вирішуватись за правилами ГПК України. Таким чином, Верховний Суд хоч і встановив що підставою позову є невиконання державним реєстратором вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», але вказав на неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства через те, що фактичною підставою для нього є спір заснований на відносинах пов’язаних з невиконанням цивільно-правової угоди.

Нажаль, таке трактування не сприятиме чіткому орієнтиру для потенційних позивачів стосовно юрисдикції в такого виду спорів. А що робити, якщо спір про речове право поданий окремо, але є порушення державним реєстратором саме норм ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в незалежності від власника речі. На противагу цій позиції Верховний Суд виніс йще одну постанову по справі № 820/2675/17 від 13.06.2018 р. На обґрунтування позову було вказано, що у нотаріуса були відсутні визначені Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон № 1952-IV) підстави для прийняття Спірного рішення та внесення запису до Реєстру. Необхідного пакету документів для проведення державної реєстрації заявником не надано та Нотаріусом не витребувано. Окрім цього, правоустановчим документом на будинок є інший документ ніж зазначено в реєстрі прав на нерухоме майно. Окружний адміністративний суд позов задоволив; суд апеляційної інстанції провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України).

Велика палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі — Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Як убачалося з матеріалів справи, вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій Нотаріуса як суб'єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо перевірки документів, поданих для реєстрації права власності на частину будинку та їх витребування. При цьому позивач не порушував перед судом питання, пов'язані з його правом на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Тобто у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Нотаріуса, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень. Таким чином, можна зробити висновки, що якщо підставою для подання позову є фактично спір про право, але оскаржується рішення державного реєстратора з мотивів недотримання ним Закону про державну реєстрацію, то такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного/господарського судочинства. Якщо в позові вказані лише «технічні» порушення здійснені реєстратором при реєстрації, зміні або припиненні права, то такий спір розглядається в порядку адміністративного судочинства. Однак, чи можна одночасно заявити позов про визнання недійсним документа який став підставою для набуття права власності (договору, рішення органу місцевогот самоврядування тощо) та визнати протиправним й скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права.

З цього приводу Велика палата ВС в своїй постанові по справі № 361/4307/16-ц від 13.06.2018 р. вказала таке. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (абзац 1 частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав є похідною від спору щодо відповідного майна або майнових прав, і якщо цей спір належить до юрисдикції загального суду та переданий на його розгляд з вказаними вимогами, така справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 812 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передання її у власність чи надання у постійне користування.

Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, зокрема, права власності визначений у частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Повноваження державного реєстратора щодо перевірки поданих для проведення державної реєстрації документів обмежені встановленням відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами.

Державний реєстратор не може вважатися таким, що порушує права третіх осіб, якщо правомірно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і вносить запис про таку реєстрацію на підставі чинного та не скасованого рішення відповідного суб'єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції. З огляду на вказане державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, якщо такі вимоги є похідними від вимоги про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого державна реєстрація була проведена. З цього можна прийти до висновку, що в одній позовній заяві про визнання недійсним правовстановлюючого документу, наприклад договору купівлі-продажу, не можна заявляти вимогу про визнання недійсною державної реєстрації та заявляти вимоги до державного реєстратора. В такому випадку, для державної реєстрації скасування відповідного права до державного реєстратора подається судове рішення про визнання недійсним договору, рішення або іншого документа, що був підставою для її реєстрації.

Источник: protokol.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ АДВОКАТА

[openforest]

Фото – відкриті джерела Прокурори під час вивчення стану додержання вимог земельного законодавства на території Володимирецького району встановлено факт порушення інтересів держави суб’єктом господарювання, який після припинення терміну дії договору оренди 10 тис га лісогосподарських земель, вартість яких сягає майже 293 млн грн, не здійснив жодних заходів щодо їх повернення державі. Щоб відновити порушені майнові права […] July 10, 2018 at 11:17AM via Український лісовий портал

[we-politica-ua-news-love]

Антирейдерська комісія скасувала реєстрацію 6 тис. га землі Комісія Міністерства юстиції з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Антирейдерська комісія) цього року задовольнила понад 400 скарг, скасувавши незаконну реєстрацію майже 6 тисяч гектарів землі, та понад 100 тисяч квадратних метрів нерухомості. Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська, передає УНН з посиланням на повідомлення Мін’юсту. "Для Антирейдерської комісії 2018-й був роком напруженої роботи. Адвокати, аграрні та бізнес-асоціації, підприємці, громадяни активно зверталися до комісії, оскільки розуміли, що тут вони можуть швидко відновити свої порушені майнові права і не поринути у багаторічну судову тяганину. Понад 400 задоволених скарг – цьому прямий доказ. Комісія скасувала незаконну реєстрацію майже 6 тисяч гектарів землі та понад 100 тисяч квадратних метрів нерухомості", - цитує прес-служба слова Ірини Садовської. Окрему увагу посадовець звернула на той факт, що наприкінці листопада комісія задовольнила скаргу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника й скасувала незаконну перереєстрацію комплексу споруд Свято-Успенської Почаївської Лаври. Вона наголосила, що комісія у своїй роботі керується винятково нормами закону й дотриманням його вимог під час проведення реєстраційних дій. Джерело: УНН

[irznau]

Майнові права інтелектуальної власності на технологію: теоретичний аспект

http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/7408?utm_source=dlvr.it&utm_medium=tumblr

[supremecourtua]

Велика палата зазначила, що з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством (фермерське господарство, кооператив, приватне, колективне підприємство тощо), та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц). Однак до набрання чинності Законом № 642-VII юрисдикція господарського суду поширювалась лише на корпоративні відносини у господарських товариствах, які відповідно до частини другої статті 113 ЦК України можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства. Тому ініційований у суді до 28 березня 2014 року спір, що виник з корпоративних відносин в юридичній особі, яка не є господарським товариством, не належить до юрисдикції господарського суду.

Також суд зазначив, що суди переглядаючи справу не встановили чи був позивач співвласником цього підприємства, хоча він був власником майнових прав і тому невідомо чи є взагалі в нього порушене право.

Окрім цього відсутність доказів участі у зборах інших співвласників та не залучення їх третіми особами також не дає змоги встановити порушене право.

Дуже дивно, що замість направлення на новий розгляд, як робить ВП-ВС в таких випадках, вона прийняла рішення просто відмовити в позові.