#метал 80-х

[bearfoottruck]

Hey, anybody out there feel like a little Dio? Because we rock!

[welovelofi]

Джордан Ром — співак/автор пісень із Хейс, штат Канзас. Він почав писати та грати музику наприкінці 90-х із групами під впливом панку. На нього завжди впливали панк 70-х і 80-х, хардкор, класичне кантрі, фолк і вестерн-свінг. Такі гурти, як Broken Bones, ранні Social Distortion, Alex Story, Bob Wills і Carter Family, – лише деякі з них у верхній частині списку. Він є автором пісень і гітаристом для метал/панк/треш гурту ACTION BOYS і працює зварювальником. Наприкінці 2018 року розпочав роботу над акустичним альбомом «7 ПІСЕНЬ ДЛЯ БЕЗДУШНИХ». Рим завжди пишався автентичністю та щирістю своїх проектів. Зараз він пише ще один акустичний альбом, гастролює з ACTION BOYS, виступає з концертами в Канзасі, рекламує свій сольний реліз "7 SONGS FOR THE SOULLESS"

[diaryrh]

От мегасмерти до окурка: необычные единицы измерения в истории человечества

  Когда мы говорим о единицах измерения, мы, обычно, перечисляем официальные единицы, такие как метр, секунда и килограмм. Они являются частью Международной системы единиц (СИ), и являются универсальными мерами. Которые даже инопланетянин мог легко понять, а может даже и использовать. Но как бы нам ни нравилась система СИ, сегодня мы расскажем о некоторых из многих причудливых (и явно нестандартных) единиц измерения, которые люди изобрели на протяжении веков.  

Расстояния были приблизительными

  На заре письменной истории египтяне и другие древние культуры основывали такую еденицу как "локоть" на расстоянии от локтя до конца среднего пальца.     Римская миля равнялась 1000 шагам, которые имперские солдаты маршировали вместе в строю. Каждый шаг составлял примерно 5 футов, и в этом-то и заключалась проблема: расстояния были приблизительными. В средние века английские торговцы спорили о точной длине ярда. Но, как гласит легенда, король Англии Генрих I решил вопрос, определив ярд как расстояние от кончика его носа до конца вытянутой руки. По другой истории (так же шаткой) король Англии Эдуард II в 1324 году заявил, что дюйм - это длина трех зерен ячменя, расположенных один за другим. И тут возникает вопрос: "Какие три зерна?".  

Причудливые единицы веса

  Если говорить о сельском хозяйстве, фермеры часто оценивали количество земли, необходимое для обеспечения пищей мясной коровы с теленком. Эта единица, "cow-calf unit" до сих пор используется в различных формах.     И предназначена для сравнения потребностей в пище для разных видов домашнего скота. Таких как козы (обычно восьмая часть "cow-calf unit"), свиньи (одна четверть) и альпаки (одна десятая часть). До супергероев, до комиксов, даже до большей части письменной истории, существовал Бэтмен. Не сегодняшний Темный рыцарь, а единица массы, зародившаяся в древнем городе Вавилоне. Что было эквивалентно 7,7 килограммам. Бэтмен использовался для торговли еще в средние века. Причудливые единицы измерения не исчезли и в наше время. Студенты-физики до сих пор узнают о слизне, единице массы в британской имперской системе единиц. Если вам интересно, этот термин изначально относился к куску металла, а не к маленькому склизкому существу. О чем свидетельствует тот факт, что один слизень равен примерно 15 килограммам.     Пожалуй, отрасль с наибольшим количеством необычных единиц является измерение алкогольных напитков. Несмотря на воздействие этих напитков, вы, скорее всего, ненадол��о забудете о литре или унциях, когда услышите о окурке. Более того, вы можете не думать, что ослышались, когда узнаете, что окурок равен двум бочкам. В США один окурок равен 570 литров (то есть бочка равна 285 литров).  

"Megadeath" относится к числу ядерных смертей

  Возможно вы слышали о хард метал группе 80-х Megadeath? Они настолько суровы, что вы, вероятно, не задавались вопросом, откуда они взяли такое название. Но Megadeath - это не взятое из головы название, это единица измерения. Если вы человек, в силу специальности занятый предсказанием результатов ядерных войн, у вас может появиться необходимость в специфичных обозначениях. И именно это и произошло здесь.     Megadeath, единица, которая обозначает смерть миллиона человек после ядерного взрыва. Так, население Воронежа составляет 1,05 миллиона человек, и если бы он был уничтожен ядерным взрывом, то размер потерь составил бы 1,05 Megadeath. "Вымышленный год" может звучать как период времени, которого никогда не было. Но на самом деле он описывает количество времени, которое требуется идеальной версии Земли. Чтобы совершить идеальный оборот вокруг идеального Солнца. Его цель состояла в том, чтобы отметить время, в которое должны были произойти определенные астрономические события. Игнорируя при этом неточности в измерении орбиты Земли. Вы можете подумать, что это связано с вейпингом или волшебным драконом, но затяжка - это неофициальное название пикофарады (пФ). Которое описывает способность объекта удерживать электрический заряд.     Парсек сам по себе не является необычной единицей, но он нашел необычное применение в фильме "Звездные войны" 1977 года. Когда Хан Соло хвастался, что "преодолел трассу Кесселя менее чем за 12 парсеков". Проблема в том, что парсек - это не единица времени, а расстояние.  

В заключении

  Причудливые единицы не только забавны. Но и демонстрируют, насколько важны были измерения на протяжении всей истории нашего вида. Они обеспечивали (в некоторой степени) общий язык. Который люди использовали для описания того, насколько большим был предмет и сколько он весил.   Read the full article

[frnkieroukraine]

Епізод подкасту Casual Interactions #2 – переклад (31/10/18)

[інфопост про подкаст] (посилання на переклад попереднього епізоду)

Епізод #2: "Черв’як і золота рибка" (31.10.2018)

Джон "Хембоун" МакҐуайр (ДМ), Френк Аїро (ФА), Шон Саймон (ШС)

ДМ: "Цього разу давайте побалакаємо про те, що, коли ми починали, в нас було місце для репетицій."

ФА: "Думаю, коли ми тільки-но почали грати разом, ми грали у підвалі моєї матері."

ДМ: "Їхній підвал був суперовий. І там все було у килимах, від стіни до стіни. Та коли ви чуєте таке, ви уявляєте просто стіни в килимах, та насправді там усе було в них – всі стіни, вся підлога і навіть стеля." *всі сміються*

ФА: "Та ці килими зовсім не допомагали. Вони не мали ніякого звукоізоляційного ефекту, не робили приміщення теплим. Там тобі просто не хотілося нічого чіпати, було просто бридко."

ДМ: "Там точно не хотілося ходити босим."

ФА: "Точно ні. Зрештою, це був підвал. Вологий волосатий підвал." *сміється*

ДМ: "А ти ж жив там якийсь час!"

ФА: "Так, у певний момент я просто переселився у підвал. *сміється* Та там було добре, бо так я був трохи більше віддалений від усього, там навіть вихід був окремий, і там я міг палити цигарки – це було чудово, мені це подобалося. *сміється*"

ДМ: "Певно, всі думають: 'Ох, як було би кльово бути підлітком і жити у такому крутому підвалі-квартирі.' Та це ніколи не виглядало круто."

ФА: "Ні!" *сміється*

ДМ: "Й усі ми п'ятеро хлопців завалювали туди зі своєю апаратурою. Тож твоє ліжко було десь у кутку, а решту кімнати займали музичні інструменти. Ось. А коли ми ще були в старшій школі, то моя кімната була місцем для наших репетицій."

ФА: "О, точно! Це було найпершим місцем! Боже! А пам'ятаєш, чому нам довелося припинити грати там? Бо твоя [ДМ] мати постійно заходила до кімнати та сварила нас за те, що ми не користувалися затичками у вуха. *сміється, а далі дуже збуджено:* Та в тебе була повна аудіо-система [мікрофони, підсилювачі, мікшер, колонки тощо], це було божевілля!"

ШС: "У твоїй кімнаті? У твоєму домі в Кліфтоні?"

ДМ: "Так, у моїй кімнаті, у будинку, в якому я виріс… Я здвинув усі меблі до однієї стіни, на комод поставив колонки та сам мікшер, ліжко поставив прямо навпроти дверей, бо тільки так можна було зробити вхід у кімнату більш безпечним, бо з іншого боку ліжка були барабани, гігантський концертний підсилювач, комбік для бас-гітари…"

ШС: "Боже мій."

ФА: "Як в епізоді Hoarders [реаліті-шоу про людей-накопичувачів]." *всі сміються*

ДМ: "… Це було небезпечно! Мені треба було як ніндзя вибиратися з ліжка вночі, аби піти в туалет."

ФА: "І ніхто ж не прибирав своє лайно. Всюди валялися кабелі та педалі…" *сміється*

ДМ: "Я поранився одного разу, бо хтось лишив старі гітарні струни на підлозі."

*всі регочуть*

ДМ: "Та в цілому було кльово, бо моя мати – чудова жінка. *посміюючись* І вона просто так хвилювалася, що ми оглухнемо, що кожного разу, коли ми грали, вона заходила і просила взяти затички у вуха. Тим часом моєму батькові подобалося, що у його домі грає гурт, йому подобалося, що звучала музика, він мене виростив з музикою, він любить музику. Тож кожного разу, поки мати просила нас взяти затички, тато смажив нам хот-доги та гамбургери… адже це було ще до того, як ти, Френку, став вегетаріанцем. Тож ми завжди були дуже відгодованим гуртом."

*сміються*

ДМ: "І він возив нас на концерти у своєму фургоні, та хоч у ті дні ніколи не дощило, він все одно накривав наше обладнання."

*сміються*

ДМ: "Було весело. Врешті-решт, моя мати сказала нам, що якщо ми не використовуватимемо затички, то не зможемо проводити репетиції тут. Тому ми передислокувалися у дім Френка…"

ФА: "І моїй матері… було чхати."

*ФА і ШС регочуть*

ФА: "І тут ми теж були добре відгодованими… Недалеко була піцерія…"

ДМ: "Так, або ж твоя мати готувала лазанью. Ага. Ми були гуртом товстячків. Ми завжди були заповнені такими штуками, як лазанья та домашній часниковий хліб." *регочуть*

ФА: "О, так, завжди."

ДМ: "Тож ми всі були там у підвалі: я, Френк, Шон, наш друг Ніл [Сабатіно], наш друг Тім [Хейджвік] – та все наше обладнання, і Френкове ліжко, просто десь запхнуте в куток. Та іноді ми грали по 8-10 годин на день… перед тим, як нарешті перебазуватися у студію."

ФА: "Щоправда, дивно, що наші навички не покращувалися."

*всі регочуть*

ФА: "Ну, ми грали добре, але не дуже добре. Ми просто стали грати добре і погладшали." *регочуть*

Продовжуючи тему з їжею, хлопці згадують кафе IHOP, куди вони ходили їсти, бо іноді влітку треба було провітрювати підвал, адже він перегрівався. Далі ФА згадує, що в ті часи ти міг замовити чашку кави, сидіти у кафе годинами та палити цигарки за столом усю ніч – та це було дешево. ДМ додає, що у ті часи ще можна було курити в приміщеннях – буквально усюди, та нагадує хлопцям, що, коли Pencey Prep востаннє грали в CBGB's, це була остання ніч у Нью Йорку, коли дозволялося курити в клубах. І тоді всі присутні в клубі запалювали цигарку за цигаркою: вони самі курили на сцені, люди на барі просто брали одну за одною – бо всі знали, що, як тільки клуб зачиниться о третій ранку, вже ніхто не зможе курити всередині приміщення усюди в Нью Йорку. ФА жартує: "Тому Pencey і припинив своє існування, адже Шон більше не міг курити на сцені." Всі сміються, і ДМ каже: "Якщо нам запропонують грати на фестивалі просто неба, тоді ми зможемо відновити гурт, адже тоді Шон зможе курити на сцені." Всі сміються, проте потім згадують, що Шон вже не курить [ееех, *фанатські сльози*].

ДМ: "Тож ми переходили від одного маленького місця до іншого. Зрештою ми переросли підвал Френка і перебазувалися у студію в Кліфтоні, що знаходилася у складовому будинку [warehouse]. І ми отримали там дуже, дуже, дуже, дуже малу кімнату. Вона була майже настільки ж мала, як підвал, і набагато гірше провітрювалася."

ШС: "О точно, перша кімната там…"

ФА: "Мені здається, потім вони перетворили ту кімнату на…"

ДМ: "Туалет."

ФА: "Так, настільки вона була мала. Але там можна було знаходитися 24 години на день, грати настільки гучно, наскільки тобі хотілося, і там було спекотно. А ще пам'ятаю, хіба не було таке, що лампочка не працювала якийсь час і нам доводилося залишати двері відчиненими?"

ШС: "Хіба було таке?"

ДМ: "Так, так."

ФА: "Цілком могло бути так, що лампочка просто перегоріла, але ніхто не замінив її." *сміється*

ДМ: "Ага, незважаючи на те, наскільки кімната була мала, стеля була дуже, дуже висока."

*сміються*

ДМ: "Напевно, ми у якийсь момент все ж таки позичили драбину в мого батька та замінили ту лампочку. І ще поруч з кімнатою був автомат з кока-колою, та завдяки нам вони заробили на цьому багато грошей."

ФА: "Ніщо не може бути смачнішим за холодну колу в банці."

ДМ: "Це була єдина холодна річ в усьому будинку."

*сміються*

ДМ: "Тож ми грали в тій кімнаті якийсь час… Ми, напевно, написали половину Heartbreak In Stereo у твоєму підвалі, Френку. Деякі пісні я ще написав тоді, коли мені було 13-14… І тому, коли слухаєш цей альбом, то можеш відреагувати типу: 'О, чотирнадцятирічний підліток написав це про свої почуття'. *всі погоджуються* От, потім ми ще написали кілька пісень у твоєму підвалі, і думаю, ми закінчили писати в тій малій кімнаті…"

 Раптом ФА згадує, що перед Локаутом (вони вирішили так називати ту кліфтонську студію у складовому будинку, де їм дісталася та супер-мала кімната, про яку щойно йшлося, – бачите, надто довге пояснення) було ще одне місце, де вони практикувалися якийсь час, – студія Бекстейдж, що знаходилася у Літтл Фоллс, Нью Джерсі (тепер там інша студія). ДМ теж згадує та розповідає, що кілька разів вони там все ж таки були: "Якщо ви колись дивилися фільми з 80-х, де були метал-гурти, то саме так виглядали їхні місця для репетицій… На стінах були фотографії усіх гуртів, що там грали, враховуючи фотографію гурту, в якому колись грав той самий хлопець, що і здавав це приміщення." ШС та ФА згадують, посміюються. Далі ДМ пояснює, що загалом друзі рекомендували цю студію, казали, що там кльово, недорого, і там не сваряться, якщо ти відміняєш усе в останню хвилину, – "просто договорися із Черв'яком". ШС та ФА регочуть. ДМ розповідає далі, що він здивувався, що у хлопця було таке прізвисько, але пішов туди та спитав: "Гей, я можу поговорити із Черв'яком?" *регочуть* І той хлопець дуже розлютився: "Не називай мене так! Ніхто не зве мене Черв'яком!" *регочуть* ДМ продовжує: "Та хлопець ще мав такий німецький акцент… Не буду намагатися його повторити, аби нікого не образити. Просто уявіть, як Ганс Ґрубер [з фільму "Міцний горішок"] кричить на вас… з приводу оренди приміщення для репетицій. Нарешті ми туди дібралися, грали там кілька тижнів… І ось наш друг Тім дивиться на фотографії гуртів на стіні, бачить гурт того хлопця і каже: "Вау! Той чувак… Боже, це той, що здає це приміщення." Ми всі підходимо і дивимося на фотку… І кожен в тому гурті був одягнений у найтісніші джинси, а у цього чувака було видно його величезний член [ДМ виразно сказав this big old dick, і це було дуже смішно]" Отак ДМ зрозумів, чого в того хлопця було таке прізвисько, і всі вреготалися. "Тож ми не надовго там затрималися."

[далі цікавий момент, коли хлопці починають НЕРЕАЛЬНО реготати через якийсь звук, який хтось із них видав, але на записі його не чутно, на жаль. серйозно, просто послухайте з 11:37 до 12:08, аби дізнатися, як сильно вони можуть реготати. ФА: "Будь ласка, збережи це". ОСЬ СПЕЦІАЛЬНЕ ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ВАС: https://youtu.be/GEsotiIXiaQ?t=697]

Далі ДМ хоче продовжувати про Локаут, але ШС згадує про ще одну пригоду в Бекстейджі: там ДМ проковтнув, а потім виблював золоту рибку. ФА згадує про ту рибку і каже, що десь в інтернеті навіть є відео із нею. ДМ: "Не гугліть це." ФА: "Думаю, це ніби офіційне відео на пісню The Secret Goldfish." Напевно, мається на увазі оце відео, правда, ніхто там нічого не ковтає і рибка спокійно собі живе без усіляких пригод. ДМ каже, що зовсім забув про це: "Чому я робив це?" ФА: "Це був твій прикол, ти робив це кілька разів." ДМ: "А-а, це був прикол для вечірок. Ага, якщо у вас удома був акваріум і я бував на якихось із ваших вечірок наприкінці 90-х, мені дуже прикро, пробачте." *регочуть* ФА: "Та у риб же пам'ять лише 9 секунд чи щось таке…" ШС: "Ага, тому можна просто їх ковтати." *сміються* ФА: "Та я до того, що їм буде ок, коли ти виплюнеш їх назад." ШС: "Проте я не думаю, що вони були живими, коли Хембоун їх вибльовував." ФА і ДМ: "Були! Дуже живі!" ШС: "Оу шіт…" ФА каже, що не пам'ятає як це почалося, потім погоджується із ДМ, що, можливо, це був виклик, типу як у грі "Правда чи дія", та ФА потім додає: "Але чому ти думав, що ти був спроможний на це?" – і всі сміються. Далі ДМ згадує, що можливо це розпочалося через те, що він одного разу розповів, як він вмів легко викликати блювоту і використовував це, аби прогулювати школу, – ФА це пам'ятає. ДМ: "Так, я міг залишатися вдома, сидіти в піжамі та дивитися The Sally Jessy Raphael Show, поки всі були на роботі, бо "мені погано, мене нудить", але зараз я піду і з'їм ту піцу, яку щойно підігрів у мікрохвильовці, – коз ам ФАЙН."

Отже, всі ці місця для репетицій у хронологічному порядку, аби потім не плутатися:

кімната Хембоуна у домі його батьків, де був повний бардак, але супер-аудіо-система (ще до Pencey Prep)

підвал Френка у домі його матері, де все було у вонючих килимах

"Бекстейдж" у Літтл Фоллс, де були Черв'як і Золота Рибка

"Локаут" у складовому будинку в Кліфтоні, про який далі буде багато чого розказано

ДМ: "Коли ми дібралися до Локауту, ми вже більш серйозно це сприймали, адже нам доводилося платити набагато більше грошей за приміщення… Думаю, ми платили близько $500 на місяць за ту малу "ванну кімнату", в якій ми грали."

ФА: "Що? Справді?"

ШС: "Це багато."

ФА: "Особливо на той час… На мене, це забагато. Але ОК."

ДМ: "Так і було."

ФА: "Це мені нагадує тему, яку ми обговорювали у попередньому епізоді, – коли усвідомлюєш, що дійсно хочеш зробити це, і для цього жертвуєш усім, що маєш у житті. Мовляв, я не буду нічого їсти…" *сміється*

ДМ: "Ага."

ФА *сміючись*: "… та все одно куплятиму цигарки та траву… але я зроблю так, аби це спрацювало."

*ШС регоче на словах "трава"*

ДМ: "Фокусуючись на важливих речах!"

ФА: "На креативних речах!"

ДМ: "Ага."

ФА: "Та знаєте, дякувати богові, що в нас були сім'ї, які нас розуміли та не вигнали з дому… Принаймні не на тому етапі."

*сміються*

ФА: "Це вже сталося пізніше. *сміється* Та в якийсь момент всім доводиться із цим зустрітися. Джерсі так проклинає багатьох людей, коли їм тільки у 40 років спадає на думку купити окрему квартиру. Багато людей ще досі живе з батьками. Тож ми переїхали досить рано."

*погоджуються*

ДМ: "Так. Я переїхав, коли мені було 24-25, і єдиною причиною, що я залишився так надовго, було те, що я постійно їздив у тури. *пауза* Тож так, приблизно $500 на місяць за ту малу кімнату. Та в нас з'явилася нова можливість, коли інший гурт розпався."

ФА: "Так!"

ДМ: "Згодом, думаю, три гурти розпалися, що знімали сусідню кімнату, яка була десь у 2,5 рази більше за нашу кімнату та розділена на дві кімнати: ніби одна для відпочинку, а інша для практики."

ФА: "Так, вона здавалася пентхаусом."

ДМ: "І мені здається, вона коштувала $1200 на місяць."

ШС: "Настільки дорого? Холі шіт…"

ДМ: "Так. І я тоді працював офіціантом, працював у барах, тож платив більшість, аби в нас було місце для практики. Коли ми вже змінили місце, то це був I Am A Graveyard, і ми намагалися ділити кімнату з іншими гуртами. А чи пам'ятаєте ви, як уся кімната була облаштована? Я жив там якийсь час, бо посварився з батьками… *погоджуються* Через те, скільки грошей витрачав на гурти, і що вилітав із коледжа чотири рази, і що мав "стати відповідальним"… Та коли думаєш про те, що хочеш бути музикантом чи вибираєш іншу креативну професію, то по факту це друга робота, якщо ти сприймаєш це серйозно. Тобто ти завжди намагаєшся знайти час, аби заробити грошей: чи знаходиш якусь роботу на повний робочий день, чи працюєш нічним сторожем на кладовищі – робиш усе, що можеш, аби мати гроші. І в той же час в тебе є твоя друга робота 24/7."

ФА: "Звісно."

ДМ: "І старше покоління, звісно, не розуміло цього. Тож я жив у репетиційній студії якийсь час *сміється*. І я пам'ятаю це, бо барабанщик іншого гурту теж жив у їхній кімнаті, що була сусідньою."

*ШС и ФА сміються*

ДМ: "Тож він ніби був моїм першим сусідом. То була моя перша квартира, а він – перший сусід."

*регочуть*

ДМ: "І у тій кімнаті для відпочинку в нас був телевізор, стереосистема, маленький холодильник і мікрохвильовка. Ще кльово було те, що навпроти був продуктовий магазин, тож я міг купляти напівфабрикати там і всяке таке. Тож це була нормальна така перша квартира. І той хлопець робив те саме, знаєте, як ніби постукати у двері сусіда та позичити трохи цукру, мовляв, "чи немає в тебе трохи Chef Boyardee [консерви чи піца для розігрівання у мікрохвильовці та всяка така напівфабрикатна фігня]?" І я відповідав: "Звісно, друже, тримай."

*регочуть*

ДМ: "Та однією із найсмішніших речей про те місце було те, що… так, та наша стара мала кімната пізніше була перетворена на туалет. І я досі практикуюся у тій будівлі, тому я знаю. Та ще у ті часи ванна кімната була на третьому поверсі, і та ванна кімната була убивчою."

*ФА та ШС згадують, "фуууф", погоджуються*

ДМ: "На третьому поверсі ще була кімната відпочинку з диваном, що був повністю покритий спермою… спермою трьох поколінь музикантів."

ФА: "Я ніколи не хотів йти на третій в туалет."

ШС: "Думаю, ми ссали в кутки."

ФА: "… в пляшки. *пауза* Ти нассав у куток?! Дідько!"

*регочуть*

ШС: "Ну не в нашій кімнаті, а в коридорі!"

ФА: "А, так."

ДМ: "Ну ні, ми в кімнаті теж ссали. Ссали в кімнаті, ссали у стакани, у пляшки і лишали їх на підвіконні, та іноді вони випадали з вікна."

*регочуть*

ДМ: "І першого разу нас ледве не вигнали через те, що люди в цьому складовому будинку поверхом нижче скаржилися на падаючі стакани із сечею."

*регочуть*

ДМ: "Тож коли я жив там, мені треба було користуватися ванною кімнатою. І там і вдень дуже страшно, а уявіть як вночі. Там були три унітази, кілька пісуарів і душ. Я ніколи не користувався тим душем, я чи прокрадався в дім батьків, чи користувався душем у Френка. Бо я думав, що мене просто уб'ють там."

*всі погоджуються*

ФА: "Ага, краще б мене убили, ніж змусили сходити там у душ."

ДМ: "Уф, так. Тож гурти дійсно жили там. Їм навіть довелося заборонити гуртам жити там, можливо, саме через мене."

ФА: "Ага… І також, на жаль, роками пізніше…"

ДМ: "Хтось дійсно помер там. Стався витік газу, і хтось помер, на жаль."

[БЛЯТЬ ПІЗДЕЦЬ]

ДМ: "Тож ось де ми знаходилися і чим займалися, були в тій кімнаті… І я повернувся одного разу… Тож, так, було дві кімнати: одна для відпочинку та головна кімната, що була дуже великою… там могли вміститися десь 2,5 гурти. Тож одного дня я повертаюся, і містер Шон Саймон просто вирішує, мовляв, "знаєте що? Мені не подобається ця стіна." І він просто розтрощив стіну."

ФА: "Так, кувалдою."

ШС: "ЩО?!"

ФА: "Так! Ти не пам'ятаєш цього?!"

ШС: "Ні!"

ФА: "О боже!"

ШС: "Почекайте, між двома кімнатами?"

ДМ: "Так!"

ФА: "Ось чому її більше там не було!"

*коротка пауза*

ФА: "Ти взяв кувалду та зруйнував ту стіну."

ШС: "Та ну!!!"

ДМ: "Справді!"

ШС: "Та я не міг це сам затіяти."

ФА: "А так і було! Ну, ми про це розмовляли: "О, подивіться, як багато місця тут було би, якби не було цієї стіни." *регочуть*

ДМ: "Так, і я сказав не робити цього, адже нам би дісталося за таке."

ФА: "Так, адже це не наше кляте майно!"

*сміються*

ФА: "Та ніхто з нас не знав, як це правильно робити."

ДМ: "А біля входу в будівлю був гігантський смітник, і коли я прийшов того разу, то побачив там купу гіпсокартону, і дерева, і всякого лайна та подумав: "Вау, це жесть", – а потім придивився і побачив колір гіпсокартону, він був зелений, і я подумав: "Хм, такий самий, як у нашій кімнаті".

ФА: "Це дуже знайомий смарагдово-зелений."

ДМ: "Цікаво, чи інші кімнати так само пофарбовані."

*регочуть*

ДМ: "А потім я зайшов… І важливо повідомити, що у кімнаті відпочинку всі стіни були у постерах, фотографіях, які я наклеїв, тож вона мала особливу атмосферу… *далі виразно:* Що ж, вже ні." ("Well, NO MORE.")

*вибухають реготом*

ДМ: "Адже я заходжу, і все, що лишилося, це продовжувач з розетками, що був підключений до розетки у стіні, що тепер просто…"

ФА: "Висіла."

*регочуть*

ШС: "Почекайте, я не зробив цього наодинці!"

ФА: "Зробив! І я зараз розкажу тобі…"

ШС: "Чекай, якщо ти не був разом зі мною…"

ФА: "Ні, я прийшов, і ти був увесь у гіпсокартоні, у захисних окулярах, тримаючи кувалду."

*регочуть*

ФА: "І я просто такий: "О май гад." *регоче*

ШС: "Та це ж звучить як щось таке, що ми могли зробити разом."

ФА: "Ага, так звучить, але так не було." *регоче*

ДМ *сміючись*: "Так, адже я моментально звинуватив у цьому Френка."

ФА: "Так, а я пояснив, що сказав йому, що це була погана ідея." *регоче*

ШС: "Вау…"

ФА: "Ну, по-перше, ми знімали кімнату з певним ремонтом. Не можна просто взяти і розтрощити стіну. Принаймні не треба так робити без дозволу. Також ніхто з нас не був достатньо освіченим для того, аби щось таке робити. Думаю, треба мати якийсь досвід з будівництвом, руйнуванням, електрикою… Звісно." *сміється коротко*

*всі погоджуються, поки ФА це каже*

 ДМ: "Тож тепер ми мали цю велику кімнату і за якийсь час почали запрошувати туди інші гурти. В нас були Murder By Death, Thursday, пізніше наш гурт The Hostage, The Banner і згодом My Chem."

ДМ: "Цікаво, до речі, нещодавно ходив у Asbury Lanes на концерт Thursday. І вони ж написали War All The Time в нашій кімнаті, ви [MCR] написали Bullets там, і The Banner теж написали альбом в нашій кімнаті. Тобто всі потім випустили ті альбоми, які спочатку написали в тій кімнаті для репетицій, і це крутяк."

ШС: "І My Chem також зняли свій перший кліп на пісню Vampires там."

ФА: "І Murder By Death теж зняли там відео."

ШС: "Правда?"

ФА, ДМ: "Так."

ФА: "ОК, повертаючись до теми будівництва… *сміються* Як тільки стіна була зруйнована, прямо як Берлінська стіна, для нас усе стало можливим. *погоджуються* І ми побудували декорації для того відео у тій кімнаті та пізніше вирішили так і лишити їх, пам'ятаю, ми зробили підлогу… Ми взяли фанерні листи, та я і Джерард [Уей] розфарбували їх за одну ніч, і так сильно надихалися фарбою, що вже були не в стані розуміти, що ми взагалі робимо. Це було божевілля." *сміються*

ДМ: "До речі, щодо Джерарда… Ми з ним одного вечора… Я навіть не пам'ятаю, як це сталося. Та у вас після цього ще лишилася фарба, тож ми зафарбували зовнішній бік дверей чорним кольором. *згадують, офігєвають* І в мене ще був трафарет з Елвісом, тож ми взяли ще білу фарбу, ще трохи трафаретів і в результаті намалювали невеликого Елвіса, а нижче написали "Who will survive and what will be left of them?" І ось чому Murder By Death назвали так свій альбом."

ФА: "Так, [адже це фраза з фільму] Техаська різанина бензопилою."

ДМ: "Бо на той момент ми вже… *сміється* Ми навіть стіну знесли, тепер ми можемо робити що завгодно в цьому клятому місці. Було багато гуртів, які…"

ФА: "Намагалися нас прогнати до біса." *сміються*

ДМ: "Так, намагалися… Та знаєте, що нас врятувало?"

ФА: "Е-е-е-е-емм, любов." *сміється*

ДМ: "Ні. Я все скинув на інших чуваків."

ФА: "Що! О оу."

 Далі ДМ розказує історію зі своєю суперовою оповідальною інтригуючою інтонацією: штука була в тому, що у тій студії бувало таке, що якийсь чувак, що мав ключ до всіх приміщень, заходив до кімнат зі своєю компанією і просто крав речі та обладнання, робив бардак. І він зі своїми друзями тусувався на тому проклятому третьому поверсі з тим жахливим диваном та ванною. Одного разу вони повністю там все рознесли – і ФА каже, що пам'ятає це. ДМ продовжує, описує, що там навіть ��ув величезний іграшковий ведмідь, який ті чуваки просто розірвали і всюди розкидали його шматки. ФА прикольно вставляє коментар, що в його дітей є такий, і ДМ дивується (і навіть ми з вами його бачили у Френка в Інстаґрамі). ДМ далі каже, що "нас же звинувачували просто за все, що відбувалося там, і за ті пляшки із сечею, за розфарбовані двері, тому це була погана ситуація…" Також ДМ часто затримував плату за оренду, тому багато було підозр саме в їхній бік. Тож ДМ пішов поговорити з тим, хто здавав приміщення: "Я знаю, що нас звинувачують в усьому…" – "Це тому, що ви це все і робите." *всі сміються* Але він сказав орендодавцю, що не вони розтрощили третій поверх, і натякнув на хлопця, що мав ключ до всіх дверей. Орендодавець подумав, потім встав і потиснув ДМ руку, подякувавши йому, "і більше проблем у нас не було." Як у фільмах, короч. ФА каже, що досі не може зрозуміти, хто то був, а потім жартує, що, можливо, це був ШС: "Несвідомо зруйнував стіну і вбив плюшевого ведмедя." Всі сміються і погоджуються. ШС каже: "Можна було би подумати, що я був наркоманом, та я ніколи не вживав наркотиків."

Далі ДМ згадує ту студію загалом і описує її як все ж таки позитивне місце, де всім було весело. ФА та ШС згадують, що вони навіть зустріли там своїх майбутніх дружин, і це дивовижно. Закінчуючи епізод, ДМ повідомляє, що наступного разу вони поглибляться в історії з турами та подорожами і побалакають про те, як тодішні тури відрізнялися від теперішніх. На кінець ФА та ШС діляться двома історіями:

ФА: "Єдина річ у тому складовому будинку, за якою я не сумую взагалі, це той смертельний ліфт, в який треба було завантажувати обладнання. *ШС та ДМ згадують, офігєвають* Мені досі сняться кошмари про ту штуку. Цей ліфт іноді працював, а іноді ні, тому іноді доводилося лізти в сам механізм і тягнути мотузку, аби він йшов вниз чи вгору. І там був знак, де було написано, що не можна знаходитися всередині. Але якщо самому не бути в тому ліфті, він їхав з усім твоїм обладнанням у цей темний підвал, що був наполовину затоплений і де було багато змій, жуків, пацюків. Тому тобі доводилося їхати на ньому, аби керувати ним та впевнитися, що він зупиниться на правильному поверсі. І двері там були ніби як гільйотина, і могли відрізати тобі руку чи голову. Мені досі сняться кошмари. Я дуже радий, що більше мені не треба з тим ліфтом мати справу."

ШС: "Я пам'ятаю, що оскільки ти [ДМ] платив більшість за оренду, а в мене тоді ще не було роботи.. Я пам'ятаю, що купив тобі машину, аби це компенсувати." ФА різко згадує з криком "А!", ДМ згадує теж, каже, що це був найкращий подарунок за все його життя. Машину назвали Зелене Пекло. ШС: "Я пам'ятаю, що купив її, і коли ви з Френком приїхали, вона стояла на парковці." ДМ розповідає, що на той час він їздив тільки на тур-автобусі Pencey Prep, адже він продав свою машину для того, аби отримати цей вен: "Святе лайно, наскільки це була погана угода." ("Holy shit, was that a baaаd deal.") *сміються* Тож вони одного р��зу проїжджали повз цього вінтажного Форду '69 року, чорного кольору із зеленими вогнями. І тоді ДМ сказав, що хотів би мати таку машину, бо втомився їздити в супермаркет на цьому "величезному автобусі-вбивці". І одного разу ДМ приїхав додому, і ця машина була в нього на парковці. ШС справді зв'язався із господарем і купив її у нього, аби подарувати ДМ. "Люди думали, що я крутий, через те, що їздив на цій тачці. Та я зовсім не був крутим." ФА не може припинити хвалити цей подарунок. ШС каже: "Це була дуже Хембоунівська машина." [нагадуємо: Хембоун – прізвисько ДМ] ДМ погоджується і каже, що ніколи не забував про цей чудовий подарунок, і дякує ШС ще раз. ФА каже, що він же забув про це і щойно ШС йому нагадав, і всі сміються. На цьому епізод закінчується!!!!!!!!!!!!! УРА!

(посилання на переклад наступного епізоду)

[bravograf-s-studio]

Ratt — американская глэм-метал-группа из Сан-Диего, достигшая пика своей популярности в середине 80-х годов. Считается, что Ratt сильно повлияли на становление и популяризацию лос-анджелесской хард-рок и глэм-метал сцены.

[www-love80s-ru]

🇷🇺 80-е - эпоха пышных причесок у рок-музыкантов. А какие рок-группы 80-х вы слушаете до сих пор? . 🇬🇧 the 80's were the era of the long-haired rockers. Which 80's rock bands do you still love and listen? . #rock #metal #rocknroll #hardrock #heavymetal #deathmetal #metalhead #punk #guitar #metalcore #glamrock #rockandroll #rockmusic #80sfashion #80s #vintage #retro #80sstyle #aesthetic #vintagestyle #retrostyle #мода80х #музыка80х #дискоэнциклопедия #рокмузыка #рок #хардрок #метал https://www.instagram.com/p/CB9K5B1l3an/?igshid=3lhrk4zwpop3

[aishanatalia80]

Метал-бенд «Удар». Сокровищница беларусского «металла» 80-х... Просто огонь! https://www.instagram.com/p/B5NSwSKlyMD/?igshid=1ifuahsg7hgv7

[theukone-news]

Умер барабанщик Cream Джинджер Бейкер

Британский музыкант, барабанщик легендарной в 60-х группы Cream Джинджер Бейкер скончался в возрасте 80 лет. Со ссылкой на представителей артиста сообщается, что он умер в больнице. Cream в составе гитариста Эрика Клэптона, бас-гитариста Джека Брюса и барабанщика Джинджера Бэйкера считаются одними из основоположников хард-рока и предвестниками хэви-метал. Третий студийный альбом ... Читать далее

[egorya]

Гранж в музыке (англ. Grunge, букв. Грязь), известен также как сиэтлский саунд — подстиль в альтернативном роке, развившийся из хардкор-панка в середине 80-х в американском штате Вашингтон, прежде всего в Сиэтле. Гранжу свойственны «грязное» гитарное звучание, обилие дисторшна, контрастная динамика с чередованием «громко-тихо», мрачные тексты на тему отчуждения, одиночества и апатии. Сильное влияние на становление гранжа оказал хэви-метал, прежде всего прародители жанра - Black Sabbath. По сравнению с другими направлениями рок-музыки, эстетика гранжа была подчёркнуто «демократичной» и «безыскусной», музыканты появлялись на публике в обычной, часто помятой или поношенной одежде и избегали театральности. Гранж-сцена 80-x годов была сконцентрирована вокруг сиэтлского лейбла Sub Pop, но в начале 90-x, после выхода альбома Nevermind группы Nirvana, гранж «прорвался» в мейнстрим.

[dennys-lee-blog]

Рок-му́зыка (англ. Rock music) — обобщающее название ряда направлений популярной музыки. Слово rock (в переводе с английского «качать», «укачивать», «качаться») в данном случае указывает на характерные для этих направлений ритмические ощущения, связанные с определённой формой движения, по аналогии с roll, twist, swing, shake… Такие признаки рок-музыки, как использование электромузыкальных инструментов, творческая самодостаточность (для рок-музыкантов характерно исполнение композиций собственного сочинения), являются вторичными и часто вводят в заблуждение. По этой причине принадлежность некоторых стилей музыки к року оспаривается.

Такие субкультуры, как моды, хиппи, панки, металлисты, готы, эмо, индирокеры, ска неразрывно связаны с определёнными жанрами рок-музыки.

Рок-музыка имеет большое количество направлений: от достаточно «лёгких» жанров, таких как танцевальный рок-н-ролл, от которого в своё время это направление и произошло (в некотором смысле можно считать, что рок — направление рок-н-ролла), поп-рок, брит-поп, до брутальных и агрессивных жанров — дэт-метала и грайндкора. Содержание песен варьируется от лёгкого и непринуждённого до мрачного, глубокого и философского. Часто рок-музыка противопоставляется поп-музыке и т. н. «попсе». Несколько более определённо можно сказать о так называемой «музыкальной экспрессии», которая, в силу повышенной, в сравнении с иными жанрами музыки, динамики (громкости) исполнения (по разным источникам от 110 до 155 дБ), является особой для многих рок-стилей (направлений), поскольку даже звучание большого симфонического оркестра находится в пределах 85 дБ и редко доходит до 115 дБ. («Конкуренцию» в плане громкости могут составить лишь направления музыки, использующие электроакустическое звучание).

Истоки рок-музыки лежат в блюзе, из которого и вышли первые рок-жанры — рок-н-ролл и рокабилли. Первые поджанры рок-музыки возникали в тесной связи с народной и эстрадной музыкой того времени — в первую очередь это фолк, кантри, скиффл, мюзик-холл. За время существования рок-музыки её пытались соединить практически со всеми возможными жанрами музыки — с академической музыкой (арт-рок, появился в конце 60-х, и более поздний симфо-метал), джазом (джаз-рок, появился в конце 60-х — начале 70-х), латинской музыкой (латино-рок, появился в конце 60-х), индийской музыкой (рага-рок, появился в середине 60-х). В 60—70-х появились практически все крупнейшие поджанры рок-музыки, более важные из них, кроме перечисленных — хард-рок, панк-рок, рок-авангард. В конце 70-х — начале 80-х появились такие жанры рок-музыки, как постпанк, новая волна, альтернативный рок (но в конце 60-х появились ранние представители этого направления), хардкор (крупный поджанр панк-рока), а позже и экстремальные поджанры метала — дэт-метал, блэк-метал. В 90-х получили широкое развитие жанры гранж (появился в середине 80-х), брит-поп (появился в середине 60-х), альтернативный метал (появился в конце 80-х).

[bearfoottruck]

Anyways, let's end tonight on another non-political note. Since today is International Tiger Day, here's Tygers of Pan Tang.

[justanotherindie]

Maverick 85 - Supersonic [Synthwave]

Maverick 85 – Supersonic [Synthwave]

Британский музыкант-мультиинструменталист James Burt более двадцати лет играл на ударных в разных метал-группах, но открыв для себя synthwave переключился на новую музыку и запустил сольный проект Maverick 85 в рамках которого записывает треки сочетающие звучание 80-х с диско и эстетикой старых видеоигр.

В августе у него вышел дебютный мини-альбом “Midnight Supernova” и открывающий его трек…

[rudycat17]

История развития мировой рок-музыки

Для многих рок – это не только музыкальное направление, но и целая культура, средство коммуникации молодежи, а также своеобразное зеркало общества. Изначально данная музыка создавалась как способ самовыражения молодых парней. Это был некий бунт, социальный протест, пересмотр и отрицание всевозможных моральных ценностей мира.

Именно рок породил вечную дилемму родителей и детей, ведь в глазах старшего поколения этот жанр выглядит как обычное детское развлечение, которое иногда может пагубно отражаться на восприятии ребенком мира. Несмотря на то, что рок существует достаточно давно, на нем продолжает расти и сегодняшнее поколение, поскольку перед ним встают такие же проблемы, как и в начале его пути: отвержение и непонимание.

🎸Как появились первые «наброски» рок-музыки?

Началом рок-музыки следует считать появление такого жанра, как рок-н-ролл, который вобрал в себя черты буги-вуги, блюз, ритм-энд-блюз и кантри музыки.

Сильное влияние на зарождение рок-н-ролла оказали следующие блюзовые исполнители: Мадди Уотерс, Роберт Джонсон и Лидбелли. Само название «рок-н-ролл» происходило из давних песен госпел исполнителей 40-х годов. Это слово обозначало призыв к танцу. Впервые выражение было использовано в песне Роя Брауна «Good Rockin Tonight» в 1947 году. В 1949 году вышла песня «Rock and Roll» легендарного музыканта Уайлда Билла Мура.

Вообще, развитие раннего рок-н-рола неразрывно связано именно с американскими исполнителями, но на сегодняшний день, к сожалению, невозможно установить, какая же пластинка или песня стала первой в подобном жанре. Среди возможных вариантов называют сингл 1950 года «Fat Man» Фэтса Домино. В других версиях встречается записанная в 1951 году «Rocket 88».

🎸Рок-музыка 60-х годов

В 1957-м году гитарист Линк Рей записал композицию «Rumble», в которой впервые можно было проследить эффект фузза на гитаре. Поэтому сегодня принято считать, что именно от этой песни и начали происходить все «тяжелые» жанры рока, в частности, панк-рок и хэви-метал. Более того, Линк Рей и Дик Дейл положили начало новому жанру инструментального танцевального рок-н-ролла – сёрфу, который был основан на гавайском звучании гитары, а также имеющий эффект вибрато. К первой серф-записи относят песню «Bulldog» группы The Fireballs, а среди ключевых представителей отмечают The Shadows и The Ventures.

Несколько лет спустя инструментальный серф начал сдавать свои позиции и уступил первенство вокальному серф-попу. Среди наиболее известных представителей выделяют The Beach Boys и Jan and Dean. Именно влияние звука серф и породило серф-рок, совмещающий уникальное серф-звучание и традиционную музыку.

🎸Появление «тяжелых» жанров

Первой песней, в которой прослеживаются истоки «тяжелой» музыки следует считать сингл «You Really Got Me» (1964) группы The Kinks.

Ребята впервые в рок-музыке использовали «тяжелый» гитарный рифф и соло прифуззованной гитары. В первых альбомах группы можно было заметить не только утяжеленный бит-саунд, но и остросоциальные тексты. The Kinks стали главными основателями субкультуры модов (расцвет которой приходится на середину 1960-х).

Основным идеологом движения модов стал коллектив The Who. Их первые два альбома являлись одними из наиболее «тяжелых» для своего времени, а на сцене они прославились тем, что часто начинали крушить свои гитары. Более того, группа впервые стала использовать нойз и фидбэк в роке. Стоит заметить, что некоторые их тексты считались уж слишком вольными для своего времени. Более поздняя музыка коллектива характеризовалась всего двумя словами — пауэр-поп.

К идеологам мод-движения также следует отнести The Pretty Things и The Small Faces. Данные группы играли жесткую версию ритм-энд-блюза. Тексты были такими же остросоциальными, как и у ребят из The Who.

Британскими первопроходцами жесткой музыки считаются парни из The Troggs. Группа отличалась от всех остальных британских коллективов тем, что она была наиболее близка к гаражному року, который появился некоторое время спустя.

🎸Гаражный рок: грязные и шумные пластинки снова в деле!

Помимо музыки, которая постоянно крутилась в чартах и на телевидении, в середине шестидесятых начал зарождаться и развиваться некий андерграунд – это были группы, которые репетировали в гаражах и записывали шумные, низкопробные и грязные пластинки. Однако не все представители гаражного рока ориентировались на тяжелую музыку. Наиболее бескомпромиссные из них стали первыми прото-панк-музыкантами. 80% представителей гаражного рока так и не выпустили ни одного альбома.

Британское вторжение стало своеобразным образцом для подражания у американских рокеров. Стали появляться такие группы как The Sonics (которые записывали сумасшедшие рок-н-ролы с саксофоном и утяжеленной гитарой), The Seeds (игравшие более мягкую музыку с использованием органа), а также The Music Machine, The Standells и The Knickerbockers.

Подобное случалось редко, но иногда песни гаражных групп становились настоящими хитами: это произошло с группой Count Five и их песней «Psychotic Reaction» или, например, с The Standells и их детищем «Dirty Water»

Наиболее уникально отнеслись к подобному стилю Monks – коллектив, оригинальное звучание которого (фидбэк, остросоциальные тексты, хаотическая гитара, безумные аранжировки) не имеет даже близких аналогов среди рока 60-х.

Вообще, музыка и имидж гаражных команд очень сильно сказались на последующем развитии стилей панк и прото-рока.

🎸Середина 60-х — первые инновации в роке

В конце 1965 – 1966-ых в Америке начинает формироваться новый музыкальный жанр – психоделический рок. Основой для его создания стали как гаражные группы со своей странной музыкой, так и представители фолк-рока. Впервые данный термин был применен по отношению к фолковой группе под названием «Holy Modal Rounders». Первой гаражной психоделической группой (в названии одного из их альбома упоминается термин «psychedelic») стали ребята из The 13th Floor Elevators. Хороший прирост поклонников психоделической культуры стал возможен благодаря хиппи и психоделическим наркотикам, типа ЛСД, марихуаны и мескалина. Характерным для жанра были «мистические» саунд и тексты треков, а также (в некоторых случаях) философия хиппи, которая выражалась в идеях пацифизма и идеалах любви.

Музыкальные идеи психоделического рока позволили Фрэнку Заппу в 1966 году предоставить обществу основы рок-авангарда – экспериментальной музыки с сатирическим и антисоциальным подтекстом.

Не отставала от всей этой компании и британская музыка, которая популяризировала поп-рок. The Kinks, отказавшись от жесткой музыки, пришли к поп-року без психоделии и с сильным влиянием мюзик-холла. Некоторые идеи коллектива The Kinks стали основой для создания и развития многих групп британского вторжения. В 1965 году The Beatles также решили не отставать и начали заниматься совершенствованием своего раннего звучания. Их работы 1965-1966 годов причислялись к ранней психоделии и брит-попу. Они и стали эталонами поп-рок музыки.

🎸Вторая половина 60-х – популяризация классического рока

Хоть четко разделять ��узыку 1960-х годов на пласты и нельзя, именно период с 1966 по 1969 годы принято считать временем наибольшей популяризации и расцвета «классического рока». Данный термин включил в себя все главные направления музыки 60-х, начиная еще с «британского вторжения». Ну а 1967 год удостоен называться лучшим годом в истории рок-музыки. Именно тогда начали появляться легендарные произведения жанра поп-рока, блюз-рока и психоделии. Более того, одновременно со всем этим развивался и ранний музыкальный андерграунд, истоки которого происходят от гаражного рока.

Музыка конца 1960-х создала тенденцию к ее увеличению в роли общества: из средства развлечения рок-музыка превратилась в феномен контркультуры. С рок-музыкой неразрывно были связаны движения американских хиппи, а также Молодежная революция в Европе. Кстати, эта музыка была связана и с общественными протестами войны во Вьетнаме. Поэтому смело можно заявлять о том, что рок 1966-69 годов заложил основы для всех последующих достижений музыки в этом жанре.

🎸Рок 70-ых – поколение бунта

Рок-н-ролл (который позже назывался «авангард») соответствовал по времени бунтам, возникшим в обществе. Сюда можно добавить отличную цитату Алена Дистера из его книги «Английский рок»: «Рок, который вторгся в жизнь общества, действует глубинно. О нем судят по одежде, по его внешним и поверхностным проявлениям, но не замечают, что скрыто за всем этим: под сомнения поставлены практически все традиционные ценности, такие как религия, политика, армия. Возник новый взгляд на взаимоотношения между людьми… Рок – это средство коммуникации. Он, можно сказать, является звуковым фоном целого поколения, приписывающего себя к нему». В начале 70-х на рок-сцене происходит кризис. Музыка перерастает в коммерческую составляющую… Именно это и повлекло за собой удаление от духовных начал рока, который был создан как результат бунта молодого поколения.

Новое поколение, пришедшее на смену шестидесятникам, стало требовать собственное, непохожее на старое самовыражение, которое бы отрицало современное положение вещей.

К середине 70-х возникла потребность воссоздать что-то новое – протестующее и бунтующее против системы. Этим чем-то стали новые жанры 70-х годов, такие как: хард-рок, прогрессив-рок, брит-поп, фолк-поп, поп-рок, глэм-рок.

Рок-музыка 80-х – новые агрессивные поджанры метала

В 1980-х (после спада в 77 году) возрождается хэви-метал, породивший теперь несколько еще более агрессивных поджанров.

В начале 80-х в Британии начинается известная «New Wave Of British Heavy Metal» (сокращенно NWOBHM, переводится как «новая волна британского хэви-метала»). Хэви-метал второй волны базировался на экспериментах AC/DC, Black Sabbath, Judas Priest. Все три группы поддерживали свою активную деятельность на протяжении всех 1980-х годов. Более того, парни из AC/DC смогли создать несколько пластинок, которые на сегодняшний день считаются эталонами жанра, а коллектив Judas Priest сформировал главные принципы NWOBHM`а как в имидже, так и в музыке (тяжелое, агрессивное звучание двух гитар).

Но самой влиятельной группой NWOBHM считается Iron Maiden, которая усовершенствовала стиль, жесткую гитарную атаку и хэви-металлическое соло до идеала. Музыка группы Iron Maiden была динамичной, громкой и отлично сочеталась с мелодичным вокалом.

🎸Рок 90-ых – расцвет гранжа и инди-рока

До 1991 года гранж развивался как некое андеграундное явление сцены Сиэтла. Громкий успех альбома гранж-коллектива Nirvana стал поворотным моментом в музыке 1990-х. Именно тогда инди-музыка начала воспроизводиться на американских теле- и радиоэфирах, а лидер группы Курт Кобэйн был признан «голосом поколения». Музыка этих парней вобрала в себя основы гранжа – тягучесть, отчаянность, депрессивность, которая построена на загадочных повторяющихся риффах и смеси панк и альтернативного рока. Несмотря на это, музыка Nirvana была более мелодичной, нежели у ее предшественников.

Успех Нирваны «подарил» вдохновение другим гранж-группам. Сюда следует отнести Pearl Jam, Alice in Chains и Soundgarden. Но если музыка Pearl Jam была гранжем, смешанным с панком, то два остальные коллектива играли немного в другой форме – рок с монументальными элементами, на который большое влияние оказал метал.

Развитие альт-рока в 90-е продолжалось не только на основе гранжа и брит-попа, но и за счет развития классических идей 80-х. Вообще, переход многих альтернативных артистов на более крупные лейблы вызывал возмущения и недовольства среди фанатов. Поклонники называли подобную музыку «ненастоящим инди».

🎸Рок-музыка 2000-х – апогей популярности нео-прогрессива

Воссоздание прогрессив-рока началось еще в конце 90-х, но именно в начале 21-го века популярность прогрессива достигла своего апогея и почти достигла уровня середины 70-х годов, когда данный поджанр рок-музыки находился на творческом и коммерческом пике.

Несмотря на то, что британцами из Porcupine Tree, которые считаются главным прогрессив-коллективом, было внесено много феноменального вклад в развитие этого жанра, наибольший вклад в усовершенствование нео-прогрессива сделали ребята из мексикано-американской группы The Mars Volta, появившейся в 2000-е годы. На протяжении нескольких лет коллектив пользовался невероятным коммерческим успехом, что позволило парням продать более 10 миллионов альбомов.

Развитие нео-прогрессива шло сразу в нескольких направлениях: 1) это и молодые группы, участники которых в прошлом играли в менее-известных коллективах (типа The Mars Volta, занявших место распавшихся At the Drive- In). 2) Это группы, которые, в связи с экспериментаторской деятельностью и творческими поисками усложняют свой саунд. В качестве примера подойдет Muse, которые предали альтернативный рок и перешли на сторону нео-прогрессива.

Что же будет ждать рок в будущем? Если посмотреть его повторяющуюся историю, то точно можно сказать, что впереди у него новые протесты, буйства, падения и взлеты, эксперименты и миксы разных стилей. Рок не будет стоять на месте: вскоре придут новые коллективы, а вместе с ними новые жанры и движения. И так же будет продолжаться конфликт детей и родителей, которые будут запрещать молодому поколению слушать эту «сатанистскую», «грязную» и безвкусную музыку, а дети будут действовать им назло…

[ssorokkingleb-blog]

Что такое рок музыка

Рок музыка (англ. Rock music) — это одно из направлений популярной музыки с характерными ритмическими ощущениями. Рок музыку исполняет рок группа. Основные инструменты: электрогитара, бас гитара, ударные и вокалист. Ключевым инструментом является электрогитара, так как она создает большой драйв в музыке. В ней высоко ценится красивое и мелодичное гитарное соло. Вы можете скачать музыку на muz-bar.net Сейчас произошла эволюция в рок музыке. Теперь в группу могут входить такие инструменты, как ритм и соло электрогитары. А также бас гитара, несколько ударных инструментов, клавишные, скрипки и так далее. В некоторых случаях rock исполняется в сопровождении с симфоническим оркестром. Такие концерты очень популярны и привлекают к себе огромное количество людей. В группе может наблюдаться исполнение двух вокалистов. Один может исполнять тяжелым голосом, другой более легким. Виды рока Виды рока довольно разнообразны. Начиная с более легких жанров (альтернативный рок, поп-рок и так далее) и заканчивая более тяжелыми (дэт метал, блэк метал). Таких направление более сотни. Поэтому каждый человек здесь сможет найти что-нибудь свое. История рок музыки Поговорим теперь про историю рок музыки. Существует она с середины 1950-х годов. Истоком является блюз, из которого вышли первые рок жанры (рок-н-рол и рокабили).

Первые поджанры возникали в тесной связи с народной и эстрадной музыкой (кантри, фолк, скиффл, мюзик-хол) того времени. Были попытки соединить rock практически со всеми видами музыки. Например, с латинской музыкой, джазом, академической и индийской музыкой.

В 60-70-х годах появились практически все крупнейшие поджанры рок-музыки (панк-рок, хард-рок). Уже в конце 70-х-начале 80-х появились такие жанры, как пост-панк, новая волна, альтернативный рок, хардкор, дэт-метал и блэк-метал. Чтобы выбрать своё направление лучше всего будет скачать музыку.

В 90-х годах получили широкое развитие гранж, брит-поп, альтернативный метал.

Основные центры развития рок-музыки — это США и Великобритания. Русскоязычная рок-музыка появилась в СССР в 1960—1970-х гг. Она достигла пика развития в 1980-х гг., продолжив развиваться в 1990-х.

[we-politica-ua-news-love]

Чи потрібно прогрівати двигун у холодну пору року Більшість експертів нагадують, що прогрівати треба було старі автомобілі. У свою чергу сучасні авто терпимі до пониження температур – вже з 80-х років більшість машин стали комплектувати інжекторами, які можуть самостійно визначати потрібне співвідношення палива і повітря, інформує Ukr.Media. Виробники автомобілей в книзі технічної експлуатації часто вказують, що мотор, встановлений в машині, прогрівати не потрібно. За їх словами, дана процедура є безглуздою витратою палива, а в багатьох країнах тривала робота двигуна на холостому ходу, особливо в житлових кварталах, зовсім заборонена, тому що через це можуть навіть оштрафувати. Виходить, що прогрів двигуна автомобілю не потрібен? Ні, все не так просто, і в рамках даної статті ми пропонуємо розглянути, навіщо прогрівати двигун, і що буде, якщо цього не робити перед поїздкою. Можливі проблеми при експлуатації непрогрітого двигуна Керівництво з технічної експлуатації автомобіля, виданим виробником, не завжди містить актуальну інформацію для регіону, де експлуатується машина. У світі продається безліч іномарок, але технічну літературу з ними не завжди адаптують до реалій нашої країни. Не прогріваючи двигун перед поїздкою, водій ризикує наблизити необхідність капітального ремонту мотора максимально. Розглянемо докладно, чому необхідно прогрівати двигун перед поїздкою. Температура моторної оливи Про те, що масло необхідно своєчасно міняти, знає кожен водій, але не всі розуміють, яким чином змащуючий елемент діє в двигуні. Під час роботи двигуна масло «бігає» по ньому, наче кров по організму людини. Коли двигун зупиняється, масло стікає в піддон, і на елементах двигуна залишається лише невелика масляна плівка. Чим довше двигун не заводиться, тим менша ця плівка, і тим небезпечніше вирушати в поїздку без прогріву двигуна. В теплу пору року, щоб моторне масло після старту двигуна розійшлося по каналах і почало виконувати свою роботу, йому потрібно близько 30 секунд. Тому в перші 30 секунд після пуску мотора вирушати в поїздку не можна навіть влітку. Взимку ж ситуація ускладнюється, оскільки за час простою масло стає густим через низьку температуру, і йому потрібен додатковий час, щоб пройти повне мастильне коло і увійти в робочу температуру. Робота масляного фільтра Якщо почати рух автомобіля на непрогрітому двигуні, виникає високий ризик пошкодження маслозйомних і компресійних кілець, розташованих на проточках поршня. Як відомо, кільця встановлені в двигуні для зняття надлишок масла і створення компресії. При роботі на них припадають серйозні навантаження, оскільки вони труться об стінки циліндрів. Багато водіїв помічали, що впродовж декількох секунд після старту двигуна він працює на підвищених обертах, які через деякий час опускаються. Пов’язано це саме з ходом циліндрів двигуна. При прогріванні циліндри, як і будь-який метал, розширюються на декілька мікрон, за рахунок чого звільняються з-під стиснення кільця. В цей же момент елементи двигуна починають більш ефективно змазуватися. Вихід з ладу датчика масла Актуальною для сучасних автомобілів проблемою є вихід з ладу датчиків масла при роботі непрогрітого двигуна. Пластмасові датчики під тиском густого масла пошкоджуються, якщо почати рух, і автомобіль починає сигналізувати про брак мастильної рідини в піддоні. Дана проблема актуальна для машин, в яких встановлюються датчики масла в пластмасовому корпусі. Якщо елемент виконаний здебільшого з металу, несправність може не спостерігатися. Скільки гріти автомобіль взимку і влітку Прогрів двигуна необхідний для грамотної роботи, і з цим складно сперечатися. В залежності від температури навколишнього повітря на прогрів мотора може йти різний час: – нижче -30°C. Прогрівати двигун необхідно від 10 до 15 хвилин, щоб моторне масло «розігрілося» до робочої температури; – від -10°C до -30°C. Можна обмежитися прогріванням двигуна в 7-10 хвилин; – від +10°C до -10°C. Досить прогріву автомобіля в 4-7 хвилин; – вище +10°C. Потрібно прогрівати не більше 1-3 хвилин, щоб моторне масло розійшлося по двигуну і дійшло до робочої температури. У зарубіжних країнах, де виробляється більшість іномарок і для яких складаються інструкції, температура рідко опускається нижче -10°C. Саме тому виробники не рекомендують прогрівати двигун перед поїздкою, тим самим відзначаючи, що досить пари хвилин роботи двигуна, щоб за нього розійшлося масло, і можна було почати рух. uamotors.com.ua

[alexeyhmr]

«Мэнди»: Кейдж с топором против байкеров из ада О, Николас Кейдж, незаметно скатившийся до уровня второсортного кино, вернулся. Да еще как — с кровищей на лице и с бензопилой наперевес. Хотя чаще он тут с топором мелькает, но не суть! Я про то, что возвращение сверхпопулярного в 90-е-нулевые годы актера на большой экран, выдалось очень уже эффектным. Как-будто кто-то (не будем показывать пальцем) хотел показать всем: рано вы меня похоронили, я вам еще покажу кузькину мать! И действительно когда в завязке сюжета банда байкеров из ада (ох, я правда это написал, да?!) при помощи еще одной вариации группировки "Свидетелей Иеговы" сжигает возлюбленную персонажа Кейджа, то кажется, что это горит не какая-то физическая оболочка, а сгорает к чертям собачьим выстраиваемая годами по кирпичику карьера Кактера. И вот тут-то и начинается лютый трэш- слетевший с катушек Кейдж выковывает топор и выходит на тропу войны, бороться за свое место под солнцем. Он орет, кромсает врагов, прикуривая от горящей черепушки - трудно найти для списанной из топ-списка звезды, сбитого летчика, более идеальной роли, чем эта. Ведь вдруг этот финальный трэш-шабаш - жирнейшая, кровавая, точка в карьере? Тут не сложно уйти в отрыв, знаете ли! Все, что Кейдж творит на экране, - чистое зло без капли намеков на катарсис. Но специально (ради стеба над древними би-муви, на которых многие выросли) выкрученное до предела настолько, что даже смешно. Примерно как та хрень что рисовали на обложках метал-групп в начале 80-х. И в принципе нервный смех, как оказалось, нормальная реакция после того, как фильм кончится и на экране замелькают титры. По крайне мере равнодушных точно не останется, а это уже верный признак того, что "Мэнди" со временем рискует стать культовым кино. «Мэнди» (2018). Наша оценка: 4,5/5 #kirov43 #киров #киров43 #кировонлайн #кинокиров #кинообзор #вятка #вяткакиров #kinosmena #film #cinema #алексейсидоров #вкино #киноман #колизейкиров #кинотеатрколизей #новоекино #николаскейдж #новинкикино #кинорецензия #мэнди https://www.instagram.com/p/BouRLWggz-F/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=bdmuovbuivda