#кицька

[lastivkaa]

[unhonestlymirror]

"If you take school and university textbooks, which list nations, it is written there that the French were born in the early Middle Ages, the English, the Poles, they all lead from there. And for some reason, we [Ukrainians] need to have origins from the 14th century. The question is, why? Was there any hiatus between the 12th and 15th centuries? No. The population has not changed...

They say, "Tatars used to go here"! The Tatars used to go here, but the Tatars did not sit down here because the Tatars and Mongols needed the steppe. They imposed taxes, and they themselves fled into the steppe.

It should be said that there is no hiatus, which Moscow archaeologists insisted on, and the absence of this hiatus was proven by Soviet archaeology in the 60s and 70s, that there was no depopulation here. Kyiv is an ancient Ukrainian city, just as Kyivan Rus is an ancient Ukrainian state. Why? Because general historical laws. The first stage of European ethnic groups existed - this is the tribal stage. From the 500s to the 900s, about 400 years, all these ethnic groups - the English, the French, the Poles, the Ukrainians, the Serbs - did not have a single ethnonym, they consisted of separate tribal unions. The tribal stage of existence is the entire early Middle Ages. The English consisted of Angles, Saxons, and Jutes. The Poles consisted of five tribes - the Kashubs, the Mazovshans, the Slenzyans, the Vislyans, and the Polyans. And from these tribes five dialects are now left in the Polish language. And the Ukrainians consisted of Polyans, Drevlians, Volhynians, Ulychis, Carpathian Croats... Europe is maturing somewhere in the year 900-1000, and all these peoples are creating their first aristocratic national states. The first English kingdom arises in the year 1000, around this time, the first Polish kingdom of the Piast dynasty arises. At the same time, the Prague principality of the Czechs emerged, at the same time, the Serbian state and Rus, with its centre in Kyiv, emerged. That is, this is a universal regularity. Since all these states that I have listed are considered Polish, English, Serbian or Spanish states in the medieval stage of development in the textbooks of these countries, we have no reason to doubt the Ukrainianness of Rus. Who wants to doubt - please break these universal laws.

You know that Meshko the First lived in the time of Volodymyr the Holy, and his son Boleslav the Brave - in the time of Yaroslav the Wise. So, Meshko the First and Boleslav the Brave are Polish kings, but try to tell someone that Volodymyr the Holy or Yaroslav the Wise are Ukrainians. You will be spit on! Moreover, by the Ukrainians themselves. And, by the way, all the walls of Sophia of Kyiv are covered with Ukrainian texts, Serhiy Vysotsky also spoke about this. Before his death, he called me and told me that there were Ukrainian texts there, but it was impossible to write about it. In the book he published, all this is translated into Russian.

What elements are there on the walls? Наприклад, клична форма української мови – «Петре», «коню», «князю», що питомо українське, в російській мові цього немає. Дієслова на «-ти» – іти, ходити. Дієслова на «-мо» – живемо, ходимо. Давальний відмінок однини чоловічого роду – князеві, Петрові, Іванові.

Vasiliy Klyuchevskii, a great russian patriot, when asked what language the prince of Kyiv spoke, he said: the language that grandmothers speak in the bazaars in Kyiv now. There are a huge number of these proofs in this regard.

Agatangel Krymsky also wrote about these linguistic features. He has an article about what language was spoken in princely Kyiv. He composed a phrase from the words of the 12th century and accompanied it with the following words: no Moscow professor will understand this phrase, and any grandmother from the Kyiv bazaar will. The phrase sounded like this: «Кицька сидить на призьбі, доки її окропом з глека не злякають або хорти лови не влаштують».

So, summing up, princely Kyiv was as much Ukrainian as London was English, Gniezno was Polish, and Paris was French. These were not Ukrainians, Frenchmen, or Poles as they are now. Because it is an organism, and the organism develops. And these were Ukrainians, Poles, and Englishmen at that medieval stage of development."

Leonid Zaliznyak

[valyalya]

Вже третій день сплю вдень, бо кицька стара приходить, лягає біля мене і не хоче йти. Вона вже навіть вивчила, що я ненави��жу коли вона лижеться, тому коли хоче облизатися злазить з ліжка, робить свою справу і знову повертається

Вона ще так лягає як людина: на бік, видовжує все тіло і ще й використовує мою руку як подушку

[zlabjola]

Напарниця принесла мені ромашку. Просто так. Я навіть здивувалася, що це мені. Я люблю ромашки. Поставила її в воду тут. Потім заберу. Аж сумно, що доведеться поставити її на кухні, кицька в кімнаті її з'їсть.

[daydreamingheadcamon]

Трішки про моє перебування тут...

У першому записі я розповіла про свою аватарку - гравюру з "книги одержимості" польського художника і письменника єврейського походження Бруно Шульца. Незабаром твіттер поставив на той допис мітку спільноти "для дорослих" і тепер мої дописи не відображаються у пошуку за тегами🤐 (отак я і потрапила в шедоубан на першому дні цього блогу) І, хоча я збиралась публікувати в цьому щоденнику фанфіки і, можливо арти, які можуть справедливо підпадати під це правило, все одно шкода, бо я так не знайду своїх читачів!😣 Наразі спробую змінити аватар на більш "пристойний"

Ця мила українська дівчина з квіточкою🌸✨ і зміїним хвостом😈🐍, а також кицька з обличчам жінки вгорі допису - іллюстрації до книги "Українська відьма", які я ніжно люблю.

[grass-thedog]

Невідомий клан Книга перша:Новий клан

Громадянство

Вітряний клан:

Провідник:

Орлозір - блідо-бурий смугастий кіт

Воєвода:

Вуглеквітка -темно-сіра димчаста кицька з темнішими цятками

Медикицька:

Малолистка - маленька блідо-сіра кішка з блакитними очима

Вояки:

Вільшаношуб - темно-рудий кіт з смуглявою спиною

новак Мишолап

Краплешуб -світло-бурий плямистий кіт з білим животом

Крукокрилка-чорна струнка кицька

Плямошубка- худа черепахова кицька

Димохвіст-чорний пухнастий кіт з білими лапами

новачка Перолапка

Порохошуб -чорний кіт з темними зеленими очима

новак Ліщинолап

Мрякошуб-сірий кіт з сріблятою шубкою

Криголозий -білосніжний кіт

Новаки:

Ліщинолап -блідо-рудий котик

Мишолап- маленький коричневий котик

Перолапка-світло-бура пухнастая киця

Королеви:

Сріблоплеса-сіра срібляста кицька ,мати Імлоньки і Тіньки - чорних довгощерстих киць

Злотоока-світло-руда кішка з яскравою шубкою ,мати плесоньки сірої смугостої киці і Осочка-світло-рудого і білого котика

Шипошубка-руда строката кицька ,чекає кошенят

Старійшини:

Шпакокрилка-чорно-біла кицька

Білокіготь-білий кіт с сірим хвостом

Вербокіготь-світло-рудий кіт з плямистою шубкою

Громовий клан:

Провідник:

Прудкозір-буро-білий кіт з прудкими лапами

Воєвода:

Гадюкохвіст-рудий смугастий кіт з довгим хвостом

Медикикіт:

Струмоспів-маленький блідо-сірий смугастий кіт

Вояки:

Хмароніч-білий і чорний кіт 

Шулікоспів-темно-сірий смугастий кіт

Піскошторма-вперта блідо-руда кицька

Морозохвіст-білий кіт

Мохотіня-чорно-біла кішка

Вогнесвіта-яскраво руда кицька

новак Шуваролап

Бурехмарка-темно-бура струнка кицька

новачка Риболапка

Новаки:е

Шуваролап-темно-бурий котик

Риболапка-темно-руда кішечка

Королеви:

Рисестриба-руда плямиста кицька мати Вивірки-рудою киці, Пісочка-рудого котика ,Рудька-рудющого котика ,Завірюшки- чисто білої киці.

Вербовода-коричнева гарненька кицька мати Квітоньки білої- і -черепахової киці .

Старійшини:

Темноікла-темно-сіра кицька

Грязношуб-білий кіт з бурими плямками

Ніжносерда-блідо розовато-руда кицька

Річковий клан:

Провідниця:

Брижозірка-темно-сіра і біла кицька

новачка Чаплелапка

Воєвода:

Модринохмара-ясно-коричнева кицька з білою плямкою на її грудях

Медикицька:

Лілеплеса-рудо-бура смугаста кицька з білим животом

Вояки:

Форелешуб-коричневий димчастий кіт

новак Камнелап

Видробризка-черепахова кицька

Жабохвіст-чорний кіт

Мальвошубка-темно-руда і біла кицька

новачка Бризколапка

Новаки:

Чаплелапка-біла киця з чорними вушками

Бризколапка-сіро-біла плямиста киця

Камнелап-сірий котик

Королеви:

Качепера-темно-буда кицька мати лосося-рудо-розоватого котика і струмка-темно-бурого смугастого котика з білими лапками

Швидкострумка-світло-бура кицька чекає кошенят

Тіньовий клан:

Провідник:

Темнозір-сірий кіт з темною шубкою

Воєвода:

Світохмарка-біла світла кицька

новачка Тритонолапка

Медикіт:

Чорнобривоцвітий-рудо-чорний кіт

Вояки:

Деревошуб-темно-бурий кіт

новак Похмуролап

Бурштиносвіта -яскраво-руда кицька з світлішими лапками

Чорносерда-чорна кицька

новак Опіколап

Змієіклий-світло-бурий смугань

Золохвоста-сіра худа кицька з зеленими очима

Новаки:

Тритонолапка-темна черепахова кицька

похмуролап-блідо-сірий кіт

Опіколап-блідо-сірий з темнішими лапками

Королева:

Димолистка-чорна кицька мати Димка-чорно-білого котика ,Нічка чорнявого котика і Річки -сірої кішечки

Старійшина:

Вороноліт-чорний старий кіт

Нічний клан:

Провідниця:

Ночезірка-чорна кішка з пухнастим хвостом

Воєвода:

Конюшинонога-сіра смугаста кицька з білими лапами

Медикіт:

Зайценіг-маленький сіро-білий кіт

Мисливці:

Сутінкошубка-маленька смуглява сіра кицька

новачка Тернолапка

Сажошуб-сірий кіт

новак Кедролап

Перохвіст-білий пухнастий кіт

новачка Маколапка

Ящіркохвоста-світло-бура смугаста кицька

новак Брилолап

Сойкопера-темно-бура смугаста кицька

Вільха-рудий кіт

Листохвіст-рудо-білий кіт

Бійці:

Мількодимка-темно-сіра кішка

новак Холоднолап

Снігоперий-біло-сірий кіт

Плющошкурий-бурий кіт з білим животом

Синьобризк-синьовато-сірий кіт

новачка Білолапка

Небопадка-блідо-сіра кицька

новак Яснолап

Новаки:

Білолапка-біла кицька з бурштиновими очима

Холоднолап-білий кіт з крижаними голубими очима

Яснолап-рудий кіт

Тернолапка-темно-руда киця

Брилолап-темно-бурий і білий котик

Маколапка-темна плямиста киця з білосніжими лапками

Кедролап-темно-бурий смугастий котик

Королеви:

Дроковниця-черепахова кішка мати Сонечка-черепахової киці ,Комишка темно-бурого котика і Галька-світло-бурого котика

Темномісяця-темно-сіра кицька чекає кошенят

[moruchan]

Кицька чи білка? А може лисиця?🤔

[mkyiv]

Моє кохання, гарненька киця, маленька дівчинка та найкрасивіша кицька у світі сьогодні вирушила до веселки…. Фросі було 17 років 😢😭 My love, pretty kitty, little girl and the most beautiful pussy on the world went to the rainbow today 😢😢😢😢 Frosya was 17 years old #фрося #киця #cat #catdaddy #mylove #migata #migatahermosa (Kyiv, Ukraine) https://www.instagram.com/p/CkE39GBKY-n/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[nelligekata]

Гіркота Ізюма. Як вижило та як живе зруйноване місто

автор: Мирослава Ільтьо з Харківської області фото Мирослави Ільтьо та Ігоря Захаренка

Від Харкова до звільненого Ізюма дві години їзди розбитими дорогами повз поля з незібраною пшеницею. Обабіч траси – спалена російська бронетехніка і трупи російських солдатів, які ще також не встигли прибрати.

Тягачі із завантаженими ворожими зламками проїжджають повз. Танки, в цілком справному стані, витягають кранами, щоб вони ще послужили ЗСУ. На покинутих російських блокпостах валяються бляшанки й розірвані пакети від сухпаїв.

Рух на Ізюм неквапливий, адже дорога розбита артилерією, а деякі снаряди ще й нерозірвані. Об’їзд вирв і залізяччя потребує пильності.

На під’їзді до міста нагнітають емоції величезні гарбузи на городі біля хати без даху: врожай зібрати вже нікому.

На вигорілій автозаправці стоїть розбита бронемашина із Z-маркуванням. У кабіні мирно спить кицька.

На в’їзді в деокуповане місто лежать нездетоновані вогнеметні заряди російської ТОС “Солнцепек” поряд з автівкою, яка вщент згоріла. Поблизу ще один танк із “путінського ленд-лізу”.

Щоб потрапити на правий берег річки Сіверський Донець, у південну частину Ізюма, потрібно дочекатися черги на понтонний міст, адже інші мости в місті зруйновані.

Під’їжджаємо до гори Кременець – найвищої точки цього району з крейдяними відкладами, телевежею та монументом на честь загиблих у Другій світовій війні. На Кременці – постійне скупчення людей: це єдине місце в Ізюмі, де ловить мобільний зв’язок.

Мобільний зв’язок на горі Кременець поруч із меморіалом загиблим у IIСВ

Звідси відкривається неймовірний краєвид на ізюмські дахи, а водночас і велика трагедія. На цьому місці люди платили життям за телефонний дзвінок з окупації. На пагорбі знайшли кілька десятків трупів.

Ізюмчани, які пережили пекло

Максиму 31, він просить не фотографувати обличчя, бо не знає, звідки чекати нової “підстави”. Місцевий мешканець переконаний: окупанти захопили його в полон не дарма – хтось свій доніс, що чоловік має друзів у ТрО й ЗСУ. Максима побили, заламали, натягли мішок на голову і відвезли в яму.

У тій ямі перебувало понад двадцять людей з різним ступенем тортур, побиття та психологічних знущань. Максим розповідає, що в яму на ніч заливали холодну воду, бранців катували електрошокерами, давали лише хліб і воду, аби не вмирали з голоду.

Корисної інформації від Максима окупанти не отримали, через кілька днів знущань відпустили.

Крім того, чоловік отримав травму руки від обстрілу касетними снарядами, але запевняє, що зараз у нормі, згадувати пережите зайвий раз не хоче.

Максим показує на телефоні захід сонця із пагорба, на якому стоїмо. Запевняє, що Ізюм – дуже гарне місто.

Краєвид із гори Кременець в Ізюмі

“Гарне було, тепер зруйноване”, – цими словами до нашої розмови приєднується пан Євген. Чоловікові 76, його не били й не катували, але часом здавалося, що від постійного гуркоту ракет і розривів снарядів серце не витримає.

Ізюмчани розповідають: інший чоловік, серце якого отак не витримало, 13 днів лежав на сходах на першому поверсі дев’ятиповерхівки, аж поки дружина не змогла закопати його у дворі. Настільки сильними були обстріли.

Ізюмська міська рада

Від пагорба прямуємо до міської ради. Будівля чорна, крізь віконні рами просвічуються клаптики голубого неба. Дві жінки й маленька дівчинка проходять повз із букетами квітів.

“Оце ж підпалили нам росіяни мерію, коли тікали. В центрі міста ми вдруге за пів року, свято ніби, то і квіти, бо жили в ізоляції”, – розповідає пані Ольга.

Пані Ольга

Із 6 березня до 26 березня вона не виходила з підвалу багатоповерхівки. “З одного боку росіяни, з іншого українці, а зверху літаки”, – жінці дуже важко опанувати емоції,  пов’язані зі спогадами.

Вона пригадує, як нюхала хліб, якого не бачила два місяці.

“��агазини розбиті, розграбовані… Ті, які не були розбиті зброєю, те мародери розтягнули одразу”, – розповідає пані Ольга.

Пані Ольга – вчителька української мови із 27-річним стажем, співпрацювати з окупантами навідріз не хотіла.

Від березня до липня вони з сусідами розпалювали багаття біля багатоповерхівки і на вогні готували їжу. Так робили й усі інші мешканці Ізюма, адже в місті немає ні світла, ні газу, а в декого й ні води поблизу.

Найстрашніше, в підвалі були діти. Одна жінка там же й померла. Похоронили в дворі.

Ділилися по-сусідськи всім, грілися вкупці, бо підвал сирий і холодний.

Але були й ті, хто навіть у таких умовах влаштовував бізнес. Один чоловік мав генератор, 100 гривень коштувало в нього зарядити телефон, за воду брав гроші.

“Щоправда, його самі ж росіяни покарали за мародерство. До стовпа прив’язали. Хоч ми йому й за те були вдячні, бо та копійка варта, аби сказати своїм, що ще живі”, – ділиться співрозмовниця.

Ольга дуже тішиться, що багато вчителів та дітей змогли вибратися з міста, аби вчитися не з російських підручників.

Евакуація, якої не було

Пані Наталія, ще одна моя співрозмовниця, обурюється через організацію евакуації. “Мер [Валерій Марченко] сказав, що евакуювали 80 відсотків мешканців, а насправді жменька тільки виїхала. Сам він втік! В місті з’явився позавчора, він за своє життя переживав. Вчора виступав на площі, жінки й чоловіки кричали на нього, а він стояв, понуривши голову. Каяття там немає!” – говорить Наталя.

Руїни в Ізюмі

Евакуюватися із захопленого РФ міста справді могли не всі, а хто міг. На підконтрольну Україні територію – за гроші, переважно за непідйомну суму в кілька тисяч доларів. Або через Росію, і також не завжди безкоштовно.

Маму з малою дитиною, які хотіли виїхати, окупанти розвернули назад. Її прізвище було в списках “неблагонадійних”, адже чоловік воював за Україну, а тепер у полоні. Від Ізюма до Балаклії вони здолали 30 блокпостів, аж поки там не озвучили вибір: назад або розстріл.

Ще одну сім’ю запитали, звідки їдуть. Потім уточнили, що це за територія, той Ізюм. Після слів “окупована” також розвернули назад, адже для росіян треба говорити – “визволена”.

Зі слів місцевих, російська армія найбільше “визволяла” від особистих речей. Жінки, на щастя, не було вдома, коли буряти винесли двері. Добравшись до чужого майна, забрали дитячий стілець, самокат, велосипед, каструлі, сковорідки, ножі та навіть ношені дитячі черевики.

“Свої рублі із наших банкоматів діставали поспіхом, напихали мішки та з бронетехніки пересідали на колеса, щоб швидше п’ятами накивати”, – розказує пані Віра.

Після звільнення

На вулицях Ізюма зараз багато людей, як для розбитого міста із непрацюючими аптеками, розбитими чи закритими магазинами і продовольчим ринком, випаленим авіацією.

У місті й надалі немає електропостачання. Мобільний зв’язок досі можна зловити лише на горі. Або попросити в українських військових доступ до Starlink.

Система центрального опалення в Ізюмі також зруйнована. Майже всі котельні розбомблені.

У приватному секторі є такі будинки, що їх розривами просто увігнало в землю: від одного “приходу” шість будинків знесло одразу. У багатьох будівлях, яким “пощастило”, немає вікон, а в деяких ще й дах продірявлений.

Руїни в Ізюмі

За інформацією від депутата Ізюмської ради Максима Стрельникова, окупанти вбили в місті понад тисячу мирних жителів. На одному з міських кладовищ у лісі нарахували близько п’ятисот нових могил із хрестами, на яких вказані або імена, або часто лише порядкові номери загиблих.

Для усім моїх співрозмовників українські військові на вулицях міста стали великою несподіванкою, але настільки бажаною. Дехто не приховує сліз розчулення через те, що їх не вважають колаборантами, які згодилися жити під російським триколором. Бо українську армію тут чекали. І дочекалися.

[cvxccvvv]

DeepDaddy - Кицька | Прем'єра треку 2024

[bren-mc-carthy]

Putin is a Pussy, and loves Cock. Fuck Putin and Fuck Russia too. Glory to Ukraine. Путін - кицька, і любить Півня. Трахніть Путіна і трахніть Росію теж. Слава Україні. 🇺🇦🔱💪🤞🙏😬 (at Moscow, Russia) https://www.instagram.com/p/CoJAFLnoJH0/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[irynaselyutina]

Знайомтеся, це кішка. Або Katze. Ну, так мені сказали і я повірила. Особисто не перевіряла. 🤷‍♀️ Щодня кішка приходить до дверей дитячого садка, до якого ходить мій молодший син. І тоді дітлахи радісним натовпом біжать її вітати. А у вихователів для гості щоразу припасована жменька смаколиків. - а як Katze буде українською? Українська – моя рідна мова. Але запитання виховательки вирвало мене зі спостереження і ввело в секундний ступор. Кішка. Кицька. Киця. Бо кіт, то вже Kater. Але ж яка ти багатогранна, моя солов‘їна 🫶 До речі, завтра день День української писемності та мови. А ви будете писати Радіодиктант національної єдності? https://www.instagram.com/p/CkttT8FqF63/?igshid=NGJjMDIxMWI=

[virtualdevkit]

Переписка з колишніми знайомими

Вони: ми завжди вважали що тобі нічого взагалі не цікаво. Я: ви лише те і робили що вважали. Набагато простіше вважати, аніж запитати у мене особисто.

Вони: ми і не знали що ти багато чим цікавишся та займаєшся поки не дізналися про це від нашої нової подружки. Я: звісно, ви ж у мене ні про що ніколи не запитували. А вона цікавилася.

Вони: ми вважали... Я: ви лише і вмієте вважати. Але не розмовляти. Мені важко зрозуміти навіщо таким як ви жити у цивілізованому світі, жили би собі як Мауглі у джунглях. Вам не потрібне навчання щоб розмовляти, ви не використовуєте свої роти за призначенням як і навчання у школі.

Вони: ти вважаєш себе розумнішим за нас? Я: мені і вважати не потрібно, це очевидно. Ви не запитували у мене ні про що, я вам і не відповідав. Вас не цікавило хто я і чим займаюсь. Ви просто вирішили що я гірше за вас, бо відстоюю мою власну позицію і не даю себе знищити. А я просто завжди був кращим за вас, мабуть ви мені заздрили замість того, щоб стати собою. Намагалися вилизувати свою шерсть наче кицька перед іншими лише щоб задовольнити чужі інтереси. Я ж просто цього не роблю.

Вони: і які у тебе зараз інтереси? Я: мої інтереси занадто нудні для вас. І занадто складні. Як ви ото сказали - я й сам занадто складний для вашого розуміння. Тому не думайте про це, просто живіть з тим рівнем розвитку, з котрим ви і жили все життя і не зациклюйтеся на цьому.

Вони: ой, все. Ми намагалися зробити до тебе перший крок. Ми не будемо цього робити. Я: дякую, перший крок був зроблений багато років назад мною, ви відмовили. Сьогодні ви отримали мою відповідь на ваш перший крок - відмову. Не розумію навіщо вам взагалі було робити отой "перший крок" через стільки років. Користі від мене ви не отримаєте, я не стану замовляти ваші недопослуги і іншу маячню. Тож йдіть собі своїм шляхом нафік. Мене привчили до самотності і я з нею став на "ти". На цьому у мене все.

[tsunamisurfers]

Гріє 

[v-l-a]

#животные #голуби #гули #кошка #кот #белаякошка #белыйкот #стаяголубей #голубиедят #гулечки #гулі #киця #кицька #кіт #білийкіт #білакішка #стаяголубів #тварини #animals #birds #птицы #птахи #pigeonflock #pigeons #pidges #cat #whitecat (at Vyshneve) https://www.instagram.com/p/CISOnjplZZ9/?igshid=1eahl8vzvjau5

[sophiamamamia]

На випускний в мене сукня з відкритою спиною.

Гарно, але я тепер на дієту приречена.

Море сміється крізь вікна блискучою піною,

В травні нагріється - плавати буду щовечора.

От би сусідка ще лампу для селфі позичила!

Класно б зняла для тік-току, як граю на скрипці я.

Мама до ранку на зміні, ми вдвох із сестричкою.

Ким мені стати - музикою? Слідчим в поліції?

До ЗНО ще чотири замріяних місяці,

Купа часу підтягнути англійську і хімію.

Менша над супом гречаним сидить і комизиться,

Я не витримую, скоро на неї нагримаю.

Я поспішаю у двір, ну яке там

Там на площадці Микита з новою гітарою.

Господи, я обіцяю, останнє проханнячко:

Хай той Микита мене покохає як я його!

***

Мама прийшла на світанку, бліда й перелякана

Каже, збирай свої речі, ми будемо їхати.

Доню, окраїну міста розстріляно танками,

А за вікном завивають сирени, не віхола.

Менша схопила улюблену ляльку з залисиной,

Я запаковую сукню з відкритою спиною.

Думаю, їде Микита чи вдома залишиться?

Море у вікнах бурмоситься хвилями синіми.

Мама дарма прогріває старенького опеля,

Каже сусідка, що виїзди з міста закрито всі.

Десь недалеко щось бахає, гупає, копає,

Ми повернулись до хати, це скоро закінчиться.

Менша спить в ванні, ми з мамой ночами не спим давно.

Тиждень десь поруч щось гупає, копає, бахає.

Де ти, Микито? Де море, де скрипка і ЗНО?

Я відчуваю себе у живиці комахою.

Ніч розривається разом із нашею стелею,

Це вже над нами щось копає, бахає, гупає.

Мабуть, контузія. Світ - оніміла містерія…

Мама з Микитой мене з-під стіни виколупує.

***

В надрах підвалу нема ЗНО і майбутнього…

Скільки минуло вже днів - надскладна математика.

Я обіймаю Микиту в підвалових сутінках

Вчора він втратив водночас гітару і матінку.

Сукня, напевне, була б вже на мене великою -

Весь наш підвал на голодну дієту приречений.

Менша тихенько, як кицька, до себе покликала,

Марить: от зараз би супу тарілочку з гречкою…

Вчора будинок навпроти згорів із сусідами,

(Вуха заткнула малій, щоб не слухала криків їх).

Я зрозуміла, ким стану, прийміть це до відома:

Виживу - вивчусь на самого кращого лікаря.

Тільки не виживу, дива такого не станеться.

Мама, Микита, сестричка згорнулась калачиком…

Господи, я обіцяю, останнє проханнячко:

Першою вмерти, щоб їхньої смерті не бачити.

*

Автор вірша -

@akkagangr