#ukrainian translation

[tarhanka]

Last month I wrote about pre-ordering the official Ukrainian translation of VNC.

Another month, another slay

Today, we have the announcement of the official Ukrainian translation of Black Butler.

This is a completely different publishing house than the one that will be published vnc. But it's also INCREDIBLY COOL

[garland-on-thy-brow]

Chapters: 2/? Fandom: Opera, Siroe re di Persia - Pietro Metastasio, Merope - Apostolo Zeno Rating: General Audiences Warnings: No Archive Warnings Apply Additional Tags: opera seria, Operas, Translation, Ukrainian translation, переклад українською Summary:

Я перекладаю арії з опер 18го століття українською мовою.

[tpoh-in-ukrainian]

Сторінки 92-95

Спочатку || Назад || Вперед

[svitla-ukr-translator]

Мої субтитри

Через багату кількість плутанини та листів, мої субтитри до відео “The Egg” нарешті опублікували ^^  почуваю себе неймовірно!!!є мотивація продовжувати цим займатись >< зараз час займає сесія, але після неї буду перекладати і постити більше! посилання на відео:https://www.youtube.com/watch?v=h6fcK_fRYaI&t=3s виберіть в субтитрах “українські” і там вони будуть ^^

[mj-thrush-gxn]

Oh my Talia- Я тебе кохаю

[liltaireissocute]

if gods allowed that, I will kill all the gods

[forestanomaly]

Posting nice stuff I drawn this year untill I caught up with today, day five

Parallels between Hollyleaf and Feathertail live rent-free in my head. Both of them are tied to Crowfeather, both were or supposed to be a part of the prophecies that had gone wrong for them in some way. Both are half-clan kits. Both died sacrificing themselves to protect others.

[dontforgetukraine]

The animated film "I died in Irpin" won the main prize in the "International Competition: King of Trauma" category at the LINOLEUM festival. The 11-minute film was drawn with charcoal on paper. The director, Anastasia Falileieva, tells her story of the time she and her boyfriend decided to visit his parents. They spent 10 days in the besieged city of Irpin. She was able to leave with the last evacuation column.

On February 24th in the morning my boyfriend and I decided to go from Kyiv to Irpin to see his parents. It is hard for me to recall the chronology of those days, my mind blocks and minimizes all the memories, erases them, but the only thing I know for sure is that every day everything rapidly became worse.

Watch the trailer below, and be sure to click CC for English subtitles.

Sources: Detector Media, Maurfilm

[omint]

[meowlier]

sebastian being dadbastian in ukrainian translation of black butler and calls finny "the child of our «family»" here

[warped-paranoia]

ever spinning introduction, build, climax… where is the conclusion?

[tarhanka]

Finally

[garland-on-thy-brow]

And one more aria that I translated into Ukrainian!

Fra l'orror della tempesta, che alle stelle il volto imbruna, qualche raggio di fortuna già comincia a scintillar. Dopo sorte sì funesta sarà placida quest'alma e godrà contenta e calma i perigli a rammentar.

Серед згуби буревію, серед лютої сваволі перший промінь щастя й долі вже всміхається мені. Вже невдовзі я зігрію душу сяйвом перемоги і згадаю ці тривоги, наче сполох уві сні.

[tpoh-in-ukrainian]

Сторінки 87-91

Спочатку || Назад || Вперед

[svitla-ukr-translator]

Яйце

Ти їхав до дому, коли ти помер. Це була автокатастрофа. Нічого особливо примітного, а все-таки фатальне. У тебе залишились дружина і двоє дітей. Смерть була безболісною. Медичні техніки намагалися тебе врятувати, але безрезультатно. Твоє тіло було настільки знівеченим, що тобі було краще померти, повір мені. І тоді ми зустрілись. «Що…що трапилось? - ти спитав. - Де я?» «Ти помер.» - відповів я по суті справи. Немає сенсу перебирати словами. «Там була….вантажівка, і її занесло… » «Ага.» - сказав Я. «Я…Я помер?» «Ага. Та не засмучуйся через це. Всі помирають.» - я відповів. Ти озирнувся. Там було небуття. Тільки ти і я. «Що це за місце? - ти питаєш. - Це потойбіччя?» «Більш менш.»- відповів я. «Ти - Бог?» - спитав ти. «Ага, - відповідаю, - я Бог.» «Мої діти….моя дружина.»- сказав ти. «А що з ними?» «З ними все буде добре?» «Ось це мені подобається, - сказав я, - Ти тільки що помер, а твоїм головним занепокоєнням є твоя сім’я. Це дуже добре.» Ти подивився на мене з захопленням. Для тебе, я не виглядав як Бог. Я просто був схожим на якогось чоловіка. Або можливо жінку. Мабуть, якась невиразна авторитетна фігура. Більше схожий на вчителя граматики, ніж на всемогутнього. «Не хвилюйся, - сказав я, - з ними все буде добре. Твої діти запам’ятають тебе ідеальним. В них не було часу, щоб почати тебе зневажати. Твоя дружина плакатиме зовні, але таємно відчує полегшення. Якщо чесно, ваш шлюб розвалювався. Якщо тобі від цього легше, вона відчуватиме себе дуже винною через це полегшення.» «Оу, - ти відповів, - І що зараз? Я потраплю в Рай чи Пекло, чи щось таке?» «Ні те, ні інше. - сказав я, - Ти реінкарнуєшся.» «Ах, - сказав ти, тож індуїсти мали рацію.» «Всі релігії по-своєму мають рацію. - відповів я. - Пройдися зі мною.» Ти ступав слідом поки ми йшли через порожнечу. «Куди ми йдемо?» «Ніде конкретно. - сказав я. - Приємно гуляти поки ми розмовляємо.» «Тож в чому тоді сенс?- ти спитав. - Коли я перероджусь, то просто стану чистим листом, так?» Немовлям. Тож весь мій досвід і все що я зробив в цьому житті не матиме значення.» «Не зовсім! - я відповів. - В собі, ти маєш знання і досвід всіх своїх минулих життів. Ти просто зараз їх не пам’ятаєш.» Я зупинився і взяв тебе за плечі: «Твоя душа розкішніша, прекрасніша, і більш гігантська, ніж ти собі можеш уявити. Людський розум може вмістити тільки крихітну частку того, чим ти є. Це наче тицяти пальцем у стакан води, щоб дізнатись, гаряча вона чи холодна. Ти поміщаєш дрібненьку частину себе у посудину, і коли ти її дістаєш, то отримуєш весь досвід цієї посудини. Ти був людиною останні 48 років, тож ти досі не простягнувся, і не відчув решту твоєї безмежної свідомості. Якщо ми тут надовго зависнемо, то ти почнеш все згадувати. Але нема сенсу робити це між кожним життям.» «Тож скільки разів я перероджувався?» «Ох, багато. Дуже й дуже багато. І у багатьох різних життях.»- сказав я. «Цього разу, ти будеш китайською сільською дівчиною у 540 р. н.е.» «Стоп, що? - ти заїкнувся. - Ти відправляєш мене назад в часі?» «Ну, гадаю що технічно так. Час, як ти його знаєш, існує тільки у твоєму всесвіті. Звідки я прийшов, все по іншому.» «Звідки ти прийшов?»- ти спитав. «Ну звісно, - я пояснив, - я прийшов звідкись. З іншого місця. І там є й інші як я. Знаю, що ти захочеш дізнатись як це там, але чесно, ти не зрозумієш.» «Ох, - ти зітхнув, трохи засмучений, - але зачекай, якщо я відроджуюсь в іншому час��, то я міг колись взаємодіяти сам з собою.» «Звісно. Таке трапляється постійно. І через те, що обидва життя усвідомлюють тільки свою власну тривалість життя, ти навіть не знаєш що це відбувається.» «Тож який в цьому всьому сенс?» «Серйозно? - я спитав. - Серйозно? Ти питаєш мене про сенс життя? Трохи стереотипно, ти так не думаєш?» «Ну, це слушне запитання.»- ти наполягав. Я подивився тобі в очі: «Сенс життя, причина, чому я створив весь цей всесвіт, полягає в тому, щоб ти зміг цілком розвинутися.» «Ти маєш на увазі людство? Ти хочеш, щоб ми розвинулись?» «Ні, тільки ти. Я створив весь цей всесвіт для тебе. З кожним новим життям ти ростеш і розвиваєшся, стаєш більшим і кращим інтелектом.» «Тільки я? Як щодо всіх інших?» «Всіх інших не існує, - відповів я, - в цьому всесвіті є тільки ти і я.» Ти витріщився на мене: «Але всі люди на Землі..» «Всі є тобою. Твої різні реінкарнації.» «Стоп. Я - всі?!» «Тепер ти розумієш.»- сказав я, привітально плескаючи тебе по спині. «Я - кожна людина, що коли-небудь жила?» «Або що коли-небудь буде жити, так.» «Я – Авраам Лінкольн?» «І також Джон Вілкс Бут.»- я додав. «Я – Гітлер?»- вражено спитав ти. «І мільйони, яких він вбив.» «Я - Ісус?» «І всі, хто слідував за ним.» Ти затих. «Кожного разу, коли ти знущався з когось, - сказав я, - ти знущався з себе. Кожен твій добрий вчинок, ти робив собі. Кожну сумну або щасливу мить, яку коли-небудь відчували чи відчуватимуть люди – відчував ти.» Ти надовго задумався. «Чому?- ти питаєш мене. - Навіщо робити це все?» «Тому, що одного дня, ти станеш таким, як я. Тому, що це те, чим ти є. Ти один з мого роду. Ти – моє дитя.» «Вау, - недовірливо відповів ти, - тобто, я – Бог?» «Ні. Ще ні. Ти - плід. Ти досі ростеш. Як тільки ти проживеш кожне людське життя, у всіх часах, ти достатньо виростеш, щоб народитись.» «Тож весь всесвіт, - ти сказав, - це просто..» «Яйце.- я відповів. - А зараз, твій час перейти до наступного життя. »

І я відправив тебе в дорогу. ------------------------------------------------------------------------------

Оригінал: http://www.galactanet.com/oneoff/theegg_mod.html

[floofgryph]

*There was a 12 year old girl walking around, the girl had messy brown hair that had bright cyan highlights and that faded into a cherry sorta color, she wore a bright purple and gray striped shirt, purple pants that seemed a bit small on the girl and she had scrapes on her feet, she also had a pretty big backpack that was dragging across the ground while the girl wore it that’s how big it was, anyone gonna talk to her? She seems lonely*

@the-plushie-friendships

Odurkheniya was quickly making her way to the local grocery store when she noticed Ames. She was nervous as hell, picking at her skin with her fingers. She slowly approached her out of curiosity and concern.

"Добрий день*," she softly muttered to Ames.

*Good afternoon in Ukrainian