#леся українка

[gwenllianwales]

Ilustrations by Sofia Karaffa-Korbut 

Poetry by Lesya Ukrainka (”The forest song”)

[sevgiiart]

clone high but with ukrainians - Lesia Ukrainka

[srala-mazala]

цейво тойво мене в школі попросили намалювати Лесю Українку

[marihetman]

Вчора була річниця з дня народження української поетеси Лесі Українки (25.02.1871) та в українського актора й режисера Леся Курбаса (25.02.1887)

[vagonta]

25 лютого – річниця від Дня народження Лесі Українки. Що її пов\'язує з Кіровоградщиною

25 лютого в Україні відзначають 153 роки від Дня народження поетеси та письменниці Лесі Українки. Про маловідомі факти про неї та що її пов'язує з Кіровоградщиною в ефірі Українського Радіо Кропивницького розповів доктор філологічних наук, професор Центральноукраїнського педуніверситету Сергій Михида. Як змінився погляд на Лесю Українку в незалежній Україні на відміну від того, як її творчість тлумачила радянська влада? Мені більше хочеться говорити про Ларису Косач, бо не Лесею Українкою ... Читати далі »

[bdzhola]

У чому вбачає сенс свого життя Мавка, а в чому - Лукаш?

Драма-феєрія "Лісова Пісня" Лесі Українки є безумовно твором, який включає в собі багато глибоких сенсів. Зокрема й того, в чому сенс життя героїв і їхнього шляху до цього.

Головною героїнею є Мавка — міфічна істота, представниця лісу. Вона є уособленням духовного багатства та зовнішньої краси. Ліс, де проживає Мавка, є противагою до оюдського світу. Він хаотичний, творчий, вільний, вірить у духовні цінності, не прив'язаний до матеріальних речей. В свою чергу, Мавка є безсмертною, але я вважаю, що це матефора на те що, вона не має повноцінного сприйняття часу, не дотична до людських надбань.

Мавка прокидається від гри на сопілці. Знайомиться з Лукашем та намагається розкрити його музичний потенціал. Дівчина каже, що кохає в ньому те, чого він сам в собі не вбачає. Це говорить про її високий духовний розвиток.

Отже, Мавка вбачає сенс свого життя, у знаходженні прекрасного в природі, у щирому коханні та особистому розвитку

Натомість, є Лукаш, звичайний сільський хлопець. Він є представником людського світу. Проте на початку він стоїть на роздоріжжі між духовним та матеріальним. Тобто, має зробити вибір чи розвивати свій музичний хист, чи жити так як його мати — перестати переживати чуттєві моменти та жити лише матеріаліальними цінностями. Мавка схиляє його до першого варіанту, адже тоді у них було щире кохання. Лукаш виріс серед обмежень, де дівчата були скуті та не могли дати того, що хотів хлопець. Мавка була ж з зовсім іншого світу і змогла подарувати йому щастя, хоч на деякий час.

Проте з приходом осені, хлопець потрапив під тиск матері з тим, що їй потрібна невістка, котра зможе працювати в хаті і на полі. Через тиск він кинув гру на сопілці і почав поринати у прагматичний світ. З приходом Килини все набагато ускладнилось, Лукаш почав ігнорувати Мавкута відмовився від всього, чого вона намагалась його навчити.

Тому, можемо зробити висновок, що його сенсом стало досягнення звичної буденності сімейного життя і нічого більше.

Особисто для мене філософія Мавки ближчою, ніж Лукаша. Я дуже рада, що в кінці вона не зрадила собі.

[studio-art-of-success]

Аудіо-твори на каналі «Літературні шедеври з тобою» | лютий 2024

https://www.youtube.com/channel/UCJJqrVeggWSpEYrA4Z9SmZg

[kashiomi-art]

"Хто визволиться сам, той буде вільний"

(с) Леся Українка

[alsi-alice]

hee hee wip

===================== "Чи се лютий біль у мене Тихий стогін вириває, Чи то стогне бранець-лицар, Знемагаючи на рани" -- Леся Українка, Мрії ===================== Sorry, no English translation because automatic translation is so poorly done and I wasn't able to find any translation from professionals

[ukrainian-aesthetic]

Нi! я жива! Я буду вiчно жити! Я в серцi маю те, що не вмирає.

“Лісова пісня”, Леся Українка

[gwenllianwales]

Мавка // Mavka

finally the cartoon is out!

[mmwe0il]

Пост про те, чому я не розповідаю своїм однокласницям про те що я пишу.

в мене є дві однокласниці, вони важають себе такими супер пупер писаками. автори від бога.

зараз поясню.

вони кидають свої роботи, і пишаються тим що вони такі творчі. класні. але, читаєш... і я вахуї. чому?

перше. це руснява. але я вже не дуже в шоці від цього, бо,ну, це мої однокласники. вони усі спілкуються руснявою. хоча деякі на суржику спілкуються.

друге. я читаю, і ну брєд. це така маячня. таку маячню треба тільки знайти. і це пишуть мої однокласниці.

перша моя однокласниця. Діанка.

пише вірші. як вона каже «с самава детсва.». «я гаварила маме, мама записивала маи стихи.»

оці її «стихи». я навіть це віршами називати не буду.:

як можна помітити, їх багато в неї на сторінці в інсті. я не усі буду скринити, бо мене нудить від цього. на цьому її «искуства» закінчується.

друга однокласниця. Аліна.

вона пише вірші, а ще фанфіки. вірші, якщо моя подруга їх зберегла бо вона «архів» усього. а ось фанфіки))))

в мене є її акаунт на ватпаді)))))

https://www.wattpad.com/user/fghtfffg

хочете, можете зайти почитати що вона там пише, хочете, не заходьте. але, я попереджаю. руснява.

чому не кидаю їм свої роботи?

вони вважають що пишуть таке, ну що обісратися нахуй. коли я кинула декілька своїх робіт, вони таки типу «ну знаєш, надь, ну, ти не датягиваєш.». вибачте, але ви бачили те шо ви пишите? мені не потрібна ваша критика. я хотіла щоб ви почитали мої роботи. І ВСЕ. я знаю, я не пишу як класики. я не Шевченко вам тут, не Леся Українка, не Іван Франко, не Ліна Костенко. Я вам не Жадан. але я теж творець. я знаю що в мене є помилки. я знаю. але, що? чому, коли вам пишуть ну що хуйня якась, ви ображаетесь. а чому коли ви кажете мені таке, ви виправдовується що «ну, наша критика єта тебе мативация писать дальше і лутше.». що? а собі мотивацію таку не хочете? чому тоді я повинна таке на собі терпіти?

коротше, я більше їм нічого не розповідаю про те що я пишу. і не буду. але, можливо, якщо в мене буде там якась супер пупер аудиторія, і вони мене знайдуть і будут казати «єбать, мне так нравица єта авторка». я все ж таки така прикольна скажу «а це я. привіт мої любі))))»

в мене стільки до них неприязні. розумієте. критика вона не повинна вас ображати та принижувати. а те що вони казали мені, не вказуючі на помилки. ну це піздець.

все, мене попустило, дякую.

[anastasiamaru]

"Наш край віддавна вільний був,

Таким повік він буде;

Ви бачили,як прав своїх

Боронять наші люде" Леся Українка

[fraarii]

Сьогодні трошки моєї суб'єктивної думки на нашумівшу книжку Віри Агеєвої - "За лаштунками імперії"🎭 з purple мудом☂🍆🔮💜    🌚

Перш ніж придбати книжку ви маєте знати про 2 речі:

🔖1. Звертайте увагу на припис знизу - "есеї про українсько-російські культурні відносини". Ключовим в даному випадку є слово есеї🥲. В цій книзі ви не побачити структурованого тексту впродовж розділу. Авторка розтікається думками від одного факту до іншого, від одного дослідження літературознавця до власних висновків, в принципі що і притаманно саме структурі есе.

🔎Чи легко це читати? - Особисто мені ні🤷‍♀️. По закінченню кожного з трьох розділів у мене думка була на кшталт: оккееееей, і що мені з цією інформацією робити?

🔖2. Основний масив тексту - це не послідовність фактів, аналізів та висновків стосовно важливих подій у культурно-історичній сфері, а це дійсно глибокий аналіз української класичної літератури🇺🇦:Г. Квітка-Основ'яненко, М. Гоголь, Леся Українка, окремий гімн шани та важливості віддається Тарасу Шевченку. Зміст їхніх творів, приховані сенси, символізм, проукраїнські чи лояльні настрої - принаймні те, чим насичені перші 111 сторінок з 350. 🖇

📍І суб'єктивно, якщо б я не була близько пов'язана з творами української літератури внаслідок шкільних олімпіад, мені було б не цікаво копатися в ноунеймовських текстах класиків, щоб вишукувати там якісь сенси. Це...нудновато пересічній людині🫠

Але далі буде🙌🏼 (сподіваюсь, щось більш захоплююче)

[lisa-is-chilling]

почала читати книгу "girls can kiss now" (дякую майї гоук за рекомендацію лмао), і помітила, наскільки багато в сучасному книговиданні збірників есеїв. далеко ходити не треба - наша пресвята віра агеєва і її "за лаштунками імперії", чи не менш велична соломія павличко з "фемінізмом", упокой господь її душу. і це насправді круто, коли ти можеш прочитати точку зору людини щодо конкретної теми у межах 10-15 сторінок, або й декількох людей, якщо авторів декілька.

есеї "girls can kiss now" по суті про лесбійок, для лесбійок (як на мене) та від лесбійки. і оскільки я взялась приміряти на себе цей ярлик, і наразі ідентифікую себе як лесбійка, було б гріхом не прочитати цю збірку. я закінчила лише декілька перших розділів, але вже надихнулась писати свої есеї.

самі посудіть, це ж краще, ніж щоденник. ти дивишся на власну точку зору ніби збоку, культивуєш думки, дізнаєшся щось нове у процесі. it's exciting!! щоправда, не знаю, чи дійдуть руки до написання цих самих есеїв, але як варіант най буде. поки що це збірна солянка про все на світі, але хотілося б зібрати пристойну збірку есеїв про квір-культуру, лгбтк+ спільноту, свій власний досвід. бачить бог, нам всім потрібно пізнати перспективу гомосексуалів та всіх-всіх-всіх, бо в україні з цим біда. хотілося б десь викладати їх, але платформи для фанфіків не дуже підходять.

та це я вже дуже забігаю наперед. поки що зосереджусь на чомусь одному, спробую, потикаю патичком в це спляче створіння. може розроджуся - і збудеться передбачення моєї вчительки з зарубіжної літератури, що бути мені письменницею (але це було до того, як я почала писати гейські фанфіки).

а ще варто було б писати сценарій до відео, але я намагаюсь на себе не насідати. сподіваюсь, якщо буде 5-денне навчання, в мене відляже від душі, зірве пробку, проб'є той склад гімна в моїх творчих трубах - і все піде набагато краще. але то вже якийсь леся українка вайб: без надії сподіваюсь.