#опис

[dimishap]

Я не проти науки, просто вважаю: лише поетичне бачення може осягнути сенс фігур, накреслених і складених ангелами. Хуліо Кортасар, "Виграші"

[adminexpertsys]

1.11.01. Описання! З якою метою наша команда була утворена?

було створено як альтернативу SMS-повідомленням. Наш продукт зараз підтримує надсилання та отримання різноманітних медіафайлів: тексту, фото, відео, документів, даних розташування, а також аудіодзвінків. Ми вбудували у свій додаток наскрізне шифрування, адже ви ділитеся через нього своїми найособистішими моментами життя. Кожне наше рішення щодо продукту базується на нашому бажанні дати змогу…

[temnashafa]

××××When I plan something, my brain melts..××××

Це буквально опис того як я малювала це

This is literally a description of how I drew it

[maarchelll]

Останні дні відчуваю прилив мотивації та відчайдушного бажання внутрішніх змін.

Однак, я, майже завжди, кидаю нове захоплення на початкових етапах.

Зараз хочу дати собі ще один шанс.

Промовляючи щось у голос чи іншим людям - намагюся виконати обіцяне, тож зародилася ідея створити телеграм канал, який буде з іншою атмосферою, ніж мій Тамблер. Показати ще одну сторону моєї багатокутної особистості ахаха

(Не хочу засмічувати атмосферу свого блогу іншими ✨вайбами✨ )

Не певна, щодо тематики дописів у телеграмі, але це буде опис моїх спроб, віднайти мотивацію ззовні та гармонію всередині себе, спроби вбачати прекрасне у найменших дрібницях та, моментами, боротьба зі страхами, комплексами і тривожністю.

Чи буде комусь це цікавим?

Чи прагнете доєднатися до цієї авантюри?

Можете, будь ласочка, прокоментувати чи лайкнути цей допис, якщо це привернуло вашу увагу.

Дякую <3

[not4yourmind]

Одним з останніх завдань моєї психотерапевтки мені було вигадати собі сенс життя та цілі на нього. Основний посил цього завдання був доволі простий. Вона прагнула сформувати в мене хоча б якесь бачення. Не важливо, що я мав би вигадати. Це могла бути досить банальна ціль, яку б можна було досягти на наступний день. Або навпаки якась велика та глобальна ціль, яку б взагалі ніколи не можна було досягти.

Це одразу здалось мені дурістю, насправді. В мене тоді були проблеми з відчуттям цієї реальності і я вбачав певну не логічність цього. Якщо я мушу вигадувати для себе сенс життя, то який з нього «сенс»? Але через певну свою відповідальність, я не міг прийти на наступну зустріч без відповіді чи придумав я його собі. І в ніч перед самим сеансом я сидів над чистим Word - листочком і думав, якщо це можна так сказати. Насправді я просто гортав Youtube та Tumblr з думками швидше закінчити це тупе (як мені здавалось) завдання. І оскільки воно для мене виглядало дурістю, саме по такому принципу я його й вирішив. Мені в стрічці потрапив фрагмент - нарізка меланхолії одного з персонажів аніме «Людина - бензопила». Тож, я просто «скопіював» його ціль на життя і вставив собі в листочок з певним оформленням. Іронічно? Так. Підходить під дурне завдання? Так.

Я закрив файлик. Але заснути не зміг. Я почав думати, які кроки можуть бути для реалізації цього завдання. Була третя ночі, але я взяв ноутбук, пішов на кухню і відкрив файлик назад. Дописав декілька речень, які теж були більше іронічними, ніж ні. Закрив все це діло і почав гладити кота. В процесі, я задумався про сенс котячого життя. Формально, коти живуть теж так само. Але для них цей вибір базується багато в чому на базових рефлексах. В голові якось самі по собі утворились цілі схеми та алгоритми змінних, які впливають на рішення кота зробити ту чи іншу дію. І мене це ще більш зацікавило.

Я знову відкрив ноутбук, але вже не Word, а Excel. І пішов «процес». Ціль з «Людини - Бензопили» лишилась флагманською, проте поруч утворилось ще декілька, які її взаємовиключали. Для досягнення цієї цілі було сформовано більше сотні різних алгоритмів та пунктів, які дозволяють покращити себе в тій чи іншій сфері. Все це розбито на 8 основних категорій, має певну % залежність, систему пріоритетів, розбиття на частини та кроки до реалізації. На це все пішло більше ніж 3 години. Я не спав до ранку, але закінчив. Це велика таблиця, яка формує досягнення доволі іронічної цілі в моєму випадку.

Після того, як я все зберіг я зрозумів суть цього завдання. Воно якось саме собою спрацювало. Оці «таблички» - це весь я. Я їх складав для клану, для роботи, для відпочинку. Я їх навіть складав, коли ходив в магазин. Оця структуризація. Розбиття примітивних цілей та опис кожного етапу дозволяє контролювати своє життя і мати певний план на більшість непередбачуваних ситуацій. Не впевнений, що психотерапевтка мала на меті отримати саме такий результат, але...

Але з того часу пройшов вже місяць. Я займаюсь «спортом», покращив сон, покращив харчування, вирішив деякі проблеми, які тягнулись вже дуже давно і покращую ще дуже багато чого. І глобально, вже намічається якийсь вектор чи що. Все йде «по плану» з таблички. Відчувається контроль, відчувається бачення того, до чого я йду. Хай воно і іронічне) Результат цих кроків в поточному випадку і буде ціллю життя. Іноді не серйозний підхід може сформувати досить чіткий план дій, який комплексно вплине на всі сфери твого життя. Головне - повертатись до себе тоді, коли втрачається орієнтир.

[alwayshungryofelia]

28.02.24

Бери все, коли не знаєш, чого саме ти хочеш

Можливо, одного дня, ти не захочеш нічого.

можливо, одного дня, коли ти вкрадеш знання про себе

твій друг скаже тобі, що бачив твій злочин

І ти зрозумієш що нічого - прекрасний опис.

Не думай про це, коли нічого проросте в твоєму серці, як надія на майбутнє, якого ніколи не буде,

допоки на твоїх колінах розцвітають галактики,

через те, що нічого не ділиться простором зі сніданками

чи вечерями

бо тілесний не такий цікавий як чорний, чи синій, чи червоний,

чи трупний.

ти взяла все, і тепер плекаєш своє нічого.

Ти вкусила це яблуко щоб більше ніколи не робити це знову

бо енергії в ньому більше, ніж в твоєму тілі

бо в середині шлунку тебе зʼїдає нічого

І проростає синцями під віками.

[rihu-w]

зі мною хоче познайомитися дівчина, яка тільки прийшла в клас (сьогодні був її перший день). проблема і тому, що я через свою знайому знаю близьку подругу цієї новенької, яка, м'яко кажучи, максимально крінжова (слухає росняве... на цьому можна закінчити опис, але він набагато довший). плекаю надії що новенька адекватніша, але які шанси?..

[poisonousmelissa]

Раз на півроку виходжу з нечитуна і приношу вам книгу яку я прочитала. Цього разу це "Посібник зі знищення вампірів від південного книжкового клубу" авторства Ґрейді Гедкінс.

Присутні спойлери

Не вірте рорку я читала її 4 дні просто між ними була перерва в майже два тижні

Взагалі книга мені сподобалася, але завжди є але.

По перше з анотації і назви здається, що це детектив де дівчата з книжкового клубу будуть вбивати як мінімум одного вампіра. А насправді вампір там один ще й не класичний. Та і так вийшло що більшу частину книги ніхто з подруг головної героїні не вірить їй. При чому не вірить ще до того як вона каже що він вампір. Та і по суті більша частина книги про життя американських домогосподарок.

Читається легко, окрім деяких сцен, які противні і мерзені, але дякувати їх небагато і під кінець книги мені здалося, що градус мерезності таких сцен знивися. Видимо весь опис пішов на першу сцену з єнотом. Повірте мене нудило від цієї сцени. Інші реально легше пішли. Якоїсь боротьби проти вампіра по суті і не було. Ото в кінці всі зібралися і все. Та що там боротьба, про те що вампір то вампір всі дізнаються під кінець книги. Головна героїня не каже до останнього бо і сама не впевн��на в цьому. Особливо після того, як звинуватила сусіда-вампіра в вбивствах, сусід-вампір всіх загазлайтив і гг після тиску всіх і в особливості чоловіка написалась таблеток і її там відкачували, а потім таймскіп на три роки.

Та і вампір якийсь не зовсім вампір. Від сонця йому просто погано, кров не те щоб прям п'є, а скоріше очищає свою проганяючи її крізь організм жертви. Регенерація, вічне життя і молодість присутні. Має контроль над щурами як мінумум. Ігнорує запитання про церкву. Коли "п'є" кров то робить це через хоботок з рота. Їм і кусає. А більше і не згадувалось.

Прям щоб детективу і не було. Докази гг дала інша жінка, частково подруги розкопали, але це подається просто як факт в діалозі.

Є прям напруженні і моторшні сцени які можна назвати прям горром.

Висновок: я не любитель книг про домогосподарок, але мені сподобалось, головне пережити перші 100-150 сторінок, а там вже і вампір вспливе. А якщо ви їх любите то вам точно сподобається. Головне обережніше з деякими сценами.

Я насправді багато чого упустила, щоб прям не переповідати сюжет книги.

Окремий список мерзких сцен: бабка їла єнота; іншу бабку об'їли щури; тарган ледь не заповз у вухо головній героїні, по ній в цій сцені взагалі багато що побігало; з подруги гг після зґвалтування вампіром витікала дивна жижа; і напевно сцена вбивства? самого вампіра, якщо її такою можна назвати, бо він навіть після розчленування ще живий був. Не те щоб вона була якось неприємно описано, просто оцей опис що там щось розрізали, що там щось відірвали мені був не дуже приємним.

[zlabjola]

Щось я розійшлася з зарплатою. Витратила забагато. Ну нехай. Не все з цього було прям потрібно. Але нехай. Вже не поверну. Наступного разу буду думати двічі. В принципі на місяць гроші є. Єдина проблема полягає в тому, що я поки не оформлена офіційно як треба, щоб мені зп давали як усім двічі на місяць. Але в мене є запасний план. Тооож, все буде гаразд. В будь-якому випадку, у мене немає іншого вибору, окрім як впоратися. З наступного місяця зп буде в повному розмірі. А це більше ніж цього разу.

А ще я налажала вчора. Наробила браку. Досить багато. Але не більше ніж інші роблять. Цього разу це зійшло мені з рук, але треба бути уважнішою. Цілий тиждень не було замовлень, а на останні два дні раптом всім все треба. Сподіваюся, наступний тиждень пройде швидко. Графік 5/2 поглинає мене, я сьогодні не зробила навіть усіх хатніх справ, а вже вмираю. Вчора я багато ходила пішки і в мене болять ноги. Наче мені і не 22...

Завтра я маю побачитися з подругою, я вже не так впевнена в своєму бажанні, але всеодно треба. Ми давно не бачилися. А через тиждень, на наступних вихідних, я маю поїхати до батьків. Або через два тижні. Не важливо, важливо те, що батько хоче, щоб я його намалювала. У мене з цим кепсько останнім часом. Я не маю ні сил ні часу особливо, щоб малювати навіть на планшеті. Тим паче в традішці. Сьогодні трохи почиркала, але розчарувалася.

Бачила хороший опис цього стану. Я наче на кожних вихідних заряджаю свою батарейку до 50% максимум і до кінця робочих вона знову падає до мінімуму. Навіть під час відпустки я не змогла відновитися до 100%. Третину я витратила на стажування і співбесіди. Плюс усілякі переживання та брак грошей. Це не відпочинок. Таке відчуття, що я ніколи не матиму можливість відпочити як слід...

[du-sha]

Мама:*хвалить мене перед гостями, каже, яка я чудова і т.п.*

Я, яка прекрасно знає свій характер:*слухаю опис повної своєї протилежності*

[the-lemonaut-ukr]

Як писати про незрячих персонажів і персонажів з порушеннями зору: Від якої особи писати; візуальний опис

-

Важливо: усе, що знаходиться поза цією приміткою, не є моїм оригінальним контентом. Це - мій переклад посту з блогу @mimzy-writing-online, незрячої людини.

Я є зрячою людиною, тому щиро перепрошую за будь-які неточності. Хоча я знаю, що термін "сліпий" визнають некоректним у використанні по відношенню до незрячих людей, я додам його в тегах, аби збільшити ймовірність знаходження його тими, хто про це не знає, а отже зможе дізнатися. Також усі посилання ниж��е - англомовні, а для автора використовуються займенники вони/їх.

-

Перш ніж почати, я хочу направити вас до попереднього посту, в якому йдеться про створення незрячих персонажів. Він важливий тому, що там я пишу на тему того, як саме ваш персонаж міг втратити зір, і що він може бачити. Якщо ваш незрячий персонаж або персонаж із порушеннями зору може бачити, наратив навколо цього є до біса важливим.

Посилання на головний блогпост тут: [пост є англомовним] https://mimzy-writing-online.tumblr.com/post/185122795699/writing-a-blind-or-visually-impaired-character

Посилання на частину першу, створення персонажа: [українська версія, де міститься також посилання на оригінал] https://www.tumblr.com/the-lemonaut-ukr/747733340665397248/yak-pysaty-pro-nezryachyh-personazhiv

Усі пости про написання незрячих персонажів, як вже створені, так і майбутні, я буду відмічати у своєму блозі хештегом #blindcharacter. Якщо ви хочете бачити більше письменницьких порад, підпишіться на мій блог [@mimzy-writing-online].

Дисклеймер: я живу із втратою зору вже два роки, і в мене є досвід написання двох незрячих персонажів від першої особи, тож мої поради спираються саме на це. Також я згадаю свій життєвий досвід та спогади, адже я людина із порушеннями зору.

Від якої особи писати?

Якщо йдеться про головного героя вашої історії, вам необхідно зробити вибір: писати від третьої чи від першої особи. Якщо ж цей персонаж є другорядним, опис не гратиме такої важливої ролі, проте вам все ще варто знати, що саме він бачитиме в певний момент чи у певній сцені, адже це впливатиме на його поведінку.

Оповідь від першої особи

Особисто я вважаю, що писати незрячого персонажа від першої особи - найкращий варіант. Таким чином читач може відчути персонажа, і бачити усе, що він бачить (або ж не бачить). Читачі хочуть на деякий час зануритися у чиєсь життя, і якщо вони читають про незрячого персонажа, вони хочуть відчути його життя "на повну".

Хоча в цього підходу є й недоліки. Ви маєте працювати у межах того, що ваш персонаж може чи не може сприймати. Це може ускладнити створення опису подій (більше інформації про це нижче), і час від часу буде легко прогавити і забути, що ваш персонаж не здатен побачити колір чиїхось очей, посмішку, дорожній знак, колір подарованого шарфа тощо. Вам необхідно навчитися працювати в цих рамках. Якщо ви помилково написали про щось, що ваш персонаж не зміг би побачити, ви можете просто відредагувати цей момент.

Повторюся, що більше про опис подій від першої особи буде нижче.

Оповідь від третьої особи

Недоліком оповідання від третьої особи є неможливість зануритися в життя вашого персонажа. В цьому разі дуже просто оступитися і включити те, чого ваш персонаж не здатен бачити. Ймовірніше за все, ваші читачі забудуть про зорові обмеження вашого персонажа, коли читатимуть кілька сторінок детальних візуальних описів підряд, а потім здивуються через усне зауваження, що персонаж не побачив X або Y. Вам все ще потрібно буде зважати на те, що реалістично зміг би побачити ваш персонаж, і про це легше забути при описі подій з висоти пташиного польоту, аніж з його власних очей.

Я рекомендую вам вибрати третю особу, якщо ви звикли писати таким чином і вам складно працювати із першою. Хоча я все ж закликаю вас спробувати писати від першої особи, перш ніж цілковито відмовитися від ідеї.

Повторюся, що цей вибір є менш важливим, якщо ваш незрячий персонаж є другорядним.

Опис візуальної складової очима вашого незрячого персонажа

Саме тут надзвичайно важливо ретельно візуалізувати те, що може бачити ваш персонаж, а що - ні. Навіть якщо він може сприймати лише світло та тіні, існує безліч способів описати його світ візуально.

Деякі з варіантів можуть навіть здатися трохи нечесними.

Залежно від того, в якому віці ваш персонаж став незрячим, він може все ще пам'ятати як це - мати зір. Так, це дійсно звучить дещо нечесно, проте є ймовірність, що ваш персонаж все ще пам'ятає, як виглядає його вулиця, його друзі, сім'я. Однак він може й забути, все залежить від часу. Ще раз швиденько згадаю про Моллі Берк. 

Тримайте посилання на її YouTube канал (оскільки я згадую про неї вперше в цьому пості): https://www.youtube.com/channel/UCwf9TcLyS5KDoLRLjke41Hg

Моллі втратила зір у віці 14-ти років, але до цього вона бачила кольори, природу, як виглядає її родина (хоча вона була юридично незрячою з народження), але тепер їй 25, і з моменту втрати зору пройшло вже десять років. Після десяти років, вона більше не пам'ятає, як виглядають кольори чи деякі тварини. Вона знає, які кольори підходять до яких, але це є результатом соціалізації: люди кажуть їй, які кольори виглядають добре разом, а які не поєднуються. Отже якщо ваш персонаж втратив зір давно, або переїхав з рідного міста до іншого, ймовірніше за все в нього немає актуальних візуальних спогадів про навколишнє середовище.

Ваші читачі автоматично створять власний візуал. Вони вже роблять це, коли читають про зрячих героїв. Хоч як би ви не описували кімнату, будинок чи пляж, вони все одно пропустять ці локації через призму власного досвіду. (Коли я уявляю будинки, я покладаюся на ті, в яких мені вдалося побувати раніше, і так само з квартирами. Зображення в моїй голові ніколи не є ідентичним до авторського, але з цим нічого не поробиш.)

Ваші читачі знають, як виглядає вулиця у передмісті. Вони знають, як виглядає пляж, ліс, заквітчане поле, або осінній день. Знають, як виглядають школи, лікарні, універмаги, ресторани. Їх мозок автоматично заповнить прогалини доречними деталями, вам лише потрібно сказати, де саме мають місце події, або де персонаж вважає, що він зараз знаходиться.

Ось вам секрет того, як створити необхідну ментальну картину у кількох словах: використовуйте локацію, настрій, годину дня, скільки людей знаходиться навкруги, а також певну естетику. Тихий і спокійний пляж, або людний пляж, завалений сміттям. Два різні сетинги, обидва описані лише в кількох словах. Сучасна, оживлена кав'ярня чи хіпстерська кав'ярня, де ніхто нікуди не поспішає. Гучний нічний клуб? Стильний джаз-лаундж? Темний дешевий бар? Брудний громадський туалет? Чиста, сучасна вбиральня? Усі ці описи викликають в вашій голові різні образи, що засновані на вашому досвіді, навіть якщо для опису кожної локації було використано не більше трьох слів.

Звичайно, якщо ви не я, і знаєте хоча б щось про нічні клуби та клубне життя, тому що моє особисте уявлення про них засноване на барі Олевера Квіна з серіалу "Стріла" на Нетфліксі, бо мені зустрічалися уривки з нього в інтернеті.

Речі, які ваш персонаж завжди знатиме (за винятком особливих обставин):

- Місце подій (звичайно, якщо його не викрали, або він не втратив свідомість, і не прокинувся десь у незнайомому місці. Тоді вам потрібно вирішити, як він зрозуміє, де знаходиться);

- Годину дня (якщо він не під наркотиками, або просто погано орієнтується у часі, як-от я);

- Північ, південь, захід і схід (взагалі-то, незрячі люди орієнтуються в цьому краще за зрячих. Вони вчаться цьому окремо, аби потім не губитися);

- Пору року і клімат, в якому він живе;

- Чи місце, де він знаходиться, переповнене, безлюдне чи малолюдне, і чи ця кількість людей незвична для цього місця та часу.

Цього достатньо для початкового опису, але до нього ви додасте також і незорові деталі.

Інші органи чуття вашого персонажа можуть вловити речі, які він не здатний побачити.

Він відчує хрускіт листя під ногами, шкряботіння тростини по асфальту, шум автомобілів, вигуки дітей на майданчику, кроки позаду себе на тихій вулиці, чи те, як хтось проїжджає повз нього на скейтборді. Він так само відчує пісок, що сиплеться через пальці, м'яку траву під ногами, слизьку багнюку, потрісканий чи бугристий тротуар, по якому він рухає тростиною, облуплену фарбу на стіні під нігтями, або липкий сироп на поверхні столу, який він не помітив до того, як до нього доторкнувся. Він відчує тепле сонце на обличчі. Відчує прохолодний вітер. Він відчує запах їжі в ресторані, або хлорки на підлозі, або сміттєвих баків, повз які він проходить, або ж запах землі після дощу. (Зазвичай, коли я виходжу надвір, я чую запах вологої землі швидше, ніж помічаю калюжі). Їх органи чуття можуть додати деталі, які вони б ніколи не помітили очима.

Загалом, як письменник вам варто звикнути до застосування усіх п'ятьох почуттів при описі будь-чого, але особливо важливим це є у написанні незрячих персонажів, аби компенсувати відсутню візуальну складову.

Як описувати діалог без використання зору героя

Це може прозвучати суперечливо, але у розмові зір застосовується більше, ніж ви думаєте. Комунікація складається на 60-90% відсотків із несловесних взаємодій (мені зустрічалися кілька версій цієї статистики, зараз якось не дуже хочеться шукати точну цифру).

Це означає, що слова - це не єдиний спосіб отримання інформації. Зрячі люди дивляться на мову тіла та вирази обличчя співбесідника, аби точніше зрозуміти його настрій під час розмови. Насуплені брови чи посмішка, схрещені руки, різкі або плавні жести. Закочені очі, роздратований погляд, періодичне поглядання одне на одного, кривляння і т. д. У деяких випадках ваш незрячий персонаж може побачити посмішку або позу тіла, якщо у нього є достатньо залишкового зору, але що якщо ні?

Ваш персонаж не знатиме, хто посміхається чи супиться, і як це виглядає, коли так роблять його друзі. Персонаж не зможе розділити погляд з кимось, і не помітить, як його друг закочує очі.

(Принаймні, якщо його залишковий зір не дозволяє йому час від часу бачити вирази обличчя, як-от коли він знаходиться близько до людини і в кімнаті/на вулиці добре освітлення).

Ваш персонаж орієнтуватиметься на інтонацію та підібрані співбесідником слова, аби розпізнати його емоції. Швидке мовлення підказує про збуджений стан співбесідника, або на те, що йому потрібно скоро піти. Погано сформульовані речення чи заїкання вказують на тривожність, сором'язливість, почуття провини, роздратованість, або те, що людина каже неправду. Спокійний тон, повільний темп, щирий сміх - на невимушену розмову. Неправильно вимовлені або невиразні слова означають сп'яніння, перевтому або травму.

Друзі та рідні іноді описують деталі, які ви не бачите

Тут я пишу на основі особистого досвіду. Коли ми гуляємо на вулиці, мої друзі чи рідні дуже часто відмічають для мене різні візуальні деталі, особливо такі, що могли б бути важливими, або такими, що підняли б мені настрій. Ось кілька реальних прикладів.

"Там на даху рудий кіт." "Он там пречудовий садок, так багато троянд." "Надворі двоє дітей граються зі світловими мечами." "Над нами на деревах сидять папуги." "Через дорогу виступає вуличний актор." "В кількох метрах від тебе іде людина з тростиною." (Це сталося вчора перед моєю останньою парою семестру, свіжий спогад). "Ой, там на будівлі висять квір прапори." (Це сталося минулого літа, коли ми їхали сусіднім містом у червні, мене це дуже порадувало).

Також вони кажуть про речі, які можуть становити для мене небезпеку: "Попереду великий натовп." "Ви зараз заходимо на стоянку." "Там дорожні конуси." "Зліва стоїть драбина, краще піди направо." "На нас їдуть скейтбордери."

Або вони кажуть щось про людей. "Та незнайома людина до тебе придивляється." (фліртує) "На тебе хтось витріщився." "Ось там симпатична дівчина/хлопець." "Друг A, ймовірно, не дуже хоче розмовляти з другом B." або "Друг A і C танцюють/палять надворі/сміються/дивляться в телефони." Усе, що завгодно.

Іноді це "усе" включає й недоречні, грубі чи осудливі речі, але повірте, люди скажуть все що завгодно, коли ви цього не помічаєте. "В тієї дівчини просто жахливий одяг." або "Йой, їй треба пофарбувати коріння." або "Отой хлопець виглядає так, ніби він не голився і не мився цілий місяць." або "Його тату мені не подобається." або "Він схожий на троля." Якщо в вашого незрячого персонажа особливо осудливий приятель, він міг би казати такі речі.

Як незрячий персонаж впізнає людей

Ось вам важливе питання. Чи бачить ваш персонаж достатньо, щоб впізнати когось по обличчю, фігурі або манері ходьби? Ні? Тоді ось що вам слід робити.

Якщо до вашого персонажа підійшов друг або привітна однокласниця, він/вона має сказати "Привіт, Мат. Це Кара" або представитися таким чином, аби ваш персонаж впізнав, з ким він розмовляє, і потім діалог може розпочатися.

Якщо ви скажете мені, що ваш персонаж впізнає всіх по голосу, я скажу вам: це так не працює.

Люди не здатні відтворювати супер унікальні вокальні тембри і діапазони, які б відрізнили їх від інших [8] мільярдів людей на землі, і незрячі люди (навіть ті, що мають суперсили, яких я пораджу вам уникати у третьому пості) не здатні розпізнати абсолютно усі голоси.

Ваш персонаж зможе впізнати голос хіба що якщо: 

1) Це голос їхніх батьків, братів чи сестер, найкращих друзів чи, можливо, вчителів. Але й це не гарантовано, я не зможу впізнати голос своєї мами у натовпі жінок. 

2) Це голос людини з характерним акцентом, який має лише невелика кількість людей в житті вашого персонажа. Американський друг у Великобританії чи друг-росіянин у Америці, який має акцент.

3) Ця людина має надзвичайно високий або низький голос, який складно не помітити. Хоча це малоймовірно.

Якщо він впізнає цю людину, то, ймовірно, лише в певному контексті. Я впізнаю голос викладачки, якщо я знаходжуся у тій частині корпуса, де вона зазвичай перебуває. Я впізнаю голос деяких - лише деяких - моїх одногрупників, коли я фізично знаходжуся в класі, але впізнати їх на іншому кінці університету було б для мене неможливим завданням. Я впізнаю голоси акторів, коли дивлюся телебачення (хоча, насправді-то, я впізнаю діалоги з серіалів чи фільмів, які мені вже доводилося бачити, і згадую, хто грає кого).

За певних особливих обставин, так, можливо, щоб ваш персонаж впізнав би чийсь голос. Але, будь ласка, використовуйте метод "Привіт, Мат. Це Кара, ти вже зробив домашнє завдання?", тому що він є найнадійнішим, і тому що було б чудово, якби ваші читачі це запам'ятали і використовували зі своїми незрячими друзями.

Звичайно, що не всі ваші персонажі знатимуть, що вам потрібно представити себе таким чином, або можуть про це забути, але будемо сподіватись, що ваш персонаж навчив своїх друзів говорити правильно.

На цьому я завершу частину другу. �� розпочали цей проєкт п'ять годин тому, і вже попівночі. Якщо хочете, ви можете спитати в мене про те, як писати незрячих персонажів. Я ніколи не проти відповісти на ваші запитання.

[likakinsky]

Я тільки що написала такий довгий опис і випадково його стерла це капець, народ Х/

Коротше, я придумала персонажів з Всесвіту де живуть феї. Зверху ректорка академії, вона могутня та впливова, має чудові крила. Знизу учень академії, він без крил, бо хлопець. У них і магія між собою відрізняється, коли у дівчат вона активна, то у хлопців більш пасивна. Тому пацан мріє стати інженером архітектурних порталів, тобто таких, що не тільки переносять предмети, але і здатні одночасно в процесі транспортації змінювати суть предметів.

Мені було лінь придумувати світ та взаємодії персонажів без цілі тому я оце намалювала і закинула. Але якщо колись хтось візьме перса або обох і напише якусь замальовку по ним то я буду в шаленому ентузіазмі.

Just wrote a huge paragraph description and accidentally deleted it X/

In short, I created 2 characters for the works where only fays live. You can see the head of the fay academy on the top picture, she is very powerful and influential, has beautiful wings. On the bottom there is a student of the academy, he has no wings because he is a male. Two characters have different kinds of magic - while girls have more active powers, boys have to do with more passive. That’s why the guy dreams of becoming an engineer of architectural portals, that transport things and change them simultaneously.

I was lazy to work more of this universe and characters because I had no purpose like a comic or something. But if you want to take a character or both of them and write a sketch or something I will be very happy to read it.

[fatalwa]

Тріксі "Пімплчін" Ораньєблумватер після початку служби богині смерті

На цій роботі зображена персонажка Тріксі — табаксі та жрець безіменної богині смерті. Мене надихнуло поєднання пастельного жіночного образу Тріксі та темної готики цієї богині смерті.

[Опис: Портрет в повний зріст антропоморфної сіамської кішки Тріксі з рожевими очима. Вона вдягнута в темне вбрання готичної лоліти з акцентами рожевих бантиків та золотих прикрас. Тріксі носить кулон з опалом та туфлі з каблуком на платформі. Одна з рук спирається на щит з симболом анкху на ньому. Кінець опису.]

Support Ukraine

[zvychaynedivchysko]

Хочу поділитися історією, не повчальною, просто опис.

Рву бур'ян в малині, дивлюсь несеться мій кіт, за декілька метрів від нього бродячий пес, ще паралельно несеться сусідський кіт в сусідів по ділянці. Пес мене не помічає, коти несуться він вже пробіг метра три по моїй ділянці, я починаю на нього агресувати (нічого такого просто словесний вираз невдоволення), і пес вже біжить в інший бік. Торможу свого кота читаю лекцію, що я ще не бачила щоб він собак го��яв (хоч було і навпаки). Такий переляканий, але відносно спокійний кошак

[maarchelll]

Опис вересня одним реченням?

Можливо : " Самотні о півдні дитячі ділянки, їх всіх проміняли на пошук науки"

[strawberryspider777]

Починаю ранок з Nightwish.Від цього якось дуже тепло на сердці

^ -^ Маю сьогодні забрати своє "схоже на Скайрім атмосферою фе��тезі"сподіваюсь воно не разочарує,бо я буквально вирішив купити книжку через одну рекомедацію на реддіті,опис звичайно теж сподобався,але по відчуттям очікування в мене дещо завищені.