#стеля

[0le9-mind]

[pixelinform]

Відбудеться фінансовий зсув: 4 знаки зодіаку проб'ють грошову стелю до кінця весни

До кінця весни у кількох представників гороскопу є всі шанси поправити своє фінансове становище. У кар’єрі на них чекає бажане зрушення, про яке вони мріяли довгий час. Хто ж ці щасливчики і як вони досягнуть поставленої мети? Козеріг Професійна сфера земних представників давно потребувала змін. Справа в тому, що у них з’явиться шанс набути гармонії між роботою та особистим життям. Це…

[plupk]

Стеля. Так легко і складно дихати водночас. Краплі зупиняються доходячи до волосся. Чому мені боляче... Холод доходить до ніг. Ти нікому не можеш розповісти про всі свої проблеми. Широко відкриті очі. Темрява дарує спокій.

[afranse]

Не на языке дешёвом, корявом и ломаным,

А на языке, который рождает страх,

Пригожин назвал руководство страны престарелыми клоунами.

И нет сомнений, что он оказался прав.

Престарелые клоуны народ шлют под гром орудий.

Престарелые клоуны отъявленные подлецы.

Престарелые клоуны рулят миллионами судеб.

И весь мир презирает кровавый российский цирк.

В этом цирке шуткам бездарных клоунов не верят.

И в конце представления зрителям вешают срок.

В этом цирке на входе пробитые пулями двери,

И голодные звери, и сыпется потолок.

Главный клоун на зрителей длинные речи нафыркал,

С друганами своими сильней набивая живот.

Наше время пророчит закрытие скорое цирка.

Престарелых клоунов заждался уже эшафот.

######################

Not in a cheap, clumsy and broken language,

But in a language that creates fright.

Prigozhin called the country's leadership elderly clowns.

And there is no doubt that he was absolutely right.

Elderly clowns send poor folks under the thunder of guns.

They are notorious scoundrels with the main clown sworn to botox.

Elderly clowns rule brutally millions of destinies.

And the whole world despises the bloody circus.

The jokes of mediocre clowns are not at all funny.

Get promotion in clowns capable only the dumb men.

This circus has bullet-riddled doors at the entrance,

Bunch of hungry animals and ceiling that rusty and crumbling.

The main clown snorted long speeches at the audience.

But it’s getting clear that he will be going down.

Modern time predicts the closure of the circus soon.

The scaffold is waiting impatiently for the elderly clowns.

#######################

Не мовою дешевою, корявою та ламаною,

А мовою, яка народжує страх,

Пригожин назвав керівництво країни старими клоунами.

І немає сумнівів, що він мав рацію.

Старі клоуни народ шлють під грім гармат.

Старі клоуни запеклі негідники.

Старі клоуни керують мільйонами доль.

І весь світ зневажає кривавий російський цирк.

У цьому цирку жартам бездарних клоунів не вірять.

І наприкінці вистави глядачам вішають термін.

У цьому цирку на вході пробиті кулями двері.

І голодні звірі, і сиплеться стеля.

Головний клоун на глядачів довгі промови пирхав,

З друганами своїми свій набиваючи живіт.

Наш час пророкує закриття швидкого цирку.

Похилого віку клоунів зачекався вже ешафот.

[sharp-as-c]

ну треба відкладати

але не з моїм рівнем зп відкривати кафе

якби зп була ×2 - можна

але такого не буде, ×1.5 - моя стеля в індустрії

плюс за час мого професійного зростання до бажаної суми тих кафе без глютену може з'явитись багацько

[bayraktarka-hanma]

Не розумію, що відбувається. В голові паморочиться, все тіло ніби не моє і не слухається. Я лежу на запилюженій підлозі — кволий і ослаблений. Що сталося після того, як я випив настійку доктора Лейка? Він же обіцяв, що все буде добре. Що не раз перевірив формулу. Що побічних ефектів не повинно бути.

Я просто хотів одужати.

Це було експериментальне лікування. Доктор Лейк не давав ніяких гарантій. Лише сказав, що, можливо, знайшов універсальні ліки. Але нічого конкретного не казав. Я ж у надії вилікуватися був готовий на що завгодно.

Підвождуся. Тіло небезпечно хитається, наче я смертельно п’яний. У кімнаті темно. Пил забиває ніздрі. До нього примішується важкий нудотний запах... чогось. Не можу пояснити, чого саме. Таке враження, ніби мене тут знудило. На долонях відчувається волога. Нічого не бачу. Сяк-так відновивши рівновагу, рухаюся вперед з витягнутими руками. Кроки мої повільні. Нарешті долоні торкаються стіни. Рухаюся вздовж стіни, шукаючи вимикач. Де ж доктор Лейк? Чому він залишив мене тут? За вікнами глуха безмісячна ніч. Мене починає тривожити ситуація, в якій я опинився. І хоча звичних симптомів хвороби я не відчував, щось було не так. Хоч я і не міг пояснити, що саме.

Долоня намацала вимикач. Світло на мить засліпило мене. А тоді відкрилася жахлива картина. Тіло доктора Лейка лежало в кріслі у кутку. Хтось вирвав йому трахею. Я задихнувся від жаху й прикрив долонею рот. І помітив, що моя рука в крові. Моя рука з гнилою шкірою й нігтями, які відшарувалися і от-от мали випасти. Я став часто дихати, бо було таке відчуття, ніби кімната стала тісною, а стеля звалилася на мене. Ні, цього не може бути... Я не міг цього зробити. Я ж не...

На тремтячих ногах підходжу до непорушного тіла. Доктор Лейк виглядає жахливо. Одяг подертий і скривавлений. Ніби на нього напав якийсь звір. Може, так і було? На доктора напав звір, а я приніс його сюди і знепритомнів?

На стіні за кріслом висіло дзеркало. У каламутній поверхні я побачив себе. Ні, ця істота із хворобливо-зеленуватою шкірою, вкритою струпами і гнилими ранами, не може бути мною. Ця істота з кров’ю на обличчі, з кривими зубами, у яких застрягли рештки чужої плоті — це не я.

Хто я, в біса, такий? Ким я став?

@ukrfanficshn

[ruushinynerve]

Господи. Будильник витяг мене з якоїсь м'ясорубки. Якийсь житловий будинок. Все в хаосі, поверхами бігають люди, а їх чи то стріляють чи ріжуть. Все у води, по стінам тече вода, наче дощ усередині. Кров. Останнє що я побачила, це стеля, через яку просочувалася і стікала по стіні кров. Люди продовжували займатися своїми справами.

[dory380-blog]

Я пам'ятаю як рік назад, я з думкою "це мій останній мирний похід в сільпо" за хвилину до закриття вийшла на вулицю і зовсім не хотіла йти додому. Чомусь ця думка мене заспокоїла. Мені важче було жити в очікувані війни.

В мене було все зібрано. Та тривожна валізка. Із найтривожнішого в ній була я. Особливо коли зрозуміла, що моя карта з зарплатою заморожена через кредит. Та й зняти не було де. У всіх банкоматах не було грошей. Виїзд в село з сім'єю дівчини. Якісь внутрішній спокій. Літаки весь вечір, абсолютно нежитлові умови в селі. І коли я так кажу я реально це маю на увазі, а не просто "нєженка". Там була обвалена стеля, вся підлога в соломі з горища, розбиті вікна, промерзлі стіни і ціла кімната до стелі забита старим одягом. Це навіть не перебільшення. Я б сказала, що применшення. Але в порівнянні з іншими, я дуже легко обійшлась.

Виїзд з того села. Перші блокпости, перевірка документів і незручні розмови з водієм в якого я мусила лишитись ночувати. Бо мій гуртожиток прямісінько над військовою частиною. Тривожна ніч, майже без сну. Але страх не за себе, а за рідних. За те, що можу їх втратити. Ранній підйом і виїзд з міста. Дорога, яка зазвичай займала 4 години займає 7. Три спуски в бомбосховище. Паніка і страх людей. Автобус, який поїхав без мене. Ночівля в церкві, з якою мама зв'язалась майже в 10 вечора. Вони забрали мене під виття сирени з автостанції.

Зранку приїхали батьки, на чужій машині. Де було тільки два сидіння. І знову ж таки під сирени ми виїхали далі. Купа блокпостів. Кожен раз перевірка багажника і документів. Сміялись, що кожен військовий перевіряв чохол синтезатора і питав чи веземо ми зброю.

Додому так і не доїхали. Завернули на кордон, забрали малих з волонтерського центра. Нагрузили купу їжі. І поїхали на пункти обігріву.

Три дні безкінечного потоку людей. Я бачила людей з різних куточків України, різного віку, статі, соціального становища. Вони розказували свої історії, а я розривалась від неможливості хоч чимось допомогти. Ми робили максимум, що могли. Але на третій день зранку температура була настільки низькою, що у нас замерзла абсолютно вся вода і їжа. Ми просто нічого з цим не могли зробити. Я дивилась в очі людям, які підходили до мене з надією і бачила, як вона гасне. Пройшов цілий рік, а мені все, ще боляче від цього.

А потім однією з цих людей стала я. Просто з однією сумною одягу і самим тільки паспортом сіла в машину з знайомими. З температурою і кашлем, бо три дні майже постійного перебування на морозі, фактично без сну, даром не проходять.

16 годин дороги до Угорського кордону, через Польщу і Словаччину. Пошук вайфаю на кожній заправці, щоб дізнатись новини і написати рідним. Потім ще 5 годин там на кордоні, щоб перекласти документи. І в нарешті Хорватії, 3 березня 2022 року, я вперше за весь той час нормально поїла.

За цей рік, місто, в якому я тоді вперше опинилась, стало для мене ріднішим, ніж місто, де я вчилась три роки. Коли я на деякий час повернулась в Україну, з волонтерським вантажем, в мене рідне місто викликало скоріше ностальгію, ніж радість.

Я не сперечаюсь, що хочу додому. Просто мій дім більше не там.

[ruslanbochkin]

Демонтаж ручним способом

У місцях, де неможлива робота важкої великогабаритної демонтажної техніки, застосовують демонтаж вручну. Звісно, це такі важкодоступні місця, як квартири, офіси, цехи, виробничі та помислові приміщення. Необхідність ручного демонтажу виникає і зовні, коли будівлі дуже щільно розташовані одна біля одної, і в їх розбиранні не обійтися без «делікатності» та «ювелірності».

Ручний метод розповсюджується на такі конструкції: стіни (цегляні та бетонні), гіпсокартонні системи, плитка, стеля натяжна та підвісна, сантехніка. Виконувати ручний демонтаж неможливо без наступного інструменту: відбійний молоток, перфоратор, кутошліфувальна машина, кувалда, молоток, лопата, лом, візок. Неважко здогадатися, що елементи будівель та споруд руйнуються молотком, кутошліфувальною машиною, кувалдою, відбійним молотком, а за допомогою лопати та візка – прибираються. Кутошліфувальні машини для різки бетону та залізобетону, як правило, оснащуються алмазними та твердосплавними дисками і чудово ріжуть бетон. Так, стя��ка підлоги розтинається ними на певні квадрати, вантажиться на автотранспорт та вивозиться. Нерідко та сама стяжка досить успішно розбивається відбійним молотком. Цегляна кладка аналогічно стяжці - руйнується відбійником або ломом, а от плитка чудово зривається перфоратором, з встановленим на нього долотом. Демонтаж гіпсокартонних систем проводиться шурупокрутом та вручну. Великі бетонні та залізобетонні шматки здебільшого розрізаються технологіями алмазної дискової та канатної різки, рідше зносяться відбійним молотком та кутошліфувальною машиною. Демонтаж стелі відбувається руками і шурупокрутом. Сантехніка обережно знімається та виноситься.

Таким чином, можна підсумувати, що ручний демонтаж витратний та клопіткий вид робіт, але у випадку неможливості використання техніки, ми вимушені вдаватися саме до нього.

[burnedfloodedboisgals]

що можна сказати про принца дейва? він високий і має коричневе волосся. часто показує зуби і цокає язиком. він слухає "арию", це точно. ця група гучно грала в його кімнаті коли… його кімната була така ж холодна, хоч і менш понищена. він читав книгу чи я? здається, я. або ми обоє. ми сиділи за столом поряд. він накрив мене покривалом, яке до того було на його плечах. через декілька хвилин я лежав у нього на колінах. він на цьому наполіг. так справді було тепліше, а мені було холодно, а він, здається, не мерз. . в лікарні зі мною говорила лікарка з темною шкірою в білому халаті.

-ви знаєте що таке анімалія? я не знав. я навіть не впевнений що правильно запам'ятав цей термін. мені пояснили, що це проявлення якихось тваринних рис. як симптом. мені складно було зрозуміти чи це справді спорідненість з тваринами чи просто особливість поведінки. -як от принц дейв… -ви знаєте його? - я здивувався.- він справді принц? що з ним?

-він попав сюди вчора з запаленням легень - лікарка проігнорувала перші два запитання. здається в головному відділенні я й побачив зульфію уперше. . з зульфією ми зустрілись на вулиці. було, як завжди, холодно і сиро. вона спитала:

-підем до тебе ночувати? у мене в домі був розгром, а стеля тріскалась. нам обом було некомфортно, але їй більше, бо наступного дня вона сказала що сьогодні ночуватимемо в неї. її дім був теж поруйнованим, якоюсь напівзакинутою будівлею з потрісканими білими колонами, уламки яких все норовили упасти на голову. підлога чорно-білою плиткою злегка затоплена талою водою. ми лежали на її дубовому ліжку, накрившись грубою теплою ковдрою і дивились як тремтить під вітром протягів крижана вода.

[angeldiied]

Я вмикала світлини дельфінів,

Вони плавали по моїх стінах.

Все в диму, у синюватих хвилях.

У дельфінів є крила на спинах.

Я пускала дельфінів по жилах,

Ті пливли замість крові моєї,

А реальність моя затужила

Й впала в грудях важкою зорею.

У кімнату затік океан.

Я ховала в очах перлини.

Може то є блакитний туман?

Може то моя тінь, не дельфіни...

Мерехтіла сапфірова стеля.

Все довкола, схоже, не справжнє.

Сяйво дивне, неначе скеля.

Чи то розум мене так дражнить...?

[zabavaua]

Міцна Універсальна шведська стінка з турником, брусами та лавою білого кольору

Максимальна вага користувача: 120кг. Важливо! Розміщення просто неба можливе!

Унікальність конструкції нашої шведської стінки в тому, що вона може встановлюватися на будь-якій рівній поверхні без кріплення «підлога-стеля» або до стіни. Вона стійка та її зручно переставляти у будь-яке місце у приміщенні. Кочення та рухи при заняттях виключені. Всі елементи спорткомплексу переносні, завдяки чому підлаштовуються під ваше зростання за допомогою пари рухів. Конструкція розбірна - зручно її перевозити (наприклад на дачу). Нижня частина зроблена розпіркою - щоб конструкція не хиталася і не могла впасти!

[mydreamsdreams]

21/11/23 Сон (про Настю) на свято введення в храм Пресвятої Богородиці

Сон про Ярослава

Я страждаю за Серієм. А за мною бігає інший хлопець, який готовий оплатити мені навчання і не тільки. Який за мною впадає. А я його не помічаю. А він не дуже красивий такий мужик-мужик. Мама каже, чого я вимахуюсь, нормальний мужик, старається, бігає за мною, а я страджаю за тим, кому на мене байдуже.

Я підходжу до нього і питаю, як тебе зваьти, Юрій? чи...(називаю інше ім’я). Він каже: Ярослав. Незручна ситуація вийшла. Він впадає за мною, а я навіть імені його не памʼятаю.

Потім. ми наче разом проводили час.

Я пішла з Марком вибирати собі щоденник і вишиванку. Через дощ всі вишиванки, були накриті білім полотном і мені було важко вибрати але він допоміг.

Сон мами про Х і Настю

Настя зашпакльовує стіну на кухні і мовчить. Тоді мама починає до неї перша говорити: - Любиш стіни зашпакльовувти? Я теж

-Тато тиран. Мама так схудла, їм не можна жити разом.

Мама піднімає голову в верх, а там на кухні, вся стеля в тріщинах.

[nati3197]

Всі прибули до гуртожитку не заїжджаючи додому та відсвяткували дні народження в дорозі. По приїзду прикрасили трохи кімнату, звичайно один зі знімків випадково не пронумерувала і тому тут не буде але потім побачите

Масове виконання домашки відразу по приїзду то моя фішка для розвантаження семестру

І звичайно виконання презентацій

Така смішна

Тут є стіл для пінпонгу яким активно всі користуються

Відкрити бочку з першого разу то магія, але Іфні не відьма тому отримали фонтан в верх, добре що стеля дуже високо і її не замастило

Вечірка в честь початку семестру та пройдешніх днів народжень

А то була невдала стійка над бочкою

Та передувала новим автономним більш вдалим стійкам

[saintvirginmary-blog-blog]

Я не можу відірвати очі від телефону бо коли я піднімаю голову я бачу наш спільний простір де тебе вже нема

Я не відчаю ніякої опори

Стіни стеля підлога все зникає

Я провалюсь в яму лечу

Я можу бачити цю пустоту

Відчувати її

Між порожнечею ззовні і всередині мене тонка оболонка зі шкіри і органів

Я майже не витримую

Коли я піднімаю очі з телефона я плачу

Коли слухаю музику

Телефон був мої простором

А все інше спільним

Так важко якось намагатися жити

Я хочу щоб ці тексти допомогли мені

Щоб забрати це від мене вберегти

[shahananasrin-blog]

[ad_1] В суботу, 30 вересня, окупанти, не маючи військових успіхів, обстріляли Херсон, при цьому ворожі снаряди влучили у гімназію. Про це повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. За його словами, внаслідок російської атаки постраждали приміщення старшої та початкової школи. Через обстріл пошкоджені вікна, стіни, стеля та цілі навчальні класи місцевої гімназії. Також в суботу від обстрілів російських військ постраждала Запорізька область, повідомили у обласній військовій адміністрації. «Сьогодні у період часу з 10:06 до 10:20 військовими РФ нанесено 2 ракетні удари (тип ракет встановлюється) по території Матвіївської ОТГ», — йдеться у повідомленні. Внаслідок ракетних ударів пошкоджено 5 будинків та об"єкт критичної інфраструктури. Наразі відомо про п'ятьох постраждалих. Одну людину госпіталізували, інші поранені від госпіталізації відмовилися. Нагадаємо також, що минулої ночі ворог вкотре застосував ударні дрони, атакувавши Вінничину, та завдав удару по прифронтовому Краматорську. 196 Читайте нас у Facebook та Instagram [ad_2]