#Громадяни

[tomorrowusa]

Two years ago on Sunday, President Volodymyr Zelenskyy told Ukrainians that he and other high ranking officials would remain in Kyiv and defend the country against Putin's illegal invasion.

The video above, made less than 48 hours after the start of the invasion, was intentionally filmed outside recognizable buildings in Kyiv. At the time, Russian assassination squads were out looking for Zelenskyy. Invading Russian troops committing war crimes got within 22 km of the government district.

This video was one of the most audacious uses of the internet to date. If top government officials were willing to stand and fight, Ukrainians felt more confident they could do the same. 730 days after the start of Putin's planned three-day "special operation", Ukraine still stands.

Here's the Ukrainian text of that vid:

Zelenskyy: «Всім добрий вечір. Лідер фракції тут, голова Офісу президента тут, прем’єр-міністр Шмигаль тут, Подоляк тут, президент тут. Всі ми тут. Наші військові тут. Громадяни, суспільство тут. Всі ми тут. Захищаємо нашу незалежність, нашу державу. І так буде й далі. Слава нашим захисникам! Слава нашим захисницям! Слава Україні» Others: «Героям слава!»

[adeseya]

Все більше і більше російських пісень рекомендує спотіфай. Злюся

Громадяни

Припиніть споживати вороже

[du-sha]

Полька, з якою разом працюю: Ох, що то буде, якщо українці поїдуть геть з Польщі? Це ж працювати не буде кому. В нас тут і так економіка жахлива, а стане ще гірше.

Я: Ну, ви працюватимете, як громадяни цієї країни.

Вона: Ні.

*Їй не подобається Польща, але вона каже, що вже стара, аби їхати працювати в іншу країну.

[dante11211]

Я вже не вперше пишу про мову, бо це питання мене дуже сильно чіпляє. Оскільки я був російськомовним більшу частину життя і україномовним останні п'ять років. Донецька область. Шарю за все це лайно. Є якась небезпечна і абсурдна тенденція, на яку впливає війна. Воюючи з усім російським, частину народа заносить не туди. Фейсбук, тікток. Ютуб.

Я хотів би нагадати кілька фактів і привести до тями тих, хто цього потребує.

Російськомовний аж ніяк не означає рускій. Росіянин. Лаптєногій. Як не назви. Я майже шокований, що є люди в Україні, які цього не розуміють. Ще більше абсурдності додає факт, що самі росіяни кажуть, що ти рускій, якщо ти розмовляєш російською. Ви що, один канал з ними диветесь? Але це не так і ніколи не було. Російськомовні українці можуть бути як етнічними росіянами, що не робить їх рускімі, так можуть бути і етнічними українцями, які давно підпали під репресії і русифікацію, але всі вони громадяни України, носії мови, культури і традицій України, і під захистом конституції. До цією ж скарбнички безглуздості додам міф, що російськомовні українці не знають української, "за 30 років так і не змогли вивчити". Абсурд. Відверта маячня. Я був російськомовним українцем у Краматорську. Мені знадобилося місяці чотири, щоб почати говорити так сяк впевнено українською, яку я вивчав з першого класу української гімназії. І перейшов я не через російську агресію у 14му. А з власних зважених рішень у 2017му. Рекомендую українськомовним спробувати цілий день розмовляти виключно другою мовою, якою володіють. На власному досвіді дам підтвердження, тебе ламає. Мізки не можуть зібратися, тому що сприймати інформацію мозок натренувався, а комунікувати іншою мовою ні. Відповідно це перетворює тебе на такого собі дурника, який не може підібрати слова і вибудувати їх в правильному порядку швидко, і конфліктує розуміння з навичками. Тому звичайно, що російськомовному простіше передати повноту думки російською. А україномовному - українською. Це логічно.

Але російськомовний на 1000% зрозуміє все, що каже україномовний, навідміну від рускіх. І між іншим маленька, але важлива ремарка. Я не за російську мову, а за ПРАВО, яке гарантує конституція. В побуті між собою, в публічних місцях люди мають повне право розмовляти між собою хоч на івриті, хоч на суахілі, хоч німецькою хоч мовою жестів. Вимагати від них поважати оточуючих і розмовляти в публічних місцях мовою держави протиправно. І якось егоцентрично. Я хочу чути лише клінгонську на вулиці. Або каталонську. Майте до мене повагу. Та пішов би я нахєр. Чого б це я мав право вимагати від вас у вашій приватній розмові розмовляти тією чи іншою мовою? Мова окупанта? Агресора? А німці були нацистами і вбили мільйони наших співгромадян, чому німецьку продовжують вчити в українських школах та ВНЗ?

Наступна дурість, через російську мову росія напала, російськомовні привели війну і решта ідіотизму. В 39 році СССР напав на Польщу, сильно вони російськомовні? А фіни? Країни балтії? Для кожного був окремий привід, але єдина для всіх причина - імперіалізм. Це вже чиста і тупа дискримінація за мовою. Можна було і швейцарців чмирити у 42му році, теж німецькою розмовляють. Наприклад. Ще одна тупа і безглузда тема:" як відрізнити російськомовного українця від росіянина". А як австрійця від німця? Швейцарця з півдня від італійця? Серба від хорвата (не зовсім коректний приклад)? Це не означає, що всі однакові, але означає. Суто зовнішньо поляк нічим не відрізняється від британця, серб від молдована, а українець від датця. А світоглядом відрізняються. І практично всі українці знають 2 мови з народження. Хтось українську і російську. Хтось українську і угорську, хтось українську і татарську. Головне це наш дух і вчинки.

І що найбільше мене бісить, так це вишиватність. Ну є у нас громадяни, які розмовляють російською як першою. Хто ви такі, щоб звинувачувати їх у розумовій неповноцінності, бо рік війни пройшов, а вони так і не перейшли. "Їдьте в росію, у нас державна мова українська." Якого хєра? Це мій дім, я тут виріс і прожив частину життя. Всі рівні перед законом і ніхто мені не буде вказувати якою мовою розмовляти з рідними. Який сенс нашої боротьби, якщо на окупованих територіях росіяни вбивають за українську, а на вільній частині українці накаляються за російську російськомовних УКРАЇНЦІВ. Ну це абсурд, наче вони третя сторона, яку хоче викорінити як росія, так і якась частина України. Ви взагалі притомні? Будь яке примушення породжує відразу і ненависть. Розділяє. Послаблює. Як не дивно, але універсальна 24 стаття конституції завжди актуальна. Я не можу називати російськомовного сусіда полудурком, якщо що він спілкується російською. В теорії, можна було б його таким назвати, якби він сідав похезати і знімав штани, але не труси. Але це не точно. Це вже теж ближчє до діагнозу і дискримінації. Загалом, в нас і так є кого ненавидіти, навіщо закладати такий фундамент у повоєнну Україну. Ми ж не рускіє своїх пригнічувати і ненавидіти.

Ось чому в мене сьогодні згоріла срака від перегляду тіктоку. Бо це актуальна проблема, а люди наче навпаки, не бачать проблеми. НАВПАКИ . Підтримують тиск на людей. На УКРАЇНЦІВ. ЗАРАЗ.

Так щоб прямо ракети мені падали на голову - такого не було. Сьогодення диктує складні рішення і формує запити суспільства. Але і 14й рік я не забув. Про права. Не про мову. ПРАВА.

[mikhnovskykinnie]

hey so i saw your addition to that UN graph with regards to child deaths in palestine - do you have a source for the numbers being inaccurate? i thought UN sources tended to be alright (and of course not saying this to belittle death tolls anywhere else - one child killed in conflict is too many)

https://www.france24.com/en/live-news/20230606-10-368-the-incomplete-count-of-ukraine-s-civilian-dead

«Кількість жертв у Маріуполі вимірюється десятками тисяч. Ми не змогли встановити точну цифру, проте виходячи з мінусування загальної кількості населення міста, тих осіб, щодо яких була інформація відносно евакуації або вивезення в Росію чи інших непрямих методів у нас вийшла цифра приблизно у 100 тисяч людей. Тобто, ці громадяни були вбиті», — Дзеркало Тижня

«The number of victims in Mariupol is measured in tens of thousands [of people]. We couldn't determine the exact amount, but (...) we got a number of ~100000 people at the last count. So, these citizens were killed [during the siege/occupation of Mariupol].»

the official 8000 to 10000 death toll of Mariupol only consists of the documented deaths. i have met a few people from Mariupol, who underwent the occupation and witnessed all the horrors of the war, abroad. They all insisted: the real death toll of Mariupol goes up to 100000 people... that doesn't count as direct proof, of course, but there are many undiscovered bodies buried under the ruins of Mariupol. many of them will never be found.

the thing is, under occupation, it's really really hard to actually keep track of all the deaths and document them properly, and even moreso - gain access to the occupied city in an attempt to collect data. hence many cities and villages are basically blocked from the rest of the world and the deaths in there are undocumented, no one(press, civilians, volunteers) can just go there and collect the data or do anything about it at the moment.

again, with Kakhovka HPP, we can't be sure how many people(including children) have died. the genocide in Ukraine is not as well-documented as the one in Palestine for multiple reasons.

UN are cowards who refuse to risk their lives and document properly. They only have a tad bit of the big picture, so their viewpoint is not to be trusted. just like in Gaza, only locals(incl. the press) volunteer to risk their safety and wish to document the war crimes and all the horrors from within.

one day, maybe, we'll have access to all the occupied territories, and even then, the victim count will be approximate. it's impossible to be 100% sure.

hope this answers your question!

[danonanderson]

не знаю, чи прийнято так в тамблері, алееее

громадяни, сповіщаю вас про нову слей оформу💅💅💅

[tumblshit]

ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ЧИ НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА?

Фото: Суспільне: Дніпро

Чи несе воєнний стан загрозу українській демократії? Розглянемо на прикладі церкви.

Повномасштабне вторгнення кардинально зсунуло вимоги громадян до демократичних процесів та свободи висловлювань, на це вказує ряд соціологічних досліджень. Воєнний стан ще і закріпив дане положення юридично. Пріоритети національної безпеки поставлені на кілька голів вище. Думки українців зосереджені на досягненні перемоги і у цьому повинні бути задіяні всі державні та, особливо, недержавні сфери. Зважаючи на це, припустимою є загроза непомітного і поступового згортання демократії в подальшому. Експерти та громадські організації почали висловлюватись на цю тему ще минулого року. Загалом прогноз був позитивний, проте ризики не заперечувались. Актуалізацією стала масова заборона діяльності української православної церкви московського патріархату.

Працівники Служби безпеки України з листопада активно викривають агентурну мережу росії за стінами релігійної організації. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології більшість громадян вважають за необхідне державі втрутитись у діяльність організації, більше половини з таких бажають ліквідації патріархату. Але, звісно, існують і ті, що вважають достатнім лише розслідувати окремі випадки правопорушень, а також громадяни, які впевнені у тому, що влада репресує церкву. Постає важливе питання демократичності та законності заборони організації або розривання договорів із релігійними громадами, адже безпосередньо це стосується і Сумської області, де зафіксовано обидві форми перешкоджання діяльності: заборона діяльності мером Конотопа та проект Сумської міськради про позбавлення права користуватись землями громади.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» дає дозвіл припиняти діяльність останніх лише рішенням суду. Тобто повна ліквідація церкви вимагає неабияких зусиль та доказової бази. Проте, зі свого боку, релігійні громади, що мають належність до країни-агресора повинні вказувати це у своїй назві. Виходячи з цього, місцева влада має право припинити договір із громадами, які не дотримуються законодавства.

Але повернемось до питання, адже зараз можна було помітити дві деталі: по-перше, частина питання відпала, тому що ніхто фактично не забороняє діяльність церкви. Всі відомі рішення мали скоріше ініціативний характер. А по-друге – ми бачимо певну принциповість у цьому питанні. Навряд зараз, коли громадяни вже вимагають знищити ворожу інституцію і влада має нечуваний рівень підтримки, хтось дійсно заперечить примусовому припиненню діяльності. Не зважаючи на це, питання продовжують вирішувати у законному порядку.

Звертаючи увагу на протести біля Києво-Печерської лаври, експерт з прямої демократії, голова правління громадської організації «Фонд регіональних досліджень» Олег Туляков запевняє, що «саме ця ситуація і є виявленням демократії. 30 років на території України існувала організація, що працювала в інтересах росії. При цьому, нікого звісно не посадили, окрім митрополита павла. Їх просто викривають і показують людям». На його думку, «подібне могло відбутись тільки у демократичній країні». Тут можна провести аналогію із політичними партіями, на кшталт «Опозиційного блоку» - залишків «Партії регіонів», а пізніше «ОПЗЖ» або ж «Соціалістична партія України»…Ці та подібні партії, після агресії у 2014 році, відрито висловлювали проросійську позицію, звичайно, із лобіюванням з боку олігархії. Проте ніхто не намагався репресувати чи цензурувати дані політичні погляди, просто на них не звертали увагу. Наведені приклади, зі сторони національної безпеки, можна назвати негативною стороною демократії. Хоча народовладдя все одно залишається бажаною перспективою для нашої країни.

Щодо загроз демократії під час воєнного стану, за словами Олега Олеговича згортання можливе лише за повернення олігархічної влади та подібних УПЦ організацій: «це і фінансові, і організаційні можливості, тому вони не хочуть їх втратити». Попри це підмічає: «тенденції зараз такі, що народ не дасть їм повернутись», а також що «все в руках молоді», посилаючись на революцію у 2004 році, процес якої було запущено студентами із Сум. Дещо з іншого боку до цього ставиться докторка політичних наук та член правління ГО «Інтелект Сумщини» – Андріана Костенко. Допускаючи обмеження, що спричиняє воєнний стан, вона вважає, що повинна існувати межа: «навіть в умовах обмежень, має працювати закон. Інколи зловживання владою є виправданими, інколи - ні. Також ми бачимо, що в умовах обмеження прав людини дуже часто поширюються маніпуляції громадської думки, фактично навішуючи ярлики «зрадників» або оперуючи питанням національної безпеки». Додаючи до цього, також звертається до українських революцій, маючи на увазі, що владі також треба бути обережною з обмеженням прав. Проте, варто зазначити, хоча б з боку можливості мітингу, що особливої суворості закону попри воєнний стан не помітно, якщо згадувати, наприклад, ті ж акції біля Лаври.

Нажаль, загроза згортання демократії залишається відкритим питанням і, скоріш за все, залишиться таким на певний час, але погіршення ситуації також не передбачається. «Мовчанка» призвела до незворотного тоталітарного режиму «сусіда», церкви якого ми намагаємося позбутися. Спостерігаючи подібне, мало в кого виникне бажання спробувати це відтворити у себе. Тому варто пам’ятати, що єдиним джерелом демократичної влади є народ, а отже, і єдиним вартовим також.

[1opto]

IndustriALL Червоноград. вівторок, 11 липня 2023 р.  ВАДИМ КРАСЬ ОБГОВОРИВ З КЕРІВНИЦТВОМ МІЖНАРОДНОЇ ПРОФСПІЛКИ IndustriALL ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ШАХТАРІВ ЛЬВІВЩИНИ11 липня у Червонограді відбулася зустріч з представниками міжнародних профспілок. Голова Червоноградська районна державна адміністрація Андрій Дяченко, міський голова Червонограда Червоноградська міська рада Андрій Залівський й керівник ДП "Львіввугілля" Вадим Крась спілкувалися з заступником генерального секретаря IndustriALL Global Union  Кемалем Озканом, членом правління німецької профспілки IGBCE Олександром Берхтом, головою Конфедерація вільних профспілок України (CFTUU) (КВПУ) Михайлом Волинцем, міжнародним секретарем КВПУ Олесею Брязгуновою, головою Регіонального об’єднання НПГУ Мирославою Кафтан, місцевим профспілковим активом НПГУ. IndustriALL об’єднує 50 мільйонів працівників у 140 країнах світу, зайнятих у гірничій, енергетичній та переробній промисловості. Від початку повномасштабної війни надає значну підтримку Україні. КВПУ є членом організації. Голова військової адміністрації Андрій Дяченко найперше подякував IndustriALL за допомогу українському народу. Коротко презентував Червоноградський район - 7 територіальних громад, 240 тисяч населення - та ключову роль шахтарів у промисловості регіону. Як керівник з великим досвідом роботи у вугільній галузі, відзначив важливість робочих зустрічей з міжнародними партнерами та необхідність вирішення нагальних проблем шахтарів.Андрій Залівський, у свою чергу, розповів про співпрацю Червонограда з ДП “Львіввугілля”, наголосив, що гірники наповнюють понад 30% міського бюджету. Тому стала робота шахт має визначальне значення для містян і функціонування місцевих бізнесів.Керівник ДП ”Львіввугілля” Вадим Крась розповів, що на п'яти діючих шахтах та допоміжних підприємствах працює понад 6 тисяч осіб. Запаси твердого палива дозволяють говорити про ведення видобутку вугілля ще десятки років. ДП “Львіввугілля” - планово збиткове підприємство, що отримує державну фінансову підтримку на часткове покриття собівартості вугільної продукції. Потрібні інвестиції у нове гірничошахтне обладнання. У країні війна, держава не може фінансувати ці видатки, тому розглядається залучення інвестицій від міжнародних партнерів. Через мобілізацію частини гірників на захист України є гостра нестача кадрів. Основні проблеми - спричинена зовнішніми чинниками заборгованість із заробітної плати та по податках.  Такі проблеми характерні для усіх державних вугільних об’єднань, не лише для ДП “Львіввугілля”.  - Для адміністрації ДП  ”Львіввугілля” важлива співпраця з профспілками, адже вирішення потребує широке коло проблем, - наголосив Вадим Крась.Голова РО НПГУ м. Червонограда Мирослава Кафтан інформувала про нагальні  соціальні проблеми гірників.Заступник генерального секретаря Глобальної спілки IndustriALL Кемаль Озкан розповів про напрямки, за якими ведеться підтримка України - це підтримка українських біженців у країнах Європи, гуманітарні проєкти, інтеграція українського профспілкового руху в міжнародний, залучення інвестицій тощо. Такі зустрічі з представниками місцевої влади, керівником місцевої вугільної компанії, профспілківцями дуже на часі. Міжнародні профспілки комунікують з урядом України щодо якнайскорішої виплати зарплати шахтарям державного сектору.- У всьому світі гірники - дуже активні громадяни. Розуміємо, що під час війни дуже важко вирішити соціальні питання. Але про них треба говорити і намагатися вирішити. IndustriALL засвідчує свою підтримку Україні у боротьбі проти російської агресії, - підкреслив Кемаль Озкан.

[corpsske]

Христос воскрес дорогі громадяни 🤡

Yeah, my almost 2 month depression eventually disappeared without any therapy. But it was pretty dangerous, I thought I'd do something stupid, but then gradually in 3-5 days all the symptoms just disappeared.... Wtf 🤡

[xenophyophorea]

Це пизда громадяни

[cbspodil]

Книжкова виставка «Громадяни України обрали шлях свободи» 21.08.24 ім. Джамбула Джабаєва

[zhitomir]

Що чекає на українців узимку і чому їх закликають розраховувати лише на себе

Взимку можливі тривалі відключення світла. До такого сценарію українцям радять готуватися, спираючись лише на власні сили. Фокус з'ясував, що, на думку представників ДТЕК, мають зробити громадяни,... Читать дальше »

[onestepcloserr]

Cancri Jewelry

Жителі України дедалі частіше стають жертвами різних шахраїв.  При цьому, шахрайство відбувається не на рівні особистих контактів, а здійснюється через мережу Інтернет. Шахрайські компанії заманюють інвесторів високою прибутковістю на сумнівних угодах через фіктивні компанії. Як правило, особи, що стоять за ними знаходяться в тіні.

Багато хто цікавиться компанією Cancri Jewelry, зокрема її походженням і діяльністю, чи є ця діяльність реальним бізнесом чи це чисто шахрайство. Людей, які вклали гроші в цей проєкт, цікавить питання: як повернути гроші. У цій статті ми постараємося розповісти все, що вам хотілося дізнатися про цю компанію.

Компанія Cancri Jewelry заявляє, що є “найбільшим ювелірним магазином у Європі та Азії” і пропонує кешбек при купівлі золотих прикрас з діамантамиу своїй мережі ювелірних магазинів.

Свої послуги компанія просувала через безліч сайтів. Примітним для всіх сайтів Cancri Jewelry є те, що жоден з них не містить інформації про юридично відповідальних осіб проєкту (власників або керівника компанії).

Cancri Jewelry: Хто  за ним стоїть?

Відповісти на це запитання буде досить складно, оскільки “продавці ювелірних виробів” Cancri роблять усе можливе, щоб приховати це від інвесторів. Організатори керують безліччю веб-сайтів з одним і тим самим наповненням. Багато сайтів швидко розміщуються в Інтернеті і так само швидко зникають.

Пов’язані з Cancri Jewelry сайти:

іhttps://cancri.jewelry/ru (активний)

https://cancri.club/ (активний)

https://cancri-jewelry.net (наразі неактивний) https://cancrijewelry.net (наразі неактивний) https://cancri-jewelry.com (наразі неактивний) https://cancri-jewelry.site (наразі неактивний) https://cancrijewelry.diamonds (наразі неактивний)

З’ясувалося, що більшість доменів перерахованих сайтів було придбано у ТОВ “Хостинг Україна”, а справжні власники перерахованих доменів приховані завдяки сервісу анонімізації. З усього цього ми можемо зробити висновок, що проєктом Cancri Jewelry керували громадяни України.

На своєму веб-сайті компанія вказує турецьку адресу як штаб-квартиру компанії.

[nelligekata]

КиївМіськБудда: Делегація "Слуг Народу" підписала безпекові угоди з рядом п'ятизіркових турецьких All-inclusive готелів першої лінії. На порядку денному підписання угод з готелями Єгипта, Таїланду та Балі.

Поки Зе-депутати відпочивають на Карибах (дипломатичний візит до країн Латинської Америки), Єрмак не випускає Пороха до США. Бо Зе-депутати на карибських пляжах корисніші за 5-го президента на офіційному заході. Не такі корисні, як безпекові угоди з Люксембургом, але менше з тим.

Небажаний Спікер: Якщо Володимиру Зеленському відрубати голову, він буде ще три дні підписувати безпекові угоди

Judge Rico Dredd: Цинізм і лицемірство, як державна ідеологія.

Mrs. Obviousness: Це було очевидно, але я тільки зараз це для себе сформулювала. Головна стратегія росії це змусити українців зневажати та ненавидити свою державу. Ця стратегія втілюється в життя саме через квартал 95 і далі через Зеленського та слуг хуйла. Саме на це направлені усі зусіля.

Свирид: Вони роблять країну абсолютно токсичною для українців. Україна, напевно, єдина країна в світі, де громадяни мають менше прав, ніж іноземці.

Mrs. Obviousness: Саме квартал і особисто Зеленський почали публічно принижувати та зневажати Україну як державу. Недолуги вкраїнчики це схавали.

[tereshchenkoroman]

Юрист Роман Терещенко: Аграрне право в Україні. Ключові аспекти, виклики та перспективи розвитку

Аграрне право України є однією з найважливіших галузей права, що регулює відносини у сфері сільського господарства, використання земельних ресурсів, розподілу земель та захисту прав власників і користувачів земель. В умовах стрімких змін та реформ, ця галузь права набуває все більшої актуальності. Далі Терещенко Роман Вікторович розгляне основні аспекти аграрного права, виклики, з якими стикаються малі фермери, корупційні ризики, що виникають у земельних відносинах, та перспективи розвитку аграрного права в Україні з урахуванням європейських стандартів.

Правові аспекти купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні

“З відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року в Україні настали значні зміни в земельному законодавстві”, — розповідає Роман Терещенко, — “Цей крок став важливим етапом на шляху до розвитку сільськогосподарського сектору, але також поставив перед власниками землі та потенційними покупцями нові виклики та питання”.

Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення дозволило фізичним особам купувати та продавати земельні ділянки. Відповідно до законодавства, громадяни України мають право купувати сільськогосподарські землі площею до 100 гектарів. Ця межа діятиме до 2024 року, після чого право на купівлю землі отримають юридичні особи, з можливістю володіння до 10 тисяч гектарів.

Терещенко Роман Вікторович зазначає, що процедура купівлі-продажу земельної ділянки передбачає кілька етапів, які мають бути дотримані для забезпечення законності угоди:

1. Перевірка прав власності: Покупець повинен переконатися в юридичній чистоті земельної ділянки. Для цього необхідно отримати виписку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує право власності продавця.

2. Оцінка земельної ділянки: Перед укладенням договору купівлі-продажу необхідно провести н��залежну оцінку вартості земельної ділянки. Це допомагає визначити справедливу ринкову вартість землі.

3. Договір купівлі-продажу: Укладення договору має бути здійснене у нотаріальній формі. Договір повинен містити всі необхідні реквізити, включаючи опис земельної ділянки, її вартість, права та обов’язки сторін.

4. Реєстрація права власності: Після підписання договору необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Роман Терещенко, юрист-спеціаліст з аграрного права, рекомендує звертатися до досвідчених юристів для отримання консультацій щодо процедури купівлі-продажу землі та перевірки документів.

Оренда земель сільськогосподарського призначення: права і обов’язки орендодавця та орендаря

Оренда земель сільськогосподарського призначення є важливим аспектом аграрного права в Україні. Вона дозволяє ефективно використовувати земельні ресурси, забезпечуючи стабільний дохід для власників та можливість для орендарів розширювати свої господарства. Терещенко Роман Вікторович, досвідчений юрист із Одеси, спеціалізується на питаннях оренди землі, допомагаючи клієнтам орієнтуватися у складних правових нормах та забезпечувати їх права.

Основні права та обов’язки орендодавця

1. Право на орендну плату: Орендодавець має право отримувати орендну плату за використання земельної ділянки згідно з умовами договору.

2. Обов’язок надання ділянки: Власник зобов’язаний надати орендареві земельну ділянку в стані, придатному для використання за її призначенням.

3. Право контролю: Орендодавець має право контролювати, як орендар використовує земельну ділянку, щоб переконатися в дотриманні умов договору.

4. ��абезпечення прав орендаря: Власник зобов’язаний не створювати перешкод у користуванні ділянкою орендарем, якщо той дотримується умов договору.

Основні права та обов’язки орендаря

1. Право користування: Орендар має право використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору.

2. Обов’язок сплати орендної плати: Орендар зобов’язаний своєчасно вносити орендну плату, визначену в договорі.

3. Дотримання умов договору: Орендар повинен використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, не порушуючи законодавства та прав орендодавця.

4. Відшкодування збитків: У разі нанесення шкоди земельній ділянці орендар зобов’язаний відшкодувати збитки орендодавцеві.

Захист прав малих фермерів в умовах ринку землі: виклики та перспективи

Відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року створило нові можливості для розвитку аграрного сектору, але водночас поставило ряд викликів перед малими фермерами. Терещенко Роман Вікторович, юрист-спеціаліст з аграрного права, наголошує на важливості захисту прав малих фермерів у цих умовах.

Малі фермери часто стикаються з труднощами у доступі до фінансових ресурсів, що ускладнює їхню здатність купувати землю. Крім того, великі агрохолдинги, які мають значні фінансові можливості, можуть скуповувати великі площі земель, залишаючи малих фермерів без необхідних ресурсів для ведення господарства.

“Важливо розуміти, що малі фермери є основою аграрного сектору України, і їхні права мають бути захищені на законодавчому рівні,” — зазначає Терещенко Роман Вікторович. “Без підтримки та захисту малих фермерів ми ризикуємо втратити цю важливу частину нашої економіки.”

Терещенко Роман Вікторович рекомендує декілька кроків, які можуть допомогти захистити права малих фермерів:

1. Фінансова підтримка: Забезпечення доступу до пільгових кредитів та державних субсидій для малих фермерів допоможе їм придбати землю та розвивати господарства.

2. Правова підтримка: Юридичні консультації та правова допомога для малих фермерів у питаннях оренди та купівлі земель допоможуть уникнути юридичних проблем.

3. Законодавчі ініціативи: Внесення змін до законодавства, що забезпечують захист прав малих фермерів та створення спеціальних умов для їхнього розвитку.

“За умов належної підтримки, малі фермери можуть стати рушійною силою розвитку аграрного сектору,” — підкреслює Терещенко Роман Вікторович. “Вони можуть впроваджувати нові технології, підвищувати продуктивність та створювати нові робочі місця.”

Корупційні ризики в земельних відносинах та способи їх подолання

Корупція залишається однією з найбільших проблем в Україні, і земельні відносини не є винятком. Особливо з відкриттям ринку землі, необхідність подолання корупційних ризиків стає ще більш актуальною. Терещенко Роман Вікторович, відомий юрист-спеціаліст з аграрного права, ділиться своїми думками щодо цієї проблеми та можливих шляхів її вирішення.

Корупційні схеми у сфері земельних відносин можуть проявлятися у різних формах, таких як підкуп посадових осіб, маніпуляції з документами, непрозорі тендери та інші незаконні дії. Ці схеми підривають довіру до системи та створюють несправедливі умови для добросовісних землевласників і фермерів.

“Корупція у земельних відносинах серйозно підриває економічний розвиток країни,” — зазначає Терещенко Роман Вікторович. “Необхідно вживати рішучих заходів для боротьби з цими проявами та створювати прозорі умови для всіх учасників ринку.”

Терещенко Роман Вікторович пропонує кілька ефективних способів боротьби з корупцією в земельних відносинах:

1. Прозорість процесів: Впровадження електронних платформ для реєстрації земельних ділянок та укладання договорів дозволяє знизити рівень корупції, оскільки всі операції стають доступними для громадського контролю.

2. Підвищення відповідальності посадових осіб: Посилення відповідальності державних службовців за порушення законодавства та корупційні дії допоможе запобігти зловживанням владою.

3. Юридична освіта та підтримка: Забезпечення належного рівня правової освіти для громадян та надання безкоштовної юридичної допомоги дозволяє знизити ризики потрапляння в корупційні пастки.

4. Громадський контроль: Активне залучення громадськості та неурядових організацій до контролю за процесами у сфері земельних відносин сприяє більшій прозорості та відповідальності.

“Подолання корупції в земельних відносинах можливе лише за умови спільних зусиль держави, громадськості та бізнесу,” — підкреслює Терещенко Роман Вікторович. “Тільки тоді ми зможемо створити справедливий та ефективний ринок землі, який буде сприяти розвитку аграрного сектору та економіки в цілому.”

Перспективи розвитку аграрного права в Україні: адаптація до європейських стандартів

Аграрне право в Україні знаходиться на порозі значних змін, спрямованих на адаптацію до європейських стандартів. Цей процес не лише наближає українське законодавство до норм ЄС, але й відкриває нові можливості для розвитку сільського господарства. Терещенко Роман Вікторович, провідний юрист-спеціаліст з аграрного права, підкреслює важливість цього процесу та ділиться своїми думками щодо перспектив його розвитку.

Адаптація аграрного законодавства до європейських стандартів включає прийняття нових нормативних актів, що відповідають вимогам ЄС. Це стосується як прав власності на землю, так і умов її використання, охорони довкілля, а також соціальних стандартів.

“Процес адаптації до європейських стандартів є необхідним кроком для України на шляху до інтеграції з ЄС,” — зазначає Терещенко Роман Вікторович. “Він сприяє створенню прозорих та ефективних механізмів регулювання аграрного сектору, що відповідають найкращим світовим практикам.”

Основні напрямки реформування

1. Захист прав власності: Прозорість та захист прав власників землі є ключовими аспектами європейського законодавства. В Україні триває робота над вдосконаленням системи реєстрації прав на землю та запобіганням рейдерству.

2. Сталий розвиток сільського господарства: Європейські стандарти наголошують на важливості екологічної стійкості. Українське законодавство поступово включає вимоги щодо охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів.

3. Соціальні стандарти: ЄС приділяє велику увагу соціальним аспектам сільського господарства, включаючи умови праці та підтримку малих фермерів. В Україні важливо впроваджувати подібні стандарти для підвищення якості життя в сільській місцевості.

“Реформування аграрного законодавства є складним, але необхідним процесом,” — говорить Терещенко Роман Вікторович. “Необхідно забезпечити, щоб нові закони не тільки відповідали європейським стандартам, але й враховували специфіку українського аграрного сектору.”

[cosanostrainua-online]

Українці можуть дізнатися загальний страховий стаж онлайн

Громадяни України можуть самостійно відстежувати свій страховий стаж за допомогою онлайн-сервісів. Як інформує Пенсійний фонд України, для того, щоб дізнатися свій загальний страховий стаж, необхідно подати до Пенсійного фонду України скановані копії трудової книжки та інші документи про трудову діяльність для перевірки та оцифрування. Як дізнатися загальний страховий стаж онлайн –…