#вдячність

[tearosecell]

Подяка моїм меценатам

У цю дику спеку жити не хочеться, не те що писати. Але я отримав чергову фінансову допомогу на свій блоґ від В’ячеслава Федченкова. В’ячеслав (з яким ми віртуально познайомилися колись на Твіттері і провадили гарні та змістовні тві-бесіди) досить часто робить ці фінансові вливання і мені навіть незручно трохи. Він – на війні. Я – в тилу. Але мало хто знає, що через зміну законодавства я…

[wanderer-d23]

Сьогодні одна дівчина затрималася на 5 секунд притримуючи в метро двері мені, вона поспішала і руки були зайняті, тому двері не втримала. Потім вона ще раз схопила двері, посміхаючись щиро і вибачаючись. А вчора інша жіночка, тримаючи купу сумок примудрилася плечем затримати двері, бо бачила що я їду позаду. Аж накочуються сльози від вдячності і любові до цих незнайомих мені Людей… Дякую Вам! *** Не знаю, в мене якийсь пунктик мабуть з цими дверями, які майже ніхто не притримує в метро і вони інколи з усієї дурі летять на тебе/ тому мабуть я сама в 99% ( теж буває забуваюся) притримую їх оглядаючись, навіть якщо позаду хлопець чи чоловік, всі ж люди 🙂

[buchanews]

Дякували воїнам ЗСУ і волонтерам – символам гідності й незламності (ФОТО)

Дякували воїнам ЗСУ і волонтерам – символам гідності й незламності (ФОТО)

6 грудня ми відзначали чи не найголовнішу віднедавна дату в нашій країні -День Збройних сил України. У надскладний для нашої держави час, коли український народ обстоює право на незалежність, свободу, територіальну цілість та суверенітет, ми най

[sailor-moon-rei]

by leirbs2s2

art republished with artist’s permission  

[lastivkaa]

[meowluox]

вдячність.

[2572331]

привіт

привіт, я сьогодні злякалась.

ти знаєш, бо вона просто сама собі сказала "ой, це ж на цьому тижні у нас пів року". й справді пів року, ти можеш собі таке уявити?

пів року минуло. я все більше питаю себе, як моя мати це пережила. якби у мене була така донька, як я і вона вчверила шось таке - я б не змогла, справді. не поміщається в голові. ти віриш, що це було?

двадцяті числа так і асоціюються з тобою, з квітками, не знаю, з якимось глупством і спокоєм.

у мене завжди буде тільки вдячність до цих "пів року". я завжди буду любити це. я мрію, щоб у всіх в житті був такий етап. хоча б раз відчути такий зв'язок.

привіт, бережись, так бути просто мало. я це знала, ти теж.

[alcestas-sloboda]

безмежно дякую своїм захисникам і захисницям!

ви - все, що ми маємо, ви - гарант нашої свободи і нашого життя. ми завжди будемо десь поруч: десь у Бахмуті чи Вугледарі, Авдіївці чи Гуляйполі, бо ми разом з вами будемо радіти вашим перемогам і разом вшановувати полеглих. ми знаємо, що ви перші увійдете у звільнені Донецьк і Луганськ, ви урочисто підіймете український стяг у Криму, а ми будемо поруч: у кожному донаті, у кожному дроні, у кожній окопній свічці, у кожному дитячому малюнку.

я жива, бо є ви. і за це вам моє безкінечне дякую, яке ніколи не зможе повністю передати цю вдячність і захоплення.

ви - гордість. ви - честь. ви - любов.

слава ЗСУ! слава героям нашого часу! вічна шана полеглим воїнам! слава Україні!

[isiida-glory-to-ukraine-smoliy]

вде другий рік триває 24 лютого

я дуже змінилась за цей час

моя вдячність захисникам і захисницям

моя вдячність тим, заради яких я силою тримаю свій дах на місці.

Мій траур, для тих, хто поліг в бою, для несправедливо вбитих

Ціную свою вдачу, бо все ще маю все що мала

Всем русским желаю лечь под поезд і покушать вкусно бутербродов, ссикуни ебучие🤗🤗

[lisa-is-chilling]

том гіддлстон читав вірші жадана на одному з поетичних вечорів у лондоні. той був присвячений україні. він ще з 2014 року говорить про війну в україні (як то кажуть, до того як це стало мейнстрімом).

він назавжди в моєму серці.🙌

p.s. не меншовартість, а вдячність, тож заберіть руки з клавіатури.

p.p.s. ейса баттерфілд (той шо отіс зі статевого виховання) також там був, за що йому тисячу лайків та побажання всього найкращого.

[khtosichok]

Після насиченого дня, довгої прогулянки і приємної втоми опісля, слухаю улюблений альбом Folklore Тейлор Свіфт і хочу занотувати тут кілька речей, які дозволяють мені почуватися краще після того, коли здається, що втому вже не здолати:

🌱 Полежати в ліжку без діла довго-довго, стільки, стільки можна собі дозволити (зазвичай, на вихідних проблем з цим немає)

🌱 Переглянути фото з прогулянки і обробити їх (до речі, прикріплю нижче), бо це для мене — форма медитації

🌱 Душ, завжди 🤍

🌱Улюблені комплекси вправ для тіла, щоб краще його відчути і потурбуватися про нього, висловити вдячність за таке вірне служіння моїм потребам весь день

🌱 Комфортне освітлення в помешканні (читати як мінімальне), спокійна музика і свіже повітря

🌱Улюблений трав'яний чай або багато води

Також лишаю тут фотозвіт насиченого, наповненого доброго дня🌿

[sorrynoroomsavailable]

Дитяча кімната - Валентина Петрова, Ксенія Платанова Резиденція Вибачте Номерів Немає 2 квітня, 2023, м.Перечин, Закарпатська обл. Мистецьке Об‘єднання ШПОР

Дитяча кімната сповнена світла і простору. Ніжна пастельна лінія стін і меблів переривається подеколи яскравими плямами іграшок, гармидером розкиданого одягу, пустощами хатніх пестунів. Де-не-де легким натяком доросле занепокоєння намагається вгамувати безлад  дитячих забав і фантазій, але марно, бо губиться серед галасу, сміху, сонячних променів, які пронизливо спалахують кожного разу, як хтось зачіпає фіранки. Дитяча кімната це місце спокою, але також перших дитячих тривог. Нічні жахи, що зазвичай заховані наче пил під шафами і ліжками, виповзають з настанням сутінок та наповнюють собою простір сну. Тоді кімната перестає бути надійним прихистком - ти ще можеш намагатися заховатися у ній, але вже з усвідомленням того, що тут також заховано ще безліч усього іншого. І це перші рази, коли незнане і таємниче не видається бажаним, а лякає. І одного дня ми дізнаємось, що відтепер це не нічні жахи, а буденні.  Що не залежать вони ані від часу доби, ані від пори року. Що мають свою окрему злу волю, що приходять ззовні непрохані і здатні ламати стіни, кістки, сподівання. Дитяча кімната всотує морок нездійсненних мрій, болю і страждань, і переварює, і трансформує у щось химерне і загрозливе, де, тим не менш, ми лишень і можемо відшукати останню краплину жалю і останню краплину любові.

Резиденції та подія Валентини Петрової та Ксенії Платанової стали можливими завдяки підтримці: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

Вдячність за підтримку МО Шпор

(eng)

Children room - Valentyna Petrova, Ksenia Platanova Residence Sorry No Rooms Available April 2, 2023, Perechyn, Transcarpathian region. Art Association of SPOR

The residences and the event of Valentyna Petrova and Ksenia Platanova were made possible thanks to the support of: European Cultural Foundation The beaux-arts Academy in Paris

Gratitude for the support to the AA Shpor

Photo credit: Mykhaylo Melnychenko

[karen-chan-nya]

Тільки що раптом подумала, що відколи Шень Цінцьов називав вдячність Джуджи-лана «зміїною вдячністю/послугою» (бо той фактично і є змією), то в укр-АВ Джуджи-лан був би ведмедем.

Все ще великий, protective, і гарна підстилка для побачень Тяньлан-дзюня.

[rinakosus]

Обійми с Папою Емерітусом IV

Варнінг: згадка спроби суїциду.

_________________________________________

— Мені б хотілося зробити одну річ, але...але я не знаю, як попросити дозвіл.

Вона посміхнулася Копіа, тремтячими руками притискаючи до серця його намальований під час концерту портрет, який Папа вже підписав декілька сек��нд тому.

Копіа зціпив свої руки на рівні живота, намагаючись виглядати впевнено і дружелюбно, але щось не зовсім виходило. Нутрощі скрутило хвилюванням, а пальці потягнулися гратися за манжетами чорної сорочки.

— Д-доки ця дія нікому не зашкодить — будь ласка, — його завжди трішки лякали можливі дії шанувальників. Фанати можуть бути жорстокими, можуть за один концерт перетворити життя співака на пекло.

Вона посміхнулася йому нервовою, але м'якою посмішкою, швидко ховаючи шедевр (як він запевняв художницю майже хвилину) (іноді Копіа не може повірити, що в нього настільки талановиті і віддані фанати) у рюкзак.

Зробивши один глибокий, тремтячий вдих вона ступила ближче, обіймаючи Копіа за плечі обома руками.

ох.

𝘰𝘹.

Обійми м'які, він їх майже не відчуває, як і долоні на своїй спині. В нього є можливість відсторонитися, відійти, якщо йому неприємно, але. . .але усі сумніви Копіа відходять на другий план, коли на місце, що з'єднує плече з шиєю, падають декілька солоних крапель, залишаючи темні сліди.

Папа обіймає її у відповідь: одна долоня на місці між лопатками, інша десь на талії, притискає до себе ближче і легенько торкається маківки щокою, залишаючи майже непомітний білий слід.

Дівчина непомітно тремтить перед тим як видихнути гаряче повітря через ніс.

— Дякую Вам за все. Ваші пісні були зі мною тоді, коли мій світ розпадався на частини, — тихо шелестить вона, відкриваючи найглибшу таємницю. — Я все ще тут, бо "Life eternal" заграла за мить до того, як я вирішила зійти з даху у безодню.

Вона відсторонилася, легко провела долонею по його плечу.

Ніяких слів не потрібно: велика, тепла вдячність блищить у її погляді, поки Копіа стоїть, вражений, збитий з пантелику такими теплими, інтимними словами, які насправді жахають його своєю вагою.

Махнувши йому рукою і відказавши тихе "Дякую" дівчина повертається спиною і йде кудись у темні коридори, щоб потім вийти з закулісного приміщення.

Копіа нічого не встигає сказати.

Він ще стоїть хвилинку і напівтемряві, дивлячись їй услід, а потім нарешті зтрушує з себе ступор і спішить на пошуки своїх вурдалаків.

Тихі слова відбиваються лу́ною у мозку, змушують тремтіти руки.

Не такий він і марний, як вважав.

Ця думка гріє щось дурне і маленьке в його грудях, щось, що змушує маленьку посмішку сховатися в кутках рота.

_________________________________________

Дякую за Вашу увагу. 💛

Якщо ж якісь зауваження щодо використання слів та ком - буду рада дослухатися.

[sailor-moon-rei]

by ひとみん

art republished with artist’s permission

[karasuaraara]

коли тебе з самого дитинства вирощують як снаряддя вбивства мова про веселощі чи взагалі свята йти не може. хван дзіньчень не те, щоб не знав новорічних традицій чи відчував хоч колись цю атмосферу - він поняття не мав коли його святкують.

офіційно він не переїжджав до ков тона, але все частіше і частіше лишався в того на ніч і то тут то там в квартирі лікаря з'являлася присутність іншої людини. того холодного й сніжного дня він вирішив з'їздити в свою квартиру і забрати комплект одягу.

хван дзіньчень ненавидів зиму. мало того, що холодно і сидіти по кілька годин на даху, вислідковуючи свою жертву, стає невитримним так і ці люди довкола. щасливі обличчя дітей, які дуріли у снігу, закохані, що зігрівали один одного, та що там казати, навіть голуби виглядали романтичнішими, що навіть темінь зимнього вечора не могла це приховати. серед усієї цієї картини хван дзіньчень почувався плямою яка все псує. саме в такі моменти він розумів наскільки відрізняється і що навіть якщо постарається все одно не впишеться тому все чого він хотів - якнайшвидше опинитися вдома.

дім ков тона зустрів його нетиповою вознею на кухні. ков тон хоч і вправно куховарив проте ненавидів це робити бо "стоїш дві години пахаєш щоб з'їсти за хвилину воно мені не всралося".

хван дзіньчень хотів був переодягтися а потім як у фільмах обійняти ков тона ззаду і дивитися що той майструє проте його збило з думки дерево прикрашене незліченними вогниками і купа коробок під ним, що стояли в спальні. якусь мить він не рухаючись дивився в одну відому тільки йому точку аж поки в реальність його повернув ніжний й хриплий голос що лунав десь з-за спини:

- я не знав які традиції нового року тобі до вподоби тому вирішив що ми можемо відсвяткувати обидва. почекай ще годинку і можеш розпакувати подарунки.

хван дзіньчень глянув на нього. ков тон стояв в пів метра від нього і його теплий погляд повністю обгортав його тіло. в той момент чоловіка переповняв букет емоцій: радість подив страх вдячність невимовне кохання. йому здавалося що якщо він зараз їх не вислове воно розірвуть його з середині і спалять.

все що він в цей момент це міцно обійняти ков тона. в очах лікаря цей чоловік виглядав як велика дитина і він не міг стриматися і не обійняти у відповідь відчуваючи як під долонями розслабляються м'язи спини.

з того ��оменту як вони познайомилися хван дзіньчень дуже змінився. раніше для нього слово "дім" означало коробку в якій він міг поспати і залишити деякі речі. тепер же дім пах цигарками. дім заспокоююче гладив його по спині. дім тихо промовляв на вухо:

- з новим роком, хван дзіньчень.