ramshackleroom

[ramshackleroom]

Фрази Леона Кінгсколар: SR костюм маріонетки

«Феро — типовий всеїдний. Він виляє хвостом і перед хижаками, і перед травоїдними — аби тільки вкрасти найсмачніші шматочки.»

«Інтерактивна поїздка? Нецікаво, йди катайся з кимось іншим. Я з тих, хто краще прочитав би гарну довгу книжку.»

«Цей хлопець Себек каже, що не може пропускати заняття, бо прагне бути слугою, гідним свого "пана". Хєх, він надто серйозно все сприймає.»

«У парку розваг тебе привітав якийсь підозрілий талісман-лис? Не можу дочекатися, щоб побачити, що ще на нас тут чекає.»

«Цей атракціон не такий вже й жахливий. Це свято дрімоти, і навіть черги практично немає, мені подобається.»

«Ніколи не думав, що колись надягну щось настільки святкове, як це… І що це за спеціально підібраний мотив з левами на моєму вбранні?»

«У них тут є м’ясо на кістці, а ти все одно замовляєш салат. Саме тому ти — травоїдне.»

«Якщо ти шукаєш когось, хто супроводить тебе по парку, попроси Трея, а не мене. Я впевнений, він був би радий узяти на себе цю ініціативу.»

«Я сяду в он той екіпаж. Я ні за що не збираюся гуляти цим величезним парком пішки.»

«Тобі не потрібно повторювати моє ім’я знову й знову, я тебе чую. Я просто мовчу, що�� не зіпсувати тобі все задоволення від відвідування парку розваг.»

«Будинок з привидами? Звісно, я піду туди з вами, бо гадаю, що почую хороші крики від вас, травоїдних.»

[ramshackleroom]

Леона Кінгсколар: SR костюм маріонетки «Все закінчилося ще до того як ми почали»

Трей: Як не подивись… Усі першокурсники просто переповнені енергією.

Леона: Як клопітно. Вони бігали, немов божевільні під час шоу, і досі намагаються затягнути мене на всілякі атракціони.

Леона: Це так виснажливо, я ніби гуляю з племінником. З мене досить.

Трей: Ха-ха… Так, це нагадує мені дні, коли я ходив у парки розваг зі своїми молодшими.

Леона: Я думав подрімати десь на лавці, але… немає жодної пристойної тіні.

Леона: Повинно ж бути якесь місце в цьому парку, де я можу розслабитися… Гм?

Леона: Оця локація на мапі… Виглядає не так вже й погано. Гей, Трей, ходімо зі мною ненадовго.

Трей: Е, я!? Тобто в мене немає жодних планів, тож усе гаразд, але…

Леона: От і добре. Йди за мною.

Трей: Що це було, невже… Леона мене кудись запрошує!?

Трей: О, це більярдна зала.

Леона: Так, тут непогано. Працює кондиціонер, тихо. Як я й думав — ідеальне місце, щоб розслабитися.

Трей: А, зрозумів… Тобі просто був потрібен хтось, аби відпочити тут у клубі.

Леона: Отже, наскільки добре ти знаєш правила більярду?

Трей: Дай подумати… Я грав усього кілька разів, але загальне уявлення про правила маю.

Леона: Гаразд. Це все спрощує.

Леона: Тоді… Давай зіграємо у "ротацію".

Трей: Ротація…? Які там правила? Це сильно відрізняється від «вісімки»?

Леона: У ротаційному пулі ти набираєш бали залежно від кількості забитих куль.

Леона: Одна куля — один бал, п’ятнадцять куль — п’ятнадцять балів… І так далі.

Леона: Щоб виграти, ми обидва намагаємось влучити по кулях і набрати заздалегідь визначену кількість балів. Ось і все.

Трей: Гаразд… Звучить трохи складніше, ніж знайома мені «вісімка», де просто потрібно забити вісімку, але цікаво.

Леона: Зазвичай я встановлював би цільову суму десь у районі ста вісімдесяти… Але рахувати їх буде клопітно.

Леона: Давай зробимо гру простою і подивимось, хто набере більше балів у першій групі з п’ятнадцяти куль.

Леона: Якщо все влаштовує, ми починаємо.

Леона: Отже, я перший. Як і у «вісімці», ми починаємо з брейк-удару, але…

Леона: Перш ніж я це зроблю, розповім тобі цікавий факт про ротаційний пул.

Трей: Цікавий факт…?

Леона: Як і у «вісімці», за правилами ротації кулі потрібно забивати по порядку, починаючи з найменшого номера.

Леона: Іншими словами, у першій половині гри, коли на столі більше куль і гра складніша, ти набираєш менше балів, а в другій половині, коли куль менше й гра легша, ти можеш набрати більше.

Леона: Навіть якщо у тебе невдалий перший тайм, ти все одно можеш змінити ситуацію пізніше, і навіть якщо ти виграєш у першому таймі, наприкінці можеш усе втратити.

Леона: По суті, це означає, що навіть у новачків є шанс на перемогу. Непоганий факт, так?

Трей: Так. Тільки… Чому ти вирішив сказати мені це саме зараз?

Леона: Було б прикро, якби ти подумав, що я був несправедливим, просто тому, що на початку мав величезну перевагу, не пояснивши всього.

Леона: Я намагаюся, щоб і тобі, новачку, було весело. Тобі слід подякувати мені за це.

Леона: Куля номер п’ятнадцять, лівий задній кут.

*клац!! бум*

Леона: Хм, деякі кулі стояли незручно, але я якось упорався.

Трей: Ух… Т-ти знову потрапив у лузу…!

Леона: Ах, моя провина. Я геть забув, що ти теж тут. Пробач, що знехтував твоєю присутністю.

Трей: Судячи з того, як ти про все це говорив, я припустив, що ти від самого початку був досить сильним супротивником, але…

Трей: Я взагалі ніяк не можу за тобою встигнути. Все закінчилося ще до того як ми почали. Я не зміг набрати бодай трохи балів…

Леона: Ти змусив мене трохи похвилюватися, я навіть подумав, що можу програти в середині гри, але як тільки ми почали — це був повний провал. Це була гарна гра.

Трей: Ти хвилювався? Та ну! Ти позіхав кожного разу, коли наставала моя черга.

Леона: Отже, що скажеш, хочеш ще один раунд? Я можу дати тобі гандикап.

Трей: Ну, я терпіти не можу, коли мене…

Трей: Зіграємо ще раз, Леона. Тільки… Не обов’язково робити мені поблажки.

Леона: Прекрасно. Добре, давай налаштуємо брейк-удар.

Леона: Куля номер вісім, лівий задній кут.

*клац!! бум*

Леона: Хм, розташування восьмої кулі було складне, але я все-таки впорався.

Трей: Рахунок 36:0… Навіть якщо в мене ще є шанс переламати ситуацію, це все одно величезний розрив. Може, він знову доведе справу до кінця…

Леона: “Безпека”.

Трей: Що ти маєш на увазі…?

Леона: Це хід, який дозволяє тобі направити цільову кулю кудись, крім лузи, замість того, щоб змінюватись гравцями.

Трей: Зрозуміло, тобто ти можеш безпечно переміщувати кулю, не роблячи божевільних ударів… Це хороша стратегія.

*клац!!*

Леона: Добре, твоя черга. Розваж мене, Трей.

Трей: Далі… Куля номер десять, правий задній кут.

*клац!! бум*

Трей: Чудово, я забив і десяту кулю, і дев’яту. Виходить 36 проти 19. Починаєш трохи нервувати?

Леона: О, так, звичайно. Ти так швидко все зрозумів, що я нервую як божевільний. Я можу програти, що ж мені робити?

Трей: Ха-ха, ти мене не проведеш, говорячи це таким тоном, при цьому розвалившись у кріслі як король… Куля номер одинадцять, лівий задній кут.

*клац!!*

Леона: …Не вийде.

*туп туп*

Трей: Ух, як ти і сказав. Але звідки ти знав, що вона не зайде, ще до того, як побачив, куди вона покотиться?

Леона: Гей, не знаю, що ти про мене думаєш, але я все ще капітан команди Спелдрайву, розумієш? Не недооцінюй мої можливості.

Леона: Це легко визначити, просто подивившись на кут, під яким ти збираєшся бити.

Леона: Я можу визначити, в який бік полетить куля, куди вона влучить і де зупиниться…

Леона: У грі завжди потрібно бути на два ходи попереду… Тепер моя черга.

*клац!! бам!!*

Леона: Гра закінчена. Підсумковий рахунок — 87:33, це знову моя перемога.

Трей: Я знав, що так і буде, але ти точно весь час тримав мене під тиском. Леона, як давно ти граєш у більярд?

Леона: Практично з дитинства. Мене навчив цьому сімейний камергер, щоб я не потрапляв у незручне становище в товаристві…

Леона: Завдяки цьому я досяг непоганих результатів, але до того, як я вступив сюди, я насправді не міг насолоджуватись напруженими змаганнями.

Леона: Навіть зараз зі мною грає лише старий з пташиними мізками. Далеко не найкращий супротивник.

Трей: Простолюд, як я, може лише уявити собі таке…

Трей: Але, зважаючи на те, наскільки ти вправний, я можу зрозуміти, як тобі доводиться стримуватись на деяких зустрічах, щоб не зіпсувати атмосферу.

Леона: Немає нічого більш нудного й дратівливого, ніж гра, у якій мені доводиться стримуватись заради суперника.

Леона: Зрештою, я ніби відчуваю, що мої руки й ноги зв’язані мотузками, і це засмучує. Почуваюся, немов лялька.

Трей: …Он воно як… Тоді я подбаю про те, щоб стати набагато кращим гравцем, перш ніж ми зіграємо наступного разу.

Леона: Ха! Наступного разу? Навіть якщо тебе розтоптав хтось, хто просто намагався вбити час? Ти справжній мазохіст.

Трей: Наступного разу давай запросимо інших третьокурсників. Тобі не здається, що Віл чи Лілія можуть скласти тобі гідну конкуренцію?

Леона: Хто знає… Але якщо ти так думаєш, я з нетерпінням чекатиму…

Леона: Тієї радісної миті, коли побачу, як ви всі танцюєте переді мною з розчарованими обличчями, коли вас розмажуть, як комах.

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

Кейтер: А, ви справді не помітили?

Кейтер: Ці гірки роблять фото посеред поїздки.

Усі: Е!

Грім: Ф-фотографія…!? Якби я знав, що вони її роблять, я б круто позував!

Лілія: Я теж не знав. Ейсе і Кейтере, я здивований, що ви про це знали.

Кейтер: Це звичайна справа на американських гірках, тож… Водні атракціони зазвичай роблять це прямо перед зануренням.

Трей: …То чому ти не сказав нам заздалегідь!?

Ейс: Ні. Це було б менш цікаво, не думаєте?

Ейс: Ах, дивіться! На цьому моніторі є зображення.

Кейтер: Це… А! Почекайте…

Кейтер: Обличчя Трея… Хіба воно не надто страшне…!?

Ейс: Він так пильно дивиться в камеру… Тобі так сильно не хотілося кататися на американських гірках!? Треба було просто сказати про це!

Трей: Ні! Я не дивлюся, я просто прищурююсь, бо нічого не бачу!

Трей: Ех… Якби я знав, що вони збираються нас сфотографувати, я б зробив кращу гримасу...

Кейтер: А поряд із ним Юу…

Юу: Будь ласка, не дивись…

Трей: Чудово! Я не один такий.

Ейс: Просто неохайно грубо.

Трей: Ах… Думаю, Лілія і Грім будуть цікавіші за нас.

Лілія: Що? Трей, ти використовуєш мене як цапа-відбувайла, щоб уникнути цієї розмови!?

Ейс: Ну, ви двоє справді виділяєтеся.

Кейтер: На обличчі Лілії — відчай, коли він тримає цей клубок шерсті міцною, непосильною хваткою…

Грім: Ух! Через вітер у мене шерсть дибки стоїть, і мого обличчя зовсім не видно!

Кейтер: Ця штука, схожа на клубок хутра — це Грім, перед тим, як він промок тоді…

Трей: Дивно. Не часто можна побачити серйозне обличчя Лілії, навіть на уроках і під час іспитів.

Ейс: Не дивно, з огляду на…

Лілія: Ви всі смієтеся, але це справді було дуже тяжко.

Лілія: Я думав, ми прийшли повеселитися, але мені доводилось приділяти Гріму стільки уваги, тримати його було дуже важко…

Лілія: До того ж Грім сприйняв мою руку за тунця і почав мене кусати. Дивіться!

Кейтер: Ух ти, у тебе сліди від укусів!

Лілія: Ех, як ніяково. Боже… Я б краще робив милі фото…

Лілія: У будь-якому разі, я припускаю, ви насолодилися поїздкою сповна. Я заздрю.

Трей: Ви обидва тримаєте руки дивно. Що ви робите?

Кейтер: Ми разом робимо сердечко~

Ейс: Ми заздалегідь домовилися про позу~

Лілія: Вау, якщо придивитися, навіть можна побачити, що Ейс підморгує.

Лілія: Нечесно, ти виглядаєш як айдол!

Ейс: Я навіть не пам’ятаю, щоб так робив.

Кейтер: Але він правий. Це дуже мило.

Кейтер: Враховуючи, що фото зроблене незадовго до падіння, часу, щоб зробити гарний вираз обличчя, було не так багато. Виглядає чудово~

Грім: Гррр~ Ейс, ти такий нахабний!

Ейс: Така крик-машина, врешті-решт, створена з урахуванням вимог безпеки. Я не розумію, чому треба боятися!

Кейтер: Я маю на увазі, це правда, але… Ти не знаєш, чи вона насправді може виявитися страшною.

Трей: Вчора ти теж був занадто сміливий, розмовляючи з Ріддлом.

Лілія: Ой, мабуть, це просто молодість. Я заздрю…

Кейтер: Аха-ха, припини. Ви обидва тепер схожі на пару стариків.

Ейс: Гей, гей. Раз ми тут, може, нам варто роздрукувати фото?

Кейтер: Звісно! Оскільки це найвдаліше, ми повинні його придбати~

Лілія: Гмммм. Ці напівзакриті очі й дивні обличчя — частина хороших спогадів. Я б теж хотів одне.

Трей: Ти просто хочеш віддати це комусь, чи не так? Ах, добре. Я візьму по одній для кожного.

Ейс: Я так насміявся, що зголоднів~

Ейс: Судячи з карти, тут мають бути візки з їжею... Грім: *Принюхується*... Ах, ось вони!

Ейс: Вау, виглядає смачно! Ціла курка, а на десерт у них морозиво і…

Ейс: Пиріг! Мій улюблений вишневий пиріг!

Маріонетка: Ласкаво просимо! Будь ласка, огляньтесь. У нас є торти, пироги й морозиво. Обирайте те, що вам подобається!

Трей: Здається, у них є ще багато чого. Тут великий вибір тортів.

Маріонетка: Що б ви не їли — усе це безкоштовно! Немає нічого дешевшого, ніж безкоштовно. А тепер усі — поспішайте, поспішайте!

Грім: Побігли!!

Ейс: Ти ж щойно їв!?

Грім: Я ще не їв ні пирога, ні курки, ні морозива! І ще не спробував усі види тортів!!

Ейс: Який апетит. Мені, будь ласка, вишневий пиріг!

Ейс: …Вони дають цілий!? Він такий величезний.

Ейс: Але такий ароматний... Думаю, доведеться просто вкусити отак. Смачного!

Ейс: …Мм, смачно!! Вишня всередині дуже терпка — як я люблю!

Ейс: А ще у нього такий складний смак… Ніколи не їв такого смачного пирога.

Трей: Що ж там таке? Дай спробувати шматочок… Так! У начинці є кориця, гвоздика й подрібнені горіхи.

Трей: І смак, і текстура приємні. Це доволі смачно.

Ейс: Ага, то складний смак був від спецій. Визначити все з одного укусу — це наш Трей!

Трей: Іноді щось незвичне буває дуже доречним. Я все зрозумів — якось спробую приготувати його в гуртожитку.

Ейс: Ура! Ах, Юу, ти теж спробуй.

Юу: Дякую.

Ейс: Ну як? Смачно, еге ж? Як сказав Трей, у ньому є щось незвичне, тому він доволі цікавий.

Лілія: Пиріг великий, а курка — ціла запечена птиця! Як чудово.

Кейтер: Зазвичай продають лише філе або щось дешевше.

Кейтер: Ціла птиця справді виглядає святково! Б’юсь об заклад, у Магікамі це зібрало б купу лайків!

Кейтер: Так-так… Ага. І на смак справді смачно.

Кейтер: Шкірка хрумка й підсмажена, всередині — соковита, і що найважливіше — має виразний перцевий смак. Мій улюблений~

Грім: *Чавк-чавк*... Це... *Чавк*... Все безкоштовно... *чавк*...

Грім: ...*Ковтає* Це найкраще!

Грім: Гей, гей, дай мені трохи того рожевого морозива.

Грім: Ням! …Мм — полунично-молочний смак! Холодне, солодке і смачне~~!!

Грім: Нья-ха-ха! Далі я спробую тістечка! Нья-ха-ха!

Лілія: Схоже, у Гріма все складається чудово.

Кейтер: Тепер, коли ми поїли, що далі? У нас ще є час до шоу.

Кейтер: Ейс, ти не хочеш пошукати сувенір для Д’юса?

Ейс: Мабуть, варто щось йому привезти… Але я залишу це наостанок!

Ейс: Є купа атракціонів, які ми ще не відвідали, тож зараз не маємо часу на шопінг, еге ж?

Трей: Думаю, ти маєш рацію.

Ейс: Треба подорожувати налегко… І я хочу ще раз покататись на американських гірках разом з усіма наприкінці!

Трей: Ні… Це трохи, ну…

Кейтер: Ейс надто збуджений~ Лілія: Мммм, такий життєрадісний. У нас справді помітна різниця у віці...!

Орто: Отже, ми — команда, що спеціалізується на ігровій сфері.

Орто: Пан Віл Шенхайт, Флойд Ліч та Джейд Ліч. Повеселімося!

Джейд: Так і зробимо. Для мене велика честь насолоджуватись цим парком розваг разом із усіма вами.

Флойд: Неочікувано, що Джейд тут. Я думав, ти захочеш піти з Крабиком на ту гірку.

Флойд: Тобі ж подобається таке — щось непередбачуване й несподіване, щось типу цього.

Джейд: Я не можу цього заперечити, але… Є дещо, що мене цікавить значно більше.

Джейд: Тож поки що я залишусь з усіма вами. На американських гірках я ще встигну покататись після шоу.

Орто: Мене здивував вибір Флойда.

Віл: Справді. Схоже, ти з тих, хто любить кататися на захопливих атракціонах, таких як американські гірки.

Флойд: Гм, мені подобаються ті, що злітають у небо, а потім падають униз, але…

Флойд: Це ж атракціон, побудований навколо нутрощів кита, так? Я вже бачив китів в океані…

Флойд: Крім того, я хочу зробити щось, що можна зробити лише в Грайливих землях.

Орто: Щось, що можна зробити тільки тут? Ну, в багатьох інших парках розваг, думаю, теж є тири.

Флойд: Насправді… Учора я подивився дещо про цей парк розваг, і в Магікамі були фото…

Флойд: На тих фото було щось, чого я ніколи раніше не бачив, і виглядало це дуже цікаво.

Орто: Фотографії? …Так, якщо пошукати в інтернеті, з’являються зображення.

Орто: …Розумію. Це точно унікально. Виглядає цікаво!

Орто: А ви, пан Віл Шенхайт? Є місце, куди ви хотіли б піти… Щось, що порекомендуєте в парку розваг?

Віл: Немає нічого, що я б особливо радив. У дитинстві я їздив із батьком, але…

Віл: У середній школі я вступив до свого агентства, і з того часу не мав нагоди безтурботно відвідувати подібні місця.

Віл: Мені буде достатньо подивитись шоу. Тому спершу вирушімо туди, куди хочете ви. Флойд: Тоді вирушаймо в «ігрову зону».

Орто: Ось ми й прийшли, це ігрова зона. Атракціон, здається, тут.

Віл: О, яка чудова будівля. Білі стіни оздоблені витонченим різьбленням. І це велике вітражне вікно…

Віл: Це більше схоже на модель будинку, ніж на тир.

Віл: Схоже, всередині на нас чекає багато всього. Ходімо.

Орто: Хє-хє. Ні, пане Віл Шенхайт.

Орто: Місце для стрільби не всередині цієї будівлі — це й є ця будівля.

Віл: …Що ти маєш на увазі? На цій табличці написано назву атракціону.

Віл: «Розтрощи-Будинок»… Будинок, який треба зруйнувати?

Віл: Не може бути…

Маріонетка: Гей, гей, гей, гей, гей, гей, гей!

Маріонетка: Прекрасний будинок, так. Але ви можете його знищити. Ви вільні чинити, як вам заманеться!

Джейд: Ця штатна маріонетка дає якісь дивні інструкції.

Віл: Ти маєш на увазі, що треба стріляти в саму цю будівлю?

Орто: Так. Судячи з картинок — саме так! Подивіться на цей вітраж.

Орто: Якщо ви влучаєте у синю частину — отримаєте 50 балів. А за дрібні рожеві деталі — 100.

Орто: Колони — 10 балів, горщики з рослинами — також 10. Скульптури — 20 балів… Схоже, за руйнування речей у будинку дають бали.

Джейд: Який чудовий атракціон. Цікаво, що вони роблять, коли його знищують?

Орто: Схоже, до наступного дня, коли приходять нові відвідувачі, вони швидко все відновлюють вручну та за допомогою магії.

Флойд: Справді? Стільки роботи за такий короткий час — це весело.

Віл: Унизу на табличці є пояснення.

Віл: «Розтрощи-Будинок» — це відтворення атракціону з парку розваг, який відвідала дерев’яна лялька.

Віл: …Так тут написано.

Орто: Судячи з того, що я читав, парк розваг, у який пішла дерев’яна лялька, не був описаний докладно… Але він був дивним.

Віл: Ну, можливо, нічого страшного, якщо я просто сприйматиму це як знімальний майданчик бойовика.

Віл: Ця будівля створена для руйнування. Артистизм і краса мають бути знищені…

Флойд: Іншого такого грандіозного тиру немає, правда? Лише в Грайливих землях.

Джейд: Дійсно, це цікаво. Орто: А, маріонетка на вході щось роздає!

Орто: Це… Іграшкова рогатка. Схоже, саме це ми маємо використовувати.

Орто: Це зовсім не той тир, який я уявляв, але… Саме тому він дуже цікавий!

Орто: Гей, ми будемо змагатися? Той, хто виграє, може дати всім іншим по одному наказу.

Віл: Ого… Ти впевнений? Ставка на щось розпалює азарт більше, ніж просто гра.

Флойд: Але не ображайся коли програєш, це буде досить хороше змагання з тими, хто тут є~ Вигравати з великим відривом — нудно.

Орто: Ну, ну, чи варто говорити таке вголос? Зрештою, я не хочу програвати.

Орто: Я вперше в такому тирі, але маю великий досвід у шутерах…

Орто: І маю дивовижний розум! Джейд: Здається, всі хочуть перемогти. Будь ласка, будьте поблажливі до мене.

Орто: Вперед...!

*Боньк*

Орто: Я знову промазав. Ці гумові кулі нікуди не годяться!

Віл: Згоден. Я теж нічого не можу зруйнувати.

Джейд: І я також.

Флойд: Гьяха-ха! Всі такі незграбні! Як шкода~

Віл: Не тобі це казати! Більшість твоїх куль упали просто біля твоїх ніг.

Флойд: А? Наче в тебе ситуація краща, Рибко-півнику.

Джейд: Ви однаково незграбні.

Орто: Ця сварка, як на мене, взагалі марна…

Орто: Мені вдалося поцілити у вази й подібне, але не думаю, що хтось із нас зможе влучити у той високий вітраж.

Джейд: Вітраж розташований високо, і вистрілити з рогатки так далеко — справжнє випробування.

Орто: Хммм… Я зможу. Я це зроблю. Дивіться!

Флойд: І промазав~ Виходить дев’ятка, так.

Орто: Дідько… Оскільки рогатка іграшкова, гума бовтається й зісковзує з рами!

Орто: Через нестабільну силу неможливо точно розрахувати енергію пострілу… Вона летить зовсім не так, як я змоделював.

Флойд: Ах, у мене вже не вистачає терпіння. Ці цеглини прямо тут, під ногами… Цікаво, чи зможу я щось із ними зробити?

Орто: Що ти маєш на увазі… Ти ж не збираєшся кидати цеглу у вітраж?!

Джейд: Використання такої великої зброї — це вже порушення правил. Якщо так, то, можливо, я скористаюсь магією…

Орто: Ех~ Якщо так піде далі, я просто хочу використати свій лазер і знищити всю будівлю! Віл: Ви що, справді хочете робити все, що заманеться? Я думав, ми змагаємось за бали.

Орто: Ми всі однаково погано впоралися в тирі, тож нічого й не вирішили.

Флойд: Але те нестримне безумство наприкінці було досить освіжаючим.

Орто: Га? Хіба це не… Юу! Грім!

Грім: О, це ж Орто й усі інші.

Джейд: Вітаю. Ви вже поїли?

Грім: Ага. Я щойно обговорював зі своїм поплічником, з ким нам варто об'єднатися.

Орто: Справді? Тоді, раз ми вже зустрілися — приєднуйтесь до нас!

Юу: З радістю!

Грім: А куди ви зараз прямуєте?

Флойд: Мене вже якийсь час приваблює одна будівля, але…

Віл: Ти маєш на увазі ту круглу чорну споруду, так?

Орто: Розумію. Коли ми були на площі, вона справді вирізнялася.

Орто: Як і той тир, схоже, це ще одна ігрова зона.

Орто: На карті написано: «Насолоджуйтесь розкішними іграми». Джейд: Вона зовсім поруч, тож давайте подивимося, що саме там можна зробити.

[ramshackleroom]

Фрази Флойд Ліч: SR костюм маріонетки

*Картку не супроводжує жодна оповідь, вона складається лише з фраз.

«Акулка весь час просто тупо дивиться на мене й посміхається, навіть коли я погрожую його стиснути. Він такий дивний».

«Якщо ми прийшли до парку розваг — треба розважатися! З усім іншим розберемося пізніше, тож можна розслабитися. Хіба це не чудово?~»

«Ми загубили Джейда? Ну й нехай. Я впевнений, що він десь розважається сам».

«Гей, гей, креветочка, куди ти хочеш піти спочатку? Я хочу на якийсь веселий атракціон — наприклад, американські гірки або вільне падіння!»

«Креветочка, тримай, можеш доїсти мою картоплю. Ні, не дякуй — я просто не можу її доїсти, бо вона полита чимось занадто гострим».

«Мені дуже подобаються ці черевики~ Вони масивні та міцні, а ще, коли я йду, вони видають гучні звуки~»

«Хєх, водяний атракціон такий крутий! Навіть просто дивитися, як звідти всі виходять повністю мокрими, дуже весело!»

«Тюленчик весь час тихенько їсть. Цікаво, наскільки голосно він буде кричати, коли ми підемо до будинку з привидами~?»

«Що? Ці карети можуть їздити тільки по рейках? Було б набагато веселіше, якби вони їздили звичайними доріжками — це значно скоротило б час поїздки».

«Що? Тобі занадто страшно кататися на цьому кульгавому атракціоні? Та годі тобі — ми пройшли весь цей шлях, тому просто мусимо покататися на геть усіх атракціонах!»

«Це млинці у формі обличчя талісмана цього парку. Яку частину мені відкусити спочатку~?»

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

Ейс: Тоді спершу йдемо на гірку, так?

Лілія: Гммм! Я теж хотів би покататися на тих захопливих американських гірках.

Кейтер: І я, і я~ «Експедиційний Кит», так?

Кейтер: Здається, це найвищі гірки в Грайливих Землях~

Трей: Я піду туди, куди ви захочете. У будь-якому разі все це здається веселим.

Ейс: Судячи з карти, гірка знаходиться в кінці парку.

Ейс: Ми зараз посередині центральної площі, тож… Це доволі далеко~

Феро: Ви, студенти, прямуєте до американських гірок?

Феро: Якщо так, то я рекомендую скористатися каретою.

Ейс: Каретою? Феро: Так. Зараз вона має бути приблизно… О, дивіться, ось вона.

Феро: Це зручна карета, яка курсує парком.

Ейс: Неймовірно. Це не машина, а справжня карета! То у вас у парку є коні?

Трей: Коні бувають настільки маленькими? Я думав, ті, що в шкільній стайні, були стрункішими за цих…

Кейтер: Так, ті, що в школі, точно стрункіші. Але ці — милі, кожен по-своєму~

Феро: Це репліка тієї карети, в якій дерев’яна лялька вперше зустріла Щедрого Лиса.

Лілія: Зрозуміло, це не звичайний екіпаж.

Лілія: Могутній звір… Тварини, що тягнуть цей візок, ніби з іншого часу й місця.

Феро: Саме так! Ми прагнемо відтворити історію «Бажання до Зірки» якнайточніше.

Феро: Дерев’яна лялька сіла в карету й вирушила до парку розваг зі своїми вірними друзями.

Феро: Подорож була такою стрімкою, що його серце калатало, і він думав, що може впасти.

Феро: Якщо ви сядете в цей екіпаж, це буде захопливо — і ви дуже скоро опинитеся біля «Експедиційного Кита».

Ейс: Хех, звучить зручно. Тоді давайте сядемо в цю карету й рушимо якомога швидше!

Феро: Схоже, на цьому рейсі будете тільки ви.

Феро: Ви не заперечуєте, якщо ми теж приєднаємося? Ми можемо провести вас Грайливими Землями.

Кейтер: Звісно! Ми не проти~

Гідель: …😺

Лілія: Навіть у будній день тут доволі людно. «Грайливі Землі» просто наповнені життям.

Феро: Так. На щастя, було багато охочих як на Острові Мудреця, так і на сусідніх островах!

Феро: Кажуть, місто, в якому жила дерев’яна лялька, було наповнене дзвінкими дитячими голосами.

Феро: Тому ми хочемо, щоб і цей парк розваг був таким самим. Ха-ха-ха!

Ейс: Тут і там продають їжу, товари й повітряні кульки.

Ейс: А, дивиться. Цей рухомий візок!

Ейс: Він виглядає так само, як той, у якому ми їдемо, але всередині стоїть маріонетка. Її рухи настільки реалістичні. Це просто вражає…

Феро: Так, так. Бо ці маріонетки — наш цінний персонал у «Грайливих Землях»!

Гідель: …😸

Феро: О, це… Стій, стій, ти! Я візьму чотири.

Кейтер: Ха, пан Феро вийшов із карети… Що він робить?

Феро: Ось, будь ласка. Подарунок для всіх вас.

Ейс: Е, що це… Лисячий хвіст?

Феро: Точно! Аксесуар за мотивом Щедрого Лиса.

Феро: Ви можете носити його на талії або на шиї. Я подумав, що вам, можливо, захочеться мати кілька однакових сувенірів, поки ви насолоджуєтеся перебуванням у парку розваг.

Ейс: Кінчик хвоста білий, а решта — помаранчева. Він пухнастий і доволі великий.

Кейтер: Гарно, круто! З ним наші фото виглядатимуть просто чудово~

Кейтер: Дякуємо, пане Феро.

Феро: Та ні, не так офіційно. Будь простішим — клич мене просто Феро.

Лілія: Ну, я теж візьму.

Лілія: Якщо я накину його на шию… Ну як? Я виглядаю мило?

Феро: Ох~ Виглядаєш чудово! Мило й ефектно! Я ж не став би брехати!

Гідель: …😸

Кейтер: Тоді я буду використовувати його як брелок для телефону. Він створює відчутний ефект, коли я беру телефон до рук, правда ж?

Трей: Розумію. Тоді, можливо, я носитиму його на зап’ясті. Щоправда, як тільки почну рухатися, мабуть, виділятимусь.

Ейс: Ммм, тоді я…

Кейтер: Ейс-чян, причепи його сюди!

Ейс: Е? …Пояс?

Кейтер: Ага. Наче це справжній хвіст~

Ейс: Справді схоже, ніби в мене є хвіст. Це, мабуть, найцікавіший варіант, але…

Кейтер: Все добре, все добре! Ми ж прийшли веселитися, так?

Кейтер: І тобі це дуже личить, це мило~

Лілія: Схоже, я програв у цьому бою милоти~! Як прикро.

Ейс: Ви двоє смієтеся з мене, так…!

Трей: Ха-ха. Гадаю, вони не зі зла.

Лілія: Хє хє хє, вибач, вибач. Ти такий кумедний, коли зніяковілий.

Кейтер: Я зроблю купу фото, тому вибач~ Феро: Ми вже майже приїхали до «Експедиційного Кита»~

Ейс: Ох, з близької відстані гірка виглядає ще більшою, ніж я очікував! Виглядає дуже весело.

Кейтер: Можливо, трохи пізно питати, але ти впораєшся, Трей?

Трей: Мабуть. Я катався на чомусь подібному в парку розваг у себе вдома, тож...

Ейс: Усі вже готові~ ...Хм? Отримав повідомлення від Юу в Магікамі.

Ейс: Здається, вони прямують сюди. Вони хочуть покататися на американських гірках разом із нами.

Кейтер: Круто! Тоді нам слід почекати Юу та Гріма тут.

Ейс: Але це означає, що ми просто стоятимемо...

Ейс: Я знаю. А чому б нам не покататися на оглядовому колесі, якщо ми вже поруч з ним?

Ейс: Це не той атракціон, на який я зазвичай ходжу, але зараз там немає черги, тож це звучить як чудовий спосіб провести час!

Лілія: Добре. Мені дуже подобаються оглядові колеса, з них відкривається чудовий краєвид.

Лілія: Схоже, в гондолах поміщається шість осіб. Хочете покататися з нами, Феро, Гідель?

Феро: Ми? Ми не заважатимемо вам?

Лілія: Звісно, ні! Це чудова нагода краще пізнати одне одного, чи не так?

Феро: ...Тоді, можливо, ми поїдемо з вами. Гідель, ти не проти?

Гідель: …😺

Кейтер: Тоді вперед!

Диктор: А тепер насолоджуйтесь піснею «Спіймай зірку», піднімаючись високо в небо і намагаючись зловити сяючу зірку!

Ейс: Ой, вона рухається, рухається!

Ейс: Ох, краєвид такий приголомшливий!

Ейс: Звідси видно весь океан! Справді змушує відчути, що ми на кораблі, так?

Лілія: Дай-но подивитися... Ох, справді. Ще ранок, тому сонячне відбиття на воді просто засліплює.

Ейс: Точно, в «Бажанні до Зірки» є сцена пригод в океані.

Трей: Так. Це веде до сцени зі старим майстром іграшок у череві кита, правда?

Кейтер: Старий у біді, йому здається, що їсти зовсім нічого, і лялька приходить, щоб врятувати його.

Ейс: Так, так! Коли я чув це в дитинстві, я подумав...

Ейс: «Перш ніж щось з’їсти чи щось таке, хіба старий не розчинився б у шлунку кита?»

Ейс: ...Це завжди мене непокоїло~

Трей: Аха-ха. Бути реалістом — це так у твоєму стилі, Ейс.

Лілія: Маленькі діти зосереджуються на найдивніших речах.

Кейтер: Гей, гей, Ейс, хочеш помінятися місцями?

Кейтер: Океан гарний, але з іншого боку видно «Грайливі Землі» в усій красі.

Ейс: Е, можна?

Кейтер: Звісно~

Ейс: Дякую!

Ейс: ...З цього вікна справді видно всі «Грайливі Землі»!

Ейс: Дивлячись на них ось так, вони справді такі величезні.

Ейс: Думаєш, вони такі ж великі, як кампус Коледжу Нічного Ворона?

Кейтер: Аха-ха, це було б занадто~ Парк точно не настільки великий.

Лілія: Тут повно атракціонів. Це справді показує, наскільки це абсурдно велика територія.

Ейс: Просто посередині — та Центральна площа, де ми були... Що це за великий дах ліворуч?

Феро: А, це сцена для шоу.

Ейс: Ха. Якщо зверху вона виглядає такою великою, значить, вона справді величезна.

Феро: Так, звісно. Це місце, де народжуються великі зірки, тож вона повинна бути великою!

Ейс: А перед нею... Ах, можливо, тому що гондола знову почала опускатися, я більше не бачу нічого за стіною.

Ейс: Я думав, це тільки вхід, але стіна навколо парку розваг справді дуже висока, так?

Феро: Так. Адже «Грайливі Землі» — це гігантський корабель в океані! Іноді ми стикаємося зі штормами та подібним, розумієш?

Феро: Щоб захистити парк розваг від припливних хвиль, стіни мають бути високими.

Гідель: …😺

Трей: Коли чуєш про рухомий парк розваг, думаєш про те, як зручно перевозити його з місця на місце, але також і про те, як клопітно його обслуговувати.

Феро: Так. Саме тому ми пишаємося нашим унікальним парком розваг.

Гідель: …😺

Феро: Гондола ось-ось опуститься. Будь ласка, приготуйтеся вийти.

Ейс: Ах... Прокататися на оглядовому колесі виявилося неочікувано весело.

Ейс: Добре, і де ж Юу?..

Грім: Я тут!

Ейс: О, ви вже прийшли.

Юу: Добре, що нам вдалося зустрітися!

Грім: Ми теж щойно прибули. Не можу дочекатися, щоб покататися на цих ваших американських гірках!

Лілія: До гірок стоїть черга. Може, теж підемо й станемо?

Феро: О, які ви хоробрі!

Феро: Ті, хто кинуть виклик дивовижній «Експедиції Кита» в Грайливих Землях, потраплять просто в центр історії.

Юу: Так страшно...

Феро: Саме так... Вона дуже страшна, до того ж відома своєю довжиною.

Феро: «Експедиційний Кит» заснований на сцені, де дерев’яна лялька кинула виклик королю китів.

Ейс: Ах, як я й думав. Недарма мене так зацікавив цей величезний кит над гірками!

Кейтер: До речі, ми говорили на оглядовому колесі про те, як старого майстра іграшок врятували з нутрощів кита.

Феро: Так. Король китів — настільки великий, що його можна прийняти за справжнього монстра...

Феро: Поглинає все, що є в морі, своєю гігантською пащею.

Феро: Цей атракціон — це досвід старого й дерев’яної ляльки, які рятуються від того, щоб бути проковтнутими.

Грім: А як вони вибралися з його шлунка?

Ейс: Кажуть, їх виплюнув сам кит.

Грім: Ха! Тоді король китів — доволі добрий хлопець.

Грім: Я б ніколи не виплюнув те, що вже проковтнув! Скільки б не благали!

Лілія: Хє-хє-хє. Схоже, якщо тебе з’їсть Грім, тобі вже ніколи не вибратися.

Гідель: …😸

Грім: Але зблизька ця гірка така велика, і крута, і трохи страшна...

Грім: Я трохи не впевнений, що справді хочу...

Феро: Ой леле. Не збираєшся кататися? Вагатися зараз — марна трата часу!

Феро: Ця пригода точно буде цікавою. Все гаразд, вона не така вже й страшна.

Грім: Хм... це правда. Я спробую покататися! Отже, ти теж ідеш, Юу!

Кейтер: Стій, Грім. Попереду ще є люди, бачиш? Ти не можеш просто всіх розштовхати й піти~

Феро: Оце так. Ви справді не можете дочекатися, щоб покататися.

Феро: Тоді я мушу щиро вибачитися перед цими гостями! Усі, будь ласка, підійдіть сюди.

Ейс: Е? Але це якось незручно...

Ейс: …Ну, гаразд! До біса.

Маріонетка: Відскануйте свій квиток. Є дві черги для посадки, тож, будь ласка, поділіться на дві.

Феро: Ваша гондола прибула. Тоді тут я відкланюся.

Феро: Будь ласка, продовжуйте насолоджуватись Грайливими Землями!

Ейс: Побачимось. Дякуємо, що провели нас!

Ейс: Ну що ж, ходімо.

Лілія: Так! Давайте осідлаємо цю гірку й зануримося в нутрощі кита!

Диктор: Все, ми раді бачити ваше благополучне повернення з темного чрева кита.

Диктор: Дякуємо, що ви вирішили обрати саме наш атракціон. Будь ласка, продовжуйте насолоджуватися Грайливими Землями!

Ейс: Ці американські гірки були…

Ейс: Супер…

Ейс: Веселі!

Усі: Страшні!

Лілія: Це було тяжко…

Ейс: Як сказав пан Феро, ці гірки справді були довгими! Поїздка тривала цілих 10 хвилин!

Трей: Це було…

Трей: Так довго. І весь цей час гондола хиталася то вправо, то вліво, перевертаючись догори дригом…

Трей: Я втратив рахунок, скільки разів вони нас розвертали! До кінця я не міг відрізнити верх від низу.

Ейс: Так, саме так. Весь цей час було так хвилююче, це була найкраща частина. Не думаю, що мені коли-небудь набридне на ній кататися!

Ейс: Та частина наприкінці, де здавалося, що наші голови торкаються зубів кита, певно, лякала.

Трей: А, ці гострі на вигляд білі штуки мали бути зубами кита, так?

Ейс: Я маю на увазі… Трей, ти ж теж їх бачив? Блиск зубів кита?

Трей: Власне, я боявся, що мої окуляри злетять, тому зняв їх посеред поїздки. Тож мій зір був трохи розмитий.

Трей: Зазвичай не вдається побачити китові зуби, дуже шкода…

Ейс: Ти так боявся, що окуляри злетять, а потім засмутився, що не зміг побачити зуби…

Кейтер: Одне діло, якби це було просто довго і захопливо, але типу…

Кейтер: Посередині цей басейн! Це точно водна прогулянка!?

Кейтер: Вони попереджали, що ми можемо промокнути, але я не знав, що аж так. Я так промок.

Ейс: Так, коли ми вийшли з пащі кита в море.

Ейс: Ми з Кейтер-семпаєм сиділи попереду, тож ми сильно промокли!

Кейтер: Хааа. Я боявся, що втрачу телефон або намочу його~

Ейс: Один раз вилізти з пащі кита, а потім впасти назад — хіба це не було гидко?

Кейтер: Яке підступство. Я не думав, що ми підемо назад, я дуже злякався…

Грім: …

Кейтер: …Е, Грім!? Твоє зазвичай пухнасте тіло зменшилося на цілий розмір!?

Трей: З нього аж капає…

Ейс: Ах-ха-ха! Ти наче щур, що врятувався з тонучого корабля!!

Грім: Я не хотів мокнути, але...

Грім: Коли посередині піднявся вітер, я думав, що полечу!

Кейтер: Так, коли ми вибралися з кита, порив вітру був дуже сильним.

Трей: Щоб надати нам трохи розгону, так? Я взагалі думав, що кит чхнув, бо він занадто сильно нас виплюнув.

Грім: Через вітер я почав підніматися, і якби Лілія не потягнув мене назад вниз, я міг би вилетіти просто за борт.

Трей: Ти справді міг вилетіти за межі гірки!?

Ейс: До речі, ми ще не чули думок Лілії, так? Що ви мали на увазі, кажучи, що це було тяжко?

Лілія: В чреві кита плескалися всі ці тунці…

Кейтер: Ти маєш на увазі рибу, яку проковтнув кит і яку ловив старий?

Лілія: Так. Грім просто сказав: «Тунець виглядає смачно» і ледь не стрибнув.

Ейс: Грім, ти не можеш так робити!

Грім: Це було до вітру! Калім та інші розповіли мені раніше, як тунець пов’язаний із консервами, які я зазвичай їм.

Грім: Лише подумавши про те, що їх усіх можуть перетворити на банки з тунцем, я не зміг втриматися…

Лілія: Я йому сказала, що вони фальшиві, але він бовтався збоку, намагаючись їх впіймати, і зупинити його було дуже важко.

Лілія: Юу, з тобою завжди ходить цей лютий звір… Ти справді дуже сильна людина, якщо щодня проходиш через це.

Лілія: Якщо щось станеться, не намагайся впоратися з цим самотужки, ти завжди можеш поговорити зі мною…

Трей: Ось що відбувалося позаду нас.

Трей: Ми цього зовсім не помітили з самого початку, правда, Юу?

Ейс: Тобі це сподобалась поїздка?

Юу: Було весело!

Ейс: Правильно! Я знав, що Юу зрозуміє.

Ейс: Якщо у нас буде час пізніше, може, ми могли б прокотитися ще раз удвох? Це справді було весело!

Кейтер: Правильно! Гей, нам справді пора вже піти подивитися на «це».

Ейс: О, класно. Після гірок нам справді треба побачити «це». Усі: «Це»?

[ramshackleroom]

Фрази Віл Шенхайт: SR костюм маріонетки

“Будь-хто може легко стати зіркою? Яка дурниця. Ти нічого не знаєш про ті зусилля, які люди віддано докладають заради того, аби стати всесвітньо відомими.”

“Бачу, тут є атракціон з привидами. Пішли туди, можливо, я знайду хороше натхнення для костюмів чи реквізиту до наступного фільму.”

“Як я й думав, Леона тут як кістка в горлі. У парку розваг він виглядає, ніби байдужий батько, якого змусили наглядати за дітьми.”

“Я бував у парках розваг багато разів — по роботі або для фотосесій, але вже багато років не був у такому місці просто заради відпочинку. Ну ж бо, пішли.”

“Хочеш їсти? Тоді спробуй цей гамбургер. Він досить корисний — з цільнозерновою булочкою та великою кількістю овочів.”

“У мене традиційна куртка, поєднана з сучасними чоботами. А драпірування підкреслює силует. Як тобі?”

“Сьогодні я зробив водостійкий макіяж. Отже, нам слід стати в чергу на водну гірку!”

“Тут є атракціон, де ти летиш у повітрі в візку у формі жука? Мені здається, якби Джаміль був тут, він би почав кричати ще до початку поїздки.”

“Талісман-цвіркун одягнений як справжній джентльмен. А значок на його грудях — дуже стильна деталь.”

“Хочеш на американські гірки? Добре, мені не важко. Сьогоднішню зачіску я зробив так, щоб її не зіпсував навіть найсильніший порив вітру.”

“Тільки не кажи, що тобі набридло проводити час зі мною? Так і думав. А тепер — вперед, ми повинні відвідати кожен атракціон у цьому парку.”

[ramshackleroom]

Віл Шенхайт: SR костюм маріонетки «Мені пощастило побачити надзвичайно рідкісну сцену»

Маріонетка: Підходьте, підходьте! Хіба ви не хочете привезти сувенір з “Грайливих земель”? Беріть! Беріть!

Віл: …Я дійсно хотів би узяти якісь сувеніри для тих, хто залишився у коледжі, але…

Віл: Ці аксесуари, медалі та кухлі… це не ті подарунки, які я б привіз для інших.

Віл: О, а це що… значок? Маленький, але мені подобається, як красиво він блищить.

Віл: Він виглядає доволі непогано. Чи могли б ви загорнути це для мене?

Маріонетка: Звісно!

Джейд: О, оце так, пане Віле. Я гадав, що ви пішли оглядати парк, а ви вирішили придбати декілька сувенірів?

Віл: Саме так. Я помітив камери схову недалеко звідси, тож вирішив скористатися ними, поки не настане час повертатися назад до коледжу.

Джейд: Справді? Я їх зовсім не помітив.

Джейд: Я планував залишити покупки наостанок, але якщо так, то, гадаю, буде не зайвим придбати щось зараз.

Віл: Якщо не за сувенірами, то навіщо ти сюди прийшов?

Джейд: Я? Просто щось доволі захопливе привернуло мою увагу…

Віл: Захопливе?

Джейд: Саме так, погляньте на це.

Віл: Це… тематичні аксесуари?

Джейд: Так. Капелюхи з персонажами, обідки та інші різноманітні аксесуари, які можна носити в парку.

Віл: Капелюх з лисячими вушками, резинка для волосся з фігуркою кота…

Віл: Навіть сонцезахисні окуляри з оправою у формі силуету лиса.

Віл: То тобі подобаються такі товари з персонажами? Це насправді доволі несподівано.

Джейд: О, ТАК, БЕЗУМОВНО! Хоча, відколи я залишив Коралове море, мені рідко вдається придбати щось подібне.

Джейд: На жаль, дуже важко поєднувати повсякденне вбрання з таким яскравим і милим мерчем…

Джейд: Цікаво, чи існує хтось, кому підійшли б такі ексцентричні прикраси…

Джейд: Якби така людина дійсно існувала, я б дуже хотів побачити, як вона це носить. Але, гадаю, це легше сказати, ніж зробити.

Джейд: …Це занадто добре, аби бути правдою, чи не так?

Віл: Ти… я майже впевнений, що ти брешеш, коли кажеш, що тобі подобається такий милий мерч.

Віл: У мене складається враження, що ти прийшов сюди спеціально, щоб викликати в мене якусь певну реакцію. На кшталт: “Яка в тебе може бути чарівна сторона, Джейде”, так?

Джейд: Ой леле, ви дійсно так думаєте? Гадаєте, я міг би вам брехати…? Яка нісенітниця. Я казав усе це цілковито щиро. Прошу, повірте мені, пане Віле.

Віл: Гадаю, ти просто хочеш побачити, як я буду вдягати на себе весь цей тематичний мерч…

Віл: Добре, я покажу тобі, але лише один раз.

Віл: Зрештою, мої знання й досвід — на зовсім іншому рівні.

Віл: Що ж, тоді… Я почну з окулярів.

Віл: Мій нинішній образ базується на чорному, з фіолетовими акцентами й червоними вкрапленнями.

Віл: Я не хочу порушити баланс цих кольорів. Виходячи з цього, я оберу ось ці.

Джейд: У цих окулярів така яскрава червона оправа… Тобто ви обрали їх, виходячи з акцентного кольору, а не з основного?

Віл: Звісно. Обличчя — це найпомітніша частина тіла, тож було б марно обрамляти його приглушеним кольором.

Віл: Далі — сережки. Щоб не конфліктували з окулярами, тут підійде рожеве або біле золото з легким блиском.

Віл: Резинка для волосся має бути яскраво-рожева, але не надто, аби не затьмарювати рукави.

Віл: Рюкзак має бути у фіолетових тонах, з безліччю підвісок — у межах розумного, звісно.

Джейд: …Чудово. Хоча ви з голови до п’ят прикрашені товарами з персонажами, ваша витонченість усе одно сяє.

Віл: Про це не може бути й мови. Такий мерч — це просто ще одна грань моди, тож поки дотримуватимешся основ, помилитися неможливо.

Віл: Зокрема, завжди потрібно стежити за балансом кольорів. Не можна просто надягати все підряд.

Джейд: Розумію. Це був чудовий урок. Від вас нічого іншого й не варто було очікувати.

Віл: Саме так. Не існує в світі нічого, що б я не зміг обіграти в образі.

Віл: …Чи, можливо, це звучить занадто самовпевнено? Хє-хє.

Джейд: Це було вражаюче. До речі, чи можу я…

Віл: Ніяких фото.

Джейд: Ах, розумію. Шкода.

Віл: Що ж, я вже обрав сувеніри, тож піду. До зустрічі.

Джейд: …Так, до побачення.

Віл: “Грайливі землі” і справді дуже великий парк.

Віл: Оглядове колесо, “Прогулянка морським дном”… А ще “Бунгало для бійок”.

Віл: Я б хотів відвідати кожен атракціон, на які ще не встиг поглянути, але часу може не вистачити.

Джейд: Ви праві. Якщо зважати на той вільний час, що залишився, гадаю, ми можемо встигнути всього на два або три атракціони.

Віл: Якщо урахувати натовп, так воно і є.

Віл: …До речі, Джейде, я думав, ми розійшлися на базарі. Чому ти досі за мною йдеш?

Джейд: Я просто подумав, що буде цікавіше триматися разом, аніж блукати поодинці. У цьому немає ніяких прихованих мотивів.

Віл: …Чесно кажучи, я абсолютно не вірю в це. Особливо коли ти так підозріло себе поводиш.

Віл: Неважливо. Я думав зайнятися чимось веселим у “Грайливих землях”…

Віл: Ти маєш схильність до передбачення, тож, можливо, ти не такий уже й поганий компаньйон.

Віл: Якщо тобі вже так треба — можеш і надалі ходити зі мною.

Джейд: Щиро дякую.

Віл: Є одне місце, яке мене зацікавило. Ходімо.

Віл: Ми на місці.

Джейд: Це…

Віл: «Експедиційний Кит» — найбільші американські гірки в цьому парку.

Віл: Очевидно, ми не можемо пропустити головний атракціон. Ходімо, черга починається тут.

Джейд: Зачекайте, пане Віл. Може, спершу заглянемо до «Бунгало для бійок»?

Віл: …А? Навіщо? Гірки ж прямо перед нами.

Віл: Ти хочеш, щоб ми пішли до «Бунгала для бійок», а потім поверталися сюди? Це нераціональне марнування часу.

Джейд: Ні, я… Просто черга до гірки досить довга, тож, можливо, чекати — це й буде марною тратою часу.

Джейд: Якщо використати цей час очікування, щоб сходити на інший атракціон, можливо, ми зможемо встигнути ще кудись…

Віл: …*зітхає* Знаєш, Джейде. Я скажу це лише раз. Я сказав тобі “якщо тобі вже так треба — можеш і надалі ходити зі мною”…

Віл: Але я не казав, що ти будеш обирати атракціони замість мене. Розумієш, я не хочу, щоб виникли непорозуміння.

Джейд: Так, вибачте. Просто, якщо врахувати обмежений час…

Віл: Ох… А я по��умав, що ти відступиш після мого суворішого тону.

Віл: І, знаєш, у мене починає складатися думка, що тебе насправді не цікавить «Бунгало для бійок». Наче ти просто намагаєшся уникнути гірки.

Віл: Я не до кінця впевнений у цьому, але… Невже ти намагаєшся уникнути гірки, бо боїшся…?

Віл: О ні, ні, цього не може бути. Невже це дійсно так?

Джейд: Звісно, ні. Насправді, я просто хвилююся за вас, пане Віл.

Джейд: Схоже, що наприкінці гірки на нас буде хлюпати вода…

Джейд: Я просто турбуюся про ваш прекрасний макіяж. Гадаю, що ми обидва не хочемо, щоб він потік.

Віл: І справді, але знаєш…

Віл: Якщо мій макіяж потече — я його просто поправлю.

Віл: Це все, що тебе турбує? Якщо так, то ходімо вже.

Віл: Ну що ж… Ми от-от поїдемо. Ти готовий, Джейде?

Джейд: Готовий? Я не зовсім розумію, що ви маєте на увазі… Я все ще сповнений тривоги за вас, пане Віл.

Джейд: Я маю бути готовим прикрити вас, якщо раптом ваш макіяж потече.

Віл: Ти справді не відступиш… Але цікаво, чи надовго тебе вистачить?

*клац-клац-клац…*

Віл: Ти тільки глянь, Джейде, краєвид і справді захоплює. Увесь парк наче на долоні.

Джейд: Так, справді… Ми дуже високо… І з такої висоти, я припускаю, що ми зараз…

*КЛАЦ!!*

Джейд: АГХ…!?

Віл: …Хє хє.

*ВРУУУУУУУУУУУМ!!! ХЛЮП!!*

Віл: Ах, це була дійсно захоплююча поїздка…!

Віл: Такі довгі й екстремальні гірки — справжня рідкість.

Віл: Але я дуже радий, що зміг відвідати цей атракціон. І до того ж…

Віл: Мені пощастило побачити надзвичайно рідкісну сцену: мовчазного Джейда.

Віл: Я певен, ти приєднався до мене, сподіваючись знайти привід якось познущатись з мене… Вибач, але в тебе не вийшло.

Джейд: ……

Джейд: …О ні, я такий самий, як завжди. Це дійсно цікавий атракціон.

Джейд: Але, мабуть, наступного разу я трохи утримаюся від повторної поїздки…

Віл: О, ти вже отямився? Гадаю, я щонайменше повинен похвалити тебе за витримку.

Віл: Ходімо до наступного атракціону, Джейде.

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

Грім: Ви всі надто повільні! Вам мене ніколи не наздогнати!

Калім: Хаф… хаф… Зачекай, Грім!

Ейс: Чорт, чому в такі моменти він стає таким швидким?

Орто: Юу, швидше, швидше! Грім  утікає.

Орто: Легендарний парк розваг «Грайливі землі»… Цікаво, що там усередині? Я такий схвильований! Грім: Ого-о! Вражаюче!

Орто: Це… «Грайливі землі»!

Ейс: Круто! Здається, тут набагато більше атракціонів, ніж я очікував — і це лише те, що видно з входу!

Ейс: Я ніколи не бачив такого великого й розкішного парку розваг!

Калім: Американські гірки, колесо огляду, карусель, і… Що це за кругла чорна будівля!?

Флойд: Не знаю, але тут стільки всього нового для мене — точно не буде нудно.

Кейтер: Так, і все таке миле~!

Кейтер: Це виглядає просто чарівно. Найкращий парк розваг!

Грім: Ей, Кейтер, давай зробимо фото просто тут. Я буду по центру! Треба вибрати круту позу і…

Грім: …Хм?

Грім: Що це за статуї лиса й кота?

Грім: Я стою точно по центру, але… Вони привертають більше уваги, ніж я!

Феро: Ах. Це статуї «Щедрого Лиса» та «Доброго Кота».

Феро: Вони є маскотами нашого парку.

Грім: Лисиця й кіт…? Юу, хто це?

Феро: Е! Ви не знаєте про Щедрого Лиса й Доброго Кота?

Ейс: Звісно, він цього не знає.

Джек: Юу, ти теж…?

Юу: Уявлення не маю…

Лілія: Уся молодь Твістед Вондерленду їх знає — це персонажі дуже відомої історії.

Лілія: Вона називається «Бажання до Зірки». Ви ж чули її, правда?

Ейс: Звісно!

Ейс: Давним-давно один старий майстер іграшок зробив дерев’яну ляльку.

Ейс: Він був дуже самотній, тож одного разу загадав бажання зірці, яка сяяла, мов діамант, щоб маріонетка стала справжнім хлопчиком.

Ейс: І… ця дерев’яна лялька справді ожила!

Ейс: Старий був безмежно радий, і відтоді вони жили довго й щасливо.

Калім: Він став таким щасливим… Скільки разів я це не чую — завжди радію, що його бажання здійснилося~!

Калім: Коли я був малим, у мене була книжка з картинками. Це зворушлива пригода була настільки захопливою, що стала однією з моїх улюблених.

Джек: Я теж чув її раніше. Це одна з класичних дитячих історій.

Трей: Так. Саме на цій історії засновано захід «Дарування зіркам», який ми проводимо щороку в коледжі.

Леона: Ота виснажлива подія, коли звіздарі передають твої бажання зіркам…

Флойд: Це нікому не подобається, тож, може, нам варто просто припинити це робити. Джейд: Справді? А мені здається, це чудовий захід, під час якого можна дізнатися про найпотаємніші бажання кожного.

Орто: Кажуть, що врешті-решт дерев’яна лялька не просто навчилася ходити й розмовляти, а стала справжнім хлопчиком!

Орто: Наприкінці своєї великої пригоди він завершує місію Сяючої Зірки — і стається диво.

Грім: Міс��я? Звучить якось складно…

Орто: Справді, для звичайної людини це могло б бути важким завданням. Щоб стати справжнім хлопчиком, лялька мала…

Орто: Навчитися відрізняти добро від зла.

Грім: Різниця між добром і злом? Ха, це ж легко!

Грім: Те, що приносить задоволення — це добро, а те, чого не хочеш робити — зло. Нья-ха-ха.

Орто: Це невірне тлумачення. Щоб розрізняти добро і зло, Сяюча Зірка…

Орто: Порадила дерев’яній ляльці прислухатися до свого сумління.

Грім: Сумління…? Що це означає?

Усі: Не знаємо?

Грім: Ніхто не знає, еге ж.

Калім: Аха-ха. Це досить важко пояснити.

Ейс: Коротше кажучи, «Бажання до Зірки» — це…

Ейс: Історія, створена для того, щоб навчити егоїстичних дітей на кшталт Гріма, як бути хорошими.

Грім: Що…!

Орто: Ха-ха-ха. А «бути хорошими» навчають ті самі Щедрий Лис і Добрий Кіт.

Орто: Дерев’яна лялька зустрічає Щедрого Лиса під час своєї пригоди, після чого той стає її другом і піклується про неї…

Орто: Він робить усе можливе, щоб перетворити ляльку на справжнього хлопчика, а коли лялька «ламається», він пробує всі можливі методи лікування.

Грім: Хм… Ну, про Лиса я зрозумів. А що щодо Кота?

Віл: Добрий Кіт — товариш Щедрого Лиса.

Віл: На його обличчі завжди усмішка, яку неможливо стерти, і разом зі Щедрим Лисом він допомагає дерев’яній ляльці в її подорожі.

Віл: У «Бажанні до Зірки» багато унікальних персонажів, але…

Віл: Щедрий Лис і Добрий Кіт, які дають поради дерев’яній ляльці, користуються особливою популярністю.

Віл: Про них написано багато дитячих п’єс.

Феро: Мм, звісно, ви, студенти, так багато знаєте!

Феро: «Грайливі Землі» — тематичний парк, побудований за мотивами історії «Бажання до Зірки».

Феро: Досвід, який пережила дерев’яна лялька у своїй великій пригоді, — це те, що ви можете відчути тут, відвідуючи наші атракціони.

Феро: Під час пригоди Щедрий Лис зрозумів, що дерев’яна лялька перебуває в серйозній небезпеці, тому що…

Феро: Вона не могла вимовити деякі слова, наче її рот просто не міг відкритись, коли вона бачила червоні плями перед очима…

Феро: А коли хтось стукав у двері, її серце калатало так сильно, що аж паморочилось у голові!

Феро: Щоб вилікувати дерев’яну ляльку від цієї хвороби, Щедрий Лис запросив її до парку розваг з цієї історії.

Феро: Це було неймовірно вражаюче місце, де дерев’яна лялька знаходила друзів і веселилася!

Феро: І врешті-решт лялька одужала й залишила парк розваг.

Феро: Так… Провівши час у парку розваг, вона одужала так швидко, ніби в неї й не було жодних проблем!

Феро: Можна з упевненістю сказати, що це був парк розваг, настільки чарівний і веселий, що він міг зцілити кого завгодно.

Феро: Ми хочемо, щоб «Грайливі Землі» були такими ж веселими, як парк розваг, у який Щедрий Лис відправив свого друга…

Феро: Загалом, це наша корпоративна філософія, і ми використовуємо їх як наших маскотів.

Леона: Боже, як для такого підозрілого місця — у вас доволі вражаюча філософія.

Феро: …Ах, але це лише те, що я чув від свого начальства, тому дрібніших подробиць я не знаю.

Феро: Можливо, саме тому нас і зробили менеджерами цього парку — тому що ми звіролюди: лис і кіт.

Феро: Тільки подумаю про це — і вже ні про що інше думати не можу! Коли я щодня бачу цю статую, мене просто кидає в жар.

Гідель: …😸

Орто: Дерев’яна лялька під час своєї пригоди побувала в багатьох місцях. Які у вас є атракціони?

Феро: Думаю, краще, якщо ви самі все побачите! Якщо я все розповім зараз — буде не так цікаво, хіба ні?

Феро: А тепер, будь ласка, візьміть мапу. Урешті-решт, наш парк дуже великий! Феро: Обов’язково уважно обирайте, куди хочете піти, і будьте обережні, щоб не заблукати, поки будете нестримно веселитися!

Ейс: Гаразд. Куди підемо спочатку?

Ейс: Цей парк розваг і справді дуже великий, не думаю, що ми зможемо обійти все за один день…

Орто: Спочатку я хочу постріляти в «Ігровій зоні»!

Орто: Цей атракціон належить до жанру «шутер», правильно?

Орто: Якщо труднощі варті того, щоб їх долати, можливо, мій брат теж захоче прийти сюди наступного разу.

Ейс: Коли приходиш до парку розваг, перш за все треба відчути адреналін. І американські гірки, без сумніву, забезпечать його.

Ейс: Цей «Експедиційний кит» виглядає дуже довгим і цікавим!

Калім: «Каботажне судно» також звучить весело, але… спочатку я хочу побачити це місце — «Прогулянка морським дном».

Калім: На мапі є крихітна картинка, але воно справді виглядає так, ніби ти йдеш по морському дну, еге ж? Це виглядає дуже гарно!

Калім: І я ніколи не чув про такий атракціон в інших парках розваг, тому мені цікаво.

Грім: Для мене на першому місці… їжа!!

Кейтер: Грім, ти такий прямолінійний…

Грім: Так. Бо я ще не снідав. Мені треба набити шлунок перед прогулянкою.

Феро: Хм, хм, зрозуміло… У всіх тут дуже різні вподобання, чи не так?

Феро: Можливо, вам знадобиться трохи часу, щоб обговорити й домовитися, яким маршрутом підете.

Грім: Гаразд! Тоді…

Усі: Розділяємось!

Феро: Розділяємось?!

Феро: …Е-е, ви збираєтесь розділитися в парку!?

Феро: Ц-це досить… дивне рішення.

Флойд: Дотримуватись того, чого всі хочуть — нудно.

Джек: Ми прийшли сюди відпочити, тож немає сенсу стримуватися тільки для того, щоб бути разом в одній групі.

Феро: Ц-це так? Будучи студентами, ви вирішили це значно швидш��, ніж я очікував…

Трей: Але якби ми всі розділилися повністю, тоді нам, старшокурсникам, не було б сенсу навіть приходити.

Віл: Вірно. Якщо дозволити цим малим картоплинам сіяти хаос, як їм заманеться, я впевнений, вони вляпаються в неймовірні неприємності. Леона: Нічого не вдієш… розділимось на групи й будемо за ними наглядати.

Орто: Гаразд, тоді команди визначено.

Орто: Спочатку ми йдемо в «Ігрову зону»!

Ейс: Ми йдемо на ті американські гірки.

Калім: Ми розважимось, здійснивши «Прогулянку морським дном». Звучить дуже весело!

Леона: Хаа, навіть будучи старостою гуртожитку, ти в такому піднесеному настрої. Такий безтурботний.

Леона: Ви всі зрозуміли, так? Слідкуйте за цими травоїдними і дивіться, щоб нічого не трапилося.

Лілія: Звісно! Залиш це мені! Я такий схвильований! Ха-ха-ха!

Віл: Здається, ти взагалі нічого не зрозумів. Чому ти такий веселий?

Кейтер: Зрештою, ми ж у «Грайливих землях»!

Кейтер: Ми теж збираємось розважитись, але, щоб наші молодші надто не розслабились, просто будемо стежити за ними~

Феро: До речі, я не почув, куди хоче піти Юу. Отже?

Юу: Спочатку поїсти!

Грім: Звісно! Я не снідав, і якщо так піде далі, я знепритомнію від голоду.

Віл: Ви двоє збираєтесь іти окремо?

Грім: Я знаю, ти хвилюєшся за Юу, га~? Я буду поруч, тож все добре!

Грім: І ми хочемо прогулятися по всьому парку розваг. Одразу після їжі зустрінемось із тими, хто буде найближче.

Калім: Чим більше народу, тим веселіше, тож обов’язково приєднуйтесь до нас!

Феро: Я теж трохи прогуляюся парком. Якщо зустрінемось — із радістю вас супроводжу.

Гідель: …😺

Феро: Ах! Недобре, недобре. Я забув одну важливу річ.

Феро: Довгоочікуване шоу о 13:00 на сцені у північно-східній частині парку.

Феро: Усі, будь ласка, не спізнюйтесь.

Грім: Так! Звісно. Я вийду на сцену цього парку розваг і стану головною зіркою…

Грім: А потім стану найпопулярнішою суперзіркою!

Феро: Так, я дуже цього чекаю. Феро: Насолоджуйтесь легендарним парком розваг — «Грайливі землі»!

[ramshackleroom]

Фрази Орто Шрауд: SSR сопряження цербера

*Картку не супроводжує жодна оповідь, вона складається лише з фраз.

«Можеш сховатися за мною. Не варто хвилюватись, цей корпус має високу міцність. Хоч би що не сталося, я обов’язково захищу тебе.»

«Поки я маю це спорядження, я зможу прорватися через будь-які сильні магічні бар’єри.»

«Система приводу енергоспоживання — вершина ефективності. Інженерні здібності мами — безперечно на найвищому рівні…»

«Модернізацію завершено. Приступаю до роботи зі спеціалізованим “Спорядженням Цербера” для захисту від магічних халеп.»

«Ми обов’язково усунемо всі проблеми, що походять від оверблоту. Це і є місія та головна мета S.T.Y.X.»

«KB-RS01 живиться електрикою. Але чомусь він також любить випічку. Хоча не факт, що йому можна її їсти.»

«Інженерний підрозділ S.T.Y.X заповнений елітними інженерами. Усі вони, здається, дуже зацікавлені в усіх передових технологіях у моєму спорядженні.»

«Вони обидва можуть бути песимістичними й депресивними, але вони дійсно дуже надійні, коли це необхідно. Мій тато і брат такі схожі.»

«Як поводиться брат, коли ми повертаємося додому? Він майже такий самий. Він використовує функції чату для спілкування зі співробітниками й здебільшого не розмовляє з ними офлайн.»

«Обережно! Небезпечно так раптово простягати руку. KB-RS02 може увімкнути свій бойовий режим.»

«Найсильніша людина в нашій родині — мама. Зазвичай вона мила, але… Коли сердиться, стає дуже страшною. У такі моменти їй немає рівних.»

Дуо: Орто: Давай розберемося з цим якомога швидше, брате!

Ідія: Залиш це своєму старшому брату, Орто!

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

Грім: Тааак! Нумо веселитися~!

Грім: Ай!

Грім: Т-турнікет так несподівано закрився… Він вдарив мене прямо в обличчя!

Ейс: Не дивно. Неможливо просто проскочити повз турнікет.

Джейд: Схоже, просто так нас не пропустять.

Грім: Впустіть~!

Маріонетка: Покажіть свій квиток.

Грім: Квиток? Ось цей?

Маріонетка: Покажіть свій квиток.

Грім: Га? Але я щойно це зробив!

Маріонетка: Покажіть свій квиток.

Грім: …Я вже показав!

Ейс: Схоже, у цих воріт автоматична система.

Ейс: Якщо придивитися, то можна помітити, що за склом сидить маріонетка, а не жива людина.

Ейс: Аби пройти всередину, треба відсканувати квиток на панелі турнікета.

*Сканує*

Ейс: …І?

Маріонетка: …

Маріонетка: Дозвіл на прохід підтверджено.

Ейс: Га!?

Ейс: Чому навколо мене з’явилося сяйво!? Що це за…

Грім: Га, Ейс світиться! В-він що, зараз вибухне…!?

Ейс: Не кажи дурниць! Ейс: У-увааа!

Ейс: М?

Ейс: Га? Що це взагалі було!?

Юу: Все гаразд?

Ейс: В-ви теж це бачили!?

Грім: Ейс, ти...

Грім: Твій одяг!

Флойд: Га~ Коли це крабик встиг перевдягнутись?

Джейд: Тобі дуже пасує. Ти спеціально заздалегідь підготував цей костюм?

Ейс: Ви ж самі бачили, що щойно сталося!

Ейс: Звісно, я нічого не готував заздалегідь. Я тільки відсканував квиток, а потім… Бам! І я вже в іншому одязі.

Флойд: Вау~ Як цікаво. Я теж хочу.

Флойд: Ось мій квиток.

*Джейд та Флойд сканують квитки* Маріонетка: Дозвіл на прохід підтверджено

Флойд: Ого, одяг справді змінився!

Джейд: Одяг змінився миттєво.

Флойд: Круто~ Всюди такі довгі стрічки!

Флойд: Жакет жорсткий. Зазвичай я не одягаю речей з воланами або зав’язками, але мені подобається, як це виглядає.

Джейд: Он воно як. Це дійсно сильно відрізняється від одягу, який ти зазвичай носиш, але…

Джейд: Тобі справді дуже пасує. Тобі слід частіше носити щось подібне.

Флойд: Дякую. Тобі теж дуже пасує цей капелюх, Джейде. Він добре пасує до кольору волосся.

Джейд: Дякую… Ах, взагалі-то, про твій капелюх я можу сказати те саме, Флойде.

Джейд: Зачекай, виходить, це… самовихваляння? Чи, правильніше буде сказати — похвала іншому “собі”?

Флойд: Дизайн та колір капелюха крабика відрізняються.

Флойд: Червоний і золотий дуже гарно поєднуються з твоїм макіяжем. Немов яскравий плавник. Ейс: Ага. Це знак черв — моя фішка… Ні, почекайте!.. Що взагалі коїться!?

Феро: Ха-ха-ха. Сюрприз!

Феро: Це спеціально підготовлені костюми для наших особливих гостей. Вони з’являються за допомогою особливої магії після сканування квитка, аби ви могли ще більше зануритися у веселу атмосферу “Грайливих земель”.

Кейтер: Вау, хлопці, ви втрьох так круто виглядаєте! Можна я з вами сфотографуюсь?

Віл: Гм. Розмір, фасон… Ці костюми ідеально сидять на вас. Це дійсно чудові костюми.

Калім: ��ак, так, вони виглядають неймовірно~ Я теж хочу!

Ейс: Тож… Невже це особлива магія менеджера?

Феро: Ні в якому разі! Мені нізащо не створити щось настільки неймовірне. Це далеко не мій рівень.

Феро: Я дійсно здатен трохи чаклувати, але…

Феро: Зазвичай це просто легкий вітерець, невелика цівка води, маленький вогник на кінчиках пальців і так далі.

Феро: Насправді, мій рівень не дотягує навіть до звання найслабшого чарівника.

Лілія: Мммм... У цьому питанні нам не залишається нічого, окрім як повірити тобі на слово.

Лілія: Але не слід так сильно принижувати себе. Навіть якщо в тебе слабкі магічні здібності, це не робить тебе гіршим за інших. Це частина твоєї особистості.

Грім: А ось у мене з цим немає проблем! Я геній, який у майбутньому стане надзвичайним чарівником!

Джек: Вибачте. Я зараз закрию йому рота.

Феро: Все добре, не варто перейматися через це~ Я дійсно ні в яке порівняння не йду з вами.

Феро: Адже ви всі – студенти знаменитого коледжу…

Феро: Дистанція між такою невдахою, як я, та вами, незрівнянною елітою, подібна до дистанції між землею та небом.

Грім: Хє-хє. Саме так, саме так!

Грім: Тоді, виходить, це магія Гіделя?

Феро: Ні. Гідель взагалі не здатен чаклувати.

Гідель: ... 😺

Леона: Так само, як і від Юу, магією від нього навіть не пахне.

Юу: Справді?

Гідель: ... 😺

Феро: Це магія самого парку розваг.

Феро: Я обожнюю бачити здивовані обличчя дорогоцінних гостей “Грайливих земель”, коли це стається…

Феро: Як я вже казав раніше, ці костюми — це подарунок-сюрприз для відвідувачів нашого парку.

Феро: У цьому місці будь-яка людина — зірка! Це наше гасло, завдяки якому були створені ці чудові костюми.

Феро: Завдяки цьому наші любі відвідувачі можуть ще більше поринути в атмосферу шоу. Розумієте?

Феро: А тепер… Хутчіш, усі, відскануйте свої квитки! *Кейтер та Лілія сканують квитки*

Кейтер: Вау~ Як мило!

Кейтер: Цей костюм схожий на класичний костюм Лускунчика. Безперечно, у такому костюмі я дійсно буду немов зірка!

Лілія: Тобі так пасує, Кейтер. Ти ніби народжений, аби носити цей костюм.

Кейтер: Дякую~ Лілія, твій теж виглядає дуже мило.

Кейтер: Коли справа доходить до воланів і драпірування, тобі дійсно немає рівних.

Лілія: Хє-хє-хє, так, так… Тільки поглянь, скільки в мене гарненьких стрічок позаду.

Лілія: Схоже, ми з тобою добре виглядаємо і в крутому, і в милому одязі, еге ж?

Кейтер: Ахаха, ти намагаєшся похвалити самого себе? Хоча, це дійсно так~! Тоді як щодо спільного фото у нових костюмах?

*Клік* *Леона та Трей сканують квитки*

Леона: Що це за пихате посміховисько. Це занадто ошатне вбрання для прогулянки парком розваг.

Трей: Хоча тобі дуже пасує… Але після твоїх слів я почав відчувати себе ніяково.

Леона: Говориш так, ніби сам про це не подумав з самого початку.

Леона: Ти виглядаєш таким самим добрим хлопчиком, як завжди. Тобі так пасує, Кловер~

Трей: Будь ласка, припини…

Трей: …Крім того, Леона, подібний комір тобі до лиця.

Трей: У цьому капелюсі й у такому жакеті ти виглядаєш витончено. Хоча, можливо, ти завжди так виглядаєш?

Леона: А ти спостережливий, еге ж? Звичайно, я завжди так виглядаю. *Джек та Віл сканують квитки*

Віл: ... Дзеркало!

Феро: Так, звичайно. Гей, Гідель, дзеркало!

Гідель: ... 🐱

Віл: ...

Віл: Я думав про те, що робитиму, якщо мій костюм мені не пасуватиме, але… Це непогано.

Віл: До традиційного жакета додали вишивку на рукавах, що надає йому грайливого вигляду.

Віл: Навколо стегон шифонове драпірування створює об’єм, немов у сукні.

Віл: А ці плетені абажури чудово гармонують з іншими елементами костюма.

Джек: Я не зовсім розумію, про що ви говорите, але… Цей костюм дійсно виглядає гарно і дуже вам пасує. Напевно.

Віл: Справді? Ти теж виглядаєш стильно, Джек.

Віл: Ця біла сорочка з вишивкою добре підкреслює твою статуру. Джек: Ви дійсно так думаєте?... Дякую.

Калім: Всі так круто виглядають! Цікаво, а як виглядатиме мій костюм? *Сканує*

Калім: О, одяг дійсно змінюється настільки швидко, що я й моргнути не встиг.

Калім: Ну як? Я добре виглядаю?!

Феро: Твій костюм особливо неперевершений!

Кейтер: Твій жовтий фрак дуже добре підкреслює твій веселий характер!

Лілія: Мммм. Крій рукавів нагадує той, що користувався попитом серед дворянства в минулому. Тобі дуже пасує, Калім.

Калім: Справді? Хє-хє, дякую! Ці червоні штани таки гарні!

Калім: Мені дуже подобається такий яскравий і веселий одяг. Це дійсно дуже гарний костюм!

Кейтер: Ми втрьох — члени одного клубу, але наші костюми відрізняються один від одного. Як гадаєте, ми ж усе одно будемо сяяти під час шоу?

Джейд: Так. Ви виглядаєте як гармонійна музична група.

Феро: Який сліпучий блиск! Сьогоднішнє шоу без сумніву буде найкращим за всю історію парку~

Калім: Так! Цей одяг трохи заважкий, а тканина дуже жорстка, але це нормально для сценічних костюмів.

Калім: Сьогодні я збираюсь танцювати й співати так голосно й захопливо, як ніколи раніше~!

Феро: …Заважкий? Тканина жорстка? Я вперше отримую такий відгук про наші костюми.

Джейд: Калім зазвичай носить одяг, виготовлений із тканин преміум якості, тож…

Джейд: Якщо дивитись на це з цього боку, він може мати рацію. Але ви можете бути певні, що ми, звичайні люди, більш ніж задоволені.

Феро: Ха-ха-ха... Я зрозумів. Я передам ці відгуки своєму керівництву.

Орто: Який у Каліма гарний костюм!

Калім: Орто, як щодо тебе? Хутчіш відскануй свій квиток!

Орто: Звісно, але… На відміну від звичайного одягу, змінити спорядження не так легко.

Феро: Ха-ха-ха, не недооцінюй магію “Грайливих земель”.

Феро: Будь-яке диво може здійснитися — це також гасло нашого парку розваг, розумієш?

Орто: Т-тоді, і моє спорядження…? *Сканує*

Орто: Неймовірно! Воно дійсно змінилось!

Орто: Я не виявив жодних проблем з експлуатацією. Жодних нових функцій я не спостерігаю — вони такі самі, як у спорядженні коледжу. Невже змінився тільки зовнішній вигляд?

Орто: Це дійсно справжнє диво!

Феро: Справді?

Феро: Зовнішній вигляд Орто дуже відрізняється від інших. Він виглядає дуже мило й найбільше схожий на справжню зірку.

Віл: Орто! Твоя аура дійсно змінилася. Дуже добре.

Трей: Ага. Як би це сказати… Прикраса на твоєму плечі та капелюх такі кричущі, і… ця штука на грудях… схожа на желе. Тобі дуже пасує.

Віл: Що це було? Ти намагався зробити Орто комплімент чи принизити його?

Трей: В-вибач. Я не дуже добре вмію підбирати слова для компліментів, але я справді вважаю, що Орто виглядає круто.

Орто: Хє-хє-хє. Схоже, Трей Кловер каже все це доволі щиро. Дякую!

Орто: Мені подобається цей елемент, схожий на накидку. Вона виглядає дуже доречно, еге ж?

Ейс: Так, ти маєш рацію.

Леона: Ці золоті прикраси схожі на крила, а шнури — на стрічки… Це все виглядає доволі специфічно.

Ейс: Гадаю, було б складно зробити щось подібне за допомогою звичайної тканини… Це дійсно виглядає неймовірно. Ти виглядаєш дуже стильно, Орто!

Орто: Так! І ти теж.

Орто: Зараз ти виглядаєш зрілішим, ніж зазвичай. Я був дуже здивований, коли побачив тебе в новому костюмі.

Ейс: Що? Я завжди виглядаю зріло!

Леона: Так, так, звичайно. Ти завжди виглядаєш тааак зріло, особливо коли чіпляєшся за цю веселу компанію з Грімом.

Флойд: Тааак~ Зазвичай ти схожий на маленького берегового краба, але зараз ти схожий на краба-павука.

Ейс: Хіба це комплімент… Хоча я згоден, що зараз мої ноги виглядають довшими — що не так вже й погано~

Феро: Ти й раніше здавався крутим та стильним, але в новому вбранні ти розкрився як зовсім інша людина. Новий костюм тобі дуже пасує! Ейс: Дійсно?... Пан Феро, ви справді вмієте підняти настрій!

Калім: Залишилися тільки Грім та Юу. Я дуже хочу подивитися на ваші костюми!

Грім: Якщо ти так благаєш… Вперед, Юу!

*Сканують*

Грім: Дивіться! Це костюм, гідний неймовірного Гріма, еге ж!?

Калім: О-о-о...!

Калім: Як мило!

Грім: А, мило?

Лілія: Згоден. Цей крихітний капелюх дуже милий, немов дитячий!

Флойд: Ахаха. У тюленчика така маленька жилетка. Дуже мило.

Грім: Мило...? Ні! Це зовсім не так — я виглядаю так само круто, як і ви всі!

Грім: А чого ти мовчиш, Юу!? Я ж виглядаю неперевершено, так?!

Юу: Ти немов справжня зірка!

Грім: Хє-хє. Так, так! Хоча б ти це розумієш.

Джек: Жакет Юу схожий на жакет Леони.

Джек: А ще у цього костюма є такі самі волани, як у Лілії.

Джек: Я ніколи не бачив тебе в чомусь подібному — виглядає гарно.

Орто: Тобі дуже пасує, Юу. Сьогодні треба зробити якомога більше фотографій.

Феро: Саме так! Так багато яскравих людей зібралося разом. Можливо, ви хочете зробити першу спільну фотографію зараз?

Феро: Одразу за воротами є площа. Це ідеальне місце для спільної фотографії.

Ейс: Справді~ Тоді хутчіш ходімо туди.

Феро: Так, так. Тепер, коли ви відсканували свої квитки, ви зможете без проблем зайти до парку.

Феро: Але будьте обачні — ці квитки потрібні вам, щоб потрапити на атракціони. Не загубіть їх.

Калім: Я зрозумів!

Орто: Ходімо скоріше!

Грім: Так!

*Студенти йдуть*

Феро: ...

Феро: …Хааа. Як ти себе почуваєш, Гідель?

Феро: Ми були небезпечно близько до того, аби втратити такі цінні екземпляри.

Гідель: ... 😼

Феро: Останнім часом усі ці розпещені діти ставлять забагато запитань. Це так бісить. Терпіти не можу, коли хтось сумнівається у моїх словах.

Феро: Але… Тепер, коли вони зайшли до “Грайливих земель”, пастка закрилася.

Феро: Покажемо цим поважним студентам усю нашу гостинність.

Феро: …Адже це будуть їхні “останні” веселі спогади.

Феро: Ха-ха-ха-ха!

[ramshackleroom]

Фрази Сільвер: R форма коледжу

"У тебе не виникло проблем із підготовкою до сьогоднішніх занять? Нерідко підготовка є важливішою за виконання домашньої роботи."

"Така погода, як сьогодні, навіює на сон."

"Мені байдуже, в чому ходити. Кажеш, ця форма мені дуже пасує? Дякую."

"Якщо тобі нічого не потрібно, я піду… А? Чому ти так на мене дивишся?"

"Я намагаюся не відставати у навчанні. Не хочу, щоб мої оцінки погано вплинули на репутацію пана Маллеуса."

"Наполеглива праця — це дуже гарна річ. Проста, інтуїтивно зрозуміла, вона ніколи не зрадить тебе."

"Я одягну все, що завгодно, якщо одяг відповідатиме заявленому дрес-коду."

"Ти вже звикаєш до коледжу?… Розумію. Не поспішай — у цьому немає потреби."

"...Zzz… А! Дякую, що розбудив мене."

[ramshackleroom]

Сільвер: R форма коледжу «Звинуватив мене в недбалості»

Сільвер: *зітхає*...

Калім: Гей, Сільвер, ти вже готовий іти на наступне заняття? Нумо, пішли хутчіш!

Сільвер: А… Так, дякую, Калім.

Калім: Щось сталося? Ти виглядаєш більш стурбованим, ніж зазвичай.

Сільвер: Я просто замислився… *зітхає*

Калім: Зрозуміло. В тебе точно щось трапилось. Якщо захочеш поговорити про це — я завжди поруч, аби вислухати!

Сільвер: Ну… Сьогодні зранку ми з Себеком посперечалися через пана Маллеуса.

Калім: О, правда? Це незвично. Ви ж нечасто сваритеся через щось.

Сільвер: Навряд чи я б назвав це сваркою, але все ж… Себек звинуватив мене в недбалості щодо пана Маллеуса.

Калім: Недбалості?... О, точно. Ви ж із Себеком — прислуга Маллеуса, так?

Сільвер: Ні, ми його охорон��і.

Калім: Так, так, зрозумів. То що сталося?

Сільвер: Себек хотів провести пана Маллеуса до аудиторії, а після занять — зустріти його. Але я його зупинив.

Калім: Але навіщо? Що поганого в тому, щоб разом ходити по коледжу?

Сільвер: У цьому немає нічого поганого. Просто Себек сповнений рішучості навіть на мить не залишати пана Маллеуса самого.

Сільвер: Відтоді, як Себек вступив до коледжу, стало важче. Він дуже поважає нашого господаря й був у справжньому захваті від можливості бути поруч із ним майже 24/7, але…

Сільвер: Я вважаю, що постійно ходити за ним хвостом — це вже занадто.

Сільвер: Пан Маллеус заслуговує на те, щоб проводити особистий час без зайвих очей і супроводу.

Сільвер: Однак коли я це сказав, Себек відповів, що ми не маємо на це права і що залишити його самого навіть на секунду — акт «найвищої недбалості».

Калім: О, тепер я зрозумів. Ви сперечалися про те, чи варто вам усім проводити вільний час у коледжі разом чи ні!

Сільвер: Ні, це не зовсім так. Хоча… думаю, що можна сказати й так.

Калім: Знаєш… Якби ви справді залишали Маллеуса час від часу самого, то, будучи на його місці, я б почувався дещо самотнім.

Сільвер: Ти справді так вважаєш?

Калім: Так. Якби Джаміль сказав мені, що ми не будемо більше ходити кудись разом, я б сильно засмутився.

Сільвер: Ось як… Не зовсім розумію тебе, але думаю, що ти маєш рацію.

Сільвер: Якщо подивитися на це з такого боку… Ви з Джамілем майже завжди разом, так?

Калім: Так, ти правий. Ми разом із дитинства, він мені як брат.

Калім: То що? На ц��ому все й закінчилося? Що сказав Маллеус — він захотів іти з охороною чи сам?

Сільвер: Він майже нічого не сказав. Лише відповів, що йому байдуже.

Сільвер: Чи може бути, що я його образив, не усвідомивши цього...?

Калім: Сумніваюся. Здається, ти набагато більше цим засмучений, ніж він.

Сільвер: Думаєш?

Сільвер: Напевно, це справді так. Я навіть не зміг спокійно поїсти своє улюблене різотто під час обіду.

Сільвер: Щоразу, коли я підіймав ложку, згадував про пана Маллеуса й зупинявся.

Сільвер: Я поспішав доїсти все до дзвінка, але це було важко.

Калім: Це все тому, що ти — хороший хлопець, який піклується про своїх друзів! Це чудово, тож не варто так журитися, Сільвер!

Сільвер: …Так. Вибач, що моя розповідь зайняла стільки часу на перерві. Гадаю, нам варто поспішати, інакше запізнимося на наступне заняття.

Калім: Ти правий! Пішли разом до наступної аудиторії!

Сільвер: Добре… Гей, здається, в тебе в руках підручник з астрології.

Калім: Так…?

Сільвер: Але в нас наступне заняття — з практичної магії.

Калім: О! Точно! Ти маєш рацію. Дякую, що звернув на це увагу.

Калім: Гм… Підручник з практичної магії має бути десь у сумці…

Калім: Це не він. І це — не те. Де ж він?

Калім: Дивно. Джаміль ніколи не помиляється...

Сільвер: Джаміль? Невже він допомагає тобі навіть з такими простими речами, як підготовка до занять?

Калім: Звісно! Він справжній майстер у всьому.

Калім: Якби я складав підручники сам — точно щось забув би.

Калім: О! Знайшов!… Га? На ньому записка… «Не забудь взяти халат та домашнє завдання».

Калім: Дідько! Я зовсім забув про це! Тепер ти розумієш, що я мав на увазі? Без нього я б про все забував.

Сільвер: …

Калім: Що сталося, Сільвер? Чого ти так на мене дивишся?

Сільвер: Дякую, Калім. Ти допоміг мені зрозуміти, що надмірної опіки варто уникати.

Сільвер: Тепер я впевнений у цьому на сто відсотків.

Калім: Немає за що…? Не знаю, як саме я тобі допоміг, але радий, що тобі стало краще!

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

*Шорох шорох*

???: … Прокрастись…

Ейс: …Добре. Тут нема нікого.

Ейс: Йдіть сюди, але тихо!

Грім: На кінчиках… Непомітно…

Юу: Тихо…

Ейс: Добре. Ми без проблем пройшли через головні ворота. Далі буде вже набагато легше.

Грім: …*Зітхає* Пройти непомітно від гуртожитку до воріт було дуже складно.

Грім: Ейс сказав «вони не розуміють», тому прийшов сюди один…

Грім: Невже нам дійсно треба бути настільки обережними?

Ейс: Авжеж! В коледжі купа впертих йолопів.

Ейс: Нам випала нагода піти до «Грайливих земель», невже ти хочеш втратити цю можливість?

Грім: Нізащо! Я збираюсь сповна насолодитись парком, а потім стати зіркою.

Ейс: Саме так… Дідько! Час зустрічі от от настане.

Ейс: Пан Феро казав що місце зустрічі Крановий порт? Порт, так…

Ейс: Це доволі далеко від коледжу та місця де ми зустрілись вчора. Дорога займе багато часу, нам варто поквапитись. Грім: Так! Ходімо, Юу!

Ейс: Ось ми і на місті!

Ейс: Сонце ще не зійшло, зараз доволі темно, я нічого не бачу. Гей, не впади у воду, добре?

Грім: Чув його, поплічник. Будь обережним!

Ейс: Взагалі то це стосувалось тебе.

Ейс: …У будь якому разі, цікаво, чому пан Феро захотів зустрітись саме тут.

Ейс: Завичай тут нікого немає і навіть кораблі сюди не часто причалюють.

Калім: А, хіба це не голос Ейса? О, Юу і Грім теж тут.

Калім: Хлопці, ми тут.

Ейс: Ах, Калім. Добрий ранок.

Джейд: Пана Феро ще немає. Я радий що ви не запізнились.

Флойд: Ти запізнился, крабик. Всі інші вже на місці ~

Ейс: Джек та Орто теж вже прийшли? Тут так темно, я зовсім нікого не бачу…

Джек: Так, ми теж вже тут.

Джек: Схоже що Юу та Грім змогли вчасно прокинутись. Це добре, я хвилювався що вони просплять.

Юу: Добрий ранок!

Орто: Хє хє, ми не самі. Калім Аль-Азім та я привели з собою ще декого.

Ейс: Е, ще когось? Тобто... Орто напевно запросив Ідію, так?

Грім: Ідія піде до парку розваг? Я ніколи не повірю в це.

Ейс: Твоя правда.

Ейс: Тоді кого...

???: Нас!

Ейс: Вау. Лілія, Кейтер та Віл!?

Юу: Добрий ранок!

Кейтер: Добрий ранок, Юу~

Джек: Я дуже здивувався коли побачив Віла, не думав що він погодиться на подібну пропозицію.

Орто: Це я запросив пана Віла Шенхайта. Його зацікавила сцена!

Ейс: Зрозуміло. А й справді, коли розмова заходить про сцену та зірок, одразу згадуєш Віла.

Ейс: Ідія знає що ти пішов до «Грайливих земель»?

Орто: Спочатку я запросив його, але… Він був настільки негативно налаштований, що я не повідомив йому коли пішов.

Орто: «Орто стає жертвою екстравертів…» сказав би він, і ймовірність того, що він мене зупинить була б занадто високою.

Віл: Він відмовився тому що твердо вирішив не йти, чи не так?

Віл: У будь якому разі, ви не зобов’язані весь час бути разом, або мати однакову думку щодо різних речей, тільки тому що ви брати.

Віл: У тебе є своє життя, тому ти маєш право робити все що побажаєш.

Орто: Хє-хє-хє, так. Дякую, пане Віл Шенхайт.

Орто: Я неодмінно принесу йому багато веселих історій і змушу його пожалкувати про відмову.

Ейс: Я розумію, чому Віл погодився на це, але чому ти прийшов, Кейтер?

Ейс: Коли я розповідав про парк розваг у гуртожитку, тебе не було…

Ейс: …А, зрозуміло. Напевно, ти був на клубних заняттях, і тобі все розповів Калім!

Кейтер: Бінго! Я почув про запрошення до «Грайливих земель» від Каліма.

Кейтер: Джаміль теж про це почув і був, м’яко кажучи, не в захваті, казав, що це все «занадто підозріло» та що «ніхто туди не піде»...

Лілія: Після того, як Джаміль пішов, Калім виглядав таким засмученим.

Кейтер: Ми обговорили це з Лілією та вирішили влаштувати невеликий відпочинок для всіх членів клубу легкої музики.

Кейтер: А ще, ми просто не могли проґавити можливість виступити на сцені у «Грайливих землях».

Калім: Коли хлопці сказали, що хочуть піти зі мною до парку… Я так зрадів!

Калім: Якщо ми всі потім розповімо Джамілю, як весело провели час у парку, можливо, наступного разу він…

Калім: Скаже: «Добре~ Наступного разу я обов’язково піду разом із вами!», правда ж?

Калім: Саме тому я збираюся весело провести час та накупити купу сувенірів, які переконають Джаміля змінити свою думку!

Віл: Цікаво, чи міг би Джаміль насправді коли-небудь сказати щось подібне…

Орто: Ймовірність не дорівнює навіть 1%… Але це і не 0.

Лілія: Як казав Джаміль, це все виглядає дуже підозріло…

Лілія: Але якщо постійно ховати дітей від неприємностей, вони ніколи не отримають досвіду.

Лілія: Я розумію, що Джаміль прагне вберегти Каліма від проблем, але трохи пригод ніколи не завадить.

Лілія: Тому я теж вирішив піти — подивитися, як ви, молодь, набираєтеся досвіду.

Джейд: Ви теж вважаєте це все дуже підозрілим, але все одно йдете, щоб підтримати друзів...

Джейд: Як зворушливо. Хотілося б, щоб Азул узяв з вас приклад.

Грім: Ха. До речі… Чому Азула тут немає? Я думав, він обов’язково прийде…

Флойд: З безкоштовним квитком, їжею і розвагами, Азул не хоче бути не перед ким у боргу.

Флойд: Коли він починає про це говорити, більше нікого не слухає. Тому ми вирішили прийти самі.

Джейд: Тож, наслідуючи приклад Орто та Каліма, нам залишається лише привезти йому кілька гарних сувенірів…

Джейд: Щоб він сказав зі скрипучими зубами та виразом страждання на обличчі: «Мені слід було піти разом із вами!»

Ейс: Взагалі-то, я теж… Нічого не сказав старості й просто тихо пішов.

Ейс: Якби він дізнався, мені б точно відрубали голову. Тож дістатися сюди було дуже складно…

Кейтер: Ось воно як…

Кейтер: Виходить, заступник старости не даремно переймався~

Грім: Гм? Кейтер, кому ти махаєш?

Ейс: Що таке, хтось позаду мене?… Хааа!?

Ейс: Трей!? Чому ви тут!?

Трей: І тобі добрий ранок, Ейсе. Але я прийшов не сам.

Джек: Га… С-староста! Чому ви тут!?

Трей: Я пішов за Ейсом.

Трей: Після вчорашньої відмови Ріддла ти неабияк засмутився, еге ж?

Трей: Тож я подумав, що ти все одно спробуєш утекти, і… Схоже, я таки мав рацію.

Ейс: О-ось як… Га, хочете сказати, що староста теж у курсі!?

Трей: Ні. Якби він дізнався, ви б усі зараз тут не стояли.

Трей: Було доволі складно замаскувати скрип дверей і кроки за допомогою магії, розумієш?

Ейс: Я навіть не помітив…

Трей: Взагалі-то, я хотів зупинити тебе, але… Д’юс поговорив зі мною…

Ейс: Га? Д’юс? Поговорив?

Трей: Так. Він зрозумів, що сильно підставив тебе перед старостою, і дуже через це переймався.

Ейс: …Справді?

Трей: А ще він дуже хвилювався за тебе, бо ти впертий і здебільшого дієш емоційно.

Трей: Тому я вирішив підтримати тебе. І зробити все можливе, щоб тебе не спіймали. Мирне вирішення — найкраще, хіба ні?

Трей: Заради спокою в гуртожитку… Я допоможу тобі тихенько повернутися назад.

Кейтер: Як це мило. Ти чув, Ейсе? Навіть якщо Ріддл дізнається, Трей буде поруч.

Трей: Взагалі-то… Якщо це станеться, нам трьом доведеться ділити лють Ріддла.

Кейтер: І мені також!?

Ейс: Трей, Кейтер… Дякую! Коли той час настане, ми мужньо переживемо це разом!

Трей: Будь ласка, зроби все можливе, щоб про це ніхто не дізнався!

Джек: Трей прийшов підтримати Ейса.

Джек: То, можливо, і Леона…!?

Леона: Навіть не мрій. Схоже, ти ще не прокинувся.

Леона: Я прийшов, щоб зупинити вас, безмозких телепнів.

Леона: Вам запропонували таку «вигідну угоду», присипавши її лестощами… Невже ти зовсім не вмієш сумніватися бодай у чомусь?

Леона: Хто взагалі, при здоровому глузді, повірить у таке? Я ще можу зрозуміти першокурсників, але…

Леона: Навіть третьокурсники йдуть до парку, як стадо щасливих телепнів. Це так по-дитячому наївно, що я навіть трохи заздрю.

Лілія: Справді? Так несподівано. Ти змушуєш мене червоніти~

Леона: Це не комплімент.

Леона: Що важливіше, якщо щось трапиться, мене звинуватять як старосту гуртожитку. Тому всі негайно повертаєтесь до коледжу. Не створюйте ще більше проблем.

Леона: Віл. Як ти міг на це погодитись? Хіба тобі не здається все це дуже підозрілим?

Віл: Не намагайся виставити мене дурнем. Звичайно, я все розумію.

Віл: Як людина, що напряму пов’язана зі сценою, я розумію, що тому хлопцю не можна довіряти легковажно.

Віл: Але навіть якщо я поясню… Думаєш, хтось мене послухає?

Віл: І якщо йому вдалося обдурити навіть Орто…

Віл: Він і надалі буде промивати мізки цьому картопляному батальйону. Самотужки вони нічого не зроблять.

Віл: Тому найкращий спосіб упевнитися, що нічого не трапиться, — особисто наглядати за цими довірливими дурниками.

Леона: Так-так, ти дійсно вправний у виправданнях.

Леона: Що б ти не казав, ти просто купився на слово «шоу».

Леона: Ти не здатен встояти перед сценою у «легендарному парку розваг».

Віл: Ні! Я… Хоча, якщо скажу, що сцена тут ні до чого, то збрешу… Феро: Який чудовий ранок~ Ви всі так рано прийшли.

Феро: Добрий ранок, панове. Яка ж чудова сьогодні погода.

Гідель: … 😸

Феро: Тож… Крім тих учених, яких я зустрів учора, я бачу чимало нових!

Феро: Ах, невже це звіролюдина-лев? Яка несподівана зустріч!

Феро: Ми обидва звіролюди, але поруч із ним відчувається зовсім інша атмосфера. Ти теж так думаєш, Гідель?

Феро: А це… Не можу повірити власним очам! Це ж знаменитий на весь Твістед Вондерленд неймовірний актор — Віл Шенхайт!

Феро: Його краса дійсно незрівнянна! Фантастично! Неймовірно!

Феро: З такими неймовірно яскравими особистостями зі знаменитого Коледжу Нічного Ворона навіть така непроглядна темрява перед світанком стає сліпучою…

Феро: Який неймовірний блиск! Я майже не можу дивитися на них. Так, Гідель? Ти ж теж це бачиш?

Гідель: … 😸

Феро: Що? Вони такі приголомшливо блискучі, що ти нічого не бачиш? Розумію, розумію.

Феро: Я дуже радий, що до нашого парку розваг прийшли такі приголомшливі гості! Це немов подарунок самої долі, за що я їй неймовірно вдячний.

Гідель: … 😺

Віл: …Як ніяково…

Віл: Ви справді, без будь-якого сумніву, повірили цій людині? Чи це означає, що ми куди проникливіші за Орто?

Лілія: Мммм. Він у мільйон разів похмуріший, ніж я уявляв.

Кейтер: Ейс та інші… Ви дійсно йому повірили!? Мені завжди здавалося, що ви більш розсудливі…

Леона: Гей, лисячий виродку. Я не збираюсь грати у твої підозрілі ігри. Я забираю всіх цих телепнів назад до коледжу.

Феро: Знову ваші жарти! Невже ви пройшли увесь цей шлях тільки заради того, аби піти назад?

Феро: Невже ви готові відмовитись від такої рідкісної можливості? Я і уявити не міг, що такі розумні учені здатні на такий дурний крок.

Леона: Тобі не вдасться маніпулювати мною таким способом. Я не вірю жодному твоєму слову.

Леона: Легендарний парк розваг? Щось подібне не може існувати насправді. Це все занадто підозріло.

Феро: Ну, ну, хлопчику мій, невже це тебе настільки сильно турбує?

Леона: Хлопчику...!?

Феро: Ах, вже майже світанок. Якщо ви всі поглянете прямо туди, то побачите блиск…

Феро: Легендарного парку розваг — “Грайливих земель”!

Калім: Вау, як яскраво! Це сонце… Га? Я бачу щось на воді.

Орто: А? …Так, я теж. Невже це дійсно…

Ейс: Ха… Гей, Юу! Ти ж теж це бачиш?...!? Це ж не міраж!?

Юу: Не можу в це повірити…

Грім: В-він дійсно існує...

Всі: …Легендарний парк розваг!

Калім: …Може, я все ще сплю у гуртожитку? Чи я дійсно знаходжусь на пірсі Кранового порту?!

Орто: Не хвилюйся, ти дійсно не спиш. Це все ще пірс Кранового порту, куди майже ніколи не причалюють кораблі…

Орто: Невже хтось дійсно побудував такий великий парк розваг у такому пустому порту? Він сюди зовсім не вписується!

Орто: Це і є “Грайливі землі”?

Феро: Так! Це дійсно той самий легендарний парк розваг “Грайливі землі”, яким ми дуже пишаємось!

Ейс: Я був недалеко звідси вчора, але не бачив його… Невже все це побудували за одну ніч?!

Ейс: Як таке взагалі можливе… А?

Ейс: А це… Якщо придивитись, хіба це не портовий міст, який простягається до самих воріт парку?

Ейс: Не може бути...

Феро: Саме так! “Грайливі землі”, оповиті таємницею, місцезнаходження яких ніхто не знає, насправді…

Феро: Це пересувний парк розваг!

Грім: П-пересувний!? Невже парк розваг здатен пересуватись!?

Феро: Так. “Грайливі землі” побудовані на неймовірно гігантському кораблі.

Грім: Хааааааааааааааааааааааааа!!

Калім: Оооо, це дійсно неймовірно…!

Калім: Раніше я відвідав багато пересувних парків розваг, але ніколи не бачив настільки великого!

Феро: Ха-ха-ха. Розумію, розумію... Га, зачекай, кажеш, відвідав багато подібних парків?

Кейтер: Ахаха… Розумієш, Калім у нас дещо особливий. Будь ласка, не звертай уваги на це.

Лілія: Пересувні парки розваг, про які я знаю, — це просто невеликі ігрові майданчики з каруселями.

Лілія: Я ніколи не бачив настільки великого парку…

Трей: Я ходив до парків розваг у Трояндовому Королівстві, і ніколи не чув про існування плавучого.

Джек: Я теж. Можливо, “Грайливі землі” — це єдиний парк такого типу!?

Джейд: Це пояснює, чому ніхто не знає, де він знаходиться. Все через те, що парк постійно змінює своє місцезнаходження.

Феро: Саме так. Це і надало нам репутацію “легендарного парку розваг”.

Феро: Насправді, це пересувний парк розваг, який несе надію та радість жителям різних країн… Ось і все.

Феро: Тепер, коли завіса спала, дуже добре видно, що у всьому цьому дійстві немає нічого підозрілого, чи не так?

Феро: Ніяких хитрощів чи маніпуляцій, усе до непристойності буденно. Ха-ха-ха.

Флойд: Ти маєш рацію. Така велика штуковина і справді плаває на поверхні океану — як круто!

Флойд: Цей парк набагато більший за будь-який корабель, який мені доводилось коли-небудь бачити!

Гідель: … 😸

Феро: А тепер, нумо всі до парку розваг!

Феро: Не варто витрачати час на безглузді розмови тут! Вам варто насолодитися цим днем сповна.

Феро: Чудові атракціони, смачна їжа та веселе шоу!

Феро: “Грайливі землі” — це місце, де ви можете розважатися від душі цілісінький день. Грім: Добре! Ходімо, Юу!

Леона: Зачекай. Він розкрив таємницю парку, але не пояснив свою підозрілу поведінку.

Віл: Саме так. Орто, це занадто темна історія. Збираймо всіх та йдемо назад до коледжу.

Феро: Невже! Що тепер не так?

Віл: Ти занадто дивно поводишся.

Віл: Ти вмієш гарно говорити, але маєш ауру дорослої людини, якій за жодних обставин не можна довіряти.

Кейтер: Хм… Гадаю, нам варто бути більш обачними.

Лілія: Ми відповідальні за безпеку наших юніорів, тому не маємо права робити щось занадто безрозсудне.

Феро: Ні, ні, все добре! Чому ви такі стурбовані?

Феро: Це ж просто день у парку розваг. Чому ви вирішили, що це небезпечно!?

Феро: Тим паче, подивіться на мене. Що такий невдаха, як я, може зробити таким вправним чарівникам, як ви?

Гідель: …🐱

Феро: Хммм…

Феро: Гей, та що з вами? Не робіть таких суворих облич, стоячи перед входом до веселих “Грайливих земель”! Нумо, посміхніться, посміхніться!

Феро: У цьому парку розваг немає нічого підозрілого чи страшного.

Всі: А…!

Грім: Ммм… Як довго ми ще будемо просто стояти тут? Я вже втомився чекати.

Грім: Я піду перший~!

Юу: Грім, зачекай!

Ейс: Ах, зачекайте, Грім, Юу! Не поспішайте так!

Флойд: Га? Щоб піти раніше за мене, треба бути неабияким сміливцем.

Джейд: Хє-хє-хє. Будь ласка, не залишайте решту позаду.

Феро: Так, так. Завжди приємно чути дзвінкий дитячий сміх.

Феро: Тож, ось і ваші квитки, хлопці.

Леона: …

Леона: …*Зітхає* Тц, давай сюди цей блискучий шмат сміття.

Джек: Леоно, невже ви теж підете!? Добре. Я впевнений, що вам вдасться повеселитися сповна також.

Леона: Я йду, аби ви, веселі дурники, не потрапили у халепу.

Віл: Ох… Нічого не вдієш. Я теж візьму один квиток.

Трей: Згоден. Ми зайшли так далеко, тому не можемо просто залишити Ейса та інших і піти назад до коледжу.

Кейтер: Вже занадто пізно щось змінювати, тому… Взагалі, “Грайливі землі” виглядають дуже весело…

Лілія: Тоді нам залишається лише погодитись і трохи розважитись!

Орто: Ура! Я впевнений, що поки ми всі будемо разом, у нас залишиться купа гарних спогадів про цей день.

Калім: Так. Нумо веселитися!

Феро: Так, так! Якщо тепер усі згодні, хутчіш ходімо до головних воріт. Гідель: … 😸

[ramshackleroom]

Фрази Джейд Ліч: SSR клубний одяг

*Картку не супроводжує жодна оповідь, вона складається лише з фраз.

«Дощові дні в горах такі ж дивовижні, як і сонячні. Взяти хоча б мох — є величезна різниця між вологим та сухим мохом.»

«У ці вихідні я планую вирушити в гори ще до сходу сонця. Є цікаві квіти, які розцвітають лише в ранні години. Хє-хє, треба постаратися не проспати.»

«Здається, з того часу, як я почав ходити в походи, я краще зрозумів, як люди використовують свої ноги, щоб пересуватися. Як кажуть: чим більше щось любиш, тим краще це вдається.»

«Від співу птахів до сюрчання комах, від свіжого, прохолодного повітря до унікальної флори… *зітхає* Гори — чудові. Скільки б я туди не ходив, я завжди знаходжу щось нове.»

«Я в захваті, що можу розповісти тобі свої історії про підкорення гір. Ось, випий ще чашку чаю. У мене ще багато чого є тобі розповісти.»

«Я завжди вдягаю капелюха, коли малюю на природі. Минулого разу я так зосередився на ескізах, що зрештою отримав сонячний опік настільки сильний, що шкіра потім сильно лущилася.»

«Якось я спробував розповісти Флойду про свої пригоди в горах, але він заснув менш ніж за хвилину. Шкода, що ми не можемо розділити це хобі разом.»

«Я чув, що в Клубі дослідження гаргулій лише один учасник. Боюсь, нам, хто має вишуканіші захоплення, справді важко знайти однодумців.»

«Я веду щоденник, де занотовую всі клубні заходи з моменту його створення. Хочеш почитати? Прошу… Але пообіцяй, що не злякаєшся, незалежно від того, що знайдеш на його сторінках.»

«Погода в горах може змінюватися дуже швидко. Я щиро рекомендую такий одяг, як цей — його легко зняти чи вдягнути знову.» «Від мене тхне землею? Мабуть, тому що я щойно вивчав рослинність. Я лежав просто на землі.»

Дуо: Джейд: Для мене честь провести цей час із вами, пане Маллеус. Маллеус: Ще зарано для подяки, Ліч.

[ramshackleroom]

Сцена у «Грайливих землях»: легендарний парк розваг та маріонетки

Феро: Які неймовірні, блискучі особистості! Ви — без сумніву майбутні зірки.

Феро: Ти теж так думаєш, Гіделю?

Гідель: … 😸

Феро: Ох, ця зустріч — точно знак долі. Будь ласка, візьміть ці квитки.

Феро: Такі чудові майбутні вчені, як ви, обов’язково повинні насолодитися відпочинком у «Грайливих землях».

Грім: Няхаха. Стати зіркою звучить навіть краще, ніж просто відпочинок у парку розваг.

Феро: Так, так. Крім того, тільки між нами…

Феро: Квитки, які я вам дарую, насправді особливі.

Феро: Ви не лише зможете потрапити до парку… Усі атракціони, їжа, напої — усе це ви зможете отримати безкоштовно!

Феро: Ви зможете насолоджуватися кожним куточком «Грайливих земель» стільки, скільки забажаєте!

Грім: Я хочу піти, я хочу піти, я хочу!

Ейс: Квитки — подарунок, а все всередині парку безкоштовне…?

Ейс: Це звучить доволі підозріло, як на мене.

Джек: Так. Я впевнений, що такий неймовірний збіг обставин навряд чи міг би трапитися насправді…

Юу: Я теж так думаю…

Феро: Ви через щось переймаєтесь? Можливо, сумніваєтеся в моїй чесності?

Феро: Ха-ха, ось вам і студенти відомого Коледжу Нічного Ворона. Здається, ви справді вивели мене на чисту воду.

Феро: Річ у тім, що якщо таким поважним вченим, як ви, сподобається відпочинок у парку, ми отримаємо високий рейтинг і більший розголос.

Гідель: …😺

Ейс: Тобто, ви хочете, щоб ми поширювали чутки. Ну, це багато що прояснює, напевно…

Калім: Так, так! Більше того — було б нечемно відмовитися від такого запрошення.

Калім: Давайте підемо туди всі разом у наступний вихідний!

Феро: Наступний вихідний?.. О ні, погано, погано…

Феро: Ці квитки можна буде використати лише завтра.

Флойд: Ха? Лише завтра? Чому?

Феро: Це особливий день запрошення виключно для відвідувачів з Острова Мудреця.

Орто: Але ж завтра будній день.

Калім: Так, у нас завтра заняття. Ми повинні йти до коледжу.

Феро: Коледж?

Феро: Ха-ха-ха! Парк розваг набагато кращий за коледж.

Феро: Коли йдеться про шлях до успіху, коледж не надасть вам необхідних знань.

Калім: Ну… Але~~

Ейс: Якщо хтось дізнається, що я пішов до парку розваг замість занять — мене точно покарає староста.

Орто: Я завжди наполягаю на тому, щоб брат не прогулював заняття, тож моя відсутність може стати поганим прикладом.

Феро: Студенти… Я скажу це без найменшого сумніву: якщо ви проігноруєте цей шанс, то більше ніколи не зможете потрапити до «Грайливих земель».

Феро: Увесь світ бореться за можливість отримати такі цінні квитки. Невже ви відмовитеся від них?

Всі: Ммм………

Феро: Ох… Якщо ви пропустите один день занять — нічого страшного не станеться. До того ж, це ж парк розваг!

Феро: У таких місцях можна знайти море друзів та купу розваг. Це — немов одноденні канікули!

Всі: ………

Феро: Що скажете? Напевно, вам потрібно трохи часу, щоб подумати.

Феро: Все добре, я терпляче чекатиму вашої відповіді.

Всі: ………

Джейд: …Що ж нам робити?..

Джейд: …Думаю, це буде веселий день.

Флойд: Згоден! Звучить цікаво~ Я хочу піти!

Калім: Я теж, я теж! Я хочу весело провести час зі своїми друзями.

Ейс: Як сказав пан Феро, пропустити один день навчання — не така вже й велика проблема.

Джек: Я не люблю пропускати заняття, але… Те, що до парку можна потрапити лише завтра — звучить дуже заманливо.

Орто: Саме так. Якщо добре подумати, то втрачати таку можливість — безглуздо. Не думаю, що колись нам ще випаде такий шанс!

Юу: Я хочу піти!

Грім: Добре! Завтра ми всі разом підемо до парку розваг!

Феро: Чудово, я так і думав!

Феро: Ось, візьміть квитки… Ах, точно, мало не забув!

Феро: Будь ласк��, візьміть також квитки для своїх друзів.

Феро: На випадок, якщо вони теж захочуть піти до тематичного парку замість занять…

Феро: Приводьте якомога більше своїх милих друзів-однодумців.

Гідель: …😸

Калім: Ох, я впевнений, що всі будуть неймовірно раді. Дякую, Феро!

Феро: Ні-ні, не варто. Це я повинен дякувати вам. Завдяки вам парк розваг буде переповнений дзвінким, веселим сміхом.

Феро: Я проведу вас до нього завтра вранці. Приходьте на точку, вказану на мапі.

Феро: Ми чекатимемо на вас там. Обов’язково приходьте — пообіцяйте це панові Феро!

Калім: Так! Як тільки ми повернемося до коледжу, обов’язково розкажемо про це всім!

Калім: …Тож, давайте всі разом підемо завтра до парку розваг!

Джаміль: Ні в якому разі!!

Джаміль: Запрошення від незнайомця в підозріле місце…?

Джаміль: Звісно, ти нікуди не підеш!

Калім: Е?! Але чому, Джамілю!?

Лілія: На мою думку, запрошення до парку розваг звучить непогано.

Кейтер: Згоден. Тим паче йдеться про квитки до «Грайливих земель»! Ти неймовірний, Каліме!

Кейтер: Публікація фотографій з «Грайливих земель» у Магікаме неодмінно збере купу лайків.

Кейтер: Я дуже хочу піти, але…

Джаміль: Такий збіг обставин викликає підозру, що б ти не думав. Занадто підозріло!

Кейтер: Завжди обережний Джаміль ніколи не погодиться.

Джаміль: Авжеж. Хтось, кого ви випадково зустріли, виявився менеджером легендарного парку розваг і, більше того, подарував неймовірно рідкісні квитки?

Джаміль: Такі збіги не бувають випадковими.

Калім: Але це дійсно так! ~

Калім: Я хочу піти туди з друзями, тому розповів тобі, Джамілю, та двом товаришам з клубу.

Джаміль: Ні.

Джаміль: У мене навіть є підозра, що він — зовсім не менеджер. Можливо, він просто хоче взяти вас у заручники…

Джаміль: Саме так. Можливо, він навіть знав, що ти — Калім Аль-Азім, і саме тому спершу звернувся до тебе.

Калім: Ні, ні, все не так. Ми випадково зіштовхнулися.

Джаміль: Я впевнений, що він зробив це навмисне… Ох, чому ти просто не можеш бути обережнішим?

Джаміль: У будь-якому випадку, ти туди не підеш. І, звісно, я теж.

Калім: Але це ж легендарний парк розваг, розумієш!? Хіба це не звучить весело?

Калім: Ліліє, Кейтере, ви ж теж так вважаєте, чи не так?

Кейтер: Так. Є купа причин, чому я хочу піти, але…

Лілія: Не дивно, що Джаміль не хоче.

Джаміль: Дякую за розуміння.

Джаміль: Здавайся, Каліме. У будь-якому разі, в тебе є купа важливих справ, тож немає часу на розваги.

Калім: Купа важливих справ?…

Джаміль: Домашнє завдання! Якщо ти не зробиш його зараз, то навіть високий бал за семестровий тест не покращить твого становища.

Джаміль: Зараз не час безтурботно гратися та веселитися! У мене є чудовий посібник з бібліотеки — я тобі його позичу. Зараз тобі краще наполегливо готуватись до іспитів.

Калім: Ех~~~~!

Кейтер/Лілія: Хмм…

Ріддл: Що ти щойно сказав…?

Ріддл: Ти дійсно кажеш таке МЕНІ? Пропонуєш МЕНІ прогуляти заняття разом із тобою!?

Ейс: Емм, ну… це…

Ріддл: …Звісно, я б ніколи цього не допустив! Яка дурість — навіть просто думати про це!

Ейс: Бачиш~ Я знав, що він скаже саме це!

Ейс: Навіщо ти взагалі розповів про це старості, Д’юсе!? Дурень! Ти зовсім головою не користуєшся!

Ейс: Я взагалі-то розповів це тільки тобі, а ти пішов та розповів усе головному прихильнику правил!

Д’юс: Піти розважатися без старости — це якось…

Трей: Я прийшов до вітальні, бо чув, що тобі є про що розповісти, але…

Трей: Подумати тільки — у гуртожитку знайдеться хтось, хто ось так просто запропонує Ріддлу прогуляти заняття…

Трей: Ви, вдвох, — виняткові сміливці.

Ріддл: Обов’язок кожного студента — навчання! Прогулювати заняття — неприпустимо!

Ейс: Всього на один день.

Ейс: Вже незабаром буде Гелловін та іспити, ми всі будемо дуже зайняті~

Ейс: Тому я подумав, що перед цим було б непогано трохи відпочити~…

Ріддл: Це не виправдання!!

Ріддл: Слухай. Наскільки б ми не були зайняті…

Ріддл: Прогулювати заняття заради чогось — неприпустимо!!

Ріддл: У моєму гуртожитку, заснованому на суворому дусі Королеви Черв, немає місця для таких легковажних людей!

Трей: Н-ну, ну… Ріддле, заспокойся.

Ріддл: Хафф-… Хаф--…!

Д’юс: В-він не на жарт розлютився…

Д’юс: Враховуючи характер старости, ми дійсно не можемо піти проти його слів…

Ейс: Га!? Ти так просто відступиш?

Ейс: У нас з’явилася можливість піти до легендарного парку розваг «Грайливі землі»… Ти справді збираєшся упустити цей шанс?

Ейс: Я вважаю, що піти туди — більш розумне рішення, ніж просто підкорятися дурним правилам.

Ріддл: Досить! Розмова закінчена. Щоб ти собі не думав — ти будеш робити те, що я сказав. БО Я ТУТ СТАРОСТА!

Ріддл: А якщо ти не зробиш цього… твоя голова полетить з плечей!

Трей: От халепа…

Леона: Усіх запрошують піти до парку розваг замість коледжу… Ха.

Леона: Звісно, ніхто туди не піде.

Джек: Щоб староста Леона, який завжди пропускає заняття, сказав щось подібне…!

Джек: Чому ні? Це ж можливість відвідати «Грайливі землі»…

Леона: Гей, тихіше, ти занадто голосно говориш!

Джек: ?

Леона: Поворуши мізками.

Леона: Квиток до легендарного парку розваг, де все безкоштовно… Як гадаєш, що може статись, якщо він дізнається про це?

Джек: Він…? … Ах!

Джек: Р… Раггі…!

Леона: Саме так.

Леона: По-перше, без сумніву, він би взяв квиток та перепродав його за позахмарною ціною.

Леона: Хтось за межами коледжу, хто давно мріяв потрапити до «Грайливих земель», віддав би за нього останню копійку.

Джек: Розумію…

Леона: У коледжі я дозволяю йому майже все, що заманеться, але поза його межами — це зовсім інша історія.

Леона: Якщо почнеться безлад, Кровлі неодмінно скаже, що мій обов’язок — стежити за студентами гуртожитку й вирішувати всі проблеми, які вони створюють.

Джек: Ви маєте на увазі, що через велику кількість квитків може початись безлад…?

Джек: Це доволі легко уявити. Наче бачу це просто зараз на власні очі!

Джек: Думаю, що якщо я розповім про ці квитки, то може початись справжня бійка.

Леона: Зрозумів? Отже, не потрібно створювати зайві проблеми.

Леона: У будь-якому разі, немає нічого більш сумнівного, ніж отримати неймовірно рідкісні квитки від незнайомця.

Леона: Навіть ти це зрозумієш, якщо трохи подумаєш…

Джек: Тоді я піду один.

Леона: …Зачекай. Чому ти взагалі так хочеш туди піти?

Леона: Пропускати заняття — зовсім не в твоєму стилі. Твоя серйозність — єдина твоя достойна риса.

Джек: Справа в тому… Ні, це неважливо.

Джек: Ви питаєте, чому, але… Я впевнений, що такої можливості більше ніколи не буде.

Джек: До того ж я пообіцяв пану Феро, що прийду. Я не можу порушити обіцянку.

Леона: Схоже, той підозрілий хлопець дійсно вміє гарно говорити.

Джек: Можливо… Він сказав купу приємних компліментів!

Леона: *зітхає* Я забороняю тобі туди йти. Я відчуваю небезпеку.

Джек: Що б ви не казали, я піду! Я ні за що не порушу свою обіцянку!

Леона: Чому ти такий непохитний навіть у такому питанні? Ха… Це цуценя на диво вперте.

Леона: Я дійсно не можу позбутись відчуття чогось поганого…

Азул: Піти до «Грайливих земель»?

Азул: Ні.

Флойд: Ее~ Чому?

Азул: Судячи з вашої розповіді, ви отримали ці квитки безкоштовно, так?

Флойд: Ага. А коли ми прийдемо до парку, все там теж буде безкоштовним.

Азул: Не можу повірити, що хтось дійсно поведеться на подібне. Немає нічого більш підозрілого, ніж така пропозиція.

Джейд: Невже? Це може бути просто їхня рекламна політика.

Джейд: Навіть у «Мостро Лаунж» є безкоштовні дегустації, які користуються популярністю серед клієнтів.

Джейд: Здається, пан Феро дійсно хоче, щоб ми поширили більше хороших відгуків про парк.

Азул: Ха! Квитків до цього парку навіть немає у продажу. Це місце, куди мріють потрапити всі. Невже ви вірите, що їм потрібна реклама?

Азул: Це маячня. Така стратегія для «легендарного» парку просто не має сенсу.

Азул: Саме відсутність квитків у вільному продажу зробила його таким популярним. Відкрити ворота після такої «реклами»…

Азул: Я не поведусь на це! Упевнений, у них є інші мотиви.

Джейд: Яка впевненість. Можливо, ти — власник «Грайливих земель»?

Азул: Якщо хоч трохи подумаєте, теж дійдете до таких висновків.

Азул: Немає нічого дорожчого за те, що дається безкоштовно. Я певен, у цього менеджера є якась підступна мета.

Азул: Усе в парку — безкоштовно… А потім вони зажадають непомірної компенсації.

Джейд: Пан Феро виглядав доволі гостинним джентльменом. Ти так не вважаєш, Флойде?

Флойд: Мм. Я тільки пам’ятаю, що Губан та Акулка виглядали доволі слабкими.

Азул: Навіть якщо він запросив нас із добрих намірів, я не хочу бути в боргу перед незнайомцем.

Флойд: Тобі не подобається бути в боргу навіть перед тими, кого не знаєш?

Азул: Саме так. І ви чудово це розумієте.

Азул: Я відмовляюся від цього запрошення.

Флойд: Та годі тобі, який ти нудний~

Флойд: Я не хочу відмовлятись від такої можливості. Таке загадкове місце звучить цікаво.

Флойд: Не знати, що може статись… Хіба це не захоплює?

Джейд: Так. Можливо, це наш єдиний шанс потрапити до легендарного парку розваг. Тим паче, нас запросив загадковий і підозрілий менеджер…

Азул: Хіба ти щойно не казав, що він гостинний джентльмен?

Джейд: Навіть просто думати про все це доволі весело, хіба ні?

Азул: У мене немає часу слухати ваші ексцентричні забаганки цілий день…

Азул: У будь-якому разі, я нікуди не піду. І вам раджу те саме.

Флойд: Ее~…

Флойд: Тож… Що ми будемо робити, Джейде?

Джейд: І справді, що ж нам робити, Флойде?

Ідія: Е… Парк розваг?

Орто: Саме так, парк розваг!

Ідія: …Ні-ні-ні! Я ні за що не піду!

Орто: Не кажи так, брате. Давай підемо туди разом.

Орто: Ми ніколи не були в парку розваг. Це чудова можливість!

Орто: Це повинно бути дуже весело. Хіба ти зовсім не хочеш піти?

Ідія: Я зовсім не хочу йти. Я буду занадто виділятися!

Ідія: Парк розваг — місце, куди ходять лише екстраверти, розумієш!?

Орто: Не думаю, що це дійсно так…

Ідія: Ні-ні, все саме так! Розумієш, Орто…

Ідія: Вони зі своїми друзями одягають безглузді костюми і роблять дивні фото з купою фільтрів, а потім викладають усе це в мережу, хоча всім на це байдуже…

Ідія: Або вдягають милі, на їхню думку, костюми і постійно кричать: «Яка милота!» — направо й наліво…

Ідія: І оскільки скрізь великі черги, доводиться довго чекати та підтримувати розмову, яка поступово стає дедалі більш ніяковою…

Ідія: А ближче до вечора всі з ніг падають від втоми, але все одно йдуть купувати сувеніри… Розумієш, це зовсім не весело!

Орто: Брате… Ти ніколи не був у парку розваг, але все одно склав про нього таку думку!?

Ідія: Хех. Звісно. Це всього лише розумна думка, складена з обробленої інформації з мережі.

Ідія: У будь-якому разі, я за жодних обставин не піду!

Орто: …Ось що він сказав…

Орто: Я запросив брата піти разом до парку, але він навідріз відмовився.

Віл: Ваша розмова на цьому і завершилася? Схоже, це була саме та ситуація, аби продемонструвати ті прийоми акторської гри, які ми практикували в клубі.

Віл: Якби головний герой заплакав, можливо, він би погодився…

Орто: Я думав про це, коли він відмовив уперше, але…

Орто: Несподіваний похід до парку розваг міг викликати в нього сильний стрес.

Орто: Тому я не став наполягати.

Віл: Це правда… Парк розваг — занадто великий крок у соціалізації Ідії… Можливо, було б краще почати зі звичайного парку.

Орто: Ага, але я так хотів піти разом із братом…

Орто: А ще я подумав, що, незважаючи на нашу синхронізацію під час шоу, ми могли б стати справжніми зірками!

Віл: Зірками? …Що ти маєш на увазі?

Орто: Ах. Пан Орнест Феро, звіролюдина-лис, сказав, що якщо ми вийдемо на сцену «Грайливих земель», то неодмінно станемо зірками.

Віл: Хех… Ця людина безперечно нічого не тямить. Виступати на сцені не так просто.

Орто: Це теж правда. Як думаєте, ми з братом змогли б зробити це?

Віл: Як наївно. Не буває легкої дороги до успіху. Я взагалі сумніваюся, чи дійсно існує це шоу.

Віл: Я, звісно, чув плітки про ці «Грайливі землі».

Віл: Не досягши успіху на жодній іншій сцені, ти все одно можеш чудово та весело провести час.

Віл: Але ніхто не знає подробиць, чи не так? Це все просто плітки.

Віл: Це все дурниці.

Віл: Ти ж насправді не віриш цьому блазню, Орто?

Орто: Хм. Чесно кажучи, я теж спочатку подумав, наскільки це все підозріло.

Орто: Але коли я провів сканування та аналіз…

Орто: Розширення зіниць пана Феро, рух очей та пульс були в нормі, з чого можна зробити висновок, що він не брехав.

Віл: Що?

Віл: Незважаючи на мої сумніви… Не думаю, що твій аналіз був хибним…

Віл: Це може означати, що ця фантастична сцена справді існує в «Грайливих землях»?

Орто: Я вірю в це! Що думаєте — хіба це не звучить весело?

Віл: …

[ramshackleroom]

Фрази Калім Аль-Азім: SR лабораторна форма

"Я зроблю все можливе, аби сьогоднішній експеримент вдався!"

"Мої експерименти зазвичай невдалі, але я все одно люблю алхімію та зілляваріння."

"Ти добре розбираєшся в цьому? Га? Ти розумієш тільки це? Правда? А-ха-ха-ха!"

"Тобі слід частіше приходити до Скарабії. Тобі там раді будь-коли!"

"Не хочеш зробити цей проєкт разом? Ми, скоріше за все, влаштуємо безлад, але це буде дуже весело!"

"Ти готуєш? Тоді тобі варто попросити у Джаміля кілька рецептів його найкращих страв."

"Цей лаборато��ний халат занадто білий. Це означає, що Джаміль, швидше за все, розсердиться, якщо помітить на ньому нові плями."

"З деякими предметами в мене кепські справи, але я все одно люблю всі заняття без винятку. Іноді розбиратися в чомусь, чого ти не розумієш, — дуже весело!"

"Навіщо взагалі комусь використовувати алхімію, аби створити золото чи дорогоцінні камені?"

"А, окуляри? Я завжди вдягаю їх під час лабораторних занять. Джаміль суперсерйозно ставиться до цього."

"На моєму халаті щось є? Ні? Чудово! Ха-ха-ха!" "Мене завжди вражає, наскільки серйозно ти ставишся до своїх занять. Це дійсно надихає. Не хочеш після занять позайматися разом у бібліотеці?"

[ramshackleroom]

Калім Аль-Азім: SR лабораторна форма «Домовленість з Джамілем»

*Ба-бах!*

Джаміль: Що це було?! Вибух?

Джаміль: Це пролунало з кухні.

Калім: От лихо, який же тут безлад…

Джаміль: Калім! З тобою все гаразд?!

Калім: О, Джаміль. Зі мною все добре, не хвилюйся!

Калім: Як добре, що в мене є моя унікальна магія. Варто один раз її використати — і ніякої катастрофи ніби й не було.

Джаміль: Що саме сталося?

Джаміль: Тільки не кажи, що це був якийсь підступний план одного з твоїх родичів!..

Калім: Нічого подібного. Завтра ж понеділок, так? І в нас має бути заняття з алхімії… Я зовсім забув про домашнє завдання.

Калім: Я хотів швидко його виконати, використовуючи кухню та посуд гуртожитку.

Джаміль: Дай вгадаю. У результаті в тебе нічого не вийшло, і через вибух ти розтрощив кухню.

Калім: Так, вибач…

Калім: Я кидав хліб, сіль та сир до каструлі, щоб алхімізувати велетенський крекер!

Калім: Я справді думав, що в мене все вийде…

Джаміль: Ти прочитав підручник перед цим? Або хоча б ознайомився з таблицею інгредієнтів із фармакологічного довідника?

Калім: Авжеж!

Калім: Там було написано: «Ви можете використати алхімію, аби створити діамант з вугілля. Але пам’ятайте: той, що добутий традиційним способом, має набагато більшу цінність».

Калім: Тому, замість того, аби робити щось звичайне, я хотів створити дещо по-справжньому унікальне!

Джаміль: Не прирівнюй діамант до чогось “звичайного”.

Джаміль: Те, чим ти займався, і близько не стояло до алхімії. Це більше схоже на варварство.

Калім: Ха-ха-ха! Чудовий жарт, Джаміль!

Джаміль: *у думках* Я вже починаю злитися.

Джаміль: *у думках* Якщо ми будемо продовжувати цю розмову, це ні до чого не приведе. Треба заспокоїтись.

Джаміль: Забудь про це. Я покличу когось зранку, аби відремонтувати кухню.

Джаміль: Зараз у пріоритеті твоє домашнє завдання. Я покажу тобі, як це правильно робиться.

Калім: Дякую, Джаміль!

Калім: Ох, ні, почекай. Я гадаю, що зараз у пріоритеті має бути ремонт, а не домашнє завдання.

Джаміль: Чого це раптом?

Калім: Я запланував сьогодні вечірку, на яку запросив своїх друзів- второкурсників з інших гуртожитків.

Джаміль: *у думках* Гррр… Я знову починаю злитися.

Джаміль: А підготовка місця? Хостинг? Їжа? Хто всім цим має займатися?

Калім: Ахахаха! Звісно ж, ти! Можеш зробити щось, що зазвичай готуєш для мене.

Калім: Я маю на увазі, що тобі не обов’язково вигадувати щось нове чи вишукане лише через те, що це вечірка. Я впевнений, що гості будуть у захваті від усього, що ти приготуєш!

*Ба-бах!*

Калім: Ого! Що це було? Чого це воно раптом вибухнуло?!

Джаміль: Хіба це сталося не через того, хто зруйнував кухню? Людини, яка вчора віддала перевагу вечірці, а не домашньому завданню, хіба ні?!

Калім: Ну так, ти маєш рацію. Але ж вихідні для цього й існують.

Джаміль: Для цього? ДЛЯ ЦЬОГО?! Все, з мене досить! Я більше нічого не робитиму для тебе.

Джаміль: НІЯКОЇ ВЕЧІРКИ НЕ БУДЕ!

Калім: Але чому?!

Джаміль: «Чому»?! Ти сам чудово розумієш чому!

Джаміль: Я все сказав, Калім. А тепер йди та скажи кожному гостю, що тобі дуже шкода, але вечірки не буде… Йди! ЗАРАЗ ЖЕ! Калім: Ох, та годі тобі!

Калім: Бути гарним господарем і як слід приймати гостей — важливо. Але ще важливіше — дотримуватись домовленості з Джамілем.

Калім: Мені слід щиро вибачитись перед усіма гостями за те, що вечірки не буде. А почну я з…

Ріддл: Вечірки не буде? Знаєш, Калім, я відмовився від запрошення одразу, як його отримав.

Ріддл: Але ти просто втік, не дочекавшись моєї відповіді. Тому я анітрохи не засмучений, що все було скасовано.

Калім: Вибач, Ріддл. Я обов’язково все виправлю. І звісно ж, ти запрошений на мою наступну вечірку! Поки що це все, побалакаємо іншим разом. До зустрічі!

Ріддл: А, почекай… І він знову втік, не дочекавшись моєї відповіді.

Флойд: Що ти будеш замовляти, видрочка? Ха, ти прийшов сюди не для цього? В мене зараз немає часу на балачки. Я дуже зайнятий — приймаю замовлення тут і там, розумієш?

Азул: Вечірку у Скарабії скасовано? Але що важливіше — ми були у списку запрошених гостей?

Азул: Навіть якщо б усе залишилося в силі, ми втрьох аж ніяк не змогли б прийти. У вихідні в нас дуже великий потік клієнтів, розумієте?

Джейд: Дуже шкода, що вашу вечірку було скасовано. Пощастить наступного разу.

Джейд: Дозвольте я проведу вас до виходу.

Калім: Вибачте через це, хлопці. Мені дійсно дуже шкода! Я обов'язково запрошу вас на наступну вечірку!

Калім: Гей, Сільвер, мені дуже шкода, але сьогоднішня вечірка була скасована. Знаю, це дуже сумно, але, будь ласка, не засмучуйся!

Сільвер: ...zzz *кивок*...zzz

Калім: Отже, все добре? Чудово! Дякую за розуміння, і ще раз вибач!

Калім: Залишилася остання людина — і на цьому можна завершити!

Раггі: НІ! НІ В ЯКОМУ РАЗІ! Я ніколи не пробачу тобі цього!

Калім: Щ-щоо!?

Раггі: Хіба це не ти був у цілковитому захваті від самої ідеї фантастичної вечірки?

Калім: Т-так, але…

Раггі: Я був настільки схвильований, що зовсім нічого не їв зі вчора! І тепер я дуже голодний.

Калім: Вибач, Раггі, але Джаміль сказав, що зараз не час для вечірок…

Раггі: А що ти плануєш робити з моїм дефіцитом калорій?! В очікуванні банкету я навіть купив декілька контейнерів для їжі!

Калім: Раггі… Я й подумати не міг, що ти настільки сильно хотів прийти на мою вечірку.

Раггі: Я міг би просто просидіти весь вечір або несамовито веселитися, танцюючи з усіма — насправді це не має значення… Але їжа, яку я тепер не зможу з’їсти… Я ніколи тобі цього не пробачу!

Раггі: Напевно, в цьому немає твоєї вини, але я впевнений, що Ріддл та інші теж неабияк засмутилися через це. Калім: Я зрозумів… Я скасовую скасування вечірки! Я влаштую фантастичну вечірку без допомоги Джаміля!

Раггі: Чудово! Мій шлунок буде тобі дуже вдячний!

Гуртожиток Скарабія

Калім: По-перше, потрібна їжа, аби пригощати гостей.

Калім: А, точно! О ні! Кухня Скарабії повністю зруйнована, а всі продукти перетворилися на вугілля.

Калім: Гей, Джаміль!... Ні, сьогодні я не можу його турбувати. Я повинен впоратися з цим сам.

Раггі: А чому б тобі не скористатися кухнею в кафетерії? Я міг би допомогти тобі й отримати дозвіл від директора.

Калім: Чудова ідея, Раггі! Ти просто неймовірний!

Раггі: *Пошепки* Хє-хє-хє… Врешті-решт я отримаю за це купу безкоштовної їжі.

Калім: Якщо ми з цим розібралися, тоді нам слід піти й закупити інгредієнти для страв.

Сем: Вітаю! Вам дуже пощастило, бо все, що ви побажаєте, є в наявності просто зараз! Що шукаєте сьогодні?

Калім: Я планую приготувати традиційну юшку країни Гарячих Пісків. Спакуй мені всю баранину та курятину, що в тебе є!

Раггі: Почекай, пане Велика Кишеня. Можливо, спершу тобі варто перевірити, чи вистачить на це грошей у твоєму гаманці?

Калім: Га? Навіщо це робити?

Сем: Для мого пустельного чортеняти — все, що завгодно! Я надішлю рахунок твоїм батькам.

Раггі: Серйозно?! Гадаю, життя дійсно виглядає інакше, якщо ти народився в одній із найбагатших родин у світі…

Раггі: Баранина та курятина — це добре і все таке, але я гадаю, що трохи мармурової яловичини вищого ґатунку не завадить на банкеті.

Калім: Гммм… Так, ти маєш рацію. Я впевнений, що гості оцінять ширший вибір страв.

Раггі: Зачекай, серйозно? Знаєш… А хоча, ні, байдуже… Гей, а що як додати до якоїсь страви трюфелі? Вони мені дуже подобаються!

Раггі: *в думках* Ну, насправді я їх ніколи не куштував, але впевнений, що вони абсолютно точно припадуть мені до смаку.

Калім: Звісно, чому б ні!

Раггі: Що?! Ти не жартуєш?!

Калім: Анітрохи! Не соромся! Адже справжній сенс вечірки — у тому, щоб усі гості були задоволені!

Раггі: Тоді я хочу скуштувати гриб-бурульку — один із трьох найбільших делікатесів у світі!

Раггі: А хоча знаєш, мабуть, і не хочу. Просити в тебе щось настільки дороге — це…

Калім: Я куплю його для тебе!

Раггі: СЕРЙОЗНО?!

Раггі: Ці гриби — справжня рідкість. Не думаю, що щось подібне продається на території коледжу…

Сем: Є в наявності!

Раггі: Не може бути!

Калім: Я знав, що можу завжди розраховувати на тебе, Сем. Спакуй усе, будь ласка!

Сем: Так, так! Дякую за покупку, маленькі чортенята!

Калім: Добре, давай почнемо готувати! Спочатку я кину все м'ясо та боби в каструлю, а потім…

Раггі: Зачекай! ЗУПИНИСЬ! Калім, як часто ти взагалі готував у своєму житті?

Калім: Я ніколи не робив цього!

Калім: Удома цим займались професійні шеф-кухарі, а в коледжі — Джаміль.

Раггі: Слова заможної дитини… Добре, я займуся приготуванням.

Раггі: Я залюбки приготує страви з таких якісних інгредієнтів. Тож можеш піти поспати чи ще щось.

Калім: Ні! Я підвів Джаміля та інших, тому тепер маю взяти всю відповідальність на себе і все виправити.

Калім: Ти ж знаєш, як усе це робиться, так? Я допомагатиму — просто скажи, що мені робити!

Раггі: *в думках* Ага, аякже! Це зайвий головний біль, але Каліма неможливо відмовити, якщо щось вже засіло в його світлій голові…

Раггі: Добре, давай влаштуємо феєричне свято.

Калім: Дякую, Раггі! Можеш розраховувати на мене, я зроблю все можливе.

Раггі: Так-так, звісно. Для початку, як щодо того, щоб нарізати м'ясо та овочі на маленькі шматочки?

Калім: Так!... Ні, зачекай, мені не можна брати ніж до рук. Джаміль сказав, що це занадто небезпечно.

Раггі: Ти жартуєш?! Ти ж сам сказав, що зробиш усе можливе, хіба ні? Ми нічого не зробимо, не нарізавши інгредієнти.

Калім: Але я пообіцяв Джамілю…

Калім: Придумав! А що, як я зроблю це за допомогою магії? Тоді мені не доведеться брати ножа до рук.

Калім: Більше того, було б цікаво влаштувати вечірку, де столові прибори замінені магією!

Калім: Я спробую використати заклинання, щоб нарізати м’ясо кубиками. Вперед!

Раггі: Гей, гей, гей! Полегше, тигре. Не використовуй магію на всіх інгредієнтах одразу!

Калім: Ось і все. Як смачно пахне!

Раггі: Це була дивна ідея — використати магію для приготування страв, але завдяки моїм вказівкам це дійсно вдалося.

Раггі: Гадаю, старанність та мотивація — це те, що дійсно відрізняє тебе від Леони.

Калім: Завдяки тобі, Раггі, все виглядає просто неймовірно! А тепер…

Раггі: Настав час…

Калім: Знайти всіх гостей, яким я раніше сказав, що все скасовано, та повідомити про те, що вечірка таки буде!

Раггі: Так… Зачекай! Прямо зараз? Повідомити їх усіх?

Джаміль: Куди подівся Калім? Він не відповідає ані на дзвінки, ані на повідомлення…

Джаміль: Мені слід було стримати себе та не показувати свої справжні емоції при ньому. Я можу лише сподіватися, що це не призведе до найгіршого…

Джаміль: *бурмоче*

Джаміль: Дивно. Чому в кафетерії зібралося стільки людей у такий час? Гадаю, мені краще це перевірити.

Калім: Сподіваюся, вам усім весело! Друга партія страв вже на підході, тож сподіваюся, що у ваших шлунках ще залишилось місце!

Студент Гартслабюлу: Так! Ти мене дійсно здивував, Калім. Приготувати їжу, використовуючи лише магію — неймовірно!

Студент Саванакло: Ага! І те, що не можна використовувати столові прибори, а тільки магію — теж! Ти або геній, або божевільний!

Ріддл: Зрештою, у мене не вистачило духу наполягти на своєму, тому мене змусили прийти сюди.

Ріддл: Все ж таки, щось дійсно є в наполегливості Каліма, що збиває мене з пантелику… Напепевно це через те що його мотиви абсолютно чисті.

Флойд: Здається, видрочка розбушувався. Гей, Азуле. Не те щоб я був проти, але чому ми всі зібралися тут?

Азул: Тому що він найняв увесь персонал "Мостро Лаунжу" для обслуговування гостей.

Джейд: Ого, серед страв є позиція, головним інгредієнтом якої став неймовірно рідкісний гриб-бурулька! Гадаю, людина, яка його виростила, відчула себе надзвичайно щасливою, побачивши, як цей гриб використали з користю для інших.

Сільвер: Це дійсно смачна їжа… Особливо цей гриб.

Раггі: Хє-хє-хє… Нарешті я наповнив свій шлунок та всі свої контейнери!

Джаміль: Я ж чітко сказав Каліму повідомити всім про скасування вечірки… Але чому, в результаті, список гостей лише збільшився?

Калім: О, Джаміль! Радий тебе бачити! Ти вже куштував те, що я приготував?

Джаміль: Ти що, до ножа брався?! До полум’я ліз?! Скільки разів я тобі казав…

Калім: Не хвилюйся, я готував за допомогою магії! А ще мені весь час допомагав Раггі, тож усе гаразд.

Калім: Сьогодні я знову переконався в тому, наскільки ти неймовірний. Я й подумати не міг, що готувати настільки складно.

Джаміль: Що?..

Калім: Вибач за все, що я зробив сьогодні. Але ця вечірка була для мене дуже важливою.

Калім: Я дуже хотів, щоб ти відпочив разом з друзями з твого курсу.

Джаміль: Калім…

Джаміль: …Я ціную те, що ти зробив це все спеціально для мене. Але, будь ласка, наступного разу обговорюй такі речі зі мною заздалегідь.

Калім: Звісно! Ти ж мій найкращий друг!

Калім: До речі, через усі ці приготування до вечірки я зголоднів. Гей, Джаміль, можеш приготувати мені щось?

Джаміль: Що?! Але тут ціла купа їжі!

Калім: Про це не може бути й мови! Я — господар цієї вечірки, а вся ця їжа призначена для гостей. Калім: Зрештою, я пообіцяв тобі, що не буду їсти нічого, крім страв, приготованих моїм другом номер один!