marcovaleyeah

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв та інш��; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 4/7

Оріон думає, що він може бути в шахтарських казармах. Він точно був усередині, було темно і дещо людно. Звісно, самі шахти мали багато схожих рис, але щось у цьому місці здавалося більш привітним, ніж холодна, жорстока суворість, яку зазвичай нав'язують шахти.

«Звісно, — розмірковує він — або намагається — це може бути просто вплив меха, що стоїть переді мною.»

Срібне покриття Ді відбиває тьмяне світло, розкидаючи маленькі зірчасті спалахи в оптику Оріона. Це сліпуче в багатьох сенсах, і він безпорадно дивиться на іншого меха. Той тримає якесь обладнання на плечі бур? Воно досить розмите, але це не має значення. Він виглядає сильним і вражаючим, але Оріон не може стримати ледь помітного тремтіння страху, що пробігає крізь нього.

«Тільки не шахти.»

Намагаючись виглядати невимушено, Оріон запитує:

— Коли твоя зміна, Ді? — Він не впевнений, чи вдається йому це, коли Ді піднімає серву, щоб заспокійливо поплескати його по плечу. Стіни повільно рухаються? Він відчуває втрату рівноваги від контакту.

— Ти ж знаєш, що зараз, Пакс. Куди, по-твоєму, я прямую? — Він знизує плечем, на якому кріпиться джетпак, щоб підкреслити свою думку.

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/18563

[marcovaleyeah]

[marcovaleyeah]

You know, back at his place, I heard your heartbeats. God, that is really not fair. You heard his too? Oh, yeah. It's just adrenaline, I'm sure.

[marcovaleyeah]

ARCANE | Various Keyshots | Suheb Zako

[marcovaleyeah]

Had the vision that if golden Lloyd uses the power of destruction + golden power it just creates a black hole

[marcovaleyeah]

☆ 10 Years of Daredevil ☆ DAREDEVIL S1.E13 "Daredevil"

[marcovaleyeah]

i would hand you my life on a platter for more superbat art, ESPECIALLY more batman art. i am going through the craziest hyperfixation on batman EVERRRR rn. your bruce is just. fucking perfect. i love him so much. thank you for sharing ToT

🫶

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв та інші; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 3/6

Мегатрон раптово й різко повернувся до тями. Ще мить тому його ніжно огортала розмита ейфорія нейронної мережі Прайма, а наступної він опинився сам на сам зі своїми думками, і образ Мегатрона без т-шестерні, що горів у його оптиці, врізався йому в пам'ять. Він мовчки докірливо подивився на Саундвейва, що стояв навпроти, за те, що той перервав його. Шоквейва ніде не було видно.

Саундвейв, відчуваючи його невдоволення, сказав:

— Саундвейв: не видаляв тебе. Мегатрон: видалився сам.

«Зачекайте, що?»

— Ти хочеш сказати, що я просто... Відключив зв'язок? Довільно? Сам?

— Шоквейв: вважав, що достатній емоційний зворотний зв'язок розірве з'єднання. Не був впевнений, Як перевірити свою гіпотезу. Гіпотеза: видається обґрунтованою. Запит: Мегатрон, у емоційному дистресі?

— Якщо це твій спосіб запитати, чи я в порядку, Саундвейв, збережи свій енергон. — Але Мегатрон замовк. Дійсно, незадовго до того, як його силоміць від'єднали від прямого зв'язку, він відчув сильну емоційну реакцію. Неприємний шок від того, що він побачив себе але не себе, не Мегатрона, ніколи Мегатрона поруч з Оптимусом, ніби він завжди там був, залишив гіркий присмак на його глосі. Він міг це визнати, хоча б сам собі.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

color study

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв та інші; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 2/6

Оріон зітхає і дозволяє своїм ланцюгам розслабитися, наповнений задоволенням. Він не зовсім впевнений, де він, або скільки часу він тут, але це не має значення. У повітрі та його процесорі розливається туманне, сите відчуття, і йому важко дбати про такі дрібниці, коли він стикається з величчю навколо нього. Стіни та підлога блищать, танцюючи у світлі, що відбивається звідусіль. Він почувається в безпеці, спокійно. Ніби системи, які були в мережі довше, ніж він може згадати, раптом стали непотрібними, думає він. Йому не потрібно бути пильним тут, або командувати. Нескінченні боти навколо нього кружляють, захоплені швидкою роз��овою з тими, хто в натовпі, і він зупиняється, щоб потік балаканини омив його. Його дерми розтягуються B усмішку, перш ніж він усвідомлює, що подумав про наказ, не кажучи вже про те, щоб почати його виконувати. І це викликає в нього бажання сміятися, тож він це робить.

«Чому б і ні?»

Він активно з кимось розмовляє. З Джазом? Оріон не може зосередити оптику, але блискуче сріблясте та синє покриття нагадує йому про його давнього друга. Він знову їх циклічно перевіряє, намагаючись очистити зображення перед собою, але марно. Він не вживав високоякісний енергон, Оріон знає це, але коли він дивиться вниз, у його сервоприводах є напівпорожній куб.

«Мабуть, я помилився», - сміється він сам до себе. Він думає, що інший мех запитує його, що такого смішного, але важко почути через гудіння його процесора, тому він відмахується від запитання. Ці деталі не важливі, і він все одно не знає чому. Його усмішка трохи розширюється, і він повертає шолом, щоб знову зосередитися на розмові.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

*its robin btw

[marcovaleyeah]

Проміжний простір

Автор: Calamityjim; Переклад: Марко Вейл; Серія: Проміжний простір (частина 1); Фанхати: DC, Червоний Робін, Молода Ліга Справедливості; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Тім Дрейк та інші; Розмір: Максі; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, AU, Ангст, Подорожі між світами, Обійми, Сім��йні проблеми, Знайдена сім'я, Сім'я та родина, Розлади харчової поведінки, Суїцидальні думки, Жорстокість;

Розділ 9/17

Наступні три дні були найдивнішими в житті Тіма. Джей і Деміан вели якусь війну, в якій Тім опинився посередині, але мета, здавалося, полягала в тому, щоб його пестити? Деміан приносив суп і плюшеві подушки, а Джей тримав ноутбук Тіма повністю зарядженим і, коли гаджет вже не міг утримувати увагу Тіма, чесно кажу, він читав йому вголос. Дік усміхався й сміявся 3 розгубленості Тіма, але не намагався врятувати його від такої уваги.

Інший Брюс був марний і почав робити фотографії на свій телефон. Тіму постійно доводилося нагадувати собі, що ніхто не був під наркотиками й що він не в епізоді буквальної сутінкової зони. Зазвичай це допомагало, поки Деміан не робив щось на кшталт знаходження нового компакт-диска тієї групи, яка подобалася Тіму.

Повернення на гору, де всі його ненавиділи, було більш звичною територією, і Тім був дуже задоволений, коли йому дозволили піти. Джей, коли не пестив Тіма, ходив за Брюсом по печері. Він не наполягав на спарингу, що було добре, оскільки це показувало, що Джей не відчував особливої агресії. Ліга вбивць трохи погралася з ним, перш ніж скинути його в Яму. Неможливо було точно сказати, як довго він не спав, і, схоже, менше часу, ніж більше, що було добре. Йому дозволили займатися розвідкою, але ще не дозволяли спарингувати з командою. Він виглядав полегшеним від цієї новини.

Повний текст:

https://www.fanfic.pp.ua/node/13400

[marcovaleyeah]

Останні сини Криптону

Автор: Unpretty; Переклад: Марко Вейл;

Серія: Скорботні і непорочні серця; Фанхати: DC, Супермен; Вікова Цензура: 16+; Направленість: Джен; Персонажі: Джор-Ел, Лара-Ел та інші; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Наукова фантастика;

Розділ 1/?

— Сфокусуйся, Джор-Еле, — сказала Лара, штовхнувши його ліктем.

— Клянуся, там щось є, — відповів він із роздратованою цікавістю, хоча й повернув бота на курс. У голові майнули думки про дивні структури, стародавні руїни. Йому здалося, що він міг би бачити краще, якби бот був вище, якби його несли в повітря чимось, що вони могли б запустити, з вогнем і шумом. Лара знову штовхнула його, бо він навіть не спробував приховати цю думку.

— Перестань шукати проблеми, які можна вирішити ракетами, — сказала вона, не відриваючи погляду від екрана. Вона безмежно любила свого партнера, але це був один із тих моментів лезо в пошуках горла. Він удавано образився.

— Більшість проблем можна вирішити ракетами, — наполягав він, з віддаленою думкою про її батьків, яка так і не оформилася в щось зв'язне. Тінь недоречного жарту, якого він так і не вимовив.

— Коли мені набридне, що небо над головою, а не піді мною, я тобі скажу, — відповіла Лара. Було важко розгледіти те, що передавав бот. Вона спробувала спустити окуляри, щоб глянути поверх затемнених лінз, але вони так близько до поверхні що можна осліпнути. Вона ��оморщилася й посунула окуляри назад на ніс.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Гніздо кажанів

Автор: helenabertinellis; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: DC; Вікова Цензура: 12+; Направленість: Джен; Персонажі: Брюс Вейн, Кларк Кент, та інші; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: AU, Відхилення від канону;

Розділ 1/?

Ліга Справедливості знала одне про Бетмена напевно: він нікому не довіряв. Вони говорили це так само легко, як будь-який інший факт. Небо блакитне, Флешу потрібно їсти, а Бетмен не довіряє.

Вони змирилися з тим, що з усіх людей на Землі вони, ймовірно, були найближчими до тих, кому Бетмен довіряв.

***

Вони були в кайданах, спостерігаючи, як бомба продовжувала відлік.

15...

Супермен смикнувся в спробі звільнитися, але з якихось причин не міг. Поглянувши на решту Ліги, можна було побачити, що вони опинилися в такому ж становищі, незважаючи на свої здібності.

12...

Вони не встигнуть. Навіть якби якимось чином їм вдалося б вирватися з кайданів, розмінувати бомбу за час, що залишився, було б неможливо.

11...

— Ми не встигнемо, — із жахом усвідомив Флеш.

Вони з жахом спостерігали, як відлік продовжувався, і першою, хто припинила боротися, була Жінка-яструб.

— Якщо судилося загинути, то хоча б із честю, серед побратимів.

— Я б, чесно кажучи, віддав перевагу варіанту «не загинути», — відповів хтось, поки бомба продовжувала відлік.

І тут у кімнату стрімко влетіла розмита синьо-чорна тінь, прямуючи прямо до бомби. Фігура зупинилася рівно настільки, щоб підняти великий палець у бік Ліги. На той момент це було більше схоже на знущання, ніж на підтримку. Але перш ніж вони встигли щось сказати, бомба замість відліку подала гучний сигнал.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

Truly amazing

[marcovaleyeah]

Мріяти без тебе (але все одно з тобою)

Автор: blue_maple; Переклад: Марко Вейл; Фанхати: Трансформери: Початок; Вікова Цензура: 0+; Направленість: Слеш; Персонажі та пейринги: Оптімус/Мегатрон, Шоквейв, Саундвейв; Розмір: Міді; Жанри, позначки, теґи: Hurt/Comfort, Флаф, Закохані дурники, Постканон;

Розділ 1/6

Мегатрон видав грозливе прокляття, коли випадковий постріл лазера обпалив його наплічник, залишивши за собою велику обвуглену мітку.

Звісно, перебуваючи в авангарді своїх військ, він був головною мішенню для Автоботів які в цю мить користувалися його вразливою позицією, щедро осипаючи його лазерними залпами. Очолювати Десептиконів у бою означало мати цю честь: стратегувати, планувати (і перемагати), а коли ситуація цього вимагала пр��ймати на себе концентрований вогонь ворогів, щоб дати шанс своїм військам на відступ.

Крім того, керування військами дарувало йому ще одну, сумнівну, честь: можливість стати ідеальним свідком того, як Оптимус Прайм отримує удар, що валить його з ніг.

Це точно не була велика битва. Він, кілька його десептиконів і жалюгідна горстка автоботів Прайма випадково опинилися в одній і тій самій вузькій долині для розвідки, імовірно, шукаючи ті самі ресурси. Що саме Прайм міг шукати серед покладів енергона, далеко від енергонозабезпеченого Іакона, Мегатрон не був певен. Навіть із таким обмеженим складом з обох боків цього виявилося більш ніж достатньо для справжньої бійки, яка розгорілася, щойно вони помітили одне одного.

Повний текст:

[marcovaleyeah]

It'll be here before we know it 🥹